Операційні ризики: управління та основні напрями зниження Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Summary. Author's definition of essence, structure and system imperatives of enterprises export potential formation was given in the article. Structural and logical scheme of enterprises export potential, regarded as system resource, has been worked out. Expediency of determination of enterprises export potential fatored yield, according to the export rates of return on assets and export earnings of the company, has been substantiated.

Keywords: economic resources, assets, export potential of the enterprise, structure, system imperative, factors profitability.

Експерт редакцшног колеги' к.е.н., доцент УкрДАЗТБоровик Ю.Т.

УДК 330.338

ОПЕРАЦ1ЙН1 РИЗИКИ: УПРАВЛ1ННЯ ТА ОСНОВН1 НАПРЯМИ

ЗНИЖЕННЯ

Посохов 1.М., к.е.н., доцент (НТУ «ХП1»)

У сmаmmi розглянутi основт визначення, проблеми управлтня операцшними ризиками та запропоновано заходи щодо вдосконалення систем оцтки та управлтня ризиками.

Ключовi слова: банк, кредитний ризик, операцшний ризик, заходи щодо вдосконалення систем оцшки та управлшня ризиками.

Постановка проблеми. Актуальшсть теми до^дження обумовлена тим, що в даний час ввдбуваеться постшне ускладнення операцш корпоративних структур i збшьшення !х обсяпв, що супроводжуються консолвдащею

корпоративного сектора i укрупненням корпоративних структур i багато корпоративних структур повинш вирiшувати серйозш проблеми, пов'язаними з реалiзацieю ОР. У зв'язку з цим, питания управлшня ОР стають достатньо актуальними не тшьки за кордоном, а й в Украшг Анализ останнгх до^джень i публшацш. Проблеми управлшня операцшними ризиками розглянуп в публшащях наступних росшських та вичизняних вчених i фахiвцiв, таких як Н. Балашова, М.А Бухтш, А.Б. Камшський, А.Т. Кияк, Б.В. Сазикш, О.В. Пернарiвський, Л.О. Примостка.

Однак, не зважаючи на наявшсть наукових публшацш у данш галуз^ питання управлшня операцшними ризиками корпоративних структур потребують подальших наукових дослвджень.

Мета дослiдження. Провести аналiз управлшня операцшними ризиками i запропонувати заходи щодо вдосконалення систем оцшки та управлшня ризиками корпоративних структур.

Виклад основного матерiалу

до^дження. !снуе ряд визначень операцшного

ризику, яш виходять з рiзних поглядiв на його сутшсть та засоби.

Операцшний ризик - це ймовiрнiсть виникнення збитшв в результат недолтв чи помилок у внутрiшнiх процесах корпоративних структур, в дiях сшвробинишв та iнших осiб, в робоп iнформацiйних систем, або внаслiдок зовшшнього впливу [3].

У загальному значенш операцiйний ризик (далi ОР) - це ризик структури (в широкому сена цього слова) корпорацп або комерцшного банку. Вiн виникае в тому випадку, якщо в корпораци е можливiсть здiйснювати неприпустимi операцп або не здiйснювати необхiднi, що в свою чергу обумовлено недосконалштю структури: оргашзацшно!, шформацшно!, техтчно!, психолопчно!. Так як нi одна корпоративна структура не може бути визнана вдеальною, то i ситуаци з операцшним ризиком, викликанi даною недосконалштю, iснують завжди, а його стушнь при рiзних обставинах може значно змшюватися. Тим не менш, виявити даш ситуаци, навiть аналiзуючи минулi поди, аж нiяк не просто. Пов'язано це з тим, що ОР часто виступае не сам по соб^ а в тандемi з шшими ризиками або навиь групами ризишв. ОР характеризуеться тим, що типовим для нього е незначна ймовiрнiсть подiй, але в той же час надзвичайно руйшвний характер фшансових наслiдкiв !х настання [1].

