CC BY
8Уам пащентам, у яких дiагностовано гшерт-рофiю власне жувального м'яза, було призначено релаксацшну терапiю, проведено корекцш оклю-3ii для усунення передчасних контактiв 3y6iB, рекомендовано уникати тривалого жування на сто-ронi виявлено! гшертрофп м'яза, користуватися релаксацiйними капами до 6-8 мю, 2 пащентки i3 виявленим постiйним стресом направлено на кон-сультацiю до невропатолога. Тшьки один пацiент i3 гiпертрофiею вiдмовився вiд лiкування, 2-м ж> нкам проведенi блокади за Берше-Дубовим у зв'язку з пiдвищенням тонусу (явне самовшьне скорочення) гiпертрофованого м'яза.
Висновки. 1. ^арги пацiентiв iз гшертроф> ею власне жувального м'яза естетичного характеру. В анамнезi хвороби таких оаб частими яв-ляються травми, звичне односторонне жування, захворювання скронево-нижньощелепного суг-лоба, бруксизм. Основною клшчною ознакою гшертрофп жувальних м'язiв е асиметрiя облич-чя за рахунок потовщеного м'яза, збереження нормально! функци слинних залоз i вiдсутнiсть болю. Пальпаторно виявляеться пiдвищений тонус власне жувального м'яза (гшертрофованого), збiльшення його об'ему.
2. Обстеження пацiентiв iз гiпертрофiею жувального м'яза повинно бути комплексним, включати сучаснi методи дослiдження (ортопан-томографiю, оклюзографiю, ЕМГ, КТ чи МРТ) для визначення етюлопчного фактору, стану змшеного м'яза, що дае можливiсть планувати подальше ефективне лжування пацiентiв.
3. Рання дiагностика гшертрофп жувальних м'язiв е важливим фактором попередження роз-витку асиметрп обличчя у майбутньому. Пащент повинен знаходитися пiд постiйним спостере-женням у лiкаря для запобшання подальшого прогресування захворювання чи рецидивiв пiсля його лiкування.
4. Методи л^вання гшертрофп жувальних м'язiв можуть бути як консервативними (корек-щя оклюзп, комплексне лiкування, призначення спазмолггичних засобiв та iн.), так i хiрургiчними (iнвазивними), до яких ввдносять внутрш-ньом'язовi ш'екцп речовин, яю викликають ло-калiзований паралiч м'яза через блокування ви-дiлення ацетилхолшу в нервово-м'язовий синапс без небажаних системних ефектiв. Бiльш радика-льний метод - часткова резекщя жувального м'яза, школи рекомендують проводити супутню резекцiю кута нижньо! щелепи при його ущшь-неннi (Legg W., 1990).
5. Профiлактика гшертрофп жувальних м'язiв заключаеться в попередженнi розвитку парафункцiй жувальних м'язiв, профiлактики за-хворювань СНЩС, а також усуненш звички од-ностороннього жування, вибiркове пришлiфову-
вання зубiв, ращональне протезування, викорис-тання апаратiв, яю вiдновлюють рухи нижньо! щелепи, функщю СНЩС.
Список лЬтератури
1. Рохен Й., Йокочи Ч., Лютьен-Дреколль Э.
(2000) Большой атлас по анатомии. Москва - с. 1111.
2. Legg W. (1990) Enlargement of the temporal and masseter muscle in both sides. London - 361-4.
3. Под редакцией Я.М. Коца (1982) Физиология мышечной деятельности. - Москва: Физкультура и спорт.
4. Jimenez LF. (2001) Difficult intubation in a patient with benign masseteric muscle hypertrophy. British J Anaesthesia;.
5. Хватова В.А. (2005) Клиническая гнатоло-гия. Медицина, Москва, 295 с.
6. Карлов В.А. (1991) Неврология лица. Медицина, Москва. 288 с.
7. Trujillo R., Fontao F.N., Galvao de Sausa Односторонняя гипертрофия жевательной мышцы. Клиническое наблюдение // Квинтэссенция. - 2008. - №3.
- С. 45-49.
8. Zachariades N. Ranis C. Papademetriou J. Ronsolaki E. Markaki S. Mezitis M. Phleboliths A report of three unusual cases // Br. J. Oral Maxillofac. Surg.
- 1991. - №29. - Р. 117-119.
9. Eduardo Kazuo Sannomiya, Marcelo Gon-zalves, Marcelo Paranso Cavalcanti Musseter Muscle hypertrophy - case report // Braz Dent. J. - 2006 - №17. -P. 347-350
Надшшла 28.05.10.
