CC BY
15
удк 330.101.541
а. ю. ллексеевл (дпт)
ЗАГАЛЬН1 ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ РОЗПОД1ЛЬЧИХ В1ДНОСИН В УКРА1Н1 НА МАКРОЕКОНОМ1ЧНОМУ Р1ВН1
Розглянуто проблеми розпод^ доходiв, а також пов'язану з цим проблему бщносп, розглянуто проблему середнього класу. Стаття доповнена аналiзом статистичних даних. Звернута увага на роль держави в сис-темi розпод^ доходiв.
Рассмотрены проблемы распределения доходов, а также связанную с этим проблему бедности, рассмотрена проблема среднего класса. Статья дополнена анализом статистических данных. Обращено внимание на роль государства в системе распределения доходов.
The article discusses the issues of allocation of profits, and the problem of poverty related thereto. It examines the problem of middle class and is complemented by the analysis of statistical data. Attention is paid to the role of state in the system of profits allocation.
Суспшьство, на якому б воно еташ не пере-бувало, являе собою певним чином оргашзова-ну систему. Мюце ж людини в цш системi за-лежить вщ И участ у створенш та розподш суспшьних благ. Люди здавна, ще з чаав рабо-власництва, задавалися питанням як саме треба розподшяти доход та матерiальнi блага, щоб усi учасники цього розподшу мали свою частку. За юторда людства питання розподiлу майже не змiнило свого статусу <^чно! проблеми людства» i залишилося достатньо дискусiйним в еко-номiчнiй науцi. У нашi часи також точаться су-перечки про те, як саме досягти рiвностi в роз-подiлi доходiв, а також чи потрiбна ця рiвнiсть взагалi для нормального функцiонування рин-ково! системи.
У сучасних умовах ринково! економiки про-цес розподiлу е основоположним фактором шдвищення ефективностi економши кра!ни.
Згiдно з специфiкою макроекономiчного аналiзу макроекономiчнi моделi повиннi носити збалансований характер, з якого виходить пра-гнення до рiвностi дослiджуваних показниюв. Тому ми будемо також прагнути досягти недо-сяжного - досягнення вщносно! рiвностi дохо-дiв мiж суб'ектами розподiлу.
Розподiл мае прямий зв'язок з класовою структурою суспшьства. Ленiн писав, що класи -це «велик групи людей, яю рiзняться за !х мю-цем в юторично сформованiй системi суспшь-ного виробництва, за !х вщношенням до засобiв виробництва, за !х роллю у суспiльнiй оргаш-зацп працi та вiдповiдно за способами отри-мання i розмiрам пе! долi суспiльного багатст-ва, якою вони володдать». Тому за допомогою
розподшьчих вiдносин ми можемо мати уяв-лення про iснування середнього класу, класу багатих, бщних. За визначенням яке дають ООН
i Всесвггнш банк: «людина, доходи яко! ста-новлять менше 1 дол. на день, знаходиться на межi бщносп».
Вивчаючи державну статистику в Укра!ш, бачимо, що крило шку розподiлу, яке вщпов> дае найбшьш бiдним, мае щiльнiсть, яка монотонно спадае до малих значень при зменшенш малого доходу. Це значить, що чим менше ма-лий дохщ, тим менше гранично бщних. Гранична бщшсть у вщповщносп до цих даних шби вiдсутня. Вона вiдсутня в тому просторi (прос-торi доходiв), де вона не може не юнувати бо е принциповим явищем. Державна статистика Укра!ни створюе образ безпечного подолання бщносп, а зовсiм не суворий сощальний феномен. Заможш шм'! обстежуються доволi рiдко, а багат - наче взагалi вщсутш. Якщо вiрити цим результатам дослщження, то соцiум взагалi позбавлено не тшьки бiдностi, але й багатства.
За податковою ж статистикою ми маемо щшьшсть розподiлу багатих фiзичних оаб за де-кларованим доходом i бачимо iстотно великий прошарок багатих сшвучасниюв розподiлу. Маемо за щею статистикою iндекс Джинi домогоспо-дарств Укра!ни, дещо бiльше 0,3, в той час, як той же шдекс фiзичних осiб сягае навпъ вище 0.6. Таким чином, ми бачимо, що на Укра!ш е доволi значний прошарок заможних людей.
Зважаючи на статистичш показники, мате-матичнi та економiчнi розрахунки, ми, врештi решт, сьогодш повиннi прийти до зважено! вщ-
повда на таке одночасно просте i складне пи-тання, чи е у нас бiднi в Укра!ш чи немае? Але на питання, яка у нас бiднiсть, ми на сьогодш не маемо ч^ко! вiдповiдi, в статистичному ансамб-лi ринкового соцiуму така константа може з'явитися тiльки тодi, коли И носiй - групування незаможних. Вiд вiдповiдi, чи е у нас офщально бiднi верстви населення залежить багато чого -наше майбутне, наш сучасний стан, як розвинуто! европейсько! кра!ни, навiть наша культура.
