Огляд трофічних зв'язків гусені совкоподібних (Lepidoptera: Noctuoidea) в умовах напівприродних екосистем приміської зони міста Житомир Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

m

НАТЫ

ЫКРА1НИ

ttl/IVB

Науковий BicHMK НЛТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU

http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280305 Article received 06.04.2018 р. Article accepted 26.04.2018 р.

УДК 591.5:630.51-7

ISSN 1994-7836 (print) Ш1 ISSN 2519-2477 (online)

@ El Correspondence author T. I. Kovtun igkov@ukr.net

Т. I. Ковтун

Житомирський нацюнальний агроекологiчний утверситет, м. Житомир, Украта

ОГЛЯД ТРОФ1ЧНИХ ЗВ ЯЗК1В ГУСЕН1 СОВКОПОД1БНИХ (ЬЕРЮОРГЕЯА: NOCTUOIDEA) В УМОВАХ НАП1ВПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ ПРИМ1СЬКО1 ЗОНИ М1СТА ЖИТОМИР

Узагальнення та аналз даних iз трофiчних зв'язкiв гусеш Noctuoidea необхiднi пiд час оргашзацп захисних заходiв щодо боротьби iз шюдниками, оргашзацп охорони рiдкiсних видiв, проведення екологiчного монiторингу тощо. Внаслщок прове-дених дослiджень зiбрано 1818 екземплярiв комах, що належать до 119 видiв совкотздбних, якi належать до 3 родин i 23 тдродин. Проаналiзовано трофiчнi зв'язки гусеш совкотздбних у виявлених родинах та шдродинах Noctuoidea за такими показниками: за типами живлення; за широтою трофiчноl спещатзацп; за адаптащею до живлення на окремих органах та частинах рослин. З'ясовано, що найпоширеншим типом живлення е фггофапя, яку вiдзначено у 117 (98 %) виявлених ви-дiв. Один вид належить до детритофагiв. Ще в одного виду вiдзначено факультативне хижацтво. Встановлено, що за широтою трофiчноl спещатзацп 92 % виявлених видiв належить до широких полiфагiв; широкi олiгофаги становлять 6 % виявлених видiв, вузью олггофаги - тiльки 2 %. Монофагiв серед виявлених видiв немае. Показано, що за адаптащею до живлення на окремих органах та частинах рослин виявлеш види розподшяються таким чином: фшофаги - 71 %; стебловi совки -12 %; антокарпофаги - 6 %. Виявлено, що в напiвприродних бютопах, незважаючи на високий ступiнь гемеробп, умови гс-нування для шдгризаючих совок, серед яких е першорядш шюдники сiльського та лiсового господарства, не е достатньо комфортними, на що можна було б сподшатись.

Ключовi слова: полiфаги; олггофаги; фшофаги; карпофаги; ризофаги.

Вступ. Ведомо, що на шнець 2010 р. в УкраМ за-реестровано 683 види надродини совкопод1бних (Lepi-doptera: Noctuoidea) (Kliuchko et al., 2011). Величезна видова р1зномашгшсть, висока чисельшсть окремих ви-д1в, фггофапя та пол1фапя гусеш, висока плодюч1сть та м1грацшна актившсть 1маго визначають важливе бюце-нотичне та практичне значения багатьох таксошв щеТ групи. Ряд вид1в Noctuoidea е небезпечними шкодниками сшьського та л1сового господарства. Узагальнення та анал1з даних 1з троф1чних зв'язк1в гусеш Noctuoidea необхвдщ тд час оргашзацп захисних заход1в щодо боротьби 1з шкодниками, оргашзацп охорони рщшсних вид1в, проведення еколопчного мониторингу тощо.

Вивчення троф1чних зв'язшв гусеш совкопод1бних здшснювали з використанням провщних лггературних джерел. Проанал1зували роботи, в яких подано характеристику кормових рослин совок УкраТни зокрема, та вивчали троф1чш зв'язки гусеш совкопод1бних окремих репошв зокрема ДшпропетровськоТ областг (Kliuchko, 2006; Kliuchko et al., 2011). Окр1м цього, використову-вали ввдомосп з троф1чних зв'язшв совкопод1бних 1з за-руб1жних джерел (Forster & Wohlfahrt, 1971; Yamamoto & Sugi, 1987; Hacker, Ronkay & Hreblay, 2002; Piesik, 2004; Park, Sohn & Han, 2006; Robinson et al., 2010; Ma-tov & Kononenko, 2012; Derzhinskii & Vogulkina, 2017).

