CC BY
17Учет записки Тавртського нацюнального утверситету iMeHi В. I. Вернадського.
Серiя: Фiлологiя. Соцiальнi комунжаци. - 2014. - Т. 27(66), № 4. Часть 2. - С. 20-24.
УДК 792.027.2'06(477)
РОК-ОПЕРА ЯК НОВ1ТН1Й СЦЕН1ЧНИЙ ЖАНР, II ВТ1ЛЕННЯ НА КРИМСЬКШ СЦЕН1
Карпов В. В.
РВНЗ «Кримський гумаштарний ушверситет», Ялта
E-mail: kaf_muz_kgu@mail.ru
У стат ввдомого педагога й артиста, одного з пров1дних акгор1в Кримського академiчного украшського музичного театру йдеться про лггературш й сцешчш особливостi такого своер1дного театрального жанру як рок-опера, наголошуеться, що цей жанр посiдае чшьне мiсце в репертуарi музичних театрiв з друго! половини ХХ столггтя. Особлива увага придiляеться зверненню до рок-опери митщв Кримського академiчного украшського музичного театру, розглядаються вiдповiднi вистави творчого колективу, зокрема рок-опера сучасного украшського композитора Сергiя Бедусенка за поемою «Ене!да» 1вана Котляревського.
Ключов1 слова: сцешчний жанр, рок-опера, театральна штерпретащя.
Рок-музика виникае й утверджуеться в художнш культур1 десь ¡з середини ХХ стор1ччя, спершу у Захщнш Сврош та США, а пот1м i у всьому свт. Дуже швидко стае зрозумшо, що це не якась модна забаганка, як декому могло здатися попервах, а доволi потужна художня течiя, яка вщповщае суттевим особливостям розвитку сучасного мистецтва. Це засвщчуе й оформлення жанру рок-опери, до перших зразюв якого вщносять таю твори як «Волосся» Г. Макдермота (1967), «Спасшня» Т. Лiна (1969), «ТоммЬ> та «Квадрофенiя» П. Таушенда (1970, 1972) [6, с. 468]. Особливе тднесення жанру пов'язане з появою рок-опери Е. Л. Вебола «1сус Христос - суперзiрка» (1971). Майже космiчна монументальнiсть, якiй сприяе звернення до мiфологiчних та бiблiйних образiв i мотивiв, владна експресивнють, яскрава видовищнiсть, що невимушено сягае граней епатажносп, а разом з тим i увага до внутршнього свiту людини, до психологiчних нюаншв, що зумовлюе тяжiння до лiричноl проникливостi, - усе це забезпечуе жанру не просто популярнють, а й неабияку естетичну значимiсть.
До перших зразюв жанру рок-опери в укра!нському музично-театральному мистецтвi можна вщнести твiр композитора Геннадiя Татарченка та поета Юрiя Рибчинського «Бiла ворона». Наприкшщ 1991 року ця рок-опера була поставлена i в Кримському укра!нському театрi (режисер-постановник - В. Судов, диригент-постановник - О. Крохмаль, музичний керiвник вистави - Е. Гейс). В ролi Жанни д'Арк виступили актриси О. Баркевич, Л. Сгорочкша, С. Крохмаль. Изшше (1992) в цiй ролi устшно дебютувала на сценi театру Т. Медведева. Природно, що театр, який широко звертаеться до таких жанрiв як музична комедiя, оперета, мюзикл, починае все ширше включати до свого репертуару й рок-опери. Мабуть, не випадково звернення до цього жанру не раз стае помгтною подiею в творчому житп колективу.
20
Особливий устх випав на долю кримсько! постановки рок-опери сучасного укра!нського композитора (вш же виступив i в ролi лiбретиста) Сергiя Бедусенка «Ене!да», створено! на основi славетно! поеми 1вана Котляревського. Вистава була здшснена за активно! пiдтримки директора театру, диригента Володимира Загурського. Прем'ера вщбулася 24 сiчня 2003 року. Глядачiв на змогло лишити байдужим яскраве колоритне дшство, в якому оргашчно поедналися пiднесене й водночас невимушено дотепне слово, експресивна й прониклива музика, запальш й при тому вишукано орнаментованi танцi, чому сприяла злагоджена робота тд керiвництвом режисера-постановника Володимира Аносова - художника-постановника Юрiя Суракевича, диригента Олександра Коваленка, балетмейстера Тетяни Брисшо!. Вистава того 2003 року була удостоена Гран-Прi на Мiжнародному фестивалi античного мистецтва «Боспорсью агони», котрий тривалий час щорiчно проводиться в Криму, насамперед у Керч1 Треба вiдрази сказати, що й пiзнiше саме рок-опери Кримського укра!нського театру не раз удостоювалися цiе! високо! вiдзнаки.
