CC BY
21Учет записки Тавршсъкого нацюнального ymeepcumemy iмет В. I. Вернадського.
Сергя: Фшологгя. Сощальт комунтаци. - 2014. - Т. 27(66), № 4. - С. 122-128.
УДК 792.027.Г06 (477)
ОПЕРЕТА ЯК Л1ТЕРАТУРНИЙI ТЕАТРАЛЬНИЙ ЖАНР, ЙОГО ПОБУТУВАННЯ НА КРИМСЬКШ СЦЕН1
Карпов В. В.
РВНЗ «Кримський гумаштарний ушеерситет», Ялта
E-mail: kaf_muz_kgu(gpnaiLru
У стати ввдомого педагога й артиста, одного з пров1дних актор1в Кримського акаделичного украшського музичного театру йдеться про лтературш й сцешчш особливосп оперети, наголошуеться, гцо жанр класично! оперети поидае чшьне тсце в icTopii й сучасному творчому житп мистецького колективу. Це тдтверджують постановки славетних TBopiB Жака Оффенбаха, Иоганна Штрауса, але насамперед яскравих представник1в тако! музично-театрально! теч11 рубежу XIX -XX столпъ як «нова вщенська оперета» - Ференца Легара та 1мре Кальмана. KiuoHoei слова: лтературний i театральний жанр, оперета, сцешчна штерпретац1я.
Оперета належить до найбшып поширених та улюблених театральных жанр1в. Спочатку так називали невелика опери. Як вщомо, терм1н так i перекладаеться з ¿тал1йсько1 - «маленька опера». Однак, як зрештою виявилося, справа зовам не в кшьюсному BHMipi. Виникши на ochobI таких давшших жанр ¡в як ко\пчна опера, водев1ль та ¡н.. оперета вже в середиш XIX стол1ття сформувалася як щлком самобутшй р1зновид музично-театрального мистецтва. Про серйозн1 peni. насамперед про в1чну тему кохання, тут говориться в жарт1влив1й формк нев1дд1льн1й вщ яскраво! сцешчност1 й запал ьност1. Суттевою запорукою ycniniHOCTi, конкурснтоздатностк живучост1 оперети е ц1лком самобутшй вияв у н\й мистецького синкретизму, в якому вщлунилися пл1дш м1фолопчно-фольклорш традици. Тут, як в мало якому ще сцешчному жанр1, оргашчно й ефектно поеднуються вокальна й ¡нструментальна музика, пойняте дотепною комед1йшстю драматичне слово, вишукана хореограф1я та mini видовищш аспекта. Одним щ перших творщв оперети вважаеться визначний французький композитор середини XIX столггтя Жак Оффенбах (1819-1880). Прикметно, що його оперета «Юшка, перетворена в жшку» ось уже кшька сезошв у репертуар! Кримського академ1чного украшського музичного театру. До видатних творщв оперети належить також австршський композитор Иоганн Штраус (1825-1899). Його славетна перлина «Летюча миша» також протягом десятил1ть не сходить з кримсько! сцени. Новий етап в розвитку цього самобутнього жанру пов'язаний з виникненням на межл XIX й XX стол1ть тако! музично-театрально! художньо! Tcnii як «нова в1денська оперета», пов'язана насамперед з ¿менами Ференца (Франца) Легара (1870-1948) та 1мре Кальмана (1882-1953). Визначш твори цих автор1в також широко представлеш на наций сцеш. Звичайно, в коротклй стата важко не лише оглянута, а нав1ть перел1чити шукання й здобутки творчого колективу в сцешчному осягненш так
званого легкого жанру. Тож зупинимося детальшше лише на деяких постановках твор1в що представляють «нову вщенську оперету».
Кримський академ1чний украшський музичний театр традицшно працюе в р1зних жанрах сцешчного мистецтва. В його репертуар! завжди займала чшьне мюце украшська драматурпчна класика, в яклй поруч 1 драматичною дуже вщчутна музична видовищна стюая, про що зокрема свщчать таю постановки, що десятил1ттями не сходять и сцени, як «Наталка Полтавка» I. Котляревського 1 М. Лисенка, «Сватання на Гончар!вщ» та «Шельменко-денщик» Г. Кв1тки-Основ'яненка, «Запорожець за Дунаем» С. Гулака-Артемовського, «Назар Стодоля» Т. Шевченка, «Майська шч» I «Циганка Аза» М. Старицького та багато шших. 3 кшця 50-х роюв минулого стсотття творчий колектив усе частше звертаеться до жанру сучасно! музично! комедн, яка тод1 набувае значно! популярность Ставляться 1 з усшхом ¿дуть на кримськш сцеш «Вшьний в1тер» I. Дунаевського (1958), «Поцшунок Чашти» Ю. Мшютша (1962), «Всалля в Малишвщ» Л. Юхвща та
0. Рябова (1964), «Севастопольський вальс» К. Лютова (1966) тощо. Здобувши чималий досвщ у постанови! музичних вистав, з кшця 1970-х роюв творчий колектив усе частше звертаеться до жанру класично! оперети.
