CC BY
14
В.О. Емельянов
1нститут геолотних наук НАН УкраТни, КиТв
ОКЕАН I ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ. СТАН ПРОБЛЕМИ
Уcmammi i3 застосуванням геоекосистемного тдходу представлено аналгз опу-блшованихробт з проблеми «Океан i здоров'я людини». Розглянуто стан вивчен-ня впливу геоекосистеми Свтового океану (дaлi Океан), ii глобальних субсистем — аерально1, аквальног', геологiчноi — на здоров'я людини. Розумтня шляхiв виршення ще'1 проблеми вимагае знання особливостей структурного складу i властивостей основних фiзичних середовищ (газового, рiдинного й твердого) глобальних субсистем Океану, особливостей ix функцюнування i супроводжуючих процеав. Саме фiзичнi влacmивоcmi зазначених середовищ субсистем Океану, бi-ологiчнi, геологiчнi та екологiчнi оcобливоcmi, мiнерaльнi, бaльнеологiчнi, рекре-ацшт, xaрчовi та iншiресурси остантх, кл[матичт процеси i явища, динамка i потужтсть яких обумовлеш взaемодiею cумiжниx субсистем Океану i cушi, особливо в iх прибережтй i приморськш частинах, визначають складний, часом виршальний вплив на здоров'я людини.
УкраМяк морськш держaвi поmрiбенрозвиток бшьш глибоких i вcебiчниx комп-лексних доЫджень впливу геоекологiчниx систем Чорного та Азовського мо-рiв — субсистем Океану на здоров'я населення краг'ни, а такожрьзних acпекmiв cоцiaльно-економiчниx ефекmiв цього впливу. Ключовi слова: геоекосистеми, субсистеми, морськ акваторИ
Головна мета дано1 статл - привернути увагу, передусш в Укра-im, вчених, здебшьшого морських геолопв, океанолоив, меди-кв, мжробюлопв, вiрусологiв, сощолопв та економктгв, а також практикв, яю працюють в галузях охорони здоров'я, саштарп та гтени, рекреацп, харчово1 промисловосп та осiб, яю керують або збираються керувати цими галузями, пов'язаними з морськими акваторiями або приморськими територiями й прибережними ча-стинами морських акваторiй, до проблеми впливу моргв i океанв на здоров'я людини.
Про увагу до зазначено1 проблеми у розвинутих крашах крас-номовно говорить той факт, що, наприклад, у США i бврот запо-чаткована i зд1йснюеться велика кiлькiсть спецiальних наукових
© В.О. ЕМЕЛЬЯНОВ, 2017
програм з ще1 проблеми, оприлюднена низка звшв та статей [1-10 та 1н. ] за результатами в1дпов1дних спецiальних дослщницьких проектiв, схвалених, зокре-ма, Правлшням Hацiональноi ради з дослiджень США та ii членами - Радою На-цiональноi академп наук, Hацiональноi iнженерноi академii та 1нституту медици-ни Hацiональноi академп наук США. Впродовж останнього десятирiччя рiзними питаннями цiei проблеми оп1куеться Комiтет з питань океану в галузi охорони здоров'я, Рада з дослщжень океану тощо. Саме в США було вперше створено, за-стосовано й широко введено у користування термш «Oceans and Human Health" («Океани i Здоров'я Людини»).
бвропейська Морська Рада сприяла оприлюдненню результатiв дослщжень американських вчених для ознайомлення з щею проблемою пол1тик1в, досл1д-никв та наукових спiвтовариств краiн 6С. Було також визначено основн1 потреби та прюритети досл1джень в галуз1 «океани - здоров'я людини» для шдтримки ц1лiсноi та послiдовноi транснацiональноi сп1впрацi вчених в галуз1 досл1джень Океану i охорони здоров'я в бврот та введено у користування вищезазначений терм1н «Oceans and Human Health».
При цьому, наукова сп1льнота, яка так чи 1накше займаеться зазначеною проблемою, погодилась, судячи з оприлюднених наукових праць, вважати, що тер-м1н «океани» стосуеться морського та прибережного середовища в його сукуп-ност1, включаючи естуарп, лимани i пляж1, оскшьки б1льша частина взаемодп «Океан-Людина» знаходиться на р1вт берег1в та прибережних район1в мор1в.
Про те, наскшьки серйозно в1дносяться до проблеми «Океани i Здоров'я Людини», зокрема у США, видно з неповного перел1ку дослщницьких установ та im-щатив, як1, одночасно з нацюнальними академ1ями США, займаються нею у ц1й краiнi. Серед найб1льш вщомих: Woods Hole Center for Oceans & Human Health; Harvard Medical School's Center for Health and the Global Environment; Pacific Northwest Center for Human Health and Ocean Studies, University of Washington; Oceans and Human Health Center, University of Miami; Pacific Research Center for Marine Biomedicine, University of Hawaii, Monoa и NOAA's Oceans and Human Health Initiative (OHHI).
Т1льки у США протягом останн1х десятилпъ було здшснено значш швестицп в програми м1ждисципл1нарного дослщження океан1в та дослщжень в галуз1 охорони здоров'я, включаючи створення низки потужних центр1в для дослщжень проблеми «океани - здоров'я людини» (COHH) та додатковоi шщативи з охорони здоров'я людини (OHHI) в межах Нацюнального агентства з океану та атмос-фери (NOAA) для проведення, координацп та обм1ну результатами дослщжень у цш нов1й 1нтеграц1йн1й галуз1.
В 6вроп1 останшми роками р1зноман1тн1 питання проблеми впливу Океану на здоров'я людини п1дн1маються, досл1джуються i вир1шуються в рамках проект1в, головним чином, саме 6вропейськоi Морськоi Ради (EMC), яка надае основш можливост1 для передач1 знань з метою забезпечення л1дерства у морських досл1-дженнях цього плану. В структур1 mei Ради д1е Робоча група Oceans and Human Health (WG OHH). Скоординованост1 европейських наукових досл1джень впливу Океану на охорону здоров'я сприятиме удосконалення та впровадження нин1ш-ньоi пол1тики 6С, включаючи зокрема Рамкову Директиву Морськоi Стратег1г (MSFD) ЕС. Саме вона, з точки зору 6С, е ключовою пол1тичною основою для
розробки узгодженого та науково обГрунтованого пiдхoдy до взаемозв'язку мiж океанами та здоров'ям людини.
Основними европейськими програмами, як1 мають потенщал для пiдтримки iнiцiативи «Св1товий океан та охорона здоров'я», е «Горизонт 2020», програма 6С з досл1джень та розвитку технoлoгiй (2014-2020 рр.), та вiдпoвiднi бвропейсью iнiцiативи сшльного програмування. Однак, нацioнальнi дoслiдницькi програми також спрямовуються на забезпечення тдтримки швидкого розвитку компетен-цiй та можливостей в галyзi «Океани та охорона здоров'я».
