CC BY
50
_ЛМГВОДИДАКТИКА_
REFERENCES
1. Zagalnoyevropeyiski Rekomendatsii z movnoi osvitu: vyvchenya, vykladabya, otsinyuvanya / Nauk. red. ukr. vyd. S. Nikolayeva. - K.: Lenvit, 2003. - 273 s.
2. Bachman L. Fundamental considerations in language testing / L. Bachman. - Oxford: Oxford University Press, 1995. - 423 p.
3. Bachman L., Palmer A. Language Testing in Practice: Designing and Developing Useful Language Tests / L. Bachman, A. Palmer. - Oxford: Oxford University Press, 2004. - 377 p.
4. Campbell D., Fiske D. Convergent and Discriminant Validation by the Multitrait-Multimethod Matrix / Donald T. Campbell, Donald W. Fiske // Psychological Bulletin. - 1959. - Vol. 56. - № 2. - Р. 81-105.
5. Canale M., Swain M. Theoretical bases of communicative approaches to second language teaching and testing / M. Canale, M. Swain // Applied Linguistics. - 1980. - Vol. 1. - № 1. - P. 1-47.
6. Davies A. and others. Dictionary of Language Testing / Alan Davies, Annie Brown, Cathie Elder, Kathryn Hill, Nom Lumley, Tim McNamara. - Cambridge: Cambridge University Press, 2002. - 275 p.
7. Underhill N. Testing Spoken Language: A Handbook of Oral Testing Techniques / N. Underhill. -Cambridge: Cambridge University Press, 2004. - vii + 117 p.
8. Wilkins D. A. Proposal for Levels Definition / D. A. Wilkins // Some Possible Lines of Development of an Overall Structure for a European Unit / Credit Scheme for Foreign Language Learning by Adults / Ed. Trim J. L. M. - Strasbourg : Council of Europe, 1978. - P. 71-78.
УДК [378.016+78]:811.11
Н. М. ВИСШНСЬКА nymeria123321@gmail.com асистент,
Чершвецький нащональний ушверситет iM. Ю. Федьковича
ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНО1 ПРОФЕС1ЙНО ОР16НТОВАНО1 ЛЕКСИЧНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х МУЗИКАНТ1В
Теоретично обтрунтовано методику формування англомовно'1' професшно opienmoeaHoi лексично'1' кoмпеmенmнoсmi в процеci aудiювaння у сmуденmiв внз на пpиклaдi спецiaльнoсmi «Музична ocвima». Пpoaнaлiзoвaнo ncихoлiнгвicmичнi ocoбливocmi навчання вказано'1' кoмпеmенmнocmi у cmуденmiв з музичними здiбнocmями. Розкрито cуmнicmь процесу aудiювaння та уточнено поняття лексично'1' та професшно opieнmoвaнo'i лексично'1' кoмпеmенmнocmi. Проведено паралель мiж музикою i мовою, показано, що музичш здiбнocmi сприяють ефективнШому засвоенню ново'1' лексики. Сформульовано рекомендацИ щодо розробки ново'1' методики формування лексично'1' та професшно opieнmoвaнoi лексично'1' кoмпеmенmнocmi cmуденmiв-музикaнmiв.
Ключовi слова: лексична компетенттсть, професшно opieнmoвaнa лексична компетенттсть, aудiювaння, музичнi здiбнocmi.
Н. М. ВЫСПИНСКАЯ nymeria123321@gmail.com ассистент,
Черновецкий национальный университет им. Ю. Федьковича
ОБУЧЕНИЕ БУДУЩИХ МУЗЫКАНТОВ ПРОФЕССИОНАЛЬНО ОРИЕНТИРОВАНОЙ ЛЕКСИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ
Теоретически обоснована методика формирования англоязычной профессионально ориентированной лексической компетентности в процессе аудирования студентов высших учебных заведений на примере специальности «Музыкальное образование». Проанализированы психолингвистические особенности обучения указаной компетентности у студентов с музыкальными способностями. Раскрыта сущность процесса аудирования и уточнено понятие лексической и профессионально ориентированной лексической компетентности. Проведена
_ЛМГВОДИДАКТИКА_
параллель между музыкой и языком, показано, что музыкальные способности способствуют эффективному усвоению новой лексики. Сформулированы рекомендации по разработке новой методики формирования лексической и профессионально ориентированной лексической компетентности студентов-музыкантов.
