CC BY
19
Орипнальш дозддження
УДК 612.392.69+616.8-083
DOI: 10.22141/2224-0586.6.101.2019.179597
Тер'в П.С.12, Шкурупй Д.А12
1 Укранська медична стоматологчна академ1я, м. Полтава, Укра'на
2 Вдокремлений пдроздл АсоцюцИ анестезюлопв Укра'ни в Полтавськй область м. Полтава, Укра'На
Резюме. Актуальтсть. Ухвориху критичному стат з гострою церебральною недостаттстю наявт метаболiчнi особливостi, у тому чил i порушення гомеостазу цинку. Мета до^джен-ня — обГрунтування й оцшка клшчно1 ефективностi корекци гомеостазу цинку в штенсивнш терапи nацieнтiв iз гострою церебральною недостаттстю. Матерiали та методи. Проведене клШчне когортне рандомiзоване до^дження за участю 94 дорослих nацieнтiв iз гострою церебральною недостаттстю i гiпоцинкемieю в умовах штенсивно1 терапи. До основног групи (п = 47) увшшли пащенти, яким додатково призначали сульфат цинку моногiдрат та ацетил-цистет термшом до 7дiб, до групи порiвняння (п = 47) — пащенти з традицшною лкувальною тактикою. Оцшювали вмкт цинку, нейронспецифiчноi енолази, активтсть супероксиддисму-тази в кровi, iх зв'язок iз показниками летальностi i тривалостi госпiталiзацii. Результати. На початку спостереження констатоват зниження активностi супероксиддисмутази до 0,02 (0,01; 0,03) Од/мл i тдвищення нейронспецифiчноi енолази до 30 (18,3; 44,9) мкг/л. Наприкшщ спостереження в основтй грут на вiдмiну вiд групи порiвняння констатоват значимi тдвищення цинку до 12,4 (11,2; 15) мкмоль/л, активностi супероксиддисмутази до 0,04 (0,03; 0,05) Од/мл, зменшення нейронспецифiчноi енолази до 22,2 (16,5; 30,7) мкг/л. Серед пацieнтiв, я^ вижили, був наявний зв'язок тривалостi лкування, зокрема i в штенсивнш терапи, з опти-мiзованою тактикою лкування (Я = —0,39; р = 0,008 та Я = —0,34; р = 0,022 вiдповiдно). Установлет зв'язки мiж зменшенням летальностi, вмктом цинку (Я = —0,29; р = 0,021), ак-тивтстю супероксиддисмутази (Я = —0,326; р = 0,013), вмктом нейронспецифiчноi енолази кровi (Я = 0,74; р < 0,001); мiж зменшенням тривалостi госпiталiзацii i рiвнем цинку кровi (Я = —0,32; р = 0,011); мiж зменшенням перебування в умовах iнтенсивноi терапи i знижен-ням вмкту нейронспецифiчноi енолази кровi (Я = —0,37; р = 0,004). Висновки. У пацieнтiв iз гострою церебральною недостаттстю в умовах iнтенсивноi терапи гiпоцинкемiя асощюеть-ся з низькою активтстю супероксиддисмутази i високим вмктом нейронспецифiчноi енолази. Оптимiзована лкувальна тактика вiдновлюe рiвень цинку, збыьшуе активтсть супероксиддисмутази, зменшуе вмкт нейронспецифiчноi енолази, позитивно вiдбиваeться на показниках летальностi i тривалостi госпiталiзацii.
