CC BY
7Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 25 (64). 2012. № 1. С. 87-95
УДК 349.2
ОКРЕМ1 ВИМОГИ ДО ПРАЦ1ВНИК1В
Лукашева Н. М.
Тавршський нацюнальний ушверситет ш.В. I. Вернадського, м. Омферополь, Украгна
Певш вимоги до окремих категорш пращвниюв випливають iз положень законодавства, яю ма-ють неоднаковий правовий режим. Тому положення, що надають право на зайняття певних посад гро-мадянам Укра!ни, треба сформулювати бiльш категорично, наприклад включивши до них слово «тшь-ки» (тiльки громадяни Украгни вправi займати вщповщт посади).
Ключовi слова: пращвник, вимоги, стать, судимгсть, громадянство.
Чинне законодавство Украши про працю характеризуется наявшстю величез-но! кшькост положень, якими формулюються вимоги до пращвниюв, порядок вста-новлення !х вщповщносп цим вимогам, а також наслщки встановлено! невщповщ-носп.
Вс вимоги, яю ставляться до пращвниюв, слщ подшити на професшш, вимоги до здоров'я та шш1 вимоги.
До шших вимог до пращвниюв належать моральш вимоги, в тому числ1 1 вимоги, пов'язаш з необхщшстю дов1ри до пращвниюв, вимоги до вшу, стат1, громадян-ства, проживання на територп Укра!ни, наявносп д1ездатност1 та вщсутносп И об-межень, наявносп права голосу, вщсутносп судимости
Встановлення вимоги до стал пращвниюв чи претенденпв на посади або робо-ч1 мюця суперечило б положенням про неприпустимють дискримшацп за ознакою стал, що заборонена 1 Конститущею [1], 1 м1жнародними договорами Укра!ни, { ст. 22 КЗпП [2].
Але досвщ заруб1жних кра!н дае шдставу для висновку про необхщшсть розрь зняти сощальний та 1ндивщуальний р1вш забезпечення трудових прав. Так, у Швецп перевага при прийнятп на роботу надаеться чоловшам або жшкам за критер1ем р1в-ного представництва обох статей в персонал1 шдприемства [3, с. 70]. В Укра!ш також введений в д1ю законодавчий акт, що надае перевагу сощальному р1вню забезпечення трудових прав при прийнятп на роботу [4, ст. 18]. Разом з тим, в Украш збер1гаються правила щодо обмеження використання пращ жшок на певних видах робгг.
Вщповщно до ст. 174 КЗпП збороняеться застосування пращ жшок на важких роботах { на роботах ¡з шюдливими або небезпечними умовами пращ, а також на тдземних роботах, кр1м деяких вид1в тдземних робгг (неф1зичних робгг або робгг по саштарному та побутовому обслуговуванню). Наказом Мшстерства охорони здоров'я затверджено Перелш важких роб1т, робгг 1з шюдливими { небезпечними умовами пращ, на яких забороняеться застосування пращ жшок [5]. Цей перелш
87
мютить два роздши. В роздш I перелiченi роботи, де використання працi жшок за-бороняеться з дня введения в дда цього нормативно-правового акту.
В роздш II наводяться т роботи, на яких заборона використання пращ жшок буде вводитись окремими наказами Мшютерства охорони здоров'я Украши в мiру створення для цього економiчних та техшчних умов. Це означае, що законодавст-вом не тшьки обмежуеться використання працi жшок на певних роботах, а i закрш-люеться тенденцiя до розширення кола робiт, на яких забороняеться використовува-ти працю жшок.
Заборонивши використання пращ жшок на тдземних роботах, Украша викона-ла вимоги Конвенци 45 Мiжнародноl оргашзаци пращ «Про застосування працi жь нок на тдземних роботах у шахтах будь-якого роду» [6, с. 228].