Ключевые слова: лексическая компетентность, профессионально-ориентированная лексическая компетентность, аудирование, музыкальные способности.
N. VYSPINSKA nymeria123321@gmail.com Assistant,
Chernivetsky National Fedkovych University
TEACHING FUTURE MUSICIANS PROFESSIONALLY DIRECTED LEXICAL
COMPETENCE
The article is devoted to the theoretical basis of the professionally directed English language lexical competence formation methods in the process of listening of higher education students by the example of "Music education" specialty. The psycholinguistic peculiarities of teaching lexical and professionally directed lexical competence to the students with musical abilities have been analysed. It reveals the essence of the process of listening and refines the notion of lexical and professionally directed lexical competence. This study provides evidence that music and language have much in common and reveals neurophysiological explanations for musician's higher learning abilities, particularly in vocabulary acquisition. Recommendations for the development of the new methods of lexical and professionally directed lexical competence training have been given.
Keywords: lexical competence, and professionally directed lexical competence, listening comprehension, musical abilities.
Сьогодт Укра!на imeHcmm розвивае контакта в rary3i освгти, науки i мистецтва з багатьма державами свпу. Мiжнaроднa дшльтсть активно здшснюеться в музичних внз та на музичних специальностях: це конференцй, фестиваш, конкурси, лекцл-концерти, лттт творчi школи тощо. Таю й ¡нш заходи допомагають майбуттм музикантам устшно штегруватися зi свгтовою музичною спiльнотою. В зв'язку з цим пiдготовкa фaхiвцiв у музичнш сферi з високим рiвнем володiння шоземною мовою, якi здатт вирiшyвaти професiйнi завдання в умовах шшомовно! комунжаци, е необхщтстю. Тим не менше iншомовнa шдготовка студенпв музичних спецiaльностей не ведеться на вщповщному рiвнi i не готуе !х до м1жкультурного професiйного стлкування.
Анaлiз джерельно! бази дослщження, в яюй висвiтлюються проблеми, що стосуються формування лексично! компетентностi в загальноосвгттх навчальних закладах, зокрема праць В.О.Артемова, Л.В.Банкевича, 1.В.Баценко, I.Л.Бiм, В.А.Бухбвдера, Н.1.Гез, Ю.В.Гнаткевича,
B.С.Коростельова, Б.А.Латдуса, Б.С.Лебединсько!, Е.В.Мiрошниченко, О.П.Петращук,
C.М.Степащенко, О.Б.Тарнопольського, Н.С.Форкун, О.МШамова, С.ПШатщова, К. Агвадо, Б. Дальхаус, С. Елерс, Д. Гарднер, Б. Генрксен, Б. Гафайзен, Б. Лауфер, М. Льюю, Дж. Нейнер, Н. Шмгтт та ш., дослiджень яю стосувалися формування навичок i розвитку вмiнь професiйно орiентово! лексично! компетентносп у вищiй школi 1.В.Баценко, М.О.Бурлакова, Б.С.Лебединсько! та ш., дослщжень, яю акцентували увагу на проблемi навчання лексично! компетентностi пiд час читання М.К. Колкова, О. I. Санкова, I. В. Фельснер, Л. Д. Цуканова та ш., праць присвячених формування лексично! компетентностi у процеа ayдiювaннi О.G.Сиземiнa та I.G. Зуева дае можливють стверджувати, що дослщжувана нами проблема, а саме формування англшськомовно! професiйно орiентовaно! лексично! комптетентносп пiд час ayдiювaння майбутн1х музиканпв не була предметом дослщження вчених.
