CC BY
13
I
Лкарю, що практикуе
To General Practitioner
Травма
УДК 616.728.2-089.843/.168-06-037 DOI: 10.22141/1608-1706.5.19.2018.146656
Косяков О.М.1, Бур'янов O.A.2, Карпнська О.Д.3, Бондар В.К.1
1Ки1вський мський ортопедичний центр ендопротезування, xlpyprli та реабштацИ м. Ки/в, Укра/на 2Нац!ональний медичний ун1верситет 1м. О.О. Богомольця, м. Ки!в, Укра/на
3ДУ «1нститут патологи хребта та суглоб!в 1м. проф. М.1. Ситенка НАМН Укра/ни», м. Харк1в, Укра/на
Визначення 0aKTopiB ризику розвитку негативних результапв тотального ендопротезування кульшового суглоба iз застосуванням трабекулярно-бюшчноТ шжки Physiohip
Резюме. Мета: визначення факторв ризику й оценка !х негативного впливу на результати тотального ендопротезування кульшового суглоба ¡з застосуванням трабекулярно-бюнмно! н1жки Physiohip. Матерали та методи. Проаналiзовано результати лнкування 63 хворих iз дегенеративно-дистроф'чними захворювання-ми кульшового суглоба псля опера^й тотального ендопротезування кульшового суглоба iз застосуванням трабекулярно-воично! нiжки Physiohip. Па^енти були подлен на дв'1 групи: I група (37па^енлв) отримува-ла лiкування за стандартною методикою ведення й планування операцИ ендопротезування; у II груп (26 па^енлв) лiкування вдбувалося за удосконаленою методикою пдбору показань для проведення операцИ ендопротезування й ведення па^енлв п'юля не!. Результати. Аналiз результат лiкування I групи дав змо-гу визначити фактори ризику розвитку негативних результат ендопротезування й розрахувати вдповдний ризик: вк — 0,58; ндекс маси тла — 0,63; знижена щльнсть ксток — 0,8; соматичн захворювання — 0,75; ранне навантаження — 0,32. Враховуючи отриман дан, до II групи включили хворих бльш молодого вику, з допатичним коксартрозом i асептичним некрозом голiвки стегна, без зайвоi' ваги (понад 120 кг), без вираженого остеопорозу й соматичних захворювань, що дозволило уникнути незадовльних результат
i збльшити кльксть вiдмiнниx. Але, незважаючи на удосконалення методик, виявилося, що за наявност остеопорозу й соматичних захворювань ризик розвитку ускладнень не знижуеться. Висновки. Отриман дан щодо факторiв, що можуть негативно впливати на результат ендопротезування кульшового суглоба
при застосуванн ендопротезiв iз трабекулярно-б/'он/'чною нiжкою Physiohip, дають можлив'1сть оцнити ризик розвитку негативного результату майбутнього ендопротезування й уникнути його шляхом застосування спе^альних заxодiв.
Ключовi слова: ендопротезування; кульшовий суглоб; трабекулярно-бЬична нжка Physiohip
Вступ
Розвиток ендопротезування кульшового суглоба характеризуемся такими етапами: розробка й упро-вадження бшьш досконалих конструкцш i методик операцш, вивчення й аналiз 1х результапв i впрова-дження нових технологш. Важливо при виконанш таких операцш дотримуватися передоперацшного планування, мМмально! травматичност оперативного втручання, максимального збереження шстко-вих i м'якотканинних структур кульшового суглоба, необхщне ретельне дотримання техшки виконання
операци, а також вщповщне реабштацшне лшу-вання. Усе частше зустрiчаються новi покриття ен-допротезiв, а також удосконалюються дизайн конструкцш i матерiали для 1х виготовлення [3]. Так, короты стегновi компоненти ендопротезiв, розро-блеш багатьма закордонними фiрмами, все частше застосовуються в Укра'1ш, у тому чи^ ендопротези кульшового суглоба з трабекулярно-бюшчною шж-кою Physiohip [1].
