CC BY
5Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». Том 24 (63). 2011. № 4. С. 292-302.
УДК 581.524.1
РОЗМ1РНА СТРУКТУРА ДЕРЕВОСТАН1В СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 В Л1САХ НОВГОРОД-С1ВЕРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Скляр В.Г.
Сумський нащональний аграрний ушверситет, Суми, Украгна
E-mail: geminiz@ukr.net
Здшснена оцшка величин розмiрних параметрiв дерев та розм1рно! структури деревосташв сосни звичайно! в рiзних люових фiтоценозах Новгород-Сiверського Полiсся. Розкрип особливостi та закономiрностi формування розмiрних ознак дано1 породи пiд впливом провiдних екологiчних чинникiв.
Ключевые слова: сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), розмiрна структура деревостана, еколопчт чинники.
ВСТУП
Розм1р рослинних орган1зм1в, значною м1рою у зв'язку i3 прикршленим способом життя, е !х надзвичайно важливою базовою характеристикою. З розмiром тiсно пов'язано багато властивостей рослин: тривалють життя, мiсце у бюгеоценоз^ що займае вид, роль у харчових ланцюгах екосистеми. Особини рiзного розмiру роблять неоднаковий внесок в бюпродукщю, вiдрiзняються характером внутршньоекосистемних зв'язкiв, мають неоднакову стiйкiсть [1, 2]. Особливо! значущоси морфометричнi дослщження набули пiсля того, як була розроблена та знайшла широке застосування методолога вiталiтетного аналiзу [3]. Вш розглядае рослини як багатоознаковi оргашзми та дае можливiсть встановлювати для !х рiзних життевих форм морфометричш параметри, якi е найбiльш шформативними з бiологiчноl точки зору.
Аналiз лiтературних джерел свiдчить: незважаючи на те, що вивчення розмiрних характеристик рослин вже довготривалий час е одшею iз найважливiших складових окремих напрямюв ботанiчних дослiджень [4, 5], а морфометричний аналiз застосовуеться при вивченш рiзних рiвнiв органiзацil живого (особин, популяцш, фiтоценозiв), на фош наявностi дуже велико! кiлькостi робгт, в яких надаеться iнформацiя про розмiр об'ектiв вивчення, частка розробок з даними про розмiрну структуру тих чи шших сукупностей рослин е незначною. Однак, доцiльнiсть аналiзу спiввiдношення в фiтоценозах рослин рiзних розмiрних груп, а також шформативнють даного показника ще декiлька десятирiч назад була доведена в класичних боташчних працях [6-8]. Останшм часом даннi про розмiрну структуру ценопопуляцш рослин найчастiше наводяться в роботах, присвячених вивченню
конкурентних взаeмовiдносин [9], стану лiсових фiтоценозiв та !х природного поновлення [10-13].
В данш роботi ми ставили за мету ощнити величини розмiрниx napaMeTpiB дерев i розмiрну структуру деревосташв одше! з провiдниx люоутворюючих порiд Новгород-Сiверського Полiсся - сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.) та розкрити особливосп, закономiрностi формування розмiрниx ознак ще! породи пiд впливом провщних екологiчниx чинникiв.
МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ
Дослщженням були оxопленi лiсовi угруповання, типовi для Новгород-^верського Полiсся (табл. 1). В трьох групах асощацш (Tilieto-Querceta stellariosa, Betuleta caricosa, Populeta stellariosa) частка P. sylvestris в деревостанах e незначною, а в iншиx - навпаки, ii представленiсть сягае рiвня домiнанту чи спiвдомiнанту. На перюд проведення облiкiв в усix ценозах дерева P. sylvestris в своему розвитку знаходились в генеративному онтогенетичному сташ.