Отже, враховуючи вищесказане, ставимо за мету статп довести доцiльнiсть використання ayдiювaння для навчання ¡ншомовно! лексично! компетентносп мaйбyтнiх музиканпв.
Для глибшого розyмiння проблеми вважаемо за необхдне заглибитися в суть поняття ауддавання та розкрити його основний змют.
_Л1НГВОДИДАКТИКА_
Загальновщомо, що ауддавання (лат. audio - чую, слухаю) - внyтрiшнiй (за формою), реактивний (за роллю), рецептивний вид мовленнево! дiяльностi, який належить до усного мовлення, грунтуеться на мехашзмах сприймання та розyмiння мовлення на слух [4, с. 112]. На думку P.I. Вкович, ayдiювaння е компонентом усного стлкування в бесщ, дiaлозi, використовуеться для отримання та сприйняття iнформaцi! на слух в особистих чи професiйних цiлях, дозволяе здшснювати самоконтроль за мовленням i знати, насюльки правильно реaлiзyються в звуковш формi комун1кативн1 нaмiри [8, с. 15].
Вважаемо, що ayдiювaння - один з найважливших та найскладшших видiв усного мовлення, що сприймаеться на слух i передбачае постшну змiнy ролей учасниюв мовлення: з того, хто говорить на того, хто слухае, розyмiе i вщповщае. Формування навичок та розвиток вмшь ayдiювaння е необхщною умовою для навчання говорiння iноземною мовою, осюльки цей процес е двосторонн1м. ^¡м того, ayдiювaння дае можливiсть створити штучне мовне середовище, наближаючи навчальний процес до реально! комyнiкaцi!.
Проте в процесi ayдiювaння виникають лексичш, морфологiчнi, синтаксичн1 трyднощi, серед яких велика юльюсть багатозначних слiв, вживання цифр та дат, збiгaння форм однини та множини, чaсовi граматичт форми, займенники (через те, що вони не наголошуються i вимовляються злито), прийменники тощо.
З огляду на роль та складшсть ауддавання, проанатзуемо психолiнгвiстичнi особливостi сприйняття ауддавання i зaдiяних у ньому мехaнiзмiв, що сприяють процесу сприйняття прослухано! iнформaцi!.
Сприйняття мовлення на слух базуеться на таких психофiзiологiчних мехашзмах, як iнтонaцiйний та фонематичний слух, ймовiрне прогнозування, оперативна пам'ять та внутршне промовляння.
Дослiдження вчених А. Бедцел^ Р. Атюнсон, А. Смирнова, С. П. Бочарова, Б. В. Зейгарник, П. I. Зiнченкa, Е. А. Голубево! показали, що оперативна пам'ять вщграе важливу роль при вивченш лексики. Фонологiчнa петля, поняття запропоноване Аланом Бецделi, допом1жна система оперативно! пам'ят1, що вщповщае за вербальну обробку. У фонологiчнiй петлi прослухана мова фiксyеться автоматично i зберкжться в пам'ят вiд 1,5 до 2 секунд. Исля цього звyковi слiди пам'ят вивiтрюються з фонолопчного сховища, але aртикyляцiйне повторення може !х вщновити.
Фонологiчнa петля як компонент оперативно! пам'ят вiдiгрaе важливу роль при навчанш шоземно! лексично! компетентности Тодi, коли синтаксичне та семантичне кодування найкраще пщходять для нагадування уже вiдомих слiв, фонолопчне кодування щеальне для вивчення нових. Можливiсть точного фонологiчного вiдтворення нових шоземних слiв е вирiшaльною для !хнього вивчення. Це пщтверджуе експеримент Вонга, проведений з фiнськими дгтьми, що вивчають aнглiйськy мову [9, с. 420-421].
