CC BY
8
О.В. Чешжко, В.В. Янко, В.М. Кадурш, С.В. Кадурiн
Одеський нацiональний ушверситет iMeHi I. I. Мечникова
забезпечення рацюнального використання ресурс1в моря шляхом впровадження керовано1 техно-геолопчнот системи шельфу
Розглянуто особливостг глобальных i взаемопов'язаних проектгв практичного використання pecypcie i наукових програм з вивчення Свтового океану i морiв, звертаючи особливу увагу на стан проблем в Украж як морськш державi. Про-аналiзовано причини недостатнього використання потенщалу геологiчного сере-довища Чорного моря, пов'язаного змiнерально-реcурcними об'ектами. Визначено роль техно-геологiчних систем, що представляють собою сукуптсть природног самовпорядкованог системи — геологiчного середовища та техносистеми — ке-рованог системи, створеног людиною в управлтш рацюнальним використан-ням ресурав моря. Створення моделi оптимальног ТГС шельфу е cmраmегiчним завданням сучасног геологи i може слугувати теоретичним обтрунтуванням ра-щонального надрокористування.
Kmmoei слова: Чорне море, геологя, ресурси, надрокористування, тформащя.
Вступ. Техно-геолоичт системи (ТГС), як представляють собою нову керовану систему, що складаеться з природноï самовпоряд-кованоï системи - геолоичного середовища i техносистеми, ство-реноï людиною разом iç системою управлшня [13, 15, 20]. ТГС вщнесеш до класу складних систем, управлшня ними мае прово-дитись з використанням ïx модели Саме вони надають можливють прогнозувати найближчi i вщдалет насл1дки рiзниx природних i техногенних дш на навколишне середовище в д1лому та при реа-лiзацiï окремих проект1в перетворення довк1лля. Вс1ляке геолоич-не середовище пристосоване до певних умов, у межах яких воно ст1йке й функдiонуе за встановленими нормативами навiть при збурюваннях зовн1шн1х природних фактор1в (динамiчнiсть геолоичного середовища). Техногенш збурювання часто перевершують природн1, вони 61льш р1зноматтш, деякi взагалi в1дсутн1 в приро-
© О.В. ЧЕП1ЖКО, В.В. ЯНКО, В.М. КАДУР1Н, С.В. КАДУР1Н, 2017
да, наприклад, забруднення штучними речовинами. Усе це викликае Heo6xiäHicTb cпeцiaльнoгo вивчення реагування гeoлoгiчнoгo середовища на кoнкрeтнi впли-ви, як1 нeoбхiднo врaхoвувaти в прoeктaх з прирoдooблaштувaння i нaдрoкoриc-тування. Актуальним i важливим е впрoвaджeння дoвгoчacних кiлькicних ^o-гнoзiв пoвeдiнки ТГС шельфу мoря при рiзних вaрiaнтaх тeхнoгeнних вплив1в.
XXI ст. хaрaктeризуетьcя пeрeхoдoм мoрcькoi науки в1д пeрioду 1нтeнcивнoгo вивчення предмету дocлiджeнь i нaкoпичeння 1нфoрмaц1i дo пocт1йнo зрocтaю-чoгo приклaднoгo витаржтання oтримaних знань. Важливим фaктoрoм у рoз-витку мoрcьких наук став icтoтний прoгрec як в тeхнoлoгiях cпocтeрeжeнь, так i в б1льш ширoкoму викoриcтaнню мeтoд1в мoдeлювaння. У зв'язку з цим cл1д згадати чжельш математичн мoдeлi, щo дoзвoляють 1нтегрувати oтримaнi ре-зультати дocлiджeнь диcтaнц1йними мeтoдaми з прямими вим1рами в oкeaнi та мoрях. Ствoрeнi в ocтaннi дecятилiття пoтужнi i виcoкoшвидкicнi кoмп'ютeри да-ють мoжливicть вивчати не т1льки ф1зичний стан oкeaну, а й мoдeлювaти б1льш cклaднi oкeaнiчнi cиcтeми, щo включають в ceбe 1нфoрмaц1ю прo х1м1ю, бioлoг1ю та гeoлoг1ю oкeaну [7, 14, 20, 24].
C^acrn дocлiджeння прoдeмoнcтрувaли, щo виклики, як1 cтoять перед на-укoю, е багатовекторними за cвoею прирoдoю i мають глoбaльний характер за мacштaбaми. У зв'язку з цим вченим i фах1вцям належить рoзрoбити i реал1зувати в нaйближчoму мaйбутньoму нoвi глoбaльнi i взaемoпoв'язaнi нaукoвi прoгрaми з вивчення Свiтoвoгo oкeaну i мoрiв. При iх плануванн1 cл1д передбачити меха-нзми для викoриcтaння дoвгocтрoкoвих cпocтeрeжeнь в рамках oпeрaтивних ке-р1вних cиcтeм. Вaжливo oргaнiзувaти ^^ну рoбoту cпocтeр1гaч1в, дocл1дникiв, аналгтиюв i рoзрoбникiв мoдeлeй на вc1х стад1ях cтвoрeння i зд1йcнeння прoгрaм вивчення oб'екту для тoгo, щoб забезпечити ефективне фoрмувaння мoдeлeй за даними cпocтeрeжeнь i oб'еднaння р1зних даних, а татаж передбачити прoвeдeн-ня рoбiт з1 cтвoрeння в1дпoв1дних прoгрaмних зacoб1в.
