CC BY
14
Vakal S. V., Malovanyy M.S. The Concept of Developing Eco-friendly Mineral and Organic Fertilizers Using Both Production Waste and Local Natural Resources
The analysis of the possibilities of creating a mineral-organic fertilizer, the composition of which will include traditional and non-traditional mineral components as well as organic resources both from fossil origin, and received in the household waste processing, was conducted. The concept of creating eco-friendly mineral-organic fertilizers using both industrial waste and local natural resources is proposed. Three solutions are suggested which will allow consistent use of the fertilizer and evaluation of their agrochemical effectiveness.
Keywords: mineral-organic fertilizer, local natural resources, industrial waste, agroche-mical efficiency.
УДК 591.5:630:51-7
ОСОБЛИВОСТ1 ЕКОЛОГ11 СОВКОПОД1БНИХ [ЬЕРЮОРТЕИА: МОСТиОЮЕА) В УМОВАХ НАП1ВПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ ПРИМ1СЬКО1 ЗОНИ М1СТА ЖИТОМИРА
Т.1. Ковтун1
Проаналiзовано змши таких параметрiв еколопчно!' структури популяцш совкопо-дiбних (ЫосШо1ёва) нашвприродних екосистем примюько!' зони Житомира: видовий склад, структура домшування, представленiсть видiв-шкiдникiв сшьського та лiсового господарства. Показано, що в умовах напiвприродних бiотопiв спостертаеться знижен-ня кiлькостi видiв приблизно на 9 % на фош збшьшення чисельностi дослiджуваного ентомокомплексу приблизно на 24 %. Виявлено, що структура домшування е достатньо збалансованою. Встановлено, що в нашвприродних екосистемах створюються сприят-ливi екологiчнi нiшi для концентрацп багатьох видiв-шкiдникiв.
Ключов1 слова: совкоподiбнi, екологiчна структура, нашвприродш бiотопи, структура домiнування, домiнантнi види, ентомоценоз.
Вступ. Змiни у структурi земельних i, особливо сiльськогосподарських упдь, спричинили посилення екологiчних проблем. Одна iз них - це порушення еколопчно! стiйкостi агросфери, що зумовлено катастрофiчним зменшенням бь орiзноманiття внаслвдок надмiрного антропогенного навантаження. [5] Ан^з складникiв агроландшафту Украши свiдчить, що нашвприродш стаци - перелоги, екотони, люосмуги, тощо займають не бшьше 8-10 % вiд його площ^ Але за рiвнем бiорiзноманiття напiвприроднi екосистеми та екотони здебшьшого пере-важають агроценози i за ввдсутноси антропогенного навантаження здатнi вико-нувати роль ентомологiчних резерватiв [3]. Збереження бютичного рiзноманiт-тя на шдиввдуальному, популяцiйному та екосистемному рiвнях, на думку багатьох вчених, залежить насамперед вiд знань про сучасний стан того чи шшого таксона. Переважною частиною бiорiзноманiття Украши е агробiорiзноманiтгя, в якому домшують комахи. Вiдомо, що на комах припадае 53-75 % видiв бюти, 1х сумарна бiомаса перевищуе бюмасу всiх iнших тварин, тому в наземних екосистемах комахам належить визначальна роль у колообiгу речовини, енерги та iнформацii [4]. Надродина совкоподiбних (Lepidoptera: Noctuoidea) - найбшь-
1 доц. Т.1. Ковтун, канд. с.-г. наук - Житомирський нацюнальний агроеколопчний уншерситет
Haцiонaльний лгсотехшчний yнiверситет Укрaïни
ший за кшьюстю видiв таксон лускокрилих. Станом на кшець 2010 р. в Украш зареестровано 683 види. Через таке значне piзноманiття видiв совки вщграють помiтну роль у функцюнуванш будь-якого бiогеоценозу [1]. Враховуючи пере-pахованi вище тенденци, стае зрозумшою актуальнiсть вивчення особливостей екологи совкоподiбних в умовах напiвпpиpодних екосистем.
Мета дослщження - вивчення особливостей еколопчно!' структури сов-коподiбних (Noctuoidea) натвприродних екосистем пpимiськоï зони Житомира.
Об'ект дoслiдження - процес формування популяцш совкоподiбних (Noctuoidea) у напiвприродних бютопах примiськоï зони Житомира.