У данш робот подано порiвняння результапв ста-тистичного аналiзу лшування пащентав двох груп: за
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Бондар Вгталш Казимирович, КиТвський м1ський ортопедичний центр ендопротезування, хфургн та реабтгтаци, вул. Пщвисоцького, 4а, м. КиТв, 03103, УкраТна; e-mail: vit.bondar@ua.fm; контактний тел.: +38 (067) 49-00-933.
For correspondence: Vitalii Bondar, Kyiv City Orthopedic Center of endoprosthesis, surgery and rehabilitation, Pidvysotskogo, 4а, Kyiv, 03103, Ukraine; e-mail: vit.bondar@ua.fm; phone: +38 (067) 49-00-933.
стандартною й за удосконаленою методикою ендопро-тезування iз застосуванням трабекулярно-бюшчно! нiжки Physiohip.
Мета роботи: визначити фактори ризику й оцши-ти 1х негативний вплив на результати тотального ен-допротезування кульшового суглоба iз застосуванням трабекулярно-бюшчно! шжки Physiohip.
Матерiали та методи
Проаналiзовано результати лiкування 63 хворих iз дегенеративно-дистрофiчними захворюваннями кульшового суглоба шсля операцiй тотального ендопро-тезування кульшового суглоба iз застосуванням тра-бекулярно-бюшчно! нiжки Physiohip. Данi пашенти в перiод 2010—2015 рокiв перебували на лiкуваннi на базi Кшвського мiського центру ендопротезування, мрурги та реабштаци Ки1всько1 мюько! ктшчно! лшарш № 12 та в перюд 2010—2013 роив — у ДУ «1нститут патологи хребта та суглобiв iменi професора М.1. Ситенка НАМН Украши».
Пацiенти були подтеш на 2 групи. До I групи увь йшли 37 пащенпв, яю отримували лiкування за стандартною методикою ведення й планування операци ендопротезування [1]. У II груш було 26 пащенпв, яких
лiкували за удосконаленою методикою шдбору пока-зань для проведення операци ендопротезування й ведення пащенпв пiсля не! [2].
Оцiнку результапв лiкування проводили за шкалою Harris Score. Як фактори ризику розглядали стать, вк:, iндекс маси тла, дiагноз, наявнiсть соматично! патоло-rii, а також термiни початку навантаження на протезо-вану кiнцiвку.
Розподт хворих за вiком подано в табл. 1, за стат-тю — у табл. 2, за дiагнозом — у табл. 3.
В обох групах пацiентiв, старших за 60 роив, було мало: у I груш — 5 (13,5 %), у II груш — 2 (7,7 %), тобто 7 (11,1 %) ошб серед ушх хворих в обох групах. У I груш переважали хворi середнього вшу (40—59 роив) — 20 (54,1 %), у II груш бтьшють хворих було молодого вку (до 39 роив) — 15 (57,7 %). Статистично групи не вщ-рiзнялися мiж собою (х2 = 3,993; p = 0,136).
В обох групах переважали чоловки: у I груш — 25 (67,7 %), у II груш — 21 (80,8 %). За статевим розпо-дтом групи мiж собою статистично не вiдрiзнялися (X2 = 1,351; p = 0,245).
У I груш хворих було чотири дiагнози, серед яких переважав щопатичний коксартроз — 16 (43,2 %), у II груш хворих — ттьки два дiагнози: щопатичний
Таблиця 1. Розпод'ш хворих за вКом, n (%)
Група BiK Усього
До 39 poKiB 40-59 poKiB Понад 60 poKiB
1 12 (32,4) 20 (54,1) 5 (13,5) 37 (100,0)
II 15 (57,7) 9 (34,6) 2(7,7) 26 (100,0)
Усього 27 (42,9) 29 (46,0) 7 (11,1) 63 100,0)
Статистична значущють pi3HM^ X2 = 3,993; p = 0,136
Таблиця 2. Розподл хворих за статтю, n (%)
Група Стать Усього
Чоловши Жшки
I 25 (67,6) 12 (32,4) 37 (100,0)
II 21 (80,8) 5 (19,2) 26 (100,0)
Усього 46 (73,0) 17 (27,0) 63 (100,0)
Статистична значущють рiзницi X2 = 1,351; p = 0,245
Таблиця 3. Розподл хворих за диагнозом, n (%)
Група Дiагнoз Усього
1дюпатичний коксартроз Диспластич-ний коксартроз АНГСК Перелом шийки стегна
I 16 (43,2) 10 (27,0) 9 (24,3) 2(5,4) 37 (100,0)
II 16 (61,5) - 10 (38,5) - 26 (100,0)
Усього 32 (50,8) 10 (15,9) 19 (30,2) 2(3,2) 63 (100,0)
Статистична значущють рiзницi X2 = 10,451; p = 0,015
Примтка: АНГСК — асептичний некроз головки стегново/ к!стки.
