CC BY
25
УДК 334.012.64
Збарський В. К., д.е.н., професор, © Нацюналънийутверситет бюресурав / природокористування Украши Липов'як-Мелкозьорова А. I., викладач, Кшвсъкии коледж ВНЗ «Ушверситет сучасних знанъ»
ОПТИМ13АЦ1Я РОЗМ1Р1В МАЛИХ С1ЛЬСЬКИХ шдприемств НА ЗАСАДАХ 1ННОВАЦ1ЙНОГО П1ДХОДУ
Розглянуто алгоритм оптим1зацпрозм1р1в малых тдприемств за видами економ1чног д\ялъност\ у сыъсъких поселениях. Встановлено, що вт припускае визначення рацюналъно! спещал1заци завдяки максимально можливого використання виробничог и соц1алъног тфраструктури; припустимих меж для тдтримки життево необх1дного м1шмуму виробництва продукцп; розробку системи землеробства для адаптацИ сшъсъкогосподарсъкого виробництва особистих селянсъких господарств до мтливих масштаб1в дгялъностг и реал1зацИ можливостеи И забезпечення необх1дними ресурсами; отримання, по можливост1, у самому господарств1 продукт1в глибоког переробки; скорочення або лжвгдацгя безперспективних / збиткових виробництв, розширення виггдних вид1в несмъсъкогосподарсъког дгялъностг; створення, диверсифшащя и розвиток нових видгв дгялъностг, складов/ частини яких здатш забезпечити особистому селянсъкому господарству фтансову сттюстъ при будъ-який, навтъ доситъ несприятливш кон'юнктур1 ринку.
Обгрунтовано, що оптималъний розм1р тдприемства - це не завжди середши розм1р. Критерп оптим1зацп /снуютъ як для великих, так / для середшх або малих тдприемств. У зв'язку гз цим оптим1зац1я розм1р1в втчизняних тдприемств не припускае гхне розукрупнення. Оптим1зац1я в1дбуваетъся в результат/ взаемодп тдприемств ргзних розм1р1в / повинна об'ективно опиратися на гармошчну комбтацт катталу-власност1 и катталу-функцп.
Ключов1 слова: оптим1зац1я, оптималъний розмгр, критерп оптимгзацИ, вид дгялъностг, мале тдприемство, тдприемництво, особисте селянсъке господарство.
Постановка проблеми. Розвиток сучасного малого пщприемництва - це процес систематичних динам1чних перетворень для забезпечення сталого шновацшного розвитку. Нагальною проблемою шновацшного розвитку суб'ек'пв малого пщприемництва е оптим1зацп !х розм1р1в. Це пояснюеться, з одного боку, множиною багатор1вневих цшей об'екив \ суб'ект1в управлшня даним сектором економжи, як1 повинш мати високий р1вень узгодженост1, а з шшого, - складшстю !х гармошзаци.
© Збарський В. К., Липов'як-Мелкозьорова А. I., 2014
312
Дослщження генезису малого пщприемництва на сел1 вимагае, насамперед, розгляду сут1 термшв "мале пщприемство" та "мале пщприемництво", критерив вщнесення пщприемств до малих.
Св1това економжа вже виробила певш пщходи до розподшу пщприемств за 1х розм1рами, проте на сьогодш ще немае единого методолопчного пщходу, за допомогою якого можна було б повною м1рою та однозначно охарактеризувати поняття "мал1 пщприемства". Застосування тих або шших пщход1в й метод1в обгрунтування розм1р1в \ спещашзацп д1яльност1 малих пщприемств залежить вщ зовшшшх умов 1х функщонування (попиту на продукщю/ послуги, системи закутвельних щн, юнуючо! системи оподатковування, дотацш, процентних ставок за кредит та ш.); наявних внутршшх ресурав (земельних, трудових, фшансових, техшчних) { фактор1в виробництва (технологш виробництва, урожайност1 сшьськогосподарських культур 1 продуктивное^ тварин, соб1вартост1 продукци, оргашзаци пращ та 1Н.) [1; 9; 10].
Вагомий внесок у дослщження й анал1з сут1, критерив та розм1р1в суб'ект1в малого пщприемництва зробили так1 заруб1жш вчеш: Р. Кантшьон, А. См1т, Ж. Б. Сей, М. Вебер, Д. Кейнс, Д. Макклелланд, даш питания висв1тлено в працях в1тчизняних науковщв: В. П. Горьового, К. М.Лятно1, В. Я. Месель-Веселяка, М. М. Мал1ка, О. М. Онищенка, Р. П. Саблука.