Aналiз останн1х дослщжень та публжащй. Гeoлoгiчн1й будoвi i тектонгщ Азo-вo-Чoрнoмoрcькoгo бaceйну i ^H^eraora кoнтинeнтaльнoгo рaйoну прдавяче-н дecятки мoнoгрaф1й i coтнi cтaтeй, як1 бaзуютьcя на матер1ал1, нaкoпичeнoму б1льш н1ж за и^в^ву icтoр1ю дocлiджeнь р1зних за мacштaбaми мoрcьких i го-льoвих гeoлoгiчних та гeoфiзичних рoбiт. Уявлення прo глибинн1 структури Чoр-нoмoрcькoi мегавпадини бaзуетьcя на анал1з1 вcтaнoвлeних гeoфiзичних пoлiв (магштних, гравгтацшних, гeoтeрмiчних) та матер1алах ceйcмiчних i ceйcмoтoмo-граф1чних дocл1джeнь.
Авторами статей [1, 3-6, 10, 16-19, 22, 23] прoaнaлiзoвaнo oтримaнi за oCTarn н рoки гeoфiзичнi матер1али з вивчення глибиннoi будoви Чoрнoмoрcькoi ме-газападини i рoзглянутo ряд прoблeмних i диcкуc1йних питань ü фoрмувaння. Об^^говата дoвeдeнa icтoтнa вщмштсть у механзмах утвoрeння ü гoлoвних cтруктурних oдиниць - зaхiднoi i cх1днoi западин. Вcтaнoвлeнo, щo пeршoпри-чинoю рифтoгeнeзу зaх1днoi западини е тятам acтeнocфeрнoгo д1атру, щo при-звoдить дo трипрoмeнeвoгo рoзтягувaння oкрeмих д1лянoк зeмнoi кoри Скiфcькoi плити. Механзм утвoрeння cхiднoi западини передбачае рoзcув, тoбтo рoзрив cу-ц1льнocтi кoри й лiтocфeри Евкcинcькoi cубкoнтинeнтaльнoi плити. У результата рoзрaхункiв темп1в ocaдкoнaкoпичeння вcтaнoвлeнo, щo пoчaтoк рифтогенезу i фoрмувaння бeзпoceрeдньo зaх1днoi западини припадае на тзню крейду, а зану-рення в зoнi cхiднoi западини пoчaлocя в eoцeнi. Залучення плюм-тeктoнiчнo-
го мехашзму дозволило з нових позиц1й оц1нити роль геодинам1чних фактор1в, пов'язаних iз рифтингом та еволющею Чорноморсько1 мегазападини.
Сейcмiчнi спостереження показали, що формування реионально1 розломно1 тектон1ки западини Чорного моря тюно пов'язане з основними циклами и гео-логiчного розвитку. До них в1дносяться закладення зах1дно- та сх1дночорномор-ського басейн1в в результат! рифтогенезу в крейда-палеогеновий час, формування Чорноморсько1 западини як едино1 депреciйноi структури в кайнозо1 й розвиток навколо неi орогенних дислокацш в олiгоценi та в б1льш пiзнi перiоди кайнозою. Цi процеси призвели до формування рiзноманiтних тектотчних порушень в до-кайнозойских i кайнозойських комплексах.
В осадовому розрiзi акваторii намiчено не менше чотирьох основних груп роз-ривних порушень. Перша, найб1льш тривалого розвитку, характерна для борто-вих зон западини. Вона перетинае весь и розрiз знизу доверху за винятком, мож-ливо, cамоi верхньоi пiзньокайнозойcькоi (неконсолщовано^ частини розрiзy Друга бере початок на р1вн1 фундаменту або трохи нижче i зазвичай згасае в зош майкопcькоi товщi. Третя група знаходиться переважно в межах майкопcькоi тов-щi, четверта виникае на р1вн1 майкопcькоi товщi i розвиваеться в неоген-четвер-тинних в1дкладах [5, 6, 10, 18, 25, 27]. Крiм того, спостер1гаеться велика кшьюсть в1дносно др16них порушень в четвертинних та плiоцен-четвертинних в1дкладах, як1 можуть мати нетектонiчне походження г зв'язаш з явищами дегазацп г д1аге-незу осадк1в.
Стан геолог1чних структур, так званих «газових труб», вказуе на те, що через поверхню фундаменту в1дбуваеться досить 1нтенсивна дегазац1я надр, яка ка-нал1зуеться в ослаблених зонах 1 тектон1чних порушеннях. При цьому частина флюiд1в, швидше за все, екрануеться (або поглинаеться) майкопською товщею, а частина, навпаки, генеруеться майкопськими або встановленими вище по розр1-зу в1дкладами. Зв1дси випливае припущення про те, що с1рководневе заражения водноi товщ1, а також аномали вм1сту в донних осадах 1 водн1й товщ1 газ1в С02 1 СН4 можуть бути частково насл1дком дегазацп глибоких надр, в тому числ1 в результат! фумарольноi д1яльност1 похованих вулкашв [4, 18, 22, 23, 26].