бвропейська програма дослщження зв'язку океан1в та здоров'я людини також мае сприяти м1жнародн1й спiвпрацi (зокрема, з програмами NIH/NSF та NOAA в США), оск1льки це сприятиме синергп та додан1й вартoстi. Забезпечення здоров'я людей шляхом зменшення тягаря захворювань та п1двищення якост1 глобального навколишнього середовища, як в1домо, е головними складовими у пол1тичних програмах уряд1в у всьому свт. Тим не менше, визнання важливо-ст1 морського середовища загалом та його складових для здоров'я й благополуч-чя людей нараз! залишаеться обмеженим. Б1льше того, досл1дницьке сп1втова-риство, яке шукае в1дпов1д1 на р1зн1 питання даноГ проблеми, i товариство, яке об'еднуе тих, хто потребуе фахових, об'ективних i неупереджених в1дпoв1дей на питання, пов'язаш з проблемою «Океани i здоров'я людини», принаймн1 в бвро-п1, не кажучи про Украшу, залишаеться дуже фрагментованим. А нестача координации призводить до неспроможност1 р1зних краги належним чином п1дтримувати науково обГрунтовану пол1тику у галуз1 yправл1иня та охорони здоров'я i, зокрема, через це ефективно впливати на зусилля, спрямован1 на подолання б1дност1, п1дтримку наявност1 еколоичних товар1в та послуг i, як насл1док, на пол1пшення стану здоров'я населення, забезпечення соцальноГ та економ1чноГ стаб1льност1.
Проблему «Океан i здоров'я людини» можна розглядати в р1зних планах i на р1зних р1внях. Вже доведено, що доц1льно розглядати цю проблему в державному плаш, а саме - на системному р1вн1, тобто, розглядати вплив мор1в i океан1в як природних систем на державну громадську систему охорони здоров'я, або на 1нш1 системи р1зного р1вня та Гх компоненти i елементи, передус1м на Людину як 1ндивид та/або системоутворюючий компонент бюгеосоцюеконом1чноГ системи людського сусп1льства.
Фах1вцям, що працюють на стику наук, вже не треба доводити, що ефективна штерпреташя i застосування ф1зичних, х1м1чних, б1олог1чних i еколог1чних да-них, отриманих низкою наукових напрям1в, насамперед океанологи, мжробюло-г1Г, бюх1ми, молекулярног бюлогш, в1русологи, в зм1стовному ц1л1сному контекст1 для ф1ксац1Г загрози i/або прогнозування способ1в i ризик1в впливу мор1в i океа-н1в на здоров'я людей не е можливою поза екосистемного п1дходу. Автор i ран1ше у багатьох своГх працях використовував саме екосистемний п1дх1д, який дозволяе вивчати i використовувати р1зн1 ф1зичн1, х1м1чн1, бюлоичш, геолог1чн1 та еколо-г1чн1 характеристики головних природних морських середовищ та Гх еколоично обумовлених зм1н при р1зноман1тних теоретичних i практичних побудовах [11 ].
Зг1дно з екосистемним п1дходом, наша планета Земля е природною багато-р1вневою, 1ерарх1чною, бюкосною, геоеколог1чною (в1д грец. Geos - «земля») функцюнуючою системою вищого (планетного) р1вня. Моря i океани у сукуп-ност1 утворюють в ц1й геоекосистем1 ушкальний безперервний феномен - Св1-товий океан (дал1 Океан), ГГ субсистему глобального р1вня. При цьому, хоч Homo
Sapiens за бюмасою не найб1льший бюлопчний вид у живiй субсистем1 геоеко-системи Землi, але дуже значущий, особливо, з точки зору теори антропоцентризму [12]. Так, за В.1. Вернадським [13], саме людський iнтелект е могутньою геолоичною силою.
В той же самий час людина е складовим елементом ряду еколоичних та 1н-ших систем, що функцiонують на р1зних iерархiчних рiвнях. Будучи елементом глобально1 бiологiчноi системи планети, людина - важливий елемент низки б1-окосних еколоичних i техногенних систем глобального, регюнального i м1сце-вого р1вня. Б1льш того, вона головний системоутворюючий компонент бюсощ-оекономiчних систем (людських сп1льнот) також р1зного р1вня, в1д мiсцевого до глобального. До бiосоцiоекономiчноi системи глобального р1вня входить складо-вою i Океан - природна, багатор1внева, 1ерарх1чна, бюкосна, глобальна еколого-океатчна система i, одночасно, найважлив1ша субсистема геоекосистеми Земл1, активно функцюнуюча в ii простора Саме наявтсть i функцюнування Океану як ушкального природного феномену вважаеться одшею з умов i руш1йних сил виникнення, кнування i розвитку усього живого на наш1й планет!
Д1йсно, розумшня складного впливу Океану, його компонентно^ процесу-альноi та функцiональноi субсистем на громадське здоров'я вимагае глибокого знання особливостей речовинного складу й властивостей головних ф1зичних се-редовищ геоеколоичних субсистем Океану, знання i розум1ння особливостей iх формування i функцюнування, а також специф1ки супроводжуючих процес1в. Саме ф1зичт властивоси цих середовищ, процеси i явища, яю вони обумовлю-ють в самому Океан як субсистем1 геоекосистеми нашоi планети, на кордонах з 1ншими природними та антропогенно-природними субсистемами при iх взаемо-дц, особливо в прибережн1й зот Океану, мають важлив1 насл1дки для здоров'я людини. I саме екосистемний п1дх1д дозволяе вивчати i використовувати р1зт ф1зичш, х1м1чш, б1олог1чн1, геолог1чн1 та еколог1чн1 характеристики, в тому числ1 головних природних морських середовищ та iх еколоично обумовлених зм1н -глобального ктмату, р1вн1в мор1в i океан1в, к1лькост1 морського см1ття, шлях1в м1грацй риб, попршень якост1 або «стану здоров'я» морепродуктов, особливо ор-ган1зм1в-ф1льтрувальник1в, наприклад, широко розповсюджених двостулкових молюск1в - устриць, греб1нц1в, м1д1й, а також донноi риби, в якост1 передумов загроз i ризик1в для здоров'я людини або його шдтримання й покращення.
Одночасно людина е складовим елементом ряду еколоичних та 1нших систем, що функцюнують на р1зних 1ерарх1чних р1внях. Наприклад, будучи елементом глобальноi бiологiчноi системи нашоi планети, людина, в той же час, е важливим елементом ряду бюкосних систем глобального, регюнального i мкцевого р1вня. Б1льш того, вона головний системоутворюючий компонент такоi б1осоц1оеконо-мiчноi системи, як людське сусп1льство.
