CC BY
8
УДК 332.1:338.24
СВ. ЛИШКО
Черкаський державний технолопчний ушверситет
ОПТИМ1ЗАЦ1Я МЕХАН1ЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ СТРУКТУРНИХ ЗМ1Н В
ЕКОНОМ1Ц1 УКРА1НИ
Розглянуто роль регюну в структуртй перебудовi економши. Окреслено форми i методи реалгзацИ регiональноi структурног полiтики на макро-, мезо й мiкрорiвнi. До^джено свiтовий досвiд, який свiдчить про те, що в перюд структурног перебудови роль держави та регiону в регулювант економжи рiзко збыьшуеться. Вiдповiдно до цього становить ттерес зарубiжний досвiд .здшснення структурних перетворень у розвинених захiдних крашах, де структурн змти вiдбувалися в результатi проведення державних заходiв у сферi структурног полiтики. Виокремлено поняття структурног полiтики держави, що являе собою комплекс заходiв уряду, спрямованих на перерозподт структурного потенцiалу крати для створення, розвитку i яюсного оновлення бази економiчного зростання.
Ключовi слова: регюнальне регулювання, структурн змти, макро-, мезо й макрорiвень, регiон.
С.В. ЛИШКО
Черкасский государственный технологический университет
ОПТИМИЗАЦИЯ МЕХАНИЗМА РЕГУЛИРОВАНИЯ СТРУКТУРНЫХ ИЗМЕНЕНИЙ В
ЭКОНОМИКЕ УКРАИНЫ
Рассмотрена роль региона в структурной перестройке экономики. Очерчены формы и методы реализации региональной структурной политики на макро-, мезо и микроуровне. Исследовано мировой опыт, который свидетельствует о том, что в период структурной перестройки роль государства и региона в регулировании экономики резко увеличивается. В соответствии с этим представляет интерес зарубежный опыт осуществления структурных преобразований в развитых западных странах, где структурные изменения происходили в результате проведения государственных мероприятий в области структурной политики. Выделены понятие структурной политики государства, представляет собой комплекс мер правительства, направленных на перераспределение структурного потенциала страны для создания, развития и качественного обновления базы экономического роста.
Ключевые слова: региональное регулирование, структурные изменения, макро-, мезо и микроуровень, регион.
S.V. LYSHKO
Cherkasy State Technological University
OPTIMIZATION OF MECHANISM OF CONTROL OF STRUCTURAL CHANGES IS IN ECONOMY
OF UKRAINE
The role of the region in the restructuring of the economy. Outlined forms and methods of implementation of regional structural policies at the macro, meso and micro level. Studied international experience, which shows that in the period of structural adjustment and the role of government in regulating the economy of the region is increasing dramatically. Accordingly, the interest of foreign experience structural changes in the developed Western countries where structural changes occurred as a result of government measures in the area of structural policies. Thesis there is determined concepts of structural policy, which is a set of government measures aimed at structural redistribution potential for the creation, development and update of qualitative growth.
Keywords: regional regulation, structural changes, macro, meso and macro level, region.
Постановка проблеми
Складш сощально-економ1чт умови в кра!ш, гострота проблеми низько! конкурентоспроможносп й технолопчного ввдставання найважливших галузей економ1ки потребують актив1зацп структурно! перебудови, а також особливого шдходу до здшснення структурних перетворень.
Формування ефективно! економ1чно! структури е прюритетною проблемою, яка потребуе першочергового виршення в контекст стратепчних завдань макроеконом1чного та територ1ального розвитку краши. В розвинутих кранах основну роль в подоланш кризових явищ в економщ, та
забезпечення стшкого зростання економши та ïï соцiальноï направленосп належить MexaHi3My державного регуляторного впливу.