© Посохов 1М. В1сник економ1ки транспорту i промисловост1 № 37, 2012

Бiльшiсть операцiйних ризик1в (але не ва) вiдрiзняються вiд шших видiв ризикiв тим, що джерело 1х лежить всерединi само! оргашзацп i, отже, ризик може бути знижений за рахунок усунення породжують його причин.

Методи зниження ризику фактично е методами внутрiшнього контролю ^ на думку автора, мають наступш заходи:

1. Подiл функцш. Проведення операцiй, розрахунки по них i !х облiк повиннi проводитися пращвниками незалежних пiдроздiлiв. Окремий пращвник (пiдроздiлу) не повинен мати можливосп провести фiнансову операцiю «ввд початку до кшця», не повiдомивши iншi пiдроздiли.

2. Незалежна оцiнка результапв дiяльностi. Результат дiяльностi спiвробiтника або шдрозд^ повинен оцiнюватися незалежними i не зацiкавленими в спотвореннi результапв дiяльностi особами.

3. Контроль ринковосп цiн. Перед проведенням операцiй або розрахуншв по ним зазначенi в них цши повиннi пiддаватися перевiрцi на предмет !х вiдповiдностi адекватносп ринковiй кон'юнктурi з боку незалежного i незацiкавленого пiдроздiлу. Ринковi цши, використовуванi при перевiрцi, повиннi бути отримаш з надiйних зовнiшнiх джерел.

4. Подвшне введення i пiдтвердження операцш. Параметри угоди повиннi пiддаватися повторному контролю (тдтвердженню) з боку незалежного шдрозд^, а в разi автоматизованого облшу та супроводу операцiй !х ключовi характеристики (суми, валюти, дати розрахуншв тощо) слiд вводити повторно для виявлення можливих помилок.

5. Контроль змши умов операцш. Будь-яка змша умов вже укладених угод повинно шддаватися пильному контролю з боку незалежних шдроздшв.

6. Шдтвердження угоди контрагентом. Розрахунки за угодою, укладеною з якимсь контрагентом, слад проводити тшьки за фактом отримання вiд нього по надшним каналам зв'язку пiдтвердження угоди iз зазначенням И основних характеристик (суми, активи, дати розрахуншв i т.д.).

7. Контроль юридичного оформлення операцш. Ви договори та iншi документи, що шдтверджують проведення операцп, повинш бути схваленi юридичною службою оргашзацп або ввдповвдати типовим формам, затвердженим юридичною службою; перед укладанням угоди або проведенням розрахуншв по нш необхвдно провести контроль договорiв та шших докуменлв. Юридична служба повинна бути незалежним шдроздшом всерединi оргашзацп.

Управлшня операцiйними ризиками умовно можна роздшити на щоденний монiторинг виникаючих ризишв та реалiзацiю спецiальних проекпв, спрямованих на мiнiмiзацiю ризику в областях, виявлених в результата мошторингу.

Розглянемо калька напрямiв, поеднання яких здатне в значнш мiрi знизити рiвень операцiйного ризику.

Внутрiшнiй контроль. Для ефективного процесу управлшня ризиками важливим фактором е сприятлива середу. Базельський комггет видiляе дек1лька принцитв И формування:

1. Наглядова Рада мае бути обiзнаним щодо основних аспекпв операцiйних ризик1в як окремо! категорп ризику, яка повинна управлятися, i вiн повинен схвалити i перюдично переглядати систему управлiння операцiйними ризиками. Система повинна давати визначення операцшного ризику та викладати принципи того, як операцшний ризик повинен бути вдентифжовано, оцiнено, вiдстежено i знижено. Для реалiзацil даного принципу в корпорацп необхiдно визначення ризику та його складу, полиики управлiння ризиками, адекватно! оргашзацшно! структури; обов'язковим е видшення незалежно! служби внутрiшнього контролю, визначення ключових процесiв для першочергового контролю.