Люди здавна намагалися селитися i зд1йснювати свою життед1яльн1сть ближче до Океану, на берегах мор1в, естуарйв, лиман1в, в гирлах р1чок i у приморських районах. Як показуе свгговий досв1д i статистичн1 дан1, понад половини людства проживае сьогодн1 у смуз1 50 км в1д морського узбережжя, i ця частина стае дедал1 б1льшою [14]. Саме тут м1льйони людей найб1льш активно i тривало взаемод1ють з екологоокеан1чною системою з багатьох причин: проживання, в1дпочинку, л1-кування, прац1 у морськ1й галуз1 тощо. Найб1льшою м1рою зб1льшення к1лькост1 мешканц1в прибережних район1в стосуеться населення краiн, що розвиваються, i
крагн, яю мають значну пpoтяжнicть береговог л1нп, тобто, значну зону переходу «Океан - Суша». Прикладом, зокрема, може бути i Украгна, яка мае найдовшу берегову л1н1ю серед держав Азово-Чорноморського басейну, понад 3000 км [15 та 1н.]. Значна частина громадян Украгни не т1льки живе на морському узбереж-жi, але й пов'язана з морями i океанами профес1йно, господарською дiяльнicтю, споживанням мopепpoдуктiв та в1дпочинковими пpiopитетами. Природно, що в Украгш, як i в багатьох шших морських державах Свiту, спостер1гаеться зростан-ня к1лькост1 людей, яю залежать в1д взаемодп з функцюнуючою екологоокеанч-ною системою, передус1м з и рег1ональними субсистемами геоекосистем Чорно-го 1 Азовського мор1в.
Анал1з результат1в науково-досл1дних роб1т, присвячених р1зним аспектам проблеми взаемодп в систем1 «Океан - Людина», особливо, впливу Океану на здоров'я населення нашог планети [1-12 та 1н.], показуе, що у розвинутих краг-нах увага до зазначеног взаемодп в останш десятир1ччя безперервно зростае. Тра-диц1йно увага фокусувалась на антропогенному забрудненш 1 експлуатацп морських ресурс1в [11, 14 та 1н.], але зараз приймаеться до уваги, що проблема впливу Океану на здоров'я людини охоплюе величезне коло людськог життед1яльност1: в1д рибальства 1 аквакультури до опркнення води, перш за все з метою и питного споживання; в1д профес1йног реал1зацп в морськ1й галуз1 економ1ки до рекреа-ц1йного використання пляж1в 1 прибережних вод; в1д отримання сировини для фармаколоичног промисловост1 до використання медициною, та шшими, пов'я-заними з нею напрямами людськог д1яльност1; вивчення особливостей складу 1 властивостей основних середовищ субсистем Океану, оргашзм1в 1 речовин мор-ського походження 1 вироблених з них матер1ал1в [16 та 1н.]. При цьому потр1бно усв1домлювати, що залежнсть людей в1д Океану не обмежуеться матер1альними вигодами. Ун1кальн1 ландшафти Океану 1 узбережжя, пов'язаш з ними процеси та гх насл1дки надихають людей на художню, поетичну, музичну, наукову, 1нже-нерно-техн1чну, архггектурно-будгвельну 1 винах1дницьку творч1сть. Тобто, Океан для людського сусп1льства мае ще неоц1ненне культурне значення.
Глобальна екологоокеан1чна система 1 субсистема геоекосистеми нашог планети, Океан - триединий, тобто, складаеться з трьох основних функщонуючих структурних компонент1в або субсистем теж глобального р1вня. Щ субсистеми в1др1зняються, перш за все, переважаючими головними системоутворюючими ф1зичними природними середовищами - газовим, р1дким 1 твердим, р1зними компонентними, процесуальними та функцюнальними структурами-субсистемами тощо.
Природно, що звичайна людина при слов1 «океан» в1дразу ж уявляе соб1 без-межний водний простар с1рувато-синюватого або блакитно-зеленуватого кольору з б1лими «бурунчиками» хвиль, що простягаеться далеко за горизонт. Переважна частина поверхш Земл1 покрита водою, 1 абсолютш запаси цег води величезш - б1льше 1 млрд. 330 млн. км3. Деякими вченими навггь висловлювалися пропо-зицп перейменувати нашу Землю в планету Океан. Зокрема, професор В.Н. Степанов у своГй книз1 «Свгговий океан» [17] зазначае: «ц1лком справедливо 1нод1 пишуть, що нашу планету було б правильн1ше називати «планета Океан». Д1йсно, те, що загальна площа поверхн сучасноГ акваторп Свггового океану в 2,5 рази пе-ревищуе площу територп суш говорить на коректшсть такого перейменування. Але б1льше серйозних аргумент1в проти нього. Наприклад, в1дношення к1лькост1
води на 3eMëi до ïï eKBaTopiaëbHoro fliaMeTpy та ïï маси. Оск1льки eKBaTopiaëbHHé fliaMeTp 3eMëi близько 12 756 км, a середня глибит oêeaHy в його cyqacHèx мeжaх noHaä 3700 м, cepeära товщит шapy oKeaHÎ4Hoï води cTaHoBèTb всього приблиз-ho 0,03% çeMHoro äiaMeTpa. To6to, цe лишe ToHKa вoдянa nëiBKa Ha noBepxHi нaшoï плaнeти. В той жe 4ac, BoHa - нaйвaжливiшa cклaдoвa бiocфepи, якa ça B.I. Bep-нaдcьким [13] e «пл1вкою життя» Ha тшш nëaHeTi.
CaMe цю cклaдoвy ÎKeaHy, в якiй cиcтeмoyтвopюючим e водж cepeдoвищe, ми нaзвaли «MopcbKa aKBaeKoc^TeMa» (в1д Aqua - ëaT. «вoдa») [11]. 3po3yMiëo, що ця peчoвинa для Bcix мeшкaнц1в нaшoï плaнeти нaйгoлoвнiшa - caMe в oKeam4Hrn aквaeкocиcтeмi зocepeджeнo 96,5% oбcягy Bcieï води Ha 3eMëi [17].
Шд npocTopoM rëo6aëbHoï aквaeкocиcтeми poзтaшoвaнa нaйдинaмiчн1шa cyбcиcтeмa ÎKeaHy. Ми нaзивaeмo ïï «MopcbKa aepoeKoc^TeMa» (в1д rpe^ Aépoç, aeros - пoвiтpя) [11]. BoHa зa бaгaтьмa пapaмeтpaми, xapaктepиcтикaми i влacти-вocтями в1дpiзняeтьcя в1д кoнтинeнтaльнoï (cyxoдoльнoï) aepoeкoлoгiчнoï cyб-cиcтeми нaшoï плaнeти. 3oKpeMa, зa низкою ф1зичних i х1м1чних влacтивocтeй, зa кiлькicтю i фopмaми BMicTy води, зa cклaдoм бioлoгiчнoï кoмпoнeнти, зa дигам1ч-ними влacтивocтями i зa низкою 1нших пoкaзникiв.