Названий вище Перелш не пов'язуе обмеження на використання пращ з функщею материнства. Рекомендащя 4 Мiжнародноl оргашзаци працi «Щодо захи-сту жшок i дiтей вiд сатуршзму» [31, с. 35] також передбачае виключення допуску до вiдповiдних робгг всiх жiнок, хоч i мютить мотивування тако! рекомендаци поси-ланням на небезпечнють виконання таких робгг для функцiй материнства.
Очевидно, обмеження використання пращ жшок на певних роботах поза зв'язком з виконанням ними материнських функци е недощльним, оскшьки такi обмеження стосуються i тих жшок, якi в зв'язку з вшом чи з шших причин нездатнi виконувати функщю материнства. Для таких жшок заборона на використання пращ жшок на певних роботах може створювати невиправдаш перешкоди для реатзацл права на працю. Досвщ врахування ще1 обставини в практищ правотворчостi в Укрш'ш е. Так, частина друга ст. 7 Закону «Про захист людини вщ впливу юшзую-чого випромшювання» [7] забороняе залучати до лшвщаци радiацiйних аварiй та !х наслщюв «жшок дiтородного вiку». 1нша справа, що це формулювання потребуе деякого уточнення.
Втизняш правотворчi органи вщчувають невиправдану жорсткiсть iмпера-тивних обмежень на використання пращ жшок на важких роботах, на роботах з шкщливими i небезпечними умовами пращ. Тому Мшютерство охорони здоров'я i не вводило заборону на використання пращ жшок на окремих роботах, що включеш до роздшу II названого вище Перелшу [26]. Створюеться враження, що такi заборони i не будуть вводитись. В будь-якому випадку, св^ова тенденцiя е шшою. Як свiдчать автори [8, с. 514-515], !спашя свого часу змушена була денонсувати пiдпункт «в» п. 4 ст. 8 Свропейсько1 сощально1 харти 1961 р. [9], оскшьки в цьому шдпункп мютилось положення про обмеження можливостi працевлаштування жшок на певних роботах, що було розщнене як дискримiнацiя за ознакою статi. Тому Свропейська соцiальна хартiя (переглянута) 1996 р. [10] уже не мютила такого положення. Як пише Феськов М. М., «у США бiльшiсть акпв щодо спещально1 охорони жшочо1 пращ визнана судами такими, що суперечать законам про заборону дискримшаци за ознакою статЬ> [11, с. 131].
Викладене дае тдстави для висновку про те, що правила про обмеження використання пращ жшок на певних роботах поступово мають бути скасоваш. Це буде вщповщати мiжнародним зобов'язанням, взятим на себе Украшою у зв'язку з ра-тифшащею Конвенци про лшвщащю ушх форм дискримшаци щодо жiнок. Вщповщно до ст. 1 ще1 Конвенци термш «дискримiнацiя щодо жшок» «означае будь-яке розрiзнення, виключення або обмеження за ознакою стат^ якi спрямоваш
88
на ослаблення або зводять нашвець визнання, користування або здшснення жшка-ми, незалежно вщ !х с1мейного стану, на засадах р1вноправност чоловшв { жiнок, прав людини та основних свобод у полггичнш, економ1чнш, сощальнш, культурнш, громадянсьюй або будь-яюй шшш галузЬ> [12]. Це визначення коментуеться так, що «забезпечення прав жшок не повинне здшснюватись у форм1 встановлення обме-жень 1 заборон на реатзащю ними !х прав» [13, с. 58].
Вимога наявносп громадянства Укра!ни ставиться до пращвниюв як прямо, так 1 опосередковано. Прямо така вимога формулюеться стовно окремих категорш пращвниюв. Ст. 4 Закону «Про державну службу» [14] визнае право на державну службу за громадянами Укра!ни. Це положення конкретизуеться у ст. 103 Конституци [1] (стосовно Президента Укра!ни), ст. 127 Конституци (стосовно судщв), ст. 148 Конституци (стосовно судд1в Конституцшного Суду), у ст. 46 Закону «Про прокуратуру» [15] (стосовно прокурор1в { слщчих). У зв'язку з виокремленням ¡з рашше едино! державно! служби в органах мюцевого самоврядування виникла потреба у встановленш вимоги мати громадянство Укра!ни для службовщв оргашв самоврядування (ст. 5 Закону «Про службу в органах мюцевого самоврядування» [16]).
