CC BY
30
санаторно-курортного та туристично-рекреацшного комплексiв Закарпаття; за-безпечить збшьшення надходжень до бюджетiв рiзних рiвнiв та створення но-вих робочих мiсць; забезпечить створення яюсного регiонального туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби внутршнього та шозем-ного туриста; сприятиме ефективному туристичному обмшу та змiцненню iмiд-жу Закарпаття на внутршньому та мiжнародному ринках [5].
Отже, розглянутi вище питання е дуже перспективними для Закар-патсько! областi. Туристично-рекреацiйний комплекс потрiбно розглядати як стратегiчний напрямок розвитку економжи Закарпаття.
Перспективою подальших дослiджень окреслених автором питань е визначення частки туристично-рекреацшного комплексу Закарпаття як одше! з основних структурних складових економiки Украши.
Лiтература
1. Концепщя сталого розвитку Закарпаття// Закарпатська обласна державна адмшютра-щя, Закарпатська обласна рада - Ужгород, 2004. - 124 с.
2. Закарпаття 2002-2004// Закарпатський обласний благодшний фонд "Вщродження Закарпаття" - ПП "Шарк", 2004. - 164 с.
3. Статистичний щор1чник "Закарпаття 2004" - Ужгород, 2005. - 234 с.
4. Закон Украши "Про туризм".
5. http://www.carpathia.gov.ua.
УДК 330.322:336.717 Викл. М.Б. Паласевич - Дрогобицький
nedazozinnий утверситет
ОПТИМВАЦ1Я ПОДАТКОВОГО СТИМУЛЮВАННЯ БАНК1ВСЬКО1 ШВЕСТИЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Розглянуто шляхи штучно! onraMi3a^i банками сво!х податкових звтв з метою MrniMi3a^i сплати податюв. Запропоновано низку напрямкiв, якi б дали змогу перерозподiлити податкове навантаження на банювську систему з перспективою розвитку довгострокового кредитування реального сектора економши.
Teacher M.B. Palasevych - Drogobuch pedagogic university
Optimizing of tax incentives for investment banking activities
Ways of artificial optimizing of taxation documents by banks are covered. A number of proposal are given in order to change taxation burden on baking system with prospect to enhance long-run crediting of real economy.
Банювська система покликана акумулювати ютотт фшансов1 ресурси держави. Водночас штенсивний розвиток банювсько! системи та статистична шформащя свщчать про високу прибутковють банювського сектору. З точки зору ж оподаткування до банюв як платниюв податюв, висуваеться цша низка зауважень. Хоча це питання певною м1рою вщобразилось в економ1чнш л1тератур1 [1-3], проте залишаеться чимало вщкритих питань щодо виршен-ня дано! проблеми з урахуванням як специфжи перехщно! економ1чно! системи Украши, так i високих потреб в ii кредитуванш. Тому завдання дано! статт полягае в тому, щоб на пiдставi узагальнення теоретико-методологiчних основ банкiвського оподаткування, потреб швестицшно-шновацшного розвитку
економжи та свiтового досвiду запропонувати низку напрямюв, якi б дозволили на офщшному законодавчому рiвнi перерозподшити податкове наванта-ження на банювську систему з перспективою розвитку довгострокового кре-дитування реального сектора економжи.
Вклад банювсько1 системи Украши у шдтримання економiчного зрос-тання невеликий: частка банювських кредитiв в швестищях шдприемств в основний капiтал становить 6-7 %. Особливо незначна роль кредиту як дже-рела швестицш для малого i середнього бiзнесу. Серед причин недостатнього розвитку швестицшних операцiй банкiв е 1х низька дохщшсть i недолiки опо-даткування швестицшних доходiв.
В УкраАт банювський сектор належить до найбiльш прозорих секто-рiв нашо! економiки. Однак все-таки не вс банки е добросовюними платни-ками податкiв. Бшьшють iз них намагаеться максимально скористатись "ла-зiвкамим у законодавствi для мimмiзаци сплати податкiв.
