CC BY
35
ГУМАН1ТАРН1 ПРОБЛЕМИ МЕДИЦИНИ ТА ПИТАННЯ ВИКЛАДАННЯ У ВИЩ1Й МЕДИЧН1Й ШКОЛ1
УДК 378.14 Асламова М.В.
ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНОГО ОБЛИЧЧЯ МАЙБУТНЬОГО МЕДИЧНОГО ПРАЦ1ВНИКА В ПРОЦЕС1 ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ
ВДНЗ УкраГни «Украшська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
У статт/ анал'зуеться поняття морального обличчя фах'тця в галуз'! медицини як системи мора-льних якостей та дш, завдяки яким професйна д'яльн'ють окремо) людини стае фактом морального життя сусптьства в цлому. Розглядаються чинники (макросередовищн'1, м'кросередовищн'!, особистсн) та педагог'чн'! умови формування морального обличчя медичного працвника (прийн-яття студентом позитивного морально-етичного образу майбутньо) д'яльност'! як особистого 'деалу; освоення технологш психоемоцшно)' саморегуляц); створення сприятливого комункатив-ного середовища навчального закладу).
Ключов1 слова: медичний прац1вник, студент, моральне обличчя фах1вця, формування морального обличчя майбутнього медичного прац1вника, педагопчж умови формування морального обличчя.
Постановка проблеми
Як зазначаеться в Етичному кодекс лкаря УкраГни, життя i здоров'я людини е головними, фундаментальними цшностями. Тож лкарев^ який покликаний турбуватися про Гх збереження, мають бути притаманн гуманне ставлення до людини, повага до ГГ особистосп, сшвчуття, доб-розичливють, благодшнють i милосердя, терп-лячють, взаемодовiра, поряднють та справедли-вють. «Лiкар повинен пам'ятати, - наголошуе Кодекс, - що головний суддя на його професш-ному шляху - це, насамперед, совють» [2], а вщтак можна стверджувати, що результати професшноГ дiяльностi як лкаря, так i iншого працiвника медичноГ галузi тiсно пов'язанi з рисами його морального обличчя.
Поняття «моральне обличчя фахiвця» досить широко застосовуеться для характеристики пра-^вниш рiзних галузей, оскiльки окреслюе важ-ливий гуманiтарний феномен - систему мораль-них якостей i дш, завдяки яким професiйна дiя-льнють окремоГ людини стае фактом морального життя сусптьства в цтому.
Аналiз дослiджень i публiкацiй
Питання моральностi в медицинi, формування вщповщних якостей особистостi медичного пра^вника поставало перед суспiльством iз да-внiх часiв. Витоки його послщовного осмислення пов'язують з iменами Авщенни, Аристотеля, Га-лена, Гiппократа, Цельса. На в^чизняних тере-нах уттенням моральностi в медичнiй галузi стала дiяльнiсть С. Боткiна, Ф. Гааза, С. Зибелн на, М. Пирогова, I. Сеченова, М. С^фосовсько-го. 1нтенсивний розвиток медичноГ освiти також
стимулював вивчення проблем медичноГ етики та деонтологп, як безпосередньо торкалися пи-тань моральностi медичного пра^вника.
Природно, що дослiджувана проблема знай-шла вiдображення в педагогiцi, ГГ окремi аспекти втiленi в низц дослiдницьких праць. Останнiми роками оприлюднено результати наукового по-шуку О. АгарковоГ (формування професшно-етичноГ культури майбутшх лiкарiв у вищих на-вчальних закладах); О.Андрiйчук (виховання гу-манностi в студентiв медичного коледжу в про-цесi фаховоГ подготовки); С. БорзовоГ-Коссе (моральне виховання як складова формування ети-чноГ свiдомостi майбутнього лiкаря); Ю. Колю-ник-Гуменюк (формування професiйно-етичноГ культури майбутшх фахiвцiв у процесi гумашта-рноГ пiдготовки в медичних коледжах); Л. Пере-ймибiди (органiзацiйнi засади дiяльностi педаго-гiчного колективу з розвитку деонтолопчно'Г культури учнiв медичного лщею); Р. СлухенськоГ (виховання духовноГ культури особистост майбутнього лiкаря в процес професiйноГ пщготов-ки) та ш.
