CC BY
34
УДК339.727.2 Астр. Ю.1. Дем'янчуК - Львiвська КА
ВПЛИВ М1ГРАЦ1ЙНОГО КАП1ТАЛУ НА ЗРОСТАННЯ СОЦ1АЛЬНО-ДЕМОГРАФ1ЧНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ КРА1Н, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ
Розглянуто надходження вщ мiгрантiв грошових переказiв, що стають важли-вим джерелом пiдтримання кушвельно! спроможностi населення i можуть слугувати засобом збiльшення iнвестицiй, створення нових робочих мюць, пiдвищення квалiфi-каци робочо! сили тощо. Доведено, що змщнення грошово! одиницi може шдвищу-вати купiвельну спроможнiсть працюючих, але одночасно знижувати купiвельну спроможнiсть приватних трансферов. Проаналiзовано, що приватнi трансферти за-безпечують макроекономiчну стабiлiзацiю кра!н, що розвиваються, завдяки декшь-ком мехашзмам: стабшзаци платiжного балансу, збалансування попиту на iноземну валюту, збшьшення iнвестицiй, пiдвищення кредитоспроможностi та регулювання мiграцiйних потокiв.
Ключовг слова: макроекономiчний вплив, мiграцiйний капiтал, приватнi трансферти, економiчне зростання, купiвельна спроможшсть, швестици, стабiлiзацiйна функцiя.
Постановка проблеми. Вплив мшрацп на економ1чне зростання ви-даегься довол1 суперечливим. В. Шевчук трудову м1гращю розглядае засобом зменшення безробтя та акумуляцп кашталу - фшансового 1 людського, але стверджуе, що надходження вщ працюючих за кордоном можуть створювати власш деформацп на ринку пращ, а вщповщно — попршувати швестицшну перспективу 1 провокувати дошкульну регюнальну "пастку стагнащ!" [1, с. 131-133]. Все залежить вщ характеру використання приватних трансферов та супутньо! економ1чно! полггаки.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Утримувач1 приватних трансферов можуть стати защкавленими у збанкрутшш полггащ, якщо це супроводжуеться девальващею грошово! одинищ, а вщповщно - збшьшенням кутвельно! спроможносп шоземно! валюти. Й. Дуранд та Е. Паррадо ствер-джують, що за умови збшьшення швестицш виникають безпосередш стимули з боку сукупно! пропозицп, а в раз1 збшьшення приватного споживання -спостер1гаеться звичний кейншанський ефект мультиплжатора [2, с. 423-444]. Натомють Р. Робертс 1 К. Баньян стверджують, що сприятливий мультиплжа-тивний ефект досягаеться передушм видатками на житлове буд1вництво [3]. Ще один мехашзм створюе збшьшення податкових надходжень вщ непрямих податюв, що надае змогу збшьшити урядов1 видатки [4, с. 12].
Постановка завдання. Мета дослщження полягае у тому, щоб: 1) прос-тежити вплив приватних трансферов на макроеконом1чну стабшзащю кра!н, що розвиваються; 2) проанал1зувати надходження грошових переказ1в, що стають важливим джерелом тдтримання кутвельно! спроможносп населення.
Виклад основного матер1алу досл1дження. У найбшьш загальному вим1р1 приватш трансферти можуть слугувати засобом макроеконом1чно! ста-бЫзацп [5, с. 5], збшьшення швестицш, створення нових робочих мюць [6, с. 7], стимулювання економ1чного зростання, тдтримання р1вноваги плапжно-го балансу [7, с. 9], чинником скорочення дефщиту державного бюджету та збшьшення пропозицп шоземно! валюти, а також економ1чного 1 сощального
1 Наук. кер1вник: проф. В.О. Шевчук, д-р екон. наук
розвитку мюцевих громад та кра!н загалом, тдвищення квалiфiкацп робочо! сили тощо [8; 9, с. 20-34], проте взаемний вплив приватних трансферов i еко-HOMi4Horo зростання виглядае достатньо суперечливим, адже може спостерь гатися тдвищення реального обмтного курсу (РОК), послаблення стимулiв до працi та заохочення нових вmздiв за кордон, що обмежуе пропозицiю ро-бочо1 сили [1, с. 62; 251, с. 35]. Емшричш оцшки перехресно1 регресп пере-важно показують, що грошовi перекази можуть мати позитивний, хоча i по-рiвняно обмежений, ефект на довгострокову динамжу економiчного зростання [10, с. 1645-1669]. Позитивний вплив приватних трансферов на економiч-не зростання доведено емтрично для вибiрки промислових кра1н та кра1н, що розвиваються [11, с. 68-69, 127-138].
Загалом в економiчнiй лiтературi зауважено декiлька механiзмiв продуктивного використання надходжень вщ працюючих за кордоном.
