CC BY
29
и не омечно существенных отклонений лабораторных показателей. Выявлено, что у больных с бактериемическими гнойно-септическими осложнениями на фоне ослабления полосы флюоресценции в области 330-340 нм появляется малоинтенсивная полоса флюоресценции в области 370-390 нм - изменения которой корелируют с интенсивностью проявлений бактериемии. В результат! адекватного лечения эта полоса постепенно исчезала, а интенсивность полосы в области 330-340 нм постепенно возростала; СФ та СВФ больных и здоровых лиц постепенно становились идентичными. Полученные результаты свидетельствуют о том, что флюоресцентный анализ при дальнейшем углубленном изучении может стать надежным методом експресс диагностики сепсиса и гнойно-септических осложнений.
Symmary.
THE PERSPECTIVES IN DIAGNOSTICS OF SEPSIS AND OF PURULENT SEPTIC COMPLICATIONS: METHOD OF FLUORESCENT SPECTROSCOPY.
Gerych I.D., Ostapyuk L.R., Vashchuk V.V., Voloshinovsky A.S., Myagkota S.V. Keywords: fluorescence, diagnostics, blood serum, sepsis, peritonitis, pancreatitis, bacteriemia.
In the present article we report on the approbation of the fluorescent spectroscopy method for diagnostics of purulent-septic complications. We study the fluorescence spectra (fs) and spectra of fluorescence excitations of serum taken from healthy persons and from sepsis patients and patients with purulent-septic complications. A considerable difference in these fluorescence spectra has been detected, even though the clinical course of sepsis was not sufficiently clear, and no essential changes of analysis were observed. It should be mentioned that in serum samples from patients with bacteriemic sepsis in addition to weakening of the fluorescence band near A = 340 nm, a lover than normal peak near A = 380 nm emerges. Changes in this peak correlated with bacteriemia. Under the proper treatment, this peak near A = 380 nm gradually vanished, whereas the peak near A = 340 nm gradually increased. After that the fluorescence spectra and spectra of fluorescence excitation become identical.
УДК: 617.587-089.873-06:617.586-06:616.379-008.64
0П0Р03БЕР1ГАЮЧА АМПУТАЦ1Я ВЕЛИКОГО ПАЛЬЦЯ ПРИ СИНДР0М1 Д1АБЕТИЧН01 СТОПИ Герич 1.Д., Яремкевич Р.В.
Льв1вський нацюнальний медичний уыверситет ¡мен1 Данила Галицького, Льв1вська комунальна мюька клУчна лкарня швидкоТ медичноТ допомоги
Проанал{зовано типов{ недолти стандартного лтування гтйно-некротичних ураженъ 1-го пальця стопи - його ампутацИ з резекц{ею головки I плюсновог кгстки. З'ясовано гх патоморфолог{чне тдГрунтя г розпрацъовано методику опорозберкаючог операцп великого пальця. Клнчну апробацю операцп проведено впродовж 1999 - 2008 ротв на 40 пащентах гз гншно-некротичними ураженнями 1-го пальця стопи втом вгд 38 до 81 ротв на ^рунтг важкого цукрового дгабету. Типовг недолти класичних оперативних втручанъ при синдромг дгабетичног стопи складаютъ тдГрунтя для розпрацювання нових методгв гх х{рург{чного лтування.
Ключов1 слова: цукровий д1абет (ЦД), синдром д1абетичноТ стопи (СДС), гншно-некротичж ураження(ГНУ)
Вступ.
Позитивы результати х1рурпчного лкування ГНУ 1-го пальця при СДС традицшно фунтуються на виконанш класичноТ ампутацИ' великого пальця стопи, яка передбачае обов'язкове усунення головки 1-оТ плесневоТ кютки [1, 2, 4, 5]. Проте своерщною платою за усшшну ел1мшацш гншно-некротичного процесу е суттева бюмехаычна втрата - л1квщац1я одые'Г з трьох точок опори плантарного трикутника (горбистють V плюсневоТ кютки, мед1альний паросток п'яткового горба, головка 1-оТ плесневоТ кютки). Фактично, несприятливим наслщком зазначеноТ' операцп е суттева трансформац1я субстрату опори оперованоТ' кшц1вки: замша ф1зюлопчного трикутника опори на аф1зюлопчну "п'яту" лшш (головка V плесневоТ кютки, мед1альний паросток п'яткового горба) [1, 6, 7, 8].