Власш дослщження. При формуванш концептуальних елемешгв оптим1заци розм1р1в малих форм господарювання в сшьських поселениях в систем! АПК Черкащини, ми враховували так1 вщм1тш особливост1 даного оргашзацшно-економ1чного укладу регюну:
- приналежшеть до малого сшьського пщприемництва;
- високу сощально-економ1чну мотивацш фермер1в I власник1в особистих селянських господарств до пращ на землц
- повну економ1чну I юридичну вщповщальшеть за результата свое! пращ;
- самостшшсть у забезпеченш виробничими ресурсами I реал1зацп вироблено! продукци;
- обмежене використання наймано! пращ ((рис. 1) [1;6].
Кр1м того, алгоритм оптим1зацп розм1р1в малих пщприемств за видами економ1чно! д1яльност1 у сшьських поселениях припускае визначення ращонально! спещашзацп завдяки максимально можливого використання виробничо! й сощально! шфраструктури; припустимих меж для пщтримки життево необхщного мш1муму виробництва продукци; розробку системи землеробства для адаптаци сшьськогосподарського виробництва особистих селянських господарств до м1нливих масштаб1в д1яльност1 й реал1заци можливостей И забезпечення необхщними ресурсами; отримання, по можливост1, у самому господарств! продукт1в глибоко! переробки; скорочення або л1квщащя безперспективних I збиткових виробництв, розширення вигщних вид1в несшьськогосподарсько! д1яльност1; створення, диверсифжащя й розвиток нових вид1в д1яльност1, складов! частини яких здатш забезпечити
313
особистому селянському господарству фшансову стшкють при будь-який, нав1ть досить несприятливш кон'юнктур1 ринку.
Рис. 1. Послщовшсть етатв оптнмпацп ро'51\п|Мв малих тдирисмств за видами екоиом1чио1 д1яльносп у сшьських поселениях регшну
Як видно з схеми, наведено! на рис. 1, в основ! запропонованого методичного пщходу щодо оптим1заци розм1р1в малих пщприемств за видами економ1чно! д1яльност1 лежать етапи комплексного анал1зу фактор1в, як1 мають найбшьший вплив на розм1р малих пщприемств у сшьських поселениях та проведения кластер1заци за допомогою методу к - середшх цих пщприемств.
Побудова модел1 визначення приналежност1 малих пщприемств у сшьських поселениях до певного кластеру пропонуеться здшснювати за допомогою дискрименантного анал1зу [6; 9].
314
Для проведения кластер1заци малих тдприемств в сшьських поселениях Черкасько! област1 обгрунтувано перел1к часткових показниюв, за якими I здшснювався кластерний анал1з (табл.1).
Таблиця 1
Система показиик1в, що мають вплив на спещал1защю та напрямок
розвитку малих тдприемств в сшьських поселениях
Показники Умовш позначення показниюв
Асортимент: шльшсть товарных позицш (Пх)
Максимальна шльшсть вар1анпв кожно! товарно! позицп (П2)
Урожайшсть зернових, ц/га (Пэ)
Частка нових вид1в продукцп / послуг у асортименп, % (П4)
Урожайшсть картопл1, ц/га (Пз)
Обсяги продаж продукцп / наданих послуг за напрямками даяльносп (Пб)
Урожайшсть овоч1в, ц/га (П7)
Витрати основного виду д1яльносп на 1 га с.-г. упдь, грн. (Пв)
Середньомюячна зарплата пращвниюв тдприемств, грн. (П9)
Юльшсть додаткових послуг, яш надаються споживачам (Пю)
Урожайшсть соняшнику, ц/га (Пи)
Варпсть валово! продукцп /наданих послуг, тис. грн. (П12)
Площа сшьгоспупдь, га (П13)
Удш молока на 1 корову, кг (П14)
Витрати на ва види д1яльносп, тис. грн (П15)
Сутшсть використаного методу е те, що для визначення кластероутворюючих показниюв, яю виступають центром тяжшня однорщних малих тдприемств в сшьських поселениях, використана ¿теративна процедура к-середн1х, за результатами яко! мал1 пщприемства Черкасько! област1 були роздшеш на три кластери.