Ключовi слова: гостра церебральна недостаттсть; цинк; супероксиддисмутаза; нейронспеци-фiчна енолаза; штенсивна тератя
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденцГГ: Шкурупш Дмитро Анатолшович, доктор медичних наук, професор кафедри анестезюлоги з штенсивною терашоо, Вищий державний навчальний заклад УкраГни «УкраГнська медична стоматолопчна академiя», вул. Шевченка, 34, м. Полтава, 36011, УкраГна; е-mail: d.a.shkurupiy@gmail.com; конт. тел.: +38 (066) 236-96-70 For correspondence: Dmytro Shkurupii, MD, Professor at the Department of anesthesiology and intensive care, State Higher Education Institution of Ukraine"Ukrainian Medical Stomatological Academy", Shevchenko st., 23, Poltava, 36011, Ukraine; е-mail: d.a.shkurupiy@gmail.com; contact phone: +38 (066) 236-96-70
ОбГрунтування та кдшчна ефектившсть корекци гомеостазу цинку в штенсившй терапи гостроТ церебрально! недостатност
Вступ
Критичний стан — ситуацiя, при якш порушен-ня окремих оргашв i систем життезабезпечення не можуть бути спонтанно коригованi механiзмами саморегуляци органiзму i потребують часткового чи повного протезування шляхом зовнiшнього втру-чання [1]. Не е винятком i метаболiчне забезпечен-ня. Критичний стан спотворюе фiзiологiчнi ланки метаболiзму, змiнюючи потребу i шляхи утилiзацil нутрiентiв [2]. Вщомо про порушення кисневого за-безпечення, енергетичного обмшу, утилiзацii амь нокислот, вуглеводiв, вгтамшв [3—9].
Гострi порушення функцiонування центрально'i нервовоi системи при критичних станах е проявом дл багатьох причин (метаболiчнi церебральнi ура-ження, гострi порушення мозкового кровообiгу, тяжкi черепно-мозковi травми тощо), але ЗСх прин-циповi патогенетичнi механiзми i клшчш прояви е унiверсальними й об'еднуються термiном «гостра церебральна недостатшсть» [10]. О^м метаболiч-них порушень, викликаних унiверсальними ме-ханiзмами критичного стану, у хворих iз гострою церебральною недостатшстю виникають власнi ме-таболiчнi особливостi, пов'язанi з механiзмами церебрального ураження [11].
В таких умовах змшеного метаболiзму в пащен-тiв iз гострою церебральною недостатшстю можна очiкувати порушення мiкроелементного забезпе-чення з боку гомеостазу фосфору, магшю, селену i, зокрема, цинку, що виступае як координуючий i функцiональний компонент багатьох метаболiчних процеав i функцiй у системах саморегуляци орга-нiзму [12—15].
Мета дослщження — обГрунтування й оцiнка клтчно! ефективностi корекцГi гомеостазу цинку в штенсивнш терапп (1Т) пацiентiв iз гострою церебральною недостатнiстю.
Mатерiали та методи
Проведене клiнiчне когортне рандомiзоване до-слщження за участю 94 пацiентiв вiком вщ 18 роюв, якi перебували на л^ванш у вщдшеннях 1Т лжуваль-но-профшактичних закладiв Полтавсько! областi з гострою церебральною недостатшстю, обумовленою нозолопчними формами, що належали до рубрик Мiжнародно'i класифжаци хвороб Х перегляду «Су-диннi мозковi синдроми при цереброваскулярних захворюваннях (160—69), «Внутрiшньочерепна травма» (S06.4-06.6X «Психiчнi i поведiнковi розлади, якi пов'язанi iз вживанням психоактивних речо-вин» (F10—F19). Серед обстежених пацiентiв 32 % (30/94) становили хворi з iшемiчним iнсультом, 47 % (44/94) — пащенти з внутршньочерепними крово-виливами травматичного i нетравматичного генезу, 21 % (20/94) — пащенти з психопатолопчними реак-щями, пов'язаними з вживанням алкоголю. Вс пащ-енти мали лабораторно пщтверджену гiпоцинкемiю.
У плазмi кровi пацiентiв у динамiцi оцiнювали концентрацго цинку колориметричним методом, активнiсть цинкумюного ферменту — супероксид-
^т
дисмутази (СОД) i концентрацiю маркера ушко-дження нейроцитiв — нейронспецифГчно! енолази (НС6) методом iмуноферментного аналiзу. KpiM того, аналiзувались кореляцiйнi зв'язки вказаних показникГв м1ж собою, а також i3 показниками ле-тальносп i тривалостi госпiталiзацГl.