Таким чином, вже на еташ завершения усшшного лкування гншно-некротичноТ складовоТ СДС за рахунок порушення опорноТ, штовхальноТ, ресорноТ \ балансувальноТ функц1й, торс1Т м'яз1в та кровопостачання оперованоТ к1нц1вки, апр1орно формуються передумови для виникнення в наступному каскадних гн1йно-
некротичних уражень стопи [3, 7, 9, 10].
Лопчно виникае запитання: "Чи можна пщ час операц1Т з приводу ураження 1-го пальця при СДС ефективно ел1м1нувати гн1йно-некротичний субстрат уникнувши лквщаци ф1з1олог1чноТ опори стопи \ розвитку патолог1чного каскаду в майбутньому? ". Позаяк, в доступн1й л1тератур1, ми не знайшли в1дпов1д1 на поставлене запитання, останне сформувало кпючове положения мети нашого досл1дження.
Мета. Полтшення результат1в л1кування СДС шляхом розпрацювання опорозбер1гаючоТ операц1Т при ГНУ великого пальця стопи.
Матер1али.
Кл1н1чний матер1ал склали 40 хворих ¡з СДС, як1 л1кувалися в кп1н1ц1 загальноТ х1рург1Т (II х1рург1чне в1дд1лення Льв1вськоТ комунальноТ м1ськоТ кл1н1чноТ л1карн1 швидкоТ медичноТ допомоги Льв1вського нац1онального медичного ун1верситету ¡мен1 Данила Галицького впродовж 1999 - 2008 рр. У 39 пац1ент1в дом1нуючим виявом СДС були ГНУ 1-го пальця на грунт1 декомпенсованого важкого цукрового д1абету (ЦД), в одного - пюлятравматична волога гангрена великого пальця на фон1 СДС. В1к
пац1ент1в коливався вщ 38 до 81 року, жшок було
- 22 (55 %), чоловтв - 18 (45 %). Середня тривалють д1абетичного анамнезу складала 13 рок1в.
Yci пац1енти були госп1тал1зоваш в кпш1ку вщ 3 до 40 дн1в Bifl початку виникнення ГНУ СДС.
Згщно з дизайном дослщження, ycix пац1ент1в роздтено на 2 групи: першу - анал1тичну (30 пац1ент1в, яким виконано типову ампутацш 1-го пальця з резекц1ею дистальноТ' головки плесневоТ кютки) - для вивчення недолив, морфолопчного пщфунтя, особливостей проведения класичноТ ампутаци та анал1зу и результалв, i другу - апробацшну (10 пац1ент1в)
- для розпрацювання та клш1чноТ' апробацп опорозбер1гаючо!' ампутаци великого пальця стопи.
Методи.
В стацюнар1 д1апазон обстеження пац1ент1в передбачав виконання ¡снуючих галузевих стандарлв: KniHi4Hi, загальнолабораторш, 6ioxiMi4Hi (в т.ч. бтков1 фракци, загальний холестерин, р-лтопротеТ'ди), гемостазюлопчш, рентгенолопчш (рентгенограф1я opraHiB грудноТ' кл1тки та черевноТ порожнини за показаниями, рентгенограф1я стоп в 2-х стандартних проекщях), ультрасонограф1чш (УСГ паренх1матозних opraHiB черевноТ порожнини та серця за показаниями) дослщження. В окремих випадках за клш1чними показаниями д1апазон обстежень розширювали за рахунок проведения: рентгенографп в проекци опорност1 стопи, допплерографп, реовазографп, ехокардюфафп, ф1брогастродуодено-, колоно-та ретророманоскопп. Водночас, yciM патентам в динамщ1 визначали р1вень rniKeMii натще та протягом доби, кшькють глюкози, видтеноТ' ¡з сечею задобу, гткозильований гемоглобш.
