CC BY
14
Науковий огляд
Scientific Review
МЕДИЦИНА
НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В
УДК 616.379-008.64-06:616.1322 DOI: 10.22141/2224-0586.16.2.2020.203139
Галушко О.А., Болюк М.В.
Нацональна медична академя п1слядипломно! осв1ти ¡мен1 П.Л. Шупика, м. Кив, Укра'на
Небезпеки i труднощi шд час Aiarnocrn^ iнфaркту MioKapAa у па^енлв з цукровим Aia6eTOM (огляд лiтepaтуpи Ta влaсний AOCBiA)
Резюме. У статтi проведено стислий анализ останнiх до^джень (2010—2020 рр.) щодо проблеми менеджменту гострого тфаркту мюкарда у пацieнтiв з супутшм цукровим дiабетом (ЦД). Автори тдсумували новi дат з етдемюлоги та особливостей клтчно'г' картини гострого коронарного синдрому при ЦД, зробивши акцент на атипових формах больового синдрому. Також наведено результати власних до^джень. Було проведеноретроспективний анализ медичних карт 41 патента (33 чоловiкiв i 8жшок), госттализованих з приводу тфаркту мюкарда. 1з них 6 пацieнтiв (14,63 %) — из супутшм ЦД типу 2. У 5 пацieнтiв (83,33 %) из ЦД спостеркався типовий больовий синдром помiрноi штен-сивностi, 1 пащент (16,67 %) скаржився лише на загальне нездужання та незначний дискомфорт у грудях. У2 пацieнтiв (33,33 %) из ЦДспостеркалися запаморочення та ттливкть. Уа пащенти з ЦД скаржилися на виражену загальну слабють. У хворих на ЦД також вiдмiчались поодинок випадки раптово'1' появи незрозумыих симптомiв у грудях (п = 2), кшщвках (п = 1), запаморочення (п = 3), ко-роткочасно'1' втрати свiдомостi (п = 2), яким передували бЫь (п = 3), дискомфорт (п = 1), вiдчуття стиснення у груднш клтц (п = 1), за грудиною (п = 1) чи в дыянщ серця (п = 2). Проте Ц випадки мали спорадичний характер i в кожного хворого комбшувалися з ризними специфiчними для гострого коронарного синдрому симптомами.
Ключовi слова: шемiчна хвороба серця; гострий коронарний синдром; тфаркт мюкарда; цукровий дiа-бет; бЫь; дiагностика; безбольова форма; огляд
Вступ
Минуло 110 роыв з того часу, як кшвсьы лшар^ професор В.П. Образцов i приват-доцент М.Д. Стра-жеско, виступили на I з'Ьад росшських терапевтав з до-повщдю «К симптоматологии и диагностике тромбоза венечных артерий» [1]. Це був перший у свт опис кт-шчно! та патологоанатомiчноl картини шфаркту мюкарда (IM). Вчеш детально описали не лише класич-ний стенокардитичний бть, але i його абдомшальний е^валент. Проте лише в 1920 р. Гарольд Пардi (Harold Pardee) з Нью-Йорку (США) рееструе першу електро-кардюграму (ЕКГ) при гострому шфаркп мюкарда [2].
Це згодом дасть змогу вщдиференцшвати атиповi фор-ми цього невщкладного стану, зокрема безбольову.
Наявнють атипових форм больового синдрому при гострому шфаркп мюкарда вимагае постшного вдо-сконалення методiв дiагностики та л^вання больового синдрому у хворих iз супутньою патолопею, особливо з супутшм цукровим дiабетом (ЦД). Це i стало причиною написання ще! статп.
Метою роботи було провести анал1з даних лггерату-ри щодо етдемюлоги та особливостей больового синдрому у хворих на гострий шфаркт мюкарда при супут-ньому цукровому дiабетi.