2. Наглядова Рада мае забезпечити, щоб система управлшня операцшним ризиком була об'ектом внутршнього аудиту з незалежним, навченим i компетентним штатом. У до кризовий перюд в рядi банков корпоративних структур були створенi вiддiли методологiй, що займалися розробкою шструкцш, положень, моделей i методик. Структурно ввддши методологil входили або в систему внутршнього контролю, або шнували як самостiйний структурний пiдроздiл. Криза внесла корективи в оргашзацш внутршнього аудиту: вiддiли методологil були лжввдоваш, а 1х функцil переданi частково службi внутрiшнього контролю, а частково - в галузевi структурнi шдроздши. Автор рахуе, що найбiльш виправдана була форма iснування вiддiлу методологи як самостшного структурного пiдроздiлу. Беручи участь в узгодженш документiв, внутршнш контроль визначае достатнiсть контрольних механiзмiв в технологiчних процесах, документообiгу, а в кшцевому пiдсумку визначае мiнiмiзацiю ризик1в у тому числi i операцiйних.

3. Правлiння корпорацil мае бути ввдповвдальне за впровадження системи управлшня операцшним ризиком. Ця система повинна бути послвдовно впроваджена по всш структурi корпорацil, i персонал на вах рiвнях

В1сник економпки транспорту 1 промисловост1 № 37, 2012

повинен розумiти всю ввдповщальшсть щодо управлiння операцiйним ризиком.

Реалiзацiя даного принципу можлива за допомогою наявносп квалiфiкованого штату, взаeмодiï штату, що ввдповвдае за управлiння операцшним ризиком, з штатом, вiдповiдальним за управлшня кредитним, ринковим та шшими видами ризишв.

Корпоративнi структури та ïx дочiрнi банки повиннi мати план на випадок надзвичайних ситуацш та у продовження операцiй для забезпечення свое1 дiяльностi на безперервнш основi i для обмеження втрат у разi серйозних збоïв в бiзнесi. Практична сторона мае на увазi розгляд рiзниx сценарпв перерв у дiяльностi, визначення критичних процеав i чисельностi персоналу для перенесення на запасну площадку, вирiшення проблеми перенесення i збереження фiзичниx i електронних даних, необxiдниx для продовження бiзнесу.

Резервування кашталу. Необxiднiсть резервування катталу пiд операцiйний ризик е одшею з рекомендацiй Базельського комiтету, до яких прагне наше сшвтовариство. Резервування катталу шд операцiйний ризик е ефективним мехашзмом покриття даного виду ризику.

Страхування. Крiм поширених серед корпорацш i комерцiйниx банкiв полгав майнового страхування i страхування ввдповвдальносл, якi можуть вважатися факторами, що знижують операцiйний ризик, великий штерес представляе полiс ВВВ -комплексна програма страхування вiд злочишв i професiйноï вiдповiдальностi фiнансовиx шститулв.

Така програма може включати в себе три види страхування, покликаних забезпечити зниження операцiйниx ризишв:

- Самострахування ВВВ;

- Страхування ввд електронних i комп'ютерних злочишв;

- Страхування професiйноï вiдповiдальностi фшансового iнституту.

Це загальноприйнятi в свловш практицi полiси страхування. Наявнiсть таких полгав для зарубiжниx фiнансовиx шститулв - справа престижу, а в рядi випадк1в i обов'язкова вимога. Часто закордонний фшансовий iнститут мае не один з цих видiв страхування, а два або ва три в складi одного комплексного полка. Перевага комплексносл полягае, звичайно, в зниженнi вартостi. Маючи комплексний полк, страхувальник може бути впевнений, що ва його збитки будуть ввдшкодоваш.

У свiтлi вищевикладеного, комплексний полк ВВВ можна вважати важливим iнструментом зниження операцiйного ризику. Можливою перепоною для покупки такого полка

е страхова премiя, яка визначаеться за шдсумками проведення дослiдження i аналiзу наданоï корпорацiею або ii дочiрнiм банком шформацп. Розмiр преми залежить вiд багатьох факторiв, в тому числ^ вiд розмiру вибраного лiмiту вiдповiдальностi, i може варшватися вiд декiлькоx десятков тисяч доларiв до кiлькоx сотень тисяч доларiв залежно вiд обсягу страхового покриття.

