CC BY
8
Актуальт проблемы сучасно! медицины
Реферат
МЕТОД ОПРЕДЕЛЕНИЯ СКЛОННОСТИ К ПАТОЛОГИЧЕСКОМУ СПАЙКООБРАЗОВАНИЮ БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ НА ОСНОВЕ ИЗУЧЕНИЯ ИНДИВИДУАЛЬНОСТИ СОСУДИСТОЙ РЕАКТИВНОСТИ. Покидько М.И., Шевчук О.М.
Ключевые слова: сосудистая реактивность, ассоциированные сосудистые реакции, патологическое спайкообра-зование, прогнозирование.
Представлен метод предоперационной диагностики, склонности или наличия спаечной болезни брюшины, который базируется на ассоциированной реакции сосудов и определяет тип сосудистой реактивности организма. Исследовано, что у пациентов со склонностью к патологическому спайкооб-разованию или его наличием определяются гиперактивные (III и IV) типы сосудистых реакций. Это даёт возможность не только прогнозировать возможность развития патологического процесса, но и целенаправленно профилактировать и лечить его.
Summary
DETERMINING OF SUSCEPTIBILITY TO PATHOLOGICAL PERITONEAL COMMISSURE FORMATION BASED ON STUDYING THE INDIVIDUAL VASCULAR REACTIVITY Pokydko M.I., Shevchuk O.M.
Key words: vascular reactivity, associated vascular reaction, pathological commissure formation, prognosis.
The paper describes the method of post-operative diagnostics determining the susceptibility to the peritoneal commissures based on the associated vascular reaction and the type of body vascular reaction. It has been found out the patients who are susceptible to the pathological (III and IV) types of vascular reactions. This enables not only to prognose the possibility in the development of the pathological process, but to prevent and treat effectively.
УДК 616.341 - 007.272 - 036.11 - 089
АСПЕКТИ КЛ1Н1ЧН0Г0 ПЕРЕБ1ГУ ТА Л1КУВАННЯ РАННЬ01 ЗЛУК0В01 П1СЛЯ0ПЕРАЦ1ЙН01 НЕПР0Х1ДН0-СТ1 КИШК0В0Г0 ТРАКТУ
Радз1ховський А.П. , Мироненко О.1. , КурШшин В.П. Нацюнальна медична академ1я пклядипломноТ осв1ти ¡мен1 П.Л. Шупика
Серед 2882 випадк1в нев1дкладних оперативних втручань на органах черевноУ порожнини у 894 пац1ент1в (31%) п1сляоперац1йний переб1г був з явищами порушення пасажу по кишковому тракту, а в 39 випадках (1,35%) ускладнився ранньою п1сляоперац1йною злуковою непрох1дн1стю кишкового тракту. Виявлен1 особливост1 кл1н1чного переб'<гу, розкрит методи оперативного та шсляоперац1й-ного л1кування, що дало змогу знизити р'<вень летальност/ до 23%.
Ключов1 слова: рання пюляоперацшна злукова непрохщнють кишкового тракту, ¡ригацт та селективна деконтамь нацт просв1ту кишки.
Вступ
Питання д1агностики та вибору рацюнальноТ' тактики лкування пюляоперацшних ускладнень, пов'язаних з порушенням пасажу кишкового тракту, залишаеться одним з найскладыших в аб-домЫальнш х1рурги. Особливу небезпеку для життя хворих представляв рання злукова пюляоперацшна непрохщность кишкового тракту (РЗПНКТ), летальнють пюля релапаратомш ви-сока \ досягае 21,2 - 57% [1, 2]. Драматичнють ситуацп обумовлена, перед уам, несвоечасним виконанням повторного оперативного втручання через труднощ1 ранньоТ' та доказовоТ' д1агностики мехаычноТ' непрохщностк
Динам1чна непрохщнють (ДН) супроводжуе раннш пюляоперацшний перюд майже в 37 % оперативних втручань на органах черевноТ порожнини [3]. В 0,1-2,1% хворих пюляоперацш-ний переб1г ускладнюеться РЗПНКТ. В основ! ДН та РЗПНКТ лежать оды кореш вегетативних розлад1в шлунково-кишкового тракту - пригш-
чення моторноТ функцЛ та ентеральна недостат-нють на тл1 порушень ф1бринозно-пластичних процеав формування злук в мюцях жрурпчноТ ¡нтервенцЛ.