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2020 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2020
Для кореспонденци: Галушко Олександр Анатолшович, доктор медичних наук, професор кафедри анестезюлогп та штенсивноТ терапи, Нацюнальна медична академiя шслядипломноТ освiти iменi П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. КиТв, 04112, УкраТна; факс: +38 (044) 440-02-48; e-mail: [email protected]
For correspondence: Oleksandr Halushko, MD, PhD, Professor at the Department of anesthesiology and intensive care, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Doro-hozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; fax: +38 (044) 440-02-48; e-mail: [email protected]
Результати
Для реaлiзaцii заявлено! мети було проведено 616л1-огрaфiчне дослщження, що охопило посiбники i моно-графи, мiжнaроднi керiвництвa i рекомендаций, повно-текстовi CTarri й резюме в iнтернет-системi Medline та публшаци у вiтчизняних фахових часописах за останш 10 рок1в (з 2010 по 2020 р.).
Проблема д!агностики iнфaркту мiокaрдa й дос1 за-лишаеться актуальною, про що свщчить поява у 2018 роц1 вже четверто! редакци Унiверсaльного визначення шфаркту мiокaрдa (Fourth universal definition of myocardial infarction). Зпдно з цим мiжнaродним документом, вид1ляють два основних поняття: мiокaрдiaльне ушко-дження та iнфaркт мiокaрдa.
Про мюкард!альне ушкодження сл1д говорити, якщо е документально тдтверджене пiдвищення р1вня кард!альних тропон1н1в хоча б на 1 пункт вище за 99-й перцентиль референтних значень [3].
Гострий 1М характеризуеться мюкард!альним ушко-дженням, що супроводжуеться кл1н1чними даними про шемш серцевого м'яза та подальшим шдвищенням i/або зниженням р1вн1в кaрдiaльних тропошшв на хоча б 1 пункт вище за 99-й перцентиль референтних значень, а також хоча б одним з таких критерив [3]:
— поява ктшчних симптом!в мюкард!ально! теми (зокрема, больового синдрому);
— нов1 !шем!чш змши на ЕКГ;
— поява патолопчного зубця Q;
— пiдтвердження втрати життездaтностi части-ни мiокaрдa в!зуал!зацшними методами (наприклад, МРТ) або поява нових дтянок аномально! рухливост1 стшок серця;
— виявлення тромбозу коронарних артерш п1д час анпографи чи автопси.
Еп1дем1олог1я. За пiдрaхункaми Всесвггньо! оргаш-заци охорони здоров'я, у 2016 рощ 17,9 млн ошб померло в!д серцево-судинно! патологи, що становило 31 % в!д уйх смертей [4]. Станом на 2017 рш, за даними МОЗ, в Укршш бiльше 9 млн ос16 з iшемiчною хворобою серця [5]. У 20—30 % пащенпв з iшемiчною хворобою серця е вже дiaгностовaний цукровий дiaбет, у
майже 70 % — вперше дiагностований цукровий дiабет чи порушення толерантностi до глюкози [6].
У 2018 рощ з приводу шфаркту мюкарда в Укра!ш госпiталiзовано 45 777 ошб, з яких понад 6 % померло протягом першо! доби тсля госппатзаци [7].
Кiлькiсть пацieнтiв з цукровим дiабетом невпинно зростае. Так, за прогнозами Мiжнародноi федерацй' дiабету, до 2045 року у свт налiчуватиметься бiльше 600 млн хворих на цукровий дiабет [6]. У пащенпв з цукровим дiабетом та ураженням оргашв-мшеней 10-рiчний ризик серцево-судинно! подй' > 10 %, у ш-ших пацieнтiв з дiабетом ризик виникнення серцево-судинних ускладнень теж високий i становить 5—10 % [6]. У пащенпв з цукровим дiабетом типу 2 шфаркт мiокарда виникае у 5 разiв частiше, нiж в iнших оаб [8].
