CC BY
35
Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. - 2012. - Вип. 20, т. 1. - С. 100-106. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology. Ecology. - 2012. - Vol. 20, N 1. - P. 100-106.
УДК 581.524.1
В. Г. Склщз
Сумський національний аграрний університет
МОРФОЛОГІЧНІ ПАРАМЕТРИ ДРІБНОГО ПІДРОСТУ КЛЕНА ГОСТРОЛИСТОГО В ЛІСАХ НОВГОРОД-СІВЕРСЬКОГО ПОЛІССЯ
Проаналізовано розмірні характеристики особин дрібного підросту клена гостролистого у різних групах асоціацій лісів Новгород-Сіверського Полісся. Виявлено збільшення статичних метричних і динамічних морфопараметрів підросту у міру збільшення трофності ґрунту і, навпаки, їх зниження при зростанні зімкнутості верхніх ярусів лісу та проективного покриття трав’яно-чагарничкового ярусу. У різних лісових фітоценозах дрібному підросту клена гостролистого притаманні специфічні особливості морфологічної структури. Результати досліджень свідчать про відповідність місцезростань групи асоціацій Querceta convallariosa параметрам еколого-ценотичного оптимуму, в умовах якого відбувається найуспішніший ріст молодого покоління даної породи.
В. Г. Скляр
Сумской национальный аграрный университет
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ПАРАМЕТРЫ МЕЛКОГО ПОДРОСТА КЛЕНА ОСТРОЛИСТНОГО В ЛЕСАХ НОВГОРОД-СЕВЕРСКОГО ПОЛЕСЬЯ
Проанализированы размерные величины особей мелкого подроста клена остролистного в разных группах ассоциаций лесов Новгород-Северского Полесья. Установлено увеличение значений статических метрических и динамических морфопараметров подроста по мере увеличения трофнос-ти почвы, и, наоборот, их снижение при росте сомкнутости верхних ярусов леса и проективного покрытия травянисто-кустарничкового яруса. В разных лесных фитоценозах мелкому подросту клена остролистного присущи специфические особенности морфологической структуры. Результаты исследований свидетельствуют о соответствии местообитаний группы ассоциаций Querceta convallariosa параметрам эколого-ценотического оптимума, в условиях которого происходит наиболее успешный рост молодого поколения этой породы.
V. G. Skliar
Sumy National Agrarian University
MORPHOLOGICAL PARAMETERS OF THE NORWAY MAPLE SMALL UNDERGROWTH IN FORESTS OF THE NOVGOROD-SIVERS’K POLISSIA
The size characteristics of the Norway maple small undergrowth in different association groups of the forests of Novgorod-Sivers’k Polissia are аnalyzed. As the trophicity of soil increases the values of static metric and dynamic morphoparameters of the undergrowth upsurge. And on the contrary, the values reduced with the growth of the forest overstory density and the projective cover of the herb-shrub layer. It is shown that in different plant communities the Norway maple undergrowth is characterised by specific mor-
© В. Г. Скляр, 2012 100
phological structure. The communal habitat of the group of Querceta convallariosa associations conforms with the parameters of ecocoenotical optimum, which conditions are most favourable for successful growth of the maple young generation.
Вступ
Клен гостролистий (Acer platanoides L.) в Україні має значну поширеність. Він зростає в широколистяних і мішаних лісах у Карпатах і Прикарпатті, на Поліссі, в лісостепу і зрідка в байрачному степу [13]. За типом популяційної поведінки A. platanoides характеризують як конкурентно-толерантну породу [2]. Їй притаманний швидкий ріст, висока здатність пристосовуватися до нових умов існування, стійкість до шкідників [7]. Тому невипадково у різних країнах спостерігається зростання представленості A. platanoides у складі лісових фітоценозів [14; 15; 17; 18].
Клен гостролистий наявний і в угрупованнях одного з найбільш заліснених регіонів України - Новгород-Сіверському Поліссі [3]. Звичайно поступаючись своєю фітоценотичною значущістю Pinus sylvestris L. та Quercus robur L., A. platanoides все ж відіграє важливу роль в аспекті формування біорізноманіття Новгород-Сіверського Полісся та підвищення екологічної стійкості його лісових масивів.
Один із показників екологічної рівноваги екосистем - успішність проходження процесів її самовідтворення [4]. Реалізація лісами здатності до самопідтримання має багато складових і залежить від значної кількості чинників [11]. Важливий етап у процесі природного поновлення лісових угруповань - фаза дрібного підросту, тобто молодих рослин віком від трьох років і висотою до 50 см.