УДК: 617-089:616.45-001.1/3:616-009:616-002.3:611.92
А. О. Малаховська
Вшницький нацюнальний медичний ун1верситет ¡м. М.1.Пирогова
ВИЗНАЧЕННЯ ОПЕРАЦ1ЙНОГО СТРЕСУ ТА АДЕКВАТНОСТ1 АНЕСТЕЗП У ХВОРИХ З ГН1ЙНО-ЗАПАЛЬНИМИ ПРОЦЕСАМИ НИЖНЬО1 ТРЕТИНИ ОБЛИЧЧЯ
В роботi запропонований новий споаб комбтованого знеболювання оперативних втручань з приводу гнш-но-запальних проце^в нижньоI третини обличчя та верхньо! третини шш. Проведений аналiз ттраопе-рацшного перюду на основi фiзiологiчних та лабора-торних показниюв у хворих тд внутршньовенним та комбтованим знеболюванням.
Ключов1 слова: гншно-запальний процес, внутршньо-венна анестезiя, комбтоване знеболювання, ттуба-щя, кортизол, глюкоза.
© Малаховська А. О., 2010
А. А. Малаховская
Винницкий национальный медицинский университет им. Н. И. Пирогова
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ОПЕРАЦИОННОГО СТРЕССА И АДЕКВАТНОСТИ АНЕСТЕЗИИ У БОЛЬНЫХ С ГНОЙНО-ВОСПАЛИТЕЛЬНЫМИ ПРОЦЕССАМИ НИЖНЕЙ ТРЕТИ ЛИЦА
В роботе предложен новый способ комбинированного обезболивания операционных вмешательств по поводу гнойно-воспалительных процесс сов нижней трети лица и верхней трети шеи. Проведен анализ интрао-перацинного пери ода на основании физиологических и лабораторных показателей у больных под внутривенным и комбинированным обезболиванием. Ключевые слова: гнойно-воспалительный процесс, внутривенная анестезия, комбинированное обезболивание, интубация, кортизон, глюкоза.
A. A. Malakhovska
Vinnitsa National Medical University named after Pirogov M.I.
THE ESTIMATION OF THE SURGICAL STRESS AND ADEQUATE ANESTHESIA IN PATIENTS WITH PYOINFLAMMATORY
PROCESSES OF THE LOWER THIRD OF THE FACE
The new method of the combined anesthesia of the surgical intrusions at pyo-inflammatory processes of the lower third of the face and upper third of neck is offered in the work. The analysis of intraoperational period was held on the basis of physiological and laboratorial indices in patients under intravenous and combined anesthesia. Key words: pyo-inflammatory processes, intravenous anesthesia, combined anesthesia, intubation, cortisone, glucose.
Введення. Xbopi з гострими гншно-запальними процесами щелепно-лицево! д^нки займають бшьше половини лiжкoвoгo фонду ще-лепно-лицевого вщдшення (Бернадський Ю.1., 2007; Робустова Т.Г., 2007). Ризик анестезп у 6i-льшосп випадюв перевищуе ризик оперативного втручання (Стош В.1., 2002). Бшьшють операцш з приводу одонтогенних запальних процешв про-водяться тд наркозом [4]. Ризик загального зне-болення у цих хворих дуже високий, оскшьки найбшьше навантаження при розвитку гншного запалення в щелепно-лицевш дшянщ припадае на дихальну i серцево-судинну системи [2,4]. Це обумовлено причинами, як загального (нешдго-товлешсть i недooбстеженiсть хворого при урге-нтнiй ситуаци, штоксикащя, внаслiдoк запального процесу), так i специфiчнoгo характеру (набряк м'яких тканин обличчя та ши!, порушення
акту ковтання i жування, запальна контрактура щелеп з значним обмеженням вiдкpивання роту та ш.). Це зумовлено лoкалiзацiею запального процесу поблизу початкових вiддiлiв дихального i травного тpактiв, а також розвитком лихоманки (А.Н.Сгоров i спiвавтopи, 2000). Гострий запаль-ний процес в щелепно-лицевш дшянщ призво-дить до звуження просв^у ротоглотки, збшь-шенню об'ему язика, скопичення слини, шдви-щуе схильнiсть до порушення гортанно-глоткових pефлексiв, контрактури жувальних м'язiв i обмеженню вiдкpивання роту. В багатьох випадках iнтубацiя у дано! групи хворих складна, а при проведенш внутршньовенного наркозу без штубаци е великий ризик виникнення асфш-сil [2, 4]. В сучасних кеpiвництвах з анестезюло-rii при гнiйних процесах в щелепно-лицевш дь лянцi рекомендуеться також проведення штуба-цil через трахеостому [2,4]. Але наявшсть гнiйнo-некротичного процесу на ши! значно ускладнюе проведення трахеостоми i, кpiм того, трахеосто-мiчний oтвip може сприяти подальшому розпо-всюдженню гною на шию i в сеpедoстiння (А.С.Сипачев, А.Н.Федоров, 2003).