Перший кластер - "мшропщприемства" (255 тдприемств), об'еднав в своему склад1 здебшьшого особист! селянсью господарства (ОСГ), для яких характерна низька зайнятих (в основному члешв одше! с1м'1), площа сшьськогосподарських угщь в них коливаеться в середньому вщ 0,11 до 1,00 га. У пор1внянш з пщприемствами шших кластер1в вщповщно, з обсягом реал1зовано! продукцп (наданих послуг), пщприемства цього кластеру, вир1зняються найменш розвиненою техшко-економ1чною базою виробництва I сферою обслуговування, низьким р1внем доход1в пращвниюв. У структур! земельного фонду цих формувань, найбшьшу частку складають земл1 сшьськогосподарського призначення, що й визначае специф1ку 1х господарсько! д1яльностг
До складу другого кластера - "др1бш пщприемства"- увшшли пщприемства з розм1рами сшьськогосподарських угщь в межах вщ 1,01 до 25,00 га, вщносно розвиненою техшко-економ1чною базою виробництва I сферою
315
обслуговування, середшм р1внем доход1в пращвниюв (переважно велим ОСГ I мал1 фермерськ1 господарства з кшькктю найманих пращвниюв до 10 ос1б), що дозволяе говорити про переважання фшансово стшких сшьських пщприемств з незначними територ1альними ресурсами I вщносно низькою часткою земель сшьськогосподарського призначення (84 пщприемства).
Третш кластер - "мал1 пщприемства" (43 пщприемства), яю характеризуються значними земельними ресурсами (25,1-100 га) I високим трудовим потенщалом пор1вияио з шшими малими пщприемствами в сшьських поселениях регюну (до 50 ос1б). Кластер об'еднуе в соб1 пщприемства, для яких характерш бшьш розвинена економ1чна складова 1 сфера обслуговування, бшьш високий р1вень доход1в пращвниюв.
За допомогою 8РЛСЕ-анал1зу виявлеш та узагальнеш "сильш" I "слабю сторони" по кожнш з розглянутих груп чинниюв (потенщал1в) малих пщприемств (ресурсний, трудовий, шфраструктурний, економ1чний, фшансовий потенщали, тощо) в сшьсьюй мкцевостг
Використання цього пщходу дозволяе запропонувати вар1анти розвитку, спрямованих на використання виявлених переваг або усунення недолшв, яю можуть бути характерш для конкретного малого пщприемства в сшьському поселенш в залежност1 вщ наявних потенщал1в I ресурав. Мш1мальш, максимальш1 середш значения по кластероутворюючих показниках сукупност1 малих пщприемств в сшьських поселениях Черкасько! облает^ вщповщних трьом виявленим в процес1 анал1зу кластерам, наведен! в табл. 2.
Результата проведено! кластер1заци довели, що пщприемства, яю належать до першого кластеру займаються виробництвом в основному плодоовочево! продукци, зокрема овоч1в I баштанних культур (80% вщ загальних обсяпв виробництва регюну), плод1в, ягщ, винограду - практично 100%. Виробництвом плодоовочево! продукци займаються переважно однооабш селянсью господарства, фонд споживання овоч1в, баштанних культур 1хнього виробництва склав 75,6 % (210,8 тис. тонн) вщ р1вня 1х виробництва, плод1в, ягщ, винограду -68.1 % (33,4 тис. тонн). Другим видом спещал1заци малих селянських пщприемств цього кластеру е молочне скотарство. За статистичними даними в област1 кнуе 22 пщприемства молочно! промисловосп, яю територ1ально розмщеш р1вном1рно I можуть забезпечувати рацюнальну переробку сировини. Споживання молока становило в 2011 р. 322 тис. тонн, (42,3%) вщ р1вня його виробництва (761,8 тис. тонн). Тваринництво цих пщприемств мае молочно-м'ясний напрям розвитку, 1х частка у виробництв1 сшьськогосподарсько! продукци складала 17,6% (17,8% продукци рослинництва 1 17,3% продукци тваринництва), взагал1 ними вироблялося 20,8% продовольчо! продукци. Основними кущами переробно! промисловосп, яю обслуговують пщприемства кластер1в, е Смшянський, Кашвський. Городищенський, Кам'янський, Корсунь-Шевченювський, Чигиринський агропродовольч! центри та ряд пункпв переробки продовольчо! продукци.
