CC BY
0«ШНЮШУМ-ЛОУШаИ» #9(2023, 2024 / PEDAGOGICAL SCIENCES_103_
УДК 377.36:316.77
Томашук Ю^^я ЛндрИ'вна,
кафедра медсестринства та екстреног медицини Валецький Юрш Миколайович., доктор медичних наук., професор, завiдувач кафедримедсестринства та екстреног медицини
Калинчук Сергш Васильович,
кандидат медичних наук,
Комунальний заклад вищог освiти «Волинський медичний iнститут», м. Луцьк
DOI: 10.24412/2520-6990-2024-9202-103-107 ОПАНУВАННЯ КОМУН1КАТИВНИХ ТА ОРГАНЗАЦШНИХ НАВИЧОК ЗА ДОПОМОГОЮ ВИЗНАЧЕННЯ БАЗОВОГО Р1ВНЯ РОЗВИТКУ КОМУНКАТИВ НИХ ТА ОРГАНЗАЦШНИХ СХИЛЬНОСТЕЙ У СТУДЕНТ1В МЕДИЧНИХ КОЛЕДЖ1В ТА ПРАКТИКУЮЧИХ медичних
СЕСТЕР
Tomashuk Yuliia Andriivna,
Department of Nursing and emergency medicine Valetskyi Jurij Mykolajovych,
Doctor of medical sciences, professor, Head of theDepartment of Nursing and Emergency Medicine,
Kalinchuk Sergij Vasyl'ovych, candidate of Medical Sciences Communal institution of higher education "Volyn Medical Institute ", Lutsk
MASTERING COMMUNICATION AND ORGANIZATIONAL SKILLS BY DETERMINING THE BASIC LEVEL OF DEVELOPMENT OF COMMUNICATION AND ORGANIZATIONAL APTITUDES IN MEDICAL COLLEGE STUDENTS AND PRACTICING NURSES
Лнотащя.
Один Í3 напрямюв реформування системи вищог освти передбачае тдвищення рiвня професшног тдготовки медичних пращвниюв середньог ланки, формування не лише системи науково-медичних знань i медико-практичних умiнь, але й умшь терапевтичног взаемодП з пацiентом, яю складають основу ко-муткативног компетентностi майбутнього середнього медичного персоналу.Характер поведткимедич-ног сестри, акушера, фельдшера впливае на перебiг хвороби та стан хворого. Вiдсутнiсть у медичного пращвника вiдповiдногорiвня комуткативног компетентностi робить його професшномалопридатним. Виходячи з того, що комуткативна компетенттсть майбутнього медичного пращвника середньог ланки розглядаеться як ттегративна яюсть особистостi, ми можемо спиратися на поняття «формування особистостi».
Abstract.
One of the directions of reforming the higher education system involves improving the level of professional training ofmiddle-level medical workers, forming not only a system of scientific and medical knowledge and medical and practical skills, but also the skills of therapeutic interaction with the patient, which form the basis of the communicative competence offuture secondary medical personnel. The nature of the behavior of a nu rse, obstetrician, or paramedic affects the course of the disease and the patient's condition. The lack of an appropriate level of communicative competence in a medical worker makes it professionally unsuitable. Based on the fact that the communicative competence of a future mid-level medical worker is considered as an integrative quality of personality, we can rely on the concept of "personality formation ".
Ключовi слова: сестринська справа, освта, студенти медичних коледжiв.
Key words: nursing, education, medical college students.
Актуальшсть.
Один Í3 напрямюв реформування системи ви-що! освгти передбачае пщвищення pÍBR3 професшно! тдготовки медичних пращвниюв середньо! ланки, формування не лише системи науково-меди-чних знань i медико-практичних умшь, але й умшь терапевтично! взаемоди з пащентом, яю складають основу комунжативно! компетентност майбутнього середнього медичного персоналу. Комунжа-тивна компетентность як особистсна яюсть фаХвця забезпечуе успшне виконання вск етатв лжуваль-ного процесу: формування шформацшно! бази про пащента, фiзичне обстеження, здшснення терапи,
оцшка виконаних дш. Професшне спшкування ме-дично! сестри, акушера, фельдшера з пащентом до-зволяе своечасно скорегувати юторто хвороби ви-явленням суб'ективних причин страждань i вибо-ром вщповщних терапевтичних засобiв. У зв'язку з цим необидною науково обгрунтована система пщ-готовки студентов медичного коледжу допрофесш-но! комунжаци [1]. Визначення, що таке комунжа-тивна компетенттсть, вперше дав Д. Хаймз, пщк-ресливши, що висловлюванням притамант сво! правила, яким пщкоряються правила граматики, i яю, у випадку !х засвоення, уможливлюють засто-сування мовних засобiв пщ час обмшу шформащею та спшкування.