Управляти операцшним ризиком можна з двох позицш: корпоращя або ii дочiрнiй банк може прагнути мiнiмiзувати операцiйнi ризики, вживши заходи щодо ïx зниження без скорочення обсяпв операцш; або може обмежувати обсяг операцш схильних до операцшних ризишв шляхом лiмiтування i прив'язки «ризик-кашталу».

Багато операцшних ризишв без обмеження операцш знизити не можливо. Але можливо обмежити обсяги - лiмiтувати операцп, що проводяться тд операцшним ризиком. Величина лiмiту повинна визначатися виходячи зi здатностi корпорацiï або комерцiйного банку покрити збитки ввд операцiйного ризику за рахунок власних кошлв - «ризик-кашталу» - без загрози для досягнення стратепчних цiлей.

Оскiльки ринковi вiдносини в Украïнi тiльки затверджуються, операцiйнi ризики мають тут свою специфшу. Управляти ними як шби простiше, нiж у розвинених кранах - адже для нашого ринку характерш меншi обсяги операцiй i бшьш простi продукти. Однак ввдсутнкть достатнього практичного досвiду, недолiки IT-систем, постшш коливання ринку i змша структури операцiй ускладнюють роботу.

Стосовно конкретних корпоративних структур та ïx дочiрнix комерцшних банков автор пропонуе наступнi рекомендаций щодо вдосконалення систем оцiнки та управлшня ризиками:

- розробка так званих сигнальних карт, на дiаграмаx яких наглядно показуються ризики характерш для кожноï' бiзнес-одиницi (розбил за категорiями та сумами), i визначення показника загальноï корпоративноï' сxильностi до ризику;

- визначення стратеги управлшня ризиками. На жаль, у багатьох корпоративних структур та ïx дочiрнix комерцшних баншв взагалi немае стратегiï' ризику, хоча ввд неï залежать всi швестицшш рiшення;

- створення ефективноï групи ризик-менеджерiв. Завдання груп ризик-менеджерiв -виявляти, вимiрювати i оцшювати ризики для кожноï бiзнес-одиницi i розробляти загально корпоративну позицiю по цих ризиках. При цьому обсяг прийнятих ризишв повинен ввдповвдати загально корпоративним принципам стратеги ризишв;

Вкник економжи транспорту i промисловосл № 37, 2012

- наявшсть висококвалiфiкованих ризик-менеджерiв. До групи ризик-менеджерiв на piBHi пiдроздiлiв i корпоративного центру треба залучити потужнi iнтелектуaльнi ресурси, щоб цi групи могли давати керiвникaм по-справжньому дiловi поради i наполягати на свош точцi зору;

- подш обов'язк1в. Не можна допускати, щоб однi i ii ж сшвробиники корпорaцiï визначали стратепю ризик1в, вiдстежувaли вiдповiднiсть ш дiяльностi корпорaцiï i одночасно iнiцiювaли б ршення про прийняття ризик1в та управлшш ними;

- чiткi особисп обов'язки. Слiд чiтко визначити посaдовi обов'язки ризик-менеджерiв, якi полягають в розробщ стрaтегiï ризик1в i контролi ïï реaлiзaцiï, i строго розмежувати повноваження корпоративного ризик-менеджменту i ризик-менеджерiв окремих шдроздшв;

- ввдповвдальшсть за ризик. Якщо нaвiть в банку е корпоративна група ризик-менеджменту, це не означае, що структурш пiдроздiли банку не повинш ввдповвдати за прийнятi ними ризики, тим бiльше що вони краще за шших розумшть природу цих ризишв i забезпечують перший рiвень захисту банку вiд ризишв;

- облiк ризик1в. Звiти рaдi директорiв i прaвлiння корпорaцiï повинш, ^м усього iншого, мiстити основш показники спiввiдношення ризик1в i прибутковостц

- навчання та квaлiфiкaцiя. Необхвдно оргaнiзувaти навчання дiючих та нових члешв ради директорiв i оцшити потребу в нових керiвникaх, що володшть необхiдною компетенцiею у сферi упрaвлiння ризиками;