За даними великих обсервацшних дослщжень, в як1 були включеш 21 994 пацieнти (Китай), 3367 пащенпв (США), 24 390 пащенпв (Шотландия), серед хворих iз гострим коронарним синдромом i цукровим дiабетом було бтьше ж1нок вюэм бiльше 60 рок1в iз супутньою артерь альною гiпертензieю. У пащенпв з цукровим диабетом частiше спостериалися аортокоронарне шунтування та стентування коронарних артерш в анамнезi [9, 10].
Особливосл клiшчноi картини гострого коронарного синдрому у пащенпв Í3 цукровим дiабетом. Данi досль джень щодо перебiгу гострого коронарного синдрому, зокрема шфаркту мюкарда у пащенпв з цукровим дiабетом, досить суперечливь Так, згiдно з F.U. Rui та ствавт., якi обстежили 4450 пащенпв з цукровим дiа-бетом та шфарктом мiокарда, безсимптомний переби спостерiгався в 1,6 % хворих, що не вiдрiзнялося вiд пащенпв без дiабетy Дiабетики рiдше скаржилися на тривалий загрудинний бiль та штливють [10, 11].
У той же час автори великого проспективного дослщження, проведеного у США, стверджують, що безсимптомний переби iнфаркту мiокарда переважав у пащенпв з цукровим дiабетом [12].
Нещодавно у Британському медичному журналi над-руковано статтю, в якiй автори проаналiзували iнтерв'ю 39 пацieнтiв, госппатзованих у лiкувальнi заклади Велико! Британи з iнфарктом мiокарда та ЦД типу 1 i 2.
Рисунок 1. Тривалсть вд початку симптом'в до першого контакту з медичним працвником
(адаптовано за [15])
Бтьшють пац1ент1в скаржилися на б1ль у грудях та шш1 симптоми, але, за словами хворих, больов1 вщчуття не були насттьки 1нтенсивними, як при «справжньому серцевому напада» [13]. Хвор1 описували св1й бть та вщчуття, застосовуючи найр1зноман1тн1ш1 пор1внян-ня: «наче слон с1в на груди», «наче мене побили», «наче щось зал1зло в мою руку i кусаеться». То вони наполяга-ли, що це був «нормальний» бть, то стверджували, що н1 болю, ш 1нших симптом1в зовс1м не було [13].
Час госштаизацп. Незважаючи на вщмшносп в да-них щодо частоти безсимптомного переб1гу шфаркту м1окарда у пац1ент1в з ЦД, в1ропдно в1домо, що даа-бетики шзшше звертаються за медичною допомогою, навпъ якщо у них е типовий больовий синдром [11, 14]. У таких випадках пащенпв госштал1зують через 2,5—8 годин тсля появи скарг [11, 14]. Karin Hellström Ängerud, яка з колегами проанал1зувала 4266 випадыв шфаркту м1окарда при супутньому цукровому д1абет1 у Швеци, в1дм1нностей у тривалосп в1дстрочення гос-штал1защ! м1ж ж1нками та чолов1ками не виявила [15]. Ц1каво, що атиповий переб1г клш1чно! картини теж не був причиною вщстрочення госштал1защ! на бтьше н1ж 2 години [15].
Найскладшша ситуац1я, коли пащенти вважають загальну слаб1сть, п1тлив1сть, запаморочення ознака-ми еп1зоду г1погл1кемй' та навпъ не шдозрюють, що в них шфаркт. Тому часто у таких випадках, як i при без-симптомному переб1гу, госп1тал1зац1я вщстрочуеться, а отже, пог1ршуеться загальний прогноз. У такш груп1 ризику е не лише пащенти з ЦД, але й жжшки загалом, хвор1 похилого в1ку [16].
Значна поширенють безбольово! шеми м1окарда, виявлена у пащенпв ¡з ЦД, пояснюеться розвитком д1абетично! автономно! нейропатй (ДАН) [17].
Патогенез ДАН остаточно не встановлений i на су-часному етат базуеться на двох основних теоргях: ме-табол1чн1й i судинн1й.