CaMe зтання ocoбливocтeй взaeмoд1ï aKBaëbHoï i aepaëbHoï cyбcиcтeм ÎKeaHy м1ж coбoю i з в1дпов1дними cyбcиcтeмaми гeoeкocиcтeми Суш дoпoмaгaють ви-знaчaти зoкpeмa потужнють, мicця пpoявy i нaпpямки rapem^eHra y пpocтopi i чaci тих чи 1нших пpиpoдниx кл1мaтичниx явищ, бaгaтo в чому дoпoмaгaють cbo-годн1 викopиcтoвyвaти ïx, нaпpиклaд, y ciëbcbKoMy гocпoдapcтвi чи eнepгeтицi, aбo yникaти щe б1льших кaтacтpoфiчниx Ha^i^KiB ïx дп.
I, нapeштi, п1д тoвщeю водного cepeдoвищa aквaeкocиcтeми ÎKeaHy функцю-нуе його гeoлoгo-eкoлoгiчнa cyбcиcтeмa з ïï, пepeвaжнo, твepдим геолоичним ce-peдoвищeм [11]. BoHa, oбiймaючи пpocтip BepxHboï чacтини лiтocфepи в cyqacHrn кopдoнax ÎKeaHy, e, HeMoB би, його глoбaльнoю «твepдoю» о^овою.
Зaзнaчимo, що кoжнa з нaзвaниx вищe cyбcиcтeм ÎKeaHy функц1онуючи i взa-емод1ючи як м1ж шбою, TaK i з в1дпов1дними cyбcиcтeмaми Суш1, впливae Ha здо-poB^ i життeд1яльнicть Bcix живих opгaнiзмiв i ïx cп1льнoт, в1дпов1дно як eлeмeнтiв i кoмпoнeнт1в гeoeкocиcтeми HiaHera Зeмля, з людиною i людскою cп1льнoтoю включно. Пpи цьому одд мaти Ha yвaзi, що фaктopи i зacoби, як1 можуть Mara He-гaтивний aбo позитивний вплив, зoкpeмa, Ha функцп cyбcиcтeм ÎKeaHy piзнoгo p1вня i/aбo ïx eкoлoгiчнy ц1лicнicть, He обов'язково зaвжди i зapaз жe будуть позитивно aбo нeгaтивнo внливaти Ha здopoв'я i блaгoпoлyччя людини (pиcyнoк).
Оcoбливocтi зм1н кoмпoнeнтнoï, пpoцecyaльнoï Ta фyнкцioнaльнoï cклaдoвиx гeoeкocиcтeми ÎKeaHy, тобто ïx poзвитoк чи дeгpaдaц1я, можуть ^ямо i/aбo oroce-peдкoвaнo внливaти Ha люд^ге здopoв'я i блaгoпoлyччя. Одтк y бaгaтьox витд-Kax жвщомо й cклaднo зpaзy ж зpoзyмiти, як Ti чи 1нш1 зм1ни, що в1дбyлиcя в одному мющ ÎKeaHy, внливaють Ha його 1нш1 cyбcиcтeми, кoмпoнeнти aбo e!eMeHTH
В1домо, що вплив ÎKeaHy Ha люд^ге здopoв'я мoжe бути ^ямий Ta oroce-peдкoвaний, як Kop^Hrn, TaK i шк1дливий. Бaгaтьмa дocлiджeннями [6-10 Ta 1н.] дoвeдeнo, що оотовними фaктopaми i зacoбaми впливу ÎKeaHy Ha здopoв'я i блaгoпoлyччя людини e: г1дpoмeтeopoлoгiчнi (K^iMaTMHHi) ^овд^ i явищa Ta ïx зм1ни; цв1т1ння тoкcичниx вoдopocтeй; м^обж i х1м1чж зaбpyднeння ocнoвниx пpиpoдниx cepeдoвищ гeoeкocиcтeми ÎKeaHy Ta ïï cyбcиcтeм, мopeпpoдyкт1в тощо. Щopoкy з'являeтьcя бiльшe нових дaниx пpo вплив piзниx, TaK чи 1нaкшe
Впливи, насл1дки та управлшня впливами Океану на здоров'я Людини. Адаптовано за даними роботи [7]
пов'язаних з Океаном, фактор1в на здоров'я людини. Серед них певне м1сце за-ймають геолоичн чинники (тдводн землетруси 1 виверження вулкатв, п1двод-н1 1 берегов1 зсуви, газов1 сипи, фонтани 1 струмеш, субмаринне розвантаження п1дземних вод, утворення лжувальних грязей на кордон аквальног 1 геолоичног еколоичних субсистем Океану, ф1зико-х1шчш та бюлоичн особливост1 складу р1дког 1 газовог складових геолоичного середовища геолого-еколоичног субсис-теми, передусш ГГ пляжевог складовог тощо), вплив яких на здоров'я людей, на-раз1, або не вивчено, або вивчено недостатньо.
Клшат 1 його зм1ни е, за висновком р1зних фах1вц1в, найвпливов1ш1ми агентами 1 засобами як прямого, так 1 непрямого впливу Океану на здоров'я 1 благо-получчя людини як шдивща, так 1 людськог сшльноти. Океанологи 1 метеорологи давно з'ясували 1 показали, що, наприклад, глобальний ктмат та його зм1ни, ви-значаються, окр1м косм1чних фактор1в, головним чином функцюнуванням гео-екосистеми нашог планети, взаемод1ею гг головних субсистем - Океану 1 Суш. А точнше: аквальног субсистеми Океану та його власног аеральног субсистеми 1 аеральног субсистеми Суш - з одного боку, 1 аеральног 1 геолоичног субсистем Суш - з 1ншого [8].
Хоча наукова обГрунтован1сть глобальних зм1н кл1мату все б1льше приймаеть-ся м1жнародним науковим та експертним сп1втовариством, ряд директивних ор-ган1в 1 громадських органзацт не надто переконаш в реальност1 цього процесу. Ймов1рно, це можна пояснити в1дносною нестачею в1дпов1дних досл1джень та фрагментованктю шформацп про вплив клшату та його зм1н на людське здоров'я, хоча в останне десятилгття цьому питанню прид1ляеться зростаюча увага.
Як ^ик^ тяжких Hac!i^KiB пoв'язaнoгo бeзпocepeдньo з OxeaHoM KttiMaTmHo-го впливу Ha здopoв'я i блaгoпoлyччя людини можт нaвecти peзyльтaти ocTaHHbo-го yparaHy IpMa, який лютyвaв з1 швидкicтю BiTpy пoнaд 250 км/год y Kap^cbxoMy бaceйнi, Мeкcикaнcьк1й зaтoцi, б1ля бepeг1в i Ha yзбepeжжi США в cepпнi-вepecнi 2017 poxy [18], a тaкoж тaйфyнy <^aH», який з1 швидкicтю пoнaд 216 км/год xinbKa дн1в виpyвaв гад Япoнcькими ocтpoвaми [19]. He дивлячжь Ha вчacнi ^rape^e^ ня в1дпов1дних cпeцiaльниx cлyжб США Ta Япони пpo нaпpямки poзпoвcюджeння i потужнють ypaгaнy i тaйфyнy, нaceлeння зaзнaчeниx KpaïH пoнecлo знaчнi втpaти зaгиблими i пopaнeними, дecятки тиcяч людeй було eBaxyüoBaHo i зaлишилocя бeз житлa, джepeл води Ta ïrn, мicць poбoти тощо. Тобто, нaceлeнню, гocпoдapcтвy, б1з-Hecy Ta ф^нтовт cиcтeмi було зaвдaнo знaчнoï шкоди.
