CC BY
1778. Santos F, Díaz-Anadón L, Ordóñez FA, Haffner D. Bone Disease in CKD in Children // Calcified Tissue International.2021;1-16. D01:10.1007/s00223-020-00787-z
79. Shankar AS, Du Z, Mora HT, et al. Human kidney organoids produce functional renin // Kidney International.2021;99:1:134-147. D0I:10.1016/j.kint.2020.08.008
80. Soomro QH, Charytan DM. Cardiovascular autonomic nervous system dysfunction in chronic kidney disease and end-stage kidney disease: disruption of the complementary forces // Current Opinion in Nephrology and Hypertension.2021;30:2:198-207. D0I:10.1097/MNH.0000000000000686
81. Thakar S, Paller MS. Sodium metabolism in chronic kidney disease // Chronic Renal Disease. Academic Press.2020.C.633-641. D0I:10.1016/B978-0-12-815876-0.00039-5
82. Turakhia MP, Blankestijn PJ, Carrero JJ. Chronic kidney disease and arrhythmias: conclusions from a Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) Controversies Conference // Eur Heart J. 2018;21:39(24):2314-2325.
DOI: 10.1093/eurheartj/ehy060
83. Umapathi KK, Lee S, Jacobson J, Jandeska S, Nguyen HH. Magnesium Supplementation Shortens Hemodialysis-Associated Prolonged QT // Cureus. 2020;12(7):e9132. D0I:10.7759/cureus.9132
84. Wei KY, Gritter M, Vogt L, et al. Dietary potassium and the kidney: lifesaving physiology // Clinical Kidney Journal.2020;13:6:952-968. D0I:10.1093/ckj/sfaa157
85.Weidner K, Behnes M, Schupp T, et al. Chronic kidney disease impairs prognosis in electrical storm // Journal of Interventional Cardiac Electrophys-iology.2021.C.1-8. D0I:10.1007/s10840-020-00924-6
ОПТИМ1ЗАЦ1Я Г1Г1СНИ ПОРОЖНИНИ РОТА ТА IНТЕPДЕНТАЛЬНОÏ Г1Г1СНИ У Д1ТЕЙ
ШКШЬНОГО В1КУ
Удод O.A.
доктор Medu4Hux наук, профeсор, профeсор кафeдри стоматологи №1 Яковлева Н.М. асистeнт кафeдри стоматологи №1 Дожцького нацюнального мeдичного унiвeрситeту
м. Краматорськ, Украша
OPTIMIZATION OF ORAL HYGIENE AND INTERDENTAL HYGIENE IN SCHOOL-AGE
CHILDREN
Udod O.
Doctor of medical sciences, professor, Professor of the Department of Dentistry №1
Yakovleva N.
Assistant of the department of dentistry №1 Donetsk National Medical University Kramatorsk, Ukraine
Анотащя
В обстежених дггей bîkom 15 рошв стан ппени порожнини рота та штердентально1 ппени виявився переважно незадовшьним. Запропоноваш заходи з навчання дггей рацюнальнш ririem порожнини рота та використання додаткових засобiв iнтердентальноï гiгieни з урахуванням iндивiдуальних особливостей дозволили суттево покращити гiгieнiчний стан та досягти ефективностi iнтердентальноï гiгieни на рiвнi 88,3%.
Abstract
In the examined children aged 15 years, the state of oral hygiene and interdental hygiene was mostly unsatisfactory. The proposed measures to teach children rational oral hygiene and the use of additional tools of interdental hygiene, taking into account individual characteristics, significantly improved the hygienic condition and achieve the effectiveness of interdental hygieneat 88.3%.
Ключов1 слова: дгга, шкшьний вш, ппена порожнини рота, штердентальна ппена, додатковi ппень чт засоби.
Keywords: children, school age, oral hygiene, interdental hygiene, additional hygienical tools.
