CC BY
14
Науковий bíciiiik, 2000, вип. 10.2
Табл. I. Нланування бюджету маркетингу, тис. грн.
№ii/ii Нтапи нланування Оцшка
1. 2. 11ро1 йот загпльпого обсягу ринку 279919,0
11ро1 иоз част ки ринку ффми. % 2,0
3. 11ро1 иоз обсяпв продаяав 1931.4
Розрахуиок суми змиших витраг 1193,6
4. Розрахунок суми валового нрибутку, за рахунок якого покриваються постнип витрати, затрата на проведения маркетингу ! вираховуеться прибуток 737,8
5. Розрахунок суми Iюcтiйниx виграт 434,6
6. Розрахунок частини валового нрибутку для покрнггя ви граг на маркетинг ! ви-рахування нрибутку 303.2
7. Розрахунок суми шльового прибутку 117,6
8. Розрахуиок суми можливих затрат намаркетинг 185,6
Одержан! результати дозволяють зробнти так! внсновкн:
• Шдходи до розробки плану маркетингу включают 1. у себе оргашзацшннй, струк-турний i фшансовий аспект и.
• Врахування них аспеклв забезнечть оитималыисть вибраних тидход1в.
• Ниходячи з вибраних híjixo;hb план марксгшпу дшпльпо розробит за наведеною схемою (рис. I).
• Важливнм г плаиування бюджету маркетиту, який маг розроблятися з врахуван-иям ijrrepecin сноживач1в.
• Розрахунок бюджету показав, ню закладапня затрат на маркетинг у ншьовий ири-буток справедливе июдо споживлчш i забезпечус виробникам заданий р1вень збу-гу i прибугку.
JI перяту ря
1.KpcRiion Л.Л. Маркетинг малого предприятия: Практическое пособие. - К.: Вира-Р, 1998.-384 с.
2. Прауде Н.Р., FíLiiiií O.K. Маркетинг: Мапч. поабник. - К.: Ниша школа. 1994.-256 с.
3. Гплубк<ш E.Í1. Маркетинговые исследования. Теория, методология и практика. Изд. "Финнресс", 1998. - 416 с.
4. 1нструкцш но н.'мнупяшпо, обл|'ку ¡ калькулюппишо co6ÍBaprocri продую(iT (pofiiг, по-слуг) на шднриг мствах лгсового госиодарства У краУни (Затперджено F (акачом MinicTepcTBa лково-го господарства УкраТни в1д 17 линия 1996 р. № 72).
5. Фнллпп Коглер. Основы маркетинга: Пер. с англ./Общ. ред. и встун. ст. F.M. Пеньковой. - М.: I Iporpecc, 1990. - 736 с. _ _
УДК 630*95 Магкташп A.M. Иольовський' - УнрДЛТУ
ОГЛЯД МЕТОД IB ОЦШКИ Л1СУ НА IHII В ЗАРУБ1ЖНИХ КРАШАХ
Розглядаються методи oniiiKii nicy на inii та встановлення р1вня кореневих платеж|'в, яю' застосовуються в краУнах Гврони i 1 МвшчноУ Америки.
Mag. A.M. Polovskyy- USUFWT A survey of stumpage valuation methods in foreign countries
Methods of stumpage valuation and stutnpage charges detennination used in European and North American countries are considered. .
Запровадження ефективного мехаш'зму оцшкн л1су на nui та встановлення р'вня кореневих платеж!в с сьогодш актуальною проблемою для УкраТни. Ictot-
* - KepisiiHK проф. Р.М.Сннякевнч, д.е.н. - УкрДЛ'ГУ__
4. F.koiiomIkh, планупяния I умряилжия в лкшшрлГтичому комплекс! 213
Укра'шський державний лкотехшчний унiверситет
ним в цьому плаш е вивчення досвщу кра'ш з розвинутою'ринковою економжою та кра'ш близького заруб1жжя. Короткий огляд метод1в оцшки Л1су, як] практику-ються в краТнах €вропи та Америки, подаеться в дашй статтк
Перин концепцП' та методи оцшки л1сових земель та л1су з'явилися в Шме-ччин1. Саме в Шмеччиш на початку XIX ст. були розроблеш теоретичш модел1 оцшки л1су, яю покладеш в основу сучасних метод1в встановлення вартосл л1су та люовоТ земль Основоположником концепцп оцшки лку вважаеться Мартш Фаустманн. Виведена ним формула визначення вартосп лку мае такий вигляд:
w = Е{\.0рУ+гР{\.0р)-"-С{\.0РУ ( r'D' А
(\.0рУ -I (1.0/7)"-" 1-0/7' К '
де Е - витрати на звалювання деревини; rD — вартють деревини, отримано'Г вщ доглядових рубанъ; С - величина витрат на посадку на початку перюду рубання; А - iuopi4Hi витрати на управлшня, захист та ¡н.; р - банювський вщсоток; и -триватсть перюду рубання; п - в1к насадження; r'D' - вартють проведения доглядових рубань.
