CC BY
8Вчеш записки Тавршського нацiонального унiверситету iM. В.1. Вернадського Серiя «Бюлопя, xiMia». Том 25 (64). 2012. № 4. С. 179-185.
УДК 581.524.1
ОНТОГЕНЕТИЧНА СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦ1Й ЦЕНОЗОУТВОРЮЮЧИХ ДЕРЕВНИХ ПОР1Д В М1ШАНИХ ТА ШИРОКОЛИСТЯНИХ Л1САХ НОВГОРОД-С1ВЕРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Скляр В.Г.
Сумський нацональний аграрний утверситет, Суми, Украта
E-mail: [email protected]
Для мшаних та широколистяних лiсiв Новгород-CiBepcbKoro Полюся здiйснена оцiнка онтогенетично! структури популяцш провiдних ценозоутворюючих деревних порiд. Показано, що основними ознаками !х онтогенетичних спектрiв е неповнота, лiвостороннiсть та динамiчнiсть. Значна представленiсть популяцiй в складi яких вiдсутнi особини тих чи шших онтогенетичних станiв вказуе на порушешсть у ценозоутворюючих видiв нормального обiгу поколiнь. Це е одним i3 результатiв довготривалого та штенсивного антропогенного втручання в люи Новгород-Сiверського Полiсся та може мати негативш наслiдки в аспектi забезпечення сталого та довготривалого iснування сучасних люових фiтоценозiв. Ключовi слова: лiсовi фiтоценози, лiсоутворюючi породи, онтогенетична структура, онтогенетичш спектри, Новгород-Сiверське Полюся.
ВСТУП
Онтогенетична структура е важливою i самостшною популяцшною характеристикою [1-3]. 1нформативнють i доцшьнють И оцшки доведена результатами грунтовних дослщжень, проведених багатьма науковцями [4-10].
Вивчення представленосп в популящях рослин р1зних онтогенетичних сташв е актуальним для люових ф1тоценоз1в i, особливо, для !х ценозоутворюючих деревних порщ. Теоретична i практична значущють таких дослщжень, полягае в тому, що на !х основ1 може бути визначена здатнють екосистем i популяцш до сталого та довготривалого юнування [8, 11-15].
Новгород-С1верське Полюся належить до числа найбшьш залюнених регюшв Укра!ни: люи займають понад 30% його площ1 [16]. Для зазначеного регюну та прилеглих до нього територш щ угруповання виконують значш еколого-стабшзуюч1 функци. Кр1м того вони мають велику созолопчну цшнють як осередки юнування ряду раритетних угруповань та вид1в рослин [17-20]. Вщповщно, питання збереження лю1в даного регюну, оцшки !х здатност до самошдтримання, прогнозування можливих структурно-динам1чних змш е вельми актуальними. На даний час найбшьш детально вивчена онтогенетична структура люоутворюючих вид1в соснових ф1тоценоз1в [21]. В зв'язку з тим, що результати цього анатзу виявились шформативними, аналопчш дослщження були проведет для мшаних та широколистяних лю1в.
Мета дано! публшацл полягае у висвiтленнi характерних ознак та особливостей онтогенетично! структури популяцiй ценозоутворюючих деревних порiд в мiшаних та широколистяних лiсах Новгород-Сiверського Полiсся.
МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ
Вивченням були охоплеш фiтоценози, якi е найбiльш типовими для Новгород-Сiверського Полiсся. Вони належать десяти груп асощацш: Querceto (roboris) -Pineta (sylvestris) vacciniosa (myrtilli), Querceto (roboris) - Pineta (sylvestris) corylosa (avellanae) nudum, Betuleto (penduli) - Pineta (sylvestris) vacciniosa (myrtilli), Querceta (roboris) majanthemosa (bifolii), Querceta (roboris) aegopodiosa (podagrariae), Querceta (roboris) convallariosa (majalis), Querceta (roboris) coryloso (avellanae) -convallariosa (majalis), Acereto (platanoiditis) - Querceta (roboris) coryloso (avellanae) - aegopodiosa (podagrariae), Acereto (platanoiditis) - Querceta (roboris) stellariosa (holosteae), Tilieto (cordatae) - Querceta (roboris) stellariosa (holosteae). Зазначеш угруповання репрезентують 5 формацш люово! рослинносп: Querceto (roboris) -Pineta (sylvestris), Betuleto (penduli) - Pineta (sylvestris), Querceta roboris, Acereto (platanoiditis) - Querceta (roboris), Tilieto (cordatae) - Querceta (roboris).