Проте особливостi формування морального обличчя людини завжди пов'язанi з характеристиками того середовища, в якому вщбуваеться ГГ особистiсне становлення. На цю залежнють ука-зуе, зокрема, Ю. Колiсник-Гуменюк, зауважуючи, що «моральне обличчя медичного пра^вника формувалось i вдосконалювалось впродовж ба-гатьох столiть залежно вiд полiтичного ладу, рь вня культури, нацiональних та релтйних тради-цiй, а також соцiально-економiчних i класових вiдносин у краГнЬ [3].
Мета роботи
Тож в умовах загальних i галузевих освп~шх шновацш, змш у пщходах до медицини як спе-цифiчного суспiльного шституту, як ми це бачи-мо в сучаснш УкраТы, проблема щоразу вщкри-ваеться новими гранями, що й зумовило мету нашоТ статт - схарактеризувати процес форму-вання морального обличчя майбутнього лкаря в сучасному медичному вишi та чинники, як нинi впливають на устшнють цього процесу.
Виклад основного матерiалу
Категорiя формування в педагогiцi виконуе функцiю пояснення механiзмiв утворення i роз-витку певних характеристик людини, вказуе на обставини, пiд впливом яких вщбуваються осо-бистiснi змши. Цi обставини зазвичай постають як сукупнють середовищних i особистiсних чин-ниш у Тхньому взаемозв'язку i взаемодiТ.
Моральне обличчя фахiвця формуеться пщ впливом трьох груп чинниш, кожна з яких по-своему акцентуе особистюы й професiйнi аспек-ти його сучасного й майбутнього (рис. 1).
Рис. 1. Чинники формування морального обличчя студента як майбутнього фах'вця
Макросередовищн/ чинники привносить у процес професшноТ подготовки медика сусптьс-тво, яке сьогодн слiд розглядати з урахуванням соцюпол^ичних процесiв iнтегративного характеру. Для сьогочасноТ молодоТ людини надзви-чайно актуальним е зютавлення i порiвняння свн тового та вiтчизняного досвщу життеорганiзацiТ, моделювання перспектив власного професшно-го i приватного життя, що, своею чергою, зумов-люе ТТ найвизначальнiшi погляди на навчальну дiяльнiсть. Макросередовище окреслюе вимоги до майбутнього фахiвця i задае вiдповiдний змют процесу формування вiдповiдних характеристик, у тому чи^ й пов'язаних iз моральними аспектами дiяльностi. Так, наприклад, на макро-рiвнi закладаеться уявлення про сусптьну роль обраноТ професiТ (яка сама по собi е феноменом суспiльного походження), ранжуються ТТ прюри-тети (гуманiстичнi, гностичш, кар'ернi, фiнансовi, самореалiзацiйнi тощо). Вщповщно, формуеться образ «Я-майбутнш» як матриця, згщно з якою приймаються ршення щодо рiвня самооргашза-ц1Т дiяльностi, пов'язаноТ з професiйним станов-ленням (стараннють, вiдповiдальнiсть чи, як часом бувае, навпаки, легковажнють, необ-ов'язковiсть, вибiрковiсть у ставленнi до навча-льного змiсту тощо).
М1кросередовищн1 чинники юнують у життi
студента завдяки входженню до академiчноТ групи, потоку, факультету, вишу. Ми розглядае-мо Тх як утiлення системи професшних цiнностей у процесах формально!' (дтовоТ) i неформально!' взаемодiТ суб'ек^в навчання i суб'ектiв учiння, що впливають на формування морального об-личчя студента методами прикладу, привчання, стимулювання i гальмування тощо. Мiкросере-довищн чинники виконують у життi молодоТ людини переважно регулювальну, адаптацшну фу-нкцiю, виступаючи в ролi орiентирiв у найближ-чому соцiумi та водночас нацiлюючи на вхо-дження в професiйне комунiкативне середови-ще, призвичаюючи до його аксюлопчноТ специ-фiки в ТТ найзагальшшому, а вiдтак - найiнварiа-нтшшому представленнi. Разом iз тим, у середо-вищi вишу, академiчноТ групи вщбуваеться узго-дження мiж iнварiантом i можливими варiанта-ми, в^р серед останнiх таких, якi найбтьшою мiрою вiдповiдають моральному «я» майбутнього фахiвця, Тхнi апробацiя й оцшювання.