По-перше, приватнi трансферти збшьшують iнвестицiйний потенцiал кра1ни-акцептора, як безпосередньо - внаслщок збiльшення вартостi капиталу, так i опосередковано - через надання страхових функцш та/або додатко-вих гарантiй для обслуговування отриманих кредитiв [12, с. 19-33]. Це важ-ливо передусiм для розвитку малого та середнього бiзнесу. Для даних 11 пе-рехщних економiк за 1990-1999 рр. встановлено, що приватш трансферти до-помагають зниженню безробiття завдяки можливостям вiдкриття власних пiдприемств, маючи сприятливий вплив на обсяги швестицш [13]. За даними понад сотш кра1н, що розвиваються, за 1975-2002 рр. виявлено, що приватнi трансферти сприяють економiчному зростанню передусiм у кра1нах з недос-татньо розвиненим фшансовим ринком, забезпечуючи альтернативнi мехатз-ми фшансування iнвестицiй та допомагаючи обшти обмеження фiнансового ринку (англ. liquidity constraints) [14, с. 144-152]. Завдяки масштабним потокам м^ацшного катталу вiдбуваються структурнi i технологiчнi перетво-рення у банкiвському секторi кра1н, що розвиваються. В Албанп понад 17 % дрiбного бiзнесу засновано на кошти мiгрантiв, у Мексищ i Сальвадорi - 2030 %. Мiгранти та 1хш родичi краще розумiють мiсцевi умови ведення бiзне-су i бiльш протформоват про iнвестицiйнi можливостi, нiж шоземш твес-тори i кредитори. Основними сферами вкладення капiталу е будiвництво i придбання нерухомостi, транспортних засобiв комерцiйного призначення, розширення фермерського господарства й т.
По-друге, так звана "страхова" функцiя приватних трансфертiв набувае тдвищеного значення на випадок циктчного спаду виробництва або кризових явищ у кра1нах-рецитентах. Для багатьох кра1н важливо, що приватнi трансферти тдвищують стiйкiсть домашнiх господарств до природних катаклiзмiв. 1снують свiдчення на макро- та мiкроекономiчному рiвнi для низки кра1н (Бангладеш, Буркша-Фасо, Гана, Ефiопiя), що приватнi трансферти дають змогу мiнiмiзувати втрати на подолання наслщюв руйнiвних природних явищ [15]. Частка використання грошових переказiв у структурi споживання населения окремих кра1н значно збiльшуеться у наступш роки пiсля катастрофи1.
1 Найбшьше це помпно на приклад Гат та Гондурасу, де частка перекаяв у структур1 споживання зросла в наступи два роки тсля природно! катастрофи майже вдв1ч пор1вняно з докризовими роками. П. Хванг та
По-трете, збшьшення пропозицiï iH03eMH0ï валюти допомагае досяг-ненню цiновоï та грошовоï стабшьностг Для багатьох KpaïH це дае змогу по-силити iнвестицiйне спрямування приватних трансфертiв через комплiмен-тарне збшьшення швестицш мiсцевих iнвесторiв, яю не мають стосунку до працюючих за кордоном. Приватнi трансферти вдаграли помiтне значення у фiнансуваннi значного дефщиту торговельного балансу Албанiï i Молдови [16, с. 61-62]. Як надшне джерело iноземноï валюти, приватш трансферти загалом сприяли тдвищенню довiри до економiк краïн ЦС€ i колишнього Ра-дянського Союзу, що полегшило доступ до свОових фiнансових ринкiв. Ств-вiдношення "зовшшнш борг/експорт" iстотно знижуеться, якщо врахувати приватнi трансферти для Албанiï та Боснп i Герцеговини.
У тих крашах, де iмпорт товарiв i послуг ютотно перевищуе ïx ек-спорт, залучення приватних трансфертiв насамперед дае змогу фшансувати вiд'емне сальдо поточного рахунку. Примiром, така ситуащя спостерiгаеться у Молдовi [2, с. 15]. Як надшне джерело iноземноï валюти, приватш трансферти загалом сприяли тдвищенню довiри до економж краш ЦС€ i колишнього Радянського Союзу, що полегшило доступ до свОових фшансових ринкiв. На думку А. Мансура i Б. Квилша, якщо врахувати, що для бшьшосп краш з доходами нижчими вщ середнього, експорт товарiв i послуг - едине джерело отримання вшьно конвертованоï валюти, мiграцiйний каттал стае по сутi другим за важливютю джерелом валютних надходжень i збшьшення валютних резервiв [17, с. 26]. Л. Катсел^ Р. Лукас i Т. Ксенопаш довели емтрично, що надходження вщ працюючих за кордоном використовують i для споживання, i для швестування, а також як важливий ресурс валютних надходжень, що мiнiмiзуе ризики i прояви нестабшьносп [19, с. 9].
По-четверте, зростае кутвельна спроможтсть мюцевого населення. З-помiж краïн ЦС€ вплив приватних трансфертiв найвiдчутнiший для Молдови, де частка надходжень вщ працюючих за кордоном становить 25 % вщ ВВП, а також Боснп та Герцеговини, Албанп, Таджикистану, Вiрменiï i Кир-гизстану [16, с. 64]. Якщо вщбуваеться збшьшення швестицш, то виникають безпосередн стимули з боку сукупноï пропозицп, а в разi збiльшення приватного споживання спостер^аеться звичний кейншанський ефект мультиплжа-тора. Якщо кошти спрямованi переважно на споживання, то велике значення мае стввщношення витрат i заощаджень, якi традицiйно вважаються майбут-нiми джерелами iнвестицiй, мюця проживання споживачiв (мiсто чи село) [14, с. 50-66]. Ще один мехашзм створюе збiльшення податкових надходжень вщ непрямих податкiв, що надае змогу збшьшити урядовi видатки [20].