В кожному iз угруповань у особин P. sylvestris вимiрювали висоту (h) та дiаметр стовбура на висотi 1,3 м (d), а також вираховували значення показника HDR, який свщчить про сшввщношення мiж висотою та дiаметром стовбура (h/d). З точки зору К.К. Висоцького [14] останнш морфопараметр, поряд з двома першими, найбшьш стисло i повно вiдображаe змiну статики та динамши деревостанiв, добре характеризуе зв'язок породи з серед овищем, а також стутнь напруженосп росту дерев. За результатами облшу для кожно! з груп асоцiацiй були визначеш середнi значення вищевказаних морфопараметрiв, а також, була ощнена розмiрна структура сукупностей генеративних рослин P. sylvestris. Для встановлення ролi основних еколопчних чинниюв у формуваннi розмiрниx величин P. sylvestris застосовували кореляцшний, регресшний, дисперсiйний та градieнтний аналiзи, а також класичш лiсотипологiчнi пiдxоди [15, 16].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
За результатами облшу розмiрниx величин особин P. sylvestris встановлено, що за групами асощацш середш значення висоти дерев дано! породи коливаються в межах 20,0 - 33,7 м (табл. 1). Найвищi показники притаманш групам асощацш Querceto - Pineta vacciniosa, Populeta stellariosa, Pineta coryloso - vacciniosa, Pineta asariosa та Pineta moliniosa, а найнижчi - Pineta sphagnosa. Середня величина дiаметру стовбура становить 19,1-42,3 см. Найбiльшi значення даного морфопараметру характерш для груп асощацш Pineta moliniosa та Populeta stellariosa, а найменшi - для групи асощацш Tilieto-Querceta stellariosa. Середш показники HDR дорiвнюють 0,693-1,419 м/см. Найвищою «напружешстю росту» вирiзняeться P. sylvestris з груп асощацш Betuleto - Pineta vacciniosa, Querceto -Pineta vacciniosa, i, особливо, Tilieto-Querceta stellariosa, а найменшою - з Betuleta caricosa. За допомогою дисперсшного анашзу встановлено, що вш зареестроваш вщмшносп у величинах розмiрниx параметрiв P. sylvestris за групами асощацш е статистично достовiрними (р = 0,0000-0,0011).
З числа еколопчних чинниюв, яю суттево впливають на формування розмiрних параметрiв P. sylvestris, нами найбшьш детально була вивчена дiя трофностi, вологостi грунтiв та зiмкнутостi деревостанiв. Визначення ступенiв градiентiв зазначених екологiчних чинниюв здiйснювалось з врахуванням лiсотипологiчних пiдходiв В.М.Сукачова [15], П.С.Погребняка [16] та результатiв власних спостережень.
Таблиця 1
Величини провщних морфометричних napaMeTpiB дерев Pinus sylvestris в pi3HHx групах асоц1ац1й Новгоpод-Сiвеpського Полкся
№ rpyna acoujaujH Висота особин, м Д1аметр стовбура, см HDR, м/см
Х + Sx Х + Sx Х + Sx
1 Pineta (sylvestris) hylocomiosa 23,9 + 0,38 26,8 + 0,64 0,924 + 0,0143
2 Pineta (sylvestris) calamagrostidosa (epigeioris) 28,1 + 0,78 33,2 + 1,76 0,876 + 0,0424
3 Pineta (sylvestris) nardiosa (strictae) 27,3 + 0,36 35,8 + 1,45 0,770 + 0,0346
4 Pineta (sylvestris) coryloso (avellanae) - vacciniosa (myrtilli) 31,8 + 1,11 35,4+ 3,50 0,949 + 0,0902
5 Pineta (sylvestris) asariosa (europaei) 31,0 + 0,01 32,8 + 1,94 0,951 + 0, 0558
6 Pineta (sylvestris) franguloso (alni) - vacciniosa (myrtilli) 28,9 + 0,27 32,0 + 1,03 0,939 + 0,0395
7 Pineta (sylvestris) vacciniosa (myrtilli) 29,8 + 0,75 32,3 + 3,54 0,999 + 0,1043
8 Pineta (sylvestris) moliniosa (caeruleae) 31,0 + 0,58 42,3 + 0,66 0,734 + 0,0021
9 Pineta (sylvestris) sphagnosa 20,0 + 2,42 26,1 + 3,38 0,863 + 0,1378
10 Querceto (roboris) - Pineta (sylvestris) vacciniosa (myrtilli) 33,7 + 0,72 36,3 + 3,60 1,096 + 0,2196
11 Querceto (roboris) - Pineta (sylvestris) corylosa (avellanae) nudum 25,5 + 1,19 26,9 + 2,45 0,966 + 0,0596
12 Betuleto (penduli) - Pineta (sylvestris) vacciniosa (myrtilli) 24,4 + 1,38 24,2 + 1,70 1,026 + 0,0333
13 Tilieto (cordatae) - Querceta (roboris) stellariosa (holosteae) 27,0 + 0,29 19,1 + 0,18 1,419 + 0,0033
14 Betuleta (pendulae) caricosa (pilosae) 23,0 + 1,15 33,8 + 3,49 0,693 + 0,0375
15 Populeta (tremulae) stellariosa (holosteae) 33,0 + 0,58 41,6 + 2,59 0,798 + 0,0419
3araabHe 25,9 + 0,30 29,2 + 0,51 0,932 + 0,0145
.flpBipHHH piBem, p1 0,0000 0,0000 0,0011
Примтка: значення дов1рчого р1вня (р) розраховаш за результатами дисперсшного анал1зу
При формуваннi кожного градiенту дотримувались наступно! принципово! позици: лiсовi угруповання та !х мiсцезростання, представленi на кожнiй iз ступенiв, повиннi чггко вiдрiзнятись за параметрами чинника, що дослщжуеться, а за рядом шших екологiчних характеристик бути як можна бшьш подiбними.