Необxiднiсть та важливють боротьби з утво-ренням та накопиченням мжробного нaльотy на зу-бax не викликае сyмнiви, особливо з yрaxyвaнням його провiдноï ролi у пaтогенезi бaгaтьоx стомато-логiчниx зaxворювaнь. Добре вiдомим е значення мжробного бiофiльмy у виникненнi кaрieсy зyбiв. Демiнерaлiзaцiя емaлi розпочинаеться пiд товщею
м'якого зубного нальоту на ïï поверxнi внaслiдок впливу оргaнiчниx кислот, що утворюються у ре-зультап бiоxiмiчниx перетворень вyглеводiв з зали-шкiв ïжi у взаемодй' з мжрооргашзмами [3, 7]. Не менш негативною виглядае роль над- та пiдясенниx зyбниx вiдклaдень у розвитку xвороб пародонта, зо-
крема, хрошчного катарального пнпвиу та генера-лiзованого пародонтиту [8]. Щлком обгрунтова-ним, у зв'язку з цим, виглядае обов'язкове включения вимог рацюнально! гiгiени порожнини рота до комплексних заходiв з профшактики основних стоматологiчних захворювань.
Заклики до ефективно! та рацюнально! ппени порожнини рота давно перейшли у розряд звичних. Постiйно йде робота з удосконалення iснуючих за-собiв догляду за порожниною рота, пропонуються новi, iнодi так1, що кардинально змшюють уяв-лення та тдходи до проведення гiгiенiчних заходiв. До таких шновацшних пропозицiй можливо вщне-сти, наприклад, електричну зубну щгтку, викорис-тання яко! спочатку викликало певнi дискуси щодо И дощльносп, однак згодом i науковцi, i сустльс-тво переконалися у корисл застосування електрич-но! зубно! щита з деякими, тим не менш, застере-женнями, що стосуються, зокрема, можливосп ви-користання електричних зубних щита у доглядi за порожниною рота дней.
Важливiсть ефективного видалення нальоту з поверхонь зубiв дней пвдкреслюеться у багатьох ль тературних джерелах [3, 5, 6]. У той же час, не ви-ключаеться наявнiсть природного самоочищення зубно! емалi у дорослих, хоча у сучасно! людини та-кий мехашзм майже не функцiонуе, саме тому для очищення емалi зубiв потрiбнi заходи зовшшньо! примусово! гiгiени. I це, у першу чергу, стосуеться дней. Емаль постiйних зубiв, що пльки-но з'яви-лися у порожниш рота, е ще неповнiстю мшераль зованою [2, 7]. Поверхня емалi таких зубiв мае ви-ражений макрорельеф та пiдвищену мшрошорст-шсть, тому мiкроорганiзми зубного нальоту легко фжсуються на нiй з подальшими негативними нас-лiдками, тим бшьш, що за наявностi недостатньо! мiнералiзацi! структура емалi е легко вразливою до до кислотного чинника. Отже, утворюються сприя-тливi умови для реалiзацi! карiесогенного потенць алу мжробного бiофiльму [9]. Висока iмовiрнiсть розвитку карiесу за таких умов щдтверджуеться по-казниками його поширеностi у дитячого населення свiту та, зокрема, Укра!ни, в деяких регiонах яко! цей показник у дней 12 та 15 рошв сягае 90% [1, 4].
Дещо iншi, однак не менш загрозливi мехаш-зми щлком вiрогiдно! реалiзацi! за учасп пародон-тогенно! мiкрофлори назубних вщкладень iснують та повною мiрою доведет вщносно хвороб пародо-нта [8]. У дней зазначенi чинники найчастше при-зводять до розвитку генералiзованого хронiчного катарального гiнгiвiту. Поширешсть цього захво-рювання у дней, як1 мешкають в Укра!нi, е також, як i щодо карiесу зубiв, безумовно, високою, за рiз-ними даними, показники становлять 90% i вище [8].