Новизна шдходу Фаустманна полягала у послщовному використанш методики пролонгування i загальнш анаштичнж форм! побудованих ним р!вняиь. 1н-шою важливою особлив^стю було випробовування д1евост1 його тпдходу на прак-тиш л1сового господарства.
У Великобрнтанп оцшкою лку на nni займаеться Ком1с1я з лкового господарства. При цьому використовуеться методолопя дисконтування грошовнх поток1в, що базуеться на принципах анагпзу витрати - доходи.
Доходи В1Д загот1вл'1 деревини розраховуються за двома комплексними моделями: моделлю росту i моделлю залежносп цши вщ об'сму хлиспв. Модел! росту е моделями ф!зичного росту л1су в час]. Вони враховують так1 основш факторн: порода, В1ддаль м1ж деревами, режим лкогосподарських рубань, клас eiKy дерево-стану i умови мкцезростання. Модел1 залежност! цши в1д об'ему хлистш дають змогу визначати оч*1куваш цши для будь-якого можливого в1ку рубання. Вони грунтуються на залежност! цши вщ розм1ру хлиспв, яка дослщжувалась KoMicieio л1сового господарства протягом кшькох десятюв рок1в. Bei розрахунки прово-дяться за допомогою пакету комп'ютерних нрограм тд назвою "Пакет оцшки л1-сових швестицш", який включае в себе модел1 витрат, змшш росту i залежносп цши вщ об'сму хлиспв. Bn6ip найбшьш вщповщних альтернатив дозволяе визна-чити, який лю на nni забезпечить найкрацц фшансов1 результати [ 11.
У Швецп методолопя оцшки л1су теж базуеться на класичному нщход1 моделювання прибутку i ринковоТ вартос™ насадження. При цьому розраховуеть-ся потенцшний приркт, об'ем рубання i величини грошових потоюв для окремих л1сових дшянок. Основними факторами, як! враховуються при розрахунку, е пло-ща дшянки, запас деревини на 1 га, в1ддаль вивезення, вж, породний склад насадження та умови мкцезростання. Як i у Великобританп, розрахунок грошових по-токш проводиться за допомогою спешальноУ комп'ютерно! програми.
У Чеськш Республик для оцшки люу на пш використовуеться метод b'iko-вих фактор!в (шмецький екв1валент Alterswertfaktoren), запозичений з практики лкового господарства №меччини, Австрп та Швейцарп. Його характеризуе така формула (31 г
214 До 125-Р1ЧЧЯ УкрДЛТУ
Науковий вкпнк, 2000, вип. 10.2
(2)
де //„ - варткть 1 га насадження у niiii a (Bestandeswert); А. — варткть зрубаноУ деревини з I га плопи у niui и (Abtriebswert im Alter der IJmtriebszeit); с - витрати на створения плантацн (Kulturkosten); /„ - bîkobjim фактор baptocti для bîky а (Alterswertfaktor); RK - запас на 1 га (Bestockung).
Методолопя оцшки лку на nui у Слопаччшп була розроблена меши шж за два роки. Згщно з нею варткть лку на nui визначаеться як сума нормативно*! BapTOCTi деревостану, величини фактору розмпцення i вщ'емно*! BapTOCTi антропо-reinioï шкоди [4|.
Нормативна варткть лкового деревостану в перших трьох класах BÎKy ви-значаеться за затратною моделлю оцшки i вщображае лкокультурш витрати i суму шдприемницького прибутку. У деревостанах старших вжових клаав BapTicTb лн су па uni знаходиться як р!зниця м!ж рипковою ni ною деревини, витратами на заго-Tiawo та величиною шдприемницького прибутку. Фактор розмпцення дшянки лку враховуе в1ддапь трелюванпя, вивезення i запас деревини на 1 га.
Правим у словацькш модел! встаиовлепня вартост! Л1'су па nui с можли-BicTb врахування еколопчиоУ шкоди, нанесено!* лку антропогенною д!ялыпстю (наприклад, забрудненням пов!тря). У таких випадках визначена нормативна вар-tictb лку на nui зменшуеться на величину шкоди. baptîctb шкоди встановлюеться з результате регулярного мошторингу стану лк!в.