Пpиклaдoм пpямoгo i кopиcнoгo впливу OxeaHy Ha здopoв'я людини e Bi^oMa з дaвн1x дaвeн тaлacoтepaпiя (в1д гpeц. Thalassa - Mope; therapia - лiкyвaння) -т^ям мeдицини, який викopиcтoвye ц1лющ1 B!acraBocTi cepeдoвищ ocнoвниx cклaдoвиx eкoлoгooкeaнiчнoï c^TeM^ ïï aквaльнoï, aepaльнoï i гeoлoгiчнoï cyб-cиcтeм, eлeмeнт1в, кoмпoнeнт1в Ta пох1дних ïx взaeмoдiï - MopcbKora Ta ^HMop-cькoгo клiмaтy, MopcbKHx вoдopocтeй, пeлoïд1в, 1нших пpoдyкт1в OxeaHy - з Me-тою !iKyBaHra Ta пpoф1лaктики piзниx зaxвopювaнь.
npo кopиcть впливу aквaльнoï cyбcиcтeми OxeaHy (MopcbKoï води) Ha здopoв'я людини зга^^х^я щe в poбoтax знaмeнитoгo дaвньoгpeцькoгo ф1лocoфa i л1кapя Tra^^aTa, який пpизнaчaв cboïm пaцieнтaм низку Mopcbxnx пpoцeдyp. Дaвньo-гpeцький ф1лошф ввaжaв, що coнцe i MopcbKi кyпaння обов'язков1 в л1кyвaннi б^ьшо^ xbopo6, ocoбливo ж1ночих [19, 20].
TaKa кopиcть впливу Ha здopoв'я людини водного cepeдoвищa aKBaexoc^Te-ми ÎKeaHy пoяcнюeтьcя його yн1кaльним х1м1чним cклaдoм i ф1зико-х1м1чними влacтивocтями, як1 зaбeзпeчyють шиpoкe викopиcтaння «MopcbKoï води» в л1-кyвaльниx ц1лях. Д1жно, в н1й бaгaтo кopиcниx MiHepa!iB Ta 1нших peчoвин, як стимулюють i aктивiзyють Bci життeвo вaжливi для нaшoгo opгaнiзмy пpoцecи, змщнюють iMyHiTeT, пocилюючи його здaтнicть ^от^тояти збyдникaм piзниx зaxвopювaнь. Xлopид HaTpœ, кaльц1й, 6pom, cipKa, кaл1й, йод, цинк, MapraHe^, м1дь i зaлiзo, ceлeн i KpeMHrn знaxoдятьcя в вод1 aквaeкocиcтeми OxeaHy в ioHi-зoвaн1й фopмi, тому BoHa oлyжнюe opгaнiзм людини i, тaким чином, здiйcнюe кopиcнy д1ю Ha ïï здopoв'я, ocoбливo, вpaxoвyючи Te, що ^огодш Ha opгaнiзм людини BrnrnBae бaгaтo oкиcлювaч1в, як1 pytay^b його кл1тини [20].
KpiM того, aKBaeKoc^TeMa OxeaHy cлyжить «oceлeю», зoкpeмa для фiтoплaнк-тону - мiкpoвoдopocтeй, як пpoдyкyють KnceHb як поб1чний пpoдyкт фoтocин-тeзy. В1домо, що пpoдyктивнicть OxeaHy в ц1лому ^ямо зaлeжнa в1д пepвиннoï пpoдyктивнocтi фiтoплaнктoнy.
Aлe вплив aквaльнoï cyбcиcтeми OxeaHy Ha здopoв'я людини мoжe бути шк1д-ливим. Haпpиклaд, yтoплeння, piзнi зaxвopювaння в1д впливу Ha людeй Bipyciâ, m1kpo61b, пeвниx oтpyйниx peчoвин, що можуть пpoдyкyвaти як piзнi opгaнiзми (cклaдoвi MopcbKoï бioлoгiчнoï cyбcиcтeми, зoкpeмa, дeякi види фiтoплaнктoнy, мaкpoвoдopocтeй, мoлюcкiв, pиб тощо), Tax i люди тд чac кyпaння, дaйвингy aбo зд1йcнeння cпeцiaльниx po61t.
Дaнi, нaвeдeнi зoкpeмa y po6ot1 [7], câi^aTb пpo нeдocтaтнicть вивчeння p^ зикв впливу Ha здopoв'я людини к^ноб^^ёв, xвopoбoтвopниx м1кpoopгaнiзм1в i ^^одних тoкcин1в, що можуть знaxoдигиcя y пpибepeжниx вoдax. Оcoбливo
важливим е Taxi знания для запоб1гання еп1дем1ям. Наприклад, фгтопланктон може створювати проблеми для здоров'я oxpeMoï людини, громaдcькоï системи охорони здоров'я, звичнoï д1яльност1 тощо, оск1льки деяк1 його види, зокрема, дшофлагелати Pfiesteria продукують токсини, як1 можуть накопичуватися в морепродуктах i викликати р1зн1 хвороби у споживач1в. Наприклад, у США в ряд1 прибережних штат1в та в деяких кpaïнaх бвропи д1ють програми мошторингу шкдливих орган1зм1в (HABs) та ïхнiх токсин1в для запоб1гання збору забрудне-них молюсюв через загрозу отруення людей внасл1док ïх споживання.
Користь морського повгтря (або аероекосистеми) Океану обумовлена наявш-стю в його склад1 знaчнoï кшькосп таких самих х1м1чних елемент1в (майже вciеï таблиц Менделеева), як1 зустр1чаються також у аквальн1й екосистем1 у форм1 солей. Надходять активш речовини в морське повгтря переважно при випаро-вуванш, п1двищуючи ступ1нь юн1заци aквaльнoï субсистеми. Серед найб1льш корисних для людського здоров'я солей передус1м сл1д назвати легк сполуки -бром1ди, йодиди i хлориди натр1ю, кал1ю, магшю i кальц1ю, а також оргатчш сполуки i продукти ïх розкладання: в1льний азот, водень, дюксид вуглецю. При-сутн в значн1й к1лькост1 i шертн1 гази: ксенон, неон, гел1й i криптон, що сприяе високому р1вню юшзацп аеросередовища. Саме шдвищений вм1ст кисню i озону обумовлюе ц1лющий i корисний вплив морського повгтря на орган1зм людини. П1д д1ею активних елемент1в 1нтенсиф1куються обм1нн1 процеси в орган1зм1, в кров1 зб1льшуеться кшьюсть еритроцит1в, що, в свою чергу, живодайно позна-чаеться на 1мунгтет1. Солоне повгтря можна вважати свого роду антисептиком, адже в ньому, як правило, мшмальна к1льк1сть хвороботворних бактер1й i алер-ген1в, зокрема, пилу. Правда останне сприяе п1двищен1й coнячнoï рад1ацп.