Наведеш висок1 кiлькiснi значення поширено-сп карiесу зубiв i запальних захворювань пародо-нта у дiтей сввдчать про недостатню ефективнiсть гiгiенiчних заходiв. Незважаючи на iснуючий широкий вибiр засобiв гiгiенiчного догляду за порожниною рота, у тому чи^ спрямованих саме на ди-тячий контингент з урахуванням анатомо^зюлоп-чних, антропометричних, психологiчних та шших
особливостей, активне, iнодi навиъ агресивне про-сування численних iнновaцiйних досягнень фiрм-виробникiв та витонченi мaркетинговi кроки, пош-формовaнiсть дитячого населения кра!ни щодо не-обхiдностi та обов'язковосп рaцiонaльного догляду за порожниною рота, як складово! комплексних профшактичних зaходiв, залишаеться низькою або дуже низькою. Як правило, зубну щггку для дiтей обирають батьки, яш також недостатньо пошфор-мовaнi та роблять це за будь-якими, ^м обгрунто-ваних, ознаками, нaйчaстiше виключно вiзуaльно-естетичними. Це саме стосуеться i вибору зубних паст, не говорячи про додaтковi засоби штердента-льно! гiгiени.
М1ж тим, виходячи, з одного боку, з необхвд-ностi ретельного видалення нальоту з уах поверхонь зубiв, а, з шшого боку, з уявлень вщносно не-повно! та недостатньо! мiнерaлiзaцi! емaлi зубiв та високо! iмовiрностi травмування слизово! оболонки ясенного краю та ясенних сосочшв, можливо, у ви-борi зубних щита для гiгiенiчного догляду за порожниною рота у дней слщ вiддaвaти перевагу бiльш м'яким щитам з обов'язковим навчанням рацюна-льнш гiгiенi та перiодичним !! контролюванням, причому бажано також навчити дней коректно ко-ристуватися засобами штердентально! гiгiени.
Метою роботи було порiвняльне дослвдження ефективностi гiгiени порожнини рота у дней шкь льного вшу з використанням зубних щiток та дода-ткових iндивiдуaльно пiдiбрaиих зaсобiв штерден-тально! гiгiени.
Матерiали та методи дослвдження. Обсте-жено стан ппени порожнини рота 77 дней вжом 15 рок1в, серед яких було 42 дiвчинки (54,5% ввд зага-льно! кiлькостi обстежених дней) та 35 хлоичик1в (45,5%). Проведенню стомaтологiчного обсте-ження передувала шформована, добровiльнa згода батьк1в дiтей або оаб, як1 опiкуються дiтьми, на участь дней у дослщженш. Проведене дослвдження, в якому приймали участь школярi, повною мiрою вь дповiдaли принципам Гельсiнсько! деклaрaцi!, прийнято! Генеральною асамблеею Всесвггаьо! ме-дично! асощацп, Конвенцп Ради Свропи про права людини та бюмедицину, а також положення чинного законодавства Укра!ни. Показники, отримaиi у ходi стомaтологiчного обстеження, та iншi даш щодо обстеження дiтей вносили у медичш карти стомaтологiчного хворого.
Дослщження стану гiгiени порожнини рота да-тей проводили в iдентичних умовах, початковий !! стан оцiиювaли за спрощеним гiгiенiчним iидексом Грiнa-Вермiльйонa OHI-S та iидексом зубного нальоту мiжзубних промiжкiв API, причому не ра-нiше, нiж через 2 години шсля чищення зубiв та прийому !ж1, а iидекс API визначали з орального або вестибулярного боку у певних квадрантах зуб-них рядiв дней, вiдповiдно до методики, та лише за умови наявносп вшьних ввд кaрiесу або пломб кон-тактних поверхонь зубiв, що обмежують штерден-тaльнi промiжки [3, 7]. Для визначення обох шдек-сш використовували вiдповiднi барвники, якi дозволено застосовувати у порожниш рота дней та
яш зафарбовують зубний налтг для його щентифь кадп.