Для прим1сько! зони Житомира характерна наяв-

шсть натвприродних екосистем (тобто порушених лю-диною 6ioT, що зберiгають основш властивостi екосистем), в яких вщбуваються постаграрнi сукцесiï. Так! сукцесп супроводжуються iнтенсивним люовщновлен-ням завдяки припиненню розорювання деякоï частини полiв та зниженню пасовищного навантаження. Це призводить до достатньо iнтенсивноï змши фгтоасош-ацiй, а отже, i змiни кормових рослин для вах фгтофа-гiв, зокрема i совкоподiбних. Тому так! екосистеми е надзвичайно шкавими з погляду дослщження троф!ч-них зв'язшв гусеш совкопод!бних. Адже так! зв'язки комах, як i будь-яких тварин, вважають проввдними, а вже на Т'х основ! вщбуваеться формування вах шших титв м!жвидових зв'язк1в (Kliuchko et al., 2011). Тому достат-ня кормова база е одним !з визначальних показнишв стшкосп ентомокомплексу певноï екосистеми.

Отже, мета дослщження - аналiз троФ!чних зв'язк1в гусенi совкопод!6них (Lepidoptera: Noctuoidea) в умо-вах натвприродних екосистем примюькоТ' зони Житомира.

Матер1ал i методи дослiдження. Дослвдження проводили в район села Березiвка, Житомирського р-ну, Житомирськоï обл. протягом польових сезонiв 20112017 рр. Вибрали 2 дослвдш дмнки, на яких обладнали постшш пункти облшу шчних метелик1в за допомогою свiтловоï пастки. Як джерело свiтла використовували

1нформащя про автора:

Ковтун Тетяна IropiBHa, канд. с.-г. наук, доцент, кафедра загального лiсiвництва. Email: igkov@ukr.net;

https://orcid.org/0000-0003-1611-8030 Цитування за ДСТУ: Ковтун Т. I. Огляд трофiчних зв'язшв гусеш совкоподiбних (Lepidoptera: Noctuoidea) в умовах

напiвприродних екосистем примкькоТ зони Micra Житомир. Науковий вiсник НЛТУ УкраТни. 2018, т. 28, № 3. С. 26-29. Citation APA: Kovtun, T. I. (2018). The Review of Trophic Connections of Noctuid Moth's Larvae (Lepidoptera: Noctuoidea) in Semi Natural Ecosystems of Zhytomyr Suburban Area. Scientific Bulletin of UNFU, 28(3), 26-29. https://doi.org/10.15421/40280305

люмшесцентш лампи потужшстю 100W. 36ip комах проводили два рази на мюяць на кожнш дiлянцi. Комах заморювали етилацетатом. Визначення совкоподiбних проводили ввдповщно до загальноприйнято! мiжнарод-но! систематики (Fibiger et al., 2011). Статистичну об-робку результатiв проводили за загальноприйнятими методиками з використанням пакепв прикладних комп'ютерних програм Microsoft Excel.

Район зборiв, що займае площу близько 5 га, розта-шований на схiднiй околицi села Березiвка, на вiдстанi 15 км вщ Житомира. З швшчно! i захщно! сторiн дмн-ка обмежена мелюративними каналами; на пiвденнiй межi розмщена дубова полезахисна смуга; схiдною стороною д^нка межуе з чагарниковою та низькорос-лою деревною рослиннiстю. У швшчно-схщному секто-рi розташоване частково заболочене багно, заросле осокою (Carex), вшьхою сiрою (Alnus incana L.) та малиною (Rubus idaeus L.) Найближчi житловi будiвлi розта-шованi на вщсташ 500 м вiд захiдного кордону д^нки. У пiвденному напрямку на вщсташ 1,5 км проходить мiжнародна траса Ки!в-Чоп, у цьому ж напрямку на вщ-станi 3 км розташований Березiвський гранiтний кар'ер. Дшянку використовували протягом тривалого промiж-ку часу (близько 40 рошв) як сiльськогосподарськi упд-дя (тд пасовище та посiви с/г культур). У 1992 р. землю було видшено тд iндивiдуальнi городи. Активна дь яльнiсть городник1в тривала впродовж 10 рок1в. З початку 2000-х рошв близько половини надшв не вико-ристовують тд посадку с/г культур, епiзодично вико-шують трави i випасають с/г худоби. 1з дикорослих рос-лин переважають: дерева - вiльха ара (Alnus incana L.), дуб звичайний (Quercus robur L.), береза повисла (Betu-la pendula L.), яблуня лiсова (Malus sylvestris Mill.), сосна звичайна (Pinus sylvestris L.); чагарники - верба козя-ча (Salix caprea L.), малина (Rubus idaeus L.), бересклет европейський (Euonymus europaeus L.); трав'янистi рос-лини - пирiй повзучий (Elymus repens L.), деревiй звичайний (Achillea millefolium L.), подорожники (Plantago) осот польовий (Cirsium arvense L.), кульбаба лiкарська (Taraxacum officinale L.), конюшини (Trifolium), лобода смердюча (Chenopodium vulvaria L.) , полин звичайний (Artemisia vulgaris L.), злаки (Poaceae) тощо. 1з культурних рослин вирощують переважно городину: картопля (Solanum tuberosum L.) кукурудза звичайна (Zea mays L.), помидор !спвний (Lycopersicon esculentum Mill), буряк звичайний (Beta vulgaris L.), морква поав-на (Daucus sativus (Hoffm.) Roehl.), пшениця м'яка (Tri-ticum aestivum L.), жито поавне (Secale cereale L.), овес звичайний (Avena sativa L.), горошок посiвний (Vicia sativa L.), гарбуз звичайний (Cucurbita pepo L.).