При вивченш онтогенетично! структури ценопопуляцш провщних люоутворюючих порщ репону - сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.), берези повисло! (Betulapendula Roth.), дуба звичайного (Quercus robur L.), осики (Populus tremula L.), клена гостролистого (Acer platanoides L.), липи серцелисто! (Tilia cordata Mill.), в'яза гладкого (Ulmus laevis Pall.), використовувались методичш пiдходи О.В. Смирново!, А.А. Чистяково!, Л.Б. Заугольново!, М.В. Бобровського та ш. [22 - 25]. У особин зазначених вцщв видiлялись наступи! онтогенетичнi стани: проростки (p) - рослини без галудження, що сформувались з насiння в рш його проростання; ювенЫьний (j) -невеличкi за розмiром рослини без галудження з листками ювеншьного типу; тматурний (im) - особини, у яких наявш бiчнi пагони 2-5 порядку, а дiаметр стовбура не бiльше нiж в два рази перевищуе дiаметр бiчних гшок; вiргiнiльний (v) -особини, що мають характерну для дорослих рослин морфолопчну структуру, однак ще не набули здатносп до формування генеративних органiв; генеративний (g) -дерева, що вступили у фазу генеративного розмноження i пiдтримують його протягом декiлькох рокiв чи десятирiч; сенЫьний (s) - старi дерева, що втратили або втрачають здатнiсть до генеративного розмноження та мають вторинну крону з листям чи хвоею ювеншьного типу.
Вщповщно до сучасних наукових пiдходiв щодо онтогенетичних спекав [26], для кожно! популяц^ також ощнювались:
1. Повнота спектрiв. За умови наявноси в популяц^ представниюв всiх онтогенетичних станiв популяцiя характеризувалась як повна за онтогенетичним спектром, а при вщсутносп особин того чи шшого стану - як неповна.
2. Симетричшсть спекав. При цьому встановлювалась !х вiдповiднiсть одному з чотирьох видiв: лiвосторониi спектри (вирiзняються переважанням догенеративних особин), центроваш (вирiзняються значною часткою генеративних особин), правосторонш (характеризуються значною часткою сеншьних особин), бiмодальнi (мають два шки)
3. Визначалась належшсть популяцш до одше! з трьох категорш: швазшно! (характерне переважання особин догенеративних сташв), генеративно! (нормально! за Т.А. Роботновим) (характерне переважання генеративних особин), регресивно! (характерне переважання постгенеративних особин).
4. Динам1чшсть спектру як стушнь мшливост його структури та типу за певний час. В дослщженнях, результати яких представлен! в данш публшацп, оцшка динам1чност1 спектр1в базувалась на результатах спостережень за люовими ф1тоценозами, що здшснювались протягом 2002-2012 р.р.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Узагальнеш результати щодо особливостей онтогенетично! структури популяцш провщних ценозоутворюючих деревних порщ в р1зних групах асощацш Новгород-С1верського Полюся представлен в таблиц 1.
Таблиця 1
Онтогенетична структура популяцш пров1дних ценозоутворюючих деревних порщ в м1шаних та широколистяних лках Новгород-Оверського Полкся1
Група асоцiацiй P. sylvestris B. pendula Q. robur P. tremula A. platanoides
1 2 1 2 1 2 1 2 1 2
Querceto - Pineta vacciniosa Н im, g Н j, v, g Н im, v - - -
Querceto - Pineta corylosa nudum Н g - - Н v - - Н j, im
Betuleto - Pineta vacciniosa Н g Н im, g Н im, v Н im - -
Querceta majanthemosa - - Н im Н im - - - -
Querceta aegopodiosa - - - - Н g - - Н im
Querceta convallariosa Н im Н im, g Н, П j, im, g Н im Н im
Querceta coryloso-convallariosa - - - - Н im - - Н im
Acereto-Querceta coryloso -aegopodiosa - - Н j Н g - - Н, П im
Acereto - Querceta stellariosa - - - - Н g - - Н, П im
Tilieto - Querceta stellariosa Н g Н g Н g Н j - -
Примтка: в стовпчиках за № 1 для кожно! породи надана шформащя про повноту онтогенетичних спекав: «Н» - неповнi, «П» - повнi.