По-п'яте, приватш трансферти сприяють акумуляцп людського катта-лу, що пщсилюе сприятливий вплив вiд збiльшення швестицш. Дослщження шести краïн ЦС€ (Болгарп, Боснiï та Герцеговини, Грузiï, Киргизстану, Ру-мунiï i Таджикистану) показало, що на освггу використовуеться майже 15 %
С. Жан, пров1вшн дослщження у китайськш провшцл Нижня Монгол1я, де постсйно трапляються випадки зсуву Грунт1в i тсюв, теж прийшли до висновку, що фшансова допомога м1граш1в слугуе своер1дним страховим буфером i дозволяе заощадити б1льше кошт1в (пор1вняно з с1м'ями ем1граш1в) протягом еколо-пчних катастроф [18, с. 66]
oтpимaних ^шпв, тoдi як вищий пoкaзник мaли лише витpaти нa хapчyвaння i oдяг - 33 % (peмoнт пoмeшкaнь - 14 %, кутвля нepyхoмocтi - 8 %, ocвiтнi пocлyги - 7 %, пpидбaння aвтoмoбiля - 3 % [1б, c. б4]. Для кpaïн Лaтинcькoï Aмepики i Кapибcькoгo бaceйнy в^т^влего, щo ciм'ï oтpимyвaчiв пpивaтних тpaнcфepтiв бiльш cхильнi дo нaвчaння влacних дiтeй [21].
Зaлишaeтьcя нeзaпepeчнoю дieвicть пpивaтних тpaнcфepтiв у знижeннi бiднocтi [1б, c. б7; 37], щo мoжe бути пopiвнянo caмocтiйним чинни^м е^-нoмiчнoгo зpocтaння. Пiдтpимкa члешв ciм'ï зa кopдoнoм чepeз ^rnarai тpaнcфepти poзглядaeгьcя вaжливим зaвдaнням для "нoвих" кaнaдцiв, нaвiть пoпpи юнукта фiнaнcoвi oбмeжeння [22]. Рiвeнь пpивaтних тpaнcфepтiв у 2000/2001 pp. кoливaвcя вiд 10 % дo б0 % вiд oтpимaнoгo дoхoдy, в cepeдньo-му вiд S00 дo 3000 дoлapiв США щopiчнo.
Пoдiбнo дo iнших кoмпoнeнтiв пpипливy ^п^галу (пpямi тa пopтфeль-нi швестици, iнoзeмнa дoпoмoгa), пpивaтнi тpaнcфepти мaють piзнoплaнoвий мaкpoeкoнoмiчний вплив нa дoхiд, фiнaнcoвий ceктop, oбмiнний Rypc тa ш-фляцiю [23, c. 11-12]. Плит, який cтимyлюeгьcя мiгpaцiйним кaпiтaлoм, мo-же мaти вiдpaзy декшьга нeгaтивних нacлiдкiв: 1) пpиcкopeння шфляцп, 2) нaдмipнe збiльшeння iмпopтy, 3) "пepeгpiв" pинкy нepyхoмocтi, 4) тдвищен-ня piвня зapoбiтнoï плaти готад piвнoвaжнe знaчeння. Якщo пepшi двa чин-ники мaють зaгaльнoнaцioнaльний вимip, тo ефекти зapoбiтнoï плaти i дeфop-мaцiй нa pинкy нepyхoмocтi cтocyютьcя пepeвaжнo peгioнaльних acпeктiв впливу пpивaтних тpaнcфepтiв.
Сyпyтньoгo зpocтaння цш вapтo oчiкyвaти пepeдyciм нa тoвapи тa roc-луги, чия пpoпoзицiя нa нaцioнaльнoмy pинкy e фiкcoвaнoю, aбo oбмeжeнoю (нaпpиклaд, цiн та землю i нepyхoмicть), aбo ж яю не мoжyть бути зaкyплeнi зaкopдoнoм чepeз виcoкy вapтicть тpaнcпopтних пocлyг. Зapoбiтнa плaтa i щ-ни нa землю зaзвичaй теж e вищими у paйoнaх зi знaчнoю кiлькicтю пpaцю-ючих зa кopдoнoм. Пepeвaжнo визнaeтьcя, щo ^marai тpaнcфepти зaбeзпe-чують мaкpoeкoнoмiчнy cтaбiлiзaцiю кpaïн, щo poзвивaютьcя, зaвдяки деюль-кoм мeхaнiзмaм: cтaбiлiзaцiï плaтiжнoгo бaлaнcy, збaлaнcyвaння пoпитy нa iнoзeмнy вaлютy, збiльшeння iнвecтицiй, пiдвищeння кpeдитocпpoмoжнocтi тa peгyлювaння мiгpaцiйних пoтoкiв (pиc.).