З позищ! метаболiчноi теорп, основна причина роз-витку ДАН — д1я хрон1чно п1двищеного р1вня глюкози на нервов1 кл1тини, головним чином, на аксони пери-феричних нейрон1в. Нейрони вщносяться до шсуль нонезалежних тканин, i надходження в них глюкози прямо пропорцшне р1вню !! в кровь При гшерглшемй в нервовш тканин1 активуеться додатковий «поб1чний» шлях утитзащ! глюкози — пол1оловий шунт. Глюкоза тд впливом альдозоредуктази перетворюеться на бага-тоатомний спирт сорбп, а пот1м за участю сорб1тдеп-дрогенази — на фруктозу, яка бере участь в подальших окисних реакц1ях. Сорб1т, накопичуючись у великих концентращях, мае цитотоксичну властивють, пщви-щуючи осмотичний тиск всередиш кл1тини та викли-каючи и набряк. Кр1м того, пол1оловий шунт вимагае значних витрат енергй' (витрачаеться шкотинамщаде-н1ндинуклеотид), що призводить до енергодефщиту в нервов1й кл1тин1 [18].
1снують також й шш1 мехашзми негативного впливу гшергшкеми на нервову тканину та формування: при-гшчення активност1 калш-натр1ево! АТФази, гшкози-лювання битв, що забезпечують аксональний транспорт, активащя перекисного окиснення лшщв тощо.
^т
KpiM власне метаболiчних MexaHÍ3MÍB ушкодження нервових волокон, мають мiсце i його судинш компо-ненти (судинна теор1я). Порушення продукцй' в нерво-вому волокш NO (в нормi дае вазодилатуючий ефект) та ураження вегетативних волокон, що регулюють су-динний тонус, призводить до порушення функци, а в подальшому — до оклюзи vasa nervorum. Розвиваеть-ся шемгя нервових стволiв, яка сприяе подальшому прогресуванню ДАН [18]. Усi щ метаболiчнi i судиннi змiни призводять до морфологiчних i функцiональних змш у нервових клiтинах та виникнення дiабетичноi автономно! нейропатй'. Ураження аферентних вюце-ральних нервiв призводить до того, що шемгя мiокарда та шфаркт мюкарда у хворих на ЦД можуть перебiгати без болю. Сьогодш безбольовий iнфаркт мiокарда е од-нiею з причин раптово! смертi при ЦД [19].
Наслщки. Незважаючи на значний прогрес у л^-ваннi гострого коронарного та iшемiчноi хвороби сер-ця, летальнють у пацiентiв з супутнiм ЦД майже удвiчi вища, нiж за вщсутносп цього порушення обмiну вуг-леводiв. Важливо, що цей показник за останш 20 рок1в у свт майже не змiнився [20, 21]. Причин тако! тен-денци у пацiентiв з ЦД у лiтературi наведено багато: ба-гатосудинш ураження, порушення контролю глiкемii, невчасна дiагностика через часто мало- або асимптом-ний перебiг гострого коронарного синдрому та iншi [15, 22, 23].
Власний досвщ. Нами проведено ретроспективний аналiз медичних карт 41 пащента (33 чоловiкiв i 8 жь нок), госпiталiзованих з приводу шфаркту мюкарда. 1з них 6 пацiентiв (14,63 %) — iз супутнiм ЦД типу 2. Серед пащенпв з ЦД були 4 чоловши (66,67 %) та 2 жь нок (33,33 %). На момент госпiталiзацii у 15 пащенпв (36,58 %) глшемгя перевищувала 6,0 ммоль/л, а в 3 пащенпв (7,31 %) була вища за 9,0 ммоль/л. Найвищий рiвень глшемй' (18,3 ммоль/л) спостернався в одше!' хворо!' в день госпiталiзацii i в подальшому був кориго-ваний до нормальних показникiв.