Режисер В. Аносов прагнув опоетизувати, за його словами, насамперед «здоровий авантюризм», невсипущий потяг людини до пошуюв невщомих шляхiв, до нових обрив. Адже Еней, якого було вигнано з Тро! i якому довелося зазнати чимало небезпечних пригод, не похнюпився, не склав рук та збро!, а всупереч усiм негараздам завзято заходився шукати виходу зi скрути. Такий задум кореспондуеться з неабиякою образною динамiкою вистави, увиразненою мiнливiстю спiвочих монологiв персонажiв, символшою групових мiзансцен, органiчно поеднаних з хореографiчними планами, свiтловими ефектами. Владним демiургом, кмiтливим розпорядником усiе! ще! яскраво! веремi! постае ведучий у виконання актора Юрiя Грищенка, якому випало читати авторський вiршований текст, сприяти окресленню наскрiзного сюжету, сполученню в едине цiле калейдоскопiчно! моза!ки сценiчних епiзодiв.
Менi випало в цш виставi виконати провiдну роль. Яскрава та колоритна постать вщчайдушного мандрiвника Енея виявилася менi вельми близькою. Слiд сказати, що в цш виставi барвистiй, фееричнiй i водночас позначенiй високим художнiм смаком та неабиякою постановочною культурою, акцентуються насамперед геро!чш, а не бурлескш мотиви. Тестова партитура починаеться не звичним задушевно-жарпвливим «Еней був парубок моторний...», а тднесено-геро!чним «Любов к отчизнi де геро!ть, / Там сила вража не усто!ть, / Там дух сильшший од гармат...» I цi слова, шби камертон, визначають провiдну тональнiсть уше! вистави. Ходором ходить сценiчний круг, грають свiтлотiнi, трiпочуть блакитнi полотнища, знаменуючи шторми, мигочуть, перекриваючи !х, широю, як море, козацькi шаровари й ладно скроенi жупани, здшмаються весла, виблискують шабль.. Вся ця веремiя чiтко впорядкована, спрямована на невсипущi пошуки пристановища для вцшлого пiсля грiзних бо!в i бур троянського козацтва, не схильного впадати в розпач чи зневiру навггь за найскрутнiших обставин.
Належний лад у цш стихi! наводить насамперед Еней, вщважний досвiдчений ватажок, який веде за собою товариство, запалюе й тдносить його дух. Саме на цьому я й прагнув наголосити в цш рол^
21
Доволi влучно окреслюе особливосп втiлення «Ене!ди» на кримськш сценi та мое трактування ролi театрознавець В. Гуменюк: «В. Карпова с^мкий, енергiйний, рiшучий, вiн завжди там, де найбiльша небезпека, вш здатен !! передбачити, розпiзнати - чи то на мор^ чи то в бою, чи то в тдступних дiях мешканцiв Олiмпу, а вiдтак згуртувати товаришiв, аби запобэти чи зарадити лиху. Певна плакатнють, монументальнiсть вистави, яка увиразнюеться тднесеною музикою, продуманою кольоровою гамою (переважать червонi, чорнi й бш барви), вiдточенiстю пластики, доволi переконлива, бо зiгрiваеться жвавою ритмiкою, вигадливою бравурною мелодшнютю, впливовими свiтловими ефектами, запальнютю акторського виконання. Всi щ особливостi сценiчного твору своерiдно концентруються в постат Енея, втiлюваного В. Карповим, схильним до ефектного поеднання геро!ки й задушевносп, високо! патетики й принадно! щиростi» [2].
Думаеться, В. Гуменюк мае ращю, вщзначаючи, що i композитор, i постановник не звернули належно! уваги на те, що вони мають справу насамперед з бурлескним матерiалом, тож вельми важливi в поетицi I. Котляревського жартiвливi аспекти виявилися затiненими згаданою геро!кою, хай навiть не казенною, а зворушливо щирою. На думку критика Еней у моему виконанш вносить у виставу дуже доречш комедшш барви: «Впевнений у доланнi труднощiв, вiн сприймае !х здебiльшого безжурно й грайливо, бiльше того - з упевненютю, що саме дотеп i жарт е чудовими засобами того долання. Вiдтак його суголосна загальнш стилiстицi вистави чiтка пластика раз у раз змшюеться розкупстю, гнучкiстю, спрямованою то на викриття й пародiювання полохливостi окремих троянщв, то на осмiяння затятостi й захланносп богiв, скажiмо, Нептуна, який «аздавна був дряпiчка». Такi акторсью пристосування надають провiднiй ролi, а вщтак i всiй виставi не тшьки життево! переконливостi, а й особливо! вишуканосп, цiлком вiддаляють !! вiд поверхово! помпезностi» [2].
