CC BY
74
REFERENCES
1. Korneva Z.M. Systema profesiyno orientovanogo anglomovnogo navchannya studentiv technichnykh spetsialnostey u vyshchykh navchalnykh zakladakh. Avtoreferat Dokt, Diss. [System of professionally oriented teaching English to students majoring in technology at tertiary schools], Kyiv, 2018. 34p.
2. Mykytenko N.O. Teoriya i technologii formuvannya inshomovnoi profesiinoi kompetentnosti maibutnich fachivtsiv pryrodnychykh spetsialnostei. Dokt, Diss [Theory and technologies of forming professional foreing language competence of prospective specialists of Sciences], Ternopil, 2001. 450p.
3. Semenchuk Yu.O. Formuvanay anglomovnoi leksychnoi kompetentsii u studentiv ekonomichnykh spetsialnostei zasobamy interaktivnogo navchannya. [Building English lexical competence of srudents of Economics by interactive learning], Kyiv, 2007. 280p.
4. Semeryak I.Z. Sotsiokognitivnyi pidkhid dom formuvanay strategii inshomovnogo profesiino orientovanigo spilkuvanay maibuychikh programisitv z vykoristanaym shtenety. Kand, Diss [Sociocognitive approach to building of strategies of foreign language professionally oriented communication of prospective programmers using Internet], Ternopil, 2016. 188p.
5. Tereshchuk V.G. Formyvannay anglomovnoi leksichnoi kompetentsii studentiv nemovnich spetsialnostei v umovbach virtualnogo navchalnogo seredovishcha. Kand, Diss [Building English lexical competence of students of non-language specialities in virtual learning environment], Ternopil, 2014. 315p.
6. Yachnyuk T.O. Vykoristanya fragmetiv khudozhnikh videofilmiv dlya navchannay studentiv movnykh spetsialnostei sotsiokultunoi angliiskoi leksyky. [The use of fragments of videofilms for teaching students majoring in foreign languages to socio-cultural English vocabulary], Kyiv, 201. 222p.
7. Cowan N. From Sensory to Long-Term Memory Evidence from Auditory Memory Reactivation Studies / N. Cowan // Experimental Psychology. - 2005. - № 52 (1): 3.
8. Oxford Advanced Learner's Dictionary 8th edition. - Oxford University Press, 2010. - 1952 р.
9. Ranganath C. C. Working Memory Maintenance Contributes to Long-term Memory Formation: Neural and Behavioral Evidence // Journal of Cognitive Neuroscience/ Eds. Michael B. X., Craig J. B. - 2005. -№ 17(7). - P. 994-1010.
10. Schacter D. L. Psychology: 2 nd Ed. - New York: Worth Publishers, 2011. - 726 p.
11. Sternberg, D.A. Improving cognitive capacities in school-aged children: A large-scale, multi-site implementation of a web-based cognitive training program in academic settings. / Katz, B., Hardy, J.L., Scanlon, M.D. - Entertainment Software and Cognitive Neurotherapeutics Society Meeting, San Francisco, CA, 2013. - http://cdn.beacon.lumosity.com/assets/hcp/Ng-2012-ESCoNS-dea310bff83f982f5fff7f43cfd592e4.pdf
Стаття надшшла в редакцЮ 02.06.2018 р.
УДК 372.881.1
АНДР1Й КРАВЧЕНКО
https://orcid.org/0000-0001-9763-3530 [email protected] асистент
Кшвський нащональний ушверситет ÍMern Тараса Шевченка м. Ки1в, вул. Володимирська 60
ДОБ1Р ЛЕКСИЧНОГО ТА ТЕКСТОВОГО МАТЕР1АЛУ ДЛЯ ДИФЕРЕНЦ1ЙОВАНОГО ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТН1Х Ф1ЛОЛОГ1В АНГЛОМОВНО1 ЛЕКСИЧНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 В ЧИТАНН1
Визначено критерй добору лексичного i текстового Mamepiany з англшськоi мови для диференцшованого формування лeксичноi компemeнmносmi в читанн у сmyдeнmiв-фiлологiв I курсу. На основi критерйв meмamичносmi, сполyчyвaносmi, вiдповiдносmi лексики piвню нaвчeносmi сmyдeнmiв, словоmвоpчоi та сmpойовоi здamносmi здшснено добip словникового мШмуму, який полягае в розширенн тезаурусу сmyдeнmiв новими лексичними одиницями з ixmMU денотативними значеннями та в розширенш семантичного дiaпaзонy вiдомих лексичних одиниць (за рахунок засвоення конотативних значень). Обгрунтовано, що всi тексти повинн бути цшсними, зв'язними, завершеним за змiсmом та смислом, доступними в мовному aспeкmi, автентичними, тформацшно насиченими, за обсягом вiдповiдamи piвню В1, В1+, за змiсmом бути цкавими й мотивувати сmyдeнmiв до читання та вивчення
_ЛШГВОДИДАКТИКА_
мови, однак pi3HUMU за функ^ональною обумовлетстю, залежно eid piern HaeueHocmi cmydeHmie i 3damHocmi ix читати й ттерпретувати.
Ключовi слова: диферен^йований nidxid, критерИ добору словникового MimMyMy, лексична одиниця, текст, денотативне значення, конотативне значення.