Ниш наша економiчна полiтика щдпорядкована комплекснiй трансформацiï адмшютративно-командноï економiки в ринкову. Але становления та функцюнування цивiлiзованих ринкових вiдносин неможливе без структурно1' перебудови украшсько1' економши як у фyнкцiонально-галyзевомy, так i в iнститyцiональномy аспектах. У цьому контекстi саме конструктивна структурна полггика держави е, з одного боку, умовою рацiоналiзацiï ринкових реформ, а з шшого — фактором яшсно1' трансформацiï всього сyспiльного життя.
Ця тема наразi дуже актуальна, осшльки структурна полiтика акумулюе всi iншi напрями економiчноï полiтики: фiнансово-кредитний, податковий, швестицшно-шновацшний, технiчний, регiональний, соцiальний, зовнiшньоекономiчний тощо.
Анaлiз останшх досл1джень i публшацш
У сyчаснiй економiчнiй лiтератyрi проблемами ролi, мюця та впливу держави та репону на соцiально-економiчнi процеси в господарському комплексi краши займались вiдомi yкраïнськi вченi, серед яких можна видiлити працi С.О.Бшо1", В.М. Гейця, Я.А.Жалiла, А.С.Гальчинського, П.С.£щенка, С.В.Мочерного та iнших.
Але, на сьогодшшнш день, незважаючи на велику к1льк1сть доцiльних пропозицiй щодо подальшо1' структурно1' перебудови економiки та регулюючого впливу держави, поки що недостатньо повно обгрунтоваш комплекснi пропозицiï щодо виважено1' структурно1' державно1' та репонально1' полiтики.
Формулювання мети дослiдження
Мета дано1' статтi - окреслення ролi регiонy в формyваннi оптимально1' та ефективно1' структури економiки краïни, та визначення основних напрямiв структурно1' политики в трансформацiйномy перiодi розвитку.
Викладення основного мaтерiaлу
Успiшний соцiально-економiчний розвиток краши залежить вiд характеру, напрямiв i темтв структурних зрушень в економщ та 1'х пристосування до вимог ринку. Державне регулювання структурних зрушень в нацюнальнш та регiональнiй економщ спрямовуеться на формування i тдтримку PCE та здiйснюеться за допомогою структурно1' полiтики держави.
Структурна политика держави це обгрунтування цiлей та характеру структурних перетворень в економщ краши та репону, визначення комплексу заходiв щодо тдтримки розвитку тих структурних елеменпв НЕС, як1 забезпечують формування i пiдтримкy ринково1' економши, а отже, й економiчне зростання та виршення актуальних соцiально-економiчних проблем.
Головною метою державно1' структурно1' политики е формування i пiдтримка сучасно1', ефективно1', екологiчно безпечно1', рацiональноï структури економши, яка знаходить свою конкретизацш (деталiзацiю) за такими основними, узагальненими напрямами (пiдцiлями) державно1' структурно1' полггаки:
- установлення оптимальних макроекономiчних пропорцш;
- розвиток конкyренцiï та обмеження монополiзмy;
- формування енергозберiгаючоï, шновацшно1' модел1 розвитку економiки;
- л1кввдащя диспропорцiй мiжгалyзевими комплексами;
- л1кввдащя диспропорцiй технiчного рiвня виробництв рiзних галузей;
- зниження енерго- та матерiалоемностi виробництва;
- щдвищення шновацшно1' (наyково-технiчного рiвня та якостi) i конкурентоспроможносп продyкцiï;
- рацiональне розмщення виробництва та збалансований розвиток регюшв (створення ефективних регiональних господарських систем);
- посилення соцiальноï орiентацiï економiки;
- створення розвинутого нацiонального ринку;
- охорона навколишнього середовища тощо.
Ус напрямки у свою чергу можуть бути деталiзованi за принципом побудови «дерева цшей» на ще бiльш конкретнi пiдцiлi, як1 виступають засобами досягнення цiлей вищого порядку.