Вщомий спoсiб А.Н.Сгорова, 1.М.Лисака, В.В. Песчансько! та iншi (2006), який передбачае штубащю (назотрахеальну, при прямш чи не-пpямiй лаpингoскoпii, а також за допомогою фiб-робронхоскопа). Пiсля iнтубацii трахе! проводять загальне знеболення.
Але при використанш зазначеного способу знеболення флегмон нижньо! третини обличчя ризик анестези та oпеpацii пов'язаний з розвитком глибокого розповсюдження набряку дна по-рожнини рота, язика, глотки, горташ, що пору-шуе ковтання, дихання, а також виникае немож-ливють вiдкpивання роту через контрактури запального характеру. Ризик загального знеболен-ня у таких хворих дуже великий [5]. Спроби ш-тубацп трахе! можуть бути невдалi через набряк глотки, входу в гортань. Пряма ларингоскошя взагат часто неможлива. Критична гiпoксiя в таких випадках потребуе трахеотомп, яка усклад-нена piзким набряком тканин ши!.
Вщомий також метод М.Д. Дубова та В.А. Дунаевського [3], який передбачае комбшо-ване проведення блокади нижньощелепного нерва бiля овального отвору основи черепа (шдви-лицевий шлях) i iнфiльтpацiйнoi анестезii в шд-щелепнiй дiлянцi з шдведенням анестетика до заднього краю грудинно - ключично - сосцепо-дiбнoгo м'язу для виключення поверхневих гшок шийного сплетення. При данiй методищ анестезii проведення хipуpгiчних втручань в поверхневих вщдшах верхньо! третини ши! i дна порожнини рота можливе не в ушх випадках, в глибоких -знеболення не наступае зовшм.
"BicHUK cmoмamoлoгiï", Ж 3, 2010
41
Недолшами цього способу е те, що не проводиться блокування анестетиком язикоглотко-вого нерва i анастомозiв шийного нервового сплетення з гшками лицевого i трiйчастого нер-вiв для повного знеболювання хiрургiчного втручання. Крiм того, не враховуеться корекщя психоемоцiйного стану.
Мета нашого до^дження. Порiвняння ге-модинамiчних показникiв та деяких лаборатор-них показникiв у пащенпв з гнiйно-запальними процесами нижньо1 третини обличчя пiд час оперативного втручання тд загальним та комбшо-ваним знеболення.
Завдання полягае у виборi найбiльш безпеч-ного та оптимального методу знеболення для па-цiентiв з гншно-запальними процесами нижньо! третини обличчя та верхньо! третини шт.
Матерiали та методи до^дження. Об-стежено та прооперовано 20 хворих з гншно-запальними процесами нижньо! третини обличчя та верхньо! третини ши! тд загальним та комб> нованим знеболенням, що знаходились на стащ-онарному лшуванш в Вiнницькiй обласнiй клш> чнiй лiкарнi iм. М.1.Пирогова. Вш хворих був в межах вщ 18 до 66 рокiв. 1з них 10 склали чоло-вши i 10 жiнки. Гнiйно-запальний процес захоп-лював один, два чи три анатомiчнi простори в нижнш третинi ши! та верхнiй третиш ши!.
Пацiенти довiльно були подшеш на двi гру-пи. В першш групi оперативне втручання проводили тд внутрiшньовенним знеболенням 5 % ро-зчином кетамiну або 2,5 % тюпенталу-натрда. В другш - на фонi премедикацiï (0,1 % атротн 1мл пiдшкiрно та дексалгш 2мл внутрiшньом'язево за 40 хвилин до операцп, за 20 хвилин до опера-цiï внутршньом'язево - 0,5 % розчин шбазону 2мл та 1 % димедролу - 1 мл) комбшащя трьох блокад: центральна анест^я третьоï гiлки трш-частого нерву бiля овального отвору; ангулярний метод знеболення язикоглоткового нерву; блокада гшок поверхневого шийного сплетення [1] та внутршньовенну седащю розчином 5 % кетам> ну в розрахунку 0,3-0,7мг на кг ваги тша або 1 % розчином пропофолу в розрахунку 0,3-0,4мг на кг.