316
Таблиця 2
М1шмальш, макспмальш 1 середш значения малих шдпрнсмств в сшьських поселениях ЧеркаськоУ обласп за кластероутворюючими
Пока-зник Кластер (включають райони 1 м1ста)
перший перший перший
шш шах серед-не шш шах серед-не ш1п шах серед-не
Чисельшсть працюючих, оиб ^ л ~ о э ю й ^ 3,4 К. - Шевченювський гч ,2 л о ^ .Э Ей га 9,2 Городищенський чо 11,7 Уман- ський 20,4 м . Ватутше ю
Площа с.-г. упдь, га 0,15 Тальшвський 0,65 Шлолянський 4, ,0 л Й 6,2 Кам'янський с* 6,7 Кашвський л ГЧ У К к О т
Обсяги реатзаци за напрямками даяльносп, тис. грн. Л £ а ю й 39 м. 1рклив 2 20 Монастирищенський 93 Чигиринський 5, 5 35 Звенигород- ський 198 Черкаський 116,5
Середньо-мгсячна зарплата зайнятих на МП, грн. 659 Лисянський 2949 Христитвський 1804 1920 Катериношльський ►А о о и к £ к л о ¡Г1 3725 2590 Кашв-ський 10450 Золотошський 6520
Пщприемства, яю належать до другого кластеру, сконцентроваш в семи адмшктративних районах - двох спещал1зованих зерновиробничих районах: Швшчно-Схщному (Л1вобережному) (Драб1вський, Чорнобашський, Золотонюький райони) \ Захщному (Уманський, Тальшвський, Жашювський, Маньювський райони), частка яких у виробництв1 зернових становила 24,4% та
317
23,4% вщповщно. Другим видом спещал1заци шдприемств другого кластеру е виробиицтво цукрових буряюв, цим видом д!яльносп займаються фермерсью пщприемства, розташоваш на територи двох бурякоайних ареал1в, частка яких у виробництв! цукрових буряюв складае майже 60%. До них належить Схщний (Л1вобережний) ареал, який об'еднуе Чорноба!вський, Золотошський, Драб1вський адмшктративш райони, та Швшчно-Захщний, до якого входять Жашювський, Лисянський, Звенигородський, Тальшвський адмшктративш райони. Концентрацш поав1в цукрового буряку двох бурякоайних ареал1в складае 7,3%. Переробкою цукрових буряюв займаються 24 пщприемства цукрово! промисловосп. При чому, попит на цукор на внутршньому ринку обласп станом на 1.01.2012 р. склався на р1вш 42,7 тис. тонн, на 42,6 % вщ р1вня його виробництва. На територи району знаходиться Золотошський, Чорноба!вський агропродовольч! кущ1 Основними центрами переробно! промисловосп тут е: Драб1вський, 1ркливський. Видшяеться також цший ряд продовольчих пункпв, в яких знаходиться 1-2 переробних пщприемства чи цехи [2].
Пщприемства третього кластеру територ1ально сконцентроваш передуам в обласному центр! I в мютах обласного пщпорядкування -Черкасах (25,5% обсягу виробництва промислово-перероблено! продовольчо! продукци), Умаш (6,0 %), Ватутше (4,6 %), Золотошському (7,0%), Смшянському (5,7%), Звенигородському (5,5%) районах. Таке розмщення пояснюеться специфшою !х д1яльност1: пщприемницько-посередницькою д1яльшстю, пов'язаною з переробкою вироблено! в шших особистих господарствах сшьськогосподарсько! продукци (молока, картопл!, овоч1в, соняшнику та ¿и.). Спещал1защею переробних пщприемств Черкасько! области маслосироробне 1 молочне, цукрове, плодоовочеве, хл1бопекарське переробне виробиицтво. До головних центр1в промислово! переробки м'яса належать Черкаси, Золотоноша, Смша, Умань, Христишвка, Катеринопшь, Ватутше. Р1вень споживання м'яса та м'ясно! продукци в 2010 р. складав 47,6% вщ р1вня його виробництва (121,5 тис. тонн). Частка пщприемств третього кластеру розташована в Прим1ському агропродовольчому райош I охоплюе територш Черкаського району та м. Черкаси, де добре розвинене сшьське господарство (овоч1вництво, картоплярство, м'ясо-молочне скотарство - 14,7% продукци) I харчова промисловкть (30,7 %). На територи району розмщений Черкаський агропродовольчий вузол, що включае обласний центр - м. Черкаси та невелик! агропродовольч! пункти: Мошни, РуськаПоляна, 1рдинь [3].
