CC BY
10
Актуальн проблемы сучасно'1 медицины
УДК 616.341 - 007.272 - 036.11 - 099
0ПТИМ13АЦ1Я Л1КУВАННЯ 0БТУРАЦ1ЙН01 НЕПР0Х1ДН0СТ10Б0Д0В01 КИШКИ ПУХЛИННОГО ГЕНЕЗУ
Радзгховський А.П., Мироненко О.1., Знаевський М.1.
КиТвська медична академ1я пюлядипломно!' осв1ти ¡м. П.Л. Шупика
Узагалънено досвгд невгдкладног хгрурггчног допомоги 674 хворим, доставлених в мжъкий центр кишковог непрох1дност1 за перюд з 1997 до 2005 р. з обтурацтною непрохгдтстю ободовог кишки пухлинного генезу. Серед загалу оперативних втручанъ радикалъних операцт виконано 331, що складае менше половини (49,1%). Бшъше третини в1д операцт становлятъ первинновдновт (34,8%). Леталътстъ тсля радикалъних операцт склала 12,7%, з них - 14% тсля первинно-вгдновних. Шсляоперацтт ускладнення становили 21,8%, з них - 20,4% тсля первинно-вгдновних. Шсля палгативно-симптоматичних операцт леталътстъ була найвищою г доргвнювала 23,6%. Загалъна пкляоперацтна леталънктъ склала 18,2%. Вважаемо, що резулъ-тати досягнуто завдяки удосконаленню дгагностично-лтувалъног програми. В основг дгагностичног програми е рентгенолог1чне та сонографгчне дослгдження кишкового стазу, проявгв ентералъног недостатностг, сонографгчне та ендоскопчне встановлення локал1зацп та ступеня розповсюдженностг пухлинного процесу. Лтувалъна програма включае проведення корекцгг водно-електролтних порушенъ, дезттоксикацтног та протизапалъног терапгг на еташ передоперацтног шдготовки та тд час операцгг, ттраоперацтну декомпреЫю та григацЮ просвту кишкового тракту гзотошчним розчином ЫаС1, селективною деконтамтащею, формування первинно-вгдновного товстокишкового анастомозу, пгсляоперацгйну корекцгю гомеостазу.
Ключов1 слова: кишковий стаз, розповсюдженнють пухлинного процесу, ¡нтраоперацшна декомпреая та ¡ригац1я просв1ту супра-стенотичного вщдту, первинно-вщновний товстокишковий анастомоз.
Вступ
Останым часом значно зросла частка обту-рацмноТ непрохщност ободовоТ кишки пухлинного генезу серед уах форм непрохщносп кишкового тракту \ по даним деяких автора складае до 42% [1,2]. Клннний переб1г важкий, обумовле-ний ендогенною та пухлинною ¡нтоксикац1ею. А, якщо зважити, що кишковий тракт багатьма до-слщниками розглядаеться як основне першо-джерело розвитку полюрганноТ недостатност1, то стае зрозумтим висока леталы-мсть при цй но-зологи. 1стор1я надання медичноТ допомоги на-раховуе ктька пщход1в - передуам, усунення не-прохщносл, вцдапення пухлини, за тим - вщновлен-ня перервносп кишкового тракту. Але соц1альна реабт1тацт стомованих хворих складна з бага-тьох причин \ пошук нових ефективних метода лкування залишаеться актуальним. 3 розвитком х1рурпчноТ науки надання медично!'допомоги хворим з обтурацтною непрохщнютю ободовоТ кишки пухлинного генезу в тепершнм час зводиться до виконання радикапьних та первинно-вщновних опе-рац1й, звюно мова не йде про занедбаы випадки. Але для виконання первинно-вщновних операцй ¡с-нують певы вимоги. Саме створення умов для формування первинно-вщновного товстокишкового анастомозу в умовах кишкового стазу \ е потребою сьогодення.