АНДРЕЙ КРАВЧЕНКО
ассистент
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко г. Киев, ул. Владимирская 60
ОТБОР ЛЕКСИЧЕСКОГО И ТЕКСТОВОГО МАТЕРИАЛА ДЛЯ ДИФФЕРЕНЦИРОВАННОГО ФОРМИРОВАНИЯ У БУДУЩИХ ФИЛОЛОГОВ АНГЛОЯЗЫКОВОЙ ЛЕКСИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ В ЧТЕНИИ
Определены критерии отбора лексического и текстового материала по английскому языку для дифференцированного формирования лексической компетентности в чтении у студентов-филологов первого курса. На основе критериев тематичности, сочетаемости, соответствия лексики уровню обученности студентов, словообразовательной и строевой способности осуществлен отбор словарного минимума, который заключается в расширении тезауруса студентов новыми лексическими единицами с их денотативними значениями и в расширении семантического диапазона известных лексических единиц (за счет усвоения конотативних значений). Обосновано, что все тексты должны быть целостными, связными, завершенными по содержанию и смыслу, доступными в языковом аспекте, аутентичными, информационно насыщенными, по объему соответствовать уровню В1, В1 +, по содержанию быть интересными и мотивировать студентов к чтению и изучению языка, однако различными по функциональной обусловленности в зависимости от уровня обученности студентов и способности их читать и интерпретировать.
Ключевые слова: дифференцированный подход, критерии отбора словарного минимума, лексическая единица, текст, денотативное значение, коннотативное значение.
ANDRII KRAVCHENKO
Teacher
Taras Shevchenko National University of Kyiv Kyiv, 60 Volodymyrska St.
SELECTION OF LEXICAL AND TEXTUAL MATERIAL FOR INDIVIDUAL FORMATION OF ENGLISH LANGUAGE LEXICAL COMPETENCE IN READING
OF FUTURE PHILOLOGISTS
The article defines the criteria for choosing lexical and textual material in English for individual formation of lexical competence in reading of the first-year students-philologists. The word with its denotative and connotative meanings, phraseological unity (with its semantics) is defined as the units of the choice of lexical material. The connected content-completed texts are the units of the selection of text material. On the basis of the criteria of compatibility, vocabulary matching with students' level of learning, word formation and building ability, a vocabulary minimum has been chosen, which is aimed at expanding the thesaurus of students with new lexical units with their denotative values and extending the semantic range of known lexical units. On the basis of the criteria of connectivity, content integrity, semantic and content completeness, linguistic accessibility, motivational content, information saturation, volume of the text, authenticity and functional conditionality, selection of texts corresponding to the level of students' learning level (respectively, for students with low learning level - texts with explicit content, for students with a medium learning level - texts with explicit content and implicit content fragments, for high learning level students - texts that have implicit content that require interpretation) aimed at expanding their thesaurus was made. It is substantiated that all texts should be integral, coherent, completed in content and meaning, accessible in the linguistic aspect, authentic, informationally saturated, in content appropriate to level B1, B1 +. They also should be interesting in content and should motivate students to read and study the language, however, to be different in terms of functional conditionality, depending on the level of students' learning level and their ability to read and interpret.
Keywords: individual approach, criteria of vocabulary selection, lexical unit, text, students' thesaurus, denotative meaning, connotative value.
Добiр лексичного i текстового матерiалу з англшсько! мови для диференцшованого формування лексично! компетентносп в читаннi у студенпв-фшолопв I курсу мае орieнтуватися на рiвень компетентностi в читаннi, враховувати труднощi навчання лексики, труднощi читання, тематику текспв (i вiдповiдно, тематичнi групи лексики).
Державний стандарт базово! i повно! загально! середньо! освiти Укра!ни передбачае, що в межах компетентноси в читаннi iноземною мовою випускники середньо! школи повиннi «розумии змют нескладних автентичних текстiв рiзних жанрiв i стилш, що спiввiдносяться з особиспсною, публiчною, освiтньою сферами стлкування, користуватися словником та iншою довiдковою лiтературою, розумiти основний змiст газетних, журнальних текстiв, текстiв науково-популярного i публiцистичного стилiв, видiляти основну думку, ум^и переглянути значний за обсягом текст (серш текстiв) для пошуку необхвдно! шформацп, здобувати iнформацiю з оголошень, проспектiв, меню, розкладiв, брошур, коротких офiцiйних докуменпв» [4].
Осв^нш стандарт iмплементуеться в шк1льних навчальних програмах, як1 орiентованi на три рiвнi: стандартний, академiчний i профшьний. Стандартний рiвень володiння iноземною мовою передбачае, що учш на шнець 11 класу повиннi вмiти читати (з повним розумшням) тексти, побудоваш на знайомому мовному матерiалi обсягом не менше 1000 друкованих знашв; академiчний рiвень передбачае, що учш на шнець 11 класу можуть читати i розумiти тексти на сучасш теми, вмiти знаходити i вилучати потрiбну iнформацiю з описом подш в газетних, журнальних статтях i брошурах обсягом не менше 1900 друкованих одиниць; профiльний ршень передбачае так1 результати навчання читання на шнець 11 класу: читання та ввдповда за анкетуванням, читання з коректним зютавленням головних факпв, читання (з повним розумiнням) тексту, побудованому на знайомому мовному матерiалi, стилiстичний розбiр тексту, дослiдження стилю автора, пошукове читання (не менше 1100 друкованих знашв) [3].
