CC BY
28
Passive measures of social policies designed to support employment income in case of unemployment, which is financed from the special insurance funds. The necessity of determining the optimal structure of active and passive measures of state employment policy in the context of social security is provided.
Bases of the system of obligatory state social unemployment insurance (OSSUI) are disclosed. The worlds experience the conditions for obtaining the status of unemployed and the mechanism for its protection is analyzed.
The comparative analysis the components of the unemployment benefits' mechanism, taking into account the world experience is implemented. The features of obtaining the status of an unemployed person's social protection, calculation and payment of unemployment benefits depending on the insurance experience in Ukraine and the UK are disclosed.
Social protection of the unemployed population is carried out by compensation the lost wages with payment of unemployment benefits. In Ukraine, the size of the insured person is determined by the period of work prior to registration of a person as unemployed. In England there are two types offixed unemployment benefits in case of disability: assistance, based on insurance premiums, and assistance which is paid to people who do not fall under the category of National Insurance Contributions.
The necessity of social policy in the sphere of employment, taking into account national security threats in the social sphere is proved. The preconditions reforming OSSUI which includes the improvement of the financial and economic situation in the country, expanding the scope of work, improve social standards are determined.
Key words: social security, employment policy, active and passive employment policy measures, mandatory state social insurance.
УДК 339.98 - 339.96
Н.В. Резшкова, М.Ю.Рубцова
ОФ1Ц1ЙНА ДОПОМОГА В КОНТЕКСТЕ РЕАЛ1ЗАЩ1 Ц1ЛЕЙ РОЗВИТКУ ТИСЯЧОЛ1ТТЯ: ПРОБЛЕМА СКОРОЧЕННЯ НЕР1ВНОСТ1 У ДОХОДАХ ТА
БОРОТЬБИ З Б1ДН1СТЮ
У cmammi проанал1зовано економ1чну суттсть офщйног допомоги i мехатзми гг надання з наголосом на зв'язку останньог з Щлями розвитку тисячолття ООН. Надана критична ощнка впливу офщйног допомоги цтям розвитку на просування у виршенш проблеми бiдностi та неефективного розподшу доходiв.
Клю^о^^ слова: мiжнародна допомога, крагни-рецШенти, крагни-боржники, фонди тоземно'г допомоги, канали впливу, урядова заборговатсть, економiчний розвиток, нерiвномiрнiсть доходiв.
Постановка проблеми. Попри тривалу юторш свого юнування, феномен eK0H0Mi4H0i допомоги - як з точки зору мотивiв краiн-донорiв так i штенцш краш-рецитенпв - продовжуе продукувати дедалi бшьше питань на ™ нетранспарентних правил гри та очевидних прорахунюв при визначенш сфер застосування допомоги. Цшавим видаеться й той факт, що зпдно свое фшософп, допомога як така мае широкий спектр дп - вщ боротьби з нерiвнiстю у рiзних ii проявах (як то голодом, бщнютю, доступом до осв^шх послуг та послуг у сферi охорони здоров'я) до виршення проблем навколишнього середовища та економiчного росту.
Анал1з останшх досл1джень 1 публжацш. Окреслене знаходить тдтвердження в аналiзi наукових дослщжень, присвячених встановленню економiчних ефектiв допомоги. Так, Г.Дукулiагос i М.Палдман скорботно констатують, що пiсля сорока роюв функцiонування iнституту допомоги, бiльшiсть доказiв вказуе на те, що вона виявилась неефективною [1]. Натомiсть, авторський колектив на чолi з М. МакГшвреем небезпiдставно стверджуе, спираючись на емтричний досвiд рiзних груп кра1н, що попри недосконалiсть, властиву мехашзму надання допомоги, досягнення економiчного зростання в кранах-рецитентах мае бiльше шанав за умов 11 отримання [2].