Вимога громадянства для державних службовщв { службовщв оргашв мюцевого самоврядування е виправданою. Але в ус1х названих законах ця вимога сформу-льована невдало. Зазначення на те, що вщповщш посади можуть обшмати громадя-ни Укра!ни разом !з ст. 26 Конституци Укра!ни та ст. 2 Закону «Про правовий статус шоземщв та ос1б без громадянства» [17] означае, що шоземщ та особи без громадянства також можуть обшмати вщповщш посади. Такого тлумачення можна уникнути, якщо вимогу громадянства сформулювати так, що вщповщш посади вправ1 обшмати «лише» громадяни Укра!ни.
Вимога громадянства до ос1б, що приймаються на роботу чи виконують роботу, що передбачае доступ до державно! таемнищ (ст. 2 Закону «Про державну таем-ницю» [18]), також е виправданою з огляду на те, що законодавство багатьох кра!н не допускае видач1 сво!х громадян шшим кра!нам з метою кримшального пере-слщування. Можливо, е виправданим пред'явлення вимоги наявносп громадянства Укра!ни до кашташв морських торговельних суден (ст. 53 Кодексу торговельного мореплавства Укра!ни [19]), державних морських лоцмашв (п. 8.1 Положення про державну морську лоцманську службу [20]).
Але автор не бачить можливих аргумеипв на користь вимоги наявност громадянства Укра!ни, яка (вимога) ставиться до кандидапв на посади кер1вниюв вищих навчальних заклад1в 3-4 р1вшв акредитаци (ч. 1 ст. 39 Закону «Про вищу осв1ту» [21]). По-перше, якщо вже ставити таку вимогу, то !! доцшьно було б поширювати { на кандидапв на посади кер1вниюв вищих навчальних заклад1в 1-2 р1вня акредитаци. По-друге, якщо вже ставити цю вимогу, то !! доцшьно було б поширити { на ос1б, яю вже обшмають таю посади, але втратили громадянство Укра!ни. Необгрун-тованою е така вимога стосовно кер1вниюв загальноосв1тшх (ст. 24 Закону «Про загальну середню освггу», дошюльних (ст. 31 Закону «Про дошюльну осв1ту» [22]), позашюльних навчальних заклад1в (ст. 21 Закону «Про позашюльну осв1ту» [23]), аудитор1в (вщповщно до ст. 12 Закону «Про аудиторську д1яльнють» [24] право на отримання сертифшата аудитора мають громадяни Укра!ни).
Опосередковано вимога наявност громадянства Укра!ни до пращвниюв випли-вае !з ст. 8 Закону «Про правовий статус шоземщв та ос1б без громадянства» [17],
89
вщповщно до яко1 право на працевлаштування в Украш мають тiльки tî шоземщ та особи без громадянства, яю постiйно проживають на законних шдставах в Украïнi. Цi правила видаються автору такими, що на цей час е обгрунтованими. Зняття об-межень на працевлаштування iноземцiв, до якого закликае Феськов М. М. [11, с. 62], було б передчасним, оскшьки передбачае зняття зустрiчних обмежень. Викли-кае заперечення також наполегливе повторення Феськовим М. М. тези про те, що ст. 43 Конституци [1] i Закон «Про зайнятють населення» (ст. 8, 13, 19) [25] цими по-ложеннями вiдповiднi права та гарашгями надають «лише» громадянам Украïни. В названих положеннях слово «лише» не вживаеться, а це надае вiдповiдним поло-женням дещо iншого змiсту.
