CC BY
19
22. Zukowska G., Baran S., Wojcikowska-Kapusta A.: Wlasciwosci kwasow huminowych gruntow rekultywowanych przy wykorzystaniu odpadow organicznych i ich wplyw na sorpj WWA i metali ci^zkich. Sprawozdanie z badan, AR Lublin, 2008.
Баран С., Жуковска Г., Вуйщковска-Капуста А., Весоловска-Добрук С. Бт-Малодзтьська М., Сомпор-Култ М. Формування властивост осаду гачних вод з додаванням золи електростанци i мшерально! вати в процес компостування
Дослiджено змiни властивостей вщклащв у процесi компостування комунального осаду сйчних вод i3 додаванням золи вщ спалювання кам'яного вугiлля. Дотримуючись окреслено! мети дослiдження, були реалiзованi розчинення осаду стiчних вод з очисних споруд комунально! у Стальовш Волi з додаванням рiзних вiдходiв: золи вiд спалювання вугшля на електростанци Стальово! Волi, що складаеться з вторсировинно! мше-рально! вати з сiльськогосподарських культур в теплицях.
Вмiст Corg. у компостах, створених на основi осаду спчних вод i доповнених дос-лщжуваними вiдходами, залежав вiд складу сумiшi i часу компостування. Значенням вщношення C:N в отриманих компостах варвдвалися вiд 13,53 до 16,93, що вказуе на те, що шсля застосування дослiджуваних компостiв для створення добрива або рекуль-тиваци не повинно виникати перешкод в обмгш азотистих сполук у грунтах. Величини засвоюваних форм P, K, Mg у компостах залежала вiд !х типу. Максимальне значення було вщзначено в осадовому компостi. Вмiст аналiзованих важких металiв був у кшька разiв нижчим вiд значень, на як е лiтературнi посилання. Вщносно вищий (але не-суттево) вмют вiдзначено в осадовому компостi.
Baran S., Zukowska G., Wojcikowska-Kapusta A., Wesotowska-Dobruk S., Bik-Matodzinska M., Sompor-Kulik M. Ksztaltowanie wlasciwosci osadu sciekowego z dodatkiem popiolu z elektrowni i welny mineralnej w procesie kompostowania
Celem niniejszych badan jest ocena zmian we wlasciwosciach osadow w procesie kompostowania komunalnego osadu sciekowego z dodatkiem popiolow ze spalania w^gla kami-ennego. Uwzgl^dniaj ^c nakreslony cel badan,realizowano kompostowanie osadu sciekowego z komunalnej oczyszczalni sciekow w Stalowej Woli z roznym dodatkiem odpadow: popiolu ze spalania w^gla kamiennego w elektrowni Stalowa Wola i pouzytkowej welny mineralnej z upraw pod oslonami.
Zawartosc Corg. w kompostach wytworzonych na bazie osadu sciekowego i dodatku badanych odpadow byla uzalezniona od skladu mieszanki i czasu kompostowania. Wartosci stosunku C:N w uzyskanych kompostach wahaly si^ od 13,53 do 16,93, co wskazuje, ze po zastosowaniu badanych kompostow do nawozenia lub rekultywacji nie powinny wyst^pic zaklocenia w przemianach zwi^zkow azotowych w glebach. Zawartosc przyswajalnych form P, K, Mg w kompostach byla zalezna od ich rodzaju. Najwyzsze wartosci stwierdzono w komposcie osadowym. Zawartosc analizowanych metali ci^zkich byla kilkakrotnie nizsza od wartosci referencyjnych. Relatywnie nieco wyzsze (ale nieistotnie) zawartosci odnotowano w komposcie osadowym.
УДК 591.5:630:51-7 Доц. Т.1. Ковтун, канд. с.-г. наук -
Житомирський тцюнальний агроекологiчний ушверситет
ОСОБЛИВОСТ1 ЕКОЛОПЧНО1 СТРУКТУРИ ПОПУЛЯЦ1Й СОВКОПОД1БНИХ (NОСТиОЮЕА) НАП1ВПРИРОДНИХ БЮТОП1В ПРИМ1СЬКО1 ЗОНИ М1СТА ЖИТОМИР
Проаналiзовано деякi параметри еколопчно! структури популяцш совкоподiбних (Noctuoidea) нашвприродних бiотопiв пришсько! зони Житомира: видовий склад та структура домiнування. Виявлено, що видова структура Noctuoidea дослщжуваного
району е достатньо збалансованою. Розраховано iндекс щдабност ентомофауни (за Се-ренсеном) та шдекс домшування Бергера-Паркера для ентомофауни дослщжуваних дь лянок. Показано, що домiнуючi види е практично однаковими на обох дшянках та ста-новлять невелику частку вiд загально! чисельностi ентомоценозу (28,4 % i 23,3 % вщпо-вiдно).