На п!дстав! проведеного комплексного анал!зу можливих напрямк!в розвитку малих пщприемств у сшьських поселениях регюну, запропонована типова модель розробки стратег!! !х соц!ально-економ!чного розвитку, яка розкривае зм!ст етап!в процесу вибору стратег!! розвитку: планування процесу розробки, комплексний анал!з соц!ально-економ!чного розвитку малих пщприемств у сшьських поселениях, цшеполягання розвитку малих пщприемств у сшьських поселениях, вироблення стратепчних альтернатив, розробка ! прийняття стратег!! розвитку малого пщприемства. Дана модель може бути покладена в основу методичного та
318
оргашзацшного забезпечення дшльносл оргашв мюцевого самоврядування щодо формування перспективних документа стратепчного характеру (рис. 2).
Рис. 2. Типова модель процесу розробки та прийняття стратеп\' сощальио-економ1чиого розвитку малих пщприемств в сшьських
поселениях
де х1 .... хт - показники результата виробничо-господарськоТ д1яльност1 малих пщприемств.
319
У запропонованш модел! викладена вся технолопчна послщовнють ходу розробки та прийняття стратег11 розвитку малого сшьського пщприемства, вибудувана лопка i детально розкрито змют п'яти послщовних етатв стратепчного планування ix розвитку.
Анал1з отриманих даних у таблицях дозволяе з'ясувати кшьккть i склад об'ект1в (малих пщприемств), яю входять до кожного з трьох кластер1в.
За результатами проведено! кластер!заци було отримано 3 кластери: до складу яких входять об'екти з високими економ1чними показниками (кластер "А"), середшми економ1чними показниками (кластер "В") i низькими показниками (кластер "С").
Дискрименантний анал1з (п'ятий етап) виконуеться на пщстав! використання результапв попередньо проведено! кластер!заци. В!дпов!дно до цього кожному об'екту (малому п!дприемству) присвоюеться найменування того кластеру, до якого вш потрапив за результатами кластер!зац!!. Наприклад, п!дприемства № 1, 8, 10, 11, 16, 17 вщносяться до кластеру А, пщприемства № 3, 6, 7, 13 - до кластеру В i т.д. Дискрименантний анал!з здшснювався за допомогою пакету прикладних програм „STATISTIKA 6", !нструментар!й якого дозволяе щентифжувати об'екти з метою вщнесення !х за визнаними найбшьш впливовими факторами до ¿снуючих кластер1в i подальшого визначення !х розм1ру (етап 6). Дискримшантна функщя описуеться р1внянням за формулою: у = ао + аххх + а2Х2 + ... amxm (3.1)
1дентиф1кащя кожного наступного об'екту щодо приналежност! до певного кластеру здшснюеться шляхом розрахунку значения кожно! з трьох отриманих дискрименантних функцш i находження i'x максимального значения (max yi), де i - порядковий номер кластеру. Тобто, дocлiджyвaнe пщприемство слщ вщнести до того кластеру, в якому отримане значения цiльoвoi функци за частковими показниками е максимальним.
Обгрунтування пpинaлeжнocтi будь-якого з дослщжуваних малих пщприемств до одного з трьох кластер!в за допомогою отримано! дискрименантно! мoдeлi на пщстав! часткових noKa3HHKiB, наведет на рис. 3.
Зовшшне середовище мае великий вплив на оптим!защю po3Mipy окремого пщприемства. Залежно вщ характеру 30BHimHboro середовища (статичного, динам!чного, простого або складного) змшюеться структура оргашзаци (вщ бюрократично! до децентрал!зовано!), а також оптимальний масштаб i д!апазон його можливо! зм!ни. Оптимальний розм!р п!дприемства -це не завжди середн!й розм!р.
320
Обгрунтування складу та розлпру сшьських малих пщприемств за допомогою сучасних електронних технологш
Визначення цшей розвитку малого пщприемства (збшыиення /зменшення його розм1р1в або змши виду дiяльнocтi)
Визначення метод!в оттмзацп p03MipiB пщприемства в залежносп вщ часткових показниюв результата пщприемницько'1 д1яльност1 та ступеню i'xHboi вщповщносп щлям пщприемства
Визначення можливих метод!в оптишзаци p03MipiB пщприемства за допомогою д и с кри м е нантно i модел!