Розмір особин належить до характеристик, які мають велике значення для виживання підросту під наметом материнських деревостанів та його подальшого переходу у верхні яруси лісу. Тому невипадково кількісний аналіз росту рослин, оцінка їх морфо-структури часто є важливими складовими досліджень, присвячених оцінці успішності природного поновлення лісів і прогнозування їх майбутнього стану [2; 3; 5; 8; 16].
Зазначене вказує на важливість вивчення розмірних ознак деревних порід у різних місцезростаннях. Мета даної роботи - оцінити морфометричні параметри дрібного підросту A. platanoides, наявного в типових для Новгород-Сіверського Полісся лісових фітоценозах, визначити серед угруповань найсприятливіші для його росту.
Матеріал і методи досліджень
Дослідженням охоплено такі групи асоціацій: Pineta (sylvestris) hylocomiosa, Pineta (sylvestris) coryloso (avellanae) - vacciniosa (myrtilli), Pineta (sylvestris) vacciniosa (myrtilli), Querceto (roboris) - Pineta (sylvestris) corylosa (avellanae) nudum, Querceta (roboris) aegopodiosa (podagrariae), Querceta (roboris) convallariosa (majalis), Acereto (platanoiditis) - Querceta (roboris) coryloso (avellanae) - aegopodiosa (podagrariae), Acereto (platanoiditis) - Querceta (roboris) stellariosa (holosteae), Tilieto (cordatae) - Querceta (roboris) stellariosa (holosteae), Betuleta (pendulae) caricosa (pilosae), Betuleta (pendulae) stellariosa (holosteae).
Вивчення розмірних ознак дрібного підросту A. platanoides проводили у 20022011 роках на основі використання морфометричного аналізу. При цьому оцінювали календарний вік особин і низку статичних метричних показників: висоту особин, кількість листків, фітомасу надземної частини рослин, фітомасу листків, стебла та його діаметр, кількість бічних пагонів першого порядку, площу листкової поверхні, площу та масу одного листка. Також визначали статичні алометричні морфопараметри: співвідношення між площею листкової поверхні та фітомасою надземної частини рослин, фотосинтетичне зусилля (співвідношення між масою листків та фітомасою
надземної частини), співвідношення між висотою рослин і діаметром стебла, співвідношення між висотою рослин та їх надземною фітомасою, співвідношення між площею листкової поверхні та діаметром стебла, співвідношення між кількістю бічних пагонів першого порядку та висотою рослин. Оцінювали також динамічні показники: абсолютну швидкість формування бічних пагонів, абсолютну швидкість приросту діаметра стебла, фітомаси надземної частини та висоти. Загалом для дрібного підросту A. platanoides зібрано інформацію для 21 морфопараметра.
Трансформацію морфологічної структури дрібного підросту аналізували за градієнтами провідних екологічних чинників. При статистичному опрацюванні отриманого фактичного матеріалу використовували дисперсійний аналіз.
Результати та їх обговорення
Окремі розмірні параметри A. platanoides, зареєстровані у різних групах асоціацій Новгород-Сіверського Полісся, наведено в таблиці. Значення ознак і всіх інших показників, що оцінювалися у дрібного підросту цієї породи, з високим рівнем статистичної достовірності (р < 0,001-0,05) змінюються за місцезростаннями груп асоціацій.