Як показуе анатз навчальних програм, стандартний та академiчний рiвнi орiентованi на ршень В1 за «Загальноевропейськими рекомендащями з мовно! освии», тодi як профшьний ршень середньо! школи охоплюе рiвень В2 [1, с. 114-115, 167]. Стилютичний розбiр тексту, до^дження стилю автора передбачае роботу з iмплiцитним змiстом тексту, роботу з темними i глобальними iмплiкатами, з конотативною семантикою лексичних одиниць.
Метою статп е здшснити диференцiацiю лексики залежно вiд наявних рiвнiв навченост студентiв, орiентуючись на очiкуванi результати, тобто провести диференщащю лексичного та текстового матерiалу з метою диференцшованого формування у майбутшх фiлологiв англшськомовно! лексично! компетентностi в читаннi для кожно! з диференцiйованих груп.
Проведене нами тестування студенпв показало рiзнорiвневiсть у сформованостi комунiкативно! компетентностi загалом i мовленнево! компетентностi зокрема, а також тезаурусу студенпв, який дозволяе !м охопити певний ршень розумшня текстiв. Перевiрялося розумiння текстiв двох рiвнiв - В1 та В2. Текст рiвня В1 мiстив лексику, яка характерна для публщистичного стилю, загальнорозмовну лексику, простi та складш речення, мав експлiцитний змiст, культурно марковану лексику, локальнi iмплiкати. Текст рiвня В2 належав до ораторського стилю, мютив простi та складш речення, мав конотативну лексику, iмплiцитнi змiстовi модулi, темнi та глобальш iмплiкати, потребував iнтерпретацi! змiсту та смислу.
У тестуваннi, проведеному у верест 2017 р., взяли участь 42 студенти I курсу спещальносп 035 «Фшолопя» Ки!вського нацiонального ушверситету iменi Тараса Шевченка (КНУ iм. Т. Шевченка). З них 8 студенпв не змогли продемонструвати наявшсть рiвня В1; це студенти з рiвнем А2 в читаннi та лексичнш компетентностi. 30 студентiв виявили достатнiй ршень лексично! компетентностi в читанш (на рiвнi В1). 4 студенти виявили рiвень, що ввдповщае В2. Проте варто зауважити, що студенти ^вня В2) виконали майже 80 % завдань, що свiдчить про потребу зупинитися на рiвнi В2.
Така гетерогеннiсть груп потребуе диференцiйованого формування лексично! компетентностi, суть яко! полягае в тому, щоб: покращити рiвень вказано! компетентностi в читанш студенпв, якi мають рiвень А2: на к1нець I курсу студенти мають набути рiвня В1(як мiнiмум) i наблизитися до рiвня В1+ (як максимум); студенти, яш мають рiвень В1, повиннi перейти до рiвня В1+; студенти, яш мають р1вень В2, мають поглибити знання лексики, умiння читання бшьш складних щодо змiсту i смислу текспв, наблизитися до рiвня В2+.
_ЛШГВОДИДАКТИКА_
Нами проан^зовано навчальш програми з англшсько1 мови провщних закладiв вищо1 освiти (для студенпв 1 курсу) i виявлено, що серед унiверситетiв немае одностайностi у виборi змiстових модулiв. Для порiвняння наводимо приклади навчальних програм Кшвського нацiонального лiнгвiстичного унiверситету (КНЛУ) i КНУ iм. Т. Шевченка.
Ввдповвдно до програми пiдготовки майбутнiх фшологш у КНЛУ студенти на юнець першого року навчання повиннi досягнути рiвня володiння мовою - В1+, а також умии читати оригшальну художню, суспiльно-полiтичну лiтературу, тексти з побутово! тематики. Тематика змiстових модулiв з англшсько1 мови (першо!) для студенпв-фшолопв: Змiстовий модуль 1. Я i моя родина. Змiстовий модуль 2. Дiм, квартира. Змiстовий модуль 3. Студентське життя, навчання. Змютовий модуль 4. 1жа, харчування. Змютовий модуль 5. Магазин. Покупки. Змютовий модуль 6. Погода, пори року. Мюто та село. Мiський громадський транспорт. Пересування по мiсту [6, с. 7-9].
Зпдно з програмою пiдготовки фiлологiв КНУ iм. Т. Шевченка студенти на шнець I курсу повинш розумiти пiд час читання iнформацiю, що мiститься у невеликих автентичних текстах рiзних жанрiв i тематики (уривки статей з енциклопедш та довiдникiв, науково-популярних статей, художньо! прози та поези, брошур, постерiв, веб-сайпв); розумiти основний змiст i деталi, iмплiцитну шформащю та намiр автора. Тематика змютових модулiв з англшсько1 мови: Змютовий модуль 1. Живi та здоровi (Alive & Well). Змiстовий модуль 2. Правi та неправi (Right & Wrong). Змютовий модуль 3. Земля та море (Land & Sea). Змютовий модуль 4. Мютичне (Magic & Mystery). Змютовий модуль 5. Батьки та дии (Parents & Children). Змютовий модуль 6. Влада та грош (Power & Money) [5, с. 5-7]. Ми орiентуемося на тематику змютових модулiв КНУ iм. Т. Шевченка, що зумовлено наступним: 1) цей вуз е експериментальною базою нашого до^дження; 2) тематика змютових модулiв не збнаеться з темами, як1 учш вивчали в середнiй школi, тож вона дозволить студентам вийти на рiвень В1+.