Спрощений 1ндекс Грша-Верм1льйона од1ню-вали за площею зубного нальоту, яку вш займае, у балах. Результати ще1 1ндексно1 одшки наводили у вигляд1 середшх значень з обчисленням ступеня до-стов1рносл ввдмшностей за допомогою вар1ацшно1 статистики та програмного пакету Microsoft Excel 2010. У раз1 одшки 1ндексу зубного нальоту м1жзу-бних пром1жшв API визначали ввдсутшсть або ная-вшсть зафарбованого нальоту на контактних пове-рхнях певних зуб1в та обчислювали к1льк1сть мгж-зубних пром1жшв з нальотом у вщсотках ввд усього числа пром1жшв, у яких проводили одшку.
Ус1м дтям було, за згодою батьшв, рекомендовано використання шд час чищення зуб1в м'яких зу-бних щита та м1жзубних йоржик1в ввдповвдних ш-диввдуально пщбраних параметр1в. Шсля первин-ного обстеження та визначення ппешчного стану порожнини рота i стану 1нтердентально1 ппени дь тям проводили заходи професшно1 ппени та на-вчали правилам користування ппешчними засо-бами, у тому числ для м1жзубних пром1жшв. Дал1 протягом тижня у стоматолопчному кабшеп проводили контрольовану ппену порожнини рота з де-монстрад1ею ïï результапв за допомогою цифрово1 1нтраорально1 камери та ф1ксад1ею у цифровому ви-глядг Дтям та 1'х батькам надавали детальш та максимально 1ндив1дуал1зоваш рекомендадiï щодо за-ход1в iндивiдуальноï ппени порожнини рота та ш-тердентальноï ппени у домашшх умовах. Через м1сядь у дней, що приймали участь у дослщженш, знов од1нювали ввдповщт ппешчш шдекси та визначали стушнь ефективносп запропонованих г1г1-ешчних заход1в.
Результати дослщження та ïx обговорення. Щд час первинного обстеження дггей встановлено, що р1вень ппени порожнини рота у них був незадо-в1льним, спрощений ппешчний 1ндекс OHI-S скла-дав 1,92±0,21 бала. 1нтердентальна ппена у б1льшо-ctî обстежених дней була незадовшьною, зокрема, 46 дней (59,7% в1д шлькосп усього контингенту) мали у м1жзубних пром1жках незадовшьний стан ri-пени, вщповвдний 1ндекс API у них становив 83,7±1,1%. Задовшьний ппешчний стан штерден-тальних пром1жшв був визначений у 21 дитини (27,3%) за середнього значення шдексу API 62,4±0,9%. У 8 дней (10,4%) був встановлений до-статнш р1вень ппени м1жзубних пром1жшв, у 3 дь тей (3,9%) - ïï оптимальний р1вень, значення шдексу API склали, ввдповвдно, 35,6±0,9% та 18,5±0,7%.
П!сля навчання дггей основам ппени порожнини рота та iнтердентальноï ппени з використан-ням ввдповщних засоб1в та проведення запропоно-ваного комплексу ппешчних заход1в значення ш-декс1в, яш були визначеш, значно полшшилися. Спрощений ппешчний шдекс OHI-S знизився до 1,33±0,18 бала, причому зниження дього показника було достов1рним (р<0,05), а р1вень ппени порожнини рота за такого значення необхщно визнати за-дов1льним. Була зафжсована також виражена пози-
тивна динамiка ппешчного iндексу мiжзубних про-м1жшв API. Значно зросла частка дггей з оптималь-ним та достатнiм piBHeM штердентально! гiгiени. Оптимальний piвeнь з шдексом 17,3±0,9 % був ви-явлений у 12 дiтeй (15,6%), достатнш piвeнь за значення вдексу API 31,7±1,1% - у 27 обстежених дь тей (22,1%). Половина обстежених дггей, зокрема, 39 (50,6%), мала задовшьну ппену мiжзубних про-м1жшв, iндeкс API у них доpiвнював 59,1±0,8%.