В якосп ступешв градieнта вологостi грунта (в напрямку ll' зростання) виступали наступш групи асоцiацiй: 1. Pineta hylocomiosa, 2. Pineta vacciniosa, 3. Pineta franguloso - vacciniosa, 4. Pineta moliniosa, 5. Pineta sphagnosa. Градieнт трофносп репрезентували: 1. Pineta hylocomiosa, 2. Pineta coryloso - vacciniosa, 3. Querceto - Pineta vacciniosa. Ступеням гращенту зiмкнyтостi вщповщали мюцезростання наступних груп асоцiацiй: 1. Pineta calamagrostidosa ^мкнупсть 0,4), 2. Pineta nardiosa ^мкнунсть 0,5), 3. Pineta hylocomiosa ^мкнунсть 0,6), 4. Betuleto - Pineta vacciniosa ^мкнунсть 0,7). Вплив зiмкнyтостi також був розглянутий на прикладi мiсцезростань групи асощацш Pineta hylocomiosa, якi репрезентували ступеш даного градiента на рiвнi 0,4, 0,5, 0,6 та 0,7.
Встановлено, що за градiентом вологосп грyнтiв змiна значень морфопараметрш спочатку проявляеться в збiльшеннi величин та досягненш ними максимальних показникiв, i пiсля цього - в зменшенш (рис. 1). За градiентом трофносп у всiх дослiджyваних морфопараметрiв мае мюце збiльшення середнiх значень по мiрi зростання родючостi грyнтiв (рис. 2). При збшьшенш зiмкнyтостi деревосташв величини дiаметрy проявляють чiтко виражену тенденцiю до зменшення, а показники HDR, навпаки, - до збшьшення. Останнiй факт свщчить про зростання «внеску» органiчних речовин у рют за висотою по мiрi шдсилення конкуренци дерев за свiтло. Змша величин морфопараметрiв P. sylvestris за градiентами зазначених екологiчних чинникiв е статистично достовiрною (р = 0,00000 - 0,00904), а сила впливу фактс^в знаходиться в межах 18,3 - 62,0%. В цшому, вщзначеш тенденцп реагування розмiрних величин P. sylvestris на вплив провщних еколопчних чинникiв узгоджуються з лiтератyрними даними щодо еколого-ценотичних властивостей дано! породи [17]. Безумовно, досягнення P. sylvestris в конкретних мiсцезростаннях певних розмiрних величин визначаеться не тiльки прямим впливом кожного iз вищезазначених чинниюв, а й !х взаемодiею мiж собою та з iншими еколопчними параметрами.
CryneHi ~ r V.: r¡'T1 Eonorocri cryneni BCT-x
PHC. 1. 3MiHa BHCOTH (A) Ta cniBBigHomeHHa M™ BHCOTOM Ta giaMeTpoM croBÖypa (E) y ocoöhh Pinus sylvestris reHepaTHBHoro omoreHeTHHHoro craHy 3a rpagiemoM Bonorocri rpyHTiB. TpynH aco^a^M, ^o penpe3emyroTb crynem gaHoro rpagiema; 1. Pineta hylocomiosa, 2. Pineta (sylvestris) vacciniosa (myrtilli), 3. Pineta (sylvestris) franguloso (alni) - vacciniosa (myrtilli), 4. Pineta (sylvestris) moliniosa (caeruleae), 5. Pineta (sylvestris) sphagnosa.