Змiни вказаних показникГв у динамiцi на 1-шу i 7-му добу спостереження ощнювали вщносно контрольних показникiв та залежно вщ проведено! медикаментозное корекцГ!. За цим принципом були утвореш двГ групи пацiентiв по 47 оаб у кожнГй: до основно! групи увшшли пацiенти з оптимiзованою тактикою IT, яка вiдрiзнялась додатковим включен-ням у план лiкування 248 мг/добу цинку сульфату моногщрату ентерально та 300 мг/добу ацетилцисте-!ну внутрiшньовенно термiном до 7 дГ6 вГдповГдно до чинних ГнструкцГй виробниюв; до групи порГвняння увГйшли пащенти з традицшною тактикою IT.
Отримаш емпiричнi данi порiвнювали з конт-рольними значеннями, отриманими в шших досль дженнях у плазмi кровГ здорових дорослих осГ6. ВГдповГдно до цих дослГджень за контрольш показники приймали концентраций цинку 13 мкмоль/л, СОД 0,1 Од/мл, НСе 8,09 мкг/л [16-18]. Пщ час оброб-ки даних також ощнювались зв'язки показникГв, якГ дослГджувались м1ж собою.
Перед проведенням дослГджень у законних пред-ставникГв пацГентГв були отримаш письмовГ акти шформовано! згоди на участь у дослГдженнГ. До-слГдження було схвалено локальним комГтетом Гз бГоетики та вГдповГдало принципам, зазначеним у Гельсшськш декларацГ! 1975 року з подальшими змГнами i доповненнями.
Статистичний аналГз проводився за допомогою методГв описово! статистики i непараметричних критерив, а саме медГани Гз зазначенням верхнього та нижнього квартилГв у виглядГ Ме (50L; 50U), вщ-носнГ значення — вщсотки Гз зазначенням кГлькостГ випадюв проти кГлькостГ спостережень (% (n/N), критерГю знакГв (G) Гз z-поправкою розподГлу (z), критерГю вщповщностГ Шрсона (х2), критерГю Манна — Уттш (U), коефГцГента кореляцГ! (R) Сшрмена. За мГнГмальний рГвень безпомилкового прогнозу приймали p = 0,95, i, вГдповГдно, рГвень ймовГрностГ помилки — р < 0,05.
Результати
Контрольне й емпГричнГ (на 1-шу i 7-му добу спостереження) значення вмюту цинку в кровГ в групах дослщження поданГ на рис. 1.
Як демонструе рис. 1, вмют цинку в кровГ в групГ дослщження на 1-шу добу спостереження, зважаючи на принцип формування групи, природно в 100 % пащенпв (94/94) був нижчим за показники здорових осГб i становив 9,3 (6,97; 10,9) мкмоль/л, що було менше за нижню межу фГзГологГчних значень цього показника в 13 мкмоль/л. ПорГвняння контрольного й емтричних показникГв показало значиму рГзницю в концентрац1ях цинку на 1-шу добу спостереження (G = 0; z = 9,59; p < 0,001). На 7-му добу спостере-
ження в основнiй rpyni (n = 33) bmîct цинку в кро-Bi становив 12,4 (11,2; 15) мкмоль/л проти 11,4 (9,6; 12,6) мкмоль/л у rpyni порiвняння (n = 30) (U = 334; z = 2,22; p = 0,027). При цьому в основнш rpyni у 46 % (15/33) пащенпв концентрацш цинку в кpовi переви-щила нижню межу фiзiологiчного значення,тодi як у груш поpiвняння такi випадки становили лише 20 % (6/30) (х2 = 4,58; р = 0,032). Був установлений прямий коpеляцiйний зв'язок м1ж оnтимiзованою тактикою IT i piвнем цинку в кpовi наприкшщ спостереження (R = 0,28; р = 0,025). Динамжа вмiстy цинку в кpовi в основнiй груш становила 3,45 (2,29; 4,59) мкмоль/л, що було вipогiдно бшьше, н1ж у гpyni nоpiвняння, де цей показник становив 2,48 (0,88; 3,17) мкмоль/л (U = 293; z = 2,77; p = 0,006). В основнш груш pi-вень цинку в кpовi досяг статистично значимого вщ-новлення щодо контрольних показниюв (G = 45,6; z = 0,35; p = 0,728), чого не вщбулось у груш nоpiв-няння (G = 20; z = 3,1; p = 0,002).