Слвд зауважити, що перелiк основних напрямшв (пiдцiлей) державно1' структурно1' политики постiйно змiнюеться залежно ввд актуальних завдань та умов розвитку нацюнально1' економши.
При загальному розyмiннi важливосп й необхiдностi структурних змiн юнують рiзнi уявлення про роль держави та репону у цих змшах.
Зокрема, висловлюеться думка про те, що пльки надання бiльшоï свободи ринковому механiзмy спричиняе пiдвищення мобшьносп ресyрсiв та 1'х бiльш рацюнальний розподiл, що повинно найбiльшою мiрою сприяти стрyктyрнiй перебyдовi. Отже, державне втручання у формування ефективно1' структури економiки украй небажане.
В економiчнiй полиищ розвинених кра!н набула поширення политика дерегулювання й приватизации Зарубiжнi автори, зокрема професор економiки з Бельгп П. де Гров, датський економют Й.Х. Кристенсен, французький досл1дник Е. Коен та iншi ввдзначають, що державне втручання, будучи первiсно прогресивним явищем, з часом перетворилося на гальмо для пiдвищення ефективностi економши.
Прихильники ще! точки зору вважають, що розподiл у рамках структурно! политики усiляких благ i привше!в пвдпорядковуеться не iнтересам науково-технiчного розвитку, а полгтичним амбiцiям чиновников, отже, найкращим гарантом структурних зрушень можуть бути тiльки ринок i конкуренщя. Держава та регiон в цих умовах повинна лише брати участь у формуванш сприятливого господарського ктмату, який сприяе розвитку щдприемницько! шщштиви i конкуренцi!.
Однак, незважаючи на значне поширення концепцш дерегулювання й проведення в цiй сферi конкретних заходiв, у промислово-розвинених кра!нах державна регламентащя економiки продовжуе залишатися досить значною.
Свiтовий досвщ сввдчить про те, що в перюд структурно! перебудови роль держави та регюну в регулюванш економiки рiзко збiльшуeться. Вiдповiдно до цього становить штерес зарубiжний досвiд здшснення структурних перетворень у розвинених захвдних кра!нах, де структурнi змiни ввдбувалися в результатi проведення державних заходiв у сферi структурно! полiтики.
Значного поширення в розвинених кра!нах набула структурна политика держави, що являе собою комплекс заходiв уряду, спрямованих на перерозподiл структурного потенцiалу кра!ни для створення, розвитку i яшсного оновлення бази економiчного зростання. В основi вироблення нацiональних прiоритетiв структурних перетворень лежить формування методiв регулювання для забезпечення концентрацi! ресурсiв за прюритетними напрямами.
У свiтовiй практищ видiляють калька критерi!в для вибору прюритетних галузей. Тут звичайно видшяють групи базових галузей промисловостi, що е прюритетними в структурi нацюнального та регiонального господарства i визначають незалежнiсть економiки; перспективних галузей, що визначають базу економiчного зростання; тдгалузей, щдприемств або виробництв, що пвдлягають частковому згортанню або лiквiдацi!, тобто групу структурно-депресивних об'ектiв.
Свою високу результатившсть на практицi довiв шдхвд, вiдповiдно до якого структурнi перетворення в кра!нi починаються iз сировинних галузей, доходи ввд експорту яких цiлеспрямовано використовуються для модернiзацi! наступних за технолопчним ланцюжком галузей i розширення виробництва усе бiльш наукомютко! продукцi!. Саме така стратегiя структурних зрушень була реалiзована в економщ США, бурхливе зростання яко! з кшця XIX ст. спиралося на експорт мшерально-сировинно! продукцi!, а також пшениц i бавовни.
Досввд промислово розвинених кра!н показуе, що вихвдним положенням структурно! полiтики е модершзащя економiки на основi розвитку наукомютких i високотехнологiчних галузей.
