CC BY
9
Геоеколопя
doi: https://doi.org/10.15407/gpimo2018.03.072
В.О. бмельянов 1, С.М. Довбиш2, G.I. Насeдкiн 2, К.К. Цимбалюк 3
1 ГДНУ «Центр проблем морськоУ геологи, геоекологп та осадового рудоутворення
НАН УкраУ'ни», КиУ'в 21нститут геолопчних наук Нацiональноï академп наук УкраУ'ни, КиУ'в 3 ТОВ 1нспекторат УкраУ'на, Одеса
ЩОДО РОЗПОД1ЛУ ОРГАН1ЧНИХ СПОЛУК АНТРОПОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯ В ГЕОЛОГО-ЕКОЛОГ1ЧНИХ СИСТЕМАХ ДОННИХ ОСАДК1В ОКРЕМИХ Д1ЛЯНОК ЧОРНОМОРСЬКОГО БАСЕЙНУ
Стаття присвячена проблемi розподыу стшких оргатчних забруднювачiв в геолого-екологiчних системах донних осадтв дыянок континентального схилу Чорноморськог улоговини. Зокрема, визначено особливостi змт концентрацш низки хлороргатчних пестицидiв та полщи^чних ароматичних вуглеводтв у вертикальному iнтервалi верхтх шарiв вiдкладiв. Розглянуто природу про-цеав пересування забруднювачiв у шарах осадтв рiзного вжу та накопичення гх у певнихречовинно-генетичних типах осадтв.
Ключовi слова: геолого-екологiчна система донних осадюв, оргатчт сполуки, континентальний схил, Чорне море.
Вступ
Дослщженню проблеми вертикального пересування стшких ор-гашчних забруднювачiв в поверхневих шарах Грунпв суходолу, типам м^рацп' та мехашзмам 1'х переносу присвячено значну кшьысть дослщжень, результати яких висвгглеш в науковш лгге-ратурi [11, 14].
Одночасно, юнуе суттева кшьысть публжацш [8, 10] в яких висвгглено процеси надходження оргашчних забруднювачiв в морсьы геоекосистеми, 1'х акваекологiчнi та аероеколопчш суб-системи, закономiрностi 1'х подальшого розподiлу в основних системоутворюючих середовищах зазначених природних структур та депонування в геолого-еколопчш субсистеми донних осадив, а також асимшяцп' цих забруднювачiв гiдробiонтами.
Як правило, дослщження вмiсту органiчних полютантiв в ге-олого-екологiчних системах донних осадив (ГЕСДО) присвячеш
© В.О. еМЕЛЬЯНОВ, С.М. ДОВБИШ, G.I. НАСеДК1Н, К.К. ЦИМБАЛЮК, 2018
виявленню особливостей ix розподшу за площею, концентрування певних сполук в рiзниx лiтологiчниx та речовинно-генетичних типах поверхневих донних вiдкладiв, взаемодп аквальних та геолого-еколопчних субсистем у взаемороз-подш та виведеннi органiчниx забруднювачiв з бюлопчних циклiв. Але на сьо-годнi фактично вiдсутня iнформацiя щодо вертикального розподшу та мЬрацп пестицвддв та полiциклiчниx ароматичних вуглеводнiв (ПАВ) в масивi геоеко-лопчно'' системи Чорного моря та, зокрема, в середовищi ГЕСДО та ii складових.
Результати системних дослiджень речовинного складу i функцiонування ГЕСДО Чорного моря базуються на фактичному матерiалi, отриманому в про-цесi морських експедицшних робiт з вiдбору зразкiв глибоководних чорно-морських осадiв континентального схилу Чорноморсько'' улоговини. Безпосе-реднiм об'ектом дослщжень е вмiст складних оргашчних сполук антропогенного походження (низка пестицвддв та ПАВ), ix вертикальний розподiл в шарах рiзного вжу та речовинного складу.