Сумiсно з анестезюлогом в усiх хворих проводили визначення ступеня анестезiологiчного ризику. Визначення ступеню анестезiологiчного ризику е принципово прогностичним фактором, що впливае на вибiр методу анестезiï, можли-вють розвитку ускладнень i методiв ïx попере-дження. Недооцiнка факторiв операцiйного ризику може призвести до тяжких штраоперацш-них наслiдкiв.
Для оцшки операцiйного ризику використо-вували класифiкацiю об'ективного статусу хворого, яку запропоновано Американською асоща-
щею анестезiологiв - ASA [6, 7]. Ефектившсть цiei класифiкацii доведена !! багатолiтнiм засто-суванням в ктшчнш практицi спецiалiстами всього свiту. Тим не менш, в класифiкацii е не-долiки, а саме: вона дозволяе визначити лише статус здоров'я пащента i не враховуе багато ш-ших факторiв ризику.
Необхщно також враховувати такi прогнос-тичш критери складно! iнтубацii (Rose D.K., Cohen M.M., 1994 з доповненнями): чоловiча стать, вш 40-59 роюв, наявнiсть набрякiв, надлишкова вага Индекс ваги тiла бiльше 25кг/м2), маленька вiдстань мiж зубами при максимальному вщк-риттi роту (менше 4см), щитопiдборiдкова вщс-тань менше 6см, гшйш процеси в дшянщ горта-ноглотки (особливо флегмони ши!), погане роз-гинання ши! чи коротка шия ( Глумчер Ф.С., 2003).
Важливу шформащя про ризик складно! ш-тубаци хiрург-стоматолог може отримати вико-ристовуючи тест вiзуалiзацii дiлянки ротоглотки Маллампатi. Автор методики запропонував пер-шi 3 класи, Sansoon та Young додали 4-й клас. Тест проводять в положены хворого сидячи на-впроти лшаря. Хворого просять максимально вь дкрити рот та висунути язик. Об'ем видимих анатомiчних структур е основою для прогнозу-вання (табл. 1).
Таблиця. 1
Класифжащя вiзуaлiзaщT ropTaHi чи тест Маллампа™
Ознака
Тест Маллампап
Ктшчний прояв
Результати та ïx обговорення. При клшч-ному застосуванш i вивченш вiдомих схем (Маллампатi, Rose D.K., Cohen M.M., ASA ) оць нки складносп стану пацieнта, оцшки складносп iнтyбацiï нами вибранi прогностичш критерiï найбiльш характернi для хворих з патолопею щелепно-лицевоï дiлянки, яю можуть бути пред-ставленi наступними ознаками: ASA, теста Мал-лампан, стать, вiк, iндекс маси тша, обмежене вщкривання роту.
При оглядi пацiента звертали увагу на вс цi клiнiчнi прояви i тести, результати, яких пред-ставленi в табл. 2.
Сукупшсть резyльтатiв кшшчних досль джень i фyнкцiональних свщчать про високий стyпiнь анестезiологiчного ризику в обох групах.
При проведенш операцш «Розкриття флегмон», «Розкриття абсцешв» в двох групах, що порiвнюються адекватнiсть знеболювання ощ-нювали за гемодинамiчними показниками (АТ
систолiчний (АТсист.), дiастолiчний (АТдiаст.); частота серцевих скорочень (ЧСС); частота ди-хання (ЧД)) на етапах госштатзацп (1 етап), пiд час розрiзу шкiри (2 етап), пiд час розтину вог-
нища запалення (3 етап) та через 15 хвилин июля втручання (4 етап) (талб. 3.). Показники вимiрю-вали за допомогою кардiомонiтору Philips IntellVue MP2.
Таблиця 2
Визначення анестезiологiчного ризику у пацieнтiв з гнiйно-запальними процесами
щелепно-лицевоТ дiлянки
Ознака Клшчний прояв Юльюсть пащенлв першо! групи Юльюсть пащенпв друго! групи
ASA II III IV класи 9 8
теста Маллампап III IV класи 11 9
стать Чоловiча 6 4
Вк Бiльше 40-59 роюв 5 5
1ндекс маси тiла Бiльше 25 кг/м2 4 6
Обмежене ввдкривання роту Менше 4см 11 9
Таблиця 3
Гемодинамiчнi показники.