Втсм, погоджуючись iз припустимiстю таких висновюв, у Е.Мешi та М.Вiварелi не знаходимо фактiв, що демонстрували б вплив зростання доходу, в першу чергу, на бщш верстви населення [3]. В свою чергу, М.Шафiулла [4], фокусуючи свш дослщницький iнтерес на проблемi нерацiонального розподшу ресурсiв, наполягае, що допомога здатна зменшити рiзницю в доходах населення за юнування певних вихiдних умов та каналiв взаемовпливу. Цiлком очшуваними, в контекстi цього, сприймаються припущення Р.Флека i К.Кiлбi [5], Л.Анджелес та К.Неанiдiса [6], Дж.Тавареса [7] про те, що основш вигоди вщ допомоги отримуе саме пол^ична елiта. Подiбнi факти надихнули вчених А.Алесшу та Б.Ведера [8] дослщити кореляцiйнi зв'язки мiж корумпованiстю уряду краши, що претендуе на отримання допомоги, i умовами доступу до останньо!. Бiльше конкретики знаходимо в працях Р. Раджана i А.Субрамашана [9], присвячених встановленню взаемозв'язкiв мiж допомогою i ресурсним прокляттям; в доробку Р.Холдера [10], що фокусуеться на проблемi розподшу рентних платеж1в; мiж допомогою та iнвестуванням в штерпретацп П.Села!, Р.Сьюнезена [11].
Втсм, ми пропонуемо поглянути на проблему допомоги не лише в регюнальному розрiзi - з певним набором стартових умов запровадження i наслщюв освоення, а бiльш глобально - з акцентом на боротьбi з бщшстю та неефективним розподiлом доходiв як одними iз Цiлей розвитку тисячолт ООН, що i являе наукову мету даного дослщження.
Викладення основного матер1алу. Програми мiжнародноi допомоги е вщносно давнiм та широко вживаним шструментом економiчного впливу на держави-суб'екти МЕВ. Першим фактичним юторичним актом реалiзацii програми фшансово! допомоги варто вважати французью вiдрахування на користь США у часи революцшних коливань та проголошення республiки (1760-70-т рр.). Цiкавим е той факт, що по мiрi зростання обсяпв вiдрахувань на користь тодi ще молодо! республши Сполучених Штатiв, фшансового занепаду зазнавала сама iмперiя бурбошв, що призвело до сумнозвiсних подш 1789 р. у Бастили. Бурхливого розвитку мiжнароднi програми допомоги набули у другш половинi XX ст., а основним каталiзатором даного процесу варто вважати тслявоенний «План Маршала». Дiяльнiсть Групи Сприяння Розвитку (ГСР), що була створена 13 ачня 1960 р. та перетворена на Ком^ет Сприяння Розвитку (КСР) тсля започаткування ОЕСР, стала першим шституцшним праобразом сучасно! офщшно! допомоги цшям розвитку (ОДЦР). Закономiрним видаеться той факт, що провщш розвиненi краши, яю сьогоднi розглядаються як фундамент славнозвюно! «Велико! Омки», формували засадничi принципи функцiонування ГСР.
Слiд констатувати вщсутшсть одностайностi у тлумаченнi самого поняття «допомога». Як правило, шоземна допомога виступае як необхiдний зааб сприяння економiчному розвитку в найменш розвинених кранах. Мета програми шоземно! допомоги найменш розвиненим кранам полягае у прискоренш 1х економiчного розвитку до того моменту, де задовшьш темпи росту можуть бути досягнув на основi самопiдтримки. Таким чином, загальна мета зовшшньо! допомоги - це надання кожнш
найменш розвиненш крш'ш позитивних стимулiв для реалiзаmi максимальних зусиль краши щодо тдвищення TeMniB ii зростання.
Рис. 1. Модел1 «допомога-економ1чне зростання» першого, другого та
третього поколшня
Джерело: [1]
Стандартне визначення шоземно'1 допомоги виходить з Ком^ету сприяння розвитку (КСР) Оргатзацп економiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР), яка визначае iноземну допомогу як фiнансовi потоки, технiчну допомогу i товари, якi: в якосп свое'1 основно'1 мети призначенi для сприяння економiчному розвитку та добробуту (таким чином, виключають допомогу вшськовш сферi та для iнших цшей, що не допомагають розвитку); передбачають гранти або пiльговi кредити [12].