На сучасному етапi перед Укра!ною постае вибiр: або продовжити iнерцiйно рухатися в тому ж напрямку i перетворитися на третьорозрядну технологiчну державу, на джерело сировини й ринок збуту готово! продукцп бiльш розвинених кра!н, що призведе до поступового вичерпання кращих енергетичних та шших природних ресурсiв i загострення сощальних та нацiональних протирiч; або зробити прорив в iнновацiйному напрямi розвитку економ^ i встати в один ряд iз кра!нами з розвинутою ринковою економiкою.
У сучасних умовах очевидно, що саме шновацшний характер вщтворювально! моделi повинен стати базовою основою структурно! трансформаци при становленш ефективно! ринково! економiки Укра!ни. З цього випливае, що вщносно найближчо! перспективи повиннi бути визначенi бажаш структурнi змiни i вiдповiдно вироблений адекватний механiзм державного втручання в реалiзацiю структурних змiн.
Уся сукупнють форм i методiв реалiзацi! регюнально! структурно! полiтики припускае реформування вах складових елементiв економiчно! системи на макро-, мезо й мiкрорiвнi.
Так, на макрорiвнi механiзм реалiзацi! структурно! политики включае сукупнiсть методiв, що впливають на основнi макроекономiчнi пропорци й структурнi зв'язки, а також формують структурнi взаемодi! нацiонально! економiчно! системи iз системою свiтового господарства. При цьому метою структурно! политики повинно бути приведення структури нацюнального господарства у вщповвдшсть до ринково! моделi господарювання усерединi кра!ни; високого ступеня вiдкритостi нацiонально! економiки й необхвдносп у зв'язку з цим забезпечення конкурентоспроможносп впчизняного виробництва як на зовтшньому, так i на внутршньому ринку.
У зв'язку з цим основними напрямами мехашзму реалiзацi! структурно! полiтики повиннi бути, насамперед, оптимiзацiя галузево! й технологiчно! структури економiки, забезпечення прогресивних структурних зрушень у них. На макрорiвнi реалiзацiя регiонально! структурно! полiтики деякою мiрою нацiлена на вирiшення проблеми макроекономiчно! трансформацi!, орiентовано! на забезпечення економiчно!, технологiчно!, продовольчо!, екологiчно!, енергетично! безпеки нацiонально! економiки.
Для цього, на нашу думку, необхвдне проведения нижченаведених заход1в, спрямованих на вдосконалювання структури економ1ки.
По-перше, розвиток i тдтримка прюритетних галузей економши шляхом спрямування державних iнвестицiй або створення тльгових умов для 1хньо1 дiяльностi. Державш заходи повиннi проводитися вiдповiдно до заздалепдь складено1 пiдпрограми структурних перетворень за кожним прiоритетним напрямом з видшениям етапiв здiйснення, визначенням загального фiнансування й ресурсного забезпечення таких програм, а також законодавчим забезпеченням вироблення й реалiзацiï прiоритетних напрямiв розвитку галузей.
По-друге, стимулювання й шдтримка попиту на iнновацiï. При цьому слiд зазначити, що тут важливий внутрiшнiй попит, тому що прорив наукомiсткоï продукцiï на зовшшш ринки можливий лише при наявносп досить мiсткого виутршнього ринку. Тут виникають двi обставини: по-перше, вщсутшсть у потенцiйних реципieнтiв iнновацiй кошпв - як власних, так i пропонованих за доступною цiною фшансовими посередниками; по-друге, тиск готових шновацшних продуктiв закордонного походжения -дорогих, але гарантованих iз погляду яшсних характеристик i технiчноï пiдтримки експлуатацп й обслуговування.
Цi проблеми вирiшуються трепм напрямом структурно1' полiтики - це оргашзащя iнвестицiйного буму. Тiльки в умовах швестицшного буму можиа створити й тдтримувати виутрiшнiй попит на шновацц, добитися структурно1' перебудови економши на висок1й технологiчнiй основi.