Мета дослвдження
Покращити результати л1кування хворих з обту-рацйною непрохщнютю ободовоТ кишки пухлинного генезу, шляхом удосконалення д1агностики та оптим^аци лкування.
Матер1ал та методи дослвдження
Проанап^овано доевщ хрургнного л1кування 674 хворих з обтурацмною непрохщнютю ободовоТ кишки пухлинного генезу, доставлених в мюький центр невщкпадноТ медичноТ допомоги з непрохщнютю кишкового тракту за перюд з 1997 до 2005 р. Чолов^в було 366 (54,3%), жЫок - 308 (45,7%), середый в1к становив 63,2 +/ - 6,4 роки.
Кр1м загальних лабораторно-кпУчних методв обстеження та оглядовоТ рентгенографи черевноТ порожнини, уам хворим виконували сонографнне досл1дження оргаыв черевноТ порожнини. Зважаючи на кпУчний переб1г захворювання та стан хворого, ¡нструментапы-л методи доповнювапи ¡ригоскопюю, колоноскопюю.
За результатами досидження пацюнтв розподн лили на три групи. В першм та друг1й трупах клУ-чний переб1г захворювання дозволяв провести додаткове ¡нструментапьне дошдження (¡ригоско-п1ю, колоноскотю) для визначення лока™заци та ступеня розповсюдженносл пухлинного процесу.
Першу групу склали 127 (18,8%) хворих з по-рушенням пасажу та локал^ацюю кишкового стазу в межах ободовоТ кишки. КлУчний переб1г субкомпенсованоТ обтурацп ободовоТ кишки та позитивний результат протизапальноТ консерва-тивноТ терапи дало змогу для вщетрокованого виконання радикального оперативного лкуван-ня. В цм груп1 виконано 109 (85,8%) первинно-вщновних операцм, у решти 18 пац1ент1в - палн ативно-симптоматичы.
Другу групу склали 445 (66%) хворих, у яких локал^ацт кишкового стазу виходила за меж1 ободовоТ кишки \ розповсюджувалася та тонку
Том 6, Выпуск 1-2
111
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
кишку. В 206 випадках виконано радикалы-н операций серед них 126 первинно-вщновних.
Третю групу склали 102 (15,1%) хворих з на-явнютю кишкового стазу ободовоТ та тонкоТ кишки \ секвестрацп рщини в черевый порожнинк Клннний переб1г обтураци ободовоТ кишки був ускпаднений перитоытом. В 86 випадках виконано пал1ативно-симптоматичы операци, ¡ншим 16 - радикалы-м.
Результати дослвдження та 1х обговорення
Серед загалу оперативних втручань радика-льних операцм виконано 331, що складае мен-ше половини (49,1%). Бтьше третини вщ операцм становлять первинно-вщновы (34,8%). Вва-жаемо, що ц1 показники досягнуто завдяки удо-сконаленню д1агностично-лкувальноТ програми. В основ! д1агностичноТ програми е рентгенолоп-чне та сонографнне дослщження кишкового стазу, прояви ентеральноТ недостатност^ соног-рафнне та ендоскопнне встановлення локапн зацИ та ступеня розповсюдженност1 пухлинного процесу. Лкувальна програма включае проведения корекци водно-електрол1тних порушень, дезнтоксикацмноТ та протизапальноТ терапи на етат передоперацмноТ п1дготовки та пщ час операци, ¡нтраоперацмну декомпреаю та ¡рига-ц1ю просв1ту кишкового тракту ¡зотоннним роз-чином ЫаО!, селективною деконтамнацсю, фо-рмування первинно-вщновного товстокишкового ¡нвапнацмного анастомозу, пюляоперацмну ко-рекц1ю гомеостазу. Окремо слщ зазначити, що ¡нтраоперацмна декомпрест в першм та друг1й трупах вщр^нялася вар1антами евакуацп кишкового вмюту з проксимальних в1дд1л1в. Якщо в перш! й груп1 для виконання первинно-вщновних операцм достатньою була ¡нтраоперацмна де-компреая та ¡ригац1я просв1ту ¡зотоннним роз-чином ЫаО! за допомогою назогастроштестина-
Реферат
ОПТИМИЗАЦИЯ ЛЕЧЕНИЯ ОБТУРАЦИОННОЙ НЕПРОХОДИМОСТИ ОБОДОЧНОЙ КИШКИ ОПУХОЛЕВОГО ГЕНЕЗА Радзиховский А.П., Мироненко О.И., Знаевский М.И.