Вимога проживання на територи Украïни на певний момент чи впродовж пев-ного часу встановлена стосовно: 1) Президента Украши (частина друга ст. 103 Конституци); 2) суддiв Конституцшного Суду (ст. 148 Конституци); 3) суддiв (частина третя ст. 127 Конституци). Ц вимоги можуть бути визнаш не вповш обгрунтованими лише стосовно судщв. В рештi випадюв свiтова практика знае ще бшьш жорсткi вимоги.
Вимога бути дiездатними ставиться до державних службовщв (ст. 3 Закону «Про державну службу» [14]), службовщв оргашв мюцевого самоврядування (ст. 12 Закону «Про службу в органах мюцевого самоврядування» [16]) i до пращвниюв, робота яких передбачае допуск до державноï таемнищ (ст. 21 Закону «Про державну таемницю» [18]. Це - вкрай лiберальний шдхщ. 1ншин М. I. звернув увагу на те, що обмеження дiездатностi фiзичноï особи мае бути визнане несумюним з будь-якою державною службою [26, с. 191].
Стосовно народних депутатiв Украïнi i Президента Украши було визнано неко-ректним говорити про несумюнють зайняття таких посад з недiездатнiстю. Тому записали, що народними депутатами i Президентом Украши можуть бути громадя-ни, яю мають право голосу (ст. 76, 103 Конституци). Оскшьки не мають права голосу тшьки громадяни, яких визнано судом недiездатними (ст. 71 Конституци), то слщ зробити висновок про те, що до народних депута^в i Президента Украши ставиться вимога бути дiездатним.
Що стосуеться недiездатних оаб, то проблема реалiзацiï ix права на працю за-лишаеться невирiшеною в законодавствi i недослiдженою в наущ. Звертають на себе увагу безапеляцшш твердження про те, що особа, яка не мае волi (псиxiчно хвора) не може бути суб'ектом трудового права [27, с. 45]. Недiездатними визнаються судом особи, яю внаслiдок xронiчного, стiйкого псиxiчного розладу не здатнi усвiдомлювати значення сво].'х дiй та (або) керувати ними [28, ст. 39]. Це - швалщи, на яких поширюеться чиннють актiв законодавства, що передбачають трудову ре-абiлiтацiю таких ошб [29; 167]. Тому треба встановити загальш правила про порядок прийняття на роботу недiездатниx, про особливосп трудових правовiдносин з участю таких ошб, припинення та змiни таких правовщносин. Пiсля цього буде необхщним встановити перелiк робiт, де можливе використання пращ таких ошб.
Аналiз положень актiв законодавства, якi ставлять до пращвниюв та претен-дешгв на посади вимогу вiдсутностi судимосп, дае пiдстави для висновку про те, що достатньо].' послiдовностi в цьому вщношенш у законодавця немае. Цей висновок шдтверджуеться уже тим, що до кандидата на пост Президента Украши вимога
90
вщсутносп судимост не ставиться, хоч до депутат1в така вимога ставиться (ст. 76 Конституци [1]).
Правила, що встановлюють вимогу вщсутносп судимосп, е диференцшовани-ми. Найбшьш жорстю правила встановлеш стосовно службовщв Державно! кри-мшально-виконавчо! служби [30, ст. 14] { пращвниюв мшщи [31, ст. 17]. На таю посади не можуть бути прийняти особи, «яю рашше засуджувались за вчинення зло-чину». Це формулювання виключае можливють вщповщно! служби нав1ть для ос1б, яю були засуджеш, а пот1м були реабштоваш, або ос1б, обвинувальш вироки щодо яких були скасоваш.
Менш жорстю вимоги встановлеш щодо прокурор1в та слщчих прокуратури. Особи, яю були засуджеш за скоення злочину (отже, - 1 т1, судимють яких погашена або знята) не можуть бути прийнят на зазначеш посади. Але реабштоваш можуть бути прийнят на таю посади (ст. 46 Закону «Про прокуратуру» [15]).