Вивчення глибинноi геологiчноi будови, структурно-тектон1чних особливос-тей, зокрема, детальне картування активних глибинних розлом1в е необх1дним 1 перспективним етапом еколог1чних досл1джень територ1й. При цьому найваж-лив1шим е експериментальне встановлення енергетичноi активност1 розлом1в 1 фГксування iх впливу на б1олог1чн1 об'екти [1, 4, 9, 21, 23].
Постановка проблеми. При досл1дженн1 рол1 геолог1чних 1 антропогенних фак-тор1в в ТГС шельфу Чорного моря необх1дно в1дзначити, що п1д ними розум1ються т1 ж ф1зико-х1м1чн1, х1м1чн1, г1дродинам1чн1 фактори, як1 традиц1йно вивчаються морською геолог1ею, л1толог1ею 1 геох1м1ею [1, 13, 20]. Розгляд iх як еколого-геоло-г1чних фактор1в аж н1як не пов'язане з принципово новими природними явищами. Означена назва при вивченш проблеми стану геолог1чного середовища лише дещо зм1щуе акценти в б1к оц1нки iх впливу на фуикцiоиувания морських ТГС 1 прогнозу розвитку ситуацп в раз1 посилення техногенного навантаження, зокрема при здшсненш гоcподарcькоi д1яльност1 на морських акватор1ях. В1дпов1дно, анал1з 1 прогноз змши природного середовища в ТГС шельфу мае за мету розробку кон-кретних природоохоронних та ресурсозбер1гаючих заход1в, спрямованих на збере-ження певноi якост1 геолог1чного середовища [1-3, 13, 15, 16, 20, 26].
Метою дocлiджeння е визначення тeхнo-гeoлoгiчнoí ^стеми шельфу Чoрнoгo мoря як кoмплeкcнoí cиcтeми забезпечення управлшня рaцioнaльним ви^ри^ танням тага рecурciв.
Для дocягнeння мети дocлiджeння викoнaнo oбfрунтувaння ocнoвних на-прямюв вивчення ТГС шельфу Чoрнoгo мoря cучacнoгo етапу i на найближчу пeрcпeктиву, якг визнaчaютьcя вcтaнoвлeнням прoвiдних кeрoвaних чинниюв, регулящя яких мoжe забезпечити найбшьший ефект при анал1з1 гeoлoгiчнoí, ге-oфiзичнoí, гeoхiмiчнoí та гeoдинaмiчнoi iнфoрмaцií. Ocтaння oтримуетьcя caKe детальним дocлiджeнням гeoлoгiчнoí будoви i cтруктурнo-тeктoнiчних ocoбли-вocтeй, пoшукoм i oцiнкoю рoдoвищ кoриcних кoпaлин, cучacних лiтoдинaмiч-них прoцeciв, cтруктури б^фери та пoвeдiнки бioлoгiчних cуб'ектiв в активних aнoмaльних зoнaх, пoглиблeним вивченням прoцeciв грязьoвoгo вулкашзму, рoз-рoбкoю принцитв мoдeлювaння та рoзв'язaнням прoблeм управлшня ТГС.
Рiзнoмaнiття гeoлoгiчних ocoбливocтeй, рoзглянутих при eкoлoгo-гeoлoгiчних дocлiджeннях, дoзвoляе видшити ceрeд них кoмплeкc визначальних, щo вплива-ють в тш чи гншгй м1р1 на фoрмувaння гeoлoгiчнoгo ceрeдoвищa як eкoлoгo-гeo-лoгiчнoí cиcтeми. Цей кoмплeкc включае в ceбe cклaдoвi, якг е факторами (кoм-пoнeнтaми) eкoлoгo-гeoлoгiчних умoв. Фактори фoрмувaння eкoлoгo-гeoлoгiч-них умoв - це ендо^н^- i eкзoгeннooбумoвлeнi ocoбливocтi рoзвитку пeвнoгo гeoлoгiчнoгo oб'екту: 1) гeoлoгiчнa будoвa; 2) cтруктурнo-тeктoнiчнi ocoбливocтi; 3) гeoхiмiчнi умoви; 4) гeoфiзичнi умoви; 5) cучacнi гeoлoгiчнi ^o^cn (риc. 1). Hoвiтне рoзумiння eкoлoгiчнoí гeoлoгГi oбумoвлюе викoриcтaння для o^rnEM reo-лoгiчнoгo ceрeдoвищa йoгo вплив на умoви icнувaння бioти.
Комплекс геолопчних фактор1в
геолопчна будова, структурно-тектошчш особливосп, reoxiMinHi умови, геоф!зичш умови, геолина\пчш особливосп
i процеЫв: фiзикo-xiмiчнi, xiMiHHi, пдродинам1чш, сучасн1 геолопчш процеси
Комплекс техногенних факторш: видобуток природних pecypciß, морський транспорт, (транспортування видобутоТ продукцй'), управлшня процесом
ТГС шельфу моря
Складов1 геолопчного середовища: породи покриву, сучасш вщклади, родовища корисних копалин; водне середовище, бюта
(устатковини), морський транспорт, порти
Складов! техногенного середовища: MicbKi
агломерацп промислов1 комплекси, 6ypoßi установки
Рис. 1. Фoрмувaння ТГС шельфу мoря
Як диназшчна система може розглядатися будь-який геолопчний об'ект i про-цес. Для цього йому мае бути властивий ряд елеменпв, що характеризують його як цтсну одиницю, обумовлену певними зв'язками i в1дносинами, що утворю-ють 11 структуру. П1д геолог1чними процесами прийнято вважати так1 ендогенн1 i екзогенн1 процеси, в результат1 яких зм1нюються розм1ри, форма, склад, структура або розташування геолог1чних т1л, i/або руйнуються стар1 i формуються нов1 геолог1чн1 т1ла. Гeoдинамiчна функция лiтoсфeри виявляеться в ход1 розвитку усь ляких гeoлoгiчних прoцeс1в.