коксартроз — 16 (61,5 %) та аспетичний некроз головки стегново! истки — 10 (38,5 %). За розподшом дiагнозiв групи статистично значущо вiдрiзнялися (х2 = 10,451; p = 0,015).
Ощнку результатiв ендопротезування проводили за шкалою Harris.
Для визначення факторiв ризику негативних наслщ-кiв результати л^вання були подiленi на 2 кластери: позитивнi — вiдмiннi й добрi результати; негативнi — задовiльнi й незадовшьш результати.
Данi були оброблеш статистично. Аналiз номшаль-них даних (порiвняння розподiлу параметрiв мiж гру-пами) проводили за допомогою таблиць спряженостг Розраховували статистику х2 (V Крамера) й статистич-ну значущють, ризик виникнення негативного результату. Для визначення ризику метричних значень (вк) проводили розрахунок чутливостi й специфiчностi фактора i, користуючись отриманими даними, за допомогою ROC-аналiзу визначали межi фактора, при яких виникае найбiльший ризик виникнення негативного результату. Аналiз проводили в програмi SPSS 20.0.
Результати та обговорення
Завдання роботи полягало у визначеш факторiв ризику й ощнщ !х впливу на результат ендопротезування кульшового суглоба при використаннi стандартно! й удосконалено! методик ведення хворих iз захворюван-нями кульшового суглоба.
Для виршення цiе!' задачi проведемо аналiз факто-рiв, що впливають на результат у I груш хворих, у яий протезування проводили без урахування можливих насладив.
Вiдомо, що з вiком у людини зростае ризик негативних результапв оперативних втручань iз рiз-них причин, i ендопротезування не е винятком. Ь 37 хворих I групи негативний результат ендопротезування мали 32 % хворих, причому на пащенпв старшо! вшово! групи припадало тiльки 10 % (i 80 % вiд уах хворих старшо! групи). За проведеними роз-рахунками було визначено, що максимальний ризик негативних результатiв ендопротезування припадае на вш вiд 55 роив, але висока специфiчнiсть (Sp = = 0,920) й середня чутливють (Se = 0,583) не дають вважати фактор «вш» однозначним критерiем для висновку про негативний результат ендопротезування, вш е прогностичним для передбачення негативного результату в 58,3 % випадив.
Наступним параметром, що може негативно вплива-ти на результати ендопротезування, е шдекс маси тша (IMT). У I групi всi негативш результати спостерiгали у хворих iз зайвою вагою й ожирiнням, ризик впливу зайво! ваги на негативний результат ендопротезування становив 63 %.
Вщомо, що зниження щшьносп кустки (остеопенiя й остеопороз) негативно впливають на яисть життя пащента та, вiдповiдно, на результати оперативних втручань, пов'язаних з опорно-руховим апаратом. Не е винятком i операщя ендопротезування. За нашими даними, знижену щшьшсть кiстки спостерiгали в 5
(13,5 %) хворих, вона призвела до негативних наслшив у 4 (10,8 %) випадив. Отже, ризик негативного впливу знижено! щшьносп ыстки на результат ендопротезу-вання становив 0,80.
Соматичш захворювання, особливо такi як дiабет обох тишв, тиреози рiзного генезу та шш^ впливають на результати будь-яких оперативних втручань, i такi пащенти потребують особливо! уваги до та тсля оперативних втручань. У I груш було 8 (21,6 %) хворих, у яких в анамнезi були рiзнi соматичш захворювання. Негативний результат ендопротезування було визнано в 6 (16,2 %) хворих. Тобто ризик негативного впливу соматичних захворювань на результат ендопротезуван-ня становив 0,75.