На завершения розглянемо процедури встаиовлепня вартосп лку, що ви-користовуються в riïbftîmiitîi Америш. Слщ зазначити, що методн ouîhkh лку на nui у США i Кана/ii в шлому под!бш. Зокрема, в захщпих штатах США i в npoBi-nuiï Канади Британська Колумб!я викорнстовуються анаштичш методи оцшки, як! базуються на встаиовленш pïniiH корепевих платежт за залии!ковою вартктю. В той же час у схщних та швдепних штатах США бшыи розповсюджеш методи прямо!'оцшки [5|.
Суть анал!тичних метод1в ошнки пол я гае у розрахуику величини прибутку вщ переробки (conversion return). Прибуток вщ переробки отримуеться в результат! вщшмання вщ рииковоУ ninn продажу продуктт переробки деревини суми виробничих витрат (витрати на загот1влю, транспортування i переробку деревини). Пкля цього вш розподшяеться тж розм1ром нормального шдприемницького прибутку та величиною коренево!" плати.
Методи прямо*! ошнки для встаиовлепня р1вня коренево*!* плати використо-вують регресжш р1впяння. Основиимн факторами (змшними), що викорнстовуються для побудови таких р1внянь, е середшй д1аметр хлиспв, середне число дерев на одиниш об'ему, об'ем деревини, заготовлено*! з одиниш нлоип, вщеоток фаутно!' деревини, тип автомобшьно!' дороги, по як1й зджсшоеться вивезення, рельеф мкцевосп, витрати на попередження ерозп та утримання дорк, коефшкнт се-зоииих коливань цш та in.
Па вщмшу вщ nponimiii Врнтанськл Колумб!я, у провпшп OnTapio засто-совуеться цшком innia методика справляння корепевих платеж!в. Зокрема, тут встановлюються един! ставки корепевих платежж. Сплата в!дбуваеться при куш-вл! лщензп на право загопвл! л!су па певннх д!ляиках. Власник лшензп на право загопвл! повинен сплатити, кр!м коренево!" плати (стягуеться з кубометра деревн-
4. Економ!ка, плянупання i упряплншя в лкпвпрпГншчпму комплекс! ^ 1 5
Украшський державний лгеотехшчний унiверситет
ни), платеж! з власност! (стягуються з 1 км* лщензованоУ плоил). Платеж! з оди-ниш лщензованоУ плоил включають земельну ренту i плату, що спрямовуеться на захист Л1су |2|.
Коренева плата включав:
• мнпмальну ставку нодатку, встановленого державою i диференшйованого для pi-зних деревннх порщ;
• нрем1альну нац1нку, po3Mip якоУ визначасп.ся переговорами у випадку кутвл1 л1-цензн великими пггегрованими загопвельними i переробннми шдприсмствами те-рмшом до 10 роюв;
• прем1альну нацшку, яка встановлюеться у випадку продажу лщензн на заголвлю Л1су на nHi шляхом оголошення тендеру незалежннм загопвелышкам термнюм на 2-3 роки.
Ставка платеж'ш з площ'1 зб'шьшуеться на 10% шороку, мппмальна ставка кореневоУ плати змппоеться щом1сяця на ochobî середньомшячноУ шли продажу продукте переробки деревини. Повний перегляд ставок здшснюеться кожн! 5 ро-К!в. Таким чином, отримуваний лковий дохщ складаеться з встаповленоУ корене-boï плати (80 %), платеж1в з площ! (10 %) i прем1альних нацшок вщ продажу л1су на nui шляхом тендеру i neperoeopie (10 %) [2J.
У 1994 poui в npoBÎHuiï Онтарио система нлатеж1в за право запупвл! лку на nui була дещо змшена, в результат! чого з лгсозапупвельних комнат й справляеть-ся плата, що складаеться з трьох частин:
• 1 долУм3 за будь-який тип зрубаноУ компат'ею деревиии. Одержан! копгги надхо-дять у державний бюджет;
• Пла-пж розм)'ром 0,5-6,0 дол./м3 залежно bui типу зрубаннх дерев. Копгги надхо-дятъ у Фонд лковщновлення;
• Г1лат1ж з 1 м3 зрубаного лгсу, розм!р якого встановлюеться на ochobî ринковоУ ui-ни продукпв переробки деревини, таких як пелюлоза або пиломатер1алн. Ставка плати встановлюеться щоквартально на ochobî ринковоУ niini попереднього кварталу. Конгги надходять у державний бюджет.