Рок-опера «Ене!да» упродовж багатьох сезошв лишаеться в репертуарi сценiчного колективу. Не менший устх випав на долю кримсько! версi! рок-опери «Юнона i Авось», якою театр вщкрив свiй 56-й сезон. Прем'ера вщбулася спочатку пiд час гастролей у Керчi 9 жовтня 2010 року, а по^м у Сiмферополi в день вщкриття нового сезону - 15 жовтня. Яскрава постановка доволi популярного твору композитора Олекшя Рибакова та поета Андрiя Вознесенського «Юнона i Авось», здiйснена свого часу вщомим московським режисером Марком Захаровим, здобула неабиякий розголос, тож природно, що цим твором защкавилися й iншi митцi. У нашому театрi цю постановку здiйснив молодий режисер Володимир Косов, вщомий кримським глядачам за такими неординарними виставами як «Черевики на товстш шдошвЬ> П. Гладилша, «Дуже проста iсторiя» М. Ладо. У постановщ вистави «Юнона i Авось» його спiвтворцями стали художник Лариса Махтеева, диригент Вштор Клiмов.
Юнона i Авось - це наймення двох морських кораблiв, з якими на початку XIX столггтя царський сановник Резанов переплив Тихий океан задля налагодження економiчних стосунюв мiж Росiею та Америкою. Ця реальна iсторiя прислужилася в театральному творi до поетизацi! високих людських поривань - жаги небезпечних, але захоплюючих мандрiв, жаги творення, яка не могла не поеднатися з жагою
22
кохання, з палкою любовною пристрастю. Небуденнють i романтична масштабнють подш та ситуацш зумовлюе особливу жанрову багатограннють сценiчного твору, в якому сполучилися риси пригодницько! юторп, любовно! мелодрами, фшософсько! притчi. А це диктуе ефектну взаемодiю розмаггих видовищних засобiв. Тому в штерпретаци нашого театру цей полiфонiчний сценiчний твiр постае як рок-опера-балет.
Ще одна вистави, яка стала помггною подiею кримського i не лише кримського театрального життя, - втiлення рок-опери «1род» (музика вiдомого украшського композитора 1горя Поклада, п'еса Олександра Вратарьова). Прем'ера вщбулася 30 травня 2013 року. Слщ уточнити, що це була не просто прем'ера, а прапрем'ера, себто загалом перше сцешчне прочитання твору композитора й драматурга. Режисер-постановник вистави - Володимир Косов, художник - Геннадш Легута, балетмейстер - Алла Рубша, музичний керiвник постановки - О. Коваленко, керiвник проекту - В. Загурський.
Тирашя, власне узурпащя влади та утримання 11 будь-якою, навiть кривавою цiною, здавна набула рiзкого засудження, зокрема й у бiблiйних текстах. Це явище людсько! природи й суспшьно! практики далеко не викоршень й дош, тим-то постать царя 1рода, звучне ймення якого стало синонiмом та узагальненим символом необмежено! владно! сваволi й жорстокостi, крiзь вiки й тисячолггтя продовжуе тривожити, непоко1ти, вщлунюеться в численних художнiх творах, так само як постат братовбивцi Каша чи зрадника 1уди.
Жанр рок-опери, здатний ефектно впливати на глядача, з допомогою розмаггих мистецьких засобiв збадьорювати й розбурхувати нашу уяву, вельми надаеться до осягнення тако! небуденно! теми. Композитор I. Поклад спшьно з поетом О. Вратарьовим запропонували свою музично-театральну версiю знаного сюжету. Особливютю ще! верси е прагнення показати тирана як людину, якш начебто нiщо людське не чуже. Вщтак центральною в творi стае тема кохання всевладного державця до юно! вродливищ Марiани. Горда й чуйна дiвчина зважуеться прийняти осоружну царську ласку в прагненш змшити тирана, вплинути на нього, аби порятувати й захистити рщних i не лише рiдних людей, а може й усю крашу. Роль Марiани устшно виконали молодi актриси Дiана Бурова та Марина Пман.