Контрольне й емшричш (на 1-шу i 7-му добу спостереження) значення активносп СОД кpовi в групах дослiдження наведенi на рис. 2.
Як демонструе рис. 2, актившсть СОД кpовi в груш дослщження на 1-шу добу спостереження також виявилась нижчою за контрольш значення (0,1 Од/мл) у 100 % обстежених пащенпв (32/32) i становила 0,02 (0,01; 0,03) Од/мл. Поpiвняння контрольного й емтричних показниюв показало значиму piзницю в активносп СОД на 1-шу добу спостереження (G = 0; z = 5,48; p < 0,001). При цьому був установлений значимий прямий кореляцш-ний зв'язок мiж актившстю СОД i вмютом цинку (R = 0,7; p < 0,001). Актившсть СОД кpовi в груш дослщження на 7-му добу спостереження в основнш груш (n = 29) становила 0,04 (0,03; 0,05) Од/мл проти 0,03 (0,02; 0,05) Од/мл у груш поpiвняння (n = 28) (U = 257; z = 2,37; p = 0,018). Лише в 3 % пащенпв (1/29) в основнш груш i в 4 % (1/28) — у груш поpiвняння актившсть СОД досягла фiзiологiчного piвня (х2 < 0,01; р = 0,98). Був установлений прямий кореляцшний зв'язок мiж оптимiзованою тактикою
14 13 12
с
g 11
10 9
13
13
12,4
11,4
1-ша доба
7-ма доба
Контрольш значення •—• Основна група •—• Група порiвняння
Рисунок 1. Контрольне й емпричн (на 1-шу i 7-му добу спостереження) значення вмсту цинку в кровi в групах дослщження
IT й актившстю СОД кpовi наприкшщ спостереження (R = 0,32; р = 0,016). Hi в основнш груш, m в груш поpiвняння актившсть СОД кpовi не досягла статистично значимого вщновлення щодо контрольних показниюв (G = 3,45; z = 4,83; p < 0,001 та G = 3,57; z = 4,72; p < 0,001 вщповщно).
Контрольне й емшричш (на 1-шу i 7-му добу спостереження) значення вмюту НС6 в кpовi в групах дослщження наведет на рис. 3.
Як показано на рис. 3, вмют НС6 у кpовi в груш дослщження на 1-шу добу спостереження в 100 % пащенпв (32/32) був вищим вщ показниюв здо-рових оаб i становив 30 (18,3; 44,9) мкг/л, що було вище вщ фiзiологiчного значення цього показника в 8,09 мкг/л. Поpiвняння контрольного й емтричних показниюв показало значиму piзницю в концен-тpацiях НС6 на 1-шу добу спостереження (G = 100; z = 5,48; p < 0,001). При цьому не було встановлено значимого кореляцшного зв'язку мiж вмютом НС6 i цинку в кpовi (R = —0,11; p = 0,56). Вмют НС6 в кpовi на 7-му добу спостереження в основнш груш (n = 29) становив 22,2 (16,5; 30,7) мкг/л проти 28,6
8
0,120,1 0,08 Л 0,060,04 0,02 0
0,11
------------+ 0,11
0,02
0,02
1-ша доба
0,04
0,03
7-ма доба
Контрольш значення Ш Л Основна група Група порiвняння
Рисунок 2. Контрольне й емшричш (на 1-шу i 7-му добу спостереження) значення активносп СОД кровi в групах досл'1дження
35 30 25 20 15 10
30
30
28,6
22,2
3,09
8,09
1-ша доба
7-ма доба
Контрольш значення •—• Основна група Група порiвняння
Рисунок 3. Контрольне й емшричн (на 1-шу i 7-му добу спостереження) значення вмсту НСЕ у кровi в групах досл'1дження
5
0
(22,1; 61,9) мкг/л у групi порiвняння (п = 28) (и = 89; z = —4,6; р < 0,001). Слiд зазначити, що рiвень НСе не досяг фiзiологiчного рiвня в жодного пашен-та ^ вiдповiдно, не досяг статистично значимого рiвня контрольного показника ш в основнiй групi (G = 100; z = 5,2; р < 0,001), ш в груш порiвняння (G = 100; z = 5,2; р < 0,001). Проте був встановлений прямий кореляцшний зв'язок м1ж оптимiзованою тактикою 1Т i вмiстом НСе в кровi наприкiнцi спо-стереження (R = —0,29; р = 0,029).