Результата дослiдження та обговорення. Внасль док проведених дослвджень зiбрано 1818 екземплярiв комах, що належать до 119 видiв совкоподiбних, як1, вщповщно до загальноприйнято! мiжнародно! систематики (Fibiger et al., 2011), належать до 3 родин i 23 тд-родин.

Спочатку аналiзували типи живлення гусенi совко-подiбних. Найпоширенiшим типом живлення е фггофа-гiя, яку вшзначено у 117 (98 %) виявлених видiв. Один вид - шчниця-шнчатка полапчаста (Polypogon tentacu-laria L.) - належить до детритофапв. Ще в одного виду - совки хижо! (Eupsilia transversa Hufnagel) - вшзначе-но факультативне хижацтво.

Наступним етапом роботи був розгляд трофiчно! спецiалiзацil фiтофагiв. Бiльшiсть авторiв розрiзняють серед комах-фiтофагiв моно-, олте- й полiфагiв, вико-ристовуючи таксономiчний пiдхiд, в основу якого пок-ладено к1льк1сть таксонiв того або шшого рангу, до яких належать кормовi рослини фiтофага. Ми користу-вались трофiчною характеристикою фiтофагiв, яку наведено в прат З. Ф. Ключко та iн. (2011) (Kliuchko et al., 2011) (табл. 1).

Табл. 1. Розподш фггофапв за широтою трофiчноl спещ-

^заци у виявлених родинах та пвдродинах Noctuoidea

Родина та Ki-сть Широю по- Вузью оль Широю оль

тдродина видiв лiфаги, % гофаги, % гофаги, %

Noctuidae 110 102(93) 2(2) 6(5)

Noctuinae 18 18(100) - -

Hadeninae 23 22(96) - 1(4)

Xyleninae 38 36(94) 1(3) 1(3)

Plusiinae 7 7(100) - -

Eustrotiinae 1 1(100) - -

Acronictinae 8 8(100) - -

Psaphidinae 1 1(100) - -

Amphipyrinae 1 1(100) - -

Bryophilinae 2 - - 2(100)

Pantheinae 1 1(100) - -

Dilobinae 1 1(100) - -

Cuculliinae 1 1(100) - -

Condicinae 2 2(100) - -

Heliothinae 3 3(100) - -

Acontiinae 1 - - 1(100)

Eriopinae 1 - 1(100) -

Metoponiinae 1 - - 1(100)

Erebidae 8 7(88) - 1(12)

Hypeninae 2 2(100) - -

Erebinae 4 3(75) - 1(25)

Scoliopteryginae 1 1(100) - -

Herminiinae 1 1(100) - -

Nolidae 1 1(100) - -

Chloephorinae 1 1(100) - -

Всього: 119 110(92) 2(2) 7(6)

Як видно з табл. 1, бшьштсть виявлених видiв (92 %) належить до широких полiфагiв. Причому 11 iз 17 тд-родин родини Noctuidae представлен видами, що належать саме до те! трофiчно! групи. Широк! олiгофаги становлять 6 % вш виявлених видiв, вузьк олiгофаги -тiльки 2 %. Монофапв серед виявлених видiв немае. У роботах, яш стосуються вивчення трофiчних зв'язк1в гу-сенi совкоподiбних, вiдзначено, що частка полiфагiв для фауни Росп становить приблизно 50 % (Matov & Копопепко, 2012); для фауни Бшоруа - 60 % фегеЫ^ки & Vogulkina, 2017); для фауни Дшпропет-ровсько! обласп - 55 % (Kliuchko et а1., 2011). Виявлена вiдсоткова частка широких полiфагiв може свiдчити про достатньо екстремальш умови iснування для совко-подiбних у дослiджуваних натвприродних бiотопах, в яких достатня кормова база юнуе тiльки для видiв iз широкою трофiчною спецiалiзацiею.