Гранти та пiльговi кредити називаються фiнансуванням на пiльгових умовах, в той час як кредити, яю несуть в собi ринковi або близью до ринкових умови (i, отже, не е iноземною допомогою) вiдносять до не пiльгового фшансування. Згiдно КСР, кредит вважаеться допомогою, якщо вiн мае так званий «грант - елемент» вiд 25 i бiльше вiдсоткiв, а це означае, що поточна варпсть кредиту повинна бути нижчою не менш нiж на 25 % вщ поточно'1 вартостi кредиту в порiвняннi з ринковими ставками.
Комiтет сприяння розвитку класифшуе потоки допомоги на три велик категорп
[13]:
• офщшна допомога в цiлях розвитку (ОДЦР) е найпоширенiшою, що складаеться з допомоги, що надаеться урядами краiн-донорiв крашам з низьким i середнiм рiвнем доходу;
• офщшна допомога (ОД) - це допомога, що надаеться урядами у багатшi краши з доходом на душу населення вище, шж $ 9,0005 (наприклад, Багамсью острови, Кiпр, 1зрашь i Сiнгапур), а також крашам, як ранiше були частиною Радянського Союзу або його супутниюв;
• приватна добровшьна допомога включае в себе гранти вщ неурядових оргашзацш, релiгiйних груп, благодiйних органiзацiй, фондiв та приватних компанiй.
Водночас, слщ акцентувати на тому, що вказаш вище iсторичнi аспекти, та й сам змютовний контекст ОДЦР тюно корелюе з Цiлями Розвитку Тисячол^я ООН, визначеними у 2000 р. Зауважимо, що приведет нижче цш були одностайно визнанi крашами-донорами ОДЦР у якосп основного орiентиру фшансових транзакцiй на користь найменш розвинених краш (НРК) та обтяжених боргом краш (ОБК). Викорiнення неприйнятно високих рiвнiв бiдностi та голоду у глобальному масштабу забезпечення доступностi середньо'1 (шкшьно'1) освiти у планетарному вимiрi; сприяння встановленню статево'1 рiвностi та тдвищення сотально'1 ролi жшки (особливо
актуально для ОБК); зниження випадюв дитячо! смертности (у вiцi до 2 роюв); сприяння укрiпленню здоров'я матерiв; боротьба з СШД/ЫЛ, малярieю та рештою небезпечних хвороб; зменшення тиску на навколишне середовища в рамках заохочення сталого розвитку; побудова мiжнародного партнерства заради розвитку.
Втсм, результативнiсть тако! допомоги небезпiдставно викликае сумнiви. Так, використовуючи данi по 21 кра!ш за перiод вiд 1970 по 1995 роки, Д.Херзером та П.Нунненкампом [14] було виявлено, що допомога впливае на збшьшення нерiвностi в розподш доходiв (Табл.1). Цей факт додае важливий аспект в дослщження ефективносп допомоги, доповнюючи тривалi i спiрнi дискусп про зростання результативности допомоги. Зокрема, результати цих дослщжень суперечать оптимiстичним поглядам про те, що допомога може бути ефективною у боротьбi з бiднiстю в кра!нах-одержувачах, навiть якщо вона не призвела до пом^них ефектiв у середньостроковому зростанш. Слiд пiдкреслити, що проведений авторами аналiз охоплюе загальш ефекти, якi не можуть бути вщнесеш до якихось конкретних механiзмiв передачi. Це, в свою чергу, мае важливi наслiдки: якщо попередш дослiдження фокусуються майже виключно на збшьшенш нерiвностi через зловживання з боку мюцевих елiт у крашах-рецитентах i використання шоземно! допомоги для особисто! вигоди, то пiдхiд на кшталт П. Буна концентруеться на змщненш обумовленостi допомоги в такий споаб, аби запобiгти витоку ресурав за рахунок кращого контролю за його потоками, а також шщювання та тдтримки «процеав, якi е доцшьними, транспарентними i такими, що враховують iнтереси бiдних верств населення» [15]. Данi, наведенi МВФ, красномовно свщчать про вiдсутнiсть зрушень у показниках доходiв в кра!нах, що розвиваються, починаючи з 1990-их рр.