Визначена нами тематика змютових модулiв потребуе конкретизаци та врахування труднощiв формування лексично! компетентносп в читаннi. В цьому процес традицiйно визначають предметнi, логiчнi i мовно-мовленневi труднощi.
Предметнi труднощi зумовлеш недостатнiми екстралiнгвiстичними знаниями, як1 перешкоджають розумiния змiсту прочитаного, i часто локальними iмплiкатами, що вербалiзують поняття i реали шшомовно1 культури. Недостатш екстралiнгвiстичнi знання часто призводять до спотворення в розумшш експлiцитного змюту текспв. Тому навчання лексики повинно здшснюватися з формуванням мiцних екстралшгвютичних знань про поняття, явища, реали англомовних кра1н, про культурнi та ментальт концепти народав-носив мови. Для цього студенти повинш читати культурно марковаш тексти, в яких описуються культурно специфiчнi поняття, явища, реали; користуватися засобами !х унаочнення, щоб мати чiтке й повне уявлення про них, добирати iнформацiю зi словников, доввдниково1 лiтератури тощо. Предметш труднощi в навчаннi шоземно1 мови майбутшх фiлологiв охоплюють екстралiнгвiстичний крашознавчий блок, !х подолання вiдкривае шлях до розумшня експлщитно1 шформацц змюту тексту. Найчастiше предметнi труднощi виникають у студенпв, як мають низький рiвень лексично1 та читацько1 компетентность
Логiчнi труднощi зумовленi складшстю лопки побудови текспв. У межах виршення проблеми подолання цих труднощiв в навчанш майбутнiх фiлологiв на I курс вважаемо неприпустимим використовувати тексти, ям мають вiдхиления вiд норм англшсько1 лиературно1 мови у стильовому, композицшному та мовному оформленнi. Лопчш труднощi, пов'язанi з нормативним використанням лексики, виникають найчастше тодi, коли студентам бракуе навичок поеднання ^в у речення i вони втрачають логiку повiдомления. Для подолання цих труднощiв вважаемо доцiльним застосовувати лексико-граматичний аналiз окремих речень, а також використання рiзних вправ, як1 формують навички упiзнавания та семантизаци лексичних одиниць пiд час читання. Правильно структурно та стилютично органiзований текст для читання мае слугувати взiрцем англiйського мовлення загалом i слововживання зокрема.
Логiчнi змiстовi труднощi ввдчувають студенти з рiзними рiвнями навченосл: студенти з низьким рiвнем лексично1 компетентностi в читаннi вiдчувають проблеми тд час розумiния цiлiсних речень (у текстах на ршш В1); студенти з достатнiм рiвнем означено1 компетентностi загалом вiльно сприймають тексти рiвня В1, проте вiдчувають труднощi пiд час рецепци текстiв рiвня В2. Цi труднощi зумовленi iмплiцитнiстю окремих змiстових модулiв: студентам
не вистачало знань i вмшь експл^вати !х 3míct, а вiдтак штерпретацп ключових мовних засобш, як несли основне смислове навантаження. Такi ж труднощi виникали i в студенпв з високим рiвнем лексично! компетентностi в читанш (рiвень В2). Отже, студентам з достатшм та високим рiвнями лексично! компетентносп бракувало знань, умiнь, здатносп i готовностi розкривати iмплiцитнi частини змюту тексту за допомогою штерпретацп лексичних засобiв.
Мовно-мовленнeвi труднощi викликаш недостатнiстю словникового запасу, знаниями граматичних засобiв, недостатнiм рiвнем вiдповiдних навичок тощо в студентiв. Звичайно, так труднощi iнтегруються з предметними та лопчними, оск1льки за будь-якою лексичною одиницею сто!ть референт, який ввдображае поняття, iнтегроване в контекст певно! ситуацп.
Лексичнi мовно-мовленнeвi труднощi студенпв трьох дифпiдгруп рiзияться: студенти з низьким рiвнем читацько! та лексично! компетентност мають труднощi пiд час семантизацп денотативних значень лексичних одиниць, як належать як до культурно маркованого, так i до загальновживаного прошарку; конотативних значень лексичних одиниць; важко встановлюють змютову зв'язнiсть окремих висловлень, фокусують увагу на контекстному значенш слова; слабо семантизують фразеолопзми, майже не семантизують iмплiкатiв. Студенти з середшм рiвнем лексично! компетентносп загалом володають лексикою, необхiдною для читання текспв на рiвнi В1, встановлюють змiстову зв'язнiсть окремих висловлень, фокусують увагу на контекстному значенш слова, проте у них виникають труднощi, пов'язанi з семантизацieю лексичних одиниць з конотативною семантикою, iмплiкатiв (найчастiше глобальних i темних). Студенти з високим рiвнем читацько! та лексично! компетентносп загалом без перешкод семантизують лексику тд час читання, встановлюють контекстш значення сл1в, проте вщчувають труднощi пiд час штерпретацп iмплiкатiв.
Для подолання мовно-мовленневих труднощiв, необхiдно дотриматися таких передумов: дiбрати лексику i тексти, якi ввдповвдають рiвню навченостi, орiентованi на розширення та вдосконалення словникового запасу студенпв; сформувати в останнiх вiдповiднi знання про денотативнi i конотативнi значення слiв; сформувати розумiния особливостей слова мовно i мовленнево! одиницц сформувати навички семантизацп' лексичних одиниць у контексп.