Вiдомий майстер жанру лiричноl пiснi, I. Поклад смiливо вводить лiричну стихiю i в рок-оперу. Але ця стильова риса не швелюе гострого драматизму, а контрастно вщтшяе його. Я прагнув, аби в моему виконанш 1род поставав щирим та навiть зворушливим у своему палкому коханш, аби глядач на якусь мить ми навггь пройнявся жалем i спiвчуттям до нього. Але тим разючший осуд супроводжуе прикре з'ясування того, що нщо не здатне змшити страхггливо! суп тирана. Вiдтак трагiчна розв'язка неминуча - i для свггу, що оточуе лиходiя, i для нього самого.
Прикметно, що так само, як свого часу «Ене1да» в постановщ В. Аносова, кримсью верси рок-опер «Юнона i Авось» та «1род», здiйсненi В. Косовом, здобули визнання громадськосп i преси, обидвi удостоенi Гран-Прi на Мiжнародному фестивалi античного мистецтва «Боспорськi агони», який щороку проходить у Криму.
23
Список л^ератури
1. Гуменюк В. Театральна журналютика. Випуск 1: Творчий портрет актора / Вжтор Гуменюк. -Сiмферополь: Таврiя, 2006. - 134 с.
2. Гуменюк В. Творчий портрет В. Карпова / Цитата за рукописом з архiву втора.
3. Загурський В. I. Особливоста сучасно! репертуарно! полiтики Кримського укра!нського музичного театру / В. I. Загурський // Культура народов Причерноморья. - 2006. - № 84. - С. 7-9.
4. Загурський В. I. Творче життя Кримського укра!нського музичного театру в сезош 20062007 роюв / В. I. Загурський // Культура народов Причерноморья. - 2008. - № 125. - С. 30-32.
5. Корольов В. Кримський украшський музичний театр: Ьторичш нариси. - Омферополь: Таврiя, 2005. - 68 с.
6. Обуховская Л. О любви, страсти, злодействе и запоздалом раскаянии: рок-опера «Ирод» Крымского украинского театра / Людмила Обуховская // День. - 2013. - 13 авг.
7. Шелыгин А. А. Рок-опера / А. А. Шелыгин // Музыкальный энциклопедический словарь / Гл. редактор Г. В. Келдыш. - М.: Сов. энциклопедия, 1990. - С. 468.
8. Шестак А. «Божий суд всегда суров, Божий храм - всегда с любовью!»: В Симферополе состоялась премьере рок-оперы «Ирод» / Анна Шестак // Бульвар Гордона. - 2013. - № 32 (август).
Карпов В. В. Рок-опера как новейший сценический жанр, ее воплощение на крымской сцене / В. В. Карпов // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2014. - Т. 27(66), № 4. Часть 2. - С. 20-24.
В статье известного педагога и артиста, одного из ведущих актеров Крымского академического украинского музыкального театра идет речь о литературных и сценических особенностях такого своеобразного жанра как рок-опера, подчеркивается, что этот жанр занимает существенное место в репертуаре музыкальных театров со второй половины ХХ столетия. Особое внимание уделяется обращению к жанру рок-оперы творческих работников Крымского академического украинского музыкального театра, рассматриваются соответствующие спектакли сценического коллектива, в частности рок-опера современного украинского композитора Сергея Бедусенко по поэме «Энеида» Ивана Котляревского.
Ключевые слова: сценический жанр, рок-опера, театральная интерпретация.
Karpov V. V. Rock-opera as a new scene genre, its presence on Crimean stage / V. V. Karpov // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series: Philology. Social communications. - 2014. - V. 27(66), № 4. Part 2. - P. 20-24.
The article of well-known pedagogue and artist, one of the key actors of Crimean Academic Ukrainian Musical Theater is intended to describe the peculiarity of rock-opera, and is stressed that this genre is occupied the important place in modern creative life of many musical collectives.
In our days a rock-opera is one of the most widespread and favorite theatrical genres. A rock-opera which came into being on basis of other genres, was already formed as an entirely original variety musical and theatrical arts in the middle of XX century.
The special attention is given here to the presence of a rock-opera on the stage of the Crimean Academic Ukrainian Musical Theater. The author of the article describes in details the scene embodiment of the rockopera "Aeneis" ("Aeneida") by contemporary Ukrainian composer S. Bedusenko after the well-known poem of I. Kotliarevsky, first classic of new Ukrainian literature. He also writes here about such performances as "Yunona and Avos" (composer A. Rybnikov, poet A. Vozniesienski), "Irod" (music by I. Poklad, play by A. Vratariov).
Keywords: scene genre, rock-opera, theatrical interpretation.
24
