CC BY
16Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С. 305-309
УДК 811.161.238
Офщшно-дтовий стиль украшсько! мови на ™ соцюкультурного вимiру перюду 20-30-х рр. ХХ ст.
Тихоненко О. В.
Харквський нац'юнальний аграрний унверситет iменi В.В. Докучаева,
м. Харюв, Украна
У статт1 розглядаеться офщтно-дтовий стиль украгнськог мови в контекст7 сощокультурного вим1ру пер1оду 20-30-х рр. ХХ ст. Анал1зуеться концепт ДЕРЖАВ-Н1СТЬ у мов1 арх1вних документ1в та словниках 20-30-х рр. ХХ ст. Зосереджено ува-гу на вивченм фразеолог1чних одиниць офщйно-дтового стилю украгнськог мови, що постають як засоби мовног репрезентацИ' концепту. Доведено, що концепт сприй-маеться як ключ до розум1ння сощального св1тогляду 7 св1тосприйняття, а також виступае основним засобом концептуал1зацИ' в мовшй картин7 св1ту.
Ключовi слова: концепт, мовна картина св1ту, украгнська мова, офщтно-дшо-вий стиль, пол1тична лексика, радямзми, фразеолог1чм одинищ, фрейм.
Становлення i розвиток функцюнальних стилiв безпосередньо залежить вщ рiвня розвитку суспшьства, оскшьки на окремому еташ його еволюци виникае потреба ко-мушкативного забезпечення певно! сфери життя. Саме у цих цшях формуеться система, що складаеться iз сукупносп екстралшгвальних i лшгвальних чинниюв. Тому зi змшами в сощальнш i полiтичних сферах перюду 20-30-х рр. ХХ ст. шдвищуеться роль офщшно-дшового стилю укра!нсько! мови i разом з тим з'являеться необхвд-нiсть у залученш мiсцевого населення до державних справ, доведення до його вщома ршень i постанов уряду рiдною мовою. У складi означеного стилю виникли зовшм новi жанри (декрет, мандат тощо). Урядом кра!ни були прийнят декрети i постанови про державний статус укра!нсько! мови нарiвнi з росшською, про обов'язковi заходи щодо розширення 11 суспiльних функцiй, особливо в дiловодствi та судочинствi. Для виршення цих завдань було створено спещальш комюп, що виконували величезну роботу щодо поширення укра!нсько! мови в галузi освiти, науки, дшоводства. Досл> джуваний стиль 20-30-х рр. XX ст. характеризуеться становленням його стилютич-них норм i стильових рис.
Для кожно! епохи характерш сво! ключовi слова, що презентують концептуальну i мовну картини св^. Позначаючи найбiльш актуальнi явища, реали, вони посiдають вагоме мiсце в мовi певного iсторичного перiоду, активно використовуються носiями мови i е невщ'емною частиною мови певно! сфери дiяльностi людини. Вивчення таких мовних одиниць дозволяе розкрити основш сощальш орiентири суспiльства дослщжувано! епохи та витоки цих одиниць.
Концепти, дослщження яких сприймаеться як ключ до розумшня соцiального свiтогляду i свгтосприйняття, виступають основними засобами концептуалiзацil в мовнш картинi свiту. Так, О.Потебня i I.Огiенко звертаються у свш час до концепту ДЕРЖАВН1СТЬ, вщстоюючи його культурологiчний аспект: поки живе мова - жити-ме народ як нацюнальшсть й iснуватиме державнють. Народ ними розглядаеться як
суб'ект культурно-юторичного процесу i вiдповiдно державностi. Однieю з вербаль-них форм експлшацп концепту е фразеологiчнi утворення.
Вивчення мовно! i концептуально! картин свiту в межах офщшно-дшового стилю укра!нсько! мови не дослщжувалося, тому актуальшсть подiбного спостереження не викликае сумнiву.
Стущювання концепту ДЕРЖАВН1СТЬ мае дiахронiзм i в нашiй роботi не претен-дуе на завершенiсть, проте й не обмежуеться вивченням на синхронному зрiзi, що й зумовлюеться нашою метою i завданням. Тому метою статп е спроба проаналiзувати концепт ДЕРЖАВШСТЬ як показовий на матерiалi фразеологiзмiв офщшно-дшово-го стилю 20-30-х рр. ХХ ст., вщбитих в архiвних документах та словниках. Анатз концепту ДЕРЖАВШСТЬ е висвiтленням мовно! картини св^у означено! епохи, що склалася шд впливом екстра- та штралшгвальних чинникiв.