Таблиця
Розмірні параметри дрібного підросту Acer platanoides у різних групах асоціацій Новгород-Сіверського Полісся
Група асоціацій Розмірні параметри та їх одиниці виміру
вік, років маса стебла, г абсолютна швидкість приросту діаметра стебла, см/рік абсолютна швидкість формування бічних пагонів, шт./рік
Pineta hylocomiosa 10,5 і 0,51 5,8 і0,бб 0,07 і 0,021 0,3 і0,03
Pineta coryloso - vacciniosa 17,8 і 2,05 4,4 і 1,бб 0,03 і 0,001 0,3 і 0,05
Pineta vacciniosa 9,8 і 1,49 7,0 і 1,89 0,08 і 0,010 0,4 і 0,04
Querceto - Pineta corylosa nudum 9,4 і 0,б8 3,0 і 0,53 0,05 і 0,003 0,5 і 0,03
Querceta aegopodiosa б,1 і 0,25 1,б і 0,15 0,0б і 0,002 0,3 і 0,03
Querceta convallariosa 7,9 і 0,42 7,1 і 0,79 0,09 і 0,00б 0,3 і 0,04
Acereto - Querceta coryloso - aegopodiosa 8,б і 0,44 3,4 і 0,47 0,0б і 0,003 0,5 і 0,04
Acereto - Querceta stellariosa 7,1 і 0,32 2,7 і 0,18 0,07і 0,004 0,3 і 0,02
Tilieto - Querceta stellariosa 9,7 і 0,59 2,5 і 0,32 0,05 і 0,003 0,3 і 0,04
Betuleta caricosa б,5 і 0,51 2,0 і 0,42 0,07 і 0,003 0,4 і 0,09
Betuleta stellariosa 9,5 і 0,85 3,4 і 0,43 0,0б і 0,004 0,2 і 0,05
Із метою розкриття особливостей та закономірностей прояву у дрібного підросту A. platanoides і різних місцезростаннях тих чи інших величин розмірних характеристик проаналізовано характер зміни значень морфопараметрів на простих екологічних градієнтах: вологості та трофності ґрунтів, зімкнутості верхніх ярусів лісу, проективного покриття трав’яно-чагарничкового ярусу. Значення абсолютної більшості розмірних показників статистично достовірно (р < 0,001-0,045) змінюються за градієнтами зазначених екологічних чинників. Виявлено збільшення значень статичних метричних і динамічних морфопараметрів підросту у міру збільшення трофності ґрунтів, і, навпаки, їх зниження при зростанні зімкнутості верхніх ярусів лісу та проективного покриття трав’яно-чагарничкового ярусу. Отримані результати цілком узгоджуються з літературними даними щодо біологічних і екологічних властивостей A. platanoides [1; б; 8-10].
Виходячи з результатів вивчення характеру реагування морфопараметрів на зміну характеристик провідних екологічних чинників та розподілу значень розмірних
І02
величин за групами асоціацій, встановили, що угруповання групи асоціацій Querceta convallariosa, є прикладом місцезростань, де на величини морфопараметрів дрібного підросту A. platanoides проявився позитивний вплив підвищеної трофності та невисокої (до 0,5) зімкнутості верхніх ярусів лісу. В основному під дією цих чинників тут сформувався значний за розміром підріст, який, порівняно з усіма іншими групами асоціацій, вирізняється найвищою масою надземної частини (11,8 і 1,29 г) та стебла, кількістю (11,2 і 1,09 шт.) та масою листків (4,7 і 0,53 г), площею листкової поверхні (513,2 і 54,3 см2), швидкістю приросту фітомаси (1,5б і 0,185 г/рік), висоти (4,3 і 0,32 см/рік) та діаметра. Величини зазначених морфопараметрів у дрібного підросту у групі асоціацій Querceta convallariosa у 1,1-5,2 раза більші, ніж в інших групах асоціацій. І навпаки, значення показника співвідношення між висотою та масою надземної частини у підросту A. platanoides у цій групі асоціацій, порівняно з усіма іншими, у 1,1-2,3 раза менші. Це свідчить, що у групі асоціацій Querceta convallariosa ріст підросту відбувається при значних «витратах» фітомаси: 1 см приросту висоти супроводжується «використанням» 0,2б г фітомаси, тоді як у більшості інших груп асоціацій на 1 см приросту припадає 0,11-0,20 г фітомаси.
Місцезростанням групи асоціацій Tilieto - Querceta stellariosa, як і групи асоціацій Querceta convallariosa, притаманний відносно високий рівень трофності. Тому особини дрібного підросту A. platanoides із групи асоціацій Tilieto - Querceta stellariosa вирізняються найвищими значеннями таких морфопараметрів: площа одного листка (57,0 і 20,7 см2), маса одного листка (0,4б і 0,17 г), співвідношення між площею листкової поверхні та діаметром стебла (875,3 і 342,5 см2/см). Величини цих морфопараметрів у дрібного підросту в групі асоціацій Tilieto - Querceta stellariosa у 1,2-3,1 раза більші, ніж в інших групах асоціацій, а показники площі одного листка та співвідношення між площею листкової поверхні та діаметром стебла ще й вирізняються високим рівнем варіювання. В умовах цієї групи асоціацій підвищена (до 0,б-0,8) зімкнутість верхніх ярусів лісу сприяє зростанню «напруженості» росту у висоту (тут підріст вирізняється найбільшими значеннями HDR - 5б,9 і 2,95 cм/см, що в 1,1-1,б раза вище, ніж в інших групах асоціацій) та зменшенню величин усіх інших провідних статичних метричних і динамічних морфопараметрів, значення яких, в основному, порівняно з усіма іншими групами асоціацій, відповідають середньому рівню. Наприклад, висота підросту у групі асоціацій Tilieto - Querceta stellariosa становить 23,3 і 1,49 см, співвідношення між площею листкової поверхні та фітомасою -55,1 і 3,10 см2/г, абсолютна швидкість приросту фітомаси - 0,б2 і 0,142 г/рік, тоді як мінімальні значення даних морфопараметрів, зареєстровані у досліджуваних групах асоціацій, відповідно, становлять 1б,9 см, 35,1 см2/г, 0,30 г/рік, а максимальні - 35,2 см, б3,7 см2/г, 1,5б г/рік.