При проведенн р1зного виду ро61т у межах континентального схилу i зовнш-нього краю шельфу Чорного моря, необхщно враховувати сучаснi лiтoдинамiчнi процеси, значення i масштаби прояву яких починають з'ясовуватися за oстаннi роки [1, 2, 5, 10, 17, 18, 23-27].
Будь-яке геолоичне середовище, як самовпорядкована динам!чна система, пристосоване до певних умов, у межах яких воно стшке й нормально функцюнуе навпъ при збурюваннях зовнштми природними факторами та техногенними чинниками. Усе це викликае нeoбх1днiсть спецальних дoсл1джeннь для вивчен-ня реагування гeoлoгiчнoгo середовища на кoнкрeтнi впливи, як1 повинн1 бути пoкладeнi в основу проекпв з природооблаштування i надрокористування. Акту-альним i важливим е впровадження довготривалих к1льк1сних прогнозш поведш-ки ТГС шельфу моря при р!зноматтних варiантах техногенних вплив1в.
Вплив тeктoнiчних i гeoдинамiчних факторш (активних розлом1в, зон сeйсмiч-но1 активнoстi, сучасних рух1в земно! кори та 1н.) визначае осо6ливост1 осадкона-копичення, привносу i транзиту продукпв техногенезу, х1м1чний склад i мюця !х формування та енергетичну структуру бюсфери. Важливою проблемою, що може бути виршена при прoвeдeннi комплексного анал!зу гeoлoгiчнoi, гсоф1зично!, гeoдинамiчнoi, бюлоично! та eкoлoгiчнoi 1нфoрмацii, яка накопичена при дослщ-женнях п1внiчнo-зах1днoгo шельфу Чорного моря, е встановлення eнeргeтичнoi активнoстi розлом1в i фжсування 1х впливу на умови життедiяльнoстi бюти.
Анoмал1i гсоф1зичних пол1в виникають переважно над гeoдинамiчнo актив-ними глибинними розломами. У межах зон таких розломш лoкальнi («каналь-ш») поля природно! та тeхнoгeннoi природи, взаемоддачи з гeoмагнiтним полем, створюють особливо негативний комплексний, синергетичний (англ. synergetics) вплив на бюлоичш об'екти. [4, 8, 9, 21].
Процес руху i взаемoд1i eлeмeнт1в та об'ектв ТГС прoт1кае пост1йно - отже, безупинно здiйснюеться i процес органзацп таких систем. М1няються умови -мшяються принципи, ц1л1 формування органзаци систем. У рeзультатi з'явля-ються нов1 системи, з новими яюсними i к1льк1сними параметрами та властивос-тями. В1дпов1дн1сть ц1лeй oрганiзац1i матeрiальнoi системи факторам навколиш-нього середовища е обов'язковою умовою створення стабiльнoi oрганiзац1йнoi структури системи [7, 11, 14, 15, 20].
Ц1ль органзацп ТГС шельфу моря визначаеться умовами гeoлoгiчнoгo середо -вища i ц1лями людсько! д1яльност1, а сама oрганiзацiя представляе собою процес створення, розвитку та удосконалювання системи. Разом з тим кожна з систем мае сво!, 1ндив1дуальнi як1сн1 та юльюсш характеристики - отже, поряд 1з глобальною метою, ii oрганiзацiя повинна мати й шдивщуальну. Oрганiзацiя вира-жае динам1ку системи, визначае спрямовашсть, характер i кшцевий намiр. Усе перераховане вище е специф!чною осо6лив1стю oрганiзац1i ТГС шельфу моря.
Управлшня, зacнoвaнe на е^^стем^му шдхoдi, мае врaхoвувaти cв1й вплив на eкocиcтeму не т1льки як^то, але i кiлькгcнo. Збитoк, нaнeceний eкocиcтeмi шельфу мoря, таким чинoм, мoжe бути пoрaхoвaнo, а п1дприемcтвo чи ocoбa, щo завдали шкoди - пoнecти cтрoгo визначен1 за cпeцiaльнoю мeтoдикoю витрати. Шeльфoвi мoря, будучи прирoдними утвoрeннями, oргaнiзoвaнi cиcтeмнo. Щo cтocуетьcя гocпoдaрcькoi д1яльнocтi, яка зд1йcнюетьcя на даний чac в iх межах, то oкрeмi галуз1 (трaнcпoрт, гeoлoгiчнe дocлiджeння, нaфтoгaзoдoбувaння та 1н.) не cклaдaють едине cиcтeмнe утвoрeння. Наб1р зв'язюв i взаемин пoки не набув характеру взaемoд1í, яка була б cпрямoвaнa на oтримaння iнтeгрaльнoгo кoриcнoгo результату. Кoмплeкcнicть мoрcькoi гocпoдaрcькoi д1яльнocтi прeдcтaвляетьcя як прoцec в ocвoеннi мoрcькoгo прocтoру i рecурciв. Для рoзвитку прoблeми управлшня ТГС шельфу вaжливo визнaчитиcя, який oб'ект мoжe бути oбрaний в ята-cтi бaзoвoгo для рeгioнaльнoгo мoрcькoгo гocпoдaрcькoгo кoмплeкcу. 1х взаеми-ни мoжуть oб'ективнo рoзвивaтиcя в певних мoрях, але мoжуть i не мати тaкoгo рoзвитку.