PEDAGOGICAL SCIENCES / «©ШкШ@У[]УМ=Л0У®Ма1» #92023, 2024
¡D4
Вш oб'eднyвaв пщ цим поняттям тaкi комтет«-
нци:
- лiнгвiстичнy (стoсyeться влaснe зaкoнiв мови);
- сoцiaльнo-лiнгвiстичнy (стoсyeться далопч-ного мoвлeння);
- дискypсивнy (стoсyeться вимог щодо конст-pyювaння смислового висловлювоння);
- стpaтeгiчнy (стoсyeться нopм по6удови взое-моди з пapтнepoм y спiлкyвaннi).
Пiзнiшe А. Холл^й визтачив комушкотивну кoмпeтeнцiю як внyтpiшню готовшсть i здотшсть до мовного спшкувоння. 1снують i шшТ щдходи до того, що включоти до комуншотивно! кoмпeтeнцiï.
Р. Мiльpyд зшчущим кoмпoнeнтoм комушко-тивно! кoмпeтeнцiï ввожое iнфopмaтивнy комтет«-нцто i визночое комунткотивну кoмпeтeнцiю в ши-poкoмy сeнсi, включоючи до нeï тою кoмпoнeнти: лшгвютичний, дискypсний, пpaгмaтичний, стpaтe-пчний, сoцioкyльтypний [2]. У новчольно -мстодич-нш лiтepaтypi дeякi aвтopи до поняття «комунткоти-вта кoмпeтeнцiя» включоють вepбaльнo-когшти-вну, лшгшстичну, вepбaльнo-кoмyнiкaтивнy то мeтaкoмyнiкaтивнy кoмпeтeнцiï [3].
XapaRrep пoвeдiнки мeдичнoï сeстpи, aкyшepa, фeльдшepa впливое но пepeбiг xвopoби то стон хво-poгo. Вщсутшсть y мeдичнoгo пpaцiвникa вщповщ-ного pißm комуншотивно! кoмпeтeнтнoстi poбить його пpoфeсiйнo мaлoпpидaтним. Цe пов'язоно з тим, що комунткотивно кoмпeтeнтнiсть як тайвож-ливтший пpoфeсiйний iнстpyмeнт, ^^yrem пpи здiйснeннi вск eтaпiв лкувольного пpoцeсy. Фop-мувоння комунжотивно! кoмпeтeнтнoстi як скгад-ного явищо стовить нос пepeд нeoбxiднiстю уточ-rom^ поняття «фopмyвaння». Виходячи з того, що комунткотивно кoмпeтeнтнiсть мойбутнього мсдич-ного пpaцiвникa сepeдньoï лонки poзглядaeться як iнтeгpaтивнa яктсть особистост!, ми мoжeмo ra^a-тися но поняття «фopмyвaння особистостт». 1снуе дво щдходи до poзyмiння поняття «фopмyвaння особистостт». Зпдно з пepшим, фopмyвaння особи-стост poзглядaeться як ïï poзвитoк, тобто як пpoцeс i peзyльтaт цього poзвиткy. Ужитс в токому зта-чeннi, воно пepeдбaчae з'ясувоння того, що е (тая-вте, eкспepимeнтaльнo виявляеться) i що можс бути в особистосп, яко poзвивaeться в умовох цiлeспpя-мовоних виховних впливтв. З точки зopy flpyroro щдходу, фopмyвaння особистосп poзглядaeться як ïï цiлeспpямoвaнe виховоння, «пpoeктyвaння особистостг» (А. Maraperao). Пpи токому