При ощнщ клтчно! ефективностi в груш досль дження не було встановлено значимого кореляцш-ного зв'язку призначення оптимiзованоI тактики 1Т iз летальшстю пацieнтiв (R = —0,06; р = 0,541), тривалютю лiкування ^ = —0,09; р = 0,412) i пере-буванням в умовах 1Т (R = —0,05; р = 0,623). Однак серед пащенпв, яю вижили, був наявний зв'язок двох останшх показникiв з оптимiзованою тактикою 1Т (R = -0,39; р = 0,008 та R = -0,34; р = 0,022 вщповщно). Крiм того, установлений позитивний клтчний вплив, що ре^зовуеться через наявнiсть зв'язкiв, зареестрованих на 7-му добу спостережен-ня м1ж зменшенням летальностi, вмiстом цинку ^ = -0,29; р = 0,021), актившстю СОД (R = -0,326; р = 0,013), вмютом НСе у кровi (R = 0,74; р < 0,001); м1ж зменшенням тривалосп госпи^зацй i рiвнем цинку в кровi (R = -0,32; р = 0,011); м1ж зменшенням перебування в умовах 1Т i зниженням вмiсту НСе в кровi (R = -0,37; р = 0,004).
Обговорення
На початку дослщження в пацiентiв iз гострою церебральною недостатнiстю за наявностi дефщи-ту цинку були встановленi низька активнють СОД i високий рiвень НСе. Оскiльки СОД е цинквмюним ферментом, то, ймовiрно, й низька активнють може бути обумовлена цинк-дефщитним станом ^ вщпо-вщно, скоригована екзогенним введенням цинку [19], що i було пщтверджено результатами даного дослщження.
Крiм того, результати даного дослщження, отри-манi на 7-му добу, свщчать про наявнiсть оберненого зв'язку м1ж проведеною тактикою 1Т i вмiстом НСе. Оскiльки НСе е маркером тяжкосп церебрального ураження [20], можна стверджувати, що оптимiзо-вана тактика 1Т зменшувала вираженють церебрального ураження. Проте вмют НСе не мав значимо! кореляци з вмiстом цинку. Ймовiрно, змши в концентраций НСе вщбулись не скiльки через додаткове призначення цинку, скшьки через включення в те-рапiю ацетилцисте!ну, який е його транспортером та донатором сульфпдрильних груп [21]. Вщомо про вплив цього засобу не лише на оксидативний стрес, але й на викликане ним церебральне ураження [22, 23]. Таким чином, рiвень НСе не лише вщбивае силу нейронального ушкодження, а й може слугува-ти маркером оксидативного ураження мозку [24, 25].
Слщ зазначити, що незважаючи на позитив-нi змши в активносп СОД i концентраций НСе пiд впливом оптимiзованоI тактики 1Т, цi показники не
^т
вдалось скоригувати до рiвня фiзiологiчних значень, що вимагае збшьшення тривалостi або використан-ня альтернативних шляхiв корекци встановлених патогенетичних змш.