Серед хворих, у яких було виявлено негативш результати ендопротезування, були пащенти, у яких до такого результату, на думку дослшниив, призвели раннш тдйом тсля операци й навантаження на про-тезовану кшщвку. У I груш вшм (100 %) пащентам ре-комендували раннш шдйом, його ризик, за розрахун-ками, становив 0,32.
Аналiз негативних результатiв при рiзних дiа-гнозах довiв, що найбшьший ризик розвитку негативних результапв ендопротезування мають хворi з переломом шийки стегна (1,0) i хворi на дисплас-тичний коксартроз (0,5). Отже, враховуючи те, що диспластичний коксартроз у бшьшосп хворих мае тривалий перебiг i в них часто були попередш опе-ративш втручання з приводу вроджених вад, треба кожного пащента розглядати окремо й визначати ризик, враховуючи iншi фактори. У нашш вибiрцi хворi з переломом шийки стегна мали зайву вагу, низку соматичних захворювань, i ще хворий старе-чого вку (74 роки) мав остеопороз.
Отже, за аналiзом результатiв л^вання й факторiв, яи, ймовiрно, призводять до негативних наслщив ендопротезування кульшового суглоба, було визначено фактори ризику i розраховано вщповщний ризик: вк — 0,58; IМТ — 0,63; знижена щшьшсть исток — 0,8; соматичш захворювання — 0,75; ранне навантаження — 0,32. Врахувавши отримаш даш, до II групи включили хворих бгльш молодого вку (табл. 1) з щопатичним коксартрозом i асептичним некрозом голiвки стегна (табл. 3), без зайво! ваги (понад 120 кг), без вираженого остеопорозу й соматичних захворювань, ранне наван-таження пропонували тiльки пащентам, молодшим вiд 45 рок^в, i без зайво! ваги.
За розподiлом захворювань i станiв (табл. 4), що несуть ризик розвитку негативних результапв ендопротезування, групи хворих значущо вiдрiзнялися тшьки щодо илькосп соматичних захворювань. У I груш таких хворих було 8 (21,6 %), у II груш — тшьки 1 (3,8 %) — рiзниця статистично значуща (х2 = 3,940; р = 0,047). Хоча ознак знижено! щшьноста исток у хворих II групи було значно менше — 1 (3,8 %), статистично! рiзницi мiж групами не виявлено (х2 = 1,656; р = 0,198).
Хворих, яким рекомендували раннш пдйом i до-зоване навантаження протезовано! кiнцiвки в II гру-
Лкарю, що практикуе / То Оепега! РгаеШопег |
Таблиця 4. Розподл хворих за наявнстю захворювань та ¡нших можливих причин ускладнень, п (%)
Основы фактори ризику
Групи хворих Остеопороз Соматичш Раннш шдйом
захворювання i навантаження кшщвки
1(п= 37) 5 (13,5) 8(21,6) 37 (100)
II (п = 26) 1 (3,8) 1 (3,8) 15 (57,7)
Усього 6(9,5) 9 (14,3) 30 (47,6)
Статистична значущють X2 = 1,656 X2 = 3,940 X2 = 17,746
рiзницi р = 0,198 р = 0,047 р = 0,001
т, було статистично значущо (х2 = 17,746; р = 0,001) менше — 15 (57,7 %), натомють у I груш !х було 100 %. Треба вщмггати, що у II груш хворих раннш пiдйом i навантаження на протезовану кшщвку практикували ттьки в пацieнтiв молодшо! групи вшэм до 39 рокiв, тодi як в I груш це пропонували вшм пацieнтам.
Результати ендопротезування у II груш хворих були значно кращими (рис. 1).
У II груш хворих переважали вщмшш результати — 19 (73,1 %), а в I груш вщмшш результати були в 16 (43,2 %) хворих; добрi результати в обох групах були в межах 20 %: у I груш — у 9 (24,3 %), у II груш — у 5 (19,2 %) хворих. Задовтьш результати в I груш були в 4 (10,8 %) ошб, у хворих II групи — у 2 (7,7 %). Не-задовтьних результапв у II груш не було, а в I груш 8 (21,6 %) хворих мали погаш результати ендопротезування. За результатами ендопротезування кульшо-вого суглоба групи статистично значущо (х2 = 8,402; р = 0,038) вiдрiзнялися.