poзглядi фop-мувоння особистосп вожливо з'ясувоти, що i як повинно бути сфopмoвaнo в особистосп, щоб воно вiдпoвiдaлa вимогам, як висувое до ж! суспшьство [4]. З огляду но спсциФТку дослтджувоного Фсно-мсно й peзюмyючи пpeдстaвлeнi щдходи до poзy-мшня поняття фopмyвaння, ми poзглядaeмo фopмy-воння комунжотивно! кoмпeтeнтнoстi стyдeнтiв -мойбушк мсдинних пpaцiвникiв сepeдньoï лонки як ^оцсс i peзyльтaт, який тpивae в швних умовох
i вимогае систсми зособш виховоння й тавчоння. У мсдичних сeстpи/бpaтa комунжотивну дяльшсть слтд будувоти но oпaнoвyвaннi комплсксу токих особливостсй, як впсвнснТсть, тoлepaнтнiсть, смт-ття, сaмoкoнтpoль смоцш то пoвeдiнки, a токож бсз-конфлжтшсть. Комунжотивш здабност! охоплюють здотшсть до побудови токих мТжособистюних сто-сунюв, як зaбeзпeчyють успшшсть y стякувонш то психолопчну сумюшсть y piзниx сфepax взоемо-ди. Для мeдсeстpи/мeдбpaтa е вожливою здотшсть до лiдepствa - вмшня бpaти но ссбс вадповдаль-шсть зо викононня постовлсних зовдонь, умшня зо-лучоти до цього шших, a токож зaбeзпeчeння мсд-сeстpинськoгo пpoцeсy вам теобхадним для вико-ноння poбoти [5].
Почотковий стоп нобуття токих новичок здшс-нюеться сомс y нaвчaльнoмy зоклодТ, осюльки тут yпepшe вэдбувоеться poзyмiння то oпaнyвaння ^о-^сш мeдсeстpинськoï дяльностт Студснто-opieн-товоний, кoмпeтeнтнiсний, систсмний птдхТд ство-pKTO^ можливТсть фopмyвaння y студснттв уих умТнь, нeoбxiдниx для зaбeзпeчeння ^оФс^йно! дТ-яльностТ, a токож як покозник peзyльтaтy новчоння - тбуття фохових кoмпeтeнтнoстeй.
Ток, y a^emre фopмyвaння комунткотивних новичок втдбувоеться y тpeнiнгy чepeз вiдтвopeння змoдeльoвaниx клшчних ситуоцТй шляхом осмис-лeния то нaвчaння увожностТ, вiдкpитoстi, вмтння слухоти, opгaнiзoвyвaти, плонувоти, пpиймaти pi-шсння то кpитичнo мислити, спiвпpaцюючи в ко-мондТ.
КомунТкотивно кoмпeтeнтнiсть мсдичних ссс-тpи/бpaтa починое фopмyвaтися m стопТ нaвчaння y колсджТ, a дот y пpoцeсi пpoфeсiйнoгo спшкувоння з колсгоми то поцТентоми вдоскоталюеться чepeз влосну пpaктикy, yсвiдoмлeнiсть то досвтд, номи було пoстaвлeнe зовдоння визночити piвeнь комунТ-котивних то opгaнiзaтopськиx здТбностсй y студсн-тгв колсджу то пopiвняти !х з peзyльтaтaми y мсди-чних ^^ep^pa™ Тз пpaктичним стожсм poбoти.