Пiд час добору лексичного матерiалу орiентуемося на лексичний мшмум. Вiн охоплюе активний, пасивний та потенцшний словник. В сучаснiй науковш методичнiй лiтературi до активного словника ввдносять лексичнi одиницi, якi використовуе мовець у продуктивному мовленш. Пасивний i потенцшний словник складають лексичш одинищ, якi використовуються в рецептивних видах мовленнево! дiяльностi. До пасивно! лексики належать слова, як1 читач (слухач) може втзнавати та семантизувати тд час сприйняття мовлення. До потенцшно! лексики належать слова, про значення яких читач (слухач) може здогадатися на основа !хньо! схожост з рiдною (iншими iноземними) мовою, так зваш iнтернацiоналiзми, епiдигматичного аналiзу (тобто аналiзу !хнього морфемного складу, за умови що слово складаеться з вiдомих кореневих та афшсальних морфем), процесу конвертаци (тобто переходу слова з одше! частини мови в шшу), встановлення логiки метафоризацп лексично! одинищ (за умови знання та виявлення культурно марковано! вмотивованосп перенесення), контексту. Потенцiйний словник е невичерпним джерелом розширення словникового запасу студенпв i залежить вiд мовленневого досвiду читача.
Для здiйснения процедури добору лексичного та текстового матерiалу необхiдно визначитися з одиницями та критерiями добору. Одиницями добору лексичного матерiалу визначаемо слово з його денотативним та конотативними значеннями, фразеолопчну еднiсть з його семантикою. Визначення критерilв добору орiентоване на реалiзацiю цiлей навчання на певному етат, адже добiр лексики полягае в тому, щоб вибрати з масиву словника ii лексичнi одиницi, ям мае засво!ти студент на певному етат навчання, для здшснення комуткаци в межах певних ситуацiй тощо.
Одним з найголовшших критер^в добору визначають тематичний, вiдповiдно до якого добираемо лексику певно! тематики [2, с. 158]. У процеа добору лексики для навчання фшолога першого курсу орiентуемося на тематику змютових модулiв, якi вивчаються студентами. До таких тем належать: Alive & Well; Right & Wrong; Land & Sea; Magic & Mystery; Parents & Children; Power & Money. Ввдповвдно до кожно! теми добираеться текстовий матерiал, який мютить необхвдну лексику, що дозволяе студентам вiдразу опановувати денотативш та конотативш значення ^в, особливостi !х функцюнування в мовленнi.
_ЛШГВОДИДАКТИКА_
В умовах формування лексично1' KOMneTeHTHOCTi в читанш важливим вважаемо критерiй сполучуваностi, який передбачае добiр лексики, що мае високий коeфiцiент валeнтностi слова у мовленш. У межах означеного критeрiю звертаемо увагу на семантичний дiапазон лексично1' одинищ, який може змiнюватися залежно вiд ïï сполучуваностi.
Критeрiй ввдповвдносп лексики рiвню навчeностi студeнтiв передбачае добiр лексичних одиниць та ïx значень, якими мають оволодiти студенти, залежно ввд рiвня навчeностi: з одного боку, студенти уих дифшдгруп повиннi перманентно розширювати словниковий запас лексикою, що ввдповвдае тeматицi змютових модулiв та рiвню В1+, а з шшого - треба враховувати той факт, що студенти, котрi не мають рiвня В1, повинш засвогги лексику, релевантну нижчим рiвням; студенти з рiвнeм В2 мають поглиблювати лексичш знання на цьому рiвнi, щоб на к1нець першого року навчання досягнути рiвня В2+.
У межах тематичного критeрiю, критерпв сполучуваностi та вiдповiдностi лексики рiвню навчeностi студeнтiв здiйснюемо дифeрeнцiацiю лексики для студенпв з рiзним рiвнeм навчeностi. На основi описаних характеристик рiвнiв лeксичноï пiдготовки студeнтiв рiзниx дифпiдгруп, а також рiвнiв сприйняття i розумiння тeкстiв пiд час читання вважаемо за доцшьне:
• здшснювати добiр лексики в межах стльних для всix дифпiдгруп тем;
• для студенпв з низьким рiвнeм навчeностi добирати загальнорозмовнi та тематичш лeксичнi одиницi, орiентуючись насамперед на ïxнi дeнотативнi значения, та фразеолопчш одиницi;
• для сту.денпв з достатнiм р1внем навченосп добирати тематичш лексичш одинищ, орiентуючись насамперед на 1'хш конотативнi та контекстуальш значення, добирати фразeологiчнi одиницi;
• для студенпв з високий рiвнeм навченосп добирати лeксичнi одиницi, ям вiдображають культурнi та мeнтальнi процеси носив мови, е в тексп глибинними i темними iмплiкатами, потребують iнтeрпрeтацiï рeципiентом.
Отже, в межах критерпв тематичносп, сполучуваностi, вiдповiдностi лексики рiвню навчeностi студeнтiв добiр лексики здшснюеться як добiр i навчання нових лексичних одиниць: 1) з 1'хшми денотативними значеннями; 2) залежно ввд рiвня навчeностi, орiентувания на розширення семантичного поля лексем внаслвдок вивчення конотативних значень.