У даному дослiдженнi не було пщтверджено значимого впливу обрано! тактики 1Т на летальнiсть пащенпв, однак доведений й зв'язок iз зменше-ним вмiстом цинку, СОД i високою концентращ-ею НСе. У той же час демонстроваш залежносп зменшення термiнiв госпiталiзацй i перебування в умовах 1Т в оаб, якi вижили, за умови застосуван-ня оптимiзованоI тактики 1Т. Це збiгаеться з дани-ми про вплив забезпечення адекватносп гомеостазу цинку на медико-сощальш показники, у тому чи^ в пацiентiв в умовах 1Т [26-28], та свщчить про кль нiчну ефективнiсть оптимiзованоI тактики 1Т в па-шенпв, якi брали участь у дослщженш.
Висновки
У пацiентiв iз гострою церебральною недостат-нiстю, якi потребують 1Т, вихiдна гiпоцинкемiя асоцiюеться з низькою актившстю СОД i високим вмютом НСе. Оптимiзована тактика 1Т на вiдмiну вiд традицшно! дозволяе вщновити рiвень цинку та сприяе значному збiльшенню активностi СОД i зменшенню вмiсту НСе в кровь Змши вмюту цинку, СОД i НСе протягом спостереження безпосередньо чи опосередковано пов'язаш з вибором тактики 1Т. Застосування оптимiзованоI тактики 1Т демонструе свою клiнiчну ефективнiсть, позитивно впливаючи на показники летальносп, тривалосп госпiталiзацй, термiн перебування в умовах 1Т.
Конфлшт iнтересiв. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту штереав при пiдготовцi дано! статтi.
1нформашя про ф1нансування. Робота виконана без зовшшньо! фшансово! пщтримки.
Внесок кожного з автор1в в роботу над статтею: Терiв П.С. — збiр, обробка, аналiз отриманих даних, написання тексту; Шкурупш Д.А. — концепц1я та дизайн дослiдження.
Список лператури
1. Спирин А.В. Общая патология критических, терминальных и постреанимационных состояний (лекция). Медицинский вестник Башкортостана. 2015. № 5. С. 127-131.
2. Марочков А.В., Точило С.А., Шваренок В.В., Ми-гунова У.С. Применение витаминов и микроэлементов в комплексном лечении критических состояний и синдрома полиорганной дисфункции: методические рекомендации. Витебск: ВГМУ, 2019. 60 с.
3. Орлов Ю.П., Афанасьев В.В. Гипоксия и гипероксия в практике анестезиолога-реаниматолога. Роль сукцинатов при критических состояниях. Новости хирургии. 2018. № 2. Т. 26. С. 226-237. doi: 10.18484/2305-0047.2018.2.226.
4. Усенко Л.В., Царев А.В. Современные возможности энергопротекции при критических состояниях. Медицина неотложных состояний. 2016. № 4. С. 72-78. doi: 10.22141/2224-0586.4.75.2016.75820.
5. Поляков И.В., Золотухин К..Н., Лейдерман И.Н. Влияние искусственной вентиляции легких на реальную энергопотребность у пациентов хирургического отделения реанимации и интенсивной терапии. Креативная хирургия и онкология. 2017. № 2. Т. 7. С. 16-21. doi: 10.24060/20763093-2017-7-2-16-21.
6. Алексеева Е.В. Изменение содержания глутами-новой кислоты в плазме крови у больных в критическом состоянии при гипоксии. Вестник современной клинической медицины. 2016. Т. 9. Вып. 5. С. 14-25. doi: 10.20969/ VSKM.2016.9(5).14-25.
7. Матолтець Н.В. Роль та мкце т-3 жирних кислот у регуляцп синдрому системног вiдnовiдi на запалення в пацieнтiв, як отримують ттенсивну терапю. Медицина неотложных состояний. 2016. № 6. С. 135-139. doi: 10.22141/2224-0586.8.79.2016.90370.
8. Моргунов Л.Ю. Гипергликемия критических состояний у пациентов без диабета. Эндокринология: новости, мнения, обучение. 2018. № 2, Т. 7. С. 14-25. doi: 10.24411/23049529-2018-12001.
9. Ломиворотов В.В., Дерягин М.Н., Абубакиров М.Н., Фоминский Е.В., Непомнящих В.А Дефицит тиамина и его коррекция при критических состояниях. Вестник анестезиологии и реаниматологии. 2017. № 5. Т. 14. С. 73-81. doi: 10.21292/2078-5658-2017-14-5-73-81.