Матерiали та методи. Мстою ношо! po6o™ було дослтдити бозовий piвeнь комушкотивних новичок то opгaнiзaцiйниx схильностсй y студснтТв мсдичного колсджо - шституту (кypс, спeцiaль-нТсть ...) то пpaктикyючиx мсдичних сeстep/бpaтiв стомотологТчних клТнТк. У дoслiджeннi взяли уч-ость 65 осТб (тобл. 1). В пepшy гpyпy peспoндeтнiв увшшли слухочТ то студснти, якт здобуволи освТту бaкaлaвpa то мaгiстpa зо спeцiaльнiстк мeдсeстpин-ство Волинського мсдичного тнституту. Всього то-ких peспoндeнтiв було 34, з них 31 - жтнки, 3 - чо-ловтки. Втк peспoндeнтiв пepшoï групи склодов вТд 21 до 47, сepeднiй вТк склов 28 poraR До дpyгoï гpyпи увТйшло 31 особо - пpaктикyючi мсдиинТ сс-стpи/бpaти, якт пpaцювaли зо фохом в стомотологТ-чних клТнТкох м. Луцько piзнoï фopми влосностт. Ce-peд peспoндeнтiв дpyгoï гpyпи жтнок було 29, чоло-втктв - 2. 3a втком цс були особи втд 22 до 41 posy, сepeднiй вТк склов 27 poraR
«@®11®@yjym-J®yrnaL» 2024 / PEDAGOGICAL SCIENCES 105
Тaблиця 1
Bík pеспондентiв по rpynaM
Гpyпa Кльксть Ж/Ч Cep. В1к
I 34 31/3 2S
П 31 29/2 27
Респонденти обоx гpyп не 6ули зaлeжнi в1д до-слiдникa. Методом оцlнювaння piвня комyнlкaтив-ниx тa оpгaнiзaцlйниx сжльностей ми викоpисто-вyвaли тeст-опитyвaльник КОС (комуншшивш тa оpгaнiзaцlйнi сxильностl, Б.О. Фeдоpишин) [7]. Дa-ний метод бaзyeться нa пpинципi вlдобpaжeння й оц1нки peспондeнтом особливостей своeï поведнки в piзниx ситyaцlяx чepeз особистий досв1д. Опиту-вaльник м1стив 40 зaпитaнь, кожне з якиx пepeдбa-4ae вщповпь «^aE» aбо «ш». Чaс нa виконaння опи-тyвaння стaновив 15-20 xвилин. Пpи цьому, i3 40 3a-питaнь - 20 e специф!чними для оц1нки комyнiкaтивниx сжльностей i ще 20 - для оцшки оpгaнiзaцlйниx сxильностeй. Aнaлiз peзyльтaтiв оц1нюеться з ypaxyвaнням коеф1ц1ент1в по кожнш скильност1 окpeмо 3Í шкaлою оцшок, де 1 - низький pißem пpоявy вiдповlдноï ознaки (комyнlкaцlйнiй aбо оpгaнiзщiйнiй); 2 - нaxили нижче сepeднього plвня; 3 - сepeднiй pißem; 4 - високий piвeнь тa 5 -дуже високий pißem пpоявy тaкиx скильностей.
Результати дослвдження. Дослщивши peзyль-тaти опитyвaння peспондeнтlв пepшоï гpyпи ми отpимaли нaстyпнi peзyльтaти:
- комyнiкaтивнi с^льност! - 11 (32,3 %) pe^ пондент1в цieï гpyпи отpимaли 1 6an, тобто низький plвeнь ^ояву комyнlкaтивниx сжльностей; 10 (29,4 %) ос1б отpимaли зa ц1ею озтакою 2 бaли -пpодeмонстpyвaли таяши нижче сepeднього plвня, вщсутшсть бaжaння ствоpювaти нове коло зта-йомств, тpyднощi п1д чaс пyблiчниx виступ1в, склa-дност1 в пpоцeсi вiдстоювaння своeï думки. Б1ль-ш1сть peспондeнтiв, як1 отpимaли 1 aбо 2 бaли з цieï гpyпи були в1ком в1д 21 до 30 pокiв. S (23,5 %) ос1б пepшоï гpyпи зa кpитeplй «комyнiкaтивнi сжльно-ст1» отpимaли 3 тобто пpaгнyли до контaктiв з людьми, не унигали можливостей п1д чaс сп1лку-вaння доносити свою думку i тому мaли сepeднiй
Результати опитування, як1 хapaктеpизують
бaл. 4 (11,8%) peспондeнтlв з I групи отpимaли 4 бaли, тобто e соцiaльно aктивними, lнlцiaтивними, мaють шиpокe коло знaйомиx тa дpyзiв. I лише 1 pe-спондент (3 %) з пepшоï групи опитyвaниx отpимaв 5 бaлiв зa покaзником комyнlкaтивниx сжльно-стей. Дaнa особa пpaгнe до aктивного спiлкyвaння, отpимye зaдоволeння в1д пyблiчниx вистутв, ^о-являе зaцlкaвлeнiсть тa бaжaння yвaжно вислyxaти думку спlвpозмовникa.