Незалежно вщ погашення чи зняття судимост не можуть бути прийнят на роботу до оргашв державно! податково! служби «особи, яких було засуджено за вчинення корисливих злочишв» (ст. 15 Закону «Про державну податкову службу в Укра!ш» [32]). Взяте в лапки формулювання слщ тлумачити так, що скасування об-винувального вироку означае, що особа може бути прийнята на роботу в органи державно! податково! служби. Деяка невизначенють правила, що анатзуеться, пов' язана з тим, що воно передбачае обмеження для прийняття на будь-яку роботу до орган1в державно! податково! служби. З шшого боку, заголовок ще! статт1 «Посадов! особи оргашв державно! податково! служби» дае тдстави для висновку про те, що змют ще! статт1 не виходить за меж1 в1дносин з участю названих посадових ос1б. За загальним правилом суперечн1сть м1ж заголовком статп, розд1лу, глави закону чи м1ж заголовком самого закону та !х зм1стом мае вир1шуватись на користь змюту. Але в даному випадку тако! суперечност1 немае: зазначивши в заголовку статп на те, що в нш йдеться про посадових ос1б державно! податково! служби, за-конодавець в текст! статп не повторюе, що вщповщш правила поширюються тшьки на посадових ос1б. Разом з тим з метою надати змюту ст. 15 Закону «Про державну податкову службу в Укра!ш» [32] бшьшо! визначеносп доцшьно було б зазначити на те, що обмеження за критер1ем судимосп поширюються на претендент1в на посади, а не на будь-яку роботу.
Нарешт1, звернемо увагу { на те, що на посадових ос1б державно! податково! служби поширюеться Закон «Про державну податкову службу в Укра!ш», який: 1) передбачае прийняття Присяги вс1ма державними службовцями; 2) зпдно з текстом Присяги державш службовц1, в тому числ1 1 посадов! особи державно! податково! служби повинш «з г!дн!стю нести високе звання державного службовця»; 3) передбачае припинення державно! служби у раз! порушення Присяги. Тому особа, що мае судимють за вчинення будь-якого злочину (а не тшьки корисливого), не зможе ви-конати дану Присягу. Це дае тдстави для висновку про те, що необхщно встанови-ти бшьш жорстю обмеження на прийняття на посади в органи державно! податково! служби за критер!ем наявносп судимосп.
Непогашена ! незнята судимють за будь-який злочин перешкоджае зайняттю посади судщ. Таке випливае !з Закону «Про судоустрш ! статус судщв». Загальне ж правило ст. 12 Закону «Про державну службу» [14] перешкодою для зайняття посади державного службовця визнае таку судимють (незняту ! непогашену), яка е
91
несумюною iз зайняттям посади. В науково-практичному виданш стверджуеться, що несумiсною з державною службою е лише судимють за тяжю злочини [33, с. 41]. Уявляеться, що питання про обмеження можливост прийняття на державну службу ошб, що мають судимiсть, мае виршуватись так, як це викладено вище стосовно посадових осiб державноï податковоï служби.
Низка положень акпв законодавства визнае несумiсною з зайняттям певних посад судимють за вчинення умисного злочину. Такi правила встановлеш стосовно службовцiв органiв мюцевого самоврядування (ст. 12 Закону «Про службу в органах мюцевого самоврядування» [16]), ошб, що приймаються на роботу в Управлшня державноï охорони Украши (ст. 16 Закону «Про державну охорону оргашв держав-ноï влади Украïни та посадових оаб» [34]).
Судимiсть (непогашена i незнята) е перешкодою для зайняття посади оцшюва-ча (ст. 6 Закону «Про ощнку майна, майнових прав та професшну оцiночну дiяль-нють в Украïнi» [35]). Незнята i непогашена судимють е перешкодою для прийняття на роботу, яка передбачае допуск до державноï таемнищ (ст. 23 Закону «Про державну таемницю» [18]).