До найбшьш вiдомих податкових "лазiвок" належать:
• штучне завищення витрат 1 приховування доход1в;
• маншулящя валютно-обмшними операциями з метою виведення !х з оподат-кування;
• кутвля щнних папер1в тбито в швестицшних цшях;
• ввдрахування на резерви по кредитных операциях;
• виплата страхових премш страховим компатям, пов'язаним з банками, або акционерам.
Цi та iншi "лазiвки" вiдомi ДПАУ, Мшфшу, КРУ.
У переважнiй бiльшостi страхування фшансових i кредитних ризикiв мае схемно-оптимiзацiйний характер. Нерiдко банки, маючи страхування вiд кредитних втрат, при неповерненш кредиту навiть не звертаються за компен-сацiею до страхово! компани. Замiсть цього вони займаються реалiзацiею зас-тави i власними силами повертають свою заборгованiсть. Адже страховi внески пiшли до страхово! компани, пов'язано! з банком, i тому отримати за рахунок не1 страхову компенсацiю означало б перекладання грошей з одше1 кишенi власниюв банку, куди вони були завчасно сховаш вiд податку на при-буток, у другу. За таких умов доцшьним видаеться рiшення про повну лжвь дацiю податкових пшьг на страховi платежi.
За даними ДПАУ i Мiнфiну, iз бази оподаткування банювською системою виводиться коло 1 млрд. грн. (600 млн. грн. припадае на резерви по проблемних кредитах i коло 400 млн. грн. - на схеми страхування фшансових i кредитних ризиюв) i тому втрати бюджету через пшьги по оподаткуванню резервних i страхових вiдрахувань банкiв становлять 250 млн. грн. в рш. Ок-рiм того, податкiвцi виявили випадки фжтивного страхування на суму 250 млн. грн. [3, с.8].
На цей час з боку податково1 служби висуваеться цша низка заува-жень до банкiв як платниюв податкiв. По-перше, вказуеться на неяюсну фь нансову звiтнiсть банюв: показники прибутку у фiнансовiй звгтност можуть iстотно вiдрiзнятись вiд прибутюв у податковiй звiтностi. Вiдомi випадки, коли в одних документах показано прибутки, а у других - збитки. Справа в тому, що банки у сво1х фшансових звтах можуть вказувати результати пере-
оцiнки сво1х активiв. I за рахунок маншуляцш такою переоцiнкою банки "на-бувають" свiй капiтал.
По-друге, податкiвцi стверджують, що банки досить широко викорис-товують метод фiктивно-iндикативних угод, за якими, наприклад, 1 м2 прос-тих пiдвальних примiщень оцiнюеться деюлькома тисячами гривень, а коти-рування акцш деяких пiдприемств на фондових ринках часто у юлька разiв перевищуе 1х реальну вартiсть.
По-трете, податювщ не можуть пояснити феномен як у зведеному звь т фiнансових показникiв за 2004 р. прибутки одного iз найбiльших украшсь-ких банкiв до оподаткування виявився меншим, нiж пiсля сплати податюв.
По-четверте, податковi органи заявляють, що майже половина найбшь-ших банюв Украши застосовуе некориснi для державно1 скарбницi методи ве-дення бiзнесу. За даними ДПАУ, у 50-ти iз 161-го дiючого банка податкове на-вантаження (вiдношення сплаченого податку на прибуток до валового доходу) у першому кварталi нинiшнього року становило менше 1 %. [3, с.8]
По-п'яте, податкова адмiнiстрацiя вимагае зробити бшьш суворими вимоги до фшансових показниюв стiйкостi банкiв. Вона пропонуе включити у список критерйв оцiнки надiйностi банку вiдношення сплачених податюв до прибутюв банку, i вiдношення сплаченого податку до доходiв банку. Як-що банки у податковш звiтностi показують збитки, то 1х доцiльно позбавляти лщензй на право залучати вклади населення. Якщо банк не мае прибуткiв, то вш ненадiйний i тому не мае шдстав дозволяти йому розширяти ресурсну базу за рахунок вкладiв фiзичних i юридичних оЫб.