Що стосуеться peзyльтaтlв опитyвaння, як1 xa-paктepизyють оpгaнiзaцlйнi сxильностi peспондeн-т1в I гpyпи, тpeбa вiдзнaчити, що по дaномy ^и-тepiю ми отpимaли дещо 1нш1 peзyльтaти (табл. 2). А сaмe: 1 бaл отpимaли 6 (17,6 %) peспондeнтiв; 2 бaли - 8 (23,5 %) ос1б; 3 бaли - 11 (32,4 %) yчaсникiв I фупи; 4 бaли - 8 (23,5 %) peспондeнтlв i 5 бaлiв - 1 (3 %) особa. Тобто 3 тa 4 бaли отpимaли б1ль-ш1сть (55,9 %) yчaсникiв опитyвaння I фупи. А це ознaчae, що б1льш1сть peспондeнтlв цieï гpyпи не губиться в нов1й ситyaцlï, в1дстоюе свою думку, raa^e свою pоботy, зaймaeться гpомaдською д1я-льн1стю, допомaгae близьким, дpyзям, 1з зaдоволeн-ням бepe yчaсть в оpгaнiзaцlï гpомaдськиx зaxодiв, здaтнi сaмостlйно пpиймaти piшeння в нeпepeдбa-чyвaниx ситyaцlяx
Поpiвняно з кшькютю yчaсникiв, як1 отpимaли 3 тa 4 бaли зa комyнlкaтивнi сxильностi, a це 12 (35,3 %), можемо зpобити висновок, що оpгaнiзa-ц1йн1 сxильностl y peспондeнтlв I групи зтачно вище (55,9 %) н1ж комyнlкaтивнi. Це може бути по-в'язaнe, нa нaшy думку, з тим, що чaстинa yчaсникiв опитyвaння I гpyпи мae певний оpгaнiзaцlйний до-св1д, пpaцюючи стapшими сeстpaми/бpaтaми вщд1-лень, з одного боку, a тaкож з тим, що отpимaння вищоï осв1ти в мeдсeстpинськiй пpофeсiï для б1ль-шост1 з peспондeнтlв був св1домий вибip.
Тaблиця 2
opraiiHaiiiiiiii схильност pеспондентiв i rpym
1б. 2б. 3б. 4б. 5б.
Комун^т. Cx 11 (32,3 %) 10 (29,4 %) S (23,5 %) 4 (11,S %) 1 (3 %)
Оpгaнiзaц. Cx б (17,б %) S (23,5%) 11 (32,4 %) S (23,5 %) 1 (3 %)
Вивчaючи peзyльтaти опитyвaння peспондieн-т1в дpyгоï гpyпи (пpaктикyючиx мeдичниx сес-тep/бpaтlв, як1 пpaцюють в стомaтологiчниx клш1-кax) ми отpимaли нaстyпнi peзyльтaти (тaбл. 3). 3a кpитepieм «комyнlкaтивнi сжльностг» 1 бaл офи-мaли 10 (32,3%) peспондeнтiв, 2 бaли - 10 (32,3%) peспондeнтiв, 3 бaли - 6 (19,4%) yчaсникiв опиту-вaння, 4 бaли - 4 (12,9%) ос1б i 5 бaлlв - 1 (3,1%) yчaсник опитyвaння. Що стосyeться кpитeplя «^p-гaнiзaцlйнi сжльност1» peзyльтaти були шступ-ними: 1 бaл отpимaли 11 (35,5%) yчaсникiв, 2 бaли
отpимaли 9 (29%) peспондeнтiв, 3 бaли - б (19,4%) ос1б, 4 бaли - 5 (16,1%) yчaсникiв опитyвaння доу-гоï гpyпи. 5 бaлlв зa дaним кpитepieм y peспондeн-т1в дpyгоï гpyпи не отpимaв жодний yчaсник.
Тaким чином, пepeвaжнa бшьшють опитyвa-ниx дpyгоï гpyпи покaзaли досить низький plвeнь комyнlкaтивниx (ra оpгaнiзaцlйниx сxильностeй) -(1 тa 2 бaли оrpимaли 20 (64,6 %) yчaсникiв). Пpи цьому сepeднlй тa високий piвeнь комyнlкaтивниx тa оpгaнiзaцlйниx сxильностeй покaзaли 10 (32,3%) тa 11 (35,5 %) вщповщно.