Матерiали та методи. Дослiдження проведено у райот села Беpезiвка, Житомирського р-ну, Житомирсько! обл. протягом польових сезонiв 2011 -2015 pp. (даш щодо чисельностi комах наведено за результатами ловiв протягом польових сезошв 2013-2015 pp.). Було вибрано 2 дослвдш дiлянки, на яких об-ладнано постiйнi пункти облiкy шчних метелиюв за допомогою свiтловоï пас-тки. Як джерело свiтла використано люмшесцентш лампи потyжнiстю 100W. 36íp комах проводили 2 рази на мюяць на кожнiй дiлянцi. Комах заморювали етилацетатом. Визначення совкоподiбних здшснено вiдповiдно до загальноп-рийнято! мiжнаpодноï систематики (Fibiger M., Hacker H., 2004) [6]. Результати дослвджень опрацьовано статистично за допомогою комп'ютера за стандартни-ми програмами оброблення результатав бiологiчних експеpиментiв.
Район збоpiв, що займае площу близько 5 га, розташований на схiднiй околицi Беpезiвки, на вiдстанi 15 км вщ Житомира. У пiвденномy напpямi на ввдсташ 1,5 км проходить мiжнаpодна траса Ки!'в-Чоп, у цьому ж напpямi на вiдстанi 3 км розташований Беpезiвський гpанiтний кар'ер. Дшянка № 1 - це сшьськогосподарсью yгiддя, на яких вирощують переважно городину: картопля (Solanum tuberosum L.), кукурудза звичайна (Zea mays L.), помвдор ïстiвний (Lycopersicon esculentum Mill), буряк звичайний (Beta vulgaris L.), морква помв-на (Daucus sativus (Hoffm.) Roehl.), пшениця м'яка (Triticum aestivum L.), жито посiвне (Secale cereale L.), овес звичайний (Avena sativa L.), горошок посiвний (Vicia sativa L.), гарбуз звичайний (Cucurbita pepo L.). Дшянку № 2 з початку 2000-х роив не використовують тд посадку сшьськогосподарських культур, на нш епiзодично викошують траву i випасають худобу. Отже, дшянка № 1 - це типовий агроценоз, а дшянка № 2 е прикладом натвприродного бютопу, де тривае процес сукцесй'. Поpiвняння еколопчно!' структури популяцш совкопо-дiбних даних дiлянок i е основним завданням наших дослвджень.
Результати дoслiдження. Внаслвдок проведених дослiджень зiбpано 856 екземпляpiв комах, що належать до 111 видiв совкоподiбних, якi вiдносять до 4 родин i 18 тдродин. Враховуючи те, що загалом на Полкм було зафiксо-вано представниюв 362 видiв совок [2], то встановлена юльюсть видiв (111) сввдчить про значне бiоpiзноманiття дослвджуваного таксона. Насамперед про-аналiзовано видовий склад популяцш совкоподiбних дослiджyваних дшянок. Результати дослiджень представлено в табл. 1.
Табл. 1. Видовий склад популяцш совкоподгбних досл1джуваних дтянок
Родина Шдродина Кшьюсть ввддв
далянка№ 1 домшування, % далянка № 2 домшування, %
Noctuinae 46 62,2 61 75,3
Acontinae 1 1,35 1 1,2
Cuculliinae 1 1,35 1 1,2
Heliothinae 3 4,05 2 2,4
Acronictinae 4 5,4 3 3,6
Eustrotiinae 1 1,35 - -
Noctuidae Plusiinae 6 8,1 5 6,0
Metoponiinae - - 1 1,2
Condicinae 2 2,7 1 1,2
Amphipyrinae 1 1,35 1 1,2
Dilobinae 1 1,35 1 1,2
Bryophilinae 1 1,35 - -
Pantheinae 1 1,35 - -
Notodontidae Pygaerinae 2 2,7 - -
Hypeninae 2 2,7 1 1,2
Erebidae Erebinae - - 2 2,4
Scoliopteryginae 1 1,35 1 1,2
Nolidae Chloephorinae 1 1,35 - -
Всього видiв 74 - 81 -
Загальна юльюсть особин 484 - 372 -
Зпдно з даними табл. 1, найчисельшшою за кшьюстю видiв на обох дь лянках виявилась тдродина Noctuinae (62,2 % та 75,3 % ввдповвдно); наступни-ми е пiдродини Plusiinae (8,1 % та 6,0 % ввдповвдно) та Acronictinae (5,4 % та 3,6 % вщповвдно). Отже, три найчисельнiшi за кшьюстю видiв пiдродини е спшьними на обох дослiджуваних дшянках. OKpiM цього, на дiлянцi № 1, яка зазнае бшьшого антропогенного навантаження nopiBMM з дiлянкою № 2, вияв-лено зниження юлькоси видiв приблизно на 9 % на фош збiльшення чисельнос-ri дослiджуваного ентомокомплексу приблизно на 24 %. Таю результати збп~а-ються з даними, наведеними в робота Winiarska Y. (1990) [7], в якш зазначено, що iз посиленням антропогенного пресу ввдбуваються змiни видового складу, чисельноси, структури домiнування.