Гpoшoвi пepeкaзи пoтeнцiйнo збiльшyють зaoщaджeння та^лення -джepeлo iнвecтицiйних pecypciв (пpичинoю цьoгo e тимчacoвий хapaктep мт-paцiï пpaцiвникiв, якi poзглядaють гpoшoвi пepeкaзи як тимчacoвi дoхoди i тому нaмaгaютьcя мaкcимaльнo ïx зaoщaдити), ane вiдпoвiдний cпpиятливий мexaнiзм виpiшaльнoю мipoю зaлeжить вiд якocтi iнcтитyцiй тa цiльoвoï фун-кцiï дoмoгocпoдapcтв.
Пoвeдiнкa cпoживaчiв знaчнoю мipoю зaлeжить вiд oчiкyвaнь мaйбyтньoгo дoxoдy, яю мoжyть cтaвaти нaдмipy oптимicтичними внacлiдoк oтpимaння знaчниx пpивaтниx тpaнcфepтiв. У тaкoмy paзi мoжнa poзpaxoвy-вaти нa cтpiмкe збiльшeння oбcягiв cпoживчoгo кpeдитyвaння, щo пocилюe нeцiнoвy кoмпoнeнтy пoпитy нa iмпopт. Якщo вiдбyвaeтьcя нaдмipнe збшь-шення oбcягiв ^ma^ore cпoживaння, мoжyть виникнути дecтpyктивнi c^y^yp^ дeфopмaцiï, пoв'язaнi як з пpиcкopeнням iнфляцiï, тaк зi пiдвищeн-ням ^питу нa iмпopт тa збшьшенням зoвнiшньoгo бopгy.
Рис. Головш чинники впливу м^рацшного катталу на MaupoeKOHOMi4Hy стабтьшсть крат, що розвиваються [20]
Одшею з характерних особливостей краlн-акцепторiв вважаеться так званий "ефект бумеранга", коли збшьшення приватних трансферов супрово-джуеться пiдвищеним попитом на iмпорт та погiршенням сальдо торговель-ного балансу, хоча вiдповiднi емшричш свiдчення доволi суперечливi [24, с. 157]. О^м трансфертiв вiд працюючих за кордоном, збiльшення iмпорту мо-же бути наслiдком економiчного зростання, структурних змiн чи мiжнарод-ного розподшу працi. Очiкуваний прямий зв'язок мiж обсягами приватних трансфертiв та iмпортом знайдено за даними 1960-1981 рр. для кра!н Швден-но! Свропи (Португалiя, Iспанiя. Iталiя, Грещя) i Туреччини [25, с. 87-92]. Для окремих кра!н результати доволi суперечливi. Наприклад, для Пакистану встановлено, що приватш трансферти мають вагомий довгостроковий вплив на iмпорт сировинних та швестицшних товарiв, але не збшьшують iмпорт споживчих товарiв. Проте шше дослiдження показало, що приватш трансферти зумовлюють тдвищення реального обмшного курсу (англ. real exchange rate - RER), перерозподш ресуршв на користь сектора товарiв внут-ршньо! торгiвлi та втрату конкурентоспроможност експорту [26], а це опо-середковано загрожуе збiльшенням iмпорту та попршенням сальдо торго-вельного балансу.
Безпосереднш вплив приватних трансфертiв на iмпорт доведено для кра!н колишнього Радянського Союзу [27]. Що прше, супутне змщнення гро-шово! одиницi перешкоджае збiльшенню експорту. Для Серби виявлено, що приватнi трансферти призводять до збшьшення iмпорту та попршення торго-вельного балансу - як безпосередньо (через збшьшення абсорбци), так i опо-середковано (за допомогою змщнення грошово! одиницi) [28].
Оптимiзм споживачiв може сприяти шдвищенню цiн на нерухомiсть, що створюватиме порiвняно самостiйний вплив на динамку щн та iмпорт. Якщо житлове будiвництво та облаштування збудованого житла передбачае
викopиcтaння вели^ кiлькocтi iмпopтниx тoвapiв, це дoдaткoвo пiдcилювa-тиме зв'язoк мiж пpивaтними тpaнcфepтaми тa iмпopтoм. Пoдiбний вплив мa-тиме ефект дoбpoбyтy зa yмoви вiдчyтнoï зaлeжнocтi мiж вapтicтю œpyxo-мocтi тa пpивaтним cпoживaнням. Вiдпoвiднi зaлeжнocтi нeвaжкo пpoiлюc-тpyвaти вiтчизняним дocвiдoм 200б-2007 pp.1
Збшьшення пpивaтнoгo cпoживaння пpизвoдить дo в^нут^ю змен-шення пpивaтниx зaoщaджeнь, щo cтaнoвить фyндaмeнтaльнy дoвгocтpoкoвy пpичинy пoгipшeння caльдo пoтoчнoгo paxyнкy. 3a тaкиx yмoв ймoвipнo oчi-кyвaти дeвaльвaцiю гpoшoвoï oдиницi, щo зacвiдчye мoжливий вiдмiнний вплив пpивaтниx тpaнcфepтiв та oбмiнний Rypc. Якщo у кopoткoчacнoмy raa-нi вiдбyвaeтьcя змiцнeння гpoшoвoï oдиницi, тo нa вiддaлeнiшy ^pc^^my - ïï знeцiнeння. Для yмoв дoлapизoвaнoï eкoнoмiки вaжливo, щo дeвaльвaцiя гpoшoвoï oдиницi мoжe не пoлiпшити caльдo eкcпopтy-iмпopтy внacлiдoк вщ-paзy дeкiлькox eфeктiв. Пo-пepшe, виникaтимe негативний фiнaнcoвий ефект у peaльнoмy ce^opi, щo змeншyвaтимe oбcяги виpoбництвa, a це пepeшкo-джaтимe збiльшeнню eкcпopтy. Пo-дpyгe, знeцiнeння гpивнi збiльшyвaтимe кутвельну cпpoмoжнicть oтpимaниx тpaнcфepтiв, як це зayвaжив А. Гaйдyць-кий [1б, c. 1S].