П1д час шторм1в, що супроводжуються блискавками, на меж1 «аероекосисте-ма - акваекосистема» формуеться певний шар озону, що п1двищуе корисн1сть впливу аеросубсистеми Океану на людське здоров'я.
Прямий корисний вплив гeoлoгo-eкoлoгiчнoï субсистеми Океану на здоров'я людини полягае, зокрема, у л1кувальн1й дп ц1лющих пeлoïдiв, як1 формуються на дш Океану, тобто на кордон1 «акваекосистема - геолоична екосистема», у в1дпов1дних геоморфолог1чних, г1дроф1зичних, г1дрох1м1чних 1 г1дроб1олог1чних умовах i можуть складати там величезш поклади [16].
Кр1м того, саме на кордош гeoлoгo-eкoлoгiчнoï i aквaльнoï субсистем Океану мешкають значш обсяги донних орган1зм1в (краби, омари, лангусти, устрищ тощо), що формують важливе джерело б1лка та 1нших важливих поживних речо-вин, необх1дних для п1дтримання нормального здоров'я людини. В той же час, необх1дн1сть значного споживання морепродукт1в 1 отримання через них необ-х1дну к1льк1сть б1лка та 1нших корисних поживних речовин зумовлюе велику за-лежнсть здоров'я певних людських популяц1й в1д Океану та його ресурс1в.
Як i ран1ше [14] велике значення надаеться антропогенним факторам, пов'я-заним з розвантаженням в Океан слабоочищених або неочищених канал1зац1й-них, промислових i аграрних стокв, х1м1чних та рад1оактивних матер1ал1в, усяко-го ст1йкого до розкладання см1ття, нових вид1в забруднювач1в, зокрема, наноча-стинок [5] тощо.
Предметом занепокоення для представникв охорони здоров'я у вс1х морсь-ких кpaïнaх св1ту е бактер1альне забруднення прибережних рекреац1йних райошв Океану, його акваекосубсистеми [21]. У статтях, зокрема [22, 23], автори розгля-
дають поточний стан питання 1ндикаторних показникв якост1 морськоi води, система яких дозволить забезпечити ранне виявлення потенц1йних забруднювач1в, захист морських екосистем, запоб1гання захворюванням, що дозволить п1двищи-ти добробут населення. Кр1м того, в цих роботах анал1зуеться складшсть впливу м1кробних шдикатор1в, патоген1в i iх резервуар1в на взаемозв'язки прибережних морських акваекосистем i людини 1з впливом на ii здоров'я. Показано, що за-стосування нових метод1в дозволяе пояснити проникнення, мехатзми i шляхи транспортуванн, а також життед1яльн1сть хвороботворних м1крооргашзм1в у прибережних акваекосистемах i 1дентиф1кац1ю джерел забруднення. Таким чином полегшуеться отримання б1льш точних оцшок ризику для споживач1в мо-репродукт1в i для тих, хто використовуе Океан для рекреацп та в1дпочинку. Але все ще залишаеться багато проблем, що вимагають нових метод1в дослщжень i визначають iх майбутн1 напрями. Серед них молекулярш методи швидкого i точного виявлення та щентифжування патоген1в в складних ситуац1ях. Мають бути оновлеш стандарти якост1 рекреацшних д1лянок океанiчноi акваекосисте-ми, що дозволить точн1ше в1дбивати ризики для здоров'я та дасть менеджерам полшшеш 1нструменти для скор1шого i точншого ухвалення ефективних р1шень. Б1льше уваги треба прид1ляти в1рулентним м1кробам, особливо в плат не т1льки iх визначення, але й виявлення iх джерел i мкць скупчення, а також фактор1в, що приводять до 1нфекц1й. Тим б1льше, що в р1зних частинах субсистем аквальноi i геологiчноi екосистем Океану хвороботворн мжроорганзми часто асоц1йован1 з морськими тваринами, фгтопланктоном, зоопланктоном, в1дкладами, детритом i поровими розчинами. Зростання мiкробноi бюмаси може р1зко актив1зуватися п1д впливом фактор1в зовн1шнього середовища, iх динам1ки i спрямування. Серед таких фактор1в солонсть, температура, живильн1 речовини та сонячне св1т-ло. Тобто, дослщження повинн включати всеб1чну оц1нку динам1ки мiкробноi популяцп i екологп некишкових водно-обумовлених хвороб. Паралельшсть цих напрямк1в досл1джень надасть б1льш над1йну 1нформац1ю про ризики здоров'ю, пов'язаш 1з прибережними д1лянками екоокеанологiчноi системи i споживанням морепродукт1в, а результати таких досл1джень можуть бути вир1шальними для оц1нки стану здоров'я людини та його перспектив.