У II груш задовшьний результат мали хворi тшьки старшо! вшово! групи, в обох хворих був надмiрний !МТ (ожиршня), в 1 хворого спостер^али знижену щшьшсть исток i наявшсть соматичного захворю-вання.
Якщо задовiльний результат вважати за негативний (на прикладi аналiзу I групи), то ризик впливу остео-порозу й соматичних захворювань на негативний результат ендопротезування у хворих старшо! втэво! групи незалежно вщ способу ендопротезування ста-новить 0,8.
Висновки
Аналiз факторiв, що призводять до негативних на-слiдкiв ендопротезування кульшового суглоба з тра-бекулярно-бiонiчною нiжкою Physiohip, показав, що найвищий ризик розвитку ускладнень ендопротезування пов'язаний з такими чинниками: вк: пашента, виражений стан соматичних захворювань, знижена щшьшсть исток (остеопороз) i зайва вага (особливо ожиршня). Вш пашента не е однозначною вщмовою для ендопротезування даними типами ендопротезiв, але ш пашенти потребують бiльш ретельного додат-кового обстеження й особливо! уваги в шсляопера-цшний перiод через вшове накопичення супутнiх захворювань. Соматичш захворювання впливають на результат при будь-яких оперативних втручаннях, не
□ Результат лкування вщмшний
■ Результат лкування добрий
□ Результат лкування задовшьний
■ Результат л1кування незадовтьний
I группа
II группа
Рисунок 1. Розподл хворих за результатами л'!кування
е винятком i ендопротезування, тому таы пацieнти також потребують додаткового перед- i шсляопера-цшного нагляду.
Для пацieнтiв з ожиршням раннiй пiдйом i навантаження протезовано! кiнцiвки при застосуван-ш ендопротезiв з трабекулярно-бiонiчною нiжкою Physiohip може призвести до негативних результа-тiв, тому, враховуючи конструктивнi особливост ендопротеза, таким пацieнтам пропонують збшь-шити термiн спокою чи виконувати протезування iз застосуванням iнших конструкцш ендопротезiв кульшового суглоба.
Аналiз показав, що ендопротезування даними типами ендопротезiв у хворих iз диспластич-ним коксартрозом i переломами голiвки стегново! кiстки також у бшьшосп випадкiв призводить до негативних результапв. У нашiй вибiрцi хворi з переломом шийки стегна мали зайву вагу, низку соматичних захворювань, i ще хворий старечого вшу (74 роки) мав остеопороз.
Отже, отримаш даш щодо факторiв, що можуть впливати на негативний результат ендопротезування кульшового суглоба при застосуванш ендопротезiв iз трабекулярно-бiонiчною нiжкою Physiohip, дають можливють оцiнити ризик негативного результату майбутнього ендопротезування й уникнути його шляхом застосування спещальних заходiв.
Конфлжт iнтересiв. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв при шдготовщ дано! статтi.
Список лiтератури
1. Holz U, Copf F., Thielemann F. Die Implantation der trabekulär orientierten Hlifttotalendoprothese // Operat. Orthop. Traumatol. - 1991. - Vol. 3. - Р. 1-16.
2. Патент Украши № 75843 U, А61В17/56 (2006.01). Cnoci6 ендопротезування кульшового суглоба з вико-ристанням трабекулярно-бшшчног шжки Physiohip / Бурянов O.A., Косяков О.М., Бондар В.К.; заявка
№ u201208024; Заявл. 27.06.2012; Опубл. 10.12.2012, Бюл. № 23.
3. Косяков АН, Розенберг О.А., Бондарь В.К., Гребенников КА, Сохань С.В., Ульянчич Н.В. Биосовместимость материалов эндопротеза нового поколения при тотальном эн-допротезировании тазобедренного сустава // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2010. — № 4. — С. 105-115.