Показник Етапи реестрацп показниюв
в момент госпiталiзацi! пiд час розрiзу шкiри пiд час розтину вогнища запалення через 15 хвилин тсля операци
1група 11група 1група Пгрупа 1група Пгрупа 1група 11група
АТсист. (мм.рт.ст.) 126,4±7,26 133Д±7,39 119,4±5,17 136,6±5,28 123,3±3,22 139,5±4,36 125,0±7,13 129,6±5,28
АТдiаст. (мм.рт.ст.) 78,9±3,51 83,6±3,38 74,4±2,27 82,7±4,28 76,0±1,96 93,3±3,58 77,3±3,23 72,7±4,28
ЧСС (уд./хв.) 79,2±2,06 75,3±1,97 75,3±1,29 82,4±2,8 75,1±0,75 83,3±3,3 76,2±1,32 83,4±2,6
Частота дихання (рух./хв.) 19,3±0,47 19,6±0,36 19,4±0,47 18,4±1,8 19,5±0,41 19,1±0,8 18,9±1,6 19,3±0,38
SpO2 (%) 96,5±0,38 97,0±0,36 97,1±0,3 98,2±0,37 97,1±0,3 97,3±0,36 96,9±0,45 96,8±0,39
Аналiз переб^у iнтраоперацiйного перiоду у хворих двох груп виявив вiдсутнiсть значних вь дхилень параметрiв гемодинамiки та показниюв системи дихання, що свiдчить про достатню ане-стезiю. Але динамши перi- операцiйних змiн вь тальних показникiв пацieнтiв друго! групи свщ-чать про переваги запропоновано! схеми комбь нованого знеболення, навiть у пащенпв анестез> ологiчного ризику ASA III, IV.
Крiм iнтраоперацiйного мошторування фiзi-ологiчних показникiв у 6 хворих основно! та 6 хворих контрольно! груп з метою визначення
операцшного стресу та ступеня адекватносп анестезюлопчного захисту використовували спецiальнi лабораторш методи. Для оцiнки акти-ваци гiпофiзарно-наднирниково!' системи вико-нували дослщження рiвнiв кортизолу кровi до операци та в iнтраоперацiйному перiодi методом твердофазного iмуноферментного аналiзу з ви-користанням наборiв стероiдIФА-кортизол (Укра!на). Динамшу глiкемi! до операцiйно та на етапах оперативного втручання оцшювали за допомогою глюкозо-оксидазного методу з викори-станнм наборiв «Бюкон» (Шмеччина) (табл. 4).
Таблиця 4
Динамiка кортизолу та глюкози кров1
Показник перед початком операци травматичний етап пiсля закшчення операцi!
Iгрупа II група I група II група I група II група
Цукор кровi (ммоль/л) 4,3±1,2 4,4±1,1 4,8±0,9 4,6±1,2 4,3±1,12 4,2±0,7
Кортизол (нмоль/л) 510,4±18,3 513,4±22,6 532,4±27,4 527,3±23,1 510,8±18,9 512,4±20,7
В уах групах визначали рiвень седацй' за шкалою седаци Ramsey (1974). У вах хворих вiн склав 5-
6 бал1в (тобто, пащент спить, в'яла реакц1я на посту-кування по лоб1 чи голосний звуковий подразник або пащент спить i реакц1я ввдсутня).
При анал1з1 перебцу анестезп встановлено, що загальна доза кетамшу, застосованого хворим першо! групи складала вщ 100 до 300 мг, а тюпенталу-натрш - 300-600мг. Хворим друго! - об'ем цих препаратв складав в 3-4 рази менше. Час пробудження пащента в першш груш складав вщ 10 до 15 хв. (в середньому 13,10±1,66 хв.), що в1др1знялось вщ друго!, де час пробудження був бшьш швидким - 5,2±0,47 хв. (р<0,05).
Ефектившсть запропонованого комбшованого знеболення була також пвдтверджена клшшо-лабораторним маркером стрес-реакцп. Динамша р1вня кортизолу кров1 у хворих не виходило за меж! ф1зю-лопчно! норма та склало в середньому 514,50±27,31 нмоль/л. Зростання р1вня глшемп спостер^алась на етат евакуацп гною в першш грут, вмют глюкози кров1 в середньому зростав на 19 % при пор1внянш з початковим даними, але вщхилення не перевищували меж статистично! похибки (р<0,05).