1дентиф1кащя приналежноси пщприемства до певного кластеру за допомогою розрахунку дискрименантних р1внянь
Пщстановка результата пщприемницько1 д1яльноси до дискрименантних р1внянь: Ya = - 1190,81 + 578,39П1+287,86П2+212,62Пз+132?56П4- 117ДЗП5+530,91Пб+189,02П7+
99,24П8+364Д6П9+766,08ПЮ-687?70П11+40,40П12+641,54П13+653,64П14+3568Д8П15 ув = 944,793 + 489,949ГЪ+353,864П2+3 10,89ПЗ+217,375П4 - 66,905П5 +433,144Пб +476,386П7+
112,288П8 +3 65,204П9 +726,611Пю - 696,128П11+169,13 6П12+719,666П13+649,491 Пм +2869,108П15 Ус = -1661,98 + 690,24П1+396,234П2+261,42Пз+201,57П4-175,93П5+619,83Пб+286,34П7+133,51П8 +474,18П9+946,76ПЮ-856,63ПП+31,09П12+823,04П13+ 889,48Пм+4174,88П15
Прийняття р1шення щодо приналежноси пщприемства до певного кластеру
1 Якщо Ya= max - пщприемство напежить до кластеру А
2. Якщо YB = max - щцприемство напежить до кластеру В
3 Якщо Yc = max - тдприемство напежить до кластеру С
Оцшка ефективносп вибраного методу щентифжащ1 малого сшьського пщприемства
Обгрунтування оптимального малого сшьського пщприемства
Оцшка змши рентабельное^ шдприемницькоУ д1яльноет1
Рис.3. Модель щентифжащ1 малого сшьського пщприемства
КритерГ1 оптим1защ1юнують як для великих, так \ для середшх або малих пщприемств. У зв'язку 1з цим оптим1зац1я розм1р1в впчизняних пщприемств не припускае Тхне розукрупнення. Оптим1зац1я вщбуваеться в результат! взаемодГ1 пщприемств р1зиих розм1р1в \ повинна об'ективно опиратися на гармошчну комбшащю кашталу-власност1 й кашталу-функщТ [2]. Однак у процес1 приватизац11 не завжди ця вщповщнють досягалася, особливо в сектор1 великого виробництва. Це пщтверджуе способи приватизащТ. Якщо для малих \ середшх пщприемства переважали викупи, аукцюни й ш., що носило швестицшний характер стосовно виробництва, то для великого виробництва -ваучерне акцюнування, що не мало швестицшного характеру й не дало ефективного власника [3].
Для складання матриц! визначимо функщТ цш для пщприемств кожного кластеру та по кожному виду д1яльност1 за допомогою побудови кореляцшних залежностей обсяпв збуту /вщповщно, виробництва, вщ часткових показниюв результата пщприемницькоТ д1яльност1 за окремими 11 напрямками. Результата
321
представлен! у вигляд1 матриц!, де розглядаються три можлив1 стратеги пщприемства I чотири можлив1 стратеги споживач1в.
На пщстав1 стратепчно! матриц! визначено оптимальш обсяги виробництва/збуту за видами д1яльност1 малих пщприемств, розташованих в селищ1 Червонш Слобод1 (кластер А) (Черкаський район), Залевки району (кластер С) (Смшянський район) та Корсунка (кластер В) (Тальшвський район) (табл. 3).
Анал1зуючи даш табл. 3 за допомогою теори ¿гор визначимо, що за результатами розрахунмв для фермерського господарства "ПРУТ" селища Червона Слобода доцшьно займатися переробкою, збер1ганням, транспортуванням продукци (максимальне значения 1440 тис. грн.), наприклад, виловлювання риби у внутршшх водоймищах, другим за прюритетшстю е виробиицтво сировини продовольчого призначення, наприклад, соняшнику, зерна.
Таблиця 3
Оптнмпащя розм1ру пщприемства та обгрунтування виду д1яльносп для малих шдприсмств в сшьських поселениях ЧеркаськоУ облает!
(результати розрахунк1в)
Вид д1яльносл (ПО*") Обсяги збуту, тис. грн.
Червона Слобода (кластер А) Корсунка (кластер В) Залевки (кластер С)
1. Виробиицтво сировини продовольчого призначення 1401 1140 760
2. Переробка, збертання, транспортування продукци 1440 1008 768
3. Виробиицтво та реатзащя продовольчо! продукци 1200 1152 576
4. Надання послуг населению 960 720 864
Для малого пщприемства «Корсунське» с. Корсунка та пщприемства «Над1я» с. Лкове доцшьно займатися виробництвом та реал1защею продовольчо! продукци (максимальне отримане розрахункове значения 1152 тис. грн.), наприклад, роздр1бною торпвлею в неспещал1зованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, другим за прюритетшстю е виробиицтво сировини продовольчого призначення. Для малого пщприемства «Холодноярський зорепад», село Залевки См1лянського району доцшьно займатися наданням послуг населению (максимальне отримане розрахункове значения 864 тис. грн.), наприклад туристичних, готельних та послуг харчування. Таким чином, зм1ст кожного з доцшьних вид1в та оптимальних обсяпв д1яльност1 для дослщжуваних малих пщприемств в сшьських поселенняхЧеркасько! област1 наведений в табл.4.