В стовпчиках за № 2 для кожно! породи вказаш онтогенетичш стани, частка яких в склад1 онтогенетичних спектр1в е найб1льшою.
Прочерки означають в1дсутн1сть популяц1й дано! породи породи в склащ ф1тоценоз1в певно! групи асоц1ац1й.
Встановлено, що онтогенетичш спектри популяцш деревних порщ, яю входять до складу рослинних угруповань формаци Querceto - Pineta (групи асощацш Querceto - Pineta vacciniosa та Querceto - Pineta corylosa nudum) в абсолютнш бшьшоси випадюв е неповними за представлешстю особин р1зних онтогенетичних стан1в. У A. platanoides, наявшсть якого в склад1 дубово-соснових л1с1в не е константною, онтогенетичш спектри мають ч1тко виражений л1восторонн1й
характер з домшуванням частки особин ювеншьного та (чи) iмматурного вшових станiв при вiдсутностi рослин генеративного вшового стану. Вiдповiдно, популяци A. platanoides е iнвазiйними. Популящям B. pendula також притаманна вщсутносп в складi онтогенетичних спектрiв рослин одного-двох будь-яких онтогенетичних сташв. У дано! породи бшьшють (66,7%) спекав е лiвостороннiми, а 33,3% -центрованими. Вщповщно, у B. pendula переважають популяци, яю мають ознаки швазшних. Однак наявнi i ri, параметри яких вiдповiдають категорi! нормальних (за Т.А.Работновим). Регресивнi популяцi! не виявлеш.
Лiвостороннiми, з домiнуванням сумарно! частки догенеративних особин в комплекс з незначною представленiстю або повною вщсутшстю генеративних рослин, е спектри популяцiй Q. robur - породи, яка в формацп Querceto - Pineta е сшвдомшантом i переважним чином бере участь у формуванш другого ярусу деревостанiв. Вiдповiдно, у Q. robur представлеш лише популяци, яю мають ознаки iнвазiйних. В данш формацi! популяцi! P. sylvestris вирiзняються вiдсутнiстю в !х складi рослини двох (рiдше трьох) догенеративних сташв, а також сеншьних особин. Вiрогiднiсть прояву рiзних характерiв онтогенетичних спекав зменшуеться в ряду: центроваш (75,1%) ^ лiвостороннi (24,9%).
Для популяцш деревних порiд в формацп Querceto - Pineta характерне абсолютне домшування лiвосторонmх спектрiв. Незначною е частка бiмодальних та центрованих спекав. Представленiсть останнiх зростае в наступному ряду: A. platanoides, Q. robur ^ B. pendula ^ P. sylvestris. Бшьшють популяцш мае структуру, притаманну швазшним популяцiям. В формацп Querceto - Pineta регресивш популяци не виявлеш.
1з фiтоценозiв, що репрезентують формацiю Betuleto - Pineta, одними з найбшьш поширених е угруповання групи асоцiацiй Betuleto - Pineta vacciniosa. В них онтогенетичт спектри P. tremula, Q. robur мають чгтко виражений лiвостороннiй характер в комплексi з вщсутшстю генеративних особин. Популяци двох даних вцщв в складi березово-соснових лгав за онтогенетичною структурою е iнвазiйними. У B. pendula та P. sylvestris порiвняно значною е представленють генеративних особин, частка яких в окремих угрупованнях сягае 40,2% та 99,5%, вщповщно. У цих вцщв спектри бiльшостi популяцiй е центрованими, а у B. pendula виявлеш ще й бiмодальнi (з максимумами на рiвнi iмматурних та генеративних рослин). Вс обстеженi популяцi! деревних порщ дано! формацi! були неповними за онтогенетичною структурою.
Онтогенетичш спектри популяцш деревних порщ, якi входять до складу рослинних угруповань формацп Querceta roboris (групи асощацш Querceta majanthemosa, Querceta aegopodiosa, Querceta convallariosa, Querceta coryloso -convallariosa), в абсолютнш бшьшосп випадюв е неповними за представленютю особин рiзних онтогенетичних сташв. У порщ P. sylvestris, B. pendula, P. tremula, A. platanoides, U. laevis, наявшсть яких в складi дубових лгав не е константною, онтогенетичш спектри мають чгтко виражений л1востороннш характер з домiнуванням частки особин iмматурного стану в комплекс з вiдсутнiстю генеративних рослин (рщше - вiргiнiльних). Вщповщно, популяци вищезазначених порiд належать до категорп iнвазiйиих. Однак, близько 10% популяцш B. pendula становлять виключення:
!х онтогенетичн спектри е не лiвостороннiми, а бiмодальними (з максимумами на píbhí iмматурниx га генеративних онтогенетичних сташв).