Висновки
Методи оцшки л1су на nui в заруб!жних краУнах грунтуються на рентнж концепгш ошнки люових pecypcÏB. При цьому для встановлення р1вня кореневих платеж1в використовуються ринков! цпш на л1соматер1али i продукти переробки деревини. 3 врахуванням заруб1жного досвшу в Укра'ин ршень кореневоУ плати дошлыю визначати на ochobî ринкових цш на продукти переробки деревини. Jli-созаго^вельш та переробш пщприемства повишп надавати шформашю щодо цш i витрат в органи державного управлшня Л1Совим господарством. Коренева плата повинна надходити на розрахунковий рахунок Л1согосподарських шдириемств i використовуватися на вщтворення i захист л!с!в. Впровадження ринкового меха-шзму в поеднанш ¡з змшами лкового законодавства створить об'ективш умови для виходу лкового господарства УкраУни Î3 кризового стану.
Л1тература
1. Andrew J. Wilson. The Economic Valuation of Forestry in Great Britain. - United Nations Economic Commission for Europe. - 1994. - P. 153-171.
2. Jean-Louis Wallace. Evolution of Timber Revenue Policies on Crown Land in the Province of Ontario/Canada. - Zurich, 1996. - P. 329-343.
216 До l25-Р1ЧЧЯ УкрДДТУ
Науковий вкпнк, 2GGG, вип. 1G.2
3. .liri Matejicck. Forest Valuation in the Czech Republic - Current State and Problems. - UN Hconomic Commission for F.urope. - 1994. - P. 103-111.
4. Jozef Tutka. Ilieory and Practice of Forests I {valuation in Slovakia. - United Nations F.co-noinic Commission for Furope. — 1994. — P. 186-197.
5. Lawrence S. Davis. Forest Management. McCiraw-l till. - 1987. - P. 408 -429.
УДК/674.815:62I.92J.001.57 3.M. Рилак - УкрДЛТУ
СТРУКТУРА В1П PAT У СОШВЛРТОСП ПРОДУКЦИИ Л1СОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1
Рочглядагться структура витрат у coGinaprocTi иродукпи, яка за екпиомпшим imîctom складагться ч п'яти елемешт. Кожеп т елеметптв, у спою чср?у, включас в себе калькуляции статп, на ocnoBi яких i проводиться аиалп cofiinapTocTi продукцп.
Z.M. Ryvak— USUFWT Expenses struclnrc in the production cost price of the forest branch
F.xpenses structure in tlie forest branch production cost prise which according to economic contents consists of five elements is examined. F.ach element in its turn includes calculation articles on the basis of which production cost prise analysis is carried out.
3 переходом Украши до рииково!" економжи все актуалымше иостае питания зниження витрат на виготовлення продукцп'. Для цього потр1бно бшьш детально ознайомитись ¡з структурою них витрат, що розгляпуто нижче, а також можливостями i шляхами ïx змешнення.
Витрати на внробництво прийиято иазиваги соб1варт1стю продукцп'. ÏV ви-значения 4Îtko зроблено проф. 1.М. Синякевичем: "соб1варт1сть продукцп' - це су-купш'сть витрат виробничих pecypciB на виготовлення продукцп i падания послуг, яка внражена в грошовш формь Вона характеризуе р1веиь витрат минуло!', живо!' та майбутньо!' npaui иа виготовлення та реал!зашю иродукц'|!', а також на вщтво-рення трудових i природних pecypciB, яю зад!яш в nponeci впробництва" [4].
Зпдноз Постановок) Кабшету MinicrpiB Укра!'ии №764 вщ 19 вересня 1993 року встановлеш едиш засади вщиесеиня витрат виробництва та o6iry до co6iBap-toctî продукцп, po6ÎT, послуг. Вщновщно до Осповиих положепь про склад витрат виробництва собшарпсть продукцп (po6ÎT, послуг) шдприемства формуеться з витрат, пов'язаних з використаиням у npoueci виробництва природних pecypciB, сировини, MaTepianiB, палива, enepriï, осиовних фондж, нематер1алышх актив1в, трудових pecypciB, а також шших витрат на ïï виробнинтво i реал1за1пю.
Ус1 витрати иа виробиицтво продукш!' згруиоваш за елемеитами та кальку-ляцшними статтями. Елементи витрат - ne cyKyrmicTb одиорщних витрат иа виробиицтво продукш!'. Певш елемепти характеризуют, об'емн споживання окремих виробиичих pecypciB в шлому по пщприсмству иезалежно вщ напрям1*в спожи-вання. Затрати, що включаються у co6iBapTicTb продукцп (po6ÎT, послуг), групу-ють вщповщно до ïx економ1чного змкту за такими елементамн:
• MaTcpiajibni витрати (за вирахуваипям варгосп зпоротних вщход!в);
• вщрахувапия па coiiianbiii захоли;
• виграги на оплату iipani;
* - науковнй KepiBHHK проф. M.B. Рим ар, д.е.п. - УкрДЛ ГУ_
4. Економжи. плянувямня i упрянл1ння в лковпрлПничому комплекс! 217