Разом з тим, слщ зазначити, що поряд iз проведениям державних заходiв щодо основних напрямiв структурно1' полггики немаловажну роль вiдiграe регiон в особi мiсцевих органiв влади.
У цьому зв'язку ми подмемо точку зору А.Г. Кобилева, що в трансформащйний перюд територiальнi утворения (зокрема 1'хш господарськ1 комплекси) е повноправними суб'ектами ринкових ввдносин, i, що добробут населення територй' перебувае в прямш залежиостi ввд того, насшльки мiцнi й надiйнi позицiï ïï господарського комплексу на мiсцевому, репональному, нацiональному й мiжиародних ринках [1]. Тим самим багаторазово зростае координацшна функщя органiв мiсцевого самоврядування в економiчному i соцiальному розвитку агломерацп. Саме вони, покликанi у ринковш ситуацiï забезпечувати комплексний розвиток вщповщно1' територiï, ïï господарського комплексу як цшсно1' системи - суб'екта ринкових вщносин.
Таким чином, основними напрямами структурно1' полiтики, що проводяться на репональному рiвнi, повиннi бути таш:
- визначення перспективних напрямiв територiального розвитку, при цьому можиа орiентуватися як на розкриття й широке використання наявних переваг, так i на створення нових мюцевих переваг. При цьому мехашзм реалiзацiï структурно1' полiтики повинен грунтуватися на аиалiзi функцiоиувания соцiально-економiчного комплексу репоиу, оцшщ мiсця й ролi регiои^ в CTO^i територiальноï працi, визначеннi позитивних i негативних тенденцш регiонального розвитку, щоб надалi сприяти розвитку переваг i усуненню недолiкiв;
- проведения мониторингу та оцiнка можливостi створення ефективних кластерних структур в репональному розрiзi, визначення джерел фiнансування дослвджень на перспективу з можливiстю залучення iноземних iнвесторiв та вплив д^яльносп створених структур на соцiальний розвиток репону;
- створення комушкацшного середовища та iнформацiйноï бази даних, а також тдтримуючих iнституцiй для функцюнування репональних виробничих кластерiв;
- стимулювання й тдтримка конкурентоспроможносп галузево1' або територiальноï оргаиiзацiï господарсько1' дiяльностi з метою 1'х сталого розвитку. Це припускае проведения заходiв у сферi пiдвищения iнвестицiйноï привабливостi регiоиу, а також стимулювання й тдтримку створення найб№ш ефективних форм ведения бiзнесу (технопарки, бiзнес-iнкубатори, бiзнес-центри тощо).
На мiкрорiвнi до механiзму реалiзацiï основних напрямiв структурноï полiтики входить група методiв, пов'язаних з пiдвищениям економiчноï стабiльностi, активностi в усiх процесах основних суб'ектiв ринку, тобто тдприемств, корпорацiй, наукових та освiтнiх установ, шших первинних господарських систем.
Цi методи покликаш реалiзувати так1 основнi напрями структурно! политики на мiкрорiвнi: реструктурувания первинноï виробничоï й науковоï ланки; формувания стiйкого корпоративного каркаса економiки; штегращя науки, освiти, виробництва й ринку; оптимiзацiя спiввiдношення великих i малих форм у виробницга й ринковому розподiлi; виведения з господарського обороту неефективних виробництв; прiоритетний розвиток високотехнолопчних, формуючих власнi сегменти у световому ринку виробництв.
Особливо сл1д зазначити в механiзмi структурних перетворень iнтеграцiю науки, виробництва й
ринку.
У сучасних умовах основною метою штеграцп е об'еднання й функцюиуваиня з метою реалiзацiï оргашзацшних переваг малого, середнього й великого бiзнесу [2]. Кiнцевою метою штегрувания науки й виробництва е формувания науково-виробничоï бази розвитку регiональноï
економ!ки й ринку шновацш, ор!ентованого як на виршення внутршньорегюнальних проблем економ!чного розвитку (розробка нових видiв промислово! продукцп й технологш для пiдпpиeмств oблaстi), так i на створення конкурентоспроможних виробництв для виходу на мiжpегioнaльний i зoвнiшнiй ринки.