106 РЕОЛООО1СЛЬ 8С1ШСЕ8 / «ШИШ@У[1УМ=Л0У®Ма1»жт
Таблиця 3
Результати опитування, якi характеризують оргатзацшт схильност респондент1в II групи
1б. 2б. 3б. 4б. 5б.
Комунжат. сх 10 10 6 4 1
(32,3%) (32,3%) (19,4%) (12,9%) (3,1%)
Органзац. сх 11 9 6 5 0
(35,5%) (29%) (19,4%) (16,1%)
Порiвнюючи результати опитування респондентов I та П групи ми прийшли до висновку, який свщчить про те, що за показником комунжативних здТбностей середнш та високий результат отримали приблизно однакова юльюсть учасникТв (35,3 % -I трупа, 32,3 % - П трупа) , тод як за показником оргашзацшних здТбностей середнш та високий результат серед учасникв першо! групи був значно большим (55,9 %), нiж серед учасникв П групи (35,9 %).
Це свщчить про те, що здобувачi освiти на здо-буття ступеня бакалавра та мапстра мають большу схильнiсть до оргатзацшних процесiв, бажання займатися управлшською дiяльнiстю нiж практику-ючi медичш сестри/братии. Тому, рошення отри-мати вищу освiту в медсестринствi для учасникв I групи опитування, скорише за все, для бiльшостi носило свщомий характер. При цьому результати на-шого дослщження також показали достатньо низь-кий ровень комунжативних здiбностей як респондентов I , так Т П групи.
I якщо у респондентов П групи це може бути пов'язано з особливостями професшно! дальност (стоматолог1я), то для респондентов I групи цей показник може бути маркером до перегляду про-грам розвитку професшно! комунжаци, подбору вь диовщних тренонгов по формування комунокатив-них навичок для студентов в залежностт вид !х базового ровня, вивчення залежностт базового ровня вТд воково! категори, стати досвщу роботи та бачення свого професшного майбутнього.
Проводячи наше дослщження, ми проаналТзу-вали результати под1бного дослщження наших ко-лег Мазура П.€. та Батюха О.В. проведене на базТ Кременецького медичного фахового коледжу шещ Арсена РТчинського, яке було опублоковане 2023р (Укра!нсью медичн вют!) [7]. НашТ колеги проводили вивчення комунжативних та оргашзацшних схильностей серед здобувачов четвертого курсу спецТальностТ 223 «Медсестринство» (вжом 18-19 рокТв) та слухачов курсу пщвищення кватфшацп (практикуют мединн сестри/брати вжом 23-24р). Дослщження проводилось також з використанням тест-опитувальника КОС. Результати нашого досль дження та дослщження наших колег дещо риз-няться. А саме, за результатами дослщження Мазура П.€. та Батюха О.В. комунжативш та органза-цтйни схильностТ у практикуючих медичних сестер/брат!в виявилися вищими шж у студенив коледжу. Зпдно наших результатов ми дшшли про-тилежного висновку. Така рТзниця може свщчити про те, що при виконанш дослщження ми опиту-вали рТзш категори респондентов (за воком, досвь дом роботи, мотиваци отримання освоти). При
цьому, як наше дослщження, так Т дослщження наших колег свщчить про досить низький ровень комунжативних схильностей у переважно! бшьшосп здобувачов освоти. Це може служити приводом перегляду програм отримання комунжативних навичок, застосування методу аналТзу базових схильно-стей перед початком навчання, формування про-грами тренонгов в залежност! вид базового рТвня та формування вщповщних груп.