Oб'eктивнo для кpaïн-дoнopiв тpyдoвa мiгpaцiя змeншye пpoпoзицiю poбoчoï cили i тaким чигом пiдвищye piвнoвaжнe знaчeння зapoбiтнoï raara. Ефект пocилюeтьcя викopиcтaнням пpивaтниx тpaнcфepтiв як зaмiнникa зapo-бiтнoï raara — це дoдaткoвo oбмeжye пpoпoзицiю poбoчoï cили i пiдвищye зa-poбiтнy плaтy. Пiдвищeння зapoбiтнoï ma™ мoжe мaти дoдaткoвий oбмeжy-ючий вплив чepeз зменшення пoпитy та гpoшi. 3i cвoгo 6ory, це збiльшye ^и-мycoвe бeзpoбiтгя. Heзaлeжнo вiд xapaктepy бeзpoбiття — дoбpoвiльнe чи ^и-мycoвe, oбмeжeння зaйнягocтi cтae чинникoм зменшення ВВП. 1ншим чинни-кoм гaльмyвaння динaмiки ВВП збшьшення iмпopтy, яке зyмoвлeнo як безго-cepeдньo нaдxoджeннями вiд пpaцкючиx зa кopдoнoм, тaк i oчiкyвaннями ви-щoгo мaйбyтньoгo дoxoдy — це збiльшye oбcяги cпoживчoгo кpeдитyвaння.
Дocтaтньo двoзнaчнi oцiнки oтpимye вплив дoлapизaцiï як oдин iз "го-бiчниx нacлiдкiв" пpивaтниx тpaнcфepтiв. 3 oднoгo бoкy, це дoпoмaгae тд-тpимyвaти кyпiвeльнy cпpoмoжнicть нa випaдoк дeвaльвaцiï гpoшoвoï oдини-цi, a з iншoгo 6ory, cтвopюe пepeдбaчyвaнi тpyднoщi для мoнeтapнoï пoлiти-ки. 3oкpeмa, yнeмoжливлюeтьcя пepexiд дo пoлiтики плaвaючoгo oбмiннoгo Rypcy, aджe тателення cтae cxильним дo пepeбiльшeнoï peas^iï нa pинкoвi га-ливaння oбмiннoгo Rypcy гpивнi. Пpи цьoмy aмплiтyдa дeвaльвaцiï пepeбiль-шyeтьcя, aджe тд чac змiцнeння iнoзeмнoï вaлюти yчacники pинкy ште^т-нo пoзбyвaютьcя гpивнeвoï мacи, тoдi як нa випaдoк пpoтилeжнoï пoдiï - зне-цшення дoлapa чи eвpo - вiдбyвaeтьcя нaдмipнe збiльшeння пpoпoзицiï rno-зeмнoï вaлюти, щo зaгpoжye "пepeльoтoм" oбмiннoгo Eypcy гpивнi у бiк зaви-щення. Збiльшeння пpoпoзицiï iнoзeмнoï вaлюти дoпoмaгae дocягнeнню цiнo-
1 Ocoбливo aктивнo дoмoгocпoдapcтвa мiгpaнтiв вклaдaли кишти в бyдiвництвo житлa у sax^RHx oблacтяx Укpaïни, де вiдпoвiднi швести^' (в poзpaxyнкy Ka 1 тж. жител1в) виявилиcя Ka xpexHRy бшьшими, нiж у cepeдньoмy no ^aírn, i вxpнчi - кiж у бiльшocxi cxiдкнx xa цeкxpaлькнx oблacтeй [29, c. 19].
во! та грошово! стабiльностi. Для багатьох кра!н це дае змогу посилити швес-тицiйне спрямування приватних трансфертiв через комплiментарне збшьшен-ня iнвестицiй мюцевих швесторiв, якi не мають стосунку до працюючих за кордоном. Приватш трансферти вдаграли помiтне значення у фшансуванш значного дефiциту торговельного балансу Албанп i Молдови [30, с. 34].
Одшею з найважливших системних характеристик сучасно! Укра!ни е "залежна" структура !! економiки, коли один з двох секторiв - товарiв зов-нiшньо! i внутрiшньо! торпвл^ вiдповiдно QT i QN, - виробляе товари i послу-ги, яю не можуть слугувати предметом експорту або замщення iмпорту1. У такому разi навiть iнвестицiйна орiентацiя приватних трансфертiв на сектор QN здатна створити серйознi макроекономiчнi дисбаланси. Проблема недос-татньо вивчена, але не викликае сумнiву, що значш надходження приватних трансфертiв здатнi впливати на вiтчизняну економiку, хоча мехашзми можуть бути не лише рiзноплановими, але й суперечливими, як це показано вище.