Нарешп, звернемо увагу i на те, що певш вимоги до окремих категорш пращвниюв випливають iз положень законодавства, вщповщно до яких прийняття на роботу мае погоджуватись з вщповщними органами чи посадовими особами. Взагал^ погодження мають неоднаковий правовий режим. Правило про згоду каштана судна на прийняття на роботу члешв екшажу судна (ст. 66 Кодексу торго-вельного мореплавства [19]) шчого не додае до загальних вимог до претендента на вiдповiднi посади чи робочi мiсця, бо вiдмова каштана в прийнятп на роботу зпдно з названою статтею мае бути обгрунтованою. 1нший правовий режим повинно мати згода центральних органiв виконавчоï влади на призначення осiб на посади керiвникiв управлiнь, вiддiлiв, шших структурних пiдроздiлiв мiсцевиx державних адмшютрацш. Недоцiльним було б визнати за претендентами на таю посади право на судовий захист ïx вщповщних претензш.
Певна свобода адмiнiстративного угляду мае бути визнана i за вщповщним органом Держнаглядохоронпращ, з яким погоджуеться прийняття (переведення) на роботу на посаду керiвника служби охорони пращ шахти [36].
Що стосуеться правила про необхвднють отримання згоди органу внутршшх справ на прийняття ошб на роботу, яка передбачае поводження з вибуховими ма-терiалами (ст. 18 Закону «Про поводження з вибуховими матерiалами промислового призначення» [37]), то воно мае на увазi перевiрку вiдповiдностi особи певним ви-могам, але щ вимоги законодавством не встановленi, що створюе невизначенють у вiдповiдниx вщносинах. Тому доцiльно було б таю вимоги встановити, залишивши на угляд оргашв внутршшх справ деяку сферу, яка не шддаеться формальному визначенню, але в яюй названiй органи мали б право вщмовити у дачi згоди на свiй угляд, маючи на увазi необxiднiсть безумовного гарантування суспiльноï небезпеки.
Визначення у законодавствi Украïни про працю вимог, яю ставляться чи можуть ставитися до пращвниюв, порядку встановлення таких вимог, перевiрки вщпо-вщносп працiвникiв вимогам, якi до них ставляться, ютотно зачiпае iнтереси не тшьки сторш трудового договору, а i суспшьства в цiлому та окремих сощальних груп. Доцiльне правове регулювання вiдносин щодо встановлення вимог до пращвниюв створюе передумови для економiчно та сощально виправданого руху робочоï
92
сили та досягнення в результат такого руху бшьшо! рiвноваги мiж вимогами до посади (робочого мюця) та здатшстю працiвника до працi, мiж штересами найманих працiвникiв i роботодавцiв, мiж економiчними i соцiальними цiлями суспшьства.
Список лiтератури
1. Конституцiя Украши. Прийнята Верховною Радою Украши 28.06.1996. - Ввдомосп Верховно1 Ради Украши. - 1996. - N 30. - Ст. 141.
2. Кодекс закотв про працю Украши. Прийнятий Верховною Радою Украшсьюл РСР 10.12.71// Бюлетень законодавства i юридично1 практики Украши. - 2004. - № 1.
3. Киселев И. Я. Зарубежное трудовое право / И. Я. Киселев. - М. : Норма-Инфра-М, 1998. - 263
с.
4. Про забезпечення р1вних прав та можливостей жшок i чоловжгв: Закон Украши вщ 08.09.2005/Юфщшний вiсник Украши. - 2005. - № 40. - Ст. 2536.
5. Перелж важких робгг та робiт iз шюдливими i небезпечними умовами пращ, на яких забороня-еться застосування працi жiнок. Затв. наказом Мшстерства охорони здоров'я вiд 29.12.93 № 256// Законодавство про охорону пращ. - К. - . -
Т. 3. - 1995. - 576 с.
