CC BY
51
Науковий вкник, 2002, вип. 12.6
16. Субачов 1.1., Олшник В.Я., Терещенко Т.£., Заволока Л.О. Розвиток страхового ринку в Укршш як чинник финансово! стабшзаци економши// Фшанси Украши. - 2001, № 5.
17. Мактаггарт Г. Корпоративт та професшш программ добровiльного пенсшного забезпечення// Украина: аспекти працi. - 2001, № 2.
18. Копейкш В. Шляхи створення добровшьно! системи недержавного пенсшного забезпечення: проблеми та перспективи// Укра!на: аспекти працi. - 2001, № 3.
19. Гончаренко В. Кредиты спiлки i кооперативнi банки та особливост !х розвитку в Укршш// Вiсник НБУ. - 2000, № 1.
20.Ларюнова Л. Ощадно-позичкове товариство. Сокиринцi: рж 1871: рж 2001// Фь нанси Украши. - 2002, № 2.
21. Козинець П. Кредитнi спшки допоможуть державi стати заможншою// Вiсник кредитних спшок. - 1999-2000.
УДК 630 Доц. С. С. Дикий, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ЕКОНОМ1ЧНА СУТН1СТЬ СОБ1ВАРТОСТ1, II РОЛЬ У ГОСПОДАРСЬКОМУ МЕХАН1ЗМ1
Розглядаеться екожмчна cyTHicTb co6iBapTOcri продукцн у господарському мехашзм^ Наведено види собшартост вiдповiдно з екож^чною природою видаткiв. Приводяться основнi шляхи зниження собiвартостi.
Ключовi слова: Собiвартiсть, показники собiвартостi, затрати, прибуток.
Doc. S.S. Dykyj - USUFWT Economics cost price essence, her role in mechanism
Considers an economic unit essence cost in mechanism. Directed the types of cargo in accordance with economic nature. Lead the basic cost price lowering ways.
Соб!варткть продукцц - грошове вираження витрат шдприемств, i'x поточш видатки на виробництво i реалiзацiю продукцií. В co6iBapTicTb продукцц включаеться перенесена на даний продукт вартiсть спожитих засобш виробництва (матерiальнi ресурси, якi витраченi на виробництво товарно!' продукцií, включаючи затрати, пов'язаш з використанням природних ресур-с1в),частину вартост! продукту, створеного необхiдною працею, а також деякi елементи чистого доходу сусшльства (в!драхування на сощальне страхування та ш.). Внаслвдок того, що сусшльство бере на себе покриття ктотно!' части-ни затрат щодо вщтворення робочо!' сили за рахунок сусшльних фондш спо-живання, варткть необхвдного продукту входить в соб!варткть продукцп тшьки в частиш, яка ввдповвдае заробишй платн! Таким чином, соб!варткть продукцп, ввдображаючи в!дношення м!ж сустльством в щлому i його гос-подарюючими ланками включае в себе елементи, як! за своею природою яв-ляють собою даний продукт, i, навпаки, не включае деяких елеменпв сусш-льних витрат.
Розр!зняють собiвартiсть iндивiдуальну (собiвартiсть шдприемства) та середньо галузеву. Ввдповвдно до економiчноí природи видаткiв на шдприемств! розр!зняють видатки, що безпосередньо входять в собiвартiсть продукцп (виробнича соб!варткть) i видатки, пов'язаш з! збутом, 1х реал!защею продукцп, а також адмшктративно-господарсьт та деят шш1 видатки. Динамка
3. Людський чинник eK0H0Mi4H0r0 розвитку
267
собiвартостi продукцп залежить не тiльки вiд витрат пДдприемств, але i вiд змДн оптових цiн i ставок оплати пращ, тому вона може сшвпадати з динамД-кою витрат пДдприемств. Систематичне зниження собiвартостi продукцií е важливим чинником пiдвищення рентабельностi виробництва, збiльшення нагромаджень, розширення обсягу виробництва при тих же виробничих ресурсах. Середньогалузева собiвартiсть являе собою базу встановлення оптових цДн, тому ц зниження, звичайно, вДдбиваеться на рiвнi цих цiн та роздрДб-них цiн. Оскiльки собдвартДсть продукцií становить iстотну частину у спдль-них витрат виробництва, то п зниження безпосередньо веде до шдвищення ефективностi суспiльного виробництва. Зниження собiвартостi продукцií зу-мовлюеться дiею основних чинникдв росту ефективностi виробництва - еко-номДю сировини, матерiалiв, палива, енергií, покращення використання основних фондiв i трудових ресурсДв.