Методи дослдоень
В xодi виконання завдань проекту «Мули глибоководно'' областi Чорного моря, як основа виробництва медичних засобiв» цшьово'' комплексно'' програми наукових дослщжень НАН Украши «Стратепчш мiнеральнi ресурси Украши» (експедицiйнi роботи 75-го рейсу НДС «Професор Водяницький» в липш 2013 року) були вiдiбранi колонки-зразки геологiчного середовища глибоководно'1' складово'' чорноморсько'1 ГЕСДО в межах двох дшянок континентального схилу Чорноморсько'' улоговини — пiвнiчно-сxiдноi i швшчно-захщно!'. Те-оретико-методологiчною основою дослiджень стала теорiя морських геоекосис-тем, викладена в низцi робiт [7, 8, 10].
Палубш геологiчнi роботи здшснювалися за допомогою геологiчниx удар-них прямоточних трубок на вщносно великих глибинах (605 та 825 м) бригадою палубних робгг у складi спiвробiтникiв 1нституту геологiчниx наук НАН Украши. Особливосп структури i складу вертикальних колонок, пiднятиx на дшянках континентального схилу в сxiднiй (станщя 72, ф 44°32.46' N; X 36°31.35' E) i заxiднiй (ст. 84, ф 44°27,87' N , X 36°25,89' E) частинах моря в створi Керченсько'' протоки i Одесько'' затоки вiдповiдно, i вщбраних з них зразкiв середовища ГЕСДО, в подальшому уважно i всебiчно вивчалися в лабораторiяx рiзноi спецiалiзацii. Частину отриманих результатiв оприлюднено [3].
В комплекс подальших лабораторних дослщжень, разом iз «стандартними» аналiтичними дослщженнями (вивчення гранулометричного, речового складу i вiку донних вiдкладiв, розподiлу концентрацш важких металiв), по вертикальних розрiзаx лiтологiчниx колонок було проведено визначення низки складних оргашчних сполук антропогенно'' природи. До об'екпв дослщжень увшшли пре-парати категорii ПАВ (Naphthalene, Acenaphthalene, Acenaphten, Fluorene, Phenantren, Antracene, Fluoranten, Pyrene, Benz(а)antracene, Chrysene, Benz(b)flu-ranthene, Benz(k)fluranthene, Benz(а)pyrene, Indeno(1,2,3-сd)pyrene, Diben-zo(а,h)antracene, Benz(g,h,i)perylene) а також низка пестицидiв (а-ГХЦГ, ГХБ, Р-ГХЦГ, Лiндaн, Гептахлор, Алдрiн, ДДЕ, ДДД, ДДТ).
Результати визначення 16 прюритетних полщикичних ароматичних вугле-воднiв, згщно списку US EPA, Грунтуються на вивченш 8 зрaзкiв ГЕСДО. ПАВ
були визначеш в пробах донних осадив шсля екстракцп, методом газово! хроматографа з мас-спектрометричним детектуванням.
З тих же зразыв було вiдiбрано проби для визначення пестицвддв i полiхло-рованих бiфенiлiв, якi визначалися пiсля екстракцп, методом газово! хроматографа.
Отриманий матерiал
Стислий опис зразкiв ГЕСДО, вiдiбраних на станцп 72 (глибина моря 605 м, довжина колонки 160 см), засвщчив наявнють ряду горизонтальних шарiв рiзного лiтологiчного та речовинно-генетичного складу. Нижня частина розрiзу (160—100 см) геологiчного середовища ГЕСДО представлена мулом пелггово-алевритовим, пластичним, однорщним з включеннями гiдротроiлiта. Тонка шаруватють в межах масиву ГЕСДО свщчить про частi змiни умов його формування за вiдповiднi iсторичнi перюди.
Шар середовища в iнтервалi 100—32 см колонки, представлений збагаченим оргашкою сапропелем i сапропелевидним мулом жовтувато-коричневого коль-ору, чiтко видiляeться в розрiзi. Верхня частина колонки (0—32 см) представлена арим однорщним пелгговими мулом з чiткою нижньою межею.
Зважаючи на особливостi л^олопчного складу середовища твердо! складо-во! ГЕСДО, з метою охоплення дослщженнями всiх наявних шарiв вiдкладiв у розрiзi, було проведено визначення вмюту зазначено! вище низки пестицидiв та ПАВ у штервалах розрiзу колонок, представлених на рис. 1.