У межах проблеми навчання читання важливим е врахування критерш словотворчо1' та стройово1' здатностi. Добiр лексики, яка мае стройову здатнiсть, актуальний для студенпв, ршень навчeностi яких не ввдповвдае В1. Як показало тестування, студенти з низьким рiвнeм навчeностi потребують вивчення стройово1' лексики. Студенти з достатшм рiвнeм навченосп загалом володшть стройовою лексикою, проте окрeмi з них потребують удосконалення навичок рецепшвання означено1' лексики. Студенти з високим рiвнeм навчeностi вiльно володiють стройовою лексикою.
Добiр лексики з високою словотворчою здатнiстю е актуальним щодо формування потeнцiйного словника студeнтiв. Знаючи семантику коренево1' морфеми й семантичш вiдтiнки афiксiв, студент у процес читання може семантизувати кiлька десятков поxiдниx слiв, що значно полегшуе процес сприйняття тексту. Вiдповiдно до критерш врахування словотворчо1' здатностi добору шдлягае коренева лексика, яка ввдповвдае заявлeнiй тeматицi та мае високу словотвiрну продуктивнiсть, тобто утворюе велику к1льк1сть дeриватiв.
1ншомовна лексика, яка мае змiстовi та функцiональнi неввдповвдносп з рiдною мовою, викликае суттевi труднощi у студенпв пiд час читання, осшльки студентам властиво переносити уже вiдомi значення та функци слова з рiдноï мови на шоземну (мiжмовна iнтeрфeрeнцiя). Зазвичай, така штерференщя спричинена перенесенням денотативного значення слова в рвднш мовi на конотативш в iнозeмнiй, як1 е культурно та ментально зумовленими й ввдображають лопку будови мовно1' картини свiту.
У зв'язку з цим шд час добору лексики варто спиратися на критeрiй врахування рвдно1' мови, який, з одного боку, дозволить знайти в рiднiй мовi студeнтiв можливi опори для засвоення нових слiв (наприклад, iнтeрнацiоналiзми), а з другого - передбачити можливi помилки у впiзнаваннi, розрiзнeннi, ввдтворенш iншомовноï лексики, викликанi iнтeрфeрeнцiею. Ввдповщно до цього критeрiю, а також враховуючи висновки лiнгвiстiв i методиспв, визначаемо так1 групи лексики, що потенцшно можуть зазнавати мiжмовноï
штерференци: слова, як зб1гаються за звучаниям, але мають р1зн1 значения (наприклад, insult -образа, удар, artist - художник, маляр); слова, як мають стльний денотат i р1зн1 конотативш значення, яких воно набувае у певних контекстах; слова, яш мають стльш iнтегративнi семи, проте рiзияться або звужешстю семантики в iноземнiй мовi вiдносно рвдно!, або, навпаки, набувають бшьш широкого значення в шоземшй мовi порiвняно з рiдною; слова, яш мають схожу графiчну оболонку з рiдною мовою. Усi щ групи лексики потребують добору i спещального навчання. Добiр лексики не вичерпуе проблеми формування лексично! компетентносп в читаннi, бо постае завдання добору текстiв, на основi яких буде здшснюватися навчання лексики.
Добiр текстiв здiйснюемо, орiентуючись на функцп iншомовних текспв: збагачення i розширення знань, досвiду студентiв у рiзних сферах життя (тобто текст мае бути джерелом екстралшгвально! шформацл), тренування з метою засвоення лексико-граматичного матерiалу та забезпечення студентам вправляння в читанш i використаннi певного мовного матерiалу у вiдповiдях на запитання, у процесi вiльного переказу змюту; розвиток усного мовлення на основi прочитаного тексту; розвиток смислового сприйняття тексту - його розумiния. На основi функцiй визначаемо критери добору текспв: зв'язнiсть; змiстова цiлiснiсть; смислова i змiстова завершенiсть; мовна доступшсть; змiст, який мотивуе студентiв; шформацшна насиченiсть; обсяг тексту; автентичнiсть, функциональна зумовленiсть [2; 3].
Зв'язний текст характеризуеться в лопчнш взаемозумовленостi компоненпв тексту, як1 складаються в одне цше (граматично та змiстовно). Змютова цiлiснiсть передбачае наявнiсть чико! змютово! mrnl, спiввiднесения тексту з единим об'ектом, едшсть й однозначнiсть теми та вде!. Змiстова цiлiснiсть орiентована на виклад шформаци вiдповiдно до лопко-смислово! структури. Смислова та змютова завершенiсть виявляеться в осмисленнi змюту, формуваннi висновкiв та оцiнки, зашнченосп кожно! мiкротеми. Мовна доступнiсть полягае у ввдповвдносп лексичного навантаження тексту словниковому запасу студентiв. Змiст тексту повинен мотивувати осатннiх до читання, мiстити цiкаву iнформацiю, розширювати !хш лiнгвальнi та ектралiнгвальнi знання, розвивати мовленневi навички. Iнформацiйно насичений текст повинен мютити данi екстралiнгвального характеру, розширювати лiнгвокра!нознавчi знання та розвивати ввдповвдш навички.
Обсяг тексту мае ввдповщати програмним вимогам - рiвню В1 (тобто майти майже 2000 знаков). Критерiй автентичностi орiентований на добiр текстiв, складених носiями мови, в яких чико простежуеться лопка мовно! картини свiту, особливоси функцюнування мови.