У комплексах совок спостережено зменшення числа видiв приблизно на 30 % за збереження домшуючо! структури та 50 %-му збшьшент чисельностi таких комплекмв. Це свiдчить про те, що процес сукцеси, що розпочався на дь лянцi № 2, наближае ii до природного бютопу, в якому будь-якi бiоценози, зок-рема i ентомоценози, набувають ознак стабшьносп. Наступним етапом роботи було уточнення структури домшування в ентомокомплексах Noctuoidea досль джуваних дiлянок (табл. 2). Кшьюсть особин певного виду розраховано як се-редне значення чисельноси особин цього виду за 2013-2015 рр.
Зпдно з наведеними у табл. 2 даними, на дшянщ № 1 домшантним видом е Совка оклична (Agrotis exclamationis L.) (9,5±2'6 %); субдомшантними -Совка с-чорна (Xestia c-nigrum L.) (6,8±2'7 %) та Совка бшокрайня (Ochropleura plecta L.) (6,6±''9 %). На дшянщ № 2 домшантним видом е Совка гамма (Autog-rapha gamma L.) (8,9±3'8 %); субдомшантними - Совка смугаста блща (Mythimna
Нацюнальний лiсотехнiчний ушверситет УкраГни
pallens Ь.) (8,1 %) та Совка бшокрайня (Ochropleura plecta Ь.) (6,5 ' %). Структура домiнування е достатньо збалансованою на обох дiлянках. Домшан-тнi види становлять невелику частку ввд загально! чисельностi ентомоценозу (9,5 % i 8,9 % вiдповiдно). Окрiм цього, данi табл. 2 сввдчать про те, що структура домшування зберiгаеться однаковою на обох дшянках: 6 iз 7 домшантних видiв дiлянки № 1 домшують i на дiлянцi № 2. О^м цього, достатньо висою значення стандартного вiдхилення чисельностi деяких домшантних видiв свщ-чать про значну волатильшсть чисельностi цих видiв протягом перiоду досль джень. Найiмовiрнiше такi коливання чисельностi зумовленi коливаннями пд-ротермiчних показникiв району зборiв. Тому, на нашу думку, отримана структура домшування дослвджуваних ентомокомплекив потребуе подальшого уточ-нення. Аналiз середньорiчноí кiлькостi особин свiдчить, що цей показник е менш мiнливим на дiлянцi № 2, що може слугувати ще одним шдтвердженням бшьшо! стабiльностi ентомокомплексу ще! дшянки.
Табл. 2. Структура домшування в ентомокомплексах coeKonodi6Hux доспджсуваних дтянок
Вид Дшянка№ 1 Дшянка № 2
кшьюсть особин домшування, % кшьюсть особин домшування, %
Совка оклична (Agrotis exclamationis L.) 15,3±8'' 9,5±2'6 7,3±4'2 5,9±2'6
Совка озима (Agrotis segetum [Denis& Schif-fermuller]) 8,0±7'0 4,9±1'8 4,3±1'5 3,5±0'5
Совка гамма (Autographa gamma L.) 4,6±4'0 2,8±4'1 11,0±3'' 8,9±3'8
Совка смугаста блiда (Mythimna pallens L.) 7,0±2'9 4,3±2'6 10,0±2'2 8,1±0'8
Совка с-чорне (Xestia c-nigrum L.) 11,0±6'4 6,8±2'' 7,0±3'6 5,6±2'9
Совка наземна червоно-бура (Hoplodrina blanda Denis & Schiffermüller) 7,6±0'5 4,7±1-7 - -
Совка бшокрайня (Ochropleura plecta L.) 10,6±8'0 6,6±1-9 8,0±11-0 6,5±''5
Середньорiчна кшьюсть особин 161,3±54'5 - 124,0±15'6 -
Наступним показником еколопчно! структури дослiджуваних ентомо-комплексiв, що аналiзувався, була представлешсть видiв-шкiдникiв сiльського та лiсового господарства (табл. 3).