У 5 пащенпв (83,33 %) з ЦД спостернався типовий больовий синдром помiрноi шгенсивносп, 1 пацi-ент (16,67 %) скаржився лише на загальне нездужан-ня та незначний дискомфорт у грудях. У 2 пащенпв (33,33 %) з ЦД вщшчалися запаморочення та штли-вють. Усл пацiенти з ЦД скаржилися на виражену загальну слабють. У хворих на ЦД також спостерналися поодиноы випадки раптовоi появи незрозумтих симп-томiв у грудях (n = 2), кiнцiвках (n = 1), запаморочення (n = 3), короткочасноi втрати свiдомостi (n = 2), яким передували бть (n = 3), дискомфорт (n = 1), вiдчуття стиснення у груднш кпiтцi (n = 1), за грудиною (n = 1) чи в дтянщ серця (n = 2). Проте цi випадки мали спо-радичний характер, у кожного хворого комбшувалися з рiзними специфiчним для гострого коронарного синдрому симптомами.
1нших показових результапв, що висвiтлювали б особливостi клшчно!' картини перебiгу гострого коронарного синдрому, отримано не було, що можна по-яснити малим обсягом вибiрки (n = 41). Тому потрiбнi подальшi бтьш широкi проспективнi рандомiзованi дослiдження.
Висновки
Iшемiчнa хвороба серця та цукровий дiабет — за-хворювання, що, поеднуючись, суттево погiршують переби одне одного та прогноз для подальшого життя пaцiентa.
Зважаючи на сучасш тенденцй', кiлькiсть хворих з такою поеднаною пaтологiею зростатиме. В Украш поки що недостатньо доказових вггчизняних даних для пaцiент-орiентовaного тдходу до дiaгностики атипових форм шфаркту мюкарда у пащентав з цукровим дiaбетом.
Переважання пaцiентiв з ЦД у груш атипово! фор-ми перебиу iнфaркту мiокaрдa потребуе вдосконален-ня тактики ведення таких пащентав, зокрема вибору методiв дiaгностики i знеболювання.
Конфл^ iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлшту iнтересiв i власно! фшансово! защкав-леностi при пiдготовцi дано! статп.
Список лiтepaтуpи
1. Поляков Е.Л. Вопросы сердечно-сосудистой патологии на I съезде российских терапевтов (к 100-летию съезда). Артериальная гипертензия. 2009. 15(5). https://cyberleninka.ru/ article/n/voprosy-serdechno-sosudistoy-patologii-na-i-sezde-rossi-yskih-terapevtov-k-100-letiyu-sezda.
2. Тащук В.П. Елекmрокардiографiя. Мистецтво лкування. 2009. 6(62). 78-81.
3. Thygesen K., Alpert J.S., JaffeA.S., Chaitman B.R., Bax J.J., Morrow D.A. et al. Fourth universal definition of myocardial infarction (2018). Eur. Heart J. 2019. 40(3). 237-69.
4. Cardiovascular diseases (CVDs) [1нтернет]. 2020. https:// www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/cardiovascular-disea-ses-(cvds).
5. Змти, що рятують життя: rnei кроки у боротьбi з т-фарктами в Украт [1нтернет]. 2020. https://moz.gov.ua/article/ announcements/zmini-scho-rjatujut-zhittja-novi-kroki-u-borotbi-z-infarktami-v-ukraini.
6. Cosentino F., Grant P.J., Aboyans V., Bailey C.J., Ceriello A., Delgado V. et al. 2019 ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD. Eur. Heart J. 2020. 41(2). 255-323.
7. Центр медстатистики — статистичш дан [1нтер-нет]. 2020. http://medstat.gov.ua/ukr/statdan.html.
8. Read S.H., Fischbacher C.M., Colhoun H.M., Gasevic D., Kerssens J.J., McAllister D.A. et al. Trends in incidence and case fatality of acute myocardial infarction, angina and coronary revascularisation in people with and without type 2 diabetes in Scotland between 2006 and 2015. Diabetologia. 2019. 62(3). 418-25.