- дiяльнiсть ради директорiв. Рада директорiв повинна регулярно aнaлiзувaти ефективнiсть свого упрaвлiння ризиками i взaемодiяти з менеджерами з питань оцшки та упрaвлiння ризиками;

- розвиток культури прийняття ризишв. Для розвитку культури прийняття ризишв корпоративним структурам не обштися без формaлiзовaного загально корпоративного aнaлiзу ризишв, коли кожен структурний пiдроздiл мае виробити свш ризиковий профiль;

- мотиващя спiвробiтникiв. Слiд розробити систему мотивацп спiвробiтникiв до вироблення та прийняття ефективних ршень в обласп ризик1в i оцiнювaти роботу керiвникiв пiдроздiлiв не тiльки на пiдстaвi показник1в чисто1' прибутковостi, а й з урахуванням ризику -тодi вони будуть ввдповвдати за сво1' дiï i не пiдуть на невиправданий ризик.

Навиь володiючи найдосконалшими системами оцiнки та упрaвлiння ризиками, неможливо зaпобiгти всi ризики. Однак якщо вичизняш банки та корпоративш структури

освоять основнi елементи оцшки та управлшня ризиками та будуть !х постшно вдосконалювати, вони зможуть себе захистити вiд багатьох неприемних сюрпризiв i краще пiдготуватися до прийняття ризишв, необхвдних для збшьшення прибутковостi i свого подальшого зростання.

Висновки i пропозици для подальших до^джень.

1. ОР на сучасному еташ е одним з найбшьш складних i недостатньо вивчених питань корпоративного та баншвського ризик-менеджменту. Це справедливо як для Украши, корпоративш структури та баншвська система яко! перебувають в стадп становлення, так i для розвинених кра!н зi сформованими корпоративними структурами та баншвськими системами.

2. У бiльшостi вичизняних корпоративних структур та банкiв (на вiдмiну вiд захiдних) на сьогодшшнш день комплексна система накопичення та аналiзу даних про втрати ввд ОР вiдсутня та починае тшьки формуватися.

3. Ми вважаемо, що в систему ризик-менеджменту повиннi входити внутршньо корпоративна система оцiнки операцiйного ризику, ведення бази даних з операцшного ризику i створення управлiнських звтв; чiтко регламентованi процедури управлiння операцшним ризиком i регулярний

внутрiшнiй аудит; а також участь ради директорiв i правлiння корпорацil або банку в контролi над управлiнням операцшним ризиком.

4. Створення системи ризик-менеджменту i централiзацiя управлiння операцiйним ризиком i вiдродження методологiчних вiддiлiв дозволить корпоративним структурам та !х дочiрнiм банкам бiльш чiтко визначати свою стратепю розвитку в iнфраструктурi ринку i забезпечувати надiйну, структуровану оргашзацш внутрiшнього аудиту.

5. Автором запропоновано заходи щодо вдосконалення систем оцшки та управлшня ризиками.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Балашова Н. Управление операционным риском: анализ современных тенденций. / Н. Балашова // Рынок ценных бумаг. - № 7. - 2001. С. 67-70.

2. Бухтин М.А. Риск-менеджмент в кредитной организации: методология, практика, регламентирование. Книга 1: Методика и практика работы подразделений риск-менеджмента. Методическое пособие/ М.А. Бухтин. - М.: Издательский дом «Регламент», 2008. - 441 с.

3. Вишняков Я.Д. В. Общая теория рисков : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений /

BiciiiiK економжи транспорту i промисловосл № 37, 2012

Я.Д.Вишняков, H.H.Paдaев. — 2-е изд., испр. — М. : Издательский центр «Академия», 2008. — 368 с

4. Камшський А. 1дентифшащя, aнaлiз та yпрaвлiння оперaцiйними ризиками в yкрaïнських банках I А. Камшський, А. Кияк II Вкник НБУ. - 2005. - № 10. - С. 7 - 11.