^н^падя кoмплeкcнoгo управл1ння мoрcьким прирoдoкoриcтувaнням ви-хoдить з eкocиcтeмнoгo п1лхoду. Такий п1дх1д випливае з дoвгocтрoкoвoгo шщ-aльнoгo вибoру eкoнoмiчнo oбумoвлeних гocпoдaрcьких прioритeт1в за умoви iх eкoлoгiчнocтi, ocкiльки пoтрeбa в збереженн1 мoрiв як ocнoви icнувaння людcтвa завжди зaлишитьcя пeрвиннoю. На м1жнaрoднoму р1вн1 кoмплeкcний е^^стем-ний п1дх1д Дo управл1ння мoрями тaкoж закр1плений, в тому чжл1 Hуукcькoю де-кларащею, п1дпиcaнoю м1нicтрaми зaкoрдoнних cпрaв 12 травня 2011 рoку [11].
В Мoрcький Дoктринi Укрaiни на перюд дo 2035 рoку, затверджен1й noCTarno-вoю КМ Укрaiни в1д 7 жoвтня 2009 р., ceрeд Принцитв нaцioнaльнoi мoрcькoi пoлiтики вказан1:
- 1нтегральний п1дх1д дo мoрcькoi дiяльнocтi в ц1лoму i диференц1ац1я ü на oкрeмих напрямках з урахуванням зм1н iх прioритeтнocтi в залежго^ в1д reoro-лiтичнoi cитуaцц;
- прoвeдeння кoмплeкcних мoрcьких нaукoвих дocлiджeнь в 1нтeрecaх Укра-iни, рoзвитoк cиcтeм мoнiтoрингу за cтaнoм мoрcькoгo прирoднoгo ceрeдoвищa та прибережних територш [12].
Ця Дoктринa вперше на зaкoнoдaвчoму р1вн1 закр1плюе так1 ключoвi пoняття, як мoрcькa д1яльнicть, мoрeгocпoдaрcькa д1яльнicть, напрями мoрcькoi пoлiти-ки держави, ü мету та завдання, а тaкoж пoняття мoрcькoгo пoтeнцiaлу Укрaiни, тoргoвeльнoгo мoрeплaвcтвa та 1н. Прийняття Мoрcькoi дoктрини е значним дo-cягнeнням щoдo визначення гавих п1дхoд1в держави дo фoрмувaння ocнoвних ц1лей i завдань, фoрм i мeтoд1в реал1зацп мoрcькoi пoлiтики та рoзвитку зaкoнo-дaвcтвa у ц1й cфeрi. Але для тoгo, щoб дана Дoктринa запрацювала, нeoбх1дним е впрoвaджeння низки механ1зм1в ü реал1зацп.
Орган1зац1я е oбoв'язкoвoю умoвoю, ocнoвoю, нeв1д'емнoю чacтинoю будь-якoi мaтeрiaльнoi cиcтeми, кoнкрeтним фaктoрoм, щo визначае ц1ль cтвoрeння, як^н! хaрaктeриcтики й стаб^ьне ü функдioнувaння в дагаму зoвн1шньoму ce-рeдoвищi. Таким чигам, ми мoжeмo зрoбити виcнoвoк, щo oргaнiзaц1я будь-якoi мaтeрiaльнoi cиcтeми е невад^м^ю чacтинoю ceрeдoвищa ü перебування i, на-впаки, ceрeдoвищe, щo oтoчуе дану cиcтeму, е нeвiд'емнoю чacтинoю ü oргaнiзa-цй, ocнoвним фaктoрoм, щo визначае мету ü функдioнувaння, принципи фoрму-вання й 1ндив1дуальн1 ocoбливocтi [7, 13-15, 20, 27].
Орган1зац1я матер1альних систем е основним чинником, що визначае iх ство-рення, розвиток, удосконалювання й стаб1льну д1яльн1сть. Орган1зац1я в1дбивае динамжу, ступшь ст1йкост1 системи, е основою створення и стаб1льност1, сполуч-ною ланкою м1ж р1зними етапами ii фуикцiоиування.
Особливе м1сце в систем! оргашзацп займае управл1нський процес. Керуван-ня - властив1сть, притаманна будь-який систем!, яка дозволяе розтзнати сукуп-н1сть елеменлв як ц1ле, властив1сть, яка в1др1зняе систему в1д безглуздого набору. У техн1ц1 керування - сукупн1сть ц1леспрямованих д1й, що включае оцшку ситуаций та стану об'екта керування, виб1р кер1вних д1й та iх реал1зац1ю. Керування -зовн1шн1й вплив на фуикд1ювания будь-якоi системи, cпрямованоi на досягнен-ня результату. Воно передбачае: визначення мети, визначення шляху досягнення мети, встановлення зворотних зв'язк1в 1 створення системи мон1торингу, а також прогнозування 1 реал1зац1я засоб1в корекцп шлях1в досягнення мети [7, 13, 15, 20].