Ключевыеслова. кишечного стаза, распространенности опухолевого процесса, интраоперационная декомпрессия, ирригация просвета супрастенотического отдела, первичный толстокишечный анастомоз.
Обобщено опыт неотложной хирургической помощи с 1997 по 2005 г. 674 больным с обтурационной непроходимостью обо-довой кишки опухолевого генезу . Среди общего количества оперативных вмешательств выполнено 331 радикальных операций (49,1%), больше трети (34,8%) первично-восстановительных. Летальность после радикальных операций составила 12,7%, после первично-восстановительных - 14%. Послеоперационные осложнения составили 21,8%, после первично-восстановительных - 20,4%. Летальность после палиативно-симптоматических операций была 23,6%. Общая послеоперационная летальность составила 18,2%. Считаем, что результаты лечения достигнуты усовершенствованием лечебно-диагностической программы. В основе диагностики рентгенологическое и сонографическое иссследование кишечного стаза, эндоскопическое установление распространенности опухолевого процесса. Лечебная программа предполагает корекцию водно-электролитного баланса, дезинтоксикационную, противовоспалительную предоперационную подготовку, а во время операции интраоперационную декомпрессию, ирригацию просвета супрастенотического отдела, формирование первичного толстокишечного анастомоза.
льноТ ¡нтубаци, то в другм грут виконували ева-куацю кишкового вмюту та ¡ригацю просв1ту су-прастенотичних вщдт1в вщкритим способом (за методикою кпнки) з запоб1ганням бактер1ально-го забруднення черевноТ порожнини.
Леталы-мсть пюля радикальних операцм склала 12,7%, з них - 14% пюля первинно-вщновних. Пюляоперацмы ускладнення стано-вили 21,8%, з них - 20,4% пюля первинно-вщновних. Пюля пал1ативно-симптоматичних операцм летальнють була найвищою \ дор1вню-вала 23,6%. Загальна пюляоперацмна летальнють склала 18,2%.
Висновки
1. Удосконалення д1агностики кишкового стазу \ пухлинного процесу у хворих з обтурацмною непрохщнютю ободовоТ кишки пухлинного генезу, прояви ентеральноТ недостатност1 дозволяс прогнозувати виб1р обсягу оперативного втру-чання, тим самим оптим^увати перед- та ¡нтра-операцмну п1дготовку для виконання найбтьш оптимально!' операци у кожному випадку.
2. ОптимЬацт лкувальноТ тактики на перед-операцмному етат та створення умов шляхом ¡нтраперацмноТ пщготовки супрастенотичного вщдту пщвищус можливють виконання одно-етапних первинно-вщновних операцм на ободо-вм кишц1 за умов ТТ субкомпенсованоТ непрохщ-ностк
Л1тература
1. Гордшчук П.1. Чинники формування мрурпчноТ тактики при обтурацмнш товстокишковш непрохщност1 // Мате-р1али XXI з'Тзду мрурпв УкраТни 5-7 жовтня 2005 року.-Запор1жжя, 2005.-Том 1.-С.330-332
2. В.Ф. Саенко, Л.С. Белянский, Б.С. Полинкевич. Современные подходы к проблеме хирургического лечения обтурационного рака ободочной кишки //Матер1али XXI з'Тзду мрурпв УкраТни 5-7 жовтня 2005 року.-Запор1жжя, 2005.-Том 1.- С.356-358.