Критерiй функцiональноl зумовленостi орiентований на добiр текстiв, як1 дозволяють реалiзувати комунiкативнi та дидактичнi функцп: у межах предмета нашого до^дження - це формування лексично! компетентность Вiдповiдно до цього критерiю добору i впровадженню у навчальний процес пiдлягають тексти, якi мiстять новi лексичнi та фразеологiчнi одиницi, а також вiдомi лексичнi одиницi, що вiдповiдають рiвню навченостi студентiв.
Для студенпв дифпiдгрупи з низьким рiвнем навченостi необхiдно добирати тексти, яш мiстять таку лексику: загальнорозмовнi слова нейтрально! тематики, що позначають дп, ознаки, предмети, вживаються в рiзних текстах i становлять ядро найбшьш уживано! лексики; тематична лексика та фразеолопя, слова з денотативним значенням, слова, що мають культурно марковаш референти; стройову лексику; кореневi лексеми, що мають високий словотмрний потенщал; похiднi слова, семантика яких встановлюеться за допомогою аналог1в у рiднiй мовi та епiдигматичного аналiзу. Саме на приклада таких текстш будуть формуватися навички спiввiднесення зорового образу слова з семантикою; комбшування ^в у синтагми i цiлi висловлення, надфразовi едност1; здогадування значення слова за контекстом, за його морфемною будовою, схожютю зi словами в рвднш мовi; розпiзнавання та семантизаци фразеолог^чних одиниць; семантизування локальних iмплiкатiв, як1 позначають культурнi реалi!.
Для студенпв з достатнiм рiвнем навченосп необхiдно добирати тексти, що мютять тематичнi лексичнi одиницi, конотативнi значення лексичних одиниць, стiйкi лексичнi едносп (фразеологiчнi одиницi), яких набувае слово в певному контекстi, слова з високою деривацшною здатнiстю; стройову лексику. На основi цих текстiв студенти будуть опановувати навички встановлення змютово! зв'язност1 окремих висловлень, семантизацi! конекторiв зв'язку висловлень у текстi; семантизацп лексичних одиниць, вжитих у переносному значенш, надання емотивно-оцiнних сем лексичним одиницям; фокусування уваги на контекстуальному
_Л1НГВОДИДАКТИКА_
значенш слова, здатносп розумiти логiку набуття словами переносних значень через призму мовно1' картини свгту; розширювати знання про екстралшгвальний простiр.
Для студeнтiв з високим рiвнeм навченосп потрiбно добирати тексти, як мiстять глибиннi i темш iмплiкати, слова-символи, що потребують штерпретацп, використання додаткових джерел iнформацiï. Тексти повинш мати iмплiцитний змiст, неоднозначний смисл, закодований у словах, яш потребують занурення в ментальний та культурний проспр носiïв мови. Зауважимо, що тексти мають включати також нову лексику в ïï денотативному вираженш функцiонального значення, проте шльшсть таких слiв повинна бути обмеженою.
Отже, аналiз науково1' лiтeратури, проведене тестування дали можливiсть визначити певш критерп добору лексичного i текстового матeрiалу з англiйськоï мови для диференцшованого формування лексично1' компeтeнтностi в читанш у студенпв-фшолопв I курсу. На основi критерпв тeматичностi, сполучуваносп, вiдповiдностi лексики рiвню навченосп студенпв, словотворчо1' i стройово1' здатностi здшснено добiр словникового мiнiмуму, який полягае в розширeннi тезаурусу студeнтiв новими лексичними одиницями з ïxнiми денотативними значеннями та в розширeннi семантичного даапазону вiдомиx лексичних одиниць. Вс тексти повиннi бути цiлiсними, зв'язними, завершеним за змiстом i смислом, доступними в мовному аспeктi, автентичними, iнформацiйно насиченими, за обсягом ввдповвдати рiвню В1, В1+, за змютом бути цiкавими й мотивувати студенпв до читання та вивчення мови, однак рiзними за функцiональною зумовлешстю, залежно вiд рiвня навчeностi студенпв i здатносп ïx читати й штерпретувати.
Л1ТЕРАТУРА
1. Загальноевропeйськi рекомендаци з мовно1 освiти: вивчення, викладання, оцiнювання. - К.: Лeнвiт, 2003. - 261 с.
2. Митрофанова К. А. Методика отбора иноязычного лексического материала для обучения студентов медицинских специальностей / К. А. Митрофанова // Известия РГПУ им. А. И. Герцена.
- 2009. - № 98. - С. 155-160. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://cyberleninka.ru/article/nmetodika-otbora-inoyazychnogo-leksicheskogo-materiala-dlya-obucheniya-studentov-meditsinskih-spetsialnostey.
3. Навчальш програми для 10-11 клаЫв загальноосвггшх навчальних закладiв. [Електронний ресурс]
- Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya- 10-11-klasiv.
4. Про затвердження Державного стандарту базово1 i повно1 загально1 середньо1 освiти: Постанова Кабiнeту Мiнiстрiв Украши вiд 23 листопада 2011 р. № 1392. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-п.
5. Робоча програма з шоземно1 мови (англшсько1) для студенпв спeцiальностi «Схвдш мови». - К.: КНУ ш. Т. Шевченка, 2017. - 48 с.