Об'ект I методи дослщження
Нами проведено анал1з 2882 оперативних втручань на органах черевноТ порожнини, вико-наних за невщкладними показами. В 894 пац1ен-т1в (31%) пюляоперацшний переб1г супроводжу-вали явища порушення пасажу по кишковому тракту, як1 розцшили як ДН. В 39 випадках (1,35%) порушення пасажу по кишковому тракту ускладнилися РЗПНКТ. 13 випадмв зареестро-ваш з 1994 по 1997 роки, ¡нш1 - 26 випадмв з 1998 по 2007 роки. Вк хворих склав: до 44 рош - 27 (69,2%) хворих, вщ 45 до 59 рош - 8 (20,5%) хворих, вщ 61 до 74 рош - 4 (10,25%). Вщповщ-но 1 групу склали па^енти з ДН (п=894), 2 групу склали пац1енти з РЗПНТК (п=39).
В1СНИК Украгнсъког' медичног' стоматологгчног академгг
Основн1 кл1н1чн1 прояви порушення пасажу кишкового тракту серед досл1джуваних розподтилися
наступним чином:
Симптоми ДН (п=894) РЗПНКТ (п=39)
нудота 84,8% 100%
блювота 74 % 97,43%
бть постшний (11%) переймистий (69,2%)
асиметрт живота 10,3% 64,1 %
шум плеска 12,2% 64,35 %
метеоризм 87,3 % 64,1%
затримка вщходження газв 61% 59 %
тахкардт (частотою вщ 91 уд. на хвилину) 67,7% 61,5%
прояви депдратацп (сухий язик, спекота) 58,4 % 35,9%
згущення кров1 (Н > 0,45) 11% 66,6 %
пщвищення борубЫа та лужноТ фосфотази в си-воротц кров1 2,7% 38,4 %
лейкоцитоз кров1 бтьше 10тисяч 79,8% 82%
нейтрофтт та л1мфопешя 74% 76 %
Рентгенологмне дослщження пасажу завису бар1я: пневматизацт кишгавника 79,8 %
Рентгенологмне дослщження: чаш1 Клойбера 84,6%
УЗД: скупчення рщини у вщлогих мюцях черевноТ порожнини 71,8 %
трансудатз дренажу черевноТ порожнини 66,6 %
збтьшення ктькост1 стоку ¡з шлунку 82 %
Результати та Тх обговорення
РЗПНКТ розвинулася через 3 доби пюля опе-рацп у 6 хворих, через 5-7 д1б - у 20 хворих, на 10-у добу - у 8 хворих, на 14-у добу - у 2 хворих, \ у 3-х хворих наприкшц1 3-го тижня. Особливо складно д1агнозтувати РЗПНКТ в перш1 ды пюля операцп, так як кпш1чш прояви вщр1зняються значною вар1абельнютю та розвиваються при важкому загальному стаж хворого на тл1 пере-несенноТ операцшноТ травми та симптом1в пю-ляоперацшноТ хвороби. Але найбтьш ¡нформа-тивними ознаками мехашчноТ непрохщносп ви-явилися - шшчш: переймистий бть, збтьшен-ня стоку з шлунку, блювота; рентгенолопчш: „чаш1 Клойбера"; сонограф1чш: скупчення рщини у вщлогих мюцях черевноТ порожнини.