Таблиця 1
Динамика в доходах кра'н, що розвиваються _
Сукупш доходи Податковi доходи Iншi доходи
Початок 2000-их рокчв
Пiвнiчна i Пiвденна Америка 19,7 16,0 3,6
Африка на Швдень вiд Сахари 19,7 15,9 3,8
Центральна Свропа, кра!ни Балтп, РФ, iншi кра!ни СНД 26,7 23,4 3,2
Пiвнiчна Африка i Близький Схiд 26,2 17,1 9,1
Азiатсько-Тихоокеанський 16,6 13,2 3,4
регiон
Малi острови 32,0 24,5 7,6
Початок 1990-их рокiв
Швшчна i Пiвденна Америка 18,3 14,9 3,4
Африка на Швдень вiд Сахари 19,3 16,3 2,9
Центральна Свропа, кра!ни Балтп, РФ, iншi кра!ни СНД 30,9 27,3 3,6
Пiвнiчна Африка i Близький Схщ 23,3 15,1 8,3
Азiатсько-Тихоокеанський 17,6 13,6 4,0
регiон
Малi острови 33,4 25,5 7,9
Джерело: [16]
Хоча краши i вiдрiзняються власним досвiдом, податковi доходи у найбiднiших регiонах i крашах, що розвиваються, у бшьшосп випадкiв, залишалися незмiнними або знижувалися (Табл.2). Наприклад, вщношення податкових доходiв до ВВП знизилося як у крашах Африки на пiвдень вщ Сахари, так i в Азiатсько-тихоокеанському регiонi. На переконання Б.Клементса, С.Гупти, О.Пивоварського i Е.Тiогсона, частково це може пояснюватись збiльшеним використанням рiзних податкових пiльг i послаблень, що може вщкрити додатковi можливосп для корупцп. У той же час, обсяги потоюв допомоги в багатьох регюнах залишалися значними по вщношенню до внутрiшнiх доходiв [16].
Як зазначае Дж.Стiглiц, нерiдко й внутршш елiти також беруть участь у скуповуванш великих активiв за договiрними цiнами [17]. Т.Л.Еванс погоджуеться з думкою цитованих нею Л.Блама та Ф. Опiци про те, що таю стратеги приватизацп не стимулюють внутрiшне капiтальне будiвництво, але передають ресурси i пiдприемства шоземним iнвесторам за зручними цiнами [18]. Бшьше того, дохiд, отриманий шоземними iнвесторами на Глобальному Пiвднi, в основному, репатршований у краши Першого свiту, що, на наше переконання свщчить про викачування ресурсiв з нерозвинутих економш.
Таблиця 2
Основш рецип1енти заруб1жноТ допомоги, 1986-2007 рр.
Загальн1 обсяги ОДЦР (оф1ц1йна 1986-1987 1996-1997 2006-2007
допомога в цшях розвитку) $ 41,093 $ 59,534 $ 116, 413
Розпод1л допомоги за ознакою приналежност до певно¥ групи кра'ш (%)
Краши, що розвиваються 25,3 19,6 22,4
Краши з низьким рiвнем доходу (1025 дол. або менше) 13,0 14,8 18,9
Краши iз доходами нижче середнього рiвня (1026 - 4035 дол.) 29,7 32,9 31,3
Краши iз доходами вище середнього рiвня (4036 - 12475дол.); 6,4 6,1 4,2
Iншi краши 15,8 20,9 23,2
Розпод1л допомоги за рег1ональною ознакою (%)
Африка на Швдень вiд Сахари 26,6 23,4 31,3
Пiвденна та Центральна Азiя 12,9 10,2 10,5
Iншi краши Азп та Океанiя 18,2 21,4 12,7
Середнiй Схiд i Пiвнiчна Африка 16,0 12,7 16,1
Кра'1'ни Латинсько'1' Америки i Карибського басейну 11,5 13,3 7,4
Свропа 2,5 3,4 3,6
Iншi кра'1'ни 12,3 15,6 18,4
Джерело: [12]
Бшьше того, як влучно акцентуе увагу М. Роуботам, оскшьки державш борги сплачеш, в тому чист, через механiзм оподаткування, репатрiацiя прибутку вiд приватизованих активiв, куплених iноземними iнвесторами, сприяе тривалш урядовiй заборгованостi [19]. Все це жодним чином не впливае на виршення проблем подолання нерiвномiрного розподшу доходiв та боротьби з бщшстю.