5. Пернaрiвський O. Анaлiз, оцшка та способи зниження баншвських ризишв 3. I O. Пернaрiвський II Вкник НБУ. - 2004. - № 4. - С. 44-48.

6. Примостка Л.О. «Баншвсьш ризики: теорiя та практика управлшня»: Монографiя. / Л.О. Примостка. - К.:КНЕУ,2009. - 456 с.

7. Сазыкин Б.В. Управление операционным риском в коммерческом банке / Б.В. Сазыкин. -Москва : Вершина. 2008. -272 с.

8. Управлшня баншвськими ризиками : навч. поаб. / [Л.О. Примостка, П.М. Чуб, Г.Т. Карчева та ш.] ; за заг. ред. Л.О. Примостки. - К. : КНЕУ, 2007. - 600 с.

Аннотация. В статье рассмотрены основные определения, проблемы управления операционными рисками и предложены меры по совершенствованию систем оценки и управления рисками.

Ключевые слова: банк, кредитный риск, операционный риск, мероприятия по совершенствованию систем оценки и управления рисками.

Summary. In the article basic determinations, problems of management operating risks are considered and measures are offered on perfection of the systems of estimation and management risks.

Keywords: bank, credit risk, operating risk, measures on perfection of the systems of estimation and management risks.

Рeцeнзeнm д^.н., npoфeсop НТУ «ХП1» nepepea П.Г. Екс^рт рeдaкцiйноï колeгiï к^.н., дoцeнm У^ДАЗТ Сyxopyкoea Т.Г.

УДК 330.341.1

ШЛЯХИ ШВИДКОГО РОЗВИТКУ 1ННОВАЦ1ЙНИХ Ф1РМ

Ткaчeнко Ю.В., к^.н., до^нт, Ллeкceeв В.В., науковий ствробШник (Д1ПК)

В cmammi poзглядaemься сmaн poзвumкy iннoвaцiйнux niдnpueмсmв в Укpaïнi. Пpoaнaлiзoвaнo внympiшнi ma зовншт npoблeмu i зaгpoзы для poзвumкy дuнaмiчнo зpoсmaючux фipм, niдкpeслeнo знaчuмiсmь фipм-гaзeлeй для nepexiднux e^mMi^ Рoзглянymo шляxu poзвumкy iннoвaцiйнux фipм нa npuклaдi Xapкiвськoгo eксnepuмeнmaльнoгo зaвoдy niдйoмнo-mpaнсnopmнoгo мaшuнoбyдyвaння.

Ключовi слова: шноваци, фiрми-гaзeлi, фeномeн тривалого стшкого зростання компанш, eкономiчний фeномeн швидких фiрм, тдприемство, бiзнec-модeль.

Постановка проблеми. Сучасний стан розвитку економши Украши характеризуемся посиленням конкурентно! боротьби суб'екпв господарювання рiзних галузей. Таш умови вимагають переходу до нових ефективних методiв управлшня. Одним Í3 найвагомших i е шновацшний розвиток, що дае змогу шдприемствам займати лiдируючi позицп на ринку, збшьшувати прибуток, вести пдну конкурентну боротьбу. Виникае потреба в розгорнутому та обгрунтованому аналiзi шляхiв швидкого розвитку шновацшних фiрм.

Анализ останнЫ до^джень i публжацш. У сучасних наукових до^дженнях розглядаеться широкий спектр питань шновацшного розвитку фiрм. Цш проблемi присвячеш ray^Bi розробки ввдомих украшських i росшських учених: Амошi О.1., Федоренко 1.Л. [6], Онишко С.В. [7], Гееця В.М., Макаренко £.В. [8], Федулово! Л.Н. [9], 1льяшенко З. [10] та багатьох шших. Проте i на сьогодшшнш день питання доцшьносп стратепчно! орiентацiï пвдприемств, формування

© Ткаченко Ю.В., Алексeeв В.В.

Вкник скчнюми.:!! транстррту i прoмиcлoвocтi № 37, 2012