Основними шляхами зниження собiвартостi е: рДст продуктивностi працi (в результата чого зменшуються видатки на оплату пращ в собiвартостi одиницi продукцп); iнтенсифiкацiя використання виробничих потужностей (веде до зниження амортизащйних видаткiв на одиницю продукщ!); економдя матерiальних ресурсДв; скорочення видаткiв на обслуговування виробництва та управлшня; рДст якостД продукцп (в результата чого зменшуються експлуа-тащйш видатки у пiдприемств-споживачiв).
Основним чинником зниження затрат на виробництво е науково-тех-нДчний прогрес. Показником собiвартостi е затрати на 1 грн. товарно! продукцп, якД дозволяють спiввимiрювати ресурси з результатом виробництва -виготовленим продуктом. Темпи зниження затрат на 1 грн. товарно! продукцп свДдчать про рдвень господарювання на пiдприемствi. Собiвартiсть продукцп як економiчна категория синтезуе в собД якДсть керiвництва пДдприемст-вом, ступДнь внутрДшньовиробничого вДдшкодування вартостi, використання науково-технiчних досягнень, стан дисциплши працi, результати боротьби з непродуктивними видатками Д т.д., тобто собiвартiсть е показником Днтенси-фшацц виробництва.
На наш погляд, неправильним е те, що в багатьох учбових посДбниках та методичних вказДвках собДвартДсть аналДзуеться тальки як чинник збДль-шення прибутку. ДосвДд показав, що прибуток Д собДвартДсть не замДнюють одне одного, а кожен з них мае самостДйне значения. Ми дотримуемося цДе! думки, що не можна один показник пДдмДнювати Дншим. ТДльки система по-казникДв (без виддлення головного, а тим бДльше введення унДверсального) може об'ективно характеризувати рДзностороннДй та складний процес росту ефективностД виробництва. Одним з показникДв оцДнки ефективностД виробництва на виробничих пДдприемствах та об'еднаннях необидно ввести показник затратовДддачД, який дордвнюе вДдношенню обсягу товарно! продукцп до И повно! собДвартостД. ВДн виражае суму виготовлено! товарно! продукци на 1 грн. затрат. Мова йде про те, щоб шдвищити вДддачу з кожно! одиницД мате-рДальних, трудових Д фДнансових ресурсдв.
ЕфективнДсть являе собою, таким чином, вДддачу вДд затрат Д характер-ризуеться досягненням певного ефекту у виконаннД заздалегДдь поставлено!
268
Сучасна еконо:шчна теорiя та проблеми п застосування
Науковий вгёник, 2002, вип. 12.6
цш одержання заданого обсягу продукцп при певних затратах на виробницт-во. При Днших рДвних умовах ефективнДсть вища, якщо затрати дають бДль-ший обсяг продукцп або якщо один Д той же обсяг одержаний з меншими затратами. Цей показник простий Д переконливий, вДн не вимагае шформацп.
Показник затратовДддачД прямо нацДлений на оцДнку виконання плану по кДнцевДй продукцп, тому вДн досить придатний не тДльки для об'едиания в цДлому, але Д для його структурних шдроздалдв. БДльше того, вДн може засто-совуватися для цехдв, дДльниць Д бригад.
Що стосуеться показника затрат на гривню товарно! продукцп, то по-рДвняно з рекомендованим вДн не орДентуе на досягнення високих кДнцевих результат Д не характеризуе ефективнДсть затрат. Затрати на гривню товарно! продукцп вДрнДше вважати показником не тальки собДвартостД, але Д поте-нцДальною рентабельнктю, обчисленим по виготовленДй, тобто поки-що не реалДзованДй товарнДй продукцп, в розрахунку на гривню оптових щн пДдпри-емства.
Показники собДвартостД продукци доводяться, як правило, до самих низових ланок. У цьому зв'язку, на наш погляд, необидно по-Дншому розгля-нути сферу застосування трьох використовуваних показникдв собДвартостД. ВДд порядку планування цих показникдв залежить методика !х аналДзу.
ВДдомо, що показник затрат на гривню товарно! продукцп е загаль-ним, який характеризуе результати виконання завдання по зниженню собДва-ртостД. Його перевага в тому, що вДн охоплюе весь обсяг товарно! продукцп, яка виготовляеться. Це дае можливДсть аналДзувати Д динамДку собДвартостД продукцп. Одначе за економДчним змДстом вДн бДльш всього шдходить там, де в обсязД виробництва переважае не порДвняльна продукция. Якщо питома вага порiвияльноí продукци вища за не порДвняльну, доцДльно встановити завдан-ня по зниженню (в процентах до попереднього року) 11 собДвартостД. При ви-готовленш однорДдно! продукпií повинна плануватися собДвартДсть одиницД продукцп (наприклад: 1 м3 деревини).