Для досягнення Цшей в галyзi розвитку на рyбежi тисячолiття (ЦРТ), y тому чист скорочення вдвiчi бiдностi в усьому свiтi до 2015 року, краши-донори визначили за необхiдне видшяти 0,7 вiдсотка свого ВHП на офщшну допомогу на цiлi розвитку.
Однак у зв'язку з цим Б^леменс, С.Гупта, О.Пивоварський та E.Тiогсон [16] ставлять питання про те, в якш формi мае надаватися ця допомога - у виглядi кредшйв або грантiв. Вченi стверджують, що, починаючи ще з 1960-их рр., краши - реципieнти допомоги бшьш приязно вiдносяться до грашйв, адже кредити передбачають тягар майбутшх платеж1в. З макроекономiчноï точки зору, це служить стимулом до розумного використання ресурав та мобшзаци податюв або, принаймнi, до пiдтримання поточних рiвнiв забезпечення доходно'1 частини бюджету. ^том^ть, гранти розглядаються ними як безкоштовш ресурси i, отже, як можливий замiнник внyтрiшнiх доходiв . Бшьше того, якщо значна частка кредшйв надаеться на надзвичайно пшьгових умовах, а заборгованiсть по них нерщко реструктуризуеться, фyнкцiонери в кршш-рецитеш! допомоги починають розглядати такi кредити як аналог гранив.
Водночас, якщо визнавати тдхщ M.Hiсанке та E.Торбеке [20], згiдно з яким о^м каналу «економiчного зростання» е iншi важливi канали, через якi глобалiзацiя впливае на бiднiсть, маемо констатувати приречешсть на вкрай високу апроксиматившсть будь-якого моделювання, присвяченого встановленню кореляцшних зв'язкiв мiж ОДЦР та завданням подолання бщносп. Перелiк каналiв впливу, до яких, серед шшого, автори залучають технологи, мобiльнiсть факторiв виробництва, структуру трудово'1 м^рацп, шстровано'1 глобалiзацieю; збiльшення економiчноï вiдкритостi i, як наслщок, пов'язану з цим вразливють бiдних сiмей до економiчних та фшансових потрясiнь; асиметрiю шформацп та вщмшносп у рiвнях iнститyцiйного розвитку в розвинених крашах та крашах, що розвиваються, якi, зрештою, i опосередковують вплив вище згаданих каналiв на бiднi верстви населення, переконуе в неспроможносп економiчноï допомоги ютотно вирiшити одну з глобальних проблем людства. Бшьше того, змши, що вщбулись в iсторичномy контекстi з моменту старту програм офщшно'1 допомоги, даюmь нам np^id за сучаснux умов розвumку мiжнаpоднux економiчнux вiдносuн iнmеpnpеmуваmu допомогу як свого роду акm компенсацп за пр^корену лiбеpалiзацiю mоpгiвлi mu puHтв капШалу, як загосmpuлu залежнiсmь найменш pозвuненux крат вiдpuнковux колшань.