В будь як1й систем! управлшщя, як правило, вид1ляють дв1 п1дсистеми - керу-ючу 1 керовану, кожну 1з яких потр1бно розглядати як самостшну. Керована п1дси-стема, або, шшими словами, об'ект управл1иня, це частина системи управлшщя, на яку спрямоваш систематичн1, орган1зован1, планом1рн1 дп суб'екта управлш-ня. Керуюча п1дсистема, або суб'ект управл1иня, над1лена управлшськими пов-новажениями 1 реал1зуе ту чи шшу управлшську д1яльн1сть.
П1д управлшням розум1еться процес ц1леспрямованого впливу керуючоi п1д-системи (суб'екта управлiния) на керовану (об'ект управлшщя). Процес ц1ле-спрямованого впливу керуючоi п1дсистеми на керовану здшснюеться по каналах прямого 1 зворотного зв'язку. Каналом прямого зв'язку надходять керуюч1 впливу, як1 можуть мати р1зний характер: енергетичний, матер1альний, 1иформац1йний. По каналу зворотного зв'язку надходить 1нформац1я про результати управлшщя, тобто 1нформац1я про новий стан керованоi п1дсистеми, який виник в результат! управляючих д1й (рис. 2).
Практичне значення ТГС шельфу Чорного моря при комплексному управлшш ре-сурсокористування. Районування шельфу Чорного моря може бути засноване на розумшш протир1ч м1ж промисловим використанням акватор1г моря та освоен-ням ресурс1в 1 необх1дн1стю збереження на ц1й акватор1г необх1дних еколого-гео-
Рис. 2. Структура системи управлшня ТГС шельфу моря з урахуванням дИ на екосистему
лoгiчних прирoдних у^в ceрeдoвищa. Прирoднi cиcтeмoутвoрюючi кoмпoнeнти ТГС шельфу мoря прeдcтaвлeнi елементами гeoлoгiчнoгo ceрeдoвищa, включаю-чи бioлoгiчнi види (загальна бioмaca). Тeхнoгeннi cиcтeмoутвoрюючi кoмпoнeн-ти включають р1зн1 види гocпoдaрcькoi д1яльнocтi: вплив великих мют, мoрcькa трaнcпoртнa 1нфрacтруктурa, включаючи тортов! cпoруди, мoрcькi терм1нали i тeхнoгeннi ризики, пoв'язaнi з трaнcпoртoм нафти i нaфтoпрoдукт1в, рoзв1дкa i видoбутoк кoриcних кoпaлин, у першу чергу вуглeвoдн1в. Наведен1 кoмпoнeнти мoжуть бути прийнят1 як ocнoвoпoлoжнi i картоваш при зaбeзпeчeнoму фактич-нoму гадант. Анал1зуючи мoжливi п1дхoди дo прoвeдeння eкoлoгo-гeoлoгiчнoгo картування, визнaчaемo як актуальне завдання eкoлoгiчнoгo зoнувaння для ета-лoгo-eкoнoмiчнoi oц1нки пeрcпeктив i рoзрoбки cтрaтeгiчнoгo плану cтaлoгo рoз-витку прирoдoкoриcтувaння на шельф1 мoря у вид^етому рeгioнi.
Важливим завданням татаж е виявлення грaничнoдoпуcтимих р1вн1в техго-генних навантажень на гeoлoгiчнe ceрeдoвищe i oкрeмi йoгo кoмпoнeнти та рoз-витoк гeoлoгiчних прoцeciв, зм1на яких впливае на ТГС [7, 13, 15, 20]. Реал1зац1я мoжливa при мaкcимaльнo дocтoвiрнoму прoгнoзувaнню функцюнування ТГС i нacл1дкaми тих чи 1нших тeхнoгeнних вплив1в на eкoлoгo-гeoлoгiчнe ceрeдoви-ще. Тoбтo нeoбх1днo забезпечити за^би^н™ негативних eкoлoгiчних прoцeciв aбo iх рoзвитoк. Вир1шення цiеi прoблeми мoжливe при прoвeдeннi eкoлoгo-гeo-лoгiчнoгo мoнiтoрингу гeoлoгiчнoгo ceрeдoвищa (риc. 3) [3, 7, 13, 15, 20, 21].
Рис. 3. Блoк-cхeмa cиcтeми мoнiтoрингу
Ocнoвнoю oдиницeю eкoлoгo-гeoлoгiчнoгo рaйoнувaння шельфу Чoрнoгo мoря, на нашу думку, е лiтoдинaмiчнi cиcтeми, :o включають в ceбe джерела над-хoджeння твeрдoгo матер1алу та радуга cтoку, хeмoгeннoi i бioгeннoi рeчoвини та зoну iх перем1щення i д1лянки акумуляцп. Рiзнoмaнiтнi забруднююч1 рeчoвини нaдхoдять в мoрcький бaceйн в cклaдi рiчкoвoгo cтoку, а татаж aeрoзoл1в. Будучи в тш чи 1нш1й м1р1 пoв'язaними з ocaдoвим мaтeрiaлoм, вoни беруть участь в мoрcькoму ceдимeнтoгeнeзi, в ^o^ci якoгo в1дбувaетьcя aбo нaдлишкoвa iх акумуляц1я, aбo рoзc1ювaння як у вoднiй тoвщi, так i на дш мoря. Кр1м цьoгo, лiтoдинaмiчнi cиcтeми шддaютьcя нeoднaкoвoму тeхнoгeннoму навантаженню,
що створюе певну специфжу в розподЫ осадового матер!алу i пов'язаних з ним забруднюючих речовин та його акумуляци.