У Q. robur - домшанта одноiменно! формаци, переважним чином (у 94,7% популяцш) представленi неповнi спектри, для яких характерна вiдсутнiсть рослин одного з догенеративних сташв, а також старих постгенеративних особин. Серед догенеративних онтогенетичних сташв найчаспше вщсутш вiргiнiльнi рослини. Вiрогiднiсть прояву pÍ3H^ типiв онтогенетичних спектрiв зменшуеться в ряду: лiвостороннi (50,5%) ^ центроваш (33,4%) ^ бiмодальнi (16,1%). В останньому варiантi спектру «шки» зафшсоваш на рiвнi iмматурного та генеративного онтогенетичних сташв.
Популяци ряду порщ (B. pendula, U. laevis, T. cordata), що представленi в формаци Acereto - Querceta (групи асощацш Acereto - Querceta coryloso -aegopodiosa та Acereto - Querceta stellariosa), мають онтогенетичну структуру, параметри яко! чiтко вiдповiдають ознакам швазшних. 1х спектри е лiвостороннiми i вирiзняються переважанням частки особин наймолодших онтогенетичних станiв. Крiм того, в складi популяцiй зазначених видiв вщсутш особини генеративного та сеншьного онтогенетичних сташв. Для A. platanoides характерш повш i, бiльшою мiрою, - неповш онтогенетичнi спектри. Однак, в ушх випадках вони е лiвостороннiми. Популяци Q. robur мають неповну онтогенетичну структуру. 1м притаманне домiнування центрованих спектрiв.
В липово-дубових люах, якi репрезентуе група асоцiацiй Tilieto - Querceta stellariosa, спектри T. cordata та P. tremula е неповними та проявляють ч^ко виражений лiвостороннiй характер. У P. sylvestris та Q. robur вони переважним чином е центрованими. У B. pendula представлен як лiвостороннi, так i центроваш спектри. В формаци Tilieto - Querceta популяци вшх порщ е неповними.
Встановлено, що онтогенетичнш структурi популяцш ценозоутворюючих вцщв деревних порiд притаманний динамiчнiсть. Найбiльш чiтко i наочно вона реашзуеться на фонi прояву «нашнневих» та «ненасiнневиx» рок1в. В першi з них в онтогенетичних спектрах суттево зростае частка (до 80-90%) проростюв i, вiдповiдно, вони набувають чiтко виражений лiвостороннiй характер, а популяци - ознак швазшносп. В роки, наступи за насiнневими, стушнь вираженостi лiвосторонностi спектрiв суттево залежить вiд смертностi проростк1в. Якщо рiвень !х виживання е високим -лiвостороннiсть зберiгаегься i пiдтримуегься протягом ряду наступних рокiв. За умови вiдмирання всix або абсолютно! бшьшосп проростк1в, спектри часто набувають структури, яка е iдентичною або наближеною до тiеi, що була характерною для дано! популяци деревно! породи до прояву у не! «насшневого» року.
ВИСНОВКИ
Основними ознаками онтогенетичних спектрiв популяцiй ценозоутворюючих деревних порщ в мiшаниx та широколистяних л1сах Новгород-Сiверського Полiсся е: неповнота, лiвостороннiсть та динамiчнiсть. Завдяки домiнуванню в бшьшосп онтогенетичних спектрiв лiсоутворюючиx порщ частки догенеративних особин, мiшанi та широколистят лiси Новгород-Сiверського Полiсся мають потенщал для самопiдтримання та сталого iснування. Однак, факт широко! представленосп неповних
спекав вказуе на порушенють в фiтоценозах нормального o6iry поколшь. Це е одним Í3 результата довготривалого та iнтенсивного антропогенного втручання в лiси Новгород-Сiверсъкого Полiсся. Широкомасштабне створення лiсових культур, вирубка люових дiлянок та окремих старих дерев суттево порушили в попyляцiях ротащю онтогенетичних стан1в. Це створюе реальну загрозу змiни порiд, погiршення стану i навгть втрати деяких люових угруповань. Для подолання зазначених негативних тенденцiй необхiдне, по-перше - впровадження екологiчно орiентованого лiсового господарства, що передбачае широке сприяння процесам, яю забезпечують вiдновлення та пiдсилення люами !х здатностi до самопiтримання; по-друге - розширення мереж природно-заповiдних територш, в межах яких зберiгаютъся лiсовi екосистеми.