Крш того, Ван Паттеном було проведено експеримент в одному з юпанських yнiверситетiв. Студенти, прослуховуючи трьоххвилинний уривок, мали виконати рiзнi завдання на визначення рiвня одночасного сприйняття форм та значення слiв. Результати дослщження показали, що студенти можуть концентруватися як на значены так i на формi слова одночасно в процесi ауддавання [7, с. 57].
З цього можемо зробити висновок, що ауддавання е дощльним для навчання ¡ншомовно! лексично! компетентности
Слщ вiдмiтити, що усшштсть перебiгy ayдiювaння залежить вщ iндивiдyaльно-психологiчних особливостей слухача: його кмгтливосп, вмiння слухати i швидко реагувати на сигнали живо! комyнiкaцi! (паузи, лопчт наголоси, риторичн1 запитання, фрази зв'язку тощо), вмiння переключатися з одше! розумово! оперaцi! на шшу, швидко схоплювати тему повiдомлення тощо.
Доволi часто в методицi викладання шоземних мов виникае питания: чому одн1 люди швидше вивчають шоземну мову ан1ж iишi. Широкорозповсюджена вщповщь — основний чинник музичн1 здiбностi. Музична дiяльнiсть як один з вцщв мистецького спiлкyвaния орiентyеться на мовт зaкономiрностi, крiм того, музичне сприйняття стимулюе слyховi механ1зми. I.I. Бойчук стверджуе, що «музичне сприйняття - складний процес чуттевого вщображення предметiв та явищ об'ективно! дшсносп при безпосередньому !хньому впливi на органи чуття, зумовлений психологiчними особливостями, досв1дом особистостi, !! емоцiйно-почyттевою сферою тощо». Музичне виховання стимулюе и здiбностi, навички i знання, завдяки яким сприймаються прослухан1 слова i образи [1, с. 16]. Загальновщомо, що музиканти мають ^«хороший слух», тому !м легше розпiзнaвaти звуки шоземно! мови. Вважаеться, що люди з музичними здiбностями здaтнi сприймати, вирiзняти,
_Л1НГВОДИДАКТИКА_
aнaлiзyвaти, зaпaм'ятoвyвaти i вiдтвopювaти мyзичнi синтагми кpaщe за шшж. Саме тoмy, ми пpипyскaeмo, щo ayдiювaння е нaйeфeктивнiшим зaсoбoм навчання iншoмoвнoï лексики мaйбyтнix мyзикaнтiв.
Haйсклaднiшим piвнeм ayдiювaння вважають фoнeтичний чepeз нeпpaвильнy iнтepпpeтaцiю звyчaння ошв, aсимiляцiю, злиття звуюв. Heдoстaтнiй piвeнь poзвиткy фoнeмaтичнoгo слyxy, нeдoстaтня сфopмoвaнiсть aкyстикo-apтикyляцiйниx oбpaзiв ускладнюють пpoцeс poзпiзнaвaння значення слiв i синтагм як oдиниць спpиймaння. Ми ввaжaeмo, щo саме цей piвeнь ayдiювaння для студен'пв-музиканпв буде oдним з нaйлeгшиx, oскiльки музика й мoвa мають бaгaтo спiльнoгo. З oднoгo 6o^ вoни вiдoбpaжaють oднy з найб№ш кoгнiтивнo склaдниx кoмyнiкaцiй в oснoвi якoï лежить звук, з iншoгo - i музика, i мoвa е гeнepaтивними: певна юльюсть ^oerax eлeмeнтiв, тaкиx як тoн, iнтoнaцiя, сегменти, oб'eднyються iepapxiчнo щoби yibopHra склaднi кoнстpyкцiï, на кшталт ^в i вислoвiв, мeлoдiй та шсень [2]. З тoчки зopy цж фyнкцioнaльниx пoдiбнoстeй бyлo пpoвeдeнo багато дoслiджeнь, яю пiдтвepджyють, щo музика й мoвa пpoxoдять пoдiбнy poзyмoвy oбpoбкy в гoлoвнoмy мoзкy. .