Еколого-геолоична зйомка шельфу базуеться на матер!алах гeoлoгiчнoi зйом-ки шельфу, що е визначальним видом рeгioнальнoгo геолоичного вивчення i кар-тування шельфових площ, а також дна внутршнгх акватoр1й р1зного типу. Геоло-ична зйомка шельфу е першою стад!ею морських гeoлoгoрoзв1дувальних ро61т, яка йде сл1дом за рeгioнальними гeoфiзичними дослщженнями i виконуеться з метою отримання кoмплeкснoi i графiчнo систeматизoванoi геолоично! (геоло-гo-гeoфiзичнoi) шформацп, нeoбх1днoi для створення в1дпов1дно! основи (бази), що забезпечуе ршення проблем вивчення i освоення дна акватoрiй, зокрема ра-цioнальнoгo природокористування, оц1нки м1нeральнo-сирoвинних ресурсгв, вс1х вид1в дoсл1джeнь моря, охорони навколишнього середовища та 1н. Детал!за-ц1я i точн1сть зйомки визначаються ii масштабом.
За результатами eкoлoгo-гeoлoгiчнoi зйомки шельфу мае бути створена ТГС як основа прогнозування розвитку гeoлoгiчних проце^в, пошуку, розв1дки i по-дальшо! експлуатацп родовищ корисних копалин. Вона мае обГрунтовувати ту чи шшу пoвeдiнку суб'екта господарювання в межах ТГС i теор!ею, i фактичним матeрiалoм, i анал!зом усiеi ситуаци в означеному регют; визначати р1зн1 види дoсл1джeнь, а також висувати на п1дтвeрджeння пропозицп проведення 1накших господарських i природоохоронних заходгв.
Висновки
Проблема оц1нки масштабгв техногенного навантаження на eкoлoгiчнe середовище Чорного моря визначаеться зростаючим розширенням гoспoдарчoi д1яльност1 в акватори i на узбeрeжжi.
Oрганiзацiя тeхнo-гeoлoгiчних систем шельфу моря е основою створення ке-рoванoi системи для поеднання ц1лeспрямoваних д1й вс1х суб'ект1в господарювання, включаючи видобування корисних копалин i судноплавство.
Управл1ння тeхнo-гeoлoгiчними системами шельфу Чорного моря за умови рацюнального використання ресур^в моря може бути ефективним при форму-ванш системи упорядкування i обробки в^е! шформацп з1 стану гeoлoгiчнoгo i водного середовища на базi единого Центру комплексних дослщжень моря. Вва-жаемо за дoц1льнe створення такого Центру у шдпорядкуванш кафeдрi загальнoi та морсько! геологи Одеського нацюнального унiвeрситeту 1мeнi I. I. Мечникова.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Амелин Н. М. Геология без границ: новые данные о региональной геологии Черного моря. Геология и геофизика. Oil&Gas Journal Russia. 2014. № 11. С. 44- 48.
2. Васильев А. С. Оценка пространственного распределения и запасов газогидратов в Черном море. Геология и геофизика. 2002. 43. №7. С. 672- 684.
3. Геология шельфа УССР. Среда. История и методика изучения. Е. Ф. Шнюков, В. И. Мельник, Л. И. Митин и др. К.: Наук. думка, 1982. 176 с.
4. Грязевой вулканизм Керченско-Таманского региона. Е.Ф. Шнюков, ГН. Гнатенко, А.В. Не-стеровский и др. Киев: Наук.думка, 1999. 200 с.
5. Егорова Т.П. Гобаренко В.С., Яновская Т.Б., Баранова К.П. Строение литосферы Черного моря по результатам 3D гравитационного анализа и сейсмической томографии Геофиз. журнал. 2012. 34, № 5. С. 38- 59.
6. Коболев В.П. Плюм-тектотчний аспект рифтогенезу та еволюцп мегазападини Чорного моря. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2016. № 2. C. 16-36.
7. Королев В.А. Современные проблемы экологической геологи. Соросовский образов. журнал. М. 1996. № 4. С. 60- 68.
8. Кропоткин П. Н., Валяев Б. М. Тектонический контроль процессов дегазации Земли и генезис углеводородов. ТрудыXXVIIгеол. конгресса. М.: Наука. 13. 1984. C. 13-25.
9. Кюнцель В. В. Энергостоковые зоны и их экологическое воздействие на биосферу. Геоэкология. М. 1996. № 3. С. 93- 100.
10. Николаев Н. И. Новейшая тектоника и геодинамика литосферы. М.: Недра. 1988. 491 с.
11. Нуукская декларация об окружающей среде и развитии в Арктике. Международные документы. 1993 г. URL: http://www.eclife.ru/laws/inter/1993/04.php.
12. Оновлена Енергетична стратепя Украши до 2030 р. 7 червня 2012 р. Постанова КМ Украши. м. Кшв. 145 с.
13. Сафранов Т. А., Кошков 6. Г., Чешжко О. В. та ш. Оцшка техногенного впливу на геолопч-не середовище. Одеса: Еколопя, 2012. 272 с.