Особистюн1 чинники - це сукупнють характеристик, що Тх психологи (зокрема, К. Платонов) зараховують до особистюноТ пщструктури «спрямованють»: ставлення, переконання, свто-гляд, iнтереси, цшносп, iдеали тощо. Ця група чинниш зрештою вiдiграе вирiшальну роль у формуванн морального обличчя людини, скла-
дае основу ïï професiйноï й особистюно' саморе-гуляцiï, що опосередковуе зовнiшнi впливи в процес морального вибору. Значною мiрою цi характеристики складаються ще до вступу в на-вчальний заклад, але ïx коригування вщбуваеть-ся саме в його професiоналiзуючому середови-Щi.
Важливим завданням оргашзаци' професiйноï пiдготовки майбутнього медичного пра^вника е створення сприятливих умов для формування його морального обличчя, що штегрують перелн ченi чинники i пiдвищують Тхнiй виховний потен-цiал.
Перша з виокремлених умов стосуеться вну-тршньо' готовност студента до морально' по-ведшки як незамiнноï для виконання ним свого професшного обов'язку.
Аналiзуючи чималий обсяг спе^альноТ л^е-ратури, дослщницьких матерiалiв у галузi формування особистюних рис майбутнього медичного пра^вника, ми виявили, що автори насампе-ред наголошують на деонтолопчних аспектах його дiяльностi. Деонтологiя в змют професiйноï пiдготовки висвiтлюе «практичне втiлення мора-льно-етичних принципiв у дiяльностi лiкаря, се-реднього медичного персоналу, спрямованих на створення максимально сприятливих умов для ефективного лкування хворих та надання 'м психолопчно-терапевтичноТ допомоги» [4]. 1сто-рiя медицини знае чимало прикладiв самовщда-но' працi медикiв, бо, як стверджуе I. Круковська, «немае iншиx таких професш, якi можна було б порiвняти з професiею медичного пра^вника щодо мiри вiдповiдальностi за здоров'я i долю хворо' людини». Водночас дослщниця зазначае про величезну ктькють «законодавчих актiв, на-станов, кодешв i правил, що визначали протя-гом тисячолiть норми поведiнки лкаря, який до-бровiльно брав та бере на себе обов'язок бездо-ганно реалiзовувати зазначенi норми у сво'й професiйнiй дiяльностi» [4]. Саме бездоганнють дiяльностi закладаеться у свщомосп студента як iдеал, до якого вш мае прагнути вже сьогодш, освоюючи основи свое' майбутньо' професи'. I позитивний образ себе як суб'екта ^еТ дiяльнос-тi, сформований на засадах гуманютичного пщ-ходу, надалi виступае одним iз важливих мiрил моральностi рiшень, якi приймае фаxiвець.
Тож першою педагогiчною умовою, яка ви-значае формування морального обличчя медич-ного працiвника, вважаемо прийняття студентом позитивного морально-етичного образу майбут-ньо' дiяльностi як особистого щеалу. Такий шд-xiд сприяе усвщомленню себе як людини, покликано!' полтшувати життя iншиx людей, готово!' жертвувати певними вигодами i зручностями за-ради виконання свого професшного обов'язку. Та пщкреслимо, що сама лише ця умова не-спроможна розв'язати проблему формування морального обличчя медичного пра^вника як стшкого особистюного утвору.
Щоб визначити сутнють наступно''' умови, не-
обxiдно дати вщповщь на питання: чому взагалi виникае проблема моральностi в робот лiкаря, середнього медичного персоналу? Адже теоретично кожен майбутнш фаxiвець цiеï галузi тiею чи шшою мiрою знае про ïï труднощi вже на ета-пi вибору професи', а навчаючись, розширюе уявлення про вимоги, як перед ним неминуче постануть, готуеться до ïx реалiзацiï на практицк Ми вважаемо, однак, що готовнють протистояти цим труднощам як деструктивним щодо мораль-ност медичного працiвника чинникам сьогодш недостатньо формуеться на технолопчному рiв-нi, потребуе уваги до вдосконалення саморегу-лятивних умiнь i навичок студента.
Саморегуля^ею ми, слiдом за М. Гриньовою, вважаемо вмшня людини бачити провщну мету дiяльностi, самостшно знаходити оптимальнi шляхи и досягнення i домагатися здшснення. «Результатом саморегуляци е виховання спря-мованостi, оргашзованосп, умiння володiти собою^ Це здатнють iндивiда створити програму дiяльностi i на цiй основi керувати сво'ми дiями i станом» [1].