Дшянка континентального схилу, на якш була закладена станцiя 84, харак-теризуеться, з одного боку, складною геоморфолопею [4], з iншого — наявшстю
,,л , г.* . яипгяшйп СЬЬепго (а, Ь) аМгасепе
_ , . .. , АсепарЫеп Ощмпе
Выи (а, п, 1)регу1епе Беги (а) апйасепе
0,1 1 10 100 0,01 0,1 1 10 а Втст, мкг/кг б
Рис. 1. Результати кшьшсного розподшу пестицвддв та ПАВ у вертикальному розр1з1 геолопчного середовища ГЕСДО (за результатами анал1з1в зразыв, вшбраних на станци № 72: а) 16 прюритетних ПАВ, б) низки хлороргашчних пестицвддв в межах зазначених штервал1в з шарами р1зного лгголопчного складу)
т J ,, ^ .. Апйасепе _
1паепо (1,2, З-са) рутепе
ШЬиио (а. Ы аШгасеш АсяирИеп
100 0,01 Вшст, мкг/кг
Рис. 2. Результати кiлькiсного розпод1лу пестицвддв та ПАВ у вертикальному розрiзi геологiчного середовища ГЕСДО (за результатами аналiзiв зразыв, вiдiбраних на станци № 84: а) 16 прiоритетних ПАВ, б) низки хлорорганiчних пестицвддв в межах зазначених iнтервалiв з шарами рiзного лiтологiчного складу)
вертикального згладженого розпод1лу р1зних шар1в по всьому розр1зу гео-лопчного середовища ГЕСДО, дослщжувана потужнють якого склала 170 см.
Низ розр1зу (вщ 170 до 77 см) представлений мулом с1рим пелгтово-алеври-товим, карбонатним, пластичним з горизонтальними прошарками гщротрошта. В склад1 шару, кр1м мшерально! складово!, в значн1й к1лькост1 присутш д1атомов1 водорост1 та с1л1кофлагеляти. Середнш 1нтервал (77—30 см) розр1зу представлено сапропелем 1 сапропелевим мулом з примазками гщротрошту 1 мае чгтку нижню межу. Верхня частина (0—30 см) середовища ГЕСДО, як показав його розр1з, представлена коколгтовим мулом пелгтово! розм1рност1, р1зно! консистенцп 1 шаруватост!
В1к нижньо! меж1 штервалу, зг1дно л1тературних даних [5, 6, 15] вщноситься до калам1тських шар1в верхньочорноморского п1дгоризонту, який датуеться близько 5 тис. роыв тому.
Вмют пестицид1в та ПАВ у розр1з1 геолог1чного середовища ГЕСДО, зг1дно вивчення колонки, шднято! на ст. 84, також визначався у зразках, вщбраних з р1зних вертикальних 1нтервал1в. Результати розподшу к1льк1сних показник1в вм1сту зазначених речовин по вертикальних штервалах представлено на рис. 2.
Результати дослщжень засвщчили неоднор1дний розпод1л забруднювач1в по вертикальних розр1зах середовища ГЕСДО та суттевий к1льк1сний вм1ст окремих сполук антропогенного походження з прив'язкою до певних речовинно-гене-тичних тип1в осад1в, зокрема сапропел1в 1 сапропелепод1бних мул1в.
Обговорення результатiв
Загальн1 законом1рност1 вертикального розподшу речовинно-ге-нетичних тип1в дослщжених складових геолог1чного середовища з частин ГЕС-
ДО континентального схилу свщчать про те, що и середовище, на вивчених дшянках, складаеться з шарiв рiзного лiтологiчного складу з непорушеною гори-зонтально-шаруватою структурою, незважаючи на прояви активних лггоди-намiчних процесiв пiздньочетвертинного часу, характерних для континентального схилу акваторп Чорного моря, зокрема, в межах Укра!ни. Вщносна вщда-ленiсть райошв дослiджень i дiлянок ГЕСДО вщ мiсць впадання великих рiчок в Чорне море, дшянок узбережжя з великим промисловим, сшьськогосподар-ським та портовим навантаженням мають визначати задовшьний природний стан як ще! частини морсько! геоеколопчно! системи в цшому, так i окремих !"! субсистем, зокрема ГЕСДО. Тому питання про джерела i механiзми надходження оргашчних забруднювачiв до геологiчного середовища останньо! в межах континентального схилу, а також розподшу концентрацiй зазначених речовин в певних шарах ГЕСДО, мае не тшьки науковий, але й певний практичний штерес.