_С ±i yi;':::td En О .DD'Sla.En. ■ Мели
Ступен! грал±ента трофност!
Рис. 2. Змша висоти особин Pinus sylvestris генеративного онтогенетичного стану за градieнтом трофносп. Групи асощацш, що репрезентують ступенi даного градieнта: 1. Pineta hylocomiosa, 2. Pineta (sylvestris) coryloso (avellanae) - vacciniosa (myrtilli), 3. Querceto (roboris) - Pineta (sylvestris) vacciniosa (myrtilli).
Результата проведених дослщжень дозволяють зробити висновок проте, що P. sylvestris властива не тшьки пластичнють, яка проявляеться у наявностi вiдмiнностей середшх значень морфопараметрiв за рiзними мюцезростаннями, а й мiнливiсть - вардавання абсолютних значень розмiрних характеристик в межах конкретно! групи асощацш. Про наявнють у P. sylvestris в рiзних групах асощацш внутршньопопуляцшного вардавання значень висоти, дiаметра стовбура та HDR, зокрема, свщчать значення похибки середнього арифметичного, надаш в таблищ 1, i рисунки «Ящикiв з вусами» (див. рис. 1, 2).
1снування внутрiшньопопуляцiйно! мiнливостi вказуе на дощльшсть бiльш детального вивчення розмiрно! рiзноманiтностi особин, якi представленi в складi тiе! чи iншо! сукупносп рослин. При цьому нами був використаний наступний методичний пiдхiд:
1. Для вае! сукупностi генеративних особин P. sylvestris визначеш мiнiмальнi та максимальш значення двох морфометричних параметрiв: висоти та дiаметра стовбура;
2. На пiдставi врахування найбiльших i найменших значень, для кожного з морфопараметрiв визначенi класи розмiрностi;
3. Для сукупносп двох морфопараметрiв складена матриця класiв розмiрностi;
4. З врахуванням абсолютних значень вистоти та дiаметра стовбура, було визначене мюце кожно! особини в полi матрищ;
5. Розрахований вiдсоток особин, що репрезентують рiзнi класи розмiрностi;
6. Складена тдсумкова узагальнююча таблиця та на !! основi розрахований коефщент рiзноманiтностi розмiрно! структури (табл. 2).
Коефщент рiзноманiтностi розмiрно! структури (KRRS) нами був розроблений як виражена у вiдсотках частка кiлькостi виявлених в данш групi асоцiацiй варiантiв сполучення рiзних розмiрних класiв висоти та дiаметру стовбура (Nf) до загально!, теоретично розраховано!, кiлькостi таких сполучень (Nt):
KRRS = (Nf / Nt)*100%.
У Bciei обстежено! сукупносп дерев P. sylvestris дiапазон варiювання абсолютних значень висоти складав 9,0-36,5 м, а дiаметра стовбура (на висотi 1,3 м)
- 5,0-54,8 см. З врахуванням дано! особливосп, а також того, що частота трапляння дерев висотою бiльше нiж 35 м i дiаметром менше нiж 10 см е вельми незначною, для генеративних особин P. sylvestris було видшено 5 основних розмiрних клашв висоти та дiаметра стовбура, як охоплювали дiапазон значень 10-35 м та 10-60 см вщповщно. Для дерев висотою бшьше нiж 35 м видшений ще один додатковий клас
- 1а, а для дерев висота та дiаметр яких е меншими шж 10 м i 10 см, вiдповiдно, -клас Уа. В цiломy, теоретично видшена кiлькiсть сполучень рiзних клашв розмiрностi (Nt) для генеративного онтогенетичного стану дорiвнюе 29 варiантам.