6. Конвенщя 45 М1жнародно1 оргашзаци пращ „Про застосування пращ жшок на тдземних роботах у шахтах будь-якого роду вщ 21.06.35// Конвенци та рекомендаци, ухваденi Мiжнародною орга-шзащею пращ. 1919-1964.- Женева: М1жнародне бюро пращ. - . -
Т. 1. 1999. - 776 с.
7. Про захист людини ввд впливу iонiзуючого випромiнювання: Закон Украши вщ 14.01.98// Офь цiйний вiсник Украши. - 1998. - № 6. - Ст. 211.
8. Гомьен Д., Харрис Д., Зваак Л. Европейская конвенция о правах человека и Европейская социальная хартия: право и практика / Д. Гомьен, Д. Харрис, Л. Зваак. - М. : Изд-во МНИМП, 1998. - 580 с.
9. Свропейська сощальна хартш вiд 18.10.1961// СССР и международное сотрудничество в области прав человека. Документы и материалы. - М. : «Международные отношения», 1989. - 545 с.
10. Свропейська сощальна хартш (переглянута) вщ 03.05.1996// Бюлетень законодавства i юриди-чно1 практики Украши. - 2006. - № 7. - 352 с.
11. Феськов М. М. Трудове законодавство Украши i Свропейська сощальна хартш (переглянута): питання адаптацп / М. М. Феськов. - К. : Знання, 2005. - 305 с.
12. Конвенщя про лжввдащю усх форм дискримшаци щодо жшок. Прийнята Оргашзащею Об'еднаних Нацгй 18.12.79. Ратифжована Указом Президп Верховно1 Ради УРСР вiд 24.12.80// Бiблiо-течка голови профспiлкового комитету. - 2005. - № 5-6.
13. Конвенщя про лжввдацта уах форм дискримшаци щодо жшок (науково-практичний комен-тар). - Х. : Одюсей, 2005. - 160 с.
14. Про державну службу: Закон Украши ввд 16.12.93// Зiбрання законодавства Украши.- К. : 1н Юре. - . -
Т. 8. 2001. - 8(З)7.
15. Про прокуратуру: Закон Украши ввд 05.11.91// Бюлетень законодавства i юридичноï практики Украши. - 2001. - № 8. - С. 181.
16. Про службу в органах мюцевого самоврядування: Закон Украши ввд 07.06.2001// Офщш-ний вюник Украши. - 2001. - № 26. - Ст. 1151.
17. Про правовий статус шоземщв та оиб без громадянства: Закон Украши вщ 22.09.2011р. № 3773-VI.
18. Про державну таемницю. Закон Украши вщ 21.01.94р. № 3855-Х11.
19. Кодекс торговельного мореплавства Украши ввд 23.05.1995// Ввдомост Верховноï Ради Украïни. - 1995. - N 47. - Ст. 349.
20. Положення про державну морську лоцманську службу. Затв. наказом Мшстерства транспорту Украши ввд 11.09.2000 № 717/4938
21. Про вищу освпу: Закон Украши вщ 17.01.2002. - Офщшний вюник Украши. - 2002. - № 8. - Ст. 327.
93
22. Про дошкшьну освпу: Закон Украши ввд 11.07.2001// Офщшний вiсник Украïни. - 2001. - № 31. - Ст. 1388.
23. Про позашкшьну освпу: Закон Украши ввд 22.06.2000// Офщшний вюник Украïни. -2000. - № 29. - Ст. 1190.
24. Про аудиторську дiяльнiсть: Закон Украïни ввд 22.04.93// Зiбрання законодавства Украь ни.- К.: 1н Юре. - . -
Т. 6. - 2001. - 6(3)7.
25. Про зайняпсть населення. Закон Украши вщ 01.03.91// Зiбрання законодавства Украши.-К. : 1н Юре. - . -
Т. 1. 1999. - 1(3)13.