Вщомо, що окремi види ПАУ можуть утворюватись та концентруватись в навколишньому середовищi в процесi пiролiзу целюлози (як продукт неповного згоряння при люових пожежах), зустрiчатися в покладах кам'яного, бурого вугiлля й антрациту, тобто мати природне походження. Хлороргашчш пестици-ди е суто антропогенними сполуками, якi вважаються iндикаторами впливу гос-подарсько! дiяльностi на стан певних ланок живо! складово! екосистем, в тому числ ГЕСДО. В цьому контекст виникае питання мехашзму проникнення складних органiчних сполук, зокрема антропогенного походження, на значну глибину у водонасичене геолопчне середовище ГЕСДО та !х накопичення, в по-дальшому, в шарах певного речовинного складу.
Загалом, щодо механiзмiв пересування оргашчних сполук антропогенного походження, таких як ПАУ та хлороргашчш пестициди, в просторi ГЕСДО, слщ нагадати, що фiзико-хiмiчнi процеси !х мiграцi! i перерозподiлу в Грунтових профiлях в межах суходолу здшснюються, головним чином, за рахунок дифузп в рщиннш та газовiй фазах, а також капшярного i гравiтацiйного перемiщення водно! складово!. При цьому швидысть та глибина проникнення пестицвддв у геолопчне середовище, загалом, залежать вiд факторiв, пов'язаних з типом та властивостями Грунтового покриву, киматичними та гщролого-метеоролопчни-ми ситуацiями, кiлькiсними та яисними властивостями внесених в Грунт антро-погенних речовин (препаратiв).
За даними лггературних джерел [11, 14], проникнення пестицвддв на глибину до 50—80 см, а в окремих випадках до 100—120 см, спостерпалося в Грунтах, що характеризуются шсково-алевритовою розмiрнiстю i низьким вмiстом гуму-
Таблиця 1. Глибина проникнення окремих пестицид1в в межах певних титв Грунт1в [9]
1нтервал глибин, см Матер1ал проб ДДТ, мг/кг ДДД, мг/кг ДДЕ, мг/кг Гумус, % рН, одинищ
0—8 Сутщаний грунт 94,32 14,27 6,88 2,9 15,2
8—21 Суглинок-супiсок з 2,32 0,38 0,28 1,6 14,4
21—74 галькою, гравiем 0,42 0,07 0,03 1,1 14,4
74—104 (озерна тераса) 0,16 0,04 0,01 1,0 11,4
104—215 Шщано-гравшний 0,01 0,01 0,00 0,4 8,4
215—225 Пiщано-глинистий 0,00 0,00 0,00 0,3 2,9
су, в умовах надмiрного зволоження. Порiвняльна глибина проникнення окре-мих пестицвддв в межах певних тишв Грунпв в значнш мiрi залежить вiд ступеня поглинання гх органо-мiнеральними сполуками Грунтав i гх розчиннiстю.
Показовими е данi, оприлюдненi в [9], що окреслюють розподiл ДДТ та ГХЦГ з поверхневого джерела забруднення у вертикальному Грунтовому розрiзi (табл. 1).
Табличш даш свiдчать, що, зокрема, при глибиш 50 см концентрацп ДДТ падають у 4 рази, i на глибинi 50—100 см зменшуються в 12—16 разiв. Можна зробити висновок, що мiж залишковими концентрацiями ДДТ i складом, а та-кож властивостями Грунтiв встановлено значущi позитивнi зв'язки з вмютом гумусу, глини i емнютю катiонного обмiну.