Висновки. Попри оголошеш висою Цш розвитку тисячол^я, слщ наголосити на ствюнуванш рiзних економiчних штереав - приватних, державних, якi лише загострюються у вимiрах регiональноï i глобально'1 спiвпрацi, набуваючи в площиш офiцiйноï допомоги рiзкого контрасту. Альтру'1стичш та егоïстичнi мотиви кра'1'н-донорiв допомоги вiдповiдають комерцiйним i пол^ичним задачам, що стоять перед ними. Бшьше того, не можемо про^норувати ще й той факт, що вектор зовшшньо!' допомоги диктуеться здебшьшого пол^ичними i стратег1чними мiркyваннями, а не економiчними потребами та пол^ичною ситyацieю краïн-реципieнтiв. Прискiпливий аналiз розподiлy ОДЦР переконуе ще й в тому, що остання надаеться як крашам з демократичними режимами, так i з корумпованим урядом, що не дозволяе сподiватись на ïï ефективний розподш контексп окреслених задач боротьби з бщносп й нерiвномiрним розподiлом доходiв.
Mаeмо констатувати кшька варiантiв взаeмозалежностi мiж допомогою та ефектившстю подолання бiдностi:
- Доxодu можушь як збiльшumuся, mак i зменшumuся, залежно вiд фоpмu доnомогu та сумщ на яку уряд збiльшumь вumpаmu у зв'язку з ïï наданням. Так, якщо в результат допомоги витрати зростають на меншу величину, шж прирют шоземно!' допомоги, а рiвень внутршнього запозичення залишаеться незмшним, то в такому
випадку доходи знизяться. Якщо уряд збiльшить витрати на бшьшу величину, нiж прирют обсягу допомоги, то доходи необхщно буде збiльшити для збереження постшного рiвня потреб у запозиченнi. Таке може статися, якщо допомога надаеться переважно у формi сприяння реалiзащi проектiв, в рамках яких уряд повинен витрачати е^валентну суму i якщо допомога не е взаемозамшюваною. У цьому випадку, зважаючи на необхщшсть формування еквiвалентних фондiв в нащональнш валютi будуть потрiбнi заходи по збору додаткових доходiв;
- Уряд передае приватному сектору вигоди eid збтьшення притоку допомоги шляхом скорочення доходiв, що може сприяти полтшенню дтового кл1мату. Доходи можуть бути скорочеш на повну суму допомоги, а сукупш державш витрати i позики залишеш без змш. Такий тдхщ передбачае, що допомога надходить у формi пщтримки бюджету;
- Допомога призводить до зменшення внутршнього запозичення, i уряд приймае ршення не витрачати зовтшню допомогу. Таке може статися у випадку, якщо уряд нарощуватиме депозити в банювськш системi з метою вившьнення ресурав для приватного сектора;
- Взаемозамттсть тоземног допомоги е явищем, яке фактично означае, що фонди ЫоземноИ допомоги, призначеш для одного проекту, можуть бути витрачеш в тших цтях, якщо уряд змтюе структуру свогх витрат. Взаемозамшшсть шоземно'1' допомоги тдкреслюе мотиви одержувача отримати допомогу, впм мотиви рецитента не завжди спрямоваш на виршення проблеми боротьби з бщшстю або продовольчо'1' кризи та тдвищення темтв зростання. Бшьше того, реалп сьогодення свiдчать про те, що краши-донори все часпше схиляються саме до надання кредипв, а не грантiв, таким чином, комерцiалiзуючи тематику допомоги.