Результати однiei з перших спроб оцшити величини 1нфекц1йних хвороб GBD (global burden of disease), пов'язаних 1з плаванням/купанням у прибережних частинах океанiчноi акваекосистеми, забруднених спчними водами, а також вжи-ванням харчових продуктов з молюсюв та 1нших г1дробют1в, з1браних у таких водах, представлен у робота [4]. Автор запропонував таю хвороби називати таласо-генними, тобто викликаними морем. Донедавна ц1 захворювання подавалися як м1сцев1 феномени i не включалися у свгтову практику як наслщок забруднення морського середовища. Можна говорити про значний загальний масштаб проблеми, якщо врахувати, що значна частина населення, що проживае в приморсь-к1й зош, а також туристи користуються рекреацшними ресурсами прибережних частин акваекосистеми Океану, куди найчаст1ше скидаються недостатньо очи-щен1 або взагал1 неочищен1 ст1чн1 води. Кожний куб1чний метр скинутих у море незнезаражених побутових ст1чних вод може нести м1льйони 1нфекц1йних доз па-тогенних м1крооргашзм1в. Зг1дно наведених в робот1 [24] результат1в глобальних оц1нок, шоземн i м1сцев1 туристи витрачають близько 2 м1льярд1в людино-дн1в щор1чно на в1дпочинок в прибережних рекреац1йних курортах 1 багато контакту-
ють тим або 1ншим способом 1з прибережними водами, забрудненими ст1чною водою. Щор1чно люди споживають близько 800 млн тон харчових продуктов, ви-готовлених 1з сирих або злегка стерипзованих потенц1йно отруйних молюсюв, з1браних у забруднених водах. У багатьох наукових досл1дженнях наголо шуеться на ктотному ризику для плавц1в i купальщиюв отримання захворювання через контакт 1з забрудненою 1нфекцшними агентами морською водою. Остання може служити фактором низки шлунково-кишкових i рестраторних захворювань при попаданн1 в органзм людини зaбpуднeнoï мopcькoï води. За даними ВООЗ i наукових джерел, отриманих в результат 1нтегральних досл1джень ризикв захво-рювання, встановлено, що щор1чний глобальний р1вень захворювання, так чи 1иaкшe пов'язаних з Океаном, з вищевикладених причин, сягае понад 120 м1льй-он1в випадюв шлунково-кишкових хвороб i понад 50 м1льйон1в випадюв б1льш важких респраторних захворювань, як виникають при плаванш та купанн в забруднених ст1чною водою прибережних частинах акваекосистеми. Споживання контамшованих молюсюв, або продуктов, виготовлених з них, щор1чно викликае близько 4 м1льйон1в випадюв 1нфекц1йного гепатиту A i С. З них близько 40 ти-сяч випадк1в мають летальний результат 1 понад 40 тисяч - довготривалу втрату працездатност1. Загальний вплив на здоров'я людей таласогенних 1нфекц1йних хвороб, пов'язаних з наявнктю патогенних м1кроорган1зм1в у прибережних водах, оц1нюють в 3 м1льйони людино-дн1в/р1к, з передбачуваними економ1чни-ми втратами близько 12 м1льярд1в долар1в щор1чно. Автори припускають, що вс1 вищезгадан1 оц1нки ор1ентовн1, 1 справжн1 числа можуть бути вище або нижче на 50 %. Однак, це не зм1нюе переконання, що забруднення ст1чною водою при-бережних вод е багатом1льярдним щор1чним тягарем, викликаним впливом за-бpуднeнoï стоками мopcькoï води на здоров'я людей. Тому запоб1гання такого забруднення е г1дним включення в загальний порядок денний проф1лактики 1 контролю забруднення морського середовища.
Нанотехнологп е однею з основних шновацшних галузей науково-економ1ч-ного зростання, яка може представляти р1зноман1тну небезпеку як для навко-лишнього середовища, так i здоров'я людини. Поверхнев1 властивост1 i дуже ма-лий розм1р наночастинок i нанотрубок забезпечують створення поверхонь, яю можуть зв'язувати та транспортувати токсичн х1м1чн1 забруднювач1, а також, можливо, токсичн реакц1йн1 радикали. 1снуе велика к1льюсть доказ1в шюдли-вого впливу наночастинок, яю при вдиханш можуть спричинити ряд легеневих патолог1й у людей. Проте к1льк1сть 1 природа наночастинок, що потрапляють у водне середовище, значною м1рою нев1дом1. Серед можливих кнують небезпеки, пов'язаш з шк1дливими ефектами, яю здатш виникнути внасл1док впливу нано-частинок як на водних тварин, так 1 на людей. Потр1бно враховувати можлив1 зв'язки наночастинок з природними колощами та наночастинками, що, без сум-н1ву, може впливати на ïх бюдоступнють та поглинання клпинами та органзма-ми. 1снуе в1рог1дн1сть б1льш високого ступеню щодо нанесення шкоди здоров'ю людей i морсьюй бют1, п1двищення еколоичних ризиюв та можлив1сть ризиюв щодо харчового ланцюга для людей на основ1 в1домих форм поведшки та ток-сичност1 наночастинок при вдиханш. Необх1дним е запоб1жний п1дх1д з 1ндив1-дуальною оц1нкою нових наноматер1ал1в з метою уникнення ризику для здоров'я людей i тварин. Хоча поточш протоколи випробувань токсичност1 повинн бути загальноприйнят1 для виявлення шюдливих насл1дюв, пов'язаних з наночастин-
ками, необхщш бiльш глибок1 досл1дження нових наноматер1ал1в новптами методами для виявлення особливостей гх поведшки в Океан [5].
Украiнcькi наyкoвцi, судячи з пeрeлiкy оприлюднених рoбiт за пoдiбнoю тематикою, не дуже активно займаються проблемою здоров'я населення, пов'язаною з впливом на людський oрганiзм чинник1в морського середовища. Певт актив-нi кроки у виршенш деяких питань зазначeнoi проблеми робляться в 1нститул мoрcькoi бюлогп HAH Украши [25] i, зокрема, щодо чорноморських лиман1в, в Украгнському науково-досл1дному 1нститут1 мeдичнoi реабЫтацп та курортологи МОЗ Украши [26].
Зазначимо, що в Украгш, яка е морською державою, необх1дним е розвиток б1льш глибоких всеб1чних комплексних досл1джень впливу геоеколоичних систем Чорного i Азовського мор1в як субсистем Океану на здоров'я населення кра-ши, а також ргзних аспект1в сощально-економ1чних ефект1в цього впливу. Такий розвиток можливий т1льки за умови в1льного доступу до океанолопчно^ еколо-гiчнoi й мeдичнoi 1нформацц будь-якого р1вня, Грунтовного наукового i фахово-го обговорення шлях1в вир1шення сощальних, еколоичних i медичних проблем нашого сусшльства, розум1ння важливост1 проблеми «Океан-здоров'я людини» на р1вт держави.
Автор впевнений, що зазначена проблема, особливо враховуючи м1сце Азо-во-Чорноморського басейну в економ1ко-сощальн1й сфер1 Украши, еколопчний стан його прибeрeжнoi зони, а також значну к1льюсть проживаючого, працю-ючого i в1дпочиваючого населення, яке з ргзнем ступенем активност1 взаемод1е з екологоокеашчною системою та ii субсистемами, мае стати об'ектом пильнoi уваги вчених, особливо морських геоеколог1в i б1огеоеколог1в, м1кроб1олог1в i в1-русолопв, медик1в i д1етолог1в, курортолог1в, економктав, соц1олог1в, туризмоло-г1в, а також фах1вц1в-практик1в, б1знесмен1в, менеджер1в пов'язаних з Океаном галузей господарства, представник1в владних структур р1зного р1вня i, безумов-но, професор1в ВНЗ, як1 мають правильно навчати представник1в нових поколшь для вищеозначених сфер д1яльност1.
А взагал1, занурення у широку й глибоку проблему "Океани i Здоров'я Людини" ще раз тдтверджуе справедлив1сть першого еколог1чного закону, сформу-льованого Барр1 Коммонер в його книз1 "The Closing Circle" (1971), а саме: «Все пов'язано з ус1м».
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Henrickson S.E., Wong T., Allen P., et al. Marine swimming related illness: implications for monitoring and environmental policy. Environ Health Perspect. Epstein PR, 2001. 106. Р. 645- 650.
2. Knap A., Dewailly E., Furgal C., et al. Indicators of ocean health and human health: developing a research and monitoring framework. Environ Health Perspect. 2002. 110(9). Р. 839- 45.