9. Arnold S.V., Spertus J.A., Lipska K.J., Tang F., Goyal A., McGuire D.K. et al. Association between diabetes mellitus and angina after acute myocardial infarction: analysis of the TRIUMPH prospective cohort study. Eur. J. Prev. Cardiol. 2015. 22(6). 779-87.
10. Fu R., Li S.-D., Song C.-X., Yang J.-A., Xu H.-Y., GaoX.-J. et al. Clinical significance of diabetes on symptom and patient delay among patients with acute myocardial infarction-an analysis from China Acute Myocardial Infarction (CAMI) registry. J. Geriatr. Car-diol. 2019. 16(5). 395-400.
11. Symptoms and delay times during myocardial infarction in 694patients with and without diabetes; an explorative cross-sectional study. BMC Cardiovascular Disorders. Full Text [1нтернет]. 2020. https://bmccardiovascdisord.biomedcentral.com/articles/10.1186/ s12872-016-0282-7.
12. Canto J.G., Shlipak M.G., Rogers W.J., Malmgren J.A., Frederick P.D., Lambrew C.T. et al. Prevalence, Clinical Characteristics, and Mortality Among Patients With Myocardial Infarction Presenting Without Chest Pain. JAMA. 2000. 283(24). 3223-9.
13. Berman N., Jones M.M., Coster D.A.D. "Just like a normal pain", what do people with diabetes mellitus experience when having a myocardial infarction: a qualitative study recruited from UK hospitals. BMJ Open [1нтернет]. 2020. 7(9). https://bmjopen.bmj.com/ content/7/9/e015736.
14. Fujino M., Ishihara M., Ogawa H., Nakao K., Yasuda S., Noguchi T. et al. Impact of symptom presentation on in-hospital outcomes in patients with acute myocardial infarction. J. Cardiol. 2017. 70(1). 29-34.
15. Ängerud K.H., Brulin C., Näslund U., Eliasson M. Longer pre-hospital delay in first myocardial infarction among patients with diabetes: an analysis of 4266 patients in the Northern Sweden MONICA Study. BMC Cardiovasc. Disord. 2013. 13. 6.
16. DeVon H.A., Hogan N., Ochs A.L., Shapiro M. Time to treatment for acute coronary syndromes: the cost of indecision. J. Cardiovasc. Nurs. 2010. 25(2). 106-14.
17. Мтченко O.I., Руденко А.В., Гельмедова М.М.. Осо-бливостi iндивiдуального анамнезу, артерiальноi гтертензи та порушень вуглеводного обмну у хворих iз множинним атеросклерозом втцевих артерш перед операщею аортокоронарного шун-тування. Укратський кардiологiчний журнал. 2012. (6). 81-7.
18. Шлапак 1.П., Маньковський Б.М., Галушко О.А., Кон-драцька I.M. 1нфузшна тератя в практиц лкаря-ендокриноло-га. К., 2016. 294.
19. Зубкова С.Т., Тронько Н.Д. Сердце при эндокринных заболеваниях. К.: Библиотечка практикующего врача, 2006. 200.
20. Franklin K., Goldberg R.J., Spencer F., Klein W., Budaj A., Brieger D. et al. Implications of diabetes in patients with acute coronary syndromes. The Global Registry of Acute Coronary Events. Arch. Intern. Med. 2004. 164(13). 1457-63.
21. Zhou M., Liu J., Hao Y., Liu J., Huo Y., Smith S.C. et al. Prevalence and in-hospital outcomes of diabetes among patients with acute coronary syndrome in China: findings from the Improving Care for Cardiovascular Disease in China-Acute Coronary Syndrome Project. Cardiovasc. Diabetol. 2018. 17(1). 147.
22. Asaria P., Elliott P., Douglass M., Obermeyer Z., Soljak M., Majeed A. et al. Acute myocardial infarction hospital admissions and deaths in England: a national follow-back and follow-forward record-linkage study. Lancet Public. Health. 2017. 2(4). e191-201.