Для економiки iз "залежною" структурою вiд значних надходжень вщ працюючих за кордоном ймовiрно очiкувати пiдвищення КЕЯ та попршення конкурентоспроможносп на зовнiшнiх ринках [33, с. 42]. В екстремальному варiантi "залежно!" економiки iз структурними деформащями виникають по-дiбностi до феномену "голландсько! хвороби", коли завищений ЯБЯ призво-дить до гiпертрофованого розвитку сектора товарiв внутрiшньо! QN 1 стагна-цi! експортного сектора QT За таких умов однаково шквдливими стають як пiдвищена iнфляцiя, так i вiдкладена в часi девальващя грошово! одиницi [34, с. 49-252]. Симптоми "голландсько! хвороби2" стають бшьш дошкульними, якщо пiдвищення ЯБЯ поеднуеться iз втратою динамiчних переваг у секторi QT [35, с. 12]. Для Укра!ни одним з механiзмiв тако! втрати динамiчних переваг можна розглядати перетiк iнвестицiйних потоюв з галузей сировинного експорту на ринок нерухомосп, який зрештою виявився "перегрггим" i на сьогоднi становить серйозну невиршену проблему.
На прикладi кра!н Латинсько! Америки встановлено, що один з меха-нiзмiв тдвищеного попиту на iмпорт створюе тдвищення КЕЯ [36]. Змщ-нення обмшного курсу внаслщок приватних трансфертiв простежуеться для кра!н Центрально! Америки, але досить слабко [37]. Одшею з причин може бути обернений зв'язок мiж обома показниками, коли змщнення грошово! одинищ зумовлюе зменшення приватних трансферов [38].
Для Укра!ни О. Бабiренко стверджуе, що мiграцiйнi грошi допомага-ють збiльшити ВВП та споживчий попит на товари, послуги, нерухомють, од-ночасно виступаючи джерелом додаткового швестицшного капiталу та шо-земно! валюти [39]. Може вщбуватися розвиток малого бiзнесу, прискорене формування середнього класу, а також запозичення шоземного досвiду знань, мiжособистiсних контакпв, правил ринково! поведiнки. А. Гайдуцький
1 У стосунку до украшсько! економжп р1зноман1тн1 аспекти «залежно!» економжи опрацьовано В. Шевчуком [31] 1 Н. Черкас [32, с. 38-42].
2 Гостра залежшсть економжп та бюджету вщ експорту одного-двох р1зновидов сировини, який забезпечуе левову частку доходов держави; при цьому потреби населения в товарах I послугах задовольняються за рахунок 1мпорту, а власне виробництво розвиваеться слабко [35].
[40] виявив, що найбiльшi обсяги nepeKa3iB надходять у захщш регiони Укра-1ни - понад 10 млрд дол. США на рж, що майже вдвiчi бшьше, нiж у цен-тральних та схiдних областях, i втpичi бiльше, нiж на Швдш кра1ни. Отрима-нi кошти переважно спрямовуються на будiвництво i придбання житла, а та-кож на кутвлю товаpiв тривалого користування i розвиток пiдпpиeмництва.
Висновки. Надходження вщ працюючих за кордоном слугують засо-бом макpоекономiчноl стабЫзацп, збiльшення швестицш, створення нових робочих мiсць, тдтримання piвноваги платiжного балансу, пiдвищення ква-лiфiкацil робочо1 сили тощо. Приватш трансферти збiльшують iнвестицiйний потенцiал кра1ни-акцептора. Це важливо для розвитку малого та середнього бiзнесу. Завдяки масштабним потокам мiгpацiйного капiталу вiдбуваються структурш i технологiчнi перетворення у банювському сектоpi кра1н, що роз-виваються.
Л1тература
1. Shevchuk V. "Trap repressive" border region as a barrier to improving its competitiveness / V. Shevchuk // Strategic development of the region - Economic Growth and Integration : Proceedings of XV int. scientific and practical. conf. (11-12 May 2006). Part II - Chernivtsi, 2006. - Pp. 131-133.
2. Chayka-Petehyrych L.B. Migration capital of Ukraine / L.B. Chayka-Petehyrych // Scientific Bulletin NLTU Ukraine. - 2010. - Issue. 20. - Pp. 385-403.
3. Gibson J. The Economic Consequences of "Brain Drain" of the Best and Brightest: Micro-economic Evidence from Five Countries / J. Gibson and D. McKenzie // IZA Discussion Papers 5124. - Bonn : Institute for the Study of Labor (IZA). - 2010. - 43 p.
4. Center for Social and Economic Research CASE. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.case-ukraine.com.ua.
5. Abdih Y. RemittancesandInstitutions: AreRemittancesaCurse? / Y. Abdih, R. Chami, J. Dagher and P. Montiel // HIMFWorking Paper WP/08/29. - Washington : International Monetary Fund. - 2008. - 31 p.