По-шосте, податковi експерти пояснюють, що нишшню практику резер-вування треба змiнювати, оскiльки нерiдко банкiвськi резервш фонди iснують досить умовно. У разi виникнення реальних форс-мажорних обставин вони ви-являються безкорисними для тдтримки лiквiдностi банку i здатност вчасно ви-конувати платiжнi зобов'язання. Саме тому банкам потрiбно переходити до реальних резервних фовддв, на зразок фонду гарантування вкладав. Для цього кошти повиннi зберйатися на спецiальних резервних рахунках. Тодi нiхто не буде заперечувати правомiрнiсть вiднесення цих резервних кошт^в на витрати.
По-сьоме, банки "оптимiзують" сво! фiнансовi потоки шляхом взаемо-дй або iз засновниками, або з дочiрнiми структурами, або з акцюнерами. У результатi, витрати штучно доводяться до бажаного рiвня.
По-восьме, нема серйозних шдстав, щоб банки не платили податок з прибутку, як будь-який шший бiзнес. Нинiшня перевага банюв над шшими суб'ектами шдприемництва видаеться необгрунтованою.
Банкiри зi свого боку визнають необхщшсть вiдмiни пшьг щодо страхування фiнансових i кредитних ризикiв. Однак наголошують на тому, що жоден суб'ект шдприемництва, о^м банкiв, не ризикуе грошима вкладниюв. При цьому, банки, володшчи суспiльними грошима, кредитують економiку i забезпечують умови для И зростання, покращують добробут нацil тощо. Щоб задовольнити потреби у кредитних ресурсах, банки повинш нарощувати сво! каштали i на це вони скеровують весь свш прибуток. При цьому прибуток реально ще на формування резервiв пiд кредити. Якщо ж резерви будуть фор-
муватися з прибутку пiсля його оподаткування, то це ще бiльше обмежить банювський капiтал та можливостi його нарощування.
Фiскальне значення податкових платежiв банкiв е незначною: в остан-ш роки податковi надходження вщ банкiв у консолiдованому бюджетi ста-новлять 2-3 %. Помiж тим, щоб активiзувати банкiвську iнвестицiйну дiяль-нiсть, потрiбно використовувати вiдповiднi податковi iнструменти i зменшу-вати податковi ризики.
По-перше, за допомогою податкових шльг можна створити конкурен-тш переваги iнвестицiйним операцiям банку i сформувати сприятливi умови для активiзацiï iнвестицiйноï дiяльностi.
По-друге, податкова полггика повинна роздiлити податковi режими для швестицшних та спекулятивних операцiй банку. З макроекономiчноï точки зору, це зумовлено тим, що банювсью iнвестицiï (особливо довгостроковi) забезпечують прирют суспiльного капiталу, а спекулятивнi операци на фондовому ринку з щнними паперами збiльшують тiльки дохщ окремого банку шляхом перерозподiлу суспшьного доходу.
По-трете, введення для банюв особливих шльг може ускладнити систему оподаткування банюв i зменшити надходження до державного бюджету. Так, у Роси до 1996 р. звшьнявся вщ оподаткування банювський прибу-ток, отриманий внаслiдок надання довгострокових цшьових кредитiв (3 роки i бшьше) пiдприемствам, якi використовували цi кредити для iнвестицiй у розвиток своеï виробничоï бази. Однак банки видали мало таких кредит1в, ос-кiльки вони не могли проконтролювати ïx цiльове використання. Внаслщок цього, кредити, в основному, попадали холдингам, основна дiяльнiсть зосе-реджувалась у сферi обiгу, а не у сферi виробництва.
По-четверте, введення податкових шльг для шдвищення ефективност iнвестицiйниx операцiй буде дiевим тшьки за умови повного звiльнення вщ оподаткування iнвестицiйниx доxодiв. Однак на практищ дуже важко iз за-гального обсягу прибутку банку видшити ту ïï частину, яка отримана вщ ш-вестицiйниx операцiй. Це зумовлено тим, що у наш час при розрахунку прибутку банку доходи i витрати вщ швестицшних операцш змшуються з доходами i витратами вщ шших операцiй. Водночас податковий вплив на доход-нiсть iнвестицiйниx операцiй не обмежуеться наданням податкових шльг. Важливе значення мае склад витрат банку, яю враховуються при обчисленнi податку на прибуток, зокрема, витрати на ощнку застави, страхування заста-ви тощо. 1стотне значення мае облж податково1' бази при формуваннi створе-них резервiв, наприклад, резерву на можливi втрати за позиками, резерву по сумшвних боргах тощо.