23. Sequist T.D., Marshall R., Lampert S., Buechler E.J., Lee T.H. Missed Opportunities in the Primary Care Management of Early Acute Ischemic Heart Disease. Arch. Intern. Med. 2006. 166(20). 2237-43.
24. Кияк Г.Ю. Клшко-функщональнi особливосmi гострого коронарного синдрому у пацiенmiв з коморбiдним цукровим дiабе-том 2-го типу. Львiвський клЫчний вкник. 2016. 2(14)—3(15). 55-62.
Отримано/Received 03.01.2020 Рецензовано/Revised 10.01.2020 Прийнято до друку/Accepted 20.01.2020 ■
m
Галушко А.А., Болюк М.В.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
Опасности и трудности при диагностике инфаркта миокарда у пациентов с сахарным диабетом (обзор литературы и собственный опыт)
Резюме. В статье проведен краткий анализ последних исследований (2010—2020 гг.) по проблеме менеджмента острого инфаркта миокарда у пациентов с сопутствующим сахарным диабетом (СД). Авторы приводят новые данные об эпидемиологии и особенностях клинической картины острого коронарного синдрома при СД, сделав акцент на атипичных формах болевого синдрома. Также приведены результаты собственных исследований. Был проведен ретроспективный анализ медицинских карт 41 пациента (33 мужчин и 8 женщин), госпитализированных по поводу инфаркта миокарда. Из них 6 пациентов (14,63 %) — с сопутствующим СД типа 2. У 5 пациентов (83,33 %) с СД наблюдался типичный болевой синдром умеренной интенсивности, 1 пациент (16,67 %) жаловался только на общее недомогание и незначительный дискомфорт в груди. У 2
пациентов (33,33 %) с СД наблюдались головокружение и потливость. Все пациенты с СД жаловались на выраженную общую слабость. У больных СД также отмечались единичные случаи внезапного появления непонятных симптомов в груди (п = 2), конечностях (п = 1), головокружения (п = 3), кратковременной потери сознания (п = 2), которым предшествовали боль (п = 3), дискомфорт (п = 1), ощущение сжатия в грудной клетке (п = 1), за грудиной (п = 1) или в области сердца (п = 2). Однако эти случаи носили спорадический характер и у каждого больного комбинировались с различными специфическими для острого коронарного синдрома симптомами.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца; острый коронарный синдром; инфаркт миокарда; сахарный диабет; боль; диагностика; безболевая форма; обзор
O.A. Halushko, M.V. Boliuk
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
The risks and difficulties of diagnosing myocardial infarction in diabetic patients (review and own experience)
Abstract. The article provides a concise analysis of recent studies (2010—2020) on the management of acute myocardial infarction in patients with concomitant diabetes mellitus (DM). The authors summarized new data on the epidemiology and features of the clinical picture of the acute coronary syndrome in DM, focusing on atypical forms ofpain syndrome. The results ofour own research are also given. A retrospective analysis of medical records of 41 patients (33 men and 8 women) hospitalized for myocardial infarction was performed. Of these, 6 patients (14.63 %) had concomitant DM type 2. Typical moderate pain syndrome was observed in 5 patients (83.33 %), and 1 patient (16.67 %) complained only of general malaise and insignificant chest discomfort. Dizziness and sweating
were observed in 2 patients (33.33 %) with DM. All patients with DM complained of a pronounced general weakness. In diabetic patients, there were also isolated cases of sudden onset of unexplained symptoms in the chest (n = 2), limbs (n = 1), dizziness (n = 3), short-term loss of consciousness (n = 2), followed by pain (n = 3), discomfort (n = 1), chest tightness (n = 1), in chest (n = 1) or heart area (n = 2). However, these cases were sporadic, and each patient presented with combined various symptoms specific for the acute coronary syndrome.
Keywords: coronary heart disease; acute coronary syndrome; myocardial infarction; diabetes mellitus; pain; diagnosis; painless form; review