Слiд зазначити, що шльшсть дiтeй з оптимальною та достатньою ппеною штердентальних про-м1жшв пiсля навчання ппешчним заходам та !х ви-конання поpiвняно з вих1дними показниками зросла, вщповвдно, у 4 та 2,1 раза, а частина дней з незадовшьним piвнeм, навпаки, зменшилася у 5,1 раза. Якщо ж ощнювати eфeктивнiсть гiгiени мiж-зубних пpомiжкiв за сумарним значенням шлькосп дiтeй з оптимальним, достатнiм та задовшьним piв-нем, то за шдексом API на початку дослщження було 32 дитини (41,6% ввд загального числа) з за-значеними piвнями, а пiсля навчання та проведення ппешчних заходiв !х було вже 68 (88,3%), тобто ш-льшсть дiтeй зросла у 2,1 раза. Отже, ефектившсть запропонованого комплексу навчання заходам ра-цюнально! ппени порожнини рота та користування iндивiдуально пiдiбpаними засобами штердентально! ппени у мюячний тepмiн напpикiнцi проведе-ного дослвдження становила 88,3%.
Висновки. Стан гiгiени порожнини рота та ш-тердентально! гiгiени в обстежених дней вiком 15 рок1в вимагав суттево! корекцп. Запpопонованi заходи з навчання ппеш порожнини рота та використання додаткових заходiв штердентально! гiгiени з урахуванням iндивiдуальних особливостей значно покращили гiгiенiчний стан та показали високу ефектившсть на piвнi 88,3%.
Список лггератури
1. Каськова Л. Ф. Вiковi ввдмшносп показни-к1в каpiесу постiйних зубiв у дiтeй 6-16 рок1в / Л. Ф. Каськова, К. М. Попик, Л. П. Уласевич, О. Ю. Анд-piянова, О. О. Кулай // Вiсник проблем бюлогп i ме-дицини. - 2019. - Вип. 1(2). - С. 353-357.
2. Острянко В. I. Дослвдження складу незршо! eмалi постшних зубiв методом peнтгeн-диспepсiй-ного спектрального аналiзу / В. I. Острянко, I. I. Якубова, В. О. Тшьков // Новини стоматологи. -2015. - № 2. - С. 82-88.
3. Профшактика стоматолопчних захворю-вань: пiдpуч. для студ. вищих мед. навч. закл. / Л. Ф. Каськова, Л. I. Амосова, О. О. Карпенко [та ш.]; за ред. проф. Л. Ф. Каськово!. - Х.: Факт, 2011. -392 с.
4. Савичук О. В. Динамжа стану твердих тканин зубiв у дитячого населення еколопчно неспри-ятливих репошв / О. В. Савичук, Ю. П. Немирович, I. М. Голубева // Пpофiлактична та дитяча стомато-логiя. - 2012. - № 1. - С. 33-35.
5. Сидельникова Л. Ф. Эффективная гигиена полости рта - важный этап профилактики стоматологических заболеваний / Л. Ф. Сидельникова, И. Г. Дикова, С. М. Захарова, Н. Н. Могилевская //
Современная стоматология. - 2014. - № 1. - С. 66- 8. Трубка I. О. Клшчна ефектившсть л^ва-
69. льно-профшактичного комплексу при поеднаному
6. Смоляр Н. I. Взаемозв'язок ппешчного перебiзi кaрiесу та хронiчного катарального пнп-стану порожнини рота з актившстю кaрiесу зубiв у вiту у дней школьного вiку // Вюник проблем бю-дiтей шк1льного вжу / Н. I. Смоляр, Н. Л. Чухрай // логи i медицини. - 2018. - Вип. 2. - С. 377-381. Современная стоматология. - 2015. - № 2. - С. 46- 9. Хоменко Л. О.Контроль над кaрiесом зуба: 49. еволющя концепцп / Л. О. Хоменко, Н. В. Бщенко,
7. Терапевтическая стоматология детского О. I. Остапко, I. М. Голубева, Г. В. Сороченко, Ю. возраста / [Хоменко Л. А., Чайковский Ю. Б., Сави- М. Трачук // Стоматология: от науки к практике. -чук А. В. и др.] ; под. ред. проф. Л. А. Хоменко. - 2013. - № 1. - С. 53-65.