У професшнш дiяльностi медика ситуацп, якi створюють псиxоемоцiйний дискомфорт, трап-ляються дуже часто. У наш час йому доводиться мати справу з надмiрним обсягом професшного навантаження, з негативним ставленням па^ен-^в до можливостей медично' допомоги i недовн рою до фармацевтично' продукцп, зi знервоваш-стю хворого, що поеднуе в сво'х причинах стур-бованiсть сво'м станом, фiзичнi страждання i тривогу щодо доступностi призначеного лкуван-ня тощо. У цих обставинах саморегуля^я необ-xiдна медичному працiвниковi як здатнiсть управляти власними псиxiчними станами i пове-дшкою, з тим, щоб оптимальним чином дiяти в складних професiйниx ситуа^ях [1].
Особливо важливим е те, що «саморегуля^я необxiдна й для штенсивно' реабiлiтацiï, тобто для вщновлення сил, для ефективного настрою-вання на майбутню дiяльнiсть. Вона корисна i для зняття рiзниx негативних емоцш, пережи-вань, що заважають налаштуватися на визначе-ну роботу» [1 ]. Тож другу умову формування морального обличчя майбутнього медичного пра^вника пов'язуемо з озброенням його само-регулятивними технолопями, що вимагае розро-бки i впровадження спе^ального елективного курсу. Свщоме ставлення до свого психоемоцш-ного стану, його об'ективна дiагностика, добiр iндивiдуально оптимальних форм i способiв здiйснення саморегуляцiï дозволять уникнути психоемоцшного вигоряння, нададуть стiйкостi при здшсненш морального вибору, сприятимуть збереженню внутршньо' готовностi медичного працiвника дiяти вщповщно до гуманiстичного морального iдеалу.
Третьою педагопчною умовою формування морального обличчя медичного пра^вника у вищiй школi бачимо створення у вишi такого ко-мунiкативного середовища, де студент форму-
вав би навички етичного спткування, вчився конструктивно реагувати в конфлктнш ситуацп, розвивав шдивщуальний стиль професшного спткування вщповщно до критерiТв гуманних стосунш у людськiй спiльнотi. Йдеться, насам-перед, про комунiкативний компонент навчаль-них дисциплiн, де вщ викладача вимагаеться не лише самому бути взiрцем етичноТ поведiнки, а й використовувати навчальн ситуацiТ для формування в студенев вщповщних навичок. Важ-ливо, щоб у них не культивувалися зверхнють, емоцшна нестриманiсть, прагнення в складнiй ситуацп вщкрито звинувачувати iнших (колег, патента, його родичiв), навiть якщо вони справ-дi дiяли необачно чи, навпаки, були бездiяльни-ми там, де це становило загрозу для здоров'я чи й життя хворого.
Комушкативна подготовка медичного пра^в-ника мае розвивати в нього мовленнево-проективнi вмiння, зокрема здатнють здшснюва-ти «словесну асептику» (Р. Процюк): об'ективно, всебiчно оцiнюючи комуыкативну ситуацiю, скласти ТТ психологiчний образ, продумати обсяг шформаци, яку вш зможе повiдомити хворому, передбачити можливi «важкi» запитання [5]. Слiд ум^и добирати доречну лексику, вдало ш-тонувати висловлену думку, акцентуючи саме т поняття, якi найбiльшою мiрою сприятимуть по-кращенню психоемоцiйного самопочуття хворого. Адже моральне обличчя як характеристика професюнала мютить також i зовнiшнiй, iмiдже-вий складник: воно мусить мати адекватне дiя-льнюне вираження, щоб викликати в патента довiру, позитивне ставлення до лкувальних дiй, блокувати острах, з яким часто ставляться хворi до самоТ перспективи звертання до лкаря, до вiдвертого спiлкування з ним. Звюно, велике значення для оцшки моральностi вiдiграють чес-нiсть, поряднють у вчинках - ми розглядаемо ц характеристики як аксiоматичнi. Проте нав^ь вони часто не компенсують вщсутносп в медичного пра^вника вмiння належним чином пово-дитися з шшими людьми.