Вшомо, що для гусенi совкоподiбних характерна достатньо чггко виражена адаптацiя до живлення на ок-ремих органах та частинах рослин. За тею ознакою серед виявлених видiв видшено так групи: фiлофаги (живляться листям); каулофаги (стебловi совки); анто-та карпофаги (живляться генеративними органами рос-лин); ризофаги (пiдгризаючi совки) та фшоантокарпо-фаги (табл. 2).

Табл. 2. Розподш за адаптащею до живлення на органах i частинах рослин у виявлених родинах та тдродинах Noctuoidea

Родина та тдродина Кшь-юсть видiв Фшофаги Ка-уло-фаги Анто-карпо-фаги Ризо-фаги Фшо-анто-карпо-фаги

Noctuidae 110 76(69) 14(13) 7(6) 3(3) 8(7)

Noctuinae 18 15(83) 3(17)

Hadeninae 23 20(88) - 1(4)

Xyleninae 38 17(45) 14(37) 2(15) - 2(8)

Plusiinae 7 7(100) - - - 5(-3)

Eustrotiinae 1 1(100) - - -

Acronictinae 8 8(100) - - - -

Psaphidinae 1 1(100) - - - -

Amphipyrinae 1 1(100) - - - -

Bryophilinae 2 - - - - -

Pantheinae 1 1(100) - - - -

Dilobinae 1 1(100) - - - -

Cuculliinae 1 - - - - 1(100)

Condicinae 2 2(100) - - - -

Heliothinae 3 - - 3(100) - -

Acontiinae 1 1(100) - - - -

Eriopinae 1 1(100) - - - -

Metoponiinae 1 - - 1(100) - -

Erebidae 8 8(100) - - - -

Hypeninae 2 2(100) - - - -

Erebinae 4 4(100) - - - -

Scoliopterygi-nae 1 1(100) - - - -

Herminiinae 1 1(100) - - - -

Nolidae 1 1(100) - - - -

Chloephori-nae 1 1(100) - - - -

Всього: 119 85(71) 14(12) 7(6) 3(3) 8(7)

Як видно з табл. 2, переважну бшьштстъ серед виявлених видiв становлять фшофаги - 71 %; стебловi совки - 12 %; частка антокарпофапв становить 6 %. Варто вщзначити, що частка пiдгризаючих совок, до яких належать так1 першорядш шкодники, як: озима совка (Ag-rotis segetum Denis & Schiffermüller), оклична совка (Ag-rotis exclamationis L.), совка iпсилон (Agrotis ipsilon Hufnagel), совка с-чорне (Xestia c-nigrum L.), найменша (3 %) в дослщжуваному ентомокомплексi. Це може сввдчити про те, що в таких натвприродних бiотопах, незважаючи на високий ступiнь гемеробп, умови юну-вання для тако! групи совок не е достатньо комфортни-ми, на що можна було б сподiватись. Данi iнших авто-рiв (Matov & Kononenko, 2012; Derzhinskii & Vogulkina, 2017) вiдносно розподiлу видiв совкоподiбних за адап-тацiею до живлення на органах i частинах рослин практично зб^аються з отриманими нами результатами. Це сввдчить про те, що комплекси совкоподiбних натвприродних екосистем за тею ознакою е достатньо ти-повими для фауни совкоподiбних певного репону зага-лом.

Висновки

1. За перюд 2011-2017 рр. зiбрано 1818 екземплярiв комах, що належать до 119 видiв совкоподiбних, яю належать до 3 родин i 23 тдродин.

2. Найпоширешшим типом живлення е ф^офапя, яку вщ-значено у 117 (98 %) виявлених видiв. Один вид нале-жить до детритофагiв. Ще в одного виду вщзначено факультативне хижацтво.