Список використано1 л1тератури
1. Doucouliagos, H. The aid effectiveness literature: The sad results of 40 years of research [Electronic resource] / H. Doucouliagos, M. Paldam // Journal of Economic Surveys. - 2009. - Vol. 23. - P. 433-461. - Mode of access: http://ideas.repec.org/p/cam/camdae/0773.html
2. McGillivray, M. Controversies over the impact of development aid: It works; it doesn't; it can, but that depends [Electronic resource] / M. McGillivray, S. Feeny, N. Hermes, R. Lensink // Journal of International Development. - 2006. - Vol. 18. - P. 1031-1050. -Mode of access: http://ideas.repec.org/a/wly/jintdv/v18y2006i7p1031-1050.html
3. Meschi, E. Trade and income inequality in developing countries [Electronic resource] / E. Meschi, M. Vivarelli // World Development. 2009. - Vol. 37. - P. 287-302. - Mode of access: http://eprints.ioe.ac.uk/4526/1/Meshi2009Trade287.pdf
4. Shafiullah, M. Foreign aid and its impact on income inequality [Electronic resource] / M. Shafiullah // International Review of Business Research Papers. - 2011. - Vol. 7. - № 2. -P. 91-105. - Mode of access: http://www.bizresearchpapers.com/7.Shafiullah-FINAL.pdf
5. Fleck, R.K. Changing aid regimes? U.S. foreign aid from the Cold War to the War on Terror [Electronic resource] / R.K. Fleck, C. Kilby // Journal of Development Economics. -2010. - Vol. 91. - P. 185-197. - Mode of access: http://www.relooney.info/0 NS4053 67.pdf
6. Angeles L. Aid effectiveness: The role of the local elite [Electronic resource] / L. Angeles, K.C. Neanidis // Journal of Development Economics. - 2009. - Vol. 90. - P. 120134. - Mode of access: http://eprints.gla.ac.uk/40475/
7. Tavares, J. Does foreign aid corrupt? [Electronic resource] / J. Tavares // Economics Letters. - 2003. - Vol. 79. - P. 99-106. - Mode of access: http://www.dochas.ie/Shared/Files/4/DoesForeignAidCorruptFinal.pdf
8. Alesina, A. Do corrupt governments receive less foreign aid? [Electronic resource] / A. Alesina, B. Weder // American Economic Review. - 2002. - Vol. 92. - P. 1126-1137. -Mode of access: http://dash.harvard.edu/bitstream/handle/1/4553011/alesina corruptgovernments.pdf
9. Rajan, R.G. Aid, Dutch disease, and manufacturing growth [Electronic resource] / R. G. Rajan, A. Subramanian // Journal of Development Economics. - 2011. - Vol. 94. - P. 106118. - Mode of access: http://edepot.wur.nl/197584
10. Hodler, R. Rent seeking and aid effectiveness [Electronic resource] / R. Hodler // International Tax and Public Finance. - 2007. - Vol. 14. P. 525-541. - Mode of access: http://ideas.repec.org/a/kap/itaxpf/v14y2007i5p525-541.html
11. Selaya, P. Does foreign aid increase foreign direct investment? [Electronic resource] / P. Selaya, R. V. Sunesen. - Mode of access: http://econpapers.repec.org/paper/kudkuiedp/0804.htm
12. Портал Оргашзацп економшого ствроб^ництва та розвитку (ОЕСР) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.oecd.org/
13. Nielsen L. Classifications of Countries Based on Their Level of Development: How it is Done and How it Could be Done [Electronic resource] / L. Nielsen // IMF Working Paper. - 2011. - Mode of access: http://www.relooney.fatcow.com/0 NS4053 1504.pdf.
14. Herzer, D. The Effect of Foreign Aid on Income Inequality: Evidence from Panel Cointegration [Electronic resource] / D. Herzer, P. Nunnenkam. - Mode of access: http://www.ifw-members.ifw-kiel.de/publications/the-effect-of-foreign-aid-on-income-inequality-evidence-from-panel-cointegration/KWP_1762.pdf
15. Boone, P. Politics and the effectiveness of foreign aid [Electronic resource] / P. Boone // European Economic Review. - 1996. - Vol. 40. - P. 289-329. - Mode of access: http://academic.research.microsoft.com/Publication/3584393/politics-and-the-effectiveness-of-foreign-aid
16. Клементе Б. Внешняя помощь: гранты или кредиты [Электронный ресурс] / Б. Клементс, С. Гупта, А. Пивоварский, Э. Р. Тионгсон. - Режим доступа: http://www.imf.org/external/pubs/ft/fandd/rus/2004/09/pdf/clements.pdf
17. Stiglitz J. E. Globalization and its discontents / J. E. Stiglitz // New York: W. W. Norton. - 2002. - р.282.
18. Evans T.L. Understanding the Political Economy of Enforced Dependency in the Globalized World. A Springboard for Sustainability-oriented Action [Electronic resource] / T.L. Evans // 2011. - Mode of access: http://www.feasta.org/documents/enforced_dependency/enforced-dependency.pdf
19. Rowbotham M. Goodbye America! Globalization, debt and the dollar empire / M.Rowbotham // Charlbury, Osfordshire, England: Jon Carpenter Publishing. - 2000. - 209 р.