В укра!нськiй мовi для реконструкцi! змiсту концепту ДЕРЖАВН1СТЬ належить визначити його мовш репрезентаций що втiлено в текстах офщшних документiв i словникових дефiнiцiях. Доведено, що фразеолопчш одиницi - це засоби мовно! ре-презентацi! концепту. Вважаемо, що представлення фразеологiчних одиниць (ФО) у документах е питомими з боку природи мови. ФО у дослщжуваних словниках, вщ-бип тлумаченням та синонiмами, - бшьш штучнi (виконують стилiстичну функцiю, набули ознаки нейтральносп), оскiльки не вщтворюють повноцiнно багатограннiсть картини соцiального буття.
Насамперед звернiмося до семантики лексеми державшсть. У Великому тлу-мачному словнику сучасно! укра!нсько! мови подано таке номшативне значення: державшсть - державний лад; державна оргашзащя [1, с. 268]. На тдсташ таких ключових ств, що задiянi до тлумачення лексеми державшсть, видшяемо основш фрейми студiйованого концепту: державний лад 7 державна оргатзащя.
Згiдно з тлумачним словником юридичних термiнiв ч^ко окреслено перший фрейм: «Державний лад - система сощальних, економiчних i полiтичних вiдносин, якi закрiпленi нормами конституцшного права. Д.л. визначае основш оргашзацшш форми та iнститути мехашзму полiтично! влади в державЬ> [5, с. 77]. Лексема орга-шзацгя е полюемантичною: ...2. Об'еднання людей, суспшьних груп, держав на базi спшьност iнтересiв, мети, програми дш i т. iн. // Сукупнють людей, груп, об'еднаних для досягнення яко!-небудь мети, вирiшення якого-небудь завдання на основi принци-пiв подшу працi, подiлу обов'язкiв та iерархiчно! структури; громадське об'еднання, державна установа. Оргашзащя Об'еднаних Нацiй. 3. Компашя, установа, !х тдроз-дiли чи об'еднання, яю виконують самостiйнi функци та мають адмiнiстрацiю. // Державна, партшна, громадська i т. ш. установа. 4. Особливостi будови, устрш чого-не-будь; структура. ... 6. Комплекс заходiв, змiст яких полягае в координацi! дiй окремих елементiв системи [1, с. 679].
У процес аналiзу словникових дефшщш на природу значення слова державшсть стае зрозумшою деяка його недостатня визначешсть, оскiльки вiдсутне як таке пря-ме словникове тлумачення, наявш лише ключовi слова ( по суп становлять синош-мiчний ряд) щодо наповнення змiсту цього концепту, як посилаються на подальшi тлумачення. Необхщшсть використання цього поняття об'ективно юнуе, але чiтких теоретичних розробок стосовно його змютовного навантаження, природи, функцш у життi людсько! спшьноти не знаходимо.
Вiдомо, що лексема державшсть належить до пол^ично! лексики i презентуе полiтичний дискурс. Тож розушемо державшсть як сукупнiсть певних помислiв та дiй, якi сприяють збереженню держави. При цьому державшсть виступае як комплекс шститупв полiтики, економiки i культури, що цшсно дiють на територi! кра!ни, забезпечуючи !! розвиток.
На початку ХХ ст. починаеться нацiональний рух за встановлення державносп в Укра!ш, за сувереннiсть у союзi з Рошею на автономних засадах. Дослщжуваний нами синхронний зрiз - доба бурхливого тднесення i занепаду, творшня i знищен-ня державностi, прискореного руху вперед i застою державотворення в Укра!ш. Цей процес подiбний до нинiшнього у планi концепци, принципiв розбудови держави, коли народ прагне соборносп, самостiйностi, незалежностi, а пол^ичш перипетi! заважають цьому шляху укра!нсько! державностi, як заважали на багатолггньому шляху укра!нцям будувати державшсть, незалежну державу напади монголо-татар, нацюнально-визвольна вiйна за часiв Хмельниччини, перюд визвольних змагань початку ХХ ст., процес укра!шзаци тощо.
Ураховуючи екстра- та штралшгвальш чинники концептуалiзацi! державностi, конкретизуемо фрейм державшсть - державний лад та виокремлюемо два суб-фрейми (iерархiчнi одиницi): державшсть - установа i державнiсть - посадовець. У 20-30-х рр. ХХ ст. укра!нськими державотворцями було вироблено систему складних номшацш на позначення державних органiзацiй та установ, а також посадовщв, якi забезпечували повноцшне життя держави в полiтичнiй, економiчнiй та соцiальнiй сферах. Так, утворилися таю ФО: Державне Министерство, Державний Сенат, шеф державног власт1, державний Столоначальник, державний дыовод, Рада Народшх Ком1сар1в, державш установи, державний аппарат тощо. Оскшьки на початку ХХ ст. укра!нщ мали пролетарську державу i прагнули створити конституц1йно-фе-дерал1стичну державу, незалежну державу, державний оргашзм, державний лад, витворити однощншсть, мати центральну владу, державну самосттшсть, зр1ст державности (тут i далi збершаемо орфографда), скртлення самостийности, а також тдкреслювалася необхщшсть зд1йснити державне будування [2, с. 236-237], створити державну службу, втськову владу, цивыьну владу, найвищу владу, зверхню владу, мгсцеву владу [3]. При цьому значна увага придшялася в установах дисциплш, щоб пройти складний шлях украгнськог державности, повернути загублену державшсть.