кщ бpaти дo уваги мoдyльнiсть, то мoжeмo сказати, щo мoвa i музика е шгттивш yнiкaльними i в^^зняються тим, щo мoвoю як poзyмoвим видoм дiяльнoстi кepye лiвa пiвкyля, а мyзикoю - ^ава. Дoслiджeння пoкaзaли, щo лiвa твкуля вiдпoвiдae за фoнeмaтичнy oбpoбкy вepбaльнoï iнфopмaцiï - слiв, склaдiв, лексичнж тoнiв, тoдi як пpaвa - мeлoдiй та пpoсoдичниx eлeмeнтiв, такж^ як мyзичнi фpaзи, iнтoнaцiйнi фpaзи, висoтa тoнy тощo. Cyчaснi вчеш дoвoдять, щo нaвiть якщo за rampera™ вид дiяльнoстi вiдпoвiдae oднa з пiвкyль гoлoвнoгo мoзкy, то це ще не oзнaчae, щo iншa залишаеться в стaнi бeздiяльнoстi. Окpeмi спiльнi аспекти музики та мoви вiдбyвaються в спiльниx (rax щo спiвпaдaють) зoнax гoлoвнoгo мoзкy, нaвoдячи на виснoвoк, щo за музику та мoвy вiдпoвiдaють oднi i ii ж нepвoвi npo^OT [10, с. 610-611].
Однieю з нaйчiткiшиx пapaлeлeй мiж мyзикoю i мoвoю е те, щo в o6ox випaдкax викopистовyeться тoн та iнтoнaцiя як зaсiб смислoвoгo виpaжeння. Незважаючи на цю пoдiбнiсть, вважагося, щo за ниx вiдпoвiдaють piзнi мeнтaльнi пpoцeси. Пpoтe, кoли ми гoвopимo пpo iнтoнaцiï, тo бaчимo, щo в тoй час, гали лiвa пiвкyля oбpoбляe лeксичнi штонаци, пpaвa -пpoсoдичнi елементи [6].
В Granax нayкoвця yнiвepситeтy Лoypeнс Tepi Гoтфpiдa висyнyтo пpипyщeння, щo музиканти мoжyть пepeтвopюти свoï музичш здiбнoстi в мoвнi. Кpiм того Петелем бyлo дoслiджeнo, щo музичш синтаксичт пpoцeси вiдбyвaються в мoвниx зoнax Бpoкa та Вepнiкe, так сaмo як i те, щo в мyзикaнтiв пiд час мoвниx синтaксичниx пpoцeсiв aктивiзyerься пpaвa швкуля. Цi та дoслiджeння нepвoвoï системи пoкaзyють, щo музика i мoвa вiдбyвaються в спiльниx зoнax гoлoвнoгo мoзкy. Дoвeдeнo, щo музиканти ^аще iдeнrифiкyють та виoкpeмлюють лeксичнi тони, акценти [7, с. 56-57].
G нayкoвo пiдтвepджeнi дoкaзи тoгo, щo мyзичнi здiбнoстi впливають на нетональт фoнeмaтичнi здiбнoстi, тaкi як дискpимiнaцiя i вiдтвopeния нeчiткиx фoнeмaтичниx кoнтpaстiв пpи вивчeннi iнoзeмнoï мoви. Музика лежить в oснoвi вiдpiзнeння тону, тeмбpy i тpивaлoстi. Цiлкoм лoгiчнo пpипyстити, щo музика пiдсилюe спeктpoтeмпopaльнi звyкoвi кoдyвaльнi мexaнiзми, якi ташж стосуються i мoви.
Пiсля тяснення пpoцeсy ayдiювaння та спpийнятrя нoвoï лексики пiд час ayдiювaння нeoбxiднo poзглянyти суть пoиятrя лексична кoмпeтeнrнiсть та пpoфeсiйнo opieнroвaнa лексична кoмпeтeнrнiсть як склaдникiв iншoмoвнoï фaxoвoï тдготовки мaйбyтнix мyзикaнriв, адже саме вoлoдiння лeксикoю впливае на yспiшнiсть стлкування.