20. Nissanke, M. Channels and Policy Debate in the Globalisation-Inequality-Poverty Nexus [Electronic resource] / M. Nissanke, E. Thorbecke // WIDER Discussion Paper no. 2005/08. - Mode of access: http://ucatlas.ucsc.edu/blog/?p=48
Стаття надшшла до редакцп 17.02.2014.
N. Reznikova, M. Rubtsova
OFFICIAL DEVELOPMENT ASSISTANCE IN THE CONTEXT OF THE MILLENNIUM DEVELOPMENT GOALS IMPLEMENTATION: THE PROBLEM
OF REDUCING INCOME INEQUALITY AND ELIMINATING POVERTY.
The article contains analysis of the economic essence of the official development assistance (ODA) and mechanisms for its rendering, with emphasis on its relation with the Millennium Development Goals (MDG). The problem of assistance, as seen in the article, is not confined to the regional dimension, with a set of starting conditions and implications, but
covers the global perspective, with emphasis on eliminating poverty and alleviating ineffective distribution of incomes. The goals are highlighted, which were unanimously recognized by the countries that are ODA donors as a guideline for financial transactions to less developed countries burdened by debt.
This study devoted to the ODA efficiency is a contribution in long-drawn out and controversial debates about its efficiency enhancement. Results of the study go contrast to optimistic views that the ODA can be an effective means in eliminating poverty in recipient countries, if even it fails to have visible effects for medium-term growth. The analysis covers overall effects that cannot be attributed to any individual mechanism for rendering the ODA. This, accordingly, has important implications. While previous studies were focused on widening the inequality gap due to abuses of local elites in recipient countries or use of the ODA for private benefits, the proposed approach is focused on enhancing the ODA in a way that would enable to prevent resources misuse due to better control over their flows, and on undertaking and supporting meaningful and transparent actions pertaining to the ODA, which would consider benefits of the poor population strata. The analyzed empirical data give clear evidence that income measures in developing countries have not changed since 90s of the past century.
Adequacy of the strategies implemented by ODA donors in the recipient countries is questioned. Subjects to criticism are privatization strategies, which, while failing to push up internal capital construction, transferred resources and enterprises to foreign investors on affordable prices. Repatriation of income received by foreign investors to home (developed) countries is interpreted by the authors as pumping the resources out of underdeveloped economies, which but aggravated the long-standing government debt. The ODA capability to cope with problems of inequality in income distribution and poverty elimination is challenged.
Several patterns of the relationship between ODA and poverty elimination are highlighted. Critical judgment of ODA effects for MDG from the perspective of poverty elimination and unequal distribution of incomes is given.
Key words: international aid, recipient countries, debtor countries, foreign aid funds, channels of influence, public debt, economic development, income inequality
УДК 658.5
И.М. Царук, Ю.Б. Шпилевая
ЗАЩИТА ПРАВ ПОТРЕБИТЕЛЕЙ: ЗАРУБЕЖНЫЙ ОПЫТ И УРОКИ ДЛЯ
УКРАИНЫ
Открытость национальных экономик, глобализационные и интеграционные процессы, повышение роли потребления, огромное разнообразие товаров и технологий их изготовления, появление новых форм реализации товара - это факторы, которые актуализируют вопросы защиты прав потребителей в нынешних условиях. В настоящей статье проанализирован зарубежный опыт в области защиты прав потребителей, определены направления, наиболее эффективные и доступные для заимствования и адаптации в условиях украинской экономики.
Ключевые слова: потребитель, права потребителей, защита прав потребителей, потребительский экстремизм.