6. Holmes K.R. Index of Economic Freedom / K.R. Holmes, E.I Feulner and M.O'Grady // D.C. Washington: The Heritage Foundation and Dow Jones & Company. - 2008. - 410 p.
7. Europe in Figures: Eurostat Yearbook 2008. - Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 2008. - 566 p.
8. Haidutsky A.P. Migration capital in Ukraine: hidden reality / A.P. Haidutsky // Mirror of the week. - 2008. - № 15. - April 21.
9. Haidutsky A.P. The role of migratory capital in achieving macroeconomic stability / A.P. Haidutsky // Finance Ukraine. - 2007. - № 7. - Pp. 20-34.
10. Richard А. Do international migration and remittances reduce poverty in developing countries? / A. Richard, J. Page // World Development. - 2005. - Vol. 33, № 10. - Pp. 1645-1669.
11. Haidutsky A.P. The economic content and structure of migrants remittances / A.P. Hay-dutskyy // The National Bank of Ukraine. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ief.org.ua/Arjiv_ET/Gaydutskiy308.pdf.
12. Ilyash O. The negative effects of international migration of human resources provided by formation in Ukraine FTA / O. Ilyash // Journal of the European economy. - 2009. - Vol. 8, № 1. -Pp. 50-59.
13. Gevchuk N.S. Socio-psychological problems of migrant workers children education / N.S. Gevchuk // Proceedings of Kamenetz-Podolsk National University behalf I. Ohienko. A series of socio-educational. - 2009. - Vyp. 11. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpkp/Sp/2009_11/3.pdf.
14. Haidutsky A.P. Economical relations in the collective investment of migration capital transfers on social development / A.P. Haidutsky // Finance Ukraine. - 2007. - № 3. - Pp. 50-66.
15. Dubovyi O.F. Migration capital as a major factor in international migration / O.F. Duboviy // Lviv Academy of Commerce. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.sworld.com.ua / index.php/ru/economy-311.
16. Demographic Encyclopedic Dictionary. - M. : H3£-bo "BaTCOH", 1985. - 567 p.
17. Catrinescu N. Remittances, Institutions, and Economic Growth / N. Catrinescu, M. Leon-Ledesma, M. Piracha, and B. Quillin, // World Development. - 2006. - Vol. 37. - No.1. - Pp. 81-92.
18. Acosta P. Remittances, and the Dutch Disease / P. Acosta, E Lartey, F. Mandelman // Federal Reserve Bank of Atlanta Working Paper No. 2007-08. - Atlanta : Federal Reserve Bank, 2007. - 24 p.
19. Koc I. International Migrants' Remittances and Welfare Status of The Left - Behind Families in Turkey / I. Koc, and I. Onan // International Migration Review. - 2004. - Vol. 38. - No. 1. -Pp. 78-112.
20. Haidutsky A.P. Macroeconomic factors of forming migration of capital / A.P. Haidutsky // Banking. - 2006. - № 3. - Pp. 3-12.
21. Workers remittances are reduced. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. por-tugalua.com/groshovi-perekazi-zarobitchan/.
22. Brown, Richard P.C. A Model of Migrants' Remittances with Human Capital Investment and Intrafamilial Transfers International Migration Review / P.C. Brown, Richard. - 2008. - Vol. 39, No. 2. Summer. - Pp. 407-438.
23. Remittance, Diasporas, and Economic Development: Issues, Lessons Learned, and Recommendations for Donor Interventions. - Washington : USAID, 2006. - 89 p.
24. Straubhaar T. International Migrant Remittances and their Role in Development / T. Straubhaar, and F. Vadean // International Migration Outlook : SOPEMI 2006 Edition. - Part III. OECD, 2006. - Pp. 139-161.
25. Stranbhaar T. Migrants' Remittances and economic activity / T. Stranbhaar // Interecono-mics. - 2007. - Vol. 20. - No. 2. - Pp. 87-92.
26. Mountford A. Can a brain drain be good for growth in the source economy? / A. Mo-untford // Journal of Development Economics. - 1997. - Vol. 53. - No. 2. - Pp. 287-303.
27. Kireyev A. The Macroeconomics of Remittances: The Case of Tajikistan / A. Kireyev. -Washington : International Monetary Fund. - 2006. - № 06/2. - 24 p.
28. Jovicic, M. Macroeconomic analysis of the causes and effects of remittances / M. Jovicic, and R. Dragutinovic-Mitrovic. - Prague : CERGE. - 2006. - 24 p.
29. Djajic S. Emigration and Welfare in an Economy with Foreign Capital / S. Djajic // Journal of Development Economics. - 1998. - Vol. 56. - No. 2. - Pp. 433- 445.
30. Golovnin M. Regional Effects of the Global Economic Crisis in the CIS: Migrants' Remittances / M. Golovnin, and A. Yakusheva, // Eurasian Integration Yearbook 2011. - Almaty : Eurasian Development Bank. - Pp. 75-87.
31. Kyrchiv A. Labour migration and national security of Ukraine / A. Kyrchiv // Report on the Roundtable October 7, 2004. - Lviv : LNU behalf by Franko. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.migration/2004/kyrchiv07-10.htm.