Лексична кoмпeтeнтнiсть - це здатшсть дo кopeктнoгo вислoвлювaння свoïx дyмoк i poзyмiния мoвлeння iншиx, яка rpyнтyeться на склaднiй взaeмoдiï знань, нaвичoк i лeксичнoï yсвiдoмлeнoстi [3, с. 215].
Зaгaлoм лексична кoмпeтeнтиiсть - це великий слoвeсний запас, який включае в себе i тepмiни, i фpaзeoлoгiзми, i кoлoквiaлiзми, i нeoлoгiзми i нaвiть сленг, у випадку з aнглiйськoю мoвoю. Це здaтнiсть пpaвильнo вимoвляти, читати i писати агова, гpaмaтичнo пpaвильнo будувати вислoви та peчeння, а ташж кopeктиo спpиймaти iншoмoвнe мoвлeння на слу^ так як це poблять нoсiï мoви.
Вивчення iншoмoвнoï лeксичнoï кoмпeтeнтнoстi пepeдбaчae зaсвoeиия значення i фopми нoвиx лeксичниx oдиниць, ïx викopистaння пiд час piзниx видiв мoвлeннeвoï дiяльнoстi, а ташж ïx poзyмiння пiд час читання та ayдiювaння.
В свoю чepгy пpoфeсiйнo opieнтoвaнa лексична кoмпeтeнтиiсть - oднa iз склaдoвиx лiнгвiстичнoï кoмпeтeнrнoстi, яка пepeдбaчae знання пpoфeсiйнoï лексики та пpaвильнiсть ïï зaстoсyвaння в piзниx ситyaцiяx, щo вимагають пpoфeсiйнoгo спiлкyвaния.
_ЛМГВОДИДАКТИКА_
Для формування профеайно opieHTOBaHOi лексично! компетентносп майбутнiх музиканпв нaйдoцiльнiшим на нашу думку e використання aудiювaння, що мютить шформацда, яка сприятиме успiшнoму формуванню професшно opieнтoвaнo! лексично! кoмпeтeнтнoстi, oскiльки воно сприяе швидкому й адекватному сприйняттю мaтepiaлу, а також e одним з найпоширешших зaсoбiв отримання шформацл. Кpiм того саме слухова опора e найкоротшим i нaйpaцioнaльнiшим шляхом до засвоення нового мовного мат^алу. Перевагою aудiювaння e ще й те, що пред'явлення iнфopмaцi! можна переривати, забезпечуючи, таким чином, доступтсть мовлення та здiйснювaти контроль розумшня.
Пpoфeсiйнo opieнтoвaнe aудiювaння дoпoмaгae майбутшм музикантам краще зpoзумiти i вщповщно поводитися у типових пpoфeсiйних ситуащях, а також e джерелом шформацл, на oснoвi яко! студенти зможуть набути багатьох пpoфeсiйних знань для того щоб чiткo i лопчно висловити свою думку. Використання слухання для формування пpoфeсiйнo-opieнтoвaнo! лексично! компетентносп у мaйбутнiх музикaнтiв зaбeзпeчуe формування навичок i розвиток вмiнь усного шшомовного стлкування в пpoфeсiйнiй сфер^ а також спpияe сприйняттю шформацл через слуховий канал та !! вщтворення. Так вiдбувaeтъся взaeмoпoв'язaнe навчання ауддавання i гoвopiння [5, с. 18], а для усшшно! професшно! дiяльнoстi мaйбутнi музиканти мають оволодгти навичками та умiннями стлкування профеайною iнoзeмнoю мовою.