Скриншгове обстеження пац1ент1в
передбачало оцшку локального
нейротроф1чного статусу (кол1р, цтють, структура шк1ри, стан пщшк1рноТ' кл1тковини, кютково-суглобовоТ' системи: наявнють деформацш (молоткопод1бноТ, Hallux valgus або артропат1я Шарко), невролог1чного статусу (досл1дження в1брацшноТ', пропрюрецептивно!', больово!', тактильно!, дискримшацшно!',
температурноТ' чутливосп, характер порушень сухожилкових рефлекс1в), бюмехаычного статусу (антропометричн1 вим1ри, оц1нка об'ем1в, тонусу i сили м'яз1в, наявносп контрактур, рентгенограф1чна вериф1кац1я деформац1й кютково-суглобових структур стопи,
остеоартропат1й, остеопорозу), стану кровопостачання дистальних в1дд1л1в к1нц1вки (пальпаторне обстеження пульсаци на a. tibialis posterior i a. dorsalis pedis, допплерограф1я, реовазограф1я судин нижых кшц1вок).
Зазначеш параметри оцшювали первинно - в перший день госштал1заци - та в динамщ1 i фксували в розпрацьованш скриншговш KapTi
СДС.
Окремо, прицтьно вивчали результати субоперацшного (особливосп проведения етап1в операцп, макроскоповий стан тканин, зони локал1заци поширення патолопчного процесу та ¡н.) та пюляоперацшного патоморфолопчного дослщження, особливосп пюляоперацшного перереб1гу, безпосереды та вщдалеш результати лкування хворих.
В анал1тичнш груп1 (30 пац1ент1в) операщею вибору була типова ампутац1я 1-го пальця стопи з резекц1ею дистальноТ головки плесновоТ кютки [5, 10] за показаниями доповнена некректом1ею (9 випадш), екзартикуляц1ею ¡нших пальц1в (6), виаченням сухожильно-апоневротичних
структур (6), артротом1ею (2), секвестректом1я (1). В пац1ент1в апробацшноТ групи (10 оаб) операщею вибору була розпрацьована нами опорозбер1гаюча ампутац1я великого пальця стопи.
Пюляоперацшне лкування вщповщало загальновизнаним стандартам \ мютило застосування адекватних ¡нфузшних, детоксикацшних, протизапальних, реолопчних середниш, ¡нсулшо- та антиб1отикотерап1ю, ефективн1 локальн1 антисептики, обробку шк1рних кпапт1в мазями нестероТ'дних протизапальних препарат1в, озонотерап1ю [6, 8].
Вщдалеы результати (як1сть життя, опорна функц1я, стан трофеи рубця та ¡н.) оцшювали в терм1ни вщ 1 м1сяця до 8 рок1в п1сля операци.
Результати.
На пщстав1 анал1зу результат1в обстеження пац1ент1в анал1тичноТ групи констатовано, що попри однотипнють х1рурпчноТ тактики I и повну в1дпов1дн1сть ¡снуючим стандартам л1кування СДС з домшуючим ураженням 1-го пальця [1, 4, 5, 10], патолопчний субстрат суттево в1др1знявся за основними параметрами в кожному окремому випадку.
Так, у 50 % випадш (15 хворих) дооперац1йно д1агностовано глибоку д1абетичну флегмону стопи, у 36,7 % (11) - гангрену сусщшх пальц1в стопи, у 20 % (6) - остеом1ел1т, ще у 20 % (6) -гншно-деструктивний артрит м1жфалангових та плюснево-фалангових суглоб1в, що вимагало врахування при плануванш додаткових етап1в оперативного втручання. Водночас, слщ зауважити, що в силу атиповосп кл1н1чних вияв1в х1рурпчноТ ¡нфекцп при СДС, маскування симптоматики притаманними зм1нами невролог1чного та нейротроф1чного статусу СДС, низькоТ д1агностичноТ ц1нност1 рентгенолопчного обстеження у зазначен1й груп1 пац1ент1в субоперац1йно вериф1ковано: у 5 випадках - остеом1ел1т (16,7 %), у двох - гншно-деструктивний артрит м1жфалангових та плюснево-фалангових суглоб1в (6,7 %).
