CC BY
13
Науковий ßiciiiiK, 2GGG, вип. 1G.2
3. Jiri Matejicck. Forest Valuation in the Czech Republic - Current State and Problems. - UN Hconomic Commission for F.urope. - 1994. - P. 103-111.
4. Jozef Tutka. Theory and Practice of Forests 1 {valuation in Slovakia. - United Nations F.co-noinic Commission for Furope. — 1994. — P. 186-197.
5. Lawrence S. Davis. Forest Management. McCiraw-l till. - 1987. - P. 408 -429.
УДК/674.815:62I.92J.001.57 3.M. Рилак - УкрДЛТУ
СТРУКТУРА ВИТРЛГ У СОШВЛРТОС'П ПРОДУКЦ1'| В Л1СОВОМУ ГОСПОДЛРСТВ1
Рочглядагться структура витрат у coGinaprocTi продукп», яка за екпномшпим imîctom складагться з п'яти елеме1тв. Кожеп т елеметгпв, у спою чер?у, включас в себе калькуляции CTarri, на ociioni яких i проводиться апалп cofiinapiocTi мродукци.
Z.M. Ryvak— USUFWT Expenses structure in the production cost price of the forest branch
F.xpenses structure in tlie forest branch production cost prise which according to economic contents consists of five elements is examined. F.ach element in its turn includes calculation articles on the basis of which production cost prise analysis is carried out.
3 переходом Укра'йш до ринково!" економжи все актуалыпше постае питания зниження витрат на виготовлення продукцп'. Для цього noTpi6no бшмп детально ознайомитись ¡з структурою них витрат, то розглянуто нижче, а також можливостями i шляхами ïx зменшення.
Витрати на внробниптво прийнято назнвати соб1варт1стю продукцп. ÏV ви-значення mîtko зроблено проф. 1.М. Сннякевичем: "соб1варт1сть продукцп' - це су-купш'сть витрат виробничих pecypciB на виготовлення продукцп i падания послуг, яка виражена в грошовж формь Bona характеризуе р1веиь витрат минуло!', живо!' та майбутньо!' npaui на виготовлення та реашзашю продукцп, а також на вщтво-рення трудових i природиих pecypciB, яю зад1ят в nponeci виробництва" [4].
Згщноз Постаиовою Кабшету MinicTpiB У кражи №764 вщ 19 вересия 1993 року встановлет едиш засади вшнесення витрат виробництва та o6iry до co6iBap-toctî продукцп, po6iî, послуг. Вщпопщно до Осповиих положеиь про склад витрат виробництва co6ÎBapTicTb продукцп (po6ÎT, послуг) шдприемства формуеться з витрат, пов'язаннх з використапням у npoueci виробництва природннх pecypciB, сировини, MaTepianiB, налива, enepriï, осповиих фомдш, нематер1альних актив1в, трудових pecypciB, а також itniinx витрат на ïï виробнингво i реал!зашю.
yci витрати на виробництво продукцп згруиоват за елементами та кальку-ляцжиими статтями. Елементи витрат - не сукутппсть однорщних витрат на виробництво продукцп. Певш елементи характеризують об'еми сиоживання окремих виробничих pecypciB в цшому по тпдприсмству незалежно вщ напрям1*в спожи-вання. Затрати, що включаються у co6iBapTicTb продукцп (po6ÎT, послуг), групу-ють вщповщно до ïx економ1чного 3MÎCTy за такими елементами:
• MaTcpiajibiti витрати (за вирахуванням варгосп зворотних вщход!в);
• вщрахування на conianbiii заходи;
• виграги на оплату iipani;
* - науковнй KepiBHHK проф. M.B. Рим ар, д.е.н. - УкрДЛ ГУ_
4. Економжи. пламупянмя i упраплЫня в лковпрлПничому комплекс! 217
• амортизация основних фондт;
• ¡ним витрати.
До матер^альних витрат належить вартють: сировини та матер1агпв, покуп-них комплектуючих вироб1в та натвфабрикат1в, роб1т \ послуг виробничого характеру, що виконуються стороншми шдприемствами, придбаного палива та енергп вах вшив, втрат вщ нестач1 матер1альних цшностей в межах норм природного збитку. А також сюди належать: витрати на пщготовку та освоения виробннцтва (на шдготовку л1сосж до експлуатащУ, обладнання тнмчасових дор1г для вивезен-ня деревини, освоения нового виробництва, пщвищеш витрати на виготовлення нових вироб1в, винахщництво та ращонагпзашю, виплати авторських винагород); "кореневу плату за деревину та шил платеж! за спещальне використання природ-них ресурав, а також спещапын вщрахування для покриття,витрат на геологороз-вщку та пошуки корисних копалин; витрати на рекультиващю земель, включаючи плату за воду, що збираеться з водогосподарських систем, викиди та скиди у на-вколишне середовище забруднюючих речовин; витрати на обслуговування виробничого пронесу (придбання ¡нструменту та пристроУв, проведения поточного ремонту та техшчного обслуговування основних виробничих фонд1в, забезпечення правил техшки безпеки, придбання спещального одягу, взуття тощо); витрати на утримання та експлуатащю основних фощпв природоохоронного призначення; витрати, пов'язаш з управлшням виробництвом" [4].