Висмовки. Комунжативщ та оргашзацшш здь бностТ вщграють велике значення в повсякденнш професшнш дальности медичних сестер/братив. Отриманню навичок професшно! комунжаци та прояву лидерства пщ час здобуття професшно! освоти останним часом придоляеться велика увага. Проведене нами дослщження та отриман результати можуть свщчити про наступне:
• Комунжативш схильност як серед практикуючих медичних сестер/братив, так Т серед здобувачов освоти ступеня бакалавра та магистра залиша-ються досить низькими. Це потребуе перегляду програм отримання професойних комунжативних навичок, вивчення базового ровня вщповщних схильностей до початку навчання та на його основТ формування програм Тгрових тренингов;
• Результати дослщження щодо рТвня оргашзацшних схильностей свТдчать про значно вищий !х рТвень у здобувачТв освТти ступеня бакалавра та магистра, шж у практикуючих медичних сестер/братов. Це може свщчити про свТдомий вибТр здобуття додатково! освоти першими, а також бути результатом отриманого досвщу пщ час професшно! дальности (частина респондентов I групи мали досвщ роботи старшою медичною сестрою);
• Зважаючи на ступонь значеност! опану-вання комунжативних навичок та лщерських рис в професшнш дальност! медично! сестри/брата на сучасному розвитку медично! галузТ потребуе пода-льшого вивчення питания формування навчальних програм, виходячи з оцонки базового р1вня схильностей, отриманого професшного досвщу, вжово! категори та онших характеристик здобувача професшно! освТти.
Л1тература.
1. Концепщя розвитку системи громадського здоров'я в Укра!ш - [Електронний ресурс]. - 2016. - Режим доступу :http://moz.gov.ua/doc% les7Pro_20160309_0_dod.pdf.
2. Кравченко О. ГуманТзац1я навчально -вихов-ного середовища медичного коледжу як основа формування професшно! етики майбутнк медичних сестер. Освота дорослих теор1я, досвТд, перспек-тиви : зб.наук. пр. - К. : видавець ПП Лисенко М. М., 2012. - Вип. 4. - С. 147-154.
«шиитеимм-лэишаи» 2024 / РЕОЛОООГСЛЬ 8С1ЕКСЕ8
3. Кравченко О. Формування професшно! етики майбутнк медичних сестер: американський досвщ. Порiвняльна професшна педагопка. - Чер-каси. -2012. - № 1. - С. 82-87.
4. Климович С.М. Формування комунжативно! компетентноста майбуттх медсестер в умовах ме-дичного коледжу. Медсестринство. - 2022. - № 1. -С. 56-58.
5. Голуб 1.1. Специфжа штрапрофесшного ст-лкування медиюв. Мовна комунiкацiя: наука, культура, медицина: Збiрник матерiалiв наук. практ. конф. - Тернопiль: ТДМУ, 2012. - С. 65-66.
107
6. Синявський В. В., Федоришин В. А. Методика. Оцшка комунжативних i органiзаторських здiбностей особистостi. Ыгр8 ://studfíle.net/preview/5258514/page:106/
7. Мазур П.€. Батюх О.В. дослщження рiвня розвитку комунжативних схильностей у студентiв та медичних сестер. Украшсью медичнi вiстi. -2023. Т. 15. - № 3-4 (96-97) doi: https://doi.Org/10.32782/umv-2023.2.6
Colloquium-journal №9 (202), 2024
CZQSC 1
(Warszawa, Polska) ISSN 2520-6990 ISSN 2520-2480
Czasopismo jest zarejestrowany i wydany w Polsce. Czasopismo publikuje artykuty ze wszystkich dziedzin naukowych. Magazyn jest wydawany w j^zyku angielskim, polskim i rosyjskim.
Cz^stotliwosc: co tydzien
Wszystkie artykuty sq recenzowane. Bezptatny dost^p do elektronicznej wersji magazynu.
Przesytajqc artykut do redakcji, autor potwierdza jego wyjqtkowosc i jest w petni odpowiedzialny za wszelkie
konsekwencje naruszenia praw autorskich.
Opinia redakcyjna moze nie pokrywac si$ z opiniq autorow materiatow. Przed ponownym wydrukowaniem wymagany jest link do czasopisma. Materiaty sq publikowane w oryginalnym wydaniu.
Czasopismo jest publikowane i indeksowane na portalu eLIBRARY.RU, Umowa z RSCI nr 118-03 / 2017 z dnia 14.03.2017.
Redaktor naczelny - Pawet Nowak, Ewa Kowalczyk
«Colloquium-journal» Wydawca «Interdruk» Poland, Warszawa Annopol 4, 03-236 Format 60 x 90/8. Naktad 500 egzemplarzy.
E-mail: info@colloquium-journal.org
http://www.colloquium-journal.org/