Щодо фiзико-хiмiчних механiзмiв перебiгу таких процесiв в межах геоеко-логiчних систем акваторiй морiв та гх субсистем доступних шформацшних дже-рел значно менше. Вiрогiдно, основну функцiю «транспортера» певних речовин у водонасичених ГЕСДО можуть вщгравати поровi (муловi) води. Хiмiчний склад останшх, як вiдомо, мае високу шформативнють i вважаеться чутливим шдикатором найрiзноманiтнiших процесiв, що вiдбуваються в морських ГЕСДО та акваеколопчних системах. Даш щодо хiмiчного складу порових вод гео-логiчного середовища широко використовуються при вирiшеннi певних завдань в област геохiмгi дiагенеза, аутигенного мiнералоутворення та рудогенеза i, навггь, у пошуковiй геох1мп [1, 2, 16]. Так, наприклад, данi щодо хiмiчного складу порово! (мулово!) рiдини донних вiдкладiв в районах спокшного накопичен-ня осадкiв, використовуються для з'ясування механiзмiв субаквального розван-таження флющв на дiлянках, перспективних на пошуки покладiв вуглеводне-во! сировини.
З шшого боку, хлорорганiчним сполукам притаманна така властивють, як дуже слабка розчиннють у водi. Як вщомо, пестициди циркулюють в складових аква- та геоекосистем (гщросфера, доннi вщклади, рослини, гiдробiонти), маю-чи при цьому рiзну токсичнiсть, стiйкiсть до деструкцп, розчиннiсть, кумуля-тивнi властивосп й здатнiсть накопичуватись в окремих шарах [10]. При цьому, ДДТ — надзвичайно стшка сполука до впливу факторiв зовнiшнього середовища, термш його iснування — понад 50 роыв. Характеризуючись слабкою роз-чиннiстю у водi, ДДТ мае висоы кумулятивнi властивостi. Вважаеться, що пщ дiею мiкроорганiзмiв у морськш водi ця сполука розпадаеться на метаболии
ДДД i ДДЕ.
З iзомерiв ГХЦГ (а-ГХЦГ, р-ГХЦГ, у-ГХЦГ) нaйвищi мiграцiйнi властивостi в об'ектах геолопчного середовища влaстивi нaйбiльш токсичному гамма^зоме-
Таблиця 2. Розподiл пестицида в поверхневому шарi окремих дшянок складових ГЕС шельфу Чорного моря, доапазон порядшв, мг/кг, [10]
№ Найменування пестицидв Район о. Зминий Варненська затока Скадовська курортна зона смт. Кацивел
1 Е ДДТ 10-4 — 10-3 10-4 — 10-2 10-4 — 10-3 10-3
2 Е ГХЦГ 10-4 — 10-3 10-4 — 10-2 10-5 — 10-3 10-5
3 Альдрин 10-6 — 10-4 10-5 — 10-4 10-5 Не знайдено
4 Гептахлор 10-5 — 10-4 10-5 — 10-4 Не знайдено » »
5 Трефлан 10-6 — 10-5 10-6 — 10-5 » » 10-6
ру. Гептахлор, як i ГХЦГ i альдрин, практично не розчинний у вод^ але також мае гарш мiграцiйнi властивоста в морських екосистемах Bcix рiвнiв. Тобто, загальни-ми особливостями дослщжуваних пестицидiв е, з одного боку, слабка розчиншсть у водi, з шшого — активна соpбцiя сполук частками суспензи' та циpкуляцiя в компонентах середовищ морських аква- та геолого-еколопчних систем. Збшь-шення сорбци' зазначених оpгaнiчниx сполук складовими ГЕСДО позитивно ко-релюе з пщвищенням вмiсту гумусу, а також дисперсност речовинного складу осадового шару, що пщтверджуеться оприлюдненими даними [13]. За даними [12] aкумуляцiя ДДТ вщбуваеться, в основному, в глинисто-мулистих ГЕСДО.