Список лiтератури
1. Работнов Т. А. Вопросы изучения состава популяций для целей фитоценологии / Т. А. Работнов // Пробл. ботаники. - 1950. - Вып. 1. - С. 465 - 483.
2. Работнов Т. А. Некоторые вопросы изучения ценотических популяций / Т. А. Работнов // Бюл. МОИП. Отд. Биол. - 1969. - Т. 74, № 1. - С.147 - 149.
3. Уранов А. А. Возрастной спектр фитоценопопуляций как функция времени и энергетических волновых процессов / А. А. Уранов // Биол. науки. - 1975. - № 2. - С. 7 - 34.
4. Жукова Л. А. Онтогенез и циклы воспроизведения растений / Л. А. Жукова // Журн. общ. биол. -1983. - Т. 44, № 3. - С. 361 - 374.
5. Парпан В. И. Структура ценопопуляций бука лесного на вырубках разного возраста / В. И. Парпан, И. В. Воропаева // Популяционная экология растений. - М.: Наука, 1987. - С. 128 - 131.
6. Романовский А. М. Поливариантность онтогенеза Picea abies (Pinaceae) в Брянском Полесье / А. М. Романовский // Бот. журн. - 2001. - Т. 86, №8. - С. 72 - 85.
7. Сигналова О. Б. Возрастная структура популяций ольхи кустарниковой в различных экологических условиях южной тундры Средней Сибири / О. Б. Сигналова // Науч. конф. молодых ученых биологов. - М.: МГУ, 1985. - С. 2 - 5.
8. Смирнова О. В. Популяционная организация растительного покрова лесных территорий (на примере лесов европейской части СССР) / О. В. Смирнова, А. А. Чистякова, Р. В. Попадюк. -Пущино: ОНТИ НЦБИ АН СССР, 1990. - 92 с.
9. Чистякова А. А. Большой жизненный цикл Tilia cordata Mill. (липа серцевидная) / А. А. Чистякова // Бюл. Моск. о-ва испытат природы. Отд. биол. - 1979. - Т. 84, вып.1. - С. 85 - 98.
10. Чистякова А. А. Поливариантность онтогенеза и типы поведения деревьев широколиственных лесов / А. А. Чистякова // Популяционная экология растений. - М.: Наука, 1987. - С. 39 - 43.
11. Евстигнеев О. И. Популяционная организация грабовых лесов Каневского заповедника / О. И. Евстигнеев, В. Н. Коротков, Л. В. Бакалына // Бюл. Моск. о-ва испытателей природы. Отд. биол. - 1992. - Т. 97, вып. 2. - С. 81 - 89.
12. Евстигнеев О. И. Популяционная экология пионерных видов широколиственного леса / О. Н. Евстигнеев, В. Н. Коротков // Бюл. Моск. о-ва испытателей природы. Отд. биол. - 1992. - Т.97, вып. 6. - С. 88 - 96.
13. Кузнецов М. Е. Оценка состояния популяций можжевельника высокого Juniperus excelsa Bieb. природно-заповедного фонда юго-восточного Крыма / М. Е. Кузнецов // Карадаг - 2009. -Севастополь, 2009. - С. 109 - 115.
14. Митрофанова М. В. Биологические закономерности развития группировок подроста в широколиственных лесах как основа для моделирования процессов возобновления / М. В. Митрофанова, Н. М. Большаков, А. В. Французов // Науч. Труды Моск. лесотехнического ин-та. -1990. - Вып. 225. - С. 32 - 44.
15. Николаева С. А. Онтогенетическая структура ценопопуляций кедра сибирского в сообществах восстановительно-возрастного ряда кедровников зеленомошных Кеть-Чулымского междуречья / С. А. Николаева // Вестник Томского гос. ун-та. Сер. Биология. - 2008. - № 3. - С. 71 - 81.