Групи асоціацій Acereto - Querceta coryloso - aegopodiosa, Acereto - Querceta stellariosa, Querceto - Pineta corylosa nudum та Pineta coryloso - vacciniosa репрезентують місцезростання, в яких формування та ріст підросту відбувається на фоні високої (0,7 і вище) зімкнутості верхніх ярусів деревостану, а у групі асоціацій Pineta coryloso -vacciniosa, ще й незначної трофності. У зв’язку з чітким проявом у цих групах асоціацій дії лімітувальних чинників, величини провідних морфопараметрів у дрібного підросту A. platanoides тут не сягають високих значень, а, порівняно з усіма іншими групами асоціацій, в основному, відповідають середньому рівню показників. Наприклад, середні значення площі листкової поверхні тут перебувають у межах 227,9-25б,5 см2, фітомаси надземної частини особин - 4,3-б,2 г, а фотосинтетичного зусилля - 0,350,40 г/г, тоді як мінімальні значення вказаних морфопараметрів, зареєстровані серед
103
усіх досліджуваних груп асоціацій, відповідно, дорівнюють 1б5,1 см2, 2,8 г та 0,25 г/г, а максимальні - 513,2 см2, 11,8 г та 0,4б г/г. Специфічною особливістю морфологічної структури рослин із групи асоціацій Acereto - Querceta coryloso - aegopodiosa є значна розгалуженість: тут зареєстровані найбільші значення таких морфопараметрів як загальна кількість бічних пагонів першого порядку - 4,7 і 0,45 шт., співвідношення між кількістю бічних пагонів та висотою - 0,21 і 0,017 шт./см, абсолютної швидкості формування бічних пагонів. Величини цих морфопараметрів у групі асоціацій Acereto -Querceta coryloso - aegopodiosa в 1,1-3,9 раза більші, ніж в інших групах асоціацій.
На відміну від групи асоціацій Acereto - Querceta coryloso - aegopodiosa, у групі асоціацій Querceto - Pineta corylosa nudum у жодного з морфопараметрів не виявлено значень, які б, порівняно з усіма іншими групами асоціацій, сягали максимальних величин. І навпаки, у групі асоціацій Pineta coryloso - vacciniosa дрібний підріст характеризується мінімальними величинами таких морфопараметрів як співвідношення між кількістю бічних пагонів першого порядку та висотою (0,0б і 0,018 шт./см), абсолютна швидкість приросту висоти (1,3 і 0,11 см/рік), абсолютна швидкість приросту фітомаси (0,30 і 0,058 г/рік), абсолютна швидкість приросту діаметра, абсолютна швидкість формування бічних пагонів, значення яких у 1,1—5,2 раза менші, ніж в усіх інших групах асоціацій.
У групі асоціацій Querceta aegopodiosa ріст дрібного підросту A. platanoides відбувається в межах щільного (проективне покриття б5 %) та високого (55-б0 см) трав’яного покриву. Це негативно впливає на величини ряду морфопараметрів дрібного підросту A. platanoides у цій групі асоціацій. Характерними ознаками його морфології є найменша серед усіх груп асоціацій висота (1б,9 і 0,73 см), кількість листків (4,8 і 0,31 шт.), діаметр стебла (0,35 і 0,017 см), площа листкової поверхні (1б5,1 і 14,2 см2) та фітомаса надземної частини (2,8 і 0,25 г). Величини цих морфопараметрів у дрібного підросту A. platanoides у групі асоціацій Querceta aegopodiosa в 1,1-4,4 раза менші, ніж у всіх інших групах асоціацій. У той же час у групі асоціацій Querceta aegopodiosa фотосинтетичне зусилля дрібного підросту сягає
0,4б і 0,014 г/г - це в 1,1-1,8 раза більше, ніж у місцезростаннях інших груп асоціацій.