Можливо, частково, вiдповiдь на проблему природи утворення шдвищених концентpaцiй низки хлороргашчних сполук в сапропелях i сапропелевих мулах у вертикальних штервалах колонок 50—100 мм полягае у перебпу piзниx стaдiй процесу дiaгенезу геологiчного середовища ГЕСДО. Процеси перетворення пух-кого осадового середовища у бшьш щiльнi утворення по мipi занурення у пpостip середовища ГЕСДО, зокрема ущшьнення пiд дiею ваги вщклащв, що залягають вище, дегщратаци", переробки оpгaнiчноï складово!' мiкpооpгaнiзмaми, розчи-нення i бiоxiмiчного розпаду нестшких частинок може призводити до суттевих змiн сольового складу порових вод та ïx вертикально!" мiгpaцiï [1]. Ц змiни, в свою чергу, можуть мати вплив на розчиншсть хлороргашчних сполук, змши ix мпрацшних властивостей та збiльшення концентpaцiй за вертикальним штер-валом у мaсивi середовища ГЕСДО.
Щодо поpiвняльного анаизу pозподiлу пестицидiв в зазначених районах дослщжень та на iншиx дшянках в межах шельфових пiдсистем геоекосистеми Чорного моря [10], слщ зазначити достатньо широй коливання ïx концентрацш в piзниx речовинно-генетичних типах геолопчного середовища ГЕСДО та вiдсутнiсть чггких залежностей вiд геогpaфiчниx та економжо-еколопчних фак-тоpiв (табл. 2).
Ощнка небезпеки виявлених концентpaцiй вмiсту пестицвддв у складових ГЕСДО нapaзi неможлива у зв'язку з вiдсутнiстю ряду критери'в. Але визначе-ним фактом залишаеться те, що певна йльйсть xлоpоpгaнiчниx зaбpуднювaчiв депонована в геолопчне середовище ГЕСДО, що за певних умов може приз-вести до повторного надходження пестицвддв у склaдi порово!" (мулово!') piди-ни, що мпруе з ГЕСДО до прикордонних шapiв сумiжноï акваекосистеми. По-дальша aсимiляцiя бiотою сполук, що надшшли в пpоцесi реседиментацй", в кшцевому рахунку, може вплинути на яйсть гiдpобiонтiв, погipшуючи ïx спо-живчу яйсть.
Таким чином, суспшьство не мае права пнорувати можливiсть накопичення шкщливих речовин, зокрема, нагромадження пестицвддв та ïx поxiдниx у гео-логiчному сеpедовищi ГЕСДО аж до утворення високотоксичних сполук, пе-ремщення яких по тpофiчниx ланцюгах зможе, у свою чергу, призвести до дов-готривалих негативних нaслiдкiв для аквально'1' й геологiчноï морських субсистем, особливо ïx живо'1' компоненти. Серед наслщив — зниження бiоpiзно-мaнiття, погipшення iндивiдуaльниx якiсниx та кшьисних характеристик гiдpобiонтiв та зниження споживчо'1' цiнностi бiоpесуpсноï, pекpеaцiйноï та куль-турно'1' складових Чорноморсько'1' геоекосистеми в цшому.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бабинец А.Е., Митропольский А.Ю., Ольштинский С.П. Гидрогеологические и геохимические особенности глубоководных отложений Черного моря. К.: Наук. думка, 1973. 160 с.
2. Вернадский В.И. История природных вод. Ч. 1. Вып. 1. Ленинград: Изд-во АН СССР, 1936.
3. Геологические, геоэкологические, гидроакустические, гидроэкологические исследования шельфа и континентального склона украинского сектора Черного моря. Ред. А.Ю. Митропольский. К., 2013. 150 с.
4. Геология шельфа УССР. Среда, история и методика изучения. Ред. Шнюков Е.Ф., Мельник В.И. и др. К.: Наук. думка, 1982. С. 77—180.
5. Геология шельфа УССР. Литология. Ред. Шнюков Е.Ф., Мельник В.И. и др. К.: Наук. думка, 1985. 192 с.
6. Гончаров В.П., Непрочнов Ю.П., Непрочнова Д.Ф. Рельеф дна и глубинное строение Черноморской впадины. М.: Наука, 1972. 160 с.