Табл. 3. Представлешсть eudie-mKidHUKie в ентомокомплексах coeKonodi6HUX досйджсуваних дтянок
Вид кшьюсть видав частка, % кшьюсть видав частка, %
Шюдники культурних рослин 21 28,4 27 33,3
Небезпечш шкiдники, якi дають
спалахи масового розмноження в Украш 8 10,8 7 8,6
Всього вид1в-шюдниюв 29 39,2 34 41,9
Всього вид1в 74 100 81 100
Зпдно з даними табл. 3, частка видiв-шкiдникiв приблизно однакова на обох дослщжуваних дшянках (39,25 % та 41,9 % ввдповвдно). Причому частка таких видiв на дшянщ № 2 не тшьки не знижуеться, на що можна було сподiва-тись, а навпаки зростае. Це свiдчить про те, що збшьшення рiзноманiття еколо-
пчних шш у напiвприродних екосистемах, порiвняно з агроценозами, не е дос-татньою передумовою для зменшення частки видiв-шкiдникiв. Можливо, це пов'язано з тим, що бiльшiсть видiв-шкiдникiв е полiфагами i за вiдсутностi культурних рослин з легюстю переходять на харчування дикорослими рослина-ми. Важливо зазначити, що частка видiв-шкiдникiв культурних рослин у фауш совок Украши становить всього 22 % [1]. Окрiм цього, практично вс види-до-мшанти дослiджуваних дiлянок (окрiм Совки наземно! червоно-буро! (Hoplodri-na blanda Denis & Schiffermuller)) е видами-шкiдниками. Отже, у натвприрод-них екосистемах, у разi виконання ролi ентомологiчних резерватiв, створюють-ся сприятливi екологiчнi нiшi для концентраций зокрема, багатьох видiв-шкiд-никiв.
Висновки:
1. Встановлена кшьюсть видiв (111) свщчить про значне бiорiзноманiття дос-лщжуваного таксона.
2. На дiлянцi № 1, яка зазнае бiльшого антропогенного навантаження порiвня-но з дшянкою № 2, спостережено зниження кшькоста видiв приблизно на 9 % на фот збшьшення чисельностi дослiджуваного ентомокомплексу приблизно на 24 %.
3. Три найчисельнiшi за юльюстю видiв пщродини (Noctuinae, Plusiinae та Ac-ronictinae) е спшьними на обох дослщжуваних дшянках.
4. Структура домшування е достатньо збалансованою на обох дшянках. Домь нантнi види становлять невелику частку вщ загально! чисельност ентомо-ценозу (9,5 % i 8,9 % вiдповi1дно).
5. Структура домшування збершаеться однаковою на обох дшянках: 6 iз 7 до-мiнантних видiв дiлянки № 1 домшують i на дiлянцi № 2.
6. У нашвприродних екосистемах, у разi виконання ролi ентомолопчних ре-зерватiв, створюються сприятливi еколопчш нiшi для концентраций, зокрема, багатьох видiв-шкiдникiв.
Лiтература
1. Ключко З.Ф. Бiологiчне рiзноманiття Украши. Дшпропетровська область. Вищi pi3HOBy-ci лускокршп. - Ч. 2. Совки (Lepidoptera: Noctuidea) / З.Ф. Ключко, К.К. Голобородько, О.£. Па-хомов, В.О. Афанасьева; за заг. ред. проф. О.£. Пахомова. - Дншропетровськ : Вид-во Дншро-петр. НУ, 2011. - 546 с.
2. Ключко З.Ф. Совки Украши / З.Ф. Ключко. - К. : Вид-во В. Раевського, 2006. - 248 с.
3. Люовий М.М. Еколопчш заходи з удосконалення агроландшаф™ для збереження i фун-кщонування ентомолопчного бiорiзноманiття в Лiсостепу / М.М. Люовий, В.М. Чайка, А.А. Mi-няйло // Агроекологiчний журнал : наук.-теор. журнал. - 2008. - № 4. - С. 31-37.
4. Люовий М.М. Ентомолопчне рiзноманiття та його еколого-економiчне значення / М.М. Люовий, В.М. Чайка // Агроеколопчний журнал : наук.-теор. журнал. - 2007. - № 4. - С. 18-24.