Таблиця 2
Представлешсть за групами асощацш дерев Pinus sylvestris рiзних клаав
__p03MipH0CTi1_
Морфометричн параметры Частка (%) особин рiзного розмiрy за групами асощацш
висота дiаметр (нуме ращя груп асощацш вщповщае табл.1)
клас | амплпуда абсолютних значень, м клас амплпуда абсолют-них значень, см 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 1 5
1а бшьше 35,0 I 50,0 - 60,0 8,2
1а бшьше 35,0 III 30,0 - 40,0 27,4
1а бшьше 35,0 IV 20,0 - 30,0 14,3
I 30,0 - 35,0 II 40,0 - 50,0 2,3 11,6 28,2 6,1 11,7 51,4 23,1 4,9 66,6
I 30,0 - 35,0 III 30,0 - 40,0 4,1 5,9 28,5 66,6 9,1 24,8 11,8 11,8 33,4
I 30,0 - 35,0 IV 20,0 - 30,0 0,8 11,9 33,4 13,3 9,6 7,2
I 30,0 - 35,0 У 10,0 - 20,0 9,4
II 25,0 - 30,0 II 40,0 - 50,0 2,5 14,5 48,6
II 25,0 - 30,0 III 30,0 - 40,0 13,9 29,4 71,4 21,2 12,9 9,4 10,5 37,6 6,1
II 25,0 - 30,0 IV 20,0 - 30,0 17,4 23,5 14,1 29,0 45,5 25,2 42,3 17,7
II 25,0 - 30,0 У 10,0 - 20,0 3,0 100
III 20,0 - 25,0 II 40,0 - 50,0 1,3 12,1
III 20,0 - 25,0 III 30,0 - 40,0 5 3,0 17,2 52,8
III 20,0 - 25,0 IV 20,0 - 30,0 27,3 17,7 21,6 20,1 6,3 47,2
III 20,0 - 25,0 У 10,0 - 20,0 4,1 12,1 5,3
IV 15,0 - 20,0 IV 20,0 - 30,0 8,1 5,4
IV 15,0 - 20,0 У 10,0 - 20,0 11,6 35,3
У 10,0 - 15,0 IV 20,0 - 30,0 0,4 32,1
У 10,0 - 15,0 У 10,0 - 20,0 1,2
Уа менше 10,0 Уа менше 10,0 см 19,7
Коефщент рiзноманiтностi розмiрноl структури (KRRS), % 48,3 20,7 10,3 13,8 6,9 24,1 20,7 6,9 17,2 24,1 10,3 31,0 3,4 6,9 6,9
Примтка: з таблиц виключеш сполучення розм1рних клаав, яким в уах групах асощацш вщповщала частка особин на р1вт 0%
Дерева найвищого класу (1а) розмiрностi висоти виявленi тшьки в двох групах асоцiацiй: Pineta coryloso - vacciniosa та Querceto - Pineta vacciniosa. В першш з них найвищi дерева мали порiвняно не значний дiаметр (20,0-30,0 см), а в другш, бшьший - 30,0-55,0 см. Частка найвищих дерев в грyпi асоцiацiй Pineta coryloso -vacciniosa дорiвнюе 14,3%, а в груш асощацш Querceto - Pineta vacciniosa - 35,6%.
В цих групах асощацш 53,9-56,7% складають дерева висотою 30,0-35,0 м. Однак, вони суттево р1зняться за дiаметром: в rpyni асощацш Pineta coryloso - vacciniosa представлеш дерева дiаметром 30,0-50,0 см, а в rpyni асощацш Querceto - Pineta vacciniosa - дiаметpом вщ 10,0 до 50,0 см. KpiM того, 29,0% та 10,5%, вщповщно, в двох даних групах асощацш становить частка дерев II класу висоти (25,0-30,0 м). Особливютю груп асощацш Pineta asariosa та Populeta stellariosa е те, що в 1'х складi представлеш генеративш дерева виключно першого класу висоти (30,0-35,0 м) i двох клашв дiаметpy: III, IV та II, III, вщповщно.
Таким чином, вище охарактеризована pозмipна структура деревосташв P. sylvestris з чотирьох груп асоцiацiй (Pineta coryloso - vacciniosa, Querceto - Pineta vacciniosa, Pineta asariosa, Populeta stellariosa), в яких зафшсоваш одш з найвищих сеpеднiх значень висоти та дiаметpy стовбура. Результати проведеного анашзу даних груп асоцiацiй i вах iнших, свiдчать, що сукупносп рослин, яю мають близькi середш значення моpфопаpаметpiв можуть суттево вiдpiзнятись за pозмipною структурою. В деревостанах, що характеризуються досить низькими середшми значеннями того чи нiшого морфопараметру (як в гpyпi асоцiацiй Pineta sphagnosa), щлком можлива пpисyтнiсть особин, яю належать до одних з найвищих pозмipних класiв.