Таким чином, типова ампутац1я 1-го пальця, як основний етап оперативного втручання, була виконана лише у 19 з 30 пац1ент1в при наявних
ураженнях кютково-суглобового каркасу 1-го пальця стопи, у решти хворих (11 оаб, 36,7 %) -при гншно-некротичних ураженнях м'яких тканин за збереженоТ структури \ функцЛ кютковоТ основи пальця - фактично патентам усунений "здоровий" кютковий каркас.
Окремо, слщ звернути увагу, на характер ураження шмрних покрив1в 1-го пальця при зазначенш патологи. Як засвщчив анал1з результате дослщження пац1ент1в анал1тичноТ групи, площа та характер ураження шмрних покрив1в 1-го пальця \ прилеглих дтянок стопи, жодною м1рою не корелювали з ступенем гншно-некротичноТ деструкцп м'якотканинних елеметчв \ кютковоТ опори.
Незважаючи на д1апазон суттевих патоморфолопчних змш при СДС, наведених вище, груб1 ураження шюрних покрив1в (в д1апазош вщ некрозу до деструктивного запалення, яке унеможливлюе потенцшну регенерацш шк1ри) площею меншою вщ пщлеглих уражень (вщ апкального некрозу до циркулярного некрозу в межах одыеТ фаланги) констатовано лише у третини пац1ент1в. Тобто, у Уз хворих ¡з зазначеною патолопею пщ час типовоТ ампутацИ' усуваеться значний обсяг здоровоТ або патоморфолопчно не суттево запаленоТ (з1 збереженим ресурсом до регенераци) шмри - репарацшного ресурсу якого зазвичай бракуе в процеа пюляоперацшного лкування для загоення пюляампутацшних ран стопи.
Таким чином, як засвщчив анал1з результалв дослщження пац1ент1в анал1тичноТ групи ГНУ 1-го пальця при СДС клш1чно та патоморфолопчно е зб1рним поняттям (мозаТ'чнють уражень, Тх р1зш тканинна тропнють \ площиннють), яким об'еднуються р1зы патолопчш стани на грунт1 сшльноТ локал1заци, але стандартно завше оперуеться однотипно - виконанням типовоТ ампутаци [1, 4, 5, 10]. Понадто, це оперативне втручання е надм1рно радикальним: щонайменше в третини пац1ент1в усуваються не суттево уражеы важлив1 функцюнально-структурш елементи стопи (шк1ра, кютково-суглобовий апарат). Проте, як засвщчують наш1 дослщження доцтьнють зазначеного радикал1зму не пщтверджуеться
пюляоперацшними результатами: загоення пюляоперацшних ран часто супроводжуеться розвитком остеом1ел1ту "здоровоТ" кукси (20 %), проблемами повноцшного закриття
ампутацшного торця зовшшыми покривами (80 %), поширеннями ¡нфекцЛ (37 %), руйнац1ею
плантарного опорного трикутника стопи (100 %), i вщтак - розвитком у вщдаленому nepiofli (вщ 3 до 12 мюяц1в) каскад них ГНУ, як1 вимагають виконання наступних ампутацшних втручань (5 пац1ент1в - трансметарзальна ампутац1я, один -висока ампутац1я на píbhí стегна, загалом - 20 % реампутацш).
Враховуючи результати дослщження пац1ент1в анал1тичноТ групи ми розпрацювали cnoc¡6 оперативного лкування 1-го пальця, який позволяе ел1мшувати недолги притаманш його класичнш ампутаци.
Методика операцп.
При наявносп апкального некрозу великого пальця пелюсткопод1бним розтином за контуром некротично змшених шюрних покрив1в до kíctkh перескаються м'як1 тканини, як1 распатором вщдтяються в1д фаланги i видаляються (рис. 1, а). Утвореш переднш та заднш м'якотканинш клапл распатором вщшаровуються вщ kíctkh проксимально до р1вня здорових тканин. В умовах боковоТ тракцп за верх1вку клаптя уражена та парабютична пщшюрна кл1тковина, апоневротичш структури та м'язи виакаються en block на píbhí проксимальноТ меж1 здорових тканин (рис. 1, б).