Однак поряд i3 суттевими зaдiлaми в сфеpi фундаментально! науки e проблеми в застосуванш дoслiджень безпосередньо в пpoцесi виробництва. У нацюнальнш пpaктицi основною проблемою штеграци науки, виробництва й ринку залишаеться неналагоджений мехaнiзм взaeмoвiднoсин мiж учасниками iнтегpoвaнo! структури. Особливо недостатньо ефективними е iнстpументи пеpетiкaння техшчних iннoвaцiй зi сфери науки в сферу виробництва, якими виступають технопарки, б!знес-iнкубaтopи i т.д. Це, у свою чергу, пов'язано з недостатньо ефективними заходами державного регулювання, що полягають у стимулювaннi використання шновацш, шдтримщ виробництв, що використовують шновацшш технологи, i т.д.
В сьогодняшшх умовах розвитку екoнoмiки Укра!ни вже iснують певнi opгaнiзaцiйнi форми штеграци мiж aкaдемiчними, науковими установами та оргашзащями oсвiти, як! представлен на ринку новими iннoвaцiйними структурами, прикладами проведення науково-практичних кoнфеpенцiй, написания сшльних мoнoгpaфiй, участь у сшльних мiжнapoдних проектах. Так, по лши Нaцioнaльнo! академй' наук Укра!ни дшть слвдуюч! структури: вiддiлення iнфopмaтики - навчально-науковий комплекс «1нститут прикладного системного aнaлiзу» (МОН та НАН Укра!ни), 1нститут проблем штучного iнтелекту Мшосвгги та науки i НАН Укра!ни, Науковий фiзикo-технoлoгiчний центр (НАН Укра!ни та Мшосвгга та науки), Науковий фiзикo-технoлoгiчний центр (НАН Укра!ни та Мшосвгги та науки), Нaцioнaльний науковий центр «Харшвський фiзикo-технiчний шститут» (Мшосвгга i науки Укра!ни) [3]. Ц структури утвopенi в спiвпpaцi з Мшютерством освгти i науки Укра!ни i виконують iнтегpуючi функци по ефективному використанню нaукoвo-технiчнoгo та кадрового потенщалу, iнтенсифiкaцi! навчального процесу, удосконалення юнуючих та створення нових спещальностей, виходячи з умов розвитку трансформацшно! екoнoмiки. Але слад вiдзнaчити, що юнуюч! iнтегpoвaиi форми розвитку науки, освгга i виробництва носять !мпульсний, безсистемний характер, не маючи належного обгрунтування ш в колах освгга та науки, m також в науковш пеpioдичнiй пpесi.
Проведення структурно! поливки в цьому напрям! включае державне регулювання д!яльносп учаснишв штегрованих структур, зокрема розробку програм !хнього формування й розвитку, а також безпосередню участь держави через державш й мунщипальш науков! й фшансов! оргашзаци в шновацшному процеа.
Таким чином, можна видшити так! основш напрями структурно! полггаки, що проводяться на мжроеконом!чному р!вш:
по-перше, оптимшцт галузево! структури народного господарства за рахунок зниження неефективних виробництв i вщповвдного зростання наукомютких. Реал!защя цього напряму структурно! полггаки повинна вщбуватися вщповщно до програми реконструкцп промислового виробництва, яка нацшена на зниження витрат виробництва, шдвищення якосп продукцп, полшшення стану навколишнього середовища;
по-друге, удосконалювання оргашзацшно! структури управлшня шдприемством (ф!рмою), що максимально ввдповщае !! внутршнш специфщ й швидко реагуе на змши зовшшнього середовища. У цьому контекст! слад зазначити проведення таких державних заход!в, як стимулювання й шдтримка НДДКР у сфер! розробки енергоефективних технологш i випуску устаткування, а також створення сприятливого кл!мату для вичизняних та шоземних швестицш в еколопчно чист! ефективш проекти;
по-трете, стимулювання кашталовкладень в устаткування для полшшення виробничого апарату - матер!ально! бази управлшсько! д!яльност! У цш сфер! застосовш так! заходи державного регулювання, як надання податкових шльг, державних щльових швестицш, кредипв i т.д.