Найбтьша частота виникнення мехаычноТ непрохщносп припадае на хворих, оперованих з приводу гострих деструктивних процеав оргашв черевноТ порожнини, ускладнених перитоштом -23 (58,9%). Релапаратом1я виконана у вах випа-дках з метою усунення перешкоди та декомпре-сп шлунково-кишкового тракту. Види оператив-них втручаннь включали ентерол1з, гепарш-новокаТ'нову блокаду кореня бриж1 тонко!' кишки, назогастроштестинальну ¡нтубацш, санацш черевноТ порожнини.
Слщ враховувати, що у вах випадках мав мю-це перитошт, таким чином, метод завершения оперативного втручання залежав вщ характеру ексудату та розповсюдженност1 перитошту. Так, пюля ¡нтраоперацшноТ санацп, кр1м рутинного дренування трубчатими дренажами вщлогих мюць черевноТ порожнини для пасивного вщто-
ку, у 5 хворих операцш завершено лапарасто-мою закритого типу з сер1ею програмованих са-нацш черевноТ порожнини ктькютю 2-4 рази. В пюляоперацшному перюд1, кр1м загальноприй-нятого лкування, проводили ¡ригацш порожнини кишки, селективну деконтамшацш, застосову-вали ранне зондове ентеральне харчування. Майже у вах хворих пюляоперацшний переб1г був важким, з явищами полюрганноТ недостат-ностк
Якщо летальнють серед 13 хворих, оперованих з приводу РЗПНКТ в 1994 - 1997 роках, ста-новила 30,76% (4 хворих), то за другий пром1жок часу (1998-2007) показники р1вня летальносп серед 26 хворих знизилися майже в 1,7 раза \ становили 23% (6 хворих). Покращення результате лкування пояснюеться впровадженням ал-горитм1в д1агностично-л1кувальних заход1в та досвщу функцюнування на клУчнш баз1 спец1а-л1зованого центру з надання невщкпадноТ меди-чноТ допомоги патентам з непрохщнютю кишкового тракту.
Висновки
1. Патогномошчними ознаками ключного пе-реб1гу ранньоТ злуковоТ пюляоперацшноТ не-прохщшсп кишкового тракту у вибор1 тактики лкування е переймистий бть та блювота, збтьшення стоку з шлунку, наявнють р1вн1в рщини при рентгенолопчному дослщженш та сонограф1чне пщтвердження скупчення рн дини у вщлогих мюцях черевноТ порожнини.
2. Клш1чш симптоми ендогенноТ ¡нтоксикацп виражеш майже однаково у пац1ент1в з ран-ньою злуковою пюляоперацшною та динамн
Актуальт проблемы сучасноТ медицины
чною непрохщнютю кишкового тракту \ не мають вир1шального значения у вибор1 тактики лкування.
3. Застосування протиджерельноТ' терапп, що включае ¡ригацш порожнини кишки, селекти-вну деконтамшацш, ранне зондове ентера-льне харчування, запоб1гае подальшому розвитку полюрганноТ недостатност1 та зни-жуе р1вень пюляоперацшноТ летальное^ майже в 1,7 раза .