5. Сайко В.Ф. Вилучення з штенсивного обробггку малопродуктивна земель та 1хне ращ-ональне використання / В.Ф. Сайко. - К. : Вид-во "Аграрна наука", 2000. - 38 с.
6. Fibiger M. Systematic list of the Noctuoidea of Europe (Notodontidae, Nolidae, Arctiidae, Lymantriidae, Erebidae, Micronoctuidae, and Noctuidae) / M. Fibiger, H. Hacker. - Esperiana, 2004. -Vol. 11. - Pp. 83-172.
7. Winiarska Y. Impakt of settlement pressure of communities of noctuid moths (Lepidoptera, Noctuidae) in lindenoak-horn-beam forests on Mazovian Lowland / Y. Winiarska // Fragm. Faun. -1990. - Vol. 34, № 1-5. - Pp. 61-70.
Надшшла до редакци 17.03.2016 р.
Нацюнальний лгсотехшчний ун1верситет Украши
Ковтун Т.И. Особенности экологии совкообразных (Lepidoptera: Noctuoidea) в условиях полуприродных экосистем пригородной зоны города Житомир
Проанализированы изменения следующих параметров экологической структуры популяций совкообразных (Noctuoidea) полуприродных экосистем пригородной зоны Житомира: видовой состав, структура доминирования, представленность видов-вредителей сельского и лесного хозяйства. Показано, что в условиях полуприродных биотопов наблюдается снижение количества видов приблизительно на 9 % на фоне увеличения численности исследуемого энтомокомплекса приблизительно на 24 %. Выявлено, что структура доминирования является достаточно сбалансированной. Установлено, что в полуприродных экосистемах образуются благоприятные экологические ниши для концентрации многих видов-вредителей.
Ключевые слова: совкообразные, экологическая структура, полуприродные биотопы, структура доминирования, доминирующие виды, энтомоценоз.
Kovtun T.I. The Peculiarities of the Ecologу of Noctuid Moths (Noctuoidea) of Semi-Natural Ecosystems оf Zhytomyr Suburban Area
The parameters of the ecological structure of noctuid moth (Noctuoidea) populations of semi-natural ecosystems of Zhytomyr suburban area, such as species composition, structure of domination, the representation of species of agriculture and forestry pests were anafyzed. It is shown that in a semi-natural biotops the number of species decreases by about 9 % while the number of investigated entomofauna is increasing by about 24 %. The study has revealed that the structure of domination is quite balanced. It is established to be creating favourable ecological niches for the concentration of many species of pests in semi-natural ecosystems.
Keywords: noctuid moth, ecological structure, semi-natural biotope, the structure of domination, dominant species, entomocenosis.
УДК 630*232:631.466.1
ВИДОВЕ Р13НОМАН1ТТЯ М1КРОМ1ЦЕТ1В ГРУНТУ ТЕРИТОР11 НОВОРОЗДЫЬСЬКОГО С1РЧАНОГО КАР'СРУ М.Л. Копш1, В.П. Олiферчук2, Л.1. Котй
Проаналiзовано роль мiкроорганiзмiв у трансформацп оргашчного опаду в рiзних умовах середовища. Вщзначено позитивний вплив мшоризоутворювальних грибiв у вщтворенш порушених Грушгв, внаслщок позитивного симбюзу iз вищими рослинами. Дослщжено мжолопчну структуру Груштв на дослщних дшянках в умовах сформова-них екотошв на територи Новороздшьського арчаного кар'еру. Встановлено макси-мальне переважання видового рiзноманiття грибiв у Грунтах на дшянках iз сформова-ним мшаним насадженням (16 вцщв) та мiнiмальною 1х участю у Грунтi на вершиш штучно вiдсипаного пагорба (3 види). У Грунтових зразках дослiдних секцш на терито-рií дослiджуваного об'екта визначено 49 видiв грибiв, що належать до 7 родiв, 6 родин та 2 клаав. Дослщжеш екотопи вiдзначаються широким грибним рiзноманiттям та рiв-номiрним (за частотою стрiчання) видовим навантаженням. Виявлено тенденщю нагро-мадження небезпечних для людини (потенцiйно патогенних, алергенних, мжотоксич-них) видiв мiкроскопiчних грибiв.
Ключовi слова: рослинш асощаци, мiкологiчна структура Грунту, види грибiв мж-ромiцетiв.
1 acnip. М.Л. Котй - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 доц. В.П. Олiфеpчук, канд. бiол. наук - НЛТУ Украши, м. Львш;
3 проф. Л.1. Копш, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львш