26. 1ншин М. I. Правове регулювання службово-трудових ввдносин в Украïнi / М. I. 1ншин. -Х. : Видавництво УВС, 2004. - 337 с.
27. Толкунова В. Н. Трудовое право: [Курс лекций] / В. Н. Толкунова. - М. : ТК «Велби», 2002. - 320 с.
28. Цившьний кодекс Украши. Прийнятий Верховною Радою Украши 16.01.2003. - Офщшний вюник Украши. - 2003. - № 11. - Ст. 461.
29. Про реабЫтащю швалщв в Украш: Закон Украши ввд 06.10.2005// Офщшний вкник Украши. - 2005. - № 44. - Ст. 2757.
30. Про Державну Кримшально-виконавчу службу: Закон Украши ввд 23.06.2005// Офщшний вюник Украши. - 2005. - № 29. - Ст. 1697.
31. Про мЫщю: Закон Украши ввд 20.12.90// Бюлетень законодавства i юридичноï практики Украши. - 2001. - № 8. - С. 235.
32. Про державну податкову службу в Украш: Закон Украши вщ 04.12.90р. № 509-XII.
33. Науково-практичний коментар до законодавства Украши про працю/ [В. Г. Ротань, I. В. Зуб, Б. С. Стичинський]. - 6-те вид., доп. i переробл. - К. : А.С.К., 2005. - 976 с.
34. Про державну охорону оргашв державноï влади Украши та посадових оиб: Закон Украь ни ввд 04.03.98// Офщшний вюник Украши. - 1998. - № 13. - Ст. 481.
35. Про ощнку майна, майнових прав та професшну ощночну дiяльнiсть в Украш: Закон Украши ввд 12.07.2001// Офщшний вюник Украши. - 2001. - № 34. - Ст. 1577.
36. Правила безпеки у вугшьних шахтах. Затв. наказом Державного комитету Украши з на-гляду за охороною пращ ввд 16.11.2004 № 257. - Офщшний вюник Украши. - 2005. - № 13. - Ст. 689.
37. Про поводження з вибуховими матерiалами промислового призначення: Закон Украши ввд 23.12.2004. - Офщшний вюник Украши. - 2005. - № 2. - Ст. 68.
38. Про основи сощальюл захищеност швалвдв в Украш. Закон Украши ввд 21.03.91// Зiбрання законодавства Украши.- К.: 1н Юре. - . -
Т. 1. 1999. - 1(3)16.
39. Рекомендащя 4 Мiжнародноï оргашзаци права щодо захисту жшок i дггей ввд сатуршз-му// Конвенци та рекомендаци, ухвалеш Мiжнародною оргашзащею пращ. 1919-1964.- Женева: Мiжнародне бюро пращ. - . -
Т. 1. - 1999. - 776 с.
Лукашева Н. Н. Отдельные требования к работникам / Н. Н. Лукашева // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2012. - Т. 25 (64). № 1. 2012. - С. 87-95.
Определенные требования к отдельным категориям работников вытекают из положений законодательства, которые имеют неодинаковый правовой режим. Поэтому положения, которые предоставляют право на занятие определенных должностей гражданам Украины, необходимо сформулировать более категорично, например, включив в них слово «только» (только граждане Украины вправе занимать соответствующие должности).
Ключевые слова: работник, требования, пол, судимость, гражданство.
94
flyKarneea H. M.
Lukasheva N. Certain requirements for employees / N. Lukasheva // Scientific Notes of Tav-rida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2012. - Vol. 25 (64). № 1. 2012. - P. 87-95.
Specific requirements for certain categories of workers arising from the provisions of law which have varying legal status. Therefore, the provisions which grant the right to occupy certain positions for Ukrainian citizens is necessary to formulate a more explicit, for example including the word 'only' (only Ukrainian citizens has the right to occupy the certain positions).
Keywords: worker, requirements, sex, criminal records, citizenship.
CTaTM nocTynma b pega^uro 08.05.2012.
95