По-п'яте, податкове стимулювання iнвестицiйноï дiяльностi банюв не може обмежуватися шдвищенням дохщносл даних операцiй. Важливим чин-ником банювсько1" iнвестицiйноï дiяльностi е швестицшна пропозицiя банку. Якщо в банку мало "довгих пасивiвм, то сподiватися на збiльшення банювсь-ких довгострокових швестицш не доведеться. Зумовлено це тим, що ниш в Укрш'ш середня тривалють банкiвськиx вкладiв становить близько року, а шдприемствам кредити необхщт на 5-10 рокiв, водночас для середнього кла-су шотечш кредити будуть доступнi у випадку надання ïx на 25-30 роюв.
По-шосте, впродовж останшх роюв набула широкого розголосу теза про необхщшсть податкового стимулювання зростання банкiвського кашта-лу. Зумовлено це передуЫм тим, що податкове стимулювання власних засо-6iB банюв непрямо сприятиме розвитку довгострокових банювських швести-цiй. В економiчнiй лiтерaтурi з метою стимулювання збiльшення банювсько-го кaпiтaлу пропонують тaкi подaтковi пiльги: на кaпiтaлiзовaний прибуток (для банюв); вилучення iз бази оподаткування зaсобiв, якi спрямовaнi на покупку акцш банку (для юридичних та фiзичних осiб). Безумовно, уведення цих пшьг може стимулювати зростання банювського кaпiтaлу. Однак треба брати до уваги ще таку обставину, що, в Укршт зокрема та й у свт загалом значна частина приросту кaпiтaлу (30-50 %) е нaслiдком використання схем його фiктивного збiльшення. Своею чергою, це не дае змоги зaдiяти даний каштал для реального розширення банювсько1 iнвестицiйноï дiяльностi.
По-сьоме, доцiльною видаеться система податкових пшьг на доходи вщ кашталу, зокрема: вiдсотковi доходи по вкладах у банки, дивщенди по цшних паперах. Проте, впродовж останшх роюв спостерiгaеться свiтовa тен-денцiя щодо скорочення числа краш, в яких вiдсотковi доходи не оподатко-вуються податком на прибуток. З 1.07.2005 р. вступила у дда Свропейська податкова директива, зпдно з якою банки 12-ти краш (Великобритании Hi-меччини, Грецiï, Дани, 1рланди, Iспaнiï, Iтaлiï, Hiдерлaндiв, Португали, Фран-цiï, Фiнляндiï i Швеци) зобов,язaнi iнформувaти подaтковi служби краш-чле-нiв GC про нaявнiсть рахунюв ïx громадян. Своею чергою Австрiя, Бельгiя, Швейцaрiя, Лixтенштейн, Люксембург, Монако, Андорра, а також офшорш центри ДжерЫ, Гернсi i острiв Мен не будуть надавати вщомост про вклад-никiв податковим службам шших краш, але за це будуть вилучати податок з банювських доxодiв нерезиденпв (до введення директиви щ доходи податком не обкладались). Ставка податку у 2005 р. становить 15 %, з 01.01.2006 р. вона становитиме 20 %, з 01.01.2011 р. -35 %. При цьому подaтковi надход-ження будуть розподшеш: 25 % залишаються у держав^ в якому отримано даний дохщ, а 75 % надшдуть в бюджет кра1'ни проживання швестора. Реaлi-зaцiя подiбниx зaxодiв в Укрaïнi привела би до вщтоку вклaдiв населення з банюв i зниження швестицшно1" aктивностi в економщь За цiеï причини Ук-ра1'на продовжила до 01.01.2010 р. мораторш введення податку на вщсотки по бaнкiвськиx вкладах i ощадних сертифiкaтax фiзичниx осiб (його ставка запланована на рiвнi 5 %).