Висновки
На основ! проведеного дослвдження можна зробити таи висновки:
Уся сукупшсть форм i метод!в реал!зацп державно! та регюнально! структурно! полггаки припускае реформування вах складових елеменпв економ!чно! системи на макро-, мезо й макрор!вн! Узагальнюючи, можна вид!лити так! основш напрями державно! та регюнально! структурно! полггаки на макро-, мезо- i мшрор!вш:
- по-перше, видшення й забезпечення розвитку «проривних» сектор!в i виробництв, за якими впчизняна економжа мае певш конкурентш переваги пор!вняно з шшими кра!нами;
- по-друге, розвиток прюритетних напрям!в, пов'язаних з експортом сировини. Володшня ушкальними за р!зномаштшстю й масштабами природними ресурсами дае змогу зайняти провщш свггов! позицп у виробництв! й експорп сировини високого ступеня переробки;
- по-трете, оскшьки науково-техшчний прогрес переважно реал!зуеться через шдустр!альш й нов! шформацшш технологи, а !х виробництво й поширення концентруються в галузях i секторах промисловосп, то модершзащя й диверсифжащя структури промисловосп стае ключовим моментом;
- по-четверте, на сучасному еташ основною рушшною силою економiчного зростання стають знання, закршлеш в «людському капiталi» й технолопях. У зв'язку з цим необхвдно розвивати науковий та iнтелектyальний потенщал краши, здiйснюючи фiнансовi вкладення в розвиток сфер освгга, науки й сощального забезпечення.
Список використано!' лггератури
1. Кобилев А.Г. Город в трансформационном обществе: управление социально-экономической жизнедеятельностью/ А.Г. Кобилев // Волглград: ВолГУ. -1998. - http ://www. lib .ua-ru.net
2. Жал1ло Я.А. Малий i середнiй бiзнес у пошуках мiсця в стратегiï економiчного зростання в Украш/ Я.А. Жал1ло //: Зб. наук. статей - К.: Альтпрес, 2002. - 118 с.
3. Стратепчт виклики XXI столпгя сyспiльствy та економiцi Украши: В 3-х т./ За ред.. акад.. НАН Украши В.М. Гейця, акад.. НАН Украши В.П. Семиноженка, чл..-кор. НАН Украши Б.£ Кваснюка// В.М. Геець, В.П. Семиноженко, Б.£ Кваснюк. - К.: Фенiкс, 2007. - Т.3. - 556 с.
4. Красильников О.Ю. Структурные сдвиги в экономике: теория и методология / О.Ю. Красильников. - Саратов: Научная книга, 1999. - 74 с.
5. Цивилизационная структура современного мира. : Вв 3-х т. - Т. 1: Глобальные трансформации современности / [под ред. Ю.Н. Пахомова, Ю.В. Павленко]. - К.: Наукова думка, 2006. - 536 с.
6. Приходько Т. I. Структурш змши в економщ Украши / Т. I. Приходько // Економша i прогнозування. - 2013. - № 3. - С. 59-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/econprog_2013_3_6.pdf.
7. Приходько T.I. Структурна трансформащя економiки Украши та фактори макронестабшь-носп // Фактори макроекономiчноï нестабшьносп в системi моделей економiчного зростання / Т.1.Приходько // за ред. М.1.Скрипниченко ; НАН Украши, 1нститут економiки та прогнозування. - К., 2012. - С. 126-132.