Ключовг слова: совкошдабш, екологiчна структура, нашвприродш бютопи, структура домiнування, домiнуючi види, ентомоценоз.
Постановка проблеми. Як вщомо, згiдно iз законами екологií, чинники довкiлля впливають на бiологiчнi системи сукупно через прям^ а часпше - опо-середкованi, зв'язки (Реймерс, 1990). На механiзми формування нашвприродних бiотопiв в останнi роки впливають таю чинники, як: вилучення з обробику ор-них земель, ктотне зменшення обсягiв використання засобiв захисту рослин та тенденцií до глобального потеплшня клiмату. За цих умов ввдбуваеться перебу-дова напшприродних фтоасощацш (фiтоценозiв перелогiв, лук, пасовищ, за-лишкiв природних екосистем). Перебудова фггоценозш через трофiчнi ланцюги призводить до змши ентомоценозiв цих екосистем. Так, потеплшня ктмату оп-тимiзуe для комах характеристики еколопчних чинниюв довкшля, сприяе 1х розмноженню та поширенню (Л. А. Макарова, Г.М. Доронина, 1998; В.М. Чайка, 2001; Ю. К^эо1уег, 1989). Окрш цього, вилученi з обробику орнi землi в процес сукцесií перетворилися у широку еколопчну нiшу для багатьох багатовдних та деяких спецiалiзованих комах-шкiдникiв. Процес вилучення землi з обробiтку вiдбуваeться на тлi зменшення майже в 3-5 разiв обсягiв що-рiчних заходш iз захисту рослин [2].
Отож, процес сукцесп, що вiдбуваeться в нашвприродних бютопах, к-тотно впливае на екологiчну структуру ентомокомплексiв цих територш, знач-ною та важливою складовою яких е надродина совкоподiбнi (ЫооШогйеа). Зба-лансованiсть екологiчноí структури популяцiй цих метелиюв е одним iз важли-вих показникiв формування та функцюнування таких екосистем. Враховуючи вище перелiченi тенденцií, стае зрозумшою актуальнiсть дослiджень еколопч-но1 структури енгомокомплекСв напiвприродних бiотопiв.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Змiни еколопчно!' структури комплексiв совкоподiбних шд впливом рiзних антропогенних факторiв вив-чено в роботi У. Шшагека (1990) [4]. Вiдзначено, що з посиленням урбанктич-ного пресу ввдбуваються змiни видового складу, чисельностi, структури домь нування. У комплексах совок спостеркають зменшення кiлькостi видiв приб-лизно на 30 % за умови збереження домiнуючоí структури та 50 %-го збшьшен-ня чисельносп таких комплексiв. В останнi десятилитя опублiковано роботи, що висвiтлюють особливосп екологií та заходи боротьби iз шкiдливими совками (В.Ф. Дрозда, 1.О. Горбатюк, 2009; Г.П. Козак, 2007). Велика кшьккть робiт щодо вивчення видового складу, поширення на територп Украши, особливос-тей екологп совок, належить З.Ф. Ключко [1]. Особливосп динамiки чисельнос-тi багатощних совок в агроценозах Харкiвськоí обласп наведенi в робо-тi Л.Я. Сроус (2011). Отже, дослiдження екологп совкоподiбних нечисленнi та фрагментарнi. Це зумовило необхiднiсть проведения наших дослщжень.
Постановка завдання. Метою дослiджень було вивчення особливостей екологiчноí структури совкоподiбних (ЫооШогйеа) нап1вприродних бiотопiв
пpимiськоï зони м. Житомир. Об'ектом дослiджень 6ули попyляцiï совкоподiб-ниx (Noctuoidea) нашвириродник бiотопiв пpимiськоï зони м. Житомир.
Результати дослвдження. Дослiдження проводили протягом тpьоx польовиx сезонiв 2011-2013 рр. у райош с. Беpезiвкa, Житомирського району, Житомирсько!' облaстi. Були вибраш двi дослiднi дшянки, на якиx було облад-нано постiйнi пункти облiкy нiчниx метеликiв за допомогою свилово!' пастки. Як джерело свила використовували люмiнесцентнi лампи потyжнiстю 100W. 36íp комax проводили 2 рази на мкяць на кожнiй дшянщ. Комax заморювали етилацетатом. Визначення совкоподiбниx проводили вiдповiдно до загальноп-рийнято!' мiжнapодноï систематики (M. Fibiger, H. Hacker, 2004) [3].