1стор1я Кримського акадс\пчного украшського театру ще не стала предметом грунтовного наукового вивчення. Загальний огляд художшх здобуткчв сцешчного колективу в р1зш роки маемо в невеликш науково-популяршй брошур1 В. Корольова [5], в окремих публЬсащях В. Гуменюка [див. зокрема: 1]. Заслуговують на увагу грунтовш статп В. Загурського, яю з'явилися свого часу на сторшках часопису «Культура народов Причерноморья» [2; 3]. Проте навпъ у цих небагатьох працях майже не йдеться про жанр оперети, який у творчому жита сцешчного колективу ось уже не одне десятил1ття займае дуже по\птнс мюце. Певною \прою заповнити цю прогалину, звернути увагу на значения так званого легкого жанру в творчому жита Кримського акадсм¡много украшського музичного театру покликана ця стаття.
1975 року на кримськш сцеш була поставлена оперета Ф. Легара «Циганська любов» (режисер-постановник - С. Бойко, диригент - М. Магальник, художник -Л. Гусаренко, балетмейстер - В. Ставський). У головних ролях виступили артисти
1. Бурменко (боярин Петер Драготин), Л. Сахарова та М. Андреева (його донька Зорина), А. Кашперська (його плсмшниця 1оланта), М. Бондаревський (молодий офшср 1онель Болеску, наречений Зорши). I. Левченко (скрипаль Сандор). Вдало використана композитором та увиразнена творцями вистави фольклорна видовищна стгоая, насамперед циганська, сприяла сцешчному розкриттю вирування палких пристрастей.
Невдовз1 - 1977 року - вперше на кримськш сцеш була поставлена найбшып популярна оперета Ф. Легара «Весела вдова». Постановку вистави здшснили режисер В. Ясногородський, диригент М. Магальник, художник А. Лагно, балетмейстер А. Сшш. У рол1 Ганни Главар1 виступили Г. Бузовська та Л. Сахарова, роль графа Данила виконав I. Левченко. В шших ролях були зокрема зайшт артисти М. Андрусенко та Р. Сапсай (Зетта), Г. Кашперська (Валентина), О. Шейко (Боган), М. Мар'яновська та Г. Ковалюк (МЫца). О. Блок та Л. Слчкар (Ельга).
Вистава користувалася усшхом у глядач1в 1 юлька сезошв була в д1 юному репертуар!.
Театр доклав немало зусиль, аби сцешчно увиразнити особливу складшсть та водночас невимушенють художнього свт ще! оперети.
«Весела вдова», вперше поставлена у Вщш бшып як стол1ття тому (у 1905 рощ) - це загальновизнаний шедевр мистецтва оперети. Важко знайти театр оперети чи музично! комедн, у якому б упродовж багатьох роюв не ставилися й не йшли твори Ф. Легара, насамперед «Весела вдова». Це стосуеться 1 Кримського украшського театру. 2007 року на кримськш сцеш знову вщбулася II прем'ера. Режисер ново! постановки - Ссргш Слпян. Иому ж належить 1 художне оформления вистави.
С. Слпян. який свого часу очолював Кшвський театр музично! комедн, -досвщчений постановник жанру оперети. Вш не пропонуе якихось неспод!ваних постановочних ршень, нестандартних режисерських ход1в. Однак загалом С. Слпянов1 вдалося створити до вол 1 злагоджену виставу. Художне оформления хоч ! не в!дзначаеться особливою виразшстю, все ж дае змогу надежно подати сол1спв. вибудувати видовищн! номери та масов! сцени, налагодити цЫсний акторський ансамбль. Це можна сказати 1 про оркестрове звучания. Музика у вистав1 злагоджена й тактовна в увиразненш вокально-хореограф1чно! видовищносп, а насамперед сцешчних постатей, створюваних акторам и-во кал \ стам и.