3. Sobsey M.D., Perdue R., Overton M., et al. Factors influencing fecal contamination in coastal marinas. Water Sci Technol. 2003. V. 47, N3. P. 19- 204.
4. Shuval H. Estimating the global burden of thalassogenic diseases: human infectious diseases caused by wastewater pollution of the marine environment. Water Health. 2003. Vo l.1. P. 53-64
5. Moore M.N. Do nanoparticles present ecotoxicological risks for the health of the aquatic environment? Environ Int . 2006. 32(8). Р. 967- 976.
6. Fleming L. E., Broad K., Clement A., et al. Oceans and human health: Emerging public health risks in the marine environment. Mar. Pollut. Bull., 2006. 53(10- 12). Р. 545- 560.
7. Kite-Powell H. L., Fleming L. E., Backer L. C., et al Linking the oceans to public health: current efforts and future directions. Environ Health. 2008. 7 Suppl 2. Р. 6.
8. Moore S.K., Trainer V.L., Mantau N.J., Parker M.S., Laws E.A., Backer L.C., Fleming L.E.Climate variability, climate change and harmful algal blooms. Center for Oceans and Human Health: MiniMonograph: Research in Oceans and Human Health. Environmental Health. 2008. 7(2):S4: Р. 1-12.
9. Marine Environment and Human health: an Overview. / Allen J.I., Hester R., Harrison R. (Eds.). Issues in Environmen-tal Science & Technology. Royal Society of Chemistry, London., 2011. 34: Р. 1-24.
10. Moore M.N., Depledge M.H., Fleming L., Hess P., Lees D., Leonard P., Madsen L., Owen R., Pirlet H., Seys J., Vasconcelos V., Viarengo A. Oceans and human health (OHH): a European perspective from the Marine Board of the European Science Foundation (Marine Board-ESF). MicrobialEcol., 2013. 65(4): Р. 889-900.
11. Емельянов В.А. Основы морской геоэкологии. Теоретико-методологические аспекты. Киев: Наукова думка, 2003. 300 с.
12. Арендт Г. Становище людини. Пер. з англ. Львiв: Лггопис, 1999. 254 с.
13. Биосфера и Ноосфера. В.И. Вернадский. М.: Наука. 1989. 261 с.
14. Protecting the oceans from land-based activities. GESAMP Rep Stud. 2001. 71. Р. 41-44.
15. URL:https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%91%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B5 %D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5.
16. Шнюков Е.Ф., Емельянов В.А., Никитина А.А. Глубоководные пелоиды Черного моря. К.: Академпериодика, 2012. 242 с.
17. Степанов В.Н. Мировой океан. М.: Знание, 1974. 256 с.
18. URL:http://ru.tsn.ua/svit/uraganu-irma-prisvoili-novuyu-razrushitelnuyu-kategoriyu-kotoroy-do-etogo-vremeni-ne-bylo-v-mire-927767.html.
19. URL: http://udoktora.net/uk/talasoterapiya-likuvannya-siloyu-morya/.
20. URL: http://toyhealth.ru/page/vpliv-morskoyi-vodi-na-zdorovja.
21. Sobsey M.D., Perdue R., Overton M., et al. Factors influencing fecal contamination in coastal marinas. Water Sci Technol. 2003. 47, N3. P. 199- 204.
22. Knap A., Dewailly E., Furgal C., et al. Indicators of ocean health and human health: developing a research and monitoring framework. Environ Health Perspect. 2002. 110(9). Р. 839- 45.
23. Stewart J. R., Gast R. J., Fujioka R. S., et al. The coastal environment and human health: microbial indicators, pathogens, sentinels and reservoirs. Environ Health. 2008. 7 Suppl 2. Р. 3.
24. Cabelli V. J., Dufour A. P., Levin M. A., et al. Swimming-associated gastroenteritis and water quality. Am. J. Epidemiol. 1982. V. 115. Р. 606- 616.
25. Зайцев Ю. П., Воробьева Л. В., Кулакова И.И. Интерстициальная мейофауна песчаных пляжей Черного моря. К. Наукова думка. 1992. 144 с.
26. Причерноморские лиманы: гигиенические и медико-экологические аспекты сохранения природных лечебных ресурсов. Монография под ред. А. В. Мокиенко, Е.М. Никипеловой, К.Д. Бабова. Одесса; ТЭС, 2012. 274 с.
Статья поступила 10.10.2017
В.А. Емельянов
ОКЕАН И ЗДОРОВЬЕ ЧЕЛОВЕКА. СОСТОЯНИЕ ПРОБЛЕМЫ
В статье на основе геоэкосистемного похода и анализа опубликованных работ по проблеме «Океан и здоровье человека», рассматривается состояние изучения различных вопросов влияния геоэкосистемы Мирового океана (далее Океан), а также ее глобальных субсистем - аэ-ральной, аквальной и геологической - на здоровье человека. Понимание путей решения указанной проблемы требует знания особенностей структурного состава и свойств главных физических сред (газовой, жидкой и твердой) глобальных субсистем Океана, особенностей их функционирования и сопровождающих процессов. Именно физические свойства указанных сред субсистем Океана, а также биологические, геологические и экологические особенности последних, их минеральные, бальнеологические, рекреационные, пищевые и другие ресурсы, климатические процессы и явления, динамика и мощность которых обусловлены взаимодей-
ствием смежных субсистем Океана и суши, особенно в их прибрежной и приморской частях, оказывают сложное, порой решающее влияние на здоровье человека.
Украине как морской державе, необходимо развитие более глубоких всесторонних комплексных исследований влияния геоэкологических систем Черного и Азовского морей - составляющих субсистем Океана - на здоровье населения страны, а также различных аспектов социально-экономических эффектов этого воздействия.
Ключевые слова: геоэкосистемы, субсистемы, морские акватории. V.O. Yemelianov
THE OCEAN AND HUMAN HEALTH. PROBLEM STATUS
In the article, based on the geoecosystem approach and analysis of published works on the Ocean and Human Health problem, is considered the state of studying of various issues of the influence of the geoecosystem of the World Ocean (hereinafter Ocean), as well as its global subsystems - aerial, aquatic and geological - on human health. Understanding of the ways of solving this problem requires knowledge of the structural composition and properties of the main physical media (gas, liquid and solid) of the global subsystems of the Ocean, the features of their functioning and accompanying processes. It is the physical properties of these environments of the subsystems of the Ocean, as well as the biological, geological and ecological features of the latter, their mineral, balneological, recreational, food and other resources, climatic processes and phenomena whose dynamics and power are due to the interaction of adjacent subsystems of the Ocean and Land, in their coastal parts particularly, have a complex, sometimes decisive impact on human health.
For the Ukraine as a marine state, it is necessary to develop deeper and comprehensive studies of the influence of the geoecological systems of the Black and Azov Seas as constituent parts of the Ocean geoecosystem, on the health of the population, as well as various aspects of socio-economic effects of this influence.
Keywords: geoecosystems, subsystems, marine water area.