Розмipна структура кожно! сyкyпностi е специфiчною як за розподтом дерев за класами pозмipностi, так i за ступенем piзноманiтностi пpедставленостi piзних клас1в pозмipностi. Наприклад, найбiльш piзноманiтна pозмipна структура властива гpyпi асоцiацiй Pineta hylocomiosa: в нш виявлено чотирнадцять з двадцяти дев'яти (48,3%) видiлених нами можливих ваpiантiв сполучення piзних pозмipних класiв висоти та дiаметpа стовбура. В груш асощацш Betuleto - Pineta vacciniosa виявлено дев'ять (31,0%) ваpiантiв сполучення piзних pозмipних клашв. Тодi як в гpyпi асощацш Tilieto-Querceta stellariosa - тшьки один. Останнш факт е свщченням того, що P. sylvestris в деревостанах може юнувати при найнижчих piвнях pозмipноï дифеpенцiацiï особин.
Розгляд змши величини коефiцiента piзноманiтностi pозмipноï структури (KRRS) на вищезазначених гpадiентах екологiчних чинниюв засвщчив наявнiсть тенденцп до зменшення даноï характеристики при зростанш вологостi та pодючостi грунпв, i, навпаки, ïï збiльшення при зростанш зiмкнyтостi деревосташв. Значення коефщенту детеpмiнацiï для зазначених взаемозв'язкiв знаходяться на piвнi 0,30-0,51. Однак, найбшьш суттева i статистично достовipна залежнють (при значеннях коефiцiентy кореляцп +0,83 та коефщенту детеpмiнацiï 0,69) мае мюце м1ж коефiцiентом piзноманiтностi pозмipноï структури та кiлькiстю дерев P. sylvestris, представлених в деpевостанi. В зв'язку з тим, що структурно неоднорщш деревостани е бшьш стшкими до екологiчних стpесiв [12], в останньому випадку ми маемо прояв ефективно1' pеалiзацiï взаемозв'язку мiж кшьюсними та як1сними параметрами лiсових фiтоценозiв.
Аналiз спектpiв, якi вiдобpажyють представлешсть в кожнiй гpyпi асоцiацiй pозмipних класiв висоти та дiаметpy, засвщчив, що цi спектри в основному е континуальними (рис. 3), тоб-то в межах наявного дшазону показниюв вони включають дерева всiх pозмipних класiв. При цьому виключенням е спектри з групи асощацш Pineta sphagnosa (рис. 3А). В нш у складi спектру pозмipних класiв дiаметpа пpедставленi дерева III, IV та Vа класiв, а вщсутш - V класу, а в складi спектру pозмipних класiв висоти наявш дерева II, III та V, Vа класiв, а вщсутш - IV класу.
А
65 55
c)P
Я
N
к >
11
и
и 25
m
а R 15
Г1
(П
5
-5
Б
65 55
оР
м 45
S
° 1 г.