В Укра!ш iснуе ще одна проблема розпо-дiлу доходiв - проблема середнього класу. У нас не створеш критерп середнього класу, економетрiя соцiальних груп затрималася на однш точцi, вiдсутнiй мониторинг соцiально активно! i найбiльш масово! частини населення .Нашi «середньо доходш» не мають науково! класифшацп i !х вiдносять то до од-нiе! групи, то до шшо!, залежно вiд доларово-го еквiваленту !х доходу.
Що ж таке «середнш» клас? Вiн повинен знаходитись мiж малоiмущими та сощально -економiчною владою. Середнiй клас повинен не мати проблем виживання, але i не мати ба-гатства, через те вiн - найактившша частина населення. Але для цього вш неодмiнно повинен мати вщносно стабiльнi доходи. Ми пови-ннi всiляко сприяти виникненню i поширенню прошарку середнього класу, який е приоритет-ним класом для нашо! економiки. Саме тому укра!нський уряд проголосив вiйну безробiттю, боргам, бщносп.
Надмiрна нерiвнiсть у розподш доходiв, яка породжена ринковим мехашзмом, повинна пом' якшуватися втручанням держави в даний процес. До цього втручання треба звертатися в результат боротьби знедолених верств за влас-ш iнтереси. Ця боротьба несе на собi iсторiю не одного поколшня людей, вона тривае i пониш. Чи скiнчиться це протистояння, чи виршимо ми проблеми усiх, хто вважае себе «обкраде-ним»? Напевно, що на це питання ми школи не знайдемо вiдповiдi. На цьому етапi нашо! юто-рп ми повиннi лише наблизитись, хоч тршки, до жадано!, «справедливо!» точки розподшу. Згодимося на тому аспект^ що участь держави в перерозподш доходiв е необхiдною цiллю скорочення нерiвностi розподiлу. Участь держави в перерозподш доходiв, для скорочення нерiвностi, реалiзуеться за допомогою трансфе-рних платежiв, впливу на щни та тарифи, та за допомогою iндивiдуального податку.
Велике значення останшм часом для гро-мадян нашо! кра!ни мае пiдтримка менш за-
можних верств населення, надання трансфер-них платежiв, полiтика подолання безробгття, полiтика держави, спрямована на перекваль фiкацiю робiтникiв, професiя яких не вщповь дае потребам сьогодення, - це все повинне сприяти подоланню бiдностi, переходу бщних верств населення до середнього класу, який повинен бути домiнуючим у кра!ш , що хоче досягти устху на свiтовому ринку та у сво!х власних справах.
Державний бюджет 2004 року , як i наступ-ний, е соцiальним. Соцiальну спрямовашсть державного бюджету характеризуе значна час-тка видаткiв соцiального спрямування - близь-ко 50 вiдсоткiв вщ загально! суми видаткiв. За допомогою цього уряд отримуе грош^ необхщ-нi для задоволення загальних потреб, матерiа-льно! пiдтримки тимчасово незайнятих в виро-бництвi, непрацездатних, а також малозабез-печених верств населення. Так, на 2005 рощ, державним бюджетом передбачена допомога незастрахованим особам по догляду за дитиною в розмiрi 100 вщсотюв вiд рiвня забезпечення прожиткового мiнiму протягом трьох роюв.
Крiм того, в 2004 рощ 124,9 тис. сiмей (48,0 % з числа тих, яю звернулися) було при-значено субсиди готiвкою для вiдшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рщкого пiчного побутового палива на загальну суму 36,1 млн грн, у сшьськш мю-цевостi - 81,1 тис. шмей на 22,0 млн грн. Середнш розмiр призначено! субсидi! цього виду на одну шм'ю становив 284 грн.
Держава регулюе рiвень доходiв пращвни-кiв, зайнятих в «суспшьному» секторi економi-ки(бюджетних галузях), чи! прибутки носять фiксований характер. Регулювання досягаеться встановленням мiнiмального рiвня зароб^но! плати. Розмiр мiнiмально! заробiтно! платш повинен забезпечувати мiнiмальний стандарт до-бробуту. Так, мiнiмальна зароб^на плата, пе-редбачена законом Укра!ни «Про Державний бюджет Укра!ни на 2005 рш», встановлений з 1 шчня мiнiмальний рiвень заробiтно! плати в розмiрi 262 грн, а з 1 грудня - 282 грн. Для цього, порiвняно з минулим роком, видатки на оплату пращ збшьшено на суму близько 5,2 млрд грн. Мшмальний розмiр стипендш у вищих та професшно - технiчних навчальних закладах у 2004 рощ порiвняно з 2003 роком збшьшився у 2,3 рази. У 2005 рощ плануеться збшьшення стипендi! на 5,9 %.