3. До широких полiфагiв належать 92 % виявлених видiв, що може свiдчити про достатньо екстремальш умови iснування для совкоподiбних у дослiджуваних натв-природних бютопах, в яких достатня кормова база ic-нуе тiльки для видiв i3 широкою трофiчною cпещaлiзa-щею.

4. Частка широких олiгофaгiв становить 6 % вщ виявлених видiв, вузьких олiгофaгiв - тшьки 2 %. Монофaгiв серед виявлених видiв немае.

5. Серед виявлених видiв переважають фiлофaги - 71 %; cтебловi совки - 12 %; частка aнтокaрпофaгiв стано-вить 6 %.

6. У натвприродних бютопах, незважаючи на високий стутнь гемеробп, умови icнувaння для тдгризаючих совок не е достатньо комфортними, на що можна було б cподiвaтиcь.

Пд час проведения подальших дослвджень пла-нуемо провести aнaлiз трофiчних зв'язк1в гусеш совко-подiбних вiдноcно основних життевих форм рослин та зв'язки з основними ввддшами, класами та родинами кормових рослин.

Перелш використаних джерел

Derzhinskii, E. A., & Vogulkina, N. V. (2017). Obzor troficheskikh sviazei sovkoobraznykh cheshuekrylykh (Lepidoptera, Noctuoidea) Belarusi [Review of trophic connections of Noctuoidea (Lepidoptera, Noctuoidea) in Belarus]. Materialy konferentcii Nauka - obrazovaniiu, proizvodstvu, ekonomike: materialy XXII (69) regionalnoi nauchno-prakticheskoi konferentcii prepodavatelei, nauchnykh sotrudnikov i aspirantov, 9-10 fevralia 2017, Vitebsk, (Vol. 1, pp. 59-61). Vitebsk: VGU imeni P. M. Masherova. [In Russian].

Fibiger, M., Yela, J. L., Zilli, A., Varga, Z., Ronkay, G., & Ronkay, L. (2011). Check list of the quadrifid Noctuoidea of Europe. In: Witt T, Ronkay L (Eds.) Lymantriidae and Arctiidae including Phylogeny and Check List of the Quadrifid Noctuoidea of Europe. Noctuidae Europaeae, (Vol. 11, pp. 23-44). Soro: Entomol. Press. Forster, W., & Wohlfahrt, T. A. (1971). Die Schmetterlinge

Mitteleuropas. Band IV. Eulen (Noctuidae). Stuttgart. 317 p. Hacker, H., Ronkay, L., & Hreblay, M. (2002). Noctuidae Europaeae,

(Vol. 4). Hadeninae. Soro: Entomol. Press. 419 p. Kliuchko, Z. F. (2006). Sovky Ukrainy [The Noctuids of Ukraine].

Kyiv: V. Raievskoho. 248 p. [In Ukrainian]. Kliuchko, Z. F., Holoborodko, K. K., Pakhomov, O. Ie., & Afanasieva, V. O. (2011). Biolohichne riznomanittia Ukrainy. Dnipropetrovska oblast. Vyshchi riznovusi luskokryli. Chastyna 2. Sovky (Lepidoptera: Noctuidea) [Biological Diversity of Ukraine. The Dnipropetrovsk region. Moth. Vol. 2. (Lepidoptera: Noctuidae)]. Dnipropetrovsk: Vyd-vo Dnipropetr. nats. un-tu. 546 p. [In Ukrainian].

Matov, A. Iu., & Kononenko, V. S. (2012). Troficheskie sviazi gusenitc sovkoobraznykh cheshuekrylykh fauny Rossii (Lepidoptera, Noctuoidea: Nolidae, Erebidae, Euteliidae, Noctuidae) [Trophic connections of the larvae of Noctuoidea of Russia (Lepidoptera, Noctuoidea: Nolidae, Erebidae, Euteliidae, Noctuidae)].Vladivostok: Dalnauka. 346 p. [In Russian]. Park, K.-T., Sohn, J.-C., & Han, H.-L. (2006). Host-plants for Larvae

of Noctuidae (Lepidoptera). Insecta Koreana. Suppl. 32, 136 p. Piesik, D. (2004). Seasonal abundance of insects occuring on Rumex confertus Willd., as an interesting approach to the use of biological control agents. Electronic Journal of Polish AgriculturalUniversities, 7(2), 1-8. Robinson, G. S., Ackery, P. R., Kitching, I. J., Beccaloni, G. W., & Hernandez, L. M. (2010). HOSTS - A Database of the World's Lepidopteran Hostplants. Natural History Museum, London. Retrieved from: http://www.nhm.ac.uk/hosts. Yamamoto, M., & Sugi, S. (1987). Noctuidae (excluding Herminiinae). In: Sugi, S. (Ed.) Larvae of largermoths in Japan., (pp. 185-239). Tokyo.