о 35
о
о
2 5
ni й
в 15 о 15 <Ч
^ 5 -5
В
120 100 80 60 40 20 0 -20
— Висота -D-— Дiаметр
1а
II
III
IV V Va
Po3MipHi класи
— Висота ■■■л..... Д1аметр
1а
II
III
IV
V Va
Розм1рн1 класи
— Висота "п..... Д1аметр
Ia
II III
IV V Va
Розм1рн1 класи
I
I
Рис.3. Розмiрнi спектри Pinus sylvestris в рiзних групах асцiацiй (А - група асощацш Pineta sphagnosa; Б - Pineta hylocomiosa, В - Tilieto (cordatae) - Querceta (roboris) stellariosa (holosteae))
За виключенням груп асощацш Pineta hylocomiosa (рис. 3Б), Pineta sphagnosa, Betuleto - Pineta vacciniosa, в уах шших групах асощацш в pозмipних спектрах висоти представлеш дерева не бшьше шж трьох клашв, а в групах асощацш Pineta nardiosa, Pineta asariosa, Tilieto-Querceta stellariosa (рис. 3В), Betuleta caricosa, Populeta stellariosa - взагалi одного. Тодi як pозмipнi спектри дiаметpа в основному сформоваш з 3 - 4 pозмipних клаав, i лише в групах асощацш Pineta moliniosa та Tilieto-Querceta stellariosa pозмip дiаметpа стовбура у дерев вщповщае одному pозмipномy класу. В групах асощацш pозмipнi спектри дiаметpа, поpiвняно зi спектрами висоти, переважно сформоваш з бшьшо1' кiлькостi класiв. Для кожно1' групи асоцiацiй також було проведене поpiвняння пpедставленостi в pозмipних спектрах найбiльшоï частки рослин того чи шшого класу. В основному у фгтоценозах домiнyючою е частка рослин однакових класiв висоти та дiаметpа, або вiдмiнних мiж собою на один клас. В груш ж асощацш Tilieto-Querceta stellariosa така вщмшнють доpiвнюе двом класам pозмipностi, що може бути проявом як меншо1' скоpельованостi ростових процеав, так i специфiчних особливостей формування морфоструктури дерев P. sylvestris. Останнш аспект в данiй гpyпi асощацш, зокрема, проявляеться в найвищих, поpiвняно з yсiма iншими групами асощацш, середшх значеннях спiввiдношення мiж висотою та дiаметpом стовбура (HDR).
Розмipнi показники та pозмipна структура деревосташв P. sylvestris, е не тшьки штегральними ознаками щодо бюлопчних властивостей породи та еколого -ценотичних паpаметpiв мюцезростань, а й самi можуть впливати на процес юнування лiсiв: цi ознаки е вщображенням та складовими всiеï системи прямих та зворотшх зв'язкiв, притаманних фгтоценозам, i визначальних в аспектi забезпечення 1'х сталого iснyвання. Однак, в люах, якi знаходяться в OTOT^Mi господарського користування, кiлькiснi та яюсш ознаки pозмipноï структури деpевостанiв суттево залежать вщ впровадження лiсогосподаpських заходiв, зокрема, освiтлення, пpоpiджyвання деpевостанiв, що, безумовно, накладае вщбиток i на систему взаемозв'зюв, якi лежать в основi забезпечення стiйкостi лiсових екосистем
ВИСНОВКИ
1. P. sylvestris е одшею з основних люоутворюючих порщ Новгоpод-Сiвеpського Полiсся. Вона представлена в складi деpевостанiв значноï кiлькостi фiтоценозiв, в яких мае piзний фiтоценотичний статус. В piзних мюцезростаннях дерева P. sylvestris статистично достовipно вiдpiзняються за сеpеднiми значеннями провщних моpфопаpаметpiв (висоти, дiаметpy стовбура, HDR), а деревостани цiеï породи мають сyттевi вiдмiнностi у pозмipнiй структура
2. До числа екологiчних чинниюв, яю статистично достовipно впливають на pозмipнi характеристики P. sylvestris, належать волопсть гpyнтiв, хх тpофнiсть та зiмкнyтiсть деpевостанiв. Рiвень piзноманiтностi pозмipноï структури позитивним чином залежить вщ кiлькостi дерев даноï породи, представлених в складi конкретного фiтоценозy.
3. Найвищий piвень piзноманiтностi pозмipноï структури P. sylvestris притаманний груш асощацш Pineta hylocomiosa. Це, в комплекс з континуальнютю спектpiв, е результатом i вщображенням ïï значно! поширеност в pегiонi дослiджень, а
також ргзномаштносп еколого-ценотичних параметр гв мюцезростань, що вiдповiдають дангй rpyni асоцiацiй.
4. Пpедставленiсть в деяких групах асощацш (Pineta asariosa, Pineta moliniosa, Tilieto-Querceta stellariosa, Betuleta caricosa, Populeta stellariosa) дерев, параметри яких вщповщають 1-2 класам pозмipностi е показником того, що в даних фгтоценозах P. sylvestris icHye в межах вузького дiапазонy еколопчно! нiшi. В широколистяних лгсах це, зокрема, може бути наслгдком конкурентного тиску на P. sylvestris з боку поргд-домшантгв.
Список лггератури
1. Marba N. Allometric scaling of plant history / N. Marba, C.M. Duarte, S. Agusti // Proc. Nation. Acad. Sci. USA. - 2007. - Vol. 104. - С. 15777-15780.