10. Никонов В.В., Курсов С.В., Яковцов И.З. и др. Проблемы недифференцированной терапии у больных с синдромом острой церебральной недостаточности (аналитический обзор). Часть 1. Медицина неотложных состояний. 2016. 1(72). С. 30-38.
11. Потапов А.А., Крылов В.В., Гаврилов Г.А и др. Рекомендации по диагностике и лечению тяжелой черепно-мозговой травмы. Часть 2. Интенсивная терапия и нейромони-торинг. Вопросы нейрохирургии» имени Н.Н. Бурденко. 2016. № 1. С. 98-106. doi:10.17116/neiro201680198-106.
12. Ярошецкий А.И., Конаныхин В.Д., Степанова С.О., Резепов Н.А. Гипофосфатемия и рефидинг-синдром при возобновлении питания у пациентов в критических состояниях (обзор литературы). Вестник интенсивной терапии имени А.И. Салтанова. 2019. № 2. С. 82-91. doi: 10.21320/1818-474X-2019-2-82-91.
13. Свиридов С.В., Веденина И.В., Кочергин В.Г. Вероятность развития гипомагниемии у хирургических больных. Российский медицинский журнал. 2017. № 23(3). С. 158164. doi http:. dx:.doi.org/10.18821/0869-2106-2017-23-3-158-164.
14. Cirino Ruocco M.A., Pacheco Cechinatti E.D., Barbosa F. Jr, Navarro A.M. Nutrition Zinc andselenium status in critically ill patients according to severity stratification. 2018. № 45. Р. 85-89. doi: 10.1016/j.nut.2017.07.009.
15. Терiв П.С., Шкурупш Д.А. Цинк-залежш впливи при ттенсивнш терапп у хворих з неврологiчною nатологieю. Вкник проблем бюлогп i медицини. 2014. Вип. 2, Т. 3(109). С. 48-52.
16. Алиева Т.У., Федоров С.В., Свиридов С.В. Концентрация цинка и меди в плазме крови у больных с гнойными ранами мягких тканей. Анестезиология и реаниматология. 2010. № 3. С. 8-12.
17. Полунина О.С., Филиппова М.О., Севостьяно-ва И.В., Воронина Л.П. Активность супероксиддисмутазы
при фибрилляции предсердий. Современные проблемы науки и образования. 2016. № 6. URL: http: www.science-education.ru/ ru/article/view?id=25640.
18. Рахимбаева Г.С. Нейрон-специфическая энолаза в сыворотке крови как диагностический маркер эпилепсии. Мiжнародний неврологiчний журнал. 2011. № 2. С. 123-128.
19. Paz Matias J., Costa e Silva D.M., Climaco Cruz K.J. et al. Effect of zinc supplementation on superoxide dismutase activity in patients with ulcerative rectocolitis. Nutr. Hosp. 2014. 17. 31(3). P. 1434-7. doi: 10.3305/nh.2015.31.3.8402.
20. Ruslin M, Wolff J, Yusuf H.Y., Arifln M. Z, Boffano P, Forouzanfar T. Use of neuron-specific enolase to predict mild brain injury in motorcycle crash patients with maxillofacial fractures: A pilot study. Chin. J. Traumatol. 2019. 22(1). Р. 47-50. doi: 10.1016/j.cjtee.2018.12.004. PubMed PMID:30837107; PubMed Central PMCID: PMC652957.
21. Sun Q., Zhong W, Zhang W. et al. Zinc deficiency mediates alcohol-induced apoptotic cell death in the liver of rats through activating ER and mitochondrial cell death pathways. Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. 2015. 1. 308(9). Р. 75766. doi:10.1152/ajpgi.00442.2014. PubMed PMID: 25767260; PubMed Central PMCID: PMC4421018.
22. Mokhtari V., Afsharian P., Shahhoseini M., Kalan-tar S.M. Review on Various Uses ofN-