Державшсть розушеться як нащя та устрш буття (як матерiальний, так i пси-холопчний) цшого народу. З огляду на офщшно-дшову фразеолопю студшований концепт е багатовимiрним утворенням, де стають нероздiльними його складники: державна мова, нащя, народ, влада, закон, право, дипломат1я, моральность, що е важливими i невщдшьними у структурi названого концепту. Своерщними фразеоло-гiзованими «знаками» цього концепту е: автономгя законодавства, вага украгнсько-го чинника, виборче право, виконавча власть, вир1вняння територ1альних рахунюв, в1дпов1дальшсть державног служби, внутр1шня самовлада, гасити владу, державна легковажшсть, затвердити Каб1нет [4].
Отже, для укра!нського народу власною державою було i залишаеться таке на-цюнальне утворення, яке, кладучи в основу свого розвитку укра!нську мову як державну, маючи свою власну державотворчу символ^, ч^ко визначену територда, функцiонуе на основi тiсно! взаемодi! влади i громадян, сили i компромiсу, закону i свободи як на територи кра!ни, так i за !! межами, i яке, апелюючи до загальнолюд-ських моральних цiнностей, посщае належне мiсце у свiтовiй сшльноп. Як бачимо, первинний змiст концепту ДЕРЖАВШСТЬ пов'язаний з такими концептами, як ДЕРЖАВА, ВЛАДА, НАРОД, МОВА. Таке дерево концеппв простежуемо через приклади словникових реестрiв, дефшщш та в документах.
Мова завжди виконувала державотворчу функцiю, була i е державотворчим чин-ником. Тому вона не роздшьна з державнютю. У дослiджуваний перiод показовими виявилися такi ФО: прискорити фактичну украгшзащю, порядок переходу дыовод-ства наукрагнську мову, реестращя листування украгнською мовою, рухукрагтзаци дыоводства, брак вчител1в украгнськог мови, через полтичш обставини, допов1дь
Ц.К. украгтзацп Радапарату, статистичт вгдомостг про стан украгнгзацгг, допо-в1дна записка ЦВКукрагтзацп радапарату, стан украгтзацп радянського апарату, заходи забеспечення р1вноправности мов, спр1яння розв1тков1 украгнськог мови, по-вна украгтзащя радянського апарату, про р1вни права мов, заходи що до украгтзацп шкыьно-виховальних установ, росподыити по ознакам мови, гуртки по вивченню, план украгтзацп установ [2, с. 95]. Саме тодi функцюнують фразеолопзми офщшно-дшового стилю, як називаються радяшзмами, що виконують важливу функщю для реалiзацil фрейму лад: творення кадр1в, поставити свогм завданням, давати змогу, посиленняроботи, подати допов1дь, учительський персонал, викладацький персонал, вжити заход1в, поставити питання, звернути увагу, визнавати за потр1бне, доко-нечне зобов'язання, тдлягати звыьненню, зосередити увагу, досягти мети, слово товариського роз'яснення, особливо квал1ф1кована особа, знайти в1дгук, користува-тися чутками, прийти до певности, вести вивчення, в1др1зати доступ [3]. Наступна категорiя радянiзмiв мае зв'язок з анатзованим концептом: украгнгзацгя державного апарату, процес мовного буд1вництва, штучна украгнгзацгя, збыьшити украгтза-цгю, органгзоване волевиявлення населення, узаконити окремим дектером, цитадель украгнського нац1онал1зму, розсадник шов^тзму, боротьба зрел^ггйними забобонами, гдеологгчний фронт, комунгстичний елемент, скинення влади, усунути нергвнгсть, зносини з державними органами, надавати право, реставрувати минуле, украгнська радянська культура [4]. Приклади аривних документа та наявних у словниках ФО свщчать про перевагу абстрактного над конкретним. Очевидно, свгтобачення дер-жавносп, зокрема мовна картина офщшно-дшового стилю 20-30-х рр. ХХ ст. ви-являеться в семантищ ФО, що переживала становлення, як i офщшно-дшовий стиль укра!нсько! мови загалом. Однак процес укра!шзаци свщомо завадив процесовi укра-!нського державотворення, про що свщчать спостереження над фразеолопзмами. У зв'язку з цим практично звужуються рамки репрезентаци концепту. Укра!нська д> лова мова цього перюду ввiбрала в себе кальки росшських термшв, а фразеолопя офщшно-дшового стилю стала втрачати свою самобутшсть, оскшьки процес дер-жавност призупинився з приходом тотал^арно! влади , а концепт ДЕРЖАВН1СТЬ призупиняе таке свое юнування.