322
Таблиця 4
Доцшьш вндн д1яльност1 для дослщжуваних малих пщприемств в сшьських поселениях Черкасько'1 област1 (за результатами розрахункзв)
Дослщжуваие пщприемство Змкт
Червона Слобода (кластер А) • вирощування культур у поеднанш з тваринництвом (змшане с/г) • розведення птищ • вирощування зернових та техшчних культур • вирощування риби • зрошування с/г угщь • виробиицтво молочних продукпв • вирощування культур у поеднанш з тваринництвом • виробиицтво неочищено! оли та жир1в • вирощування зернових культур, буряка, олшних культур
Корсунка (кластер В) • розведення птищ, виробиицтво м'яса, торпвля м'ясом • зб1р, очищения та розподшення води • оптова торпвля зерном та кормами для тварин • виробиицтво цукру • виробиицтво сухар1в, печива, пиропв { тктечок з тривалим термшом збер1гання • виробиицтво мшеральних вод та прохолодних напо1в • виробиицтво борошна • оптова торпвля зерном та кормами для тварин • неспещал1зована оптова торпвля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами
Софивка (кластер С) • послуги харчування •готельш послуги • здавання в оренду власного нерухомого майна • сшьський зелений туризм • культурно-шзнавальний та екскурсшний туризм • археолопчний туризм • лшувально-оздоровчий туризм • еколопчний туризм • водний та пригодницький туризм • надання послуг в рослинництв1, насшництв1 та кормах
Практичне застосування розробленого методичного шдходу дозволяе визначити наступи! положения та переваги:
- в ход1 проведения гри моделюеться д1яльшсть учасниюв (пщприемств) щодо виршення проблем вибору найбшьш доцшьного виду д1яльносп на основ! шформаци стосовно попиту на реальних цшьових ринках;
- визначення оптимального розм1ру пщприемства вщповщно до обраного виду д1яльност1 у взаемоди штерактивних пщсистем «виробник -споживач ».
323
Висновки. Розроблеш в данш стати висновки та рекомендаци дозволяють обгрунтовано пщходити до розробки положень ефективно! комушкативно! взаемоди в1тчизняних виробниюв та цшьових споживач1в й приймати оптимальш ршення стосовно обсяпв збуту для р1зних вид1в ринюв (напрямюв д1яльиост1). Таким чином, вировадження в практичну д1яльшсть малого пщприемства запропонованого методичного тдходу за допомогою побудови модел1 оптим1заци обсяпв та вид1в д1яльност1 дозволить пщприемству обрати оптимальний для умов виробничо-господарсько! д1яльносп пщприемства напрямок д1яльност1, оптимальний обсяг виробництва/надання послуг та оцшити стутнь ефективност1 запропонованих ршень.
Сучасн1 умови ведения шновацшно! д1яльност1 ставлять перед малими с1льськогосподарськими п1дприемствами завдання по оргашзаци безперервного процесу нарощування конкурентних переваг у вс1х напрямках, насамперед, у забезпеченш !х оптимальних розм1р1в, як передумови вировадження нововведень.
Запропонована типова модель розробки стратег!! соц!ально-економ1чного розвитку малих сшьськогосподарських п1дприемств - це не що ¿нше, як шновацшне перетворення, що потребуе сил, часу, вщновлення форм роботи, значно! модифкаци технолог!! тощо.
Л1тература
1. Горьовий В. П. Мале п1дприемництво: поступи розвитку, проблеми [монограф1я] // В. П. Горьовий, А. В. Збарська. - К.: ТОВ «Аграр Мед1аГруп», 2011. - 600 с.
2. Збарський В.К. Особливост1 функц1онування малого пщприемництва в с1льських поселениях / В. К.Збарський // В1сник Бшоц.НАУ. - 2007. - Вип. 45. -С. 5-13.