Район зборш, що займае площу близько 5 га, знaxодиться на сxiднiй око-лицi с. Берез1вка, на вщсташ 15 км вiд м. Житомир. У твденному напрямку на вщсташ 1,5 км иpоxодить мiжнapоднa траса Кшв - Чоп, у цьому ж напрямку на вiдстaнi 3 км розташований Беpезiвський гpaнiтний кар'ер. Дшянка № 1 - це сшьськогосподарсью yгiддя, на якиx вирощують переважно городину - картопля (Solanum tuberosum L.), кукурудза звичайна (Zea mays L.), помiдоp ютавний (Lycopersicon esculentum Mill), буряк звичайний (Beta vulgaris L.), морква посiвнa (Daucus sativus (Hoffm.) Roehl.), пшениця м'яка (Triticum aestivum L.), жито посш-не (Secale cereale L.), овес звичайний (Avena sativa L.), горошок посшний (Vicia sativa L.), гарбуз звичайний (Cucurbitapepo L.). Дшянка №2 з початку 2000-x ро-юв не використовуеться тд посадку сiльськогосподapськиx культур, на нiй еш-зодично ведеться викошування трави i випасання xyдоби. Таким чином, дшянка №1 - це типовий агроценоз, а дшянка №2 е прикладом нaшвиpиpодного бютопу, де тривае процес сукцесп. Пор1вняння екологiчноï структури популяцш совкопо-дiбниx дaниx дшянок i е основним завданням нaшиx дослщжень.
Насамперед иpоaнaлiзyвaли видовий склад совкоподiбниx дослщжува-ниx дшянок. Результати aнaлiзy иpедстaвленi в табл. 1.
Табл. 1. Видовий склад популяцш совкоподiбних до^джуваних дмянок
Родина Пiдродина Кшьюсть видiв
дшянка №1 домiнyвання, % д^нка №2 домшування, %
Noctuinae 21 60,0 27 72,7
Condicinae 1 2,9 -
Cuculliinae 1 2,9 1 2,7
Heliothinae 1 2,9 2 5,4
Acronictinae 2 5,8 -
Noctuidae Eustrotiinae 1 2,9 -
Plusiinae 3 8,7 3 8,1
Scoliopteryginae 1 2,9 -
Condicinae 1 2,9 -
Amphipyrinae - 1 2,7
Dilobinae - 1 2,7
Notodontidae Pygaerinae 1 2,9 -
Erebidae Hypeninae 2 5,8 1 2,7
Erebinae - 1 2,7
Всього видiв 35 37
Як видно з табл. 1, кшьккть виявлених видiв незначно переважае на да-лянцi №2. На обох далянках за кiлькiстю видш домiнуючою е пiдродина Noctui-nae (60 % i 72,7 % видав вщповвдно), субдомшуючою е пiдродина Plusiinae (8,7 % i 8,1 % видш вiдповiдно). На дiлянцi №1 були виявлеш представники 3 родин i 11 пiдродин, на дшянщ №2 - представники 2 родин i 8 пiдродин.
OKpiM цього, для дослвджуваних дiлянок розрахували шдекс подiбностi ентомофауни (за Серенсеном) Qs за формулою
2 х i
Qs =-— х100%
a + b
де: j - кшьккть загальних видш на дшянках, що порiвнюються; a - кшьккть ви-дiв на дiлянцi №1; b - кiлькiсть видш на дшянщ №2.
Кiлькiсть загальних видiв на дшянках, що поршнюються, становила 19, кiлькiсть видш на дшянщ №1 доршнюе 35, а на дшянщ №2-37. Таким чином, шдекс подiбностi ентомофауни (за Серенсоном) доршнюе 52,8 %.
Отже, аналiз видового складу популяцш Noctuoidea дослiджуваних дшя-нок свiдчить про приблизно однакову видову рiзноманiтнiсть фауни цих мете-ликiв. Водночас, значения iндексу подiбностi (52,8 %) свiдчить про те, що лише приблизно половина виявлених видш е спшьною для обох дшянок, незважаючи на те, що вони розташоваш на вiдносно невеликш вiдстанi одна вiд одно!' (1,5 км). Цей факт може свщчити про те, що майже 10^чне вилучення зi сшьськогосподарського користування далянки №2 призвело до iстотних змш фiтоценозу цiеí дшянки, що веде до трансформацц ентомокомплексу совкопо-дiбних дано! дшянки.