В Укра!ш оплата працi залишаеться доволi низькою, хоча останнiм часом спостер^аеть-
ся тенденщя до поступового зростання. Треба вщзначити, що мiж рiзними профешями icHye значна диференцiацiя рiвня оплати пращ. Так, в 2003 середньомюячна зароб^на плата в промисловостi становила 591 грн, у сшьському господарсга - 219 грн. У 2000 р. заробггна плата становила вщповщно - 302 та 114 грн. Най-бiльш оплачуваними залишаються працiвники фiнансових установ, авiацiйного транспорту, та допомiжних транспортних послуг, серед про-мислових видiв дiяльностi - зайнят на шдпри-емствах коксу, продукпв нафтоперероблення. Значно нижчою залишаеться заробiтна плата працiвникiв сiльського, рибного господарства, охорони здоров'я та сощально!' допомоги. Що-до питомо! ваги зароб^но! плати в собiвартостi продукцп, то вона у 90 рр. Становила 15-24 %, а у 2002 р. - 6-7 %. Звщси i низька вартють ро-бочо! сили. За такого рiвня зарплати втрачаеть-ся мотивацiя до пращ. Далi цей процес тривае. До того ж ми маемо випередження за темпами зростання зароб^но! плати, яка вщкидае значну кiлькiсть населення за межу бщносп.
Треба прийняти до уваги той факт, що останнiм часом у свт зростае вага сощально!' сфери у створенш сyспiльно необхiдного продукту. Враховуючи досвiд розвинутих кра!н свггу, де частка зайнятих у сощальнш сферi бiльша, нiж у матерiальномy виробництвi, мо-жемо стверджувати, що стан ще! сфери дiяль-ност мае неабиякий вплив на економiчне життя кра!ни, !! культурне надбання. Працiвники осв> ти, охорони здоров'я, культури, житлово-комунального господарства, тощо вiдiграють значну роль в економщ, а також в процесi роз-подiлy доходiв. Державна полiтика по вщно-шенню до культурно! сфери повинна здшсню-ватися в iм'я майбутнього, в iм'я людини.
Дшсно, на що може сподiватися молода держава, як не на високо освiченy верству населення, глибоко культурну, здорову молодь, яка створить сво!ми силами, сво!ми ро-зумовими здiбностями, необхщне шдгрунтя для майбутнього розквiтy нашо! кра!ни. Ми
не повиннi допустити того стану речей, коли деградащя духовност остаточно вплине на новi поколiння, вирощуючи в них, повагу лише до грошових щнностей.
Укра!на сьогоднi перебувае на стадi! фор-мування ринкових вiдносин, спрямованих на забезпечення нових стандарив добробуту та життедiяльностi людини, на побудову сощально - орiентовано! економiки, що е системою, яка дае проспр свободi розпорядження приватним майном, власними коштами, е свободою надбання доходiв.
Треба створити соцiальну державу, для яко! найвищою цiннотою стане людина, !! життя, -така держава повинна гарантувати належнi умо-ви для матерiального забезпечення людини на рiвнi свiтових стандартiв, для задоволення !! культурних та насущних проблем. Реалiзацiя цих умов досягаеться через соцiально-економiчну полiтику, яка базуеться на певних принципах. Найперший - принцип економiчно! свободи лю-дини, !! право незалежного вибору будь - якого виду дiяльностi. Але, останнiм часом на ринку пращ склалася така ситуащя, яка не дае можли-вост вiльного вибору професi!. Кiлькiсть робо-чих мiсць, в порiвняннi до кшькосп зареестрова-них безробiтних, занадто мала, до попиту на них. У зв'язку з цим, зростае потреба у створенш ро-бочих мюць. Усi цi проблеми стоять перед на-шою молодою державою, вони прагнуть негай-ного виршення, що буде сприяти досягненню розумно! стабшьносп в економiцi кра!ни.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Бюджет -2004: як не поклав, то не в1зьмеш // Урядовий Кур'ер. 2005. № 2. - С. 5.
2. Сощально-економ1чне становище Украни за 2003 // Економют 2003. - № 1 - С.6.
3. Про Державний бюджет на 2005 р1к // Урядовий кур'ер. 2005. - № 249.
Надшшла до редколегп 05.07.2005.