У групах асоціацій Pineta hylocomiosa та Pineta vacciniosa лімітувальним чинником в аспекті росту дрібного підросту A. platanoides є порівняно незначна трофність ґрунтів. Незважаючи на це, у групі асоціацій Pineta vacciniosa дрібний підріст вирізняється найбільшими висотою (35,2 і 5,бб см) та діаметром стебла (0,75 і 0,0б см). Значення цих показників у 1,1-2,2 раза вищі, ніж у всіх інших групах асоціацій. Найменші середні значення фотосинтетичного зусилля (0,25 і 0,021 г/г, тобто в 1,2—1,8 раза менші, ніж у інших групах асоціацій) - ще одна характерна ознака дрібного підросту з групи асоціацій Pineta vacciniosa. У групі асоціацій Pineta hylocomiosa, місцезростання якої (порівняно з групою асоціацій Pineta vacciniosa) є сухішими, не виявлено морфопараметрів, середні значення яких сягали б максимальних величин. Дрібний підріст групи асоціацій Pineta hylocomiosa вирізняється найменшими значеннями трьох морфопараметрів: співвідношення між площею листкової поверхні та фітомасою - 35,1 і 1,бб см2/г, співвідношення між висотою та діаметром стебла - 35,5 і 0,84 см/см, співвідношення між площею листкової поверхні та діаметром - 349,4 і 2б,8 см2/см.
У місцезростаннях груп асоціацій Betuleta caricosa та Betuleta stellariosa найпотужнішим лімітувальним чинником є підвищена зімкнутість верхніх ярусів лісу, яка в окремих фітоценозах сягає 0,8-0,9. Характерна ознака дрібного підросту A. platanoides із групи асоціацій Betuleta caricosa - слабко розвинена листкова поверхня. Середні значення таких морфопараметрів як загальна маса листків, маса одного листка, площа од-
104
ного листка - найменші серед усіх груп асоціацій і відповідно дорівнюють 1,1 і 0,2б г,
0.15.і 0,024 г, 27,1 і 4,22 см2. Величини цих показників, порівняно з усіма іншими групами асоціацій, менші в 1,1—4,3 раза. Свідченням несприятливості умов угруповання Betuleta caricosa для росту дрібного підросту A. platanoides є і такі характерні ознаки його особин: найвищий рівень співвідношеня між площею листкової поверхні та фіто-масою (б3,7 і 3,5б см2/г) і співвідношення між висотою та фітомасою (8,9 і 1,7 см/г), що в 1,1-2,3 раза більше, ніж у всіх інших групах асоціацій. Величини інших провідних статичних метричних і динамічних морфопараметрів у групах асоціацій Betuleta caricosa та Betuleta stellariosa, в основному відповідають середньому рівню. Наприклад, діаметр стебла у групах асоціацій Betuleta caricosa та Betuleta stellariosa становить 0,42-0,53 см, кількість бічних пагонів першого порядку - 2,3-2,5 шт., абсолютна швидкість приросту фітомаси - 0,44-0,52 г/рік, тоді як мінімальні значення даних морфопараметрів, зареєстровані серед досліджуваних груп асоціацій, відповідно, дорівнюють 0,35 см, 1,2 шт., 0,30 г/рік, а максимальні - 0,75 см, 4,7 шт., 1,5б г/рік.
Висновки
У різних лісових фітоценозах дрібному підросту A. platanoides притаманні специфічні особливості морфологічної структури. Виходячи з характеру реагування розмірних величин на градієнти екологічних чинників, установили, що найсприятливішими для росту дрібного підросту A. platanoides є місцезростання, які мають високий рівень трофності ґрунтів, за зволоженістю відповідають свіжим гігротопам, а також характеризуються зімкнутістю верхніх ярусів лісу не більшою ніж 0,7 та проективним покриттям трав’яно-чагарничкового ярусу, що не перевищує б0 %. Серед типових груп асоціацій Новгород-Сіверського Полісся параметрам еколого-ценотичного оптимуму найбільше відповідають місцезростання групи асоціацій Querceta convallariosa. У цих лісах формується досить численний і значний за розміром дрібний підріст A. platanoides, потенційно спроможний перейти з нижніх ярусів лісу у верхні та досягти рівня деревостану. На підставі широкої представленості дрібного підросту A. platanoides під наметом не тільки фітоценозів за участю клена гостролистого (групи асоціацій Acereto - Querceta stellariosa, Acereto - Querceta coryloso - aegopodiosa), а й березових, соснових, сосново-дубових, дубових, липово-дубових лісів, а також його високої щільності, яка часто сягає 30 тис. ос./га, можна стверджувати, що на території Новгород-Сіверського Полісся A. platanoides і надалі буде належати до числа найпоширеніших порід.