7. Емельянов В.А. Основы морской геоэкологии: теоретико-методологические аспекты. К.: Наук. думка, 2003. 238 с.
8. Емельянов В.А., Митропольский А.Ю., Наседкин Е.И. и др. Геоэкология черноморского шельфа Украины. Киев: Академпериодика, 2004. 296 с.
9. Куликова-Хлебникова Е.Н. Хлорорганические пестициды в природшх средах на территории республики Алтай: автореф. дис. ... канд. географ. наук. Институт водных и экологических проблем СО РАН. Томск, 2013. 22 с.
10. Митропольський О.Ю., Наседкш 6.I., Осокша Н.П. Екогеох1м1я Чорного моря. К.: Наук. думка, 2006. 279 с.
11. Овчинникова М.Ф. Химия гербицидов в почве. М.: МГУ, 1987. 109 с.
12. Осокина Н.П. Пестициды в донных отложениях Азово-Черноморского бассейна и их влияние на экологическое состояние акватории: автореф. дис. ... канд. геол.-мин. наук: 04.00.10. Ин-т геологических наук АН Украины. 1996. 20 с.
13. Робертус Ю.В., Кивацкая А.В., Любимов Р.В., Куликова-Хлебникова Е.Н. Особенности миграции и транслокации пестицидов в условиях Алтайской горной области. Ползуновс-кий вестник. 2011. № 4—2.
14. Сметник А.А., Спиридонов Ю.Я., Шеин Е.В. Миграция пестицидов в почвах. М.: РАСХН-ВНИИФ, 2005. 327 с.
15. Строение западной части Черноморской впадины. Отв. ред. Я.П. Маловицкий, Ю.П. Неп-рочнов. М.: Наука, 1972. 243 с.
16. Шишкина О.В. Геохимия морских и океанических иловых вод. М.: Наука, 1972. 93 с.
Статья поступила 22.06.2018
В.А. Емельянов, С.Н. Довбыш, Е.И. Наседкин, К.К. Цымбалюк О РАСПРЕДЕЛЕНИИ ОРГАНИЧЕСКИХ СОЕДИНЕНИЙ
АНТРОПОГЕННОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ В ГЕОЛОГО-ЭКОЛОГИЧЕСКИХ СИСТЕМАХ ДОННЫХ ОСАДКОВ ОТДЕЛЬНЫХ УЧАСТКОВ ЧЕРНОМОРСКОГО БАССЕЙНА
Статья посвящена проблеме распределения стойких органических загрязнителей в геолого-экологических системах донных осадков участков континентального склона Черноморской котловины. В частности, определены особенности изменений концентраций ряда хлорорга-нических пестицидов и полициклических ароматических углеводородов в вертикальном интервале верхних слоев отложений. Рассмотрены вопросы природы процессов передвижения загрязнителей в слоях осадков разного возраста и накопление их в определенных вещественно-генетических типах осадков.
Ключевые слова: геолого-экологическая система донных осадков, органические соединения, континентальный склон, Черное море.
V.O. lemelianov, S.M. Dovbysh, Y.I. Nasedkin, K.K. Tsymbaliuk ON THE DISTRIBUTION OF ORGANIC
COMPOUNDS OF ANTHROPOGENIC ORIGIN IN THE GEOLOGICAL AND ECOLOGICAL SYSTEMS OF BOTTOM SEDIMENTS OF SEPARATE SECTIONS OF THE BLACK SEA BASIN
The article is devoted to the problem of distribution of persistent organic pollutants in geological and ecological systems of bottom sediments of the sections of the continental slope of the Black Sea basin. In particular, specific features of changes in the concentration of a number of organochlorine pesticides and polycyclic aromatic hydrocarbons in the vertical interval of the upper layers of sediments have been determined. The problems of the nature of the processes of movement of pollutants in sediment layers of different ages and their accumulation in certain real-genetic types of precipitation. Keywords: geological and ecological system of bottom sediments, organic compounds, continental slope, Black Sea.