По-восьме, податки не повиннi створювати додaтковi перешкоди для залучення ресурЫв на цiлi розвитку бiзнесу як юридичними, так i фiзичними особами. У зaрубiжниx кра1'нах оргaнiзaцiï всю суму вщсотюв за отримaнi кредити включають у склад витрат, що збшьшуе чистий прибуток i можли-востi подальшого залучення позикового кашталу. У багатьох крашах (Бель-пя, Hiмеччинa, Грецiя, Дaнiя, Iтaлiя, Канада, Норвепя, Hiдерлaнди, Фiнлян-дiя, Швещя та iншi) фiзичним особам надано змогу зменшувати суму подоходного податку на величину виплачених вщсотюв за кредитами, яю взятi на цш виробничого iнвестувaння. В Укра1'ш подiбнi подaтковi пiльги вiдсутнi.
Насамюнець, необxiдно зазначити, що значний вплив податки можуть мати на защкавлешсть фiзичниx осiб в отримaннi шотечних кредитiв. Так, у
низцi зарубiжниx краш широко використовуеться практика повного вираху-вання iз оподаткування вщсотюв за кредитами на придбання чи будiвництво житла. В Укршт запровадження даних меxанiзмiв також уже визршо i е на ча-сi, що, зокрема може стати напрямком подальших наукових дослiджень.
Отже, оподаткування значною мiрою впливае на розвиток швести-цiйноï дiяльностi банюв. Саме тому потрiбне системне застосування податко-вого стимулювання банкiвськоï швестицшно1" активностi у поеднаннi iз пиль-ним контролем за дотриманням банками податкових зобов'язань.
Л1тература
1. Реверчук С.К., Владичин У.В. та ш. Банкiвський каттал: 1стор1я, теор1я, досв1д/ За ред. д-ра екон. наук, проф. С.К. Реверчука. - Льв1в, ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2004. - 276 с.
2. Борисов О. Проблемы налогового стимулирования инвестиционной деятельности банков// Вопросы экономики. - 2005, № 5. - С. 76-88.
3. Сколотяний Ю. Оподаткування банюв: д1алог без консенсусу/ Дзеркало тижня -2005, № 38. - С. 8. _
УДК 339.142 Здобувач В. С. Полiвчак - Rbeiecbm КА
КОМЕРЦ1ЙНИЙ Б1ЗНЕС: ПОНЯТТЯ, СТРУКТУРА ТА ФОРМИ
Уточнюеться i розширюсться поняття 'взнесу" у квазiринкових економiчних системах, розглядаються його об'екти i суб'екти; визначаються види i складовi ком-поненти системи бiзнесу. Порiвняно i розмежовано поняття "^знес" та поняття "ко-мерцiя", "пiдприемництво".
Competitor V.S. Polivchak - Commercial Academy of L'viv Commercial business: notion, structure and forms
The meaning of the term "business" in quasi-market economy is specified and broadened, as well as its subjects and objects. Types and components of business system are defined. Term business and terms "commerce" and "entrepreneurship" are compared and separated.
Поступальна трансформащя вггчизняно1 економжи вщ планово-розпо-дшьчо1 модел1 до ринково1 змшюе основш прюритети i параметри суспшьного економ1чного мехашзму. При цьому змшюються не тшьки мехашзм i ва-жел1 господарського мехашзму краши, розширюеться теоретична база вгтчиз-нянш економ1чн1й теори, в не1 оргашчно вливаються нов1 поняття i термши, яю описують яюсш змши у практищ господарювання.
Одним 1з таких понять е поняття "б1знес" - вщносно нове i маловивче-не поняття, яке бiльш точно i повно характеризуе новий тип суспшьно-еконо-мiчних вiдносин, що поступово складаеться у краïнi. Ранiше сощалютична теорiя постiйно "прив'язувала" дане поняття до буржуазних, кашталютичних моделей господарювання i розглядала його пiд кутом суцiльноï критики "ан-тинародноï його сутностГ, власне чому сутнiсть, види i форми бiзнесу, його прояви i методи здшснення до сьогодш на фундаментальному науковому рiв-ш е практично неописаними i невивченими у в^чизнянш науковiй лiтературi.
Змша прiоритетiв у суспiльно-економiчному розвитку краши потре-буе, на наш погляд, поглибленого вивчення сут i змюту поняття бiзнесу, його комерцiйноï частини. При цьому важливим е встановлення мюця i ролi