Т. И. Ковтун

Житомирский национальный агроэкологический университет, г. Житомир, Украина

ОБЗОР ТРОФИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ ГУСЕНИЦ СОВКООБРАЗНЫХ (LEPIDOPTERA: NOCTUOIDEA) В УСЛОВИЯХ ПОЛУПРИРОДНЫХ ЭКОСИСТЕМ ПРИГОРОДНОЙ ЗОНЫ ГОРОДА ЖИТОМИР

Обобщение и анализ данных по трофическим связям гусениц Noctuoidea необходимы при организации защитных мероприятий по борьбе с вредителями, организации охраны редких видов, проведении экологического мониторинга и т.п. В результате проведенных исследований собрано 1818 экземпляров насекомых, принадлежащих к 119 видам совкообразных, относящихся к 3 семействам и 23 подсемействам. Проанализированы трофические связи гусениц совкообразных в выявленных семействах и подсемействах Noctuoidea по следующим показателям: тип питания; широта трофической специализации; адаптация к питанию на отдельных органах и частях растений. Установлено, что наиболее распространенным типом питания является фитофагия, которая отмечена у 117 (98 %) выявленных видов. Один вид относится к детритофагам. Еще у одного вида отмечено факультативное хищничество. Установлено, что по широте трофической специализации 92 % выявленных видов относится к широким полифагам; широкие олигофаги составляют 6 % выявленных видов, узкие олигофаги -только 2 %. Монофагов среди выявленных видов нет. Показано, что по адаптации к питанию на отдельных органах и частях растений обнаруженные виды распределяются следующим образом: филлофаги - 71 %; стеблевые бурильщики - 12 %; долевое участие антокарпофагов составляет 6 %. Выявлено, что в полуприродных биотопах, несмотря на высокую степень ге-меробии, условия существования для подгрызающих совок, среди которых вредители сельского и лесного хозяйства, недостаточно комфортны, на что можно было бы надеяться.

Ключевые слова: полифаги; олигофаги; филлофаги; карпофаги; ризофаги.

T. I. Kovtun

Zhytomyr National Agroecological University, Zhytomyr, Ukraine

THE REVIEW OF TROPHIC CONNECTIONS OF NOCTUID MOTH'S LARVAE (LEPIDOPTERA: NOCTUOIDEA) IN SEMI NATURAL ECOSYSTEMS OF ZHYTOMYR SUBURBAN AREA

The purpose of the study is to analyse the trophic connections of noctuid moths larvae (Lepidoptera: Noctuoidea) in semi natural ecosystems of Zhytomyr suburban area. The research was conducted during the field seasons from 2011 to 2017. Two research plots which were equipped with permanent items of counting of mouths by light traps were chosen. The definition of noctuid moths was conducted according to generally accepted international taxonomy. The plot №1 is typical agrocenosis and plot №2 is an example of semi natural biotope where the process of succession continues. As a result of the studies, 1818 specimens of insects belonging to 119 species of noctuid moths, belonging to 3 families and 23 subfamilies, were collected. The trophic connections of the noctuid moths' larvae in the identified families and subfamilies of Noctuoidea were analysed in terms of the following parameters: the type of nutrition; the breadth of trophic specialization; adaptation to nutrition of individual organs and parts of plants. We have designated that phytophagy is the most common type of nutrition, which is noted in 117 (98 %) of the identified species. One species refers to detritophages. Another species is an optional predator. We have also defined that, in the breadth of trophic specialization, 92 % of the identified species belong to broad polyphages, broad oligophages constitute 6 % of identified species, and narrow oligophages present only 2 %. There are no monophages among the identified species. According to adaptation to nutrition on separate organs and parts of plants, the species are distributed as follows: phyllophages - 71 %; caulophages constitute 12 %; the fraction of anthocarpophages is 6 %. We have revealed that in semi natural biotopes, in spite of a significant anthropogenic load, the conditions of existence for rhizophages, including pests of agriculture and forestry, are not comfortable enough, because their percentage is minimal (3 %). In the course of further research, we plan to analyse the trophic connections of noctuid moths' larvae in relation to the basic life forms of plants and the connections with the main systematic groups of host plants.

Keywords: polyphages; oligophages; phyllophages; carpophages; rhizophages.