Отож, третьою педагопчною умовою успшно-го формування морального обличчя медичного пра^вника у вищш школi вважаемо створення комушкативного середовища, в якому б ефекти-вно освоювалися вмiння i навички етичного професшного спткування як зовышнього вияву
Реферат
ФОРМИРОВАНИЕ МОРАЛЬНОГО ОБЛИКА БУДУЩЕГО МЕДИЦИНСКОГО РАБОТНИКА В ПРОЦЕССЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ
ПОДГОТОВКИ.
Асламова М.В.
Ключевые слова: медицинский работник, студент, моральный облик специалиста, формирование нравственного облика будущего медицинского работника, педагогические условия формирования нравственного облика.
В статье анализируется понятие морального облика специалиста в области медицины как системы нравственных качеств и действий, благодаря которым профессиональная деятельность отдельного человека становится фактом нравственной жизни общества в целом. Рассматриваются факторы (связанные с макро- и микросредой, личностные) и педагогические условия формирования нравственного облика медицинского работника (принятие студентом положительного морально-этического образа будущей деятельности как личного идеала; освоение технологий психоэмоциональной саморегуляции, создание благоприятной коммуникативной среды учебного заведения).
моральносп, засобу встановлення конструктив-них взаемин i3 патентами та колегами. Реалiза-^я ^eï умови сприятиме формуванню пдноУ професшноГ поведшки, що апробуеться i закрт-люеться у взаеминах з шшими суб'ектами на-вчального процесу; дозволить убезпечити майбутнього медика (як i його па^етчв) вщ багатьох емоцшно несприятливих ситуацш, як вш через власну комункативну недосвщченють може спровокувати; збагатити свш досвщ взаемоди за рахунок запозичення позитивних прикладiв, на-вчального проектування тощо.
Висновки
Отже, проблема формування морального обличчя фахiвця медично' галузi мае знаходити всебiчне вiдображення в системi його професш-но' пiдготовки, осктьки моральнiсть медика ви-ступае потужним особистюним пщфунтям його професiоналiзму. Таю моральн якостi, як гуман-нють, поряднiсть, чеснiсть, вiдповiдальнiсть, сприяють виконанню ним свое' мiсiï як перед су-спiльством у цiлому, так i перед окремою люди-ною, пацieнтом, що покладае на лкаря життево значущi сподiвання.
Тому забезпечення в медичному навчально-му закладi умов, необхiдних для формування зазначених якостей та опору деструктивним що-до них чинникам, слщ сьогодн розглядати як на-гальну осв^ню потребу, одне з основних за-вдань професiйноï пiдготовки медичного пра^в-ника.
Лiтература
1. Гриньова М.В. Саморегуля^я: монографiя / М. В. Гриньова. -Полтава: АСМ1, 2006. - 264 с.
2. Етичний кодекс лкаря Укра'ни. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу до дж. : http://www.vult.org.ua/Ppage_idH05
3. Колюник-Гуменюк Ю.1. Морально-етична складова професшноТ культури медичних пра^вниюв / Ю.1. Колiсник-Гуменюк // Про-блеми та перспективи формування нацюнальноТ гумаштарно-техшчноТ елiти: зб. наук. праць ; за ред. Л.Л. Товажнянського,
0.Г. Романовського. - Харюв: НТУ «ХП1», 2010. - С. 213-219.
4. Круковська 1.М. Естетичнi чинники етико-деонтолопчного аспекту професшноУ дiяльностi медичного пра^вника // Естетичне виховання дп"ей та молодi: теорiя, практика, перспективи роз-витку: зб. наукових праць / 1.М. Круковська; за ред. О.А. Дуба-сенюк, Н.Г. Сидорчук. - Житомир: Вид-во ЖДУ iменi
1.Я. Франка, 2012. - С. 231-240.
5. Процюк Р.Г. Морально-етичш аспекти у фтизiатрiï / Р.Г. Процюк - [Електронний ресурс]. - Режим доступу до дж. : - [Електронний ресурс]. - Режим доступу до дж. : https://www.health-ua.org/faq/pulmonologiya-ftiziatriya/2842.html
Summary
DEVELOPMENT OF MORAL MAKE-UP OF DOCTORS DURING THEIR PROFESSIONAL TRAINING Aslamova M. V.
Key words: health care worker, student, moral make-up, pedagogical approaches.