14. Плотников Н. И. Научно-методологические основы экологической гидрогеологии. М: Изд-во МГУ, 1992. 62 с.
15. Голодковская Г. А., Воронкевич С. Д., Гольдберг В. М., Ершов Э. Д. Проблемы рационального использования, управления и охраны геологической среды. Проблемы рационального использования геологической среды. Сборник научных трудов. М.: Наука. 1988. С. 103-116.
16. Самсонов В. И., Луцкив С. Г, Чепижко А. В. Приоритетные направления нефтегазопо-исковых работ на Черноморской акватории Украины с позиций тектоники литосферных плит. Геологя i геох1мЫ горючих копалин. Львiв. 2001. № 1. С. 30- 35.
17. Семененко В. Н. Неогеновые террасы Причерноморья и континентального склона Черного моря. Геологические проблемы Черного моря. Киев. 2001. С. 245- 252.
18. Старовойтов А. В. Структура плиоцен-четвертичных отложений и гравитационные процессы на континентальном склоне и подножии в Чёрном море: дисс. канд. геол.-минерал. наук. М.: МГУ 1985. 185 с.
19. Старостенко В. И., Макаренко И. Б., Русаков О. М., Пашкевич И. К. и др. Геофизические неоднородности мегавпадины литосферы Черного моря. Геофиз. журн. 2010. 32, № 5. С. 3-20.
20. Чешжко О.В., Кадурш В.М., Шатохша Л.М. Становления техно-геолопчних систем в управлшт геодинамiчними системами. Вюник Одеського нац. утвер. iM. I. I. Мечникова. 2013. 18, вип. 1(17). С. 102- 107.
21. Чешжко О. В., Кадурш В. М., Шатохша Л. М. Формування середовища життедiяльностi бюти на шельфi Чорного моря шд впливом геодинамiчних факторiв. Геол.-мтерал. вкник Kриворiзького нац. утвер. 2016. № 1(35). С. 27- 36.
22. Шнюков Е. Ф. Флюидогенная минерализация грязевых вулканов Азово-Черноморского региона. К.: Логос. 2016. 194 с.
23. Шнюков Е. Ф., Нетребская Е. Я. Корни черноморских грязевых вулканов. Геология и полез. ископ. Мирового океана. 2013. № 1. С. 87- 92.
24. Chen Wang-Ping, Grimison Nina L. Earthquakes associated with diffuse zones of deformation in the oceanic lithosphere. Tectonophysics. 1989. 166, PP. 133- 150.
25. Giacomo Spadini, Andrew Robinson, Sierd Cloetingh. Western versus Eastern Black Sea tectonic evolution:pre-rift lithospheric controls on basin formation. Tectonophysics. 1996. 266. P. 139- 154.
26. Havland, M. and Curzi, P. Gas seepage and assumed mud diapirsim in the Italian Central Adriatic Sea. Marine and Petroleum Geology. 1989. v. 6. P. 161-169.
27. Mary, E. MacKay, Richard D. Jarrard, Graham K. Westbrook, Roy D. Hyndman. Origin ofbottom-simulating reflectors: Geophysical evidence from the Cascadia accretionary prism. GEOLOGY. 1994.v. 22. P. 459- 462.
Статтю подано 2.11.2017
О.В. Чепижко, В.В. Янко, В.М. Кадурин, С.В. Кадурин
ОБЕСПЕЧЕНИЕ РАЦИОНАЛЬНОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ РЕСУРСОВ МОРЯ ПУТЕМ ВНЕДРЕНИЯ УПРАВЛЯЕМОЙ ТЕХНО-ГЕОЛОГИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ ШЕЛЬФА
Рассмотрены особенности глобальных и взаимосвязанных проектов практического использования ресурсов и научных программ по изучению Мирового океана и морей, обращая особое внимание на состояние проблем в Украине как морской державы. Проанализированы причины недостаточного использования потенциала геологической среды Черного моря, связанного с минерально-ресурсными объектами. Определенная роль техно-геологических систем, которые представляют собой совокупность природной самоупорядоченной системы - геологической среды и техносистемы, как управляемой системы, созданной человеком в регулировании рационального использования ресурсов моря. Создание модели оптимальной ТГС шельфа является стратегической задачей современной геологии и может служить теоретическим обоснованием рационального недропользования.
Ключевые слова: Черное море, геология, ресурсы, недропользование, информация. O.V.Chepizko, V.V. Yanko, V.M.Kadurin, S.V.Kadurin
ENSURING THE RATIONAL USE OF THE RESOURCES OF THE SEA BY INTRODUCING THE CONTROLLED TECHNOLOGICAL AND GEOLOGICAL SHELF SYSTEM
In the article peculiarities of global and interconnected projects of practical use of resources and scientific programs on the studies of World ocean and its seas are considered.
Special attention is given to these problems in Ukraine as in the sea state. The causes of insufficient use of the potential of geological media of the Black Sea (connected to the mineral-resource objects) were analyzed. Techno-geological systems which are systems consisting of a natural self-ordered system, geological media, and a techno-system, as a manageable system, made by man during the regulation of the rational use of the sea resources. Construction of a model of an optimal TGS shelf (for the development of a modern model of the management of a system object) is the strategical goal of modern geology and can define the theoretical grounding for the rational subsoil use.
Keywords: Black sea, geology, recourses, information.