Таю вистави як «Весела вдова», звичайно, немислим! без талановито! виконавищ провщно! роль Валентина Бойко - саме така актриса. II Ганна Главар1 не лише вишукано елегантна, невимушено ефектна у всликосв1тських манерах, а й вибачливо поблажлива, хоч 1 дещо зверхня у ставленш до численних сво!х залицяльниклв. яю в прагненш вслляко догодити 1й 1 заволод1ти серцем багато! вродливищ раз у раз за мсжл тих манер виходять. А головне, Ганна Главар1 у виконанш В. Бойко сповнена невимовного внутршнього чару, який лапдно й загадково проймае II витончену постать, даеться взнаки 1 в тихому блиску очей, 1 в легюй посм!шщ, 1 в стриманих, але промовистих жестах, помножуючись проникливим розумом, що виявляеться насамперед у II нспоказн1й спостережливосп й ¿рошчшй грайливост1.
Валентина Бойко - актриса шдкреслено емощйна, виразно експресивна. Така вона у сцешчному окрсслснн1 Слльви. запально! й ршучо! у в!дстоюванш свое! людсько! й жшочо!' гщност1. У щй же рол1 актриса слушно вдаеться насамперед до тонких психолопчних шдтекст1в, яю з вишуканою виразн1стю означаються зокрема у перипет1ях любовно! гри з графом Данилом. Саме показна байдужлсть графа стае джерелом глибоких внутршшх переживань Ганни, що !х вона здебшыпого не виявляе безпосередньо, огортаючи флером витончено! дотепноет¡. нев!дд!льно! вщ !! зовн!шньо! та внутр!шньо! чар!вливосп. Природно й ненав'язливо, як ! належить в оперет!, актриса переходить вщ д!алог!чних сцен до сшву. I саме в сп1в1. з1гр1тому душевним теплом, безпосередшше виявляеться затаена в глибинах ества геро!н! щира емощйна скспрсая. виразно окреслюеться драматизм образу, чому сприяе також владна й водночас лапдна сила !! голосу, забарвленого своер!дним м'яким та густуватим тембром.
Ефектно й и смаком виршена у вистав1 ударна сцена, котра тут е водночас кульмшащею й розв'язкою. Детальшше про не! див1ться в мош публшацн, вмщенш у часопиа «Культура народов Причерноморья» [4].
Меш у цш постанови! «Весело! вдови» пощастило виконати роль графа Данила. Я намагаюся шдкреслити високе благородство свого героя, палку щирють його кохання до Ганни, але разом з тим прагну надати життевосп, багатогранносп його характеру, вщпняючи згадаш риси глибоко притаманною йому молодечою бравадою, невсипущою енерпйшстю, тонкою ¿рошчшстю.
Як бачимо, оперети Ф. Легара займають по\птнс мюце в репертуар! Кримського укра!нського театру ! !х постановки являють собою суттеву стор!нку його творчо! ¡сторп.
Та чи не найбшыпе з твор!в ус!х майстр!в так званого легкого жанру ставляться тут шедеври 1мре Кальмана, як зазначено, ще одного представника «ново! вщенсько! оперети», течи, яка суттево оновила цей жанр на початку XX стсотття, збагативши його традищйну блискучу комедшшсть особливою л!ричною прониклив!стю й теплою задушевшстю.
Ось уже майже два десятил!ття йде в С!мферопол! постановка «Сшьви», зд!йснена режисером Володимиром Бегмою 1988 року. Тут також розкрився неабиякий драматичний ! вокальний талант виконавищ пров!дно! рол1 Валентини Бойко. Майстерно володдачи позначеним теплим тембром л!рико-драматичним сопрано, сповнена неабияко! душевно! снаги й над ¡лена зовшшньою принаднютю, штонацшно й пластично виразна, актриса ! в цш рол1, ! в шших шдтверджуе нев'янучу молодють свого мистецького хисту. Роль провщного героя - щиро закоханого в звичайну сшвачку кабаре аристократа Едвша, який знайшов у соб1 сили кинути виклик сусшльним умовностям - блискуче виконав Микола Бондаревський. Згодом у цш рол1 виступив також Владислав Чершков.