Скелетизований сухожилок m. flexor hallucis longus виводиться через контрапертуру в межах здорових тканин на меж1 середньоТ та дистальноТ третини плюсневоТ kíctkh i в умовах еластичного натягу в1дс1каеться. П1сля оц1нки стану кюткових структур на píbhí ф1ксацй' суглобовоТ капсули - проксимального метаф1зу фаланги к1стка переакаеться пилою Дж1глк Пюля обпилювання kíctkoboT кукси та обробки рани антисептиком 0,5 см вище проксимального кута кожноТ рани накладаються вузлов1 шви (рис. 1, в). Через торець сформованого шмрного каналу до kíctkoboT кукси пщводиться марлевий тампон, змочений антисептиком, вздовж ложа сухожилка m. flexor hallucis longus через контрапертуру по мед1альному краю стопи проводиться гумовий випускник.
За BiflcyTHOCTi некротичних уражень шюрних покрив1в великого пальця операц1я починаеться з нанесення и-под1бного розтину (два колатеральш розтини по бокових поверхнях пальця з'еднаш м1ж собою через верх1вку пальця 0,5 см дистальшше вщ втьного краю шгтьового ложа - розтин за типом "пащ1 риби") вщ р1вня середньоТ третини основноТ фаланги 1-го пальця на повну глибинудо kíctkh (рис. 1, г).
3)
Рис. 1. Схема опорозбер1гаючоТ ампутаци великого пальця СДС а) пелюсткоподЮний розтин; б) тракцт м'якотканинних кляптш;
Пюля оцшки глибини \ поширеносп гншно-некротичного процесу розтин за потребою поширюеться проксимально до меж1 здорових тканин. Пюля формування тильного м'якотканинного клаптя шляхом твовального переачення м'яких тканин нижче шгтьового ложа утвореы переднш та заднш м'якотканинш клапл распатором вщшаровуються вщ кютки проксимально до р1вня здорових тканин. Надал1 операц1я виконуеться за наведеною вище методикою.
У випадку сумыв1в щодо стану проксимально! частини основно! фаланги виконуеться екзартикуляц1я кютковоТ основи 1-го пальця в плесново-фаланговому суглоб1 з обов'язковою ел1мшац1ею уах елеменлв суглобовоТ капсули та хрящового покриття головки 1-01 плесновоТ кютки.
Операц1я показана при ГНУ 1-го пальця при СДС за домшуючих уражень м'яких тканин \
б)
Г)
|) формування кукси; г) Ы-подЮний розтин.
пщшмрноТ кл1тковини, вщсутносп клш1чних та рентгенолопчних ознак деструкцп 1-оТ плесневоТ кютки. Протипоказанням до операцп е ГНУ 1-го пальця стопи з ураженням головки 1-оТ плесневоТ кютки.
Розпрацьовану операцш ми апробували у 10 пац1ент1в друго! групи: девятьом хворим виконано опорозбер1гаючу ампутацш великого пальця з резекц1ею через проксимальний метаф1з основно! фаланги, одному - через проксимальний метаф1з дистальноТ ыгтьовоТ фаланги.
Як засвщчив анал1з результате лкування пац1ент1в ц1еТ групи, пюляоперацшний переб1г був сприятливим, запальш ексудативш явища було куповано (до 7 - 14 доби), кюткова кукса виповнилася грануляцшною тканиною (до 21 доби), основна маса надлишкових шмрних клаплв трансформувалася в здорову тканину.
а)
Рис. 2. Результати виконання опорозбер1гаючоТ ампутаци великого рани; б) хв. Б. 14-а доба, вигляд пюляоперацшноТ рани; в) хв. В. 21
У вах пац1ент1в у ранньому пюляоперацшному перюд1 та у семи у вщдалеы термши (вщповщно 25, 21 та 4 мюяцО констатовано формування повноцшноТ пюляоперацшноТ кукси, на контрольнш рентгенографп - повноцшнють кютковоТ кукси, адекватну опорнють в дтянц1 плантарного трикутника, адекватне збереження штовхальноТ, ресорноТ та балансувальноТ функцш нижньоТ кшц1вки, достатню тораю м'яз1в та нормал1зацш тиску ступш, вщсутнють деформацш, троф1чних та ГНУ.