До витрат на оплату пращ належать: основна заробтт плата всього виробничого персоналу пщприемства, нарахована робттикам та службовцям за тари-фними ставками, вщрядними розцшками, посадовими окладами, надбавками 1 доплатами у розм1рах, не вище встановлених чинним законодавством, включаючи ¡ндексащю зароб1ТноУ плати; витрати на оплату пращ позаштатних пращ'вниюв, яю виконують роботи, пов'язаш з виробництвом продукщУ; витрати на пщготовку 1 перепщготовку кадр1в.
Вщрахування на сощалып заходи враховуються таю витрати: вщрахування на державне обов'язкове сощальие страхування; вщрахування на обов'язкове ме-дичне страхування; вщрахування на обов'язкове державне ненсшне страхування; вщрахування на додаткове пенсшне страхування; вщрахування до фонду сприян-ня зайнятост! населения.
Амортизацшш вщрахування визначаються за затвердженими нормами на повне вщновлення фощцв вщносно Ух бапансовоУ вартост1, включаючи також при-скорену амортизащю Ух активно! частини. Сюди включають витрати на повне вщ-творення (у вигляд! амортизацжних вщрахувань), реконструкщю, модершзащю та каштальний ремонт основних фощнв. До витрат, пов'язаних ]з списаниям нема-тер1альних актив1в, належать суми амортизацшних вщрахувань, що нараховують кожного м1сяця ¡з врахуванням перв1сноУ вартост! нематер1альних акпшв \ терм1-ну Ух використання на пщприемствк При цьому термш списания нематер1альних акпшв не повинен перевищувати 10 рок^в.
1нип витрати включають: витрати, пов'язаш з набором робочоУ сили; витрати на Ух перем1щення; на платежу пов'язаш з обов'язковим страхуванням майна пщприемств \ окремих категорий пращвниюв; оплата вщсотюв за короткотермшо-В1 кредити \ позики; затрата на сертифжащю \ збут продукщУ; оплата послуг ко-мерцшних банюв 1 кредитно-фшансових установ, виготовлення \ придбання блан-
718 До Т25-Р1ЧЧЯ УкрДЛТУ
Науковий вкпнк, 2000, вип. 10.2
кж цшних папер1в; плата за оренду об'екпв у межах норм Ух амортизащУ на повне вщновлення; плата за пожежну 1 сторожову охорону; нодатки, збори та пшп обо-в'язков1 платежу що включаються в соб1варлсть продукщУ 1 не ввшшли в пшп елементи витрат (включаючи вщрахування до фонду для здшснення заход1в щодо лжвщашУ наслщмв ЧорнобильськоУ катастроф» та сошального захисту населения, витрати внаслщок неминучого техшчного браку тощо) та мине.
Для бшьш детального анал1зу собтартосп продукщУ витрати на виробнии-тво групуються за калькуляцшними статтями. Перел1к статей, Ух склад ! методи розиодшу за видами продукщУ (роб1т, послуг) визначаються галузевими шструк-щями з урахуванням характеру \ структур» виробпицтва.
У лковому господарств-! калькуляшя соб1вартосп продукщУ здшснюсться за такими калькулящнними статтями: сировина й основш матер1али; основна за-робшт плата основних виробничих робтшмв; вщрахування на сощальш заходи; витрати на пщготовку й освоения виробпицтва; витрати на утримання й експлуа-тацпо устаткування; послугн лковозного транспорту 1 витрати на утримання Л1со-возних дор1г; загальновиробнич1 витрати; загальногосподарсьм витрати; шип ви-робпич1 витрати; позавиробннч1 витрати.
Перебудова господарського мехашзму, перехщ на рипков1 вщносини з особливою гослротою актуатзують проблему ращонального внтрачання вах ви-дш ресурав, що докоршно пов'язане з управлшням витратами у сфер1 виробпицтва продукцп, що, в свою чергу, е комплексним процесом, провщне м1сце в якому иосщають облк 1' аналп витрат на виробпицтво. Пезважаючи на числешп иубл1-катпУ з проблем анашзу соб1вартосп продукщУ, сформован! рпномаштш методики, тепер ще вщчуваеться гостра потреба у побудов1 повоУ модел1 аналггичних доаи-джень, яка б вщповщала сучасним задачам управлшня собшарткпо продукшУ.
В управлшш соб!варпстю продукщУ важливою характеристикою е споаб включения окремих затрат у соб1варт!сть певних вщпв продукщУ. За щею ознакою розр1зняють прям! \ накладш витрати. Прям! - це витрати на виробпицтво продукщУ, обсяг яких змшюеться залежно вщ змш обсяпв виробпицтва I реашзащУ продукшУ, вони можуть бути безпосередпьо включен! у соб!варт!сть продукщУ, легко пщдаються стандартизац!У! бюджетному нормуванню. До них, як правило, вщно-сять матер!алып витрати ! витрати на оплату пращ.