Наступним етапом роботи був розгляд структури домшування в ентомо-комплексах Noctuoidea дослiджуваних дшянок. Даш про це наведеш в табл. 2.
Кшьккть особин наводиться за результатами ловш у 2013 р. Як видно з ще! таблищ на дiлянцi №1 домшантним видом е Вусатка хмелева (Hypena rostralis L.) (6,8 %), субдомшантними видами е Совка гамма (Autographa gamma L.) (6,0 %), а також Совка оклична (Agrotis exclamationis L.), Совка смугаста блща (Mythimnapallens L.) та Совка бавовникова (Helicoverpa arminera Hubner) (5,2 %).
На дшянщ №2 домшантним видом е Совка гамма (Autographa gamma L.) (7,1 %), а субдомшантними - Совка оклична (Agrotis exclamationis L.), Совка бавовникова (Helicoverpa arminera Hubner) та Совка смугаста блвда (Mythimna pallens L.) (5,4 %). Структура домшування на обох дшянках е достатньо збалан-сованою, тобто домiнуючi види становлять невелику частку вщ загально! чи-сельностi ентомоценозу (28,4 % i 23,3 % вщповвдно). Окрiм цього, домiиуючi види е однаковими на обох далянках, за виключенням Вусатки хмелево!, що до-мiнуе на дiлянцi №1.
Важливими моментом е те, що вс види-домiнанти, за виключенням Совки гамми, е або небезпечними шкщниками культурних рослин, якi масово роз-множуються в Украíнi, або звичайними шкiдниками культурних рослин. Якщо врахувати той факт, що на вилучених iз сiльськогосподарського користування землях значно розширюеться екологiчна нiша для таких комах, то на цей факт варто звернути особливу увагу.
Табл. 2. Структура домтування в ентомокомплексах совкопоЫбних
дослйджсуваних дмянок
Д1лянка №1 Дшянка №2
Вид л н о к 1 £ л н о к 1 £
,й л ^ ч О я ^ .Й л ^ ч О я ^
5 о о о S § « о ч 5 о о о К (г1 § « 0 Ч
Совка оклична (Agrotis exclamationis L.) 6 5,2 6 5,4
Совка бавовникова (Helicoverpa arminera Hubner) 6 5,2 6 5,4
Совка капустяна (Mamestra brassicae L.) 4 3,4 - -
Совка зубчаста (Hada plebeja L.) 3 2,6 - -
Подвшка синьоголова (Diloba caeruleocephala L.) 5 4,3 5 4,5
Совка золотиста малинова (Xanthia icteritia Hufnagel) 4 3,4 - -
Amphipoea oculacea L. 3 2,6 - -
Совка озима (Agrotis segetum [Denis& Schiffermuller]) 5 4,3 5 4,5
Вусатка Хмелева (Hypena rostralis L.) 8 6,8 - -
Совка гамма (Autographa gamma L.) 7 6,0 8 7,1
Металовидка стенохр1зю (Diachrysia stenochrysis Warren) 5 4,3 4 3,6
Совка лутинова велика (Trachea atriplisis L.) 5 4,3 5 4,5
Совка смугаста блща (Mythimna pallens L.) 6 5,2 6 5,4
Стр1чкарка вербова (Catocala electa Vieweg) - - 5 4,5
Всього, особин 116 112
Окр1м цього, для дослвджуваних ентомокомплексш розрахували шдекс домшування Бергера-Паркера d за формулою
d _
_ N(max)
N
де N(max) - чисельнкть домшуючого виду; N - загальна чисельнкть ентомоком-плексу. Результати розрахункш наведеш в табл. 3.
Табл. 3. Значення тдексу домтування Бергера-Паркера на досйджсуванихдтянках
Д1лянки
N(
(max)
N
d
№1
8
116
0,068
№2
8
112
0,071
Як видно з табл. 3, величини шдексу домшування Бергера-Паркера нез-начно вiдрiзняються на дослщжуваних дшянках та приймають вiдносно невели-кi значення. Це ще раз доводить той факт, що структура домiнування дослщжу-ваних ентомоценозш е достатньо збалансованою. Висновки:
1. Видова структура Noctuoidea дослвджуваного району е достатньо збалансованою.