16. Географ1чна енциклопед1я Украши: в 3 Т. - К., 1990. - Т.2. - 480 с.
17. Лукаш О. В. Флора судинних рослин схщного Полюся: 1стор1я дослщження, конспект / О. В. Лукаш. - Ки1в: Ф^осоцюцентр, 2008. - 436 с.
18. Панченко С. М. Рщюсш види Старогутського л1сового масиву (Сумська область) / С. М. Панченко // Укр. ботан. журн. - 1999. - 56, № 1. - С. 22 - 23.
19. Панченко С. М. Рослиннють Старогутського люового масиву / С. М. Панченко // Укр. ботан. журн. - 2001. - 58, № 6. - С. 684 - 693.
20. Панченко С. М. Флора нащонального природного парку «Деснянсько-Старогутський» та проблеми охорони ф1тор1зноман1ття Новгород-С1верського Полюся / С. М. Панченко. - Суми: Ушверситетська книга, 2005. - 237 с.
21. Скляр В. Г. Онтогенетична структура популяцш люоутворюючих порщ Новгород-С1верського Полюся в мюцезростаннях формацп Pineta sylvestris / В. Г. Скляр // Матерiали мiжнародноI науково! конференцп «Охорона довкшля та проблеми збалансованого природокористування». -Кам'янець-Подiльський, 2011. - С. 20 - 22.
22. Заугольнова Л. Б. Методы построения возрастных спектров ценопопуляций и их оценка / Л. Б. Заугольнова // Изуч. структуры и взаимоотношений популяций. - М.: МГПИ, 1986. - С. 12 - 18.
23. Смирнова О. В. Онтогенез дерева и его отражение в структуре и динамике растительного и почвенного покрова / О. В. Смирнова, М. В. Бобровский // Экология. - 2001. - № 3. - С. 177 - 181.
24. Чистякова А. А. Диагнозы и ключи возрастных состояний лесных растений. Деревья и кустарники / А. А. Чистякова, Л. Б. Заугольнова, И. В. Полтинкина. - М.: Прометей, 1989. - 104 с.
25. Ontogeny of a tree / O. V. Smirnova, A. A. Chistyakova, L. B. Zaugolnova et al. // Ботан. журн. -1999. - Т. 84, № 12. - С. 8-19.
26. Злобин Ю. А. Популяционная экология растений: современное состояние, точки роста / Ю. А. Злобин. - Сумы: Университетская книга, 2009. - 263 с.
Скляр В. Г. Онтогенетическая структура популяций ценозообразующих древесных пород в смешанных и широколиственных лесах Новгород-Северского Полесья / В.Г. Скляр // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». -2012. - Т. 25 (64), № 4. - С.179-185.
Для смешанных и широколиственных лесов Новгород-Северского Полесья проведена оценка онтогенетической структуры основных ценозообразующих древесных пород. Показано, что основними характеристиками их онтогенетических спектров являються неполночленность, левосторонность и динамичность. Значительная представленость популяций в составе которых отсутствуют особи тех или иных онтогенетических состояний, указывает на нарушеность у ценозообразующих видов нормального оборота поколений. Это является результатом длительного и интенсивного антропогенного вмешательства в леса Новгород-Северского Полесья и может иметь негативные последствия в аспекте обеспечения устойчивого и длительного существования современных лесных фитоценозов. Ключевые слова: лесные фитоценозы, лесообразующие породы, оногенетическая структура популяций, онтогенетические спектры.
Skliar V.G. Ontogenetic structure population of tree species in mixed and deciduous forests of the Novgorod -Sivers'k Polissia / Skliar V.G. // Scientific Notes of Taurida V.Vernadsky National University. - Series: Biology, chemistry. - 2012. - Vol. 25 (64), No. 4. - P. 179-185.
For mixed and deciduous forests of the Novgorod-Sivers'k Polissia assess developmental structure of the main tree species. Shown that the characteristics of their ontogenetic spectrum are not full, shift to the left and dynamism. Significant representation the populations where there are no plants of some ontogenetic states indicate a problem with the normal turnover of generations, which is the result of long and intensive human intervention in forest of the Novgorod-Sivers'k Polissia. These features may have negative consequences in terms of sustainable and long-term presence of modern forest plant communities.
Keywords: forest plant communities, tree species, ontogenetic structure of population, ontogenetic spectrum.
Поступила в редакцию 21.11.2012 г.