Накладно витрати пов'язаш з виробництвом юлькох видш продукщУ не пропорцшно до змш обсяпв виробпицтва \ реагизацп продукшУ \ включаються у соб1вартють продукщУ за допомогою снешальних метод1в (за шструкшею). Час-тина цих витрат е постигшими, величина яких залежнть лише вщ умов оргашзацп виробпицтва 1 управлшня ним та трнвалосл анал1зованого перюду. До накладних витрат належать: витрати на утримання \ експлуатацпо устаткування, загальнови-робнич1 \ загальногосподарськ! витрати та ¡и. Залежно вщ подшу витрат на змшш \ постшш застосовують два способи визначення собтартосп проданоУ продукшУ: з повпим використанням вах постшинх витрат 1 з Ух розподшом на реагпзовану продукцио та п залишки.
1з розгляпу гого вище матер1алу видно, що з допомогою класифкашУ витрат за елементами ми можемо б1лыи глнбте вивчитн структуру витрат на виробпицтво \ виявити резерви Ух знижеиня, здшсшовати контроль за витратами на виробпицтво й оргашзащею матер!ально-техшчного посгачання. Однак класнфша-
4. Екомом1ка, планупання 1 упряплшня в лкоппробннчому комплекс! ^' ^
шя витрат за елемемтами не дае можливосп визначити соб1*варт1сть одипиш продукшУ при випуску пщприемством декшькох видт продукшУ. Тому фупування витрат на виробництво здшснюеться за калькуляцшними статтямн.
JlirepaTypa
1. Еконоипчний аналп внроГпшчоТ д1ялыюст| лгсогосподарських i деревообробних гпд-присмств / М.В. Римар та ¡ним: Навчальннй поабннк. - JlbBiB: УкрДЛТУ, 1999. - 240 с.
2. Жнтна 1.П., Нескрсба A.M. Економ1-чиий аналп господарськоТ дялыюсп' ш'дпрнемств. Навчальннй поабник:Пер. з рос.- К.: Вита школа, 1992,- 191с.¡л.
3. Мни* €.В. Аналп i оцшка виробннчоТ д1яльносп пцтрисмств: Навчальннй поа'бник. -К., 1994.-104 с.
4. Снняксвнч I.M. Нкономжа галутей лкового комплексу: ПГдручннк. - Льв1в: Cbi't, 1996.
-184с.
5. Ci атнстичннй inopiMiniK УкраТни за 1999 piw / Держкомстат УкраУни. За ред. О.Г. Осауленка. Вщп. за випуск В.А. Головко. - К.: Техш'ка. - 2000. - 648 с.
УДК 330.15: 504. 06 Асист. O.I. Руда - УкрДЛТУ
УМОВИ IIOPIBHIOBAIIOCTI взлемозлмшних BAPIAHTIB ШВЕСТИЦШ В РОЗВИТОК ЕНЕРГЕТИЧНИХ П1Д11ГИ€МСТВ
Формулюються та детально аналпуються умови пор!внюваиосп" лзасмозамшннх ва-piaHTiB швестишй в розвиток енергетнчних тдпригмств. Акцентуеться увага на neo6xi;i-hocti реалпашУ системного тдходу при пор1внянш' BapiaHTiB жвестиш'И, який полягае в комплексному пщход> до визначення вартост1 швестншйного проекту.
Olga Rouda - USUFWT
Conditions of comparison of interchangeable variants of investments into the development of energy enterprises
Conditions of comparison of interchangeable variants of investments into the development of energy enterprises have been analyzed. Attention has been paid to the necessity of a system approach realization while comparing investment variants, i.e., a complex approach to the determination of an investment project cost.
При економ1чному пор1вняшп Bapiairrn розвитку енергетнчних пщпри-смств необхщно привести до пор^вняльного вигляду, при якому забезпечуеться Ух взаемозампппсть щодо споживач1в продукшУ. Розр13няютъ Bapiaimt за джерелами отримання енерНТ, характером конструктивних pinienb, технолопею чи органпа-шею виробництва, параметрами обладнання чи споруд, розм1щення об'ект1в тощо. Проте ш вщмшноеп не перешкоджають екогкгшчному пор1внянню BapiaHTiB, як-що кожен з них забезпечуе розв'язання поставленоУ задач! щодо продукування eHepri'i. Для споживача, у шдсумку, все одно, наприклад, де i як виробляеться еле-ктроенерпя.
Основною умовою пор'|внюваносп BapiaHTiB швестування е вимога задо-вшьняти одну i ту ж потребу у виробншгга продукшУ не лише юльюсно, але й яюсно. KopncHi властивос™ продукшУ, забезпечуваш альтернативними вар!антами швестишй, повинш знаходитися в межах норматив!в, як5 випливають з вимог споживач5в.
Яюсть продукцп характеризуется сукушпстю властивостей, що визнача-ють CTyniiib п придатпосп для використання за призначенням. Яюсть енерпУ, у
220 До 125-р1ччя УкрДЛТУ