Меш випало в цш вистав! виступити в рол1 Бош. Це одна з перших мо!х значимих ролей. Бош - це начебто щлком характерна роль комедшного спрямування, тож щлком природно розкривати цю неодмшну тут комед!йшсть. Але разом з тим я, йдучи за вказ!вками режисера, прагну наголосити ! на душевн1й вразливост!,! житсйськлй км1тливост1 свого персонажа.
Бош часто прийнято вважати таким соб1 ексцентричним простаком, безшабашним ком1ком, добродушним упшителем, мастаком мирити вслх ! залагоджувати конфл1кти, адже ж ¡м'я його - це пестлива форма в1д Бошфащй, себто «доброзичливий». Аж шяк не н1велюючи цих вкрай важливих в щй постай рис, я прагну разом з тим означити д1яльне прагнення мого персонажа роз1братися в складнощах життевих суперечностей ! сприяти !х розв'язанню. Вщтак хочу не обмежуватися традищйною оперетковою поверховютю, а, так би мовити, передати складшсть цього простака. Адже не випадково у каскад! подалыпих бурхливих под1й, у !х спрямуванш до щасливо! розв'язки Бон! бере актив ну участь. Всшяко шдтримуючи Сшьву, в1н згоджуеться вдавати на св1тському прийом! и чолов1ка ! грае цю роль досить вправно, аж поки не стр1чаеться з нареченою Едвша - Стасск в яку закохуеться з першого погляду. Я прагну шдкреслити, як внутршньо осяваеться \пй персонаж шеля ще! зустр!ч1, як поступово позбуваеться зшяков!лост!,
викликано! обов'язком 1 дал! виконувати взяту на себе роль, 1 врепт повертаеться до ЗВНЧН01 км1тлнвост1, помножено! бажанням розставнти все на сво! м!сця -помнрнти Едв!на з Сшьвою, а самому завоюватн серце Стасек
Не один сезон у репертуар! театру одна з найбшып популярних оперет I. Кальмана - «Принцеса цирку». Хитросплстшня довол! складно! ! в той же час вишукано! штриги у поеднанн! з неповторно мелодшною музикою, не залишае байдужим глядача. Молода, чар!влива ! в той же час казково багата вдова Теодора закохуеться у вродливого юнака, не шдозрюючи, що вш - таемничий м!стер X, артист цирку. 1х зустр!ч влаштував шдступний в!конт, прагнучи помститися вдов!, яка вщкинула його пропозищю руки й серця (передбачувана помета справд! шдступна, адже за запов!том у раз! мезальянсу вдова втрачае свш спадок). Але, як не прикро штригановк м!стер X виявляеться не тшьки артистом, у його жилах тече дворянська кров. Як завжди в оперет!, штрига, якою б складною вона не була, заюнчуеться щасливою розв'язкою. В цш оперет! з уешхом виступають Валентина Бойко, Тамара Гончаренко, Лариса Соколова, Микола Бондаревський, Владислав Черн!ков, шип артисти нашого театру.
Справжне кохання вище за валяю забобони й допомагае здолати найбшып неспод!ваш й, здавалося б, непереборш труднощ! - ця тема характерна для багатьох оперет 1мре Кальмана. Також ! для шшо! оперети, представлено! в репертуар! сцешчного колективу, - «Герцогиш з Чикаго». Це видовищна вистава з використанням музичних номер!в з ¡нших твор!в композитора. Традищйний любовний сюжет стр!мко розвиваеться за допомогою неочшуваних псрспитш. а традицшш для класично! оперети музичш мотиви поеднуються з запальними авангардними ритмами чарльстона, джазу... Головш дшов! особи - Мер!, дочка американського мшьярдера, ! Сандор, принц збщншого европейського княз!вства Сшьварн. Всупереч р!зниц! становищ геро! закохуються одне в одного й долають немало складних житейських кол!з!й та душевних сумшв!в, перш шж уевщомлюють, що кохання вище будь-яких упереджень ! дорожче будь-яких м!льярд!в (вт!м щ останш, певно, н!кому б не завадили). Свропейський аристократизм, символ!чно втшений у чардаш! та вальс!, й американський прагматизм, знаком якого в даному випадку, е чарльстон - це контрастне протиставлення поступово вщходить на другий план, поступаючись мюцем бшып витончешй психолопчнш розробщ колоритних ситуащй ! характер!в, бшып вишуканш музичн!й оркестровщ. Постановку «Герцогиш з Чикаго» здшенив на амфсропольськш сцен! в!домий кшвський режисер Серг!й См!ян, з яким упродовж багатьох роюв шпдно сшвпрацюе наш сцешчний колектив. Диригент-постановник ще! вистави, як ! б!льшост! ¿нших музичних вистав театру, - головний диригент Олександр Коваленко.