Висновок. Отже, кожному етаповi розвитку наци, державност вщповщае свiй р> вень лексико-фразеолопчного кодування його мови, кожнш змiнi суспшьно! думки, кожнiй суттевш iдеологiчнiй варiацil вiдповiдае нове ключове слово, нова система тексту; за сво!м характером фразеолопя е антропоцентричною i виконуе семантичну функцiю. Фразеолопя украшсько! мови значною мiрою увиразнюе важливi фрагмен-ти мовно! картини св^, зокрема в аспектi суспшьного буття i потреб стильового за-безпечення державного життя. Фразеологiзми текста службових документа 20-30-х рр. ХХ ст. значною мiрою е результатом нацюнального св^обачення, зокрема, погля-дiв на державотворчi процеси; мiстять вичерпну iнформацiю про iдею державотворення в сощальнш картиш свiту.
Подальшi дослiдження концепту ДЕРЖАВН1СТЬ у рамках як офщшно-дшового, так i шших мовних рiзновидiв, матимуть цiлiсне уявлення про мовну i концептуаль-ну картину св^, а також будуть значущими для розвитку когнiтивно! лшгвютики в дiахронi! та синхронi!.
Список л^ератури
1. Великий тлумачний словник сучасно! укра!нсько! мови (з дод. i допов.) / уклад. i голов. ред. В Т. Бусел. - К.; Iрпiнь: ВТФ „Перун", 2002. - 1440 с.
2. Нацюнальш вщносини в Укра!нi у ХХ ст.: збiрник документiв i матерiалiв. - К.: Наук. думка, 1994. - 560 с.
3. Пiдмогильний В. Фразеологiя дшово! мови / В.Щцмогильний, G. Плужник. -К.: Час, 1927. - 296 с.
4. Постанова Пленуму ЦК КП(б)У вщ 22 червня 1923 р. // Культурне будiвництво в Украшськш РСР: Важливi рiшення КП i Радянського уряду. 1917 - 1959 рр.: 36ip-ник документiв. - К., 1959. - Т. 1: 1917 - червень 1941 рр. - С. 229-232.
5. Юридичш термши. Тлумачний словник / [В.Г.Гончаренко, П.П.Андрущенко, Т.П.Базова та ш.]; за ред. В.Г.Гончаренка. - К.: Либщь, 2003. - 320 с.
Тихоненко Е. В. Официально-деловой стиль украинского языка на фоне социокультурного измерения периода 20-30-х гг. ХХ в. // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С.305-309
В статье рассматривается официально-деловой стиль украинского языка в контексте социокультурного измерения периода 20-30-х гг. ХХ в. Анализируется концепт ГОСУДАРСТЕННОСТЬ в языке архивных документов и словарях 20-30-х гг. ХХ в. Внимание сосредоточено на изучении фразеологических единиц официально-делового стиля украинского языка, что выступают в роли средств языковой репрезентации концепта. Доказано, что концепт рассматривается как ключ к пониманию социального мировоззрения и мировосприятия, а также выступает основным средством концептуализации в языковой картине мира.
Ключевые слова: концепт, языковая картина мира, украинский язык, официально-деловой стиль, политическая лексика, советизмы, фразеологические единицы, фрейм.
Tykhonenko O. Official-business style of the Ukrainian language in the socio-cultural aspect of the period 20th - 30— years of the 20— century // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 - P.305-309
The article deals with the official-business style of the Ukrainian language in the context of the socio-cultural dimension of the period 20th - 30th years of the 20th century. The concept STATEHOOD in the language of archival documents and business language dictionaries 20th - 30th years of the 20th century are analyzed. The attention on studying of the phraseology in official-business style of the Ukrainian language, which acts as a representation of the concept of language, is focused. We prove that the concept is seen as key to understanding the social world and world, and is the main tool of conceptualization in linguistic world. The main concept's frames based on key words are selected. The subframe as the part of the concept is defined. The effect of extralinguistic factors on the formation of these terms is determined. The structural components and signs of the concept STATEHOOD are analyzed. The studying of concept provides the whole imagination of conceptual and language world's picture. The phraseology of the official documents of the 20th - 30th years of the 20th century are the result of the national attitude, looks to the stateformation processes, contain exhaustive information about the idea of creation of the state in the social picture of the world, are selected.
Key words: concept, language world, Ukrainian, official-business style, the political lexicon, sovietisms, phraseology, frame.
Поступила доредакцп 02.04. 2013р.