СобДвартДсть продукци як економДчний показник економДчно! ефекти-вностД виробництва утворюеться Д формуеться пДд прямим впливом виробни-чих колективдв та суспДльства. Якщо вплив трудового колективу на форму-вання собдвартостД в перДод п планування та облДку носить безпосереднДй характер, то вплив суспДльства проявляеться через рДвень щн на засоби виробництва, якД використовуються, фонд заробггно! плати, централДзоваш кашта-льнД вкладення, продуктившсть пращ Д т.д.
Показник собДвартостД продукцп, крдм використання його в практицД цiноутворения, являе собою невДд'емну ланку в системД вДдшкодування вар-тоста розрахунку Д оперативного керДвництва господарством при економДчно-му обфунтуванш господарських заходдв, визначеннД економДчно! ефективно-стД виробництва та капДтальних вкладань.
СобДвартДсть продукци окремих пДдприемств служить грошовою формою частини шдивДдуально! вартост товару, в основД оптових щн на круглД лДсоматерДали повинна знаходитися така собдвартДсть, яка служить грошовою формою вираження основно! частини суспдльно! вартостД товару. Цю функ-
3. Людський чинник економiчного розвитку
269
цiю виконуе в цiнах промисловосп середньогалузева, а в щнах пiдприeмства середньозагальна собiвартiсть. Отже, розрiзняють собiвартiсть, як i вартiсть товару, iндивiдуальну та сусшльну, залежно вiд того, формою вираження яко1 вартостi (iндивiдуальноí чи сустльно1) вона е.
Суспiльна собiвартiсть продукцц, як i iндивiдуальна собiвартiсть, е грошовою формою вираження вiдповiдноí частини вартосп, але вона може i не спiвпадати зi свош змктом. Сустльна собiвартiсть, як основа щн на круг-лi лiсоматерiали, може бути достовiрною, якщо, по-перше, щни на засоби ви-робництва, ят використовуються галуззю, обфунтоваш; по-друге, собiвар-тiсть включае тiльки вартiсть засобш виробництва i вартiсть продукту для себе; по-трете, налагоджений правильний облiк спожитих засобiв i затрат пращ пращвнитв.
У лiсозаготiвельнiй промисловосп, як i в iнших добувних галузях, су-спiльно-необхiднi затрати пращ поспйно збшьшуються i оптовi щни на круг-лi лiсоматерiали навиъ не покривають цих затрат, з'являеться все бшьше ш-лькiсть збиткових пiдприемств. Подорожчання собiвартостi продукцií та зби-тковостi виробництва круглих лiсоматерiалiв вiдбуваеться за рахунок збшь-шення вiддалi вивезення деревини, погiршення природно-виробничих умов лiсозаготiвель, росту умовно-постiйних видаттв через зниження обсягiв вивезення деревини i т.д.
Таким чином, вплив оптових цiн на продукщю лiсозаготiвельноí галу-зi на один з головних показниюв економiчноí ефективносп виробництва -собiвартiсть, дуже великий. Значний вплив чинять оптовi щни на лкопроду-кцiю, на економiчну ефективнiсть виробництва через прибуток та рентабель-нiсть.
УДК330.567.28 Ст. викл. Г.А. Лех; 1.В. Стасюк - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ I ВИКОРИСТАННЯ ДОХОД1В С1МЕЙНИХ ГОСПОДАРСТВ УКРА1НИ
Проведено аналiз динамiки та структури формування i використання доходш сшейними господарствами Украши.
Ключовi слова: имейш господарства, дохiд, витрати.
G.A. Lech; I. V. Stasiuk - USUFWT
Peculiarities of the formation and use of the incomes of family households
This article analyses the dynamics and structure of the formation and use of the incomes of family households of Ukraine.
Key words: domestic economy, income of expenditure, house holds.
Проблемам вивчення формування доходiв та !х використання вводиться значна роль в економiчнiй наущ. З одного боку, достатнш ршень за-робино! плати е стимулом до пращ i чинником економiчного зростання, а з шшого боку, доходи населення визначають рiвень споживання, а отже i рь
270
Сучасна eKOHOMi4Ha теорiя та проблеми i"i застосування