2. Злобин Ю.А. Популяционная экология растений: современное состояние, точки роста / Злобин Ю.А. - Сумы: Университетская книга, 2009. - 263 с.
3. Злобин Ю.А. Принципы и методы изучения ценотических популяций растений / Злобин Ю.А. -Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1989. - 146 с.
4. Карманова И.В. Математические методы изучения роста и продуктивности растений / Карманова И.В. - М.: Наука, 1976. - 222 с.
5. Hunt R. Plant growth analysis / Hunt R. - London, 1978. - 67 p.
6. Ипатов В.С. Деференциация древостоя. I. / В.С. Ипатов // Вестн. Ленингр. ун-та. Серия «Биология». - 1968. - № 21. - Вып.4. - С. 59-68.
7. Дыренков С.А. Структура и динамика таежных ельников / Дыренков С.А. - Л: Наука, 1984. - 174 с.
8. Weiner J. Size hierarchies in experimental populations of annual plants / Weiner J. // Ecology. - 1985. -Vol. 66. - № 3. - P. 743-752.
9. Котов С.Ф. Конкуренция и размерная структура ценопопуляций Salicornia europaea L. (Chenopodiaceae Vent.) / С.Ф. Котов // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология». - 2001. - Т. 14 (53). - №1. - С.43-49.
10. Бузун В.О. Структура соснових насаджень, що надходять у лгсовгдновш рубки / В.О. Бузун, О.Г. Дмитренко, В.Д. Шкудор // Шсгвництво i агролгсомелюрацш. - 2004. - Вип. 107. - С. 126-130.
11. Оскорбин П.А. Структура темнохвойных древостоев южной тайги Красноярского края / Оскорбин П.А. // Автореф. дис. ... канд. биол. наук. - Красноярск, 2007. - 17 с.
12. Лебков В.Ф. Закономерности и оценки структуры древостоев сосны / В.Ф. Лебков, Н.Ф. Каплина // Лесное хозяйство. - 2008. - № 3. - С. 39-41.
13. Лопатникова О.А. Естественное возобновление в коренных северотаежных сосновых лесах Карелии / О.А. Лопатникова, Е.В. Шорохова // Современные проблемы и перспективы рационального лесопользования в условиях рынка. - Санкт-Петербург, 2008. - С. 28-32.
14. Высоцкий К.К. Как прогнозировать рост и развитие древостоев / К.К. Высоцкий // Эколого-географические и генетические принципы изучения лесов. - Свердловск. - 1983. - С. 108-116.
15. Сукачев В.Н. Типы лесов и типы лесорастительных условий / Сукачев В.Н. - М.: Гослестехиздат, 1945. - 37 с.
16. Погребняк П.С. Основы лесной типологии / Погребняк П.С. - К.: Изд-во АН УССР, 1955. - 455 с.
17. Побединский А.В. Сосна / Ред. К.Б. Лосицкий. - М. : Лесная промышленность, 1979. - 125 с.
Скляр В.Г. Размерная структура древостоев сосны обыкновенной в лесах Новгород-Северского Полесья / В.Г. Скляр // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». - 2011. - Т. 24 (63), № 4. - С. 292-302. Проведена оценка величин размерных параметров деревьев и размерной структуры древостоев сосны обыкновенной в разных лесных фитоценозах Новгород-Северского Полесья. Раскрыты особенности и закономерности формирования размерных характеристик данной породы на фоне влияния ведущих экологических факторов.
Ключевые слова: сосна обыкновенная (Pinus sylvestris L.), размерная структура древостоя, экологические факторы.
Skliar V.G. Size structure Pinus sylvestris in forests of the Novgorod -Sivers'k Polissya / V.G. Skliar //
Scientific Notes of Taurida V.Vemadsky National University. - Series: Biology, chemistry. - 2011. - Vol. 24 (63), No. 4. - P. 292-302.
Information about size and size structure Pinus sylvestris in forests of the Novgorod-Sivers'k Polissya are present. Peculiarity, regularity influence ecological factors on size and size structure are research. Keywords: Pinus sylvestris L., size structure, ecologycal factors.
Поступила в редакцию 20.11.2011 г.