В одному випадку в тзньому пюляоперацшному перюд1, з причин не пов'язаних з наведеною операц1ею, виконано трансметатарзальну ампутацш ступш з подальшим поетапним прикриттям гранулюючоТ рани розщепленими втьними
автодермотрансплантатами.
Летальних наслщмв \ ускпаднень, пов'язаних з апробованими оперативними втручаннями не було.
Висновки
1. ГНУ 1-го пальця при СДС клш1чно та патоморфолопчно е зб1рним поняттям (мозаТ'чнють уражень, Тх р1зш тканинна тропнють \ площинн1сть), котрим об'еднуються р1зы патолог1чн1 стани на ^рунт1 сшльноТ локал1зац1Т, але яке стандартно оперуеться однотипно - виконанням типовоТ ампутаци.
2. Незважаючи на радикал1зм, типова ампутац1я 1-го пальця при СДС часто супроводжуеться розвитком остеом1ел1ту "здоровоТ" кукси, проблемами повноц1нного закриття ампутацшного торця зовн1шн1ми покривами,
пальця при СДС: а) хв. К., 3-а доба, вигляд пюляоперацшноТ
-доба, вигляд пюляоперацшноТ рани.
поширеннями ¡нфекци, руйнац1ею плантарного опорного трикутника стопи, i в1дтак - розвитком у вщдаленому nepiofli каскадних ГНУ, як1 вимагають виконання наступних ампутац1йних втручань.
3. Розпрацьована опорозбер1гаюча ампутац1я великого пальця при СДС - щадний cnoci6 л1кування, який е техн1чно легко викональним, дозволяе радикально усунути гншно-некротичний процес, ел1м1нувати недол1ки, притаманш класичн1й ампутац1Т, зберегти ф1з1олог1чну структуру опорного трикутника, штовхальноТ, ресорноТ та балансувальноТ функцш стопи.
Л1тература
1. Wagner F.W. The diabetic foot // Ortopedics. - 1987. - № 10. - P. 163 - 171.
2. Boulton A.J. Peripheral neuropathy and the diabetic foot // The Foot. - 1992. - № 2. - P. 67 - 72.
3. Reiber G.E. The Epidemiology of the Diabetic Foot Problems // Diadetic Medicine, Suppl. 1. - 1996. - V. 13. -P. 6 - 11.
4. Павловський М.П., Маркевич Ю.О. Д1агностика i комплексне лкування гншно-некротичних уражень д1абетичноТ стопи // Шпитальна xipyprm. - 2001. - № 3. -С. 71 - 74.
5. Ляпю М.О., Герасимчук П.О. Синдром стопи д1абетика. -Тернопть: Укрмедкнига, 2001. - 275 с.
6. Охрименко Г.И, Вильховой С.О. Дифференцирований подход к лечению гнойно-некротических поражений стопы при сахарном диабете // Актуальы питання фармацевтичноТ та медичноТ науки та практики: 36. наук. статей. - Запор1жжя: ЗДМУ, 2003. - Випуск IX. - С. 143 -149.
7. Лябах А.П., МЫневич О.Е., Як1мов Д.Ю. Тактика xipypri4Horo лкування гн1йно-некротичних процес1в стопи у хворих на цукровий д1абет // Вюник ортопедИ' травматологИ' та протезування. - 2004. - № 3. - С. 49 -53.
8. ЖелЮа М.Д. Корекцт деформац1й стопи у хворих на цукровий д1абет з невропатичними виразками / М.Д.
ЖелЮа, С.Б. Майструк, А.В. Багрш, Ю.С. Царюк // Вюник // КлЫнна анатомт та оперативна xipyprm. - 2007.- Т.6.
УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчно!' академп. - 2005. - -№1.-С. 12 - 15.
Т. I5, Вип. 1 (9). - С. 83 - 85. 10. Герасимчук П.О. ОцЫка ефективност1 алгоритма
9. Якобчук С.О., 1фтодм А.Г., Гребенюк B.I. i ¡н. Результати диференцшованого xipypri4Horo лкування синдрому
лкування хворих на ускладнеы форми синдрому д1абетичноТ стопи // Шпитальна xipyprm. - 2007. - № 3. -
д1абетичноТ стопи у ранньому пюляоперацмному nepiofli С. 43 - 47.
Реферат.
ОПОРОСОХРАНЯЮЩАЯ АМПУТАЦИЯ БОЛЬШОГО ПАЛЬЦЯ ПРИ СИНДРОМЕ ДИАБЕТИЧЕСКОЙ СТОПЫ. Герич И.Д., Яремкевич Р.В.
Ключов1 слова: сахарный д1абет (СД), синдром диабетической стопы (СДС), гнойно-некротические поражения (ГНП)
Проведено анализ типичных недостатков стандартного лечения гнойно-некротических поражений 1-го пальця стопы - його ампутации с резекцией головки I плюсновой кости. Розработано метод опоросохраняющей операции большого пальца. Клиническую апробацию метода проведено с 1999 по 2008 год на 40 больных с гнойно-некротическими поражениями 1-го пальця стопи возрастом от 38 до 81 года на почве тяжолого сахарного диабета. Типичные недостатки класических оперативных вмешательств при синдроме диабетической стопы составляют почву для розработки новых методов их хирургического лечения.
Summary.
SUPPORT-CONSERVING AMPUTATIONS OF THE FIRST DIGIT ON DIABETIC FOOT. Gerych I.D., Yaremkevych R.V.
Keywords: diabetes mellitus (DM), diabetic foot (DF), purulent-necrotic lesion(PNL)
The typical faults of conventional surgical treatment of purulent-necrotic damages on the first digit of the foot were analyzed. The pathomorphological background was ascertained as well. New surgical techniques have been worked out. Clinical approbation of the methods was performed during 1999 - 2008 on 40 patients aged 38 - 81 with severe stage of diabetic foots. Thorough analysis of typical faults of conventional surgical treatment of diabetic foot pave the way to the development of new surgical techniques.
УДК 617-001.4-002.3
ПР0ГН03УВАННЯ УСКЛАДНЕНЬ ЗАГОЕННЯ ГН1ЙНИХ РАН У ХВОРИХ П0ХИЛ0Г0 ТА СТАРЕЧ0Г0 В1КУ Дытяр I.I.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши «Укра'шська медична стоматолопчна академ1я», м.Полтава
За допомогою Memodie бтарного логжтичного регрестного анал1зу побудована спец{алъна
розрахункова шкала балie та розроблений алгоритм прогнозу загоення гншних ран у хворих похилого та старечого вжу.
Ключов1 слова: лопстичний регресшний аналЬ, прогнозування, гжйна рана
Вступ.
Проблема прогнозування ускладнень ранозагоення у оаб похилого та старечого вку з запально - гншними ураженнями м'яких тканин е недостатньо розробленою, особливо, щодо можпивосп прогнозування затяжного переб1гу ранового процесу, тобто хрошчного запалення в дтянц1 рани [1,4,5].
Традицшним п1дходом до вир1шення таких проблем являеться побудова автоматизованих систем прогнозування на п1дстав1 нейромережевого або регрес1йного анал1зу [2,6,7,9].
Однак, використання таких метод1в
надзвичайно незручне при застосуванн1 в практичн1й медицин!, осктьки потребуе багато розрахунк1в, володшня спец1альними математичними навиками та наявносп персонального комп'ютера [8].
¿¡льш оптимальним з практично! точки зору являеться способи прогнозування з використанням спец1альних розрахункових шкал бал1в [8,10].
Матер1али та методи. Для вир1шення цього питання ми вир1шили побудувати за допомогою метод1в лог1стично1 регрес1| спец1альну розрахункову шкалу бал1в,