Висновок. Таким чином, застосування запропонованого комбшованого знеболювання дозволило: скоротити термш шсляоперацшного пробудження та зменшити дози анальгетиков, як для операцшного етапу, так i для шсляоперацшного знеболення, а в де-яких випадках вщмовитись вщ них.
Данш, отримаш при пор1вняльному клшчному дослщженш внутршньовенного наркозу та комбшо-ваного знеболення сввдчать про те, що операци розти-ну абсцес1в та флегмон нижньо! третини обличчя та верхньо! третини ши! не супроводжуються суттевими змшами концентрацп деяких показниюв «гормон1в стрес1в». Вщсутнють активаци г1поф1зарно-наднирниково! системи (яка е основним маркером хь рурпчно! «стрес-ввдповвд») та збалансований глше-м1чний профшь можуть сввдчити про адекватшсть анестезюлопчного забезпечення та надшного захисту вщ пошкоджуючи вплив1в операцшного стресу при операщях розтину абсцес1в та флегмон нижньо! третини обличчя та верхньо! третини ши!.
Список лтератури
1. С. М. Шувалов, А.О. Малаховська «Удоско-налення проввдникового знеболення операцш в дшян-щ дна порожнини рота та верхнш третиш ши!». Альманах стоматолог!!, 2006 Полтава.- № 3. - С. 15-18
2. Бунятян А. А. Анестезиология и реаниматология / А. А. Бунятян, Г.А. Рябов, А. З. Малевич. - М.: Медицина, 1977. - 432 с.
3. М. Д. Дубова «Мюцеве знеболювання в стомато-лопчнш практицЬ Леншград, Медицина, 1969, с. 105.
4. Грицук С.Ф. Анестезия в стоматологии / Гри-цук С.Ф. - М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 1998. - 304 с.
5. Рабинович С. А. Применение современной технологии местного обезболивания - залог качественной практики стоматолога / С. А. Рабинович, Е. В. Зорян, Е. Г. Матвеева // Стоматолог. - Харюв, 2006. -№ 8. - С. 53-57.
6. Crosby E.T., Copper R.M., Douglas M.J. et. al.
The unanticipated difficult airway with recommendations for manegment. Can. J. Anaesth., 1998, 45: 757-776.
7. American Society of Anesthesiologist Task Foce on Management of the Difficult Airway. Practice guidelines of management of the difficult airway. Anesthesiology, 1993, 78: 597-602
Hagrnm^a 30.04.10.
УДК 616.716.8 - 002.3 - 071
М. П. Комский., к. мед. н.
КП «Городская многопрофильная клиническая больница №4»
ОЦЕНКА В БАЛЛАХ МЕСТНЫХ ПРИЗНАКОВ ОСТРОГО ОДОНТОГЕННОГО ОСТЕОМИЕЛИТА НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ
Работа посвящена характеристике локальных признаков у больных с острой стадией одонтогенного остеомиелита нижней челюсти, основанный на использовании шкалы бальных оценок индекса тяжести состояния патологического процесса, позволяет расширить объективность определения эффективности диагностики и лечения у больных с острыми одонтогенными остеомиелитами нижней челюсти в каждом конкретном случае.
Ключевые слова: тяжесть состояния локального патологического процесса, острая стадия одонто-генного остеомиелита нижней челюсти, воспалительные процессы, челюстно-лицевая область.
М. П. Комський
КП «Мюька багатопрофшьна клшчна лкарня № 4»
ОЦ1НКА В БАЛАХ М1СЦЕВИХ ОЗНАК
ГОСТРОГО ОДОНТОГЕННОГО ОСТЕОМ16Л1ТУ НИЖНЬО1 ЩЕЛЕПИ
Робота присвячена характеристик локальних ознак у хворих з гострою стадicю одонтогенного остеомiс-лту нижньо! щелепи, заснований на використант шкали бальних оцток тдексу важкостi стану пато-логiчного процесу, дозволяс розширити об'сктивтсть визначення ефективностi дiагностики i лiкування хворих з гострими одонтогеними остеом^лтами нижньо'1 щелепи у кожному конкретному випадку. Ключов1 слова: важюсть стану локального патоло-гiчного процесу, гостра стадiя одонтогенного осте-омiслiту нижньо'1 щелепи, запальш процеси, щелепно-лицьова дыянка.
© Комский М. П., 2010