Киев : Книга плюс, 2010. - 813 с.
АКТУАЛЬН1 ПИТАННЯ Д1АГНОСТИКИ ГОСТРИХ МЕН1НГШВ У Д1ТЕЙ
Хомин О.Я.
Львiвський на^ональний медичний yuieepcumem iM. Данила Галицького К.м.н. асистент кафедри дитячих тфекцшних хвороб,
Львiв, Украша Дибас 1.В.
Львiвський на^ональний медичний yнiверситет iM. Данила Галицького К.м.н. доцент кафедри дитячих тфекцшних хвороб,
Львiв, Украша
CURRENT ISSUES IN THE DIAQNOSIS OF ACUTE MENINQITIS IN CHILDREN
Khomyn O.
Danylo Halytsky Lviv National Medical University Ph.D. Asisstent Professor of Pediatric Infectious Diseases,
Lviv, Ukraine Dybas I.V.
Danylo Halytsky Lviv National Medical University Ph.D. Associate Professor of Pediatric Infectious Diseases,
Lviv, Ukraine
Анотащя
В оглядi лиератури подано сучасш погляди на ранню етюлопчну дiaгностику i диференцшну дiaгно-стику гострих гншних i серозних менгiрiв у дней. Зазначено дiaгностичиу цшшсть результапв додаткових бiохiмiчних дослщжень лшвору.
Abstract
The literature review presents modern views on the early etiological diagnosis and differential diagnosis of acute purulent and serous menhirs in children. The diagnostic value of the results of additional biochemical studies of cerebrospinal fluid is determined.
Ключовi слова: дiaгностикa, меншпти, дгга, гостр^ спинномозкова рвдина, збудники.
Keywords: diaqnostics, meninqitis, children, sharp, cerebrospinal fluid, pathoqens.
Меншпт е найбшьш поширеною формою ней- чиннишв захворювання дае змогу вибрати оптима-рошфекцш у дiтей, особливо вжом до 5 рокiв. Ак- льну лжувальну стрaтегiю, своечасно розпочати ль туaльнiсть проблеми менiнгiтiв у дней зумовлена кування i iнодi уникнути необгрутованого прове-значною частотою тяжких форм хвороби, високим дення тривало! антибютикотераш! [13]. рiвнем летaльностi, складшстю диференцiйно! дia- Встановлення етiологi! захворювання при гос-
гностики, широким спектром етюпатогешв, зрос- трих менiнгiтaх е непростим завданням i окрiм ста-тaииям резистентностi збудникiв до антибактерш- ндартних методiв дiaгностики виникае необхвд-них середникiв [3]. нiсть обгрунтування i впровадження в клiнiчиу
Рання етюлопчна дiaгностикa менiнгiтiв у да- практику нових методiв iдентифiкaцi! захворю-тей через подiбиу клшчну симптоматику гншних i вання [9], адже саме рання дiaгностикa е тим клю-серозних менiнгiтiв у першi днi захворювання е од- човим фактором, що дозволяе оптимiзувaти етют-нiею з основних проблем гaлузi дитячо! шфекцшно! ропну та патогенетичну терапп. Незважаючи на су-патологи [2]. Рутиннi методи дослвдження спинно- часш досягнення в дослiдженнi та розумшш мозково! рiдини не завжди в першi години захворю- мехaиiзмiв виникнення нейроiнфекцiй, патогенез !х вання можуть дати уявлення про його природу, а розвитку залишаеться досить актуальною пробле-постановка дiaгнозу з урахуванням етiологiчних