Бібліографічні посилання
1. Букштынов А. Д. Клен. - М. : Лесная пром-сть, 1982. - 85 с.
2. Восточноевропейские широколиственные леса / Р. В. Попадюк, А. А. Чистякова, С. И. Чума-ченко и др. - М. : Наука, 1994. - 3б3 с.
3. Географічна енциклопедія України. - Т. 2. - К., 1990. - 480 с.
4. Грицай З. В. Насіннєва продуктивність деревних рослин в умовах забруднення довкілля викидами металургійного підприємства / З. В. Грицай, О. Г. Динисенко // Вісник Дніпропетр. ун-ту. Біологія. Екологія. - 2011. - Вип. 19, т. 2. - С. 40-44.
5. Дідух Я. П. Якими будуть наші ліси? // Укр. ботан. журн. - 2010. - Т. б7, № 3. - С. 54-85.
6. Евстигнеев О. И. Отношение лиственных деревьев к свету // Биод. науки. - 1991. - N° 8. -
С. 20-29.
7. Захарова Л. И. Динамика роста сеянцев представителей рода клен (Acer L.), инфицированных в Нижегородскую область // Леса России в ХХІ веке. Матер. І Междунар. интернет-конф. - Санкт-Петербург, 2009. - С. 5б-б0.
8. Карманова И. В. Экспериментальное изучение роста и развития подроста ели, сосны и клена при различных режимах питания и освещенности // Естественное возобновление древесных пород и количественный анализ их роста. - М. : Наука, 1970. - С. 54-85.
9. Кохно М. А. Клени лісостепових дібров України. Біологічні особливості та екологія. - К., 19б2. - 51 с.
10. Кохно Н. А. Клены Украины. - К. : Наукова думка, 19S2. - 1S3 с.
11. Мелехов И. С. Лесоведение. - М. : Лесная пром-сть, 19S0. - 405 с.
12. Морфологічні ознаки та стан фотосинтетичного апарату листків Acer platanoides і A. tatari-cum із різних рівнів крони / Н. Ю. Волошина, Н. М. Топчій, Н. О. Білявська, Я. П. Дідух // Доп. НАН України. - 200S. - № S. - С. 153-159.
13. Рослинність УРСР. Ліси України / Відп. ред. Є. М. Брадіс. - К. : Наукова думка, 1971. - 460 с.
14. Galbraith-Kent S. L. Invasive Acer platanoides inhibits native sapling growth in forest understorey communities / S. L. Galbraith-Kent, S. N. Handel // Brit. Ecol. Society. - 200S. - Vol. 96. - P. 293-302.
15. Martin P. H. Norway maple (Acer platanoides) invasion of a natural forest stand: Understory consequence and regeneration pattern // Biol. Invas. - 1999. - Vol. 1, № 1-2. - P. 215-222.
16. Niinemets U. Growth of young trees of Acer platanoides and Quercus robur along a gap-understory continuum: Interrelationships between allometry, biomass partitioning, nitrogen, and shade tolerance // Inter. J. of Plant Sci. - 199S. - Vol. 159, N 2. - P. 315-330.
17. Reinhart K. O. Facilitation and inhibition of seedlings of an invasive tree (Acer platanoides) by different tree species in a mountain ecosystem / K. O. Reinhart, F. T. Maestre, R. M. Callaway // Biol. Invas. - 2006. - Vol. S, N 2. - P. 231-240.
1S. Webb S. L. Biological invasion of the Drew University (New Jersey) forest preserve by Norway maple (Acer platanoides L.) / S. L. Webb, C. K. Kaunzinger // Bull. of the Torrey Bot. Club. -1993. - Vol. 120, N 3. - P. 343-349.
Надійшла до редколегії 01.02.2012
10б