2. Юльккть виявлених видiв незначно переважае на дшянщ №2. На обох дь лянках за кшькктю видiв домiнуючою е шдродина N0сШтае (60 % i 72,7 % видiв ввдповщно), субдомiнуючою е пiдродина Р1типае (8,7 % i 8,1 % ви-дiв вiдповiдно).
3. Значення шдексу тедабноси (52,8 %) свiдчить про те, що лише приблизно половина виявлених ввддв е сшльною для обох дтянок, незважаючи на те, що вони розташоваш на ввдносно невелик1й вiдстанi одна вiд одно!' (1,5 км).
4. Структура домшування на обох дшянках е достатньо збалансованою, тобто домiнуючi види становлять невелику частку вщ загально'! чисельностi енто-моценозу (28,4 % i 23,3 % вiдповiдно).
5. yci види-домiнанти, за виключенням Совки гамми, е або небезпечними шыдниками культурних рослин, яы масово розмножуються в Укрш'ш, або звичайними шквдниками культурних рослин.
Лiтература
1. Ключко З.Ф. Совки Украши / З.Ф. Ключко. - К. : Вид-во В. Раевського, 2006. - 248 с.
2. Федоренко В.П. Потеилшня i фггосаштарний стан агроценозш / В.П. Федоренко, В.М. Чайка, О.В. Бакланова та in. // Карантин i захист рослин. - 2008. - № 5. - С. 2-5.
3. Fibiger M. Systematic list of the Noctuoidea of Europe (Notodontidae, Nolidae, Arctiidae, Lymantriidae, Erebidae, MicroNoctuidae, and Noctuidae) / M. Fibiger, H. Hacker. - Esperiana, 2004. -Vol. 11. - Pp.. 83-172.
4. Winiarska Y. Impakt of settlement pressure of communities of noctuid moths (Lepidoptera, Noctuidae) in lindenoak-horn-beam forests on Mazovian Lowland / Y. Winiarska // Fragm. Faun. -1990. - Vol. 34, № 1-5. - Pp. 61-70.
Ковтун Т.И. Особенности экологической структуры популяций сов-кообразных (Noctuoidea) полуприродных биотопов пригородной зоны города Житомир
Проанализированы некоторые параметры экологической структуры популяций совкообразных (Noctuoidea) полуприродных биотопов пригородной зоны Житомира: видовой состав и структура доминирования. Выявлено, что видовая структура Noctuoidea исследуемого района является достаточно сбалансированной. Рассчитаны индекс сходства энтомокомплексов (по Серенсену) и индекс доминирования Бергера-Паркера для энтомофауны исследуемых участков. Показано, что доминирующие виды практически одинаковы на обоих участках и составляют небольшую часть от общей численности энтомоценоза (28,4 % и 23, 3 % соответственно).
Ключевые слова: совкообразные, экологическая структура, полуприродные биотопы, структура доминирования, доминирующие виды, энтомоценоз.
Kovtun T.I. Features of the ecological structure of noctuid moth populations (Noctuoidea) of seminatural biotope оf Zhytomyr suburbs
Some parameters of environmental population structure of noctuid moth (Noctuoidea) of semi-natural biotopes оf Zhytomyr suburbs such as species composition and dominance structure have been analyzed. It has been detected that the species structure of Noctuoidea study area is sufficiently balanced. The index of similarity of entomofauna (by Serensen) and Berger - Parker index of dominance for entomofauna of areas that were studied are calculated. It is shown that the dominant species are practically identical in both areas and constitute to a small fraction of the total entomocoenosis (28.4 % and 23.3 % respectively).
Keywords: noctuid moth, ecological structure, seminatural biotope, the structure of domination, dominant species, entomocoenosis.
УДК 5(069) :504.054 Доц. Л.М. КовШliв, канд. бюл. наук -
Львiвський НУ ветеринарног медицини та бютехнологт т. С.З. Гжицького
ЕКОЛОГ1ЧН1 РИЗИКИ У ЦЕМЕНТНОМУ ВИРОБНИЦТВ1
Розглянуто еколопчш ризики шдприемств цементного виробництва, 1х техноген-ний стан, рiвень забруднення пов^я i грунту та окремi шляхи утилiзащl вiдходiв. На бшьшост шдприемств здшснюеться очистка димових газгв в електрофшырах, але 1х ефектившсть низька через фiзичну i моральну застаршсть. Величини викищв не зав-жди вщповщають европейським нормам. Виробництво цементу бшьше пов'язане з еко-