больных с абдоминальным сепсисом // Матерели XXI з'Тзду xipypriB Украши 5-7 жовтня 2005 року,-Запор1жжя, 2005,-Том 2,- С,454-456,
2, Бенедикт В.В, Змши в тонкш кишц1 в умовах гостроТ абдомЫальноТ патологи. Можлив1 шляхи корекци в пюляоперацшному nepiofli // Xipyprm УкраТни, - 2005, - №3,- С, 87—91,
3, Chen S,C,, Lin F,Y,, Lee P,H, et al, Water-soluble contrast study predicts the need for early surgery in adhesive small bowel obstruction, // Br, J, Surg, -2004, - Vol,85, №12, - P, 1692—1694,
Лтература
1, Гусак И.В,, Иванова Ю.В, Выбор тактики лечения энтеральной недостаточности и эндотоксикоза у
Реферат
АСПЕКТЫ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ И ЛЕЧЕНИЯ РАННЕЙ СПАЕЧНОЙ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЙ НЕПРОХОДИМОСТИ КИШЕЧНОГО ТРАКТА, Радзиховский А.П,, Мироненко А.И,, Курилишин В.П,
Ключевые слова: ранняя послеоперационная спаечная непроходимость кишечного тракта, ирригация и селективная деконтаминация просвета кишечного тракта,
Среди 2882 случаев неотложных оперативных вмешательств на органах брюшной полости, у 894 пациентов (31%) послеоперационный период протекал с нарушением пассажа по кишечному тракту, в 39 случаях (1,35%) верифицирована ранняя спаечная послеоперационная непроходимость кишечного тракта, Выявлены особенности клинического течения, раскрыты методы оперативного и послеопера-циооного лечения, что позволили снизить показатели летальности до 23%,
Summary
CHARACTERISTICS OF CLINICAL COURSE AND TREATMENT OF EARLY POSTOPERATIVE ADHESIVE INTESTINAL OBSTRUCTION, Radzyhovsky A,P,, Myronenko O,I,, Kurilischyn V,P,
Key words: early postoperative adhesive intestinal obstruction, intestinal irrigation, selective decontamination,
We analyzed 2882 case of urgent abdominal surgeries for the last 7 years, In 894 patients (31%) the post-operative period was characterized by the intestinal passage impairments, in 39 cases (1,35%) there were verified the early postoperative adhesive intestinal obstruction, We found out some peculiarities of clinical course, revealed the methods of surgical and post-operative treatment, that allowed to reduce the lethality rate to 23%,
УДК 616-001.4-085.843
0CH0BHI М1КР0Б10Л0Г1ЧН1 ЧИННИКИ ВИНИКНЕННЯ ЗАПАЛЬНОГО ПР0ЦЕСУ У ХВОРИХ 3 НАГН1ЙНИМИ ФОРМАМИ ЕП1ТЕЛ1АЛЬНИХ КУПРИК0ВИХ Х0Д1В
Русак О.Б., !фтодш А.Г.
Буковинський державний медичний умверситет, м. Чермвщ
Вивчений спектр М1кроорган'13М1в у 140 пац1ент1в з нагшйними формами еппел1альних куприкових ХОД1В. Визначен1 ведучi патогени. Ними е: St. aureus (75,45%), Е. coli (30,91%) та St. epidermidis (10,0%).
Ключов1 слова: еп1тел1альний куприковий xifl, мкробна контамЫацт, спектр м1крооргашзм1в.
Вступ
Ештел1альний куприковий хщ (шленеальний синус, птонщальна кюта, ектодермальний кри-жово-куприковий синус) - захворювання, яким страждае 5- 7% дорослого населения найб1льш працездатного в1ку. Найб1льш частим уекпад-ненням еп1тел1ального куприкового ходу (ЕКХ) е нагноення, яке по частот! займае друге м1сце в практиц1 жрурпчноТ проктолог1| п1сля гострого парапроктиту \ складае 14 - 20% вах хворих да-ного проф1лю [1, 3, 4, 5, 12, 13].
Бактерюлопчний характер патогенно'! MiKpo-флори, що викпикае гостре нагноення ЕКХ, недо-статньо вивчений. У монограф1ях i розд1лах noci-бниш з проктолог1| зазначене питання або взага-л1 в1дсутне або немае належноТ уваги [1, 6, 13].
Ю.В. Дульцев та В.Л. Ривкш (1988) вщзнача-ють, що основним чинником нагноення ЕКХ е ау-тофлора шк1рних покрив1в, яка виаваеться з в1д-д1лення гн1йних нориць (pi3Hi види стаф1локок1в).
За даними ¡нших автор1в м1кробне обс1мен1ння тканин у дтянц1 нагноення ЕКХ в бтьшосп ви-падк1в було пор1вняно невисоким: у 95% пац1ен-
* Робота е фрагментом планово!' науково-öocniöHoi роботи кафедри xipypaii та урологи Буковинського державного меди-чного университету "Використання електричного поля nocmiüHozo струму в х/рург/Г (№ держреестрацп: 0103U004049).