Отримано 03.08.2018 ■
Косяков А.Н.1, Бурьянов А.А.2, Карпинская Е.Д.3, Бондарь В.К.1
Киевский городской ортопедический центр эндопротезирования, хирургии и реабилитации, г. Киев, Украина
2Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
3ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов им. проф. Н.И. Ситенко НАМН Украины», г. Харьков, Украина
Определение факторов риска развития отрицательного результата тотального эндопротезирования тазобедренного сустава с использованием трабекулярно-бионической ножки Physiohip
Резюме. Цель: определение факторов риска и оценка их негативного воздействия на результаты тотального эндопротезирования тазобедренного сустава с применением трабекулярно-бионической ножки РИувюЫр. Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 63 больных с дегенеративно-дистрофическими заболеваниями тазобедренного сустава после операций тотального эндопротезирования тазобедренного сустава с применением трабекулярно-бионической ножки РИувюЫр. Пациенты были разделены на 2 группы: I группа (37 пациентов), которая получала лечение по стандартной методике ведения и планирования операции эндопротезирова-ния, во II группе (26 пациентов) осуществлялось лечение по усовершенствованной методике подбора показаний о проведении операции эндопротезирования и ведения пациентов после нее. Результаты. Анализ результатов лечения I группы дал возможность определить факторы риска развития негативных результатов эндопротезирования и рассчитать соответствующий риск: возраст — 0,58; индекс массы тела — 0,63; снижен-
ная плотность костей — 0,8; соматические заболевания — 0,75; ранние нагрузки — 0,32. Учитывая полученные данные, во II группу включили больных более молодого возраста, с идио-патическим коксартрозом и асептическим некрозом головки бедра, без избыточной массы тела (более 120 кг), без выраженного остеопороза и соматических заболеваний, что позволило избежать неудовлетворительных результатов и увеличить количество отличных. Но, несмотря на усовершенствование методик, при наличии остеопороза и соматических заболеваний риск развития осложнений не снижается. Выводы. Полученные данные о факторах, которые могут отрицательно влиять на результат эндопротезирования тазобедренного сустава при применении эндопротезов с трабекулярно-бионической ножкой РИувюЫр, дают возможность оценить риск развития отрицательного результата будущего эндопротезирования и избежать его путем применения специальных мер. Ключевые слова: эндопротезирование; тазобедренный сустав; трабекулярно-бионическая ножка РИувюЫр
O.M. Kosyakov1, O.A. Burianov2, O.D. Karpinska3, V.K. Bondar1
1Kiev Municipal Orthopedic Center of Replacement, Surgery and Rehabilitation, Kyiv, Ukraine 2Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
3State Institution "Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology of the Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
Determination of risk factors for negative results of total hip replacement using Physiohip trabecular bionic leg
Abstract. Background. The purpose of the work was to identify and assess the impact of risk factors on negative results of total hip arthroplasty with the use of the trabecular bionic leg Physiohip. Materials and methods. The results of treatment were analyzed in 63 patients with degenerative-dystrophic diseases of the hip joint after total hip arthroplasty using trabecular bionic leg Physiohip. Patients were divided into 2 groups: group I (n = 37) received treatment according to the standard method of arthroplasty conducting and planning, group II (n = 26) was treated using improved technique of selecting indications for hip replacement and the management of patients after it. Results. Based on the analysis of treatment outcomes in group I, the following factors and risks for negative endoprosthetic results were determined: age — 0.58; body mass index — 0.63; decreased bone mineral
density — 0.8; somatic diseases — 0.75; early load — 0.32. Taking into account the obtained data, group II included patients of the younger age, persons with idiopathic coxarthrosis and avascular necrosis of the femoral head, without excessive weight (more than 120 kg), without significant osteoporosis and somatic diseases that made it possible to avoid unsatisfactory results and to increase the number of excellent ones. But despite the improved methods, in the presence of osteoporosis and somatic diseases, the risk of complications does not reduce. Conclusions. Obtained data about the factors that can influence the negative result of hip arthroplasty when using endoprostheses with trabecular bionic leg Physiohip make it possible to assess the risk of negative outcomes in future arthroplasty, and to avoid it by using special measures. Keywords: arthroplasty; hip joint; trabecular bionic leg Physiohip