3. Збарський В.К. Мехашзм державно! пщтримки суб'ект1в малого п1дприемництва в с1льських поселениях / В. К. Збарський, А. I. Липов'як-Мелкозьорова // 1нновац1йна економжа. - 2013. - № 5. - С.
4. Кирцнер И. М. Конкуренция и предпринимательство / И. М. Кирцнер ; пер с англ. под ред. проф. А. Н. Романова. - М. : Юнити-Дана, 2001. - 239 с.
5. Маршалл А. Принципы политической экономии : в 3 т. / А. Маршалл ; пер с англ. - М. : Прогресс, 1993. - Т. 1. - 293 с.
6. Макинтайр Р. Малые предприятия в экономике переходного периода: анализ проблем и экономическая политика / Р. Макинтайр // Экономическая наука современной России. - 2002. - № 1. - С. 121-141.
7. Основи аграрного пщприемництва / [М. И. Мал1к, В. В. Зшовчук, Ю. О. Лупенко та ш.] ; за ред. М. И. Малка. - К. : 1нститут аграрно! економ1ки, 2001. - 582 с.
8. Общие условия для стимулирования создания рабочих мест на малых и средних предприятиях // Доклад У(1). Пункт 5 повестки дня / Международное бюро труда. - Женева, 1995.
324
9. Плешаков С. А. Сопровождение села. Модель сельского развития [Текст]/ С. А. Плешаков. - изд. 2. - Хабаровск: Тихоокеан. госуд. ун-т. - 2008. -440 с.
10. Салова М. Развитие малых форм хозяйствования на селе [Текст] / М. Салова // АПК: экономика, управление. - 2011. - № 7. - С. 35-39.
11.Торопов Д. Малое предпринимательство: сельский аспект [Текст] / Д.Торопов, И. Кичигина //АПК: экономика, управление. - 2010. - № 2. - С. 3942.
12. Плетнев К.И. Инновационная экономика и интеграционные процессы.// Инновации. - 2003. - № 6. - С. 29-32.
Аннотация
Рассмотрено алгоритм оптимизации размеров малых предприятий за видами экономической деятельности в сельских поселениях. Определено, что он допускает определение рациональной специализации благодаря максимально возможному использованию производственной и социальной инфраструктуры; допустимых пределов для поддержки жизненно необходимого минимума производства продукции; разработку системы земледелия для адаптирования сельскохозяйственного производства личных крестьянских хозяйств к изменчивым масштабам деятельности й реализации возможностей её обеспечения необходимыми ресурсами; получения, по возможности, в самом сельском хозяйстве продуктов глубокой переработки; сокращения или ликвидация бесперспективных и убыточных производств, расширения прибыльных видов несельскохозяйственной деятельности; создание, диверсификация и развитие новых видов деятельности, составные части которых способные обеспечить личному крестьянскому хозяйству финансовую стойкостьзалюбой, даже неблагоприятной конъюнктурырынка.
Обосновано, что оптимальный размер предприятия - это не всегда средний размер. Критерии оптимизации существуют как для больших, так и для средних или малых предприятий. В связи с этим, оптимизация размеров отечественных предприятий не предусматривает их разукрупнения. Оптимизация осуществляется вследствие взаимодействия предприятий различного размера и должна объективно опираться на гармоничную комбинацию капитала-собственности и капитала-функции.
Ключевые слова: оптимизация, оптимальный размер, критерии оптимизации, вид деятельности, предпринимательство, малое предприятие, личное крестьянское хозяйство.
Summary
The algorithm of optimizing the size of small enterprises by economic activity in rural areas was considered. Determined that it involves the definition of rational specialization through maximum use of industrial and social infrastructure; permissible levels to support vital minimum production, development of farming systems to adapt agricultural subsistence economy to the changing scope of activities and opportunities of providing adequate resources, a as possible in the farm products deep processing, reduction or elimination of unpromising and unprofitable industries,
325
the expansion of profitable types of non-agricultural activities, the creation, diversification and development of new activities, elements which are capable of providing subsistence economy financial stability at all, even rather unfavorable market conditions.
Substantiated that the optimal size of the company - it is not always average. Optimization criteria exist for large and for small or medium-sized enterprises. In this regard, optimizing the size of domestic firms does not imply their downsizing. Optimization occurs as a result of interaction of different sizes and must be based on objective harmonious combination of equity and equity-ownership function.
Keywords: optimization, optimal size, criteria optimization of business, small business, entrepreneurship, personal farm.
Рецензент - к.е.н., доцентПоперечний C.I.
326