The article is devoted to the analysis of the concept of moral make-up of a health care professional as a system of moral qualities and actions by which the professional activity of an individual becomes an indis-pensible fact of the moral life of a society as a whole. The factors (related to the macro- and microenvironment, personality) and pedagogical conditions in the development of the moral make-up of the health care professionals taking into account the students' positive moral and ethical image of their future work, their personal ideals, psychological and emotional techniques of self-regulation in order to create a favourable environment for communication and professional training. The development of moral values and standards in healthcare specialists can be fruitful when incorporated in the system of training since very beginning. Such moral qualities as humanity, decency, honesty, responsibility contribute to the performance of their mission in modern society and to their direct practice dealing with patients, their relatives, and colleagues. Therefore, to ensure the medical school the conditions necessary for the formation of these qualities and resistance to destructive factors on them, these should be considered today as the main objectives of training health workers.
УДК 378.147.111:54
Бекус 1.Р., Кирил'в М.В., Демид А.6., Криницька 1.Я., Бойко Л.А. САМОСТ1ЙНА РОБОТА СТУДЕНТ1В - ВАЖЛИВИЙ ЕТАП
САМОВДОСКОНАЛЕННЯ ПРИ ВИВЧЕНН1 Х1М11 У ВИЩ1Й ШКОЛ1
ДВНЗ «Терноптьський державний медичний ушверситет iMeHi 1.Я. Горбачевского»
Проаналiзовано, що самостшна робота студент'в, пдходи до яко'У потребують докорнних змн, е основою вищоУ освти, важливою частиною процесу пдготовки фах1вц1в. Саме така робота студента е основним засобом оволодння навчальним матер'алом у час, вльний в'д обов'язкових навчальних завдань. Вченими доведено, що тльки тi знання, як студент здобув самостшно, за-вдяки власному досвiду, думц i дн, будуть насправдi мiцнi. Сучасний етап розвитку вищоУ освти пов'язаний з переходом до практичноУ реалiзацiУ ново'/' осв'тньоУ парадигми, яка спрямована на створення цтюно'У системи безперервно'У освти, на розширення сфери самостшноУ д'яльностi студент'т в умовах залучення до процесу пзнання нформа^йних та телекомунiкацiйних мереже-вих технологш, як формують навички самооргашзацИ та самоосвти. Саме оргашзацИ самостшноУ роботи придляеться чимала увага у вищих навчальних закладах в цлому та на кафедрi загально'У х'ш'УУ зокрема.
Ключов1 слова: самостмна робота, х1м1я.
Вступ
Сьогодн вщбуваються кардинальн змши в освт у вах вищих навчальних закладах, як ба-зуються не ттьки на рашше набутих знаннях, але й на генерацп та використанн нових щей. Саме тому, шзнавальна самостшнють студенпв е одшею з важливих умов для покращення подготовки спе^алю^в. Адже вщ ^^ативи молодого поколшня, вщ Т'хнього ршення важливих завдань, вщ планування та прогнозування результат, залежить професшний рют молодих людей. Студенти повинн не ттьки засвоювати знання, але i вм^и самостшно ставити перед собою завдання та вмто i швидко Тх виршувати, адже це дозволить Тм в майбутньому досягти певного рiвня у сусптьствк
К.Д. Ушинський вважав, що самостшш думки виникають ттьки на основi самостшно'Т роботи. Самостшнють пщвищуе увагу студенев до ви-вчення матерiалу, активiзуе мислення, виховуе бтьш серйозне i вщповщальне ставлення до роботи в цтому.
Проблема реоргашзаци системи медичноГ осв^и виникла саме у той перюд, коли закор-донн та в^чизняы фахiвцi стали наголошувати на невщповщносп юнуючоГ системи осв^и су-часним вимогам та темпам розвитку сусптьства [3]. Одним iз головних завдань сучасноГ вищоГ медичноГ осв^и е пiдготовка лiкарiв, якi здатн до постiйного самостiйного навчання, професшного зростання, до аналiзу, синтезу та практичного використання отриманих знань, до прийняття самостшних вщповщальних рiшень. Деяк фахiв-цi вважають, що ця форма роботи не ттьки ва-жлива, але й повинна стати основною у навчанн [1]. Виходячи з ^еГ позицп, студент не просто по-глинае iнформацiю, а починае мислити, спрямо-вуючи своГ знання, набутi ранiше, на виршення того чи iншого завдання. Саме самостшна робота виховуе студента як творчу особистють. Ль кар, якого хоче бачити сьогодшшня держава, повинен бути високо освiченою i всесторонньо розвинутою людиною [2].