Як бачимо, класична оперета займае чшьне м!сце ! в ¡сторп. ! в сучасному художньому житт! театру. Без врахування ще! реал!! ми не зможемо адекватно осмислити спрямування ! характеру творчих пошуюв та здобутюв мистецького колективу.
Список liicpai vpii
1. Гуменюк В. Театральна журналистика. Випуск 1: Творчий портрет актора / Впстор Гуменюк. -Симферополь: Тавр1я, 2006. - 134 с.
2. Загурський В. I. Особливосп сучасно! репертуарно! полгшки Кримського украшського музичного театру / В. I. Загурський // Культура народов Причерноморья. - 2006. - № 84. - С. 7-9.
3. Загурський В. I. Творче життя Кримського украшського музичного театру в сезош 2006-2007рок1в /В. I. Загурський // Культура народов Причерноморья. - 2008.-№125,- С. 30-32.
4. Карпов В. В. Оперети Франца Легара на сцеш Кримського украшського театру / В. В. Карпов // Культура народов Причерноморья. - 2009. - № 173. - С. 12-14
5. Корольов В. Кримський украшський музичний театр: 1сторичш нариси. - Симферополь: Тавр1я, 2005.-68 с.
6. Орелович А. А. Оперетта / А. А. Орелович // Музыкальная энциклопедия: в 6 т. - М.: Сов. энциклопедия, 1973-1978. - Т. 4. - С. 51-60.
7. Орелович А. А. Оперетта / А. А. Орелович // Музыкальный энциклопедический словарь / Гл. редактор Г. В. Келдыш. - М.: Сов. энциклопедия, 1990. - С. 398.
Карпов В. В. Оперетта как литературный и театральный жанр, его воплощение на крымской сцене / В. В. Карпов // Ученые записки Таврического национального университета имени
B. И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2014. - Т. 27(66), № 4. -
C. 122-128.
В статье известного педагога и артиста, одного из ведущих актеров Крымского академического украинского музыкального театра подчеркивается, что жанр классической оперетты занимает важное место в истории и современной творческой жизни художественного коллектива. Подтверждением этого являются постановки произведений Жака Оффенбаха, Иоганна Штрауса, но прежде всего ярких представителей «новой венской оперетты» - Ференца Легара и Имре Кальмана. Ключевые слова: литературный и театральный жанр, оперетта, сценическая интерпретация.
Karpov V. V. Operetta as literary and theatrical genre, his presence on Crimean stage / V. V. Karpov // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series: Philology. Social communications. - 2014. - V. 27(66), № 4. - P. 122-128.
The article of well-known pedagogue and artist, one of the key actors of Crimean academic Ukrainian musical theater is intended to describe the literary and theatrical peculiarity of operetta, and is stressed that the genre of classic operetta is occupied the main place in history and modern creative life of artistic collective. An operetta is one of the most widespread and favorite theatrical genres. An operetta, which came into being on basis of old genres as comic opera, vaudeville etc., was already formed as an entirely original variety musical and theatrical arts in the middle of XIX century. The operetta deals with a humorous form, even about serious things as eternal love, which is inseparable from vivid staginess and ardency. The substantial pledge of success, competitiveness, vitality of operetta is a fully original expression of it artistic syncretism, in what had echoed creative mythological and folklore traditions. This genre is fundamentally and effectively combined vocal and instrumental music, pierced witty the comic dramatic word, refined choreography and other performance aspects in spite of others theatrical genres.
One of the first authors of operetta is Jacques Offenbach, prominent French composer of middle of XIX century. His operetta «La Chatte métamorphosée en femme / Lady-cat, metamorphosed into a woman» has already been dramatized a few seasons in the repertoire of Crimean academic Ukrainian musical theater. Johann Strauss, an Austrian composer, is also the prominent author of operetta. His «Bat» has not been retired from Crimean stage for ten years.
New stage of development of this original genre is connected with «new Viennese operetta», which was arised within XIX and XX centuries and restrained by names of Franz Lehar and Imre Kalman. The works of these authors are also widely presented on Crimean stage.
Keywords: literary and theatrical genre, an operetta, theatrical interpretation.
Стаття надшшла до редакци 19 листопада 2014року