32. European Social Charter. Council of Europe, Charter, International Document from 18.10.1961 y., № ETS № 35. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.zakon1.rada. gov.ua/laws/show/994_300.
33. Chimhown A. Assessing the impact of migrant workers' remittances on poverty / A. Chim-hown, J. Piesse, C. Pinder. - London : EDIAS Conference. - 24-25 November 2003. - Pp. 11.
34. Lueth E. Are Workers' Remittances a Hedge Against Macroeconomic Shocks? / E. Lueth, and M. Ruiz-Arranz // The Case of Sri Lanka| IMF Working Paper. - Washington : IMF, 2007. - No. 07/22. - Pp.7-8.
35. Ovchinnikov G.P. International Economy / G.P. Ovchynnykov // Training. Handbook. -SPb : Ed. Mikhailov, V.A., 2008. - 456 p.
36. Litan C. On the Macroeconomic Impact of Remittances in Romania / C. Litan / C. Litan // Studias Universitatis Babes-Bolyai. - 2009. - Vol. 54. - No. 2. - Pp. 21-36.
37. Loser C. The Macro-Economic Impactof RemittancesinLatin America -Dutch Disease / C. Loser, C. Lockwood, A. Minson, and L. Balcazar. - Washington : Inter-American Dialogue, -2006. - 45 p.
38. Round Table on Sustainable Development. Working Abroad - benefits flowing from nationals working in other economies. Prepared Anne Harrison assisted Tolani Britton and Annika Swanson. OECD, General Secretariat, - 2004, - Pp.13.
39. Belousova N. Economy motherland fed labor migrants / N. Bilousova // Day. - № 85. -May 23. - 2009. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. day.kiev.ua/274403.
40. Haidutsky A.P. Investment potential of international migration capital / A.P. Haidutsky // Finance Ukraine. - 2006. - № 9. - Pp. 117-127.
392
36ipHHK HayKOBO-TexmHHHX npa^
Демьянчук Ю.И. Влияние миграционного капитала на рост социально-демографического потенциала развивающихся стран
Рассмотрены поступления от мигрантов денежных переводов, которые становятся важным источником поддержания покупательной способности населения и могут служить средством увеличения инвестиций, создания новых рабочих мест, повышения квалификации рабочей силы и т.п. Доказано, что укрепление денежной единицы может увеличивать покупательную способность работающих, но одновременно снижать покупательную способность частных трансфертов. Проанализировано, что частные трансферты обеспечивают макроэкономическую стабилизацию развивающихся, стран благодаря нескольким механизмам: стабилизации платежного баланса, сбалансирование спроса на иностранную валюту, увеличение инвестиций, повышение кредитоспособности и регулирования миграционных потоков.
Ключевые слова: макроэкономическое влияние, миграционный капитал, частные трансферты, экономический рост, покупательная способность, инвестиции, стабилизационная функция.
Demyanchuk Yu.I. Migration capital impact on sociodemographic development of developing countries
In this article the income from migrant's private remittances, which are an important source of maintaining the purchasing power of the population and may serve as a means of investment increase, new jobs, improve skills workforce and are analyzed. It is proved that the monetary unit strengthening may increase the purchasing power of workers, but also reduce the purchasing power of private transfers. It was analyzed that private transfers provide macroeconomic stabilization in developing countries, due to several mechanisms: payments balance stabilizing, foreign currency balance demand, investment increase, credit increase and regulation of migration flows.
Keywords: macroeconomic impact, migration capital, private transfers, economical growth, purchasing power, investments, stabilization function.
УДК 811.111 Слухач Б.1. Синякевич1;
доц. О.Л. Малиновська2, канд. фтол. наук
Л1ТЕРАТУРОЗНАВЧ1 ТА Л1НГВ1СТИЧН1 ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ПОВ1СТ1-ПРИТЧ1 Р1ЧАРДА БАХА "ЧАЙКА ДЖОНАТАН Л1В1НГСТОН" УКРАШСЬКОЮ МОВОЮ
Дослщжено притчу як особливий л1тературний жанр. Для повного висв1тлення 11 фшософського змюту необхщно виконати повноцшний мистецький переклад. Пщ час детального вивчення украшомовного перекладу Дари Рад1енко повют1-притч1 Pi-чарда Баха "Чайка на ¡м'я Джонатан Л1вшгстон" (англ. Jonathan Livingston Seagull) виявлено: помилки, пропуски важливих деталей, роаяшзми, деяга лшгвютичш неточности Здшснено власний переклад англомовно! пршч украшською мовою.
Ключовг слова: переклад, притча, штерпретащя тексту, лшгвютика, перекла-дацький стиль.
Переклад виконуе творчу i продуктивну мiсiю, бо завжди був важли-вим стимулом розвитку нацюнальних мов, лiтеpатуp, культур. Перекладач е посередником мiж народами, якi стлкуються у piзних сферах життя. Переклад е важливим об'ектом поpiвняльного дослщження як один з плщних piзно-видiв мiжкультуpноl та мiжлiтеpатуpноl взаемодп [7, с. 81].
1 Льв1вська обласна академ1я наук учтвсько! молод
2 НЛТУ Укра1ни, м. Льв1в;