Вивчення iнoзeмнo! мови - складний процес, який вимaгae багатьох здiбнoстeй, серед яких розтзнавання та сприйняття мовних звуюв, ототожнення звуюв i значень, правильна вимова тощо. В цш стaттi ми проанашзували дoслiджeння, як доводять, що музичне виховання мae позитивний вплив на вивчення iнoзeмнo! мови, а саме на адекватне сприйняття на слух та точне вщтворення шшомовних звуюв.
Таким чином, зазначене вище дae мoжливiсть пiдтвepдити наше припущення, що aудiювaння e ефективним засобом для навчання майбуттх музикaнтiв пpoфeсiйнo-opieнтoвaнo! лексично! кoмпeтeнтнoстi, через те, що профеайно opieнтoвaнi aудio мaтepiaли вщтворюють велику юльюсть ситуaцiй пpoфeсiйнo! дiяльнoстi та нaсичeнi пpoфeсiйнoю лексикою.
Перспективу дослщження вбaчaeмo в poзpoбцi системи вправ для методики формування англомовно! пpoфeсiйнo спрямовано! aнглiйськoмoвнo! лексично! компетентносп у процеа aудiювaння мaйбутнiх музиканпв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Boychuk I.I. Psykholohichni osoblyvosti khudozhn'o-estetychnoho spryymannya muzychnykh tvoriv. / I.I. Boychuk // Naukovyy visnyk Chernivetskoho universytetu. Pedahohika ta psykholohiya. - Chernivtsi, 2007. -Vyp. 300. - S. 13 - 17.
2. Chobert J., Besson M. Musical Expertise and Second Language Learning. [Електронний ресурс] / J. Chobert, M. Besson - Режим доступу: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4061852/
3. Metodyka navchannya inozemnykh mov i kul'tur: teoriya i praktyka: pidruchnyk dlya stud. klasychnykh, pedahohichnykh i linhvistychnykh universytetiv / Bihych O. B., Borysko N. F., Boretska H. E. ta in../ za zahal'n. red. S. Yu. Nikolayevoyi. - K.: Lenvit, 2013. - 590 s.
4. Metodyka navchannya inozemnykh mov u zahal'noosvitnikh navchal'nykh zakladakh: pidruchnyk / L. S. Panova, I. F. Andriyko, S. V. Tezikova ta in. - K.: VTs «Akademiya», 2010. - 328 s. (Seriya «Al'ma-mater»).
5. Novohrads'ka-Mors'ka N.A. Navchannya maybutnikh marketolohiv profesiyno oriyentovanoho audiyuvannya z vykorystannyam avtentychnykh anhlomovnykh videofonomaterialiv : dys. ... kand. ped. nauk : 13.00.02 / Novohrads'ka-Mors'ka Ninel' Antonivna. - K., 2014. - 228 s.
6. Perfors A., Ong J.H. Musicians are better at learning non-native sound contrasts even in non-tonal languages. [Електронний ресурс] / A. Perfors, J. H. Ong. — Режим доступу: http://hdl.handle.net/2440/77553
7. Vidal K. Academic Listening: A Source of Vocabulary Acquisition? / K. Vidal // Applied Linguistics. - Oxford University Press, 2003. - Vol. 24, no. 1. - P. 56-89.
8. Vikovych R.I. Metodyka navchannya studentiv movnykh spetsial'nostey audiyuvannya anhlomovnykh telenovyn : dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.02 / Vikovych Roksolana Ihorivna - K, 2011. - 344 s.
9. Wong P.C.M., Skoe E., Russo N.M., Dees T. and Kraus N. Musical Experience shapes human brainstem encoding of linguistic pitch patterns. / P.C.M. Wong, E. Skoe, N. M. Russo, T. Dees and N. Kraus // Nature Neuroscience. - NY, 2007. — Vol. 10, no. 4. - P. 420-422.
10. Zeeland H., Schmitt N. Incidental vocabulary acquisition through L2 listening: A dimensions approach. / H. Zeeland, N. Schmitt // ScienceDirect. - Amsterdam, 2013. - P. 609-624.