6. Робоча програма з першо1 iнозeмноï мови (англiйськоï) для студенпв за напрямом пiдготовки 6.020303 Фшолопя (Переклад (англiйська)). - К.: КНЛУ, 2015. - 76 с.
7. Negle S. J. Comprehension Theory and Second Language Pedagogy / S. J. Negle, S. L. Sanders // TESOL Quarterly. - 1986. - Vol. 20. - № 1. - P. 9-26.
REFERENCES
1. Zagalnoevropeiski rekomendatsii z movnoi osvity: vyvchennia, vykladannia, otsiniuvannia [European-wide recommendations on language education: study, teaching, evaluation], - Kyiv: Lenvit Publ., 2003. -261 p.
2. Mitrofanova K. A. Metodika otbora inoyazychnogo leksicheskogo materiala dlya obuchenija studentov meditsinskikh spetsialnostej [Methods of selection of foreign lexical material for training students of medical specialties], Izvestiya RGPU im. A. I. Gertsena. - 2009. - № - 98. - РР. 155-160. Available at: http://cyberleninka.ru/article/n/metodika-otbora-inoyazychnogo-leksicheskogo-materiala-dlya-obucheniya-studentov-meditsinskih-spetsialnostey
3. Navchalni prohramy dlya 10-11 klasiv zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. [Curriculum for 10-11 forms of general education institutions] Available at: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya- 10-11-klasiv
4. Pro zatverdzhennya Derzhavnoho standartu bazovoyi i povnoyi zahalnoyi serednoyi osvity. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 22 lystopada 2011 r. [On approval of the State standard of basic and complete general secondary education]. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-п.
_Л1НГВОДИДАКТИКА_
5. Robocha prohrama z inozemnoi movy (anhliyskoyi) dlya studentiv spetsialnosti "Skhidni movy" [Work program for foreign language (English) for students of the specialty "Oriental languages"]. - Kyiv: KNU imeni Tarasa Shevchenka Publ., 2017. - 48 p.
6. Robocha prohrama z pershoyi inozemnoyi movy (anhliyskoyi) dlya studentiv za napryamom pidhotovky 6.020303 Filolohiya (Pereklad (anhliyska)) [Working program for the first foreign language (English) for students in the field of study 6.020303 Philology (Translation (English))]. - Kyiv: KNLU publ., 2015. - 76 p.
7. Negle S. J. Comprehension Theory and Second Language Pedagogy / S. J. Negle, S. L. Sanders // TESOL Quarterly. - 1986. - Vol. 20. - № 1. - P. 9-26.
Стаття надшшла в редакцЮ 29.05.2018 р.
УДК 377: 811.111
IRYNA SKRIL
ID ORCID 0000-0002-5252-0521 [email protected] Senior Lecturer
Lviv Professional College of Hospitality, Tourism and Restaurant Service
Lviv, 36 Puliui St.
PECULIARITIES OF LESSON PLANNING AND ITS RUNNING IN TEACHING ENGLISH FOR SPECIFIC PURPOSES FOR PROSPECTIVE SPECIALISTS IN HOSPITALITY AND RESTAURANT SERVICE
The article analyses the peculiarities of lesson planning in teaching English for Specific Purposes (ESP) for prospective experts in hospitality and restaurant service. The importance of teaching English for professional uses and particularly in the field of hospitality and restaurant service is undeniable. English proficiency is required in all professional areas but it becomes essential in the hospitality industry because of its specific characteristics. Setting objectives, designing lesson planning and developing lesson plans are necessary logical steps in the process of lesson implamentation in teaching ESP for prospective experts in hospitality and restaurant service. The stages of lesson plan are shown. Examples of learning objectives, learning activities and assessment for prospective experts in hospitality and restaurant service are presented. The artile emphasizes the importance of practical usage of theoretical language knowledge, stresses the peculiarities of lesson planning and explores various conditions, stages and organizational forms with their impact on the process of teaching ESP for prospective experts in hospitality and restaurant service.
Keywords: English for Specific Purposes (ESP), lesson planning, learning objectives, learning activities, assessment.
1РИНА СКР1ЛЬ
Старший викладач
Л^вський професшний коледж готельно-туристичного та ресторанного сервюу
м. Л^в, вул. I. Пулюя, 36
ОСОБЛИВОСТ1 ПЛАНУВАННЯ I ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ З 1НОЗЕМНО1 МОВИ ЗА ПРОФЕС1ЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ ДЛЯ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННО1 СПРАВИ
Anani3ywmbcn особливостi планування навчальних занять з тоземног мови за профестним спрямуванням (1МПС) для майбуттх фахiвцiв готельно-ресторанног справи. Важливкть викладання англшськог мови для профестного використання, особливо в сферi гостинностi та ресторанного обслуговування, е незаперечною. Вказано, що досконале володтня англтською мовою потрiбне у вЫх професшних сферах, зокрема в тдустрп гостинностi завдяки свогм специфiчним характеристикам. Постановка цыей, проектування планування i створення платв навчальних занять розглянуто як необхiднi логiчнi кроки у процеЫ проведення занять для навчання тоземног мови за профестним спрямуванням для майбуттх фахiвцiв готельного та ресторанного обслуговування. Показано етапи реалiзацii плану навчальних занять. Представлено приклади навчальних цыей, навчальна дiяльнiсть та оцтювання майбуттх фахiвцiв готельно-ресторанног справи. Вiдзначено актуальтсть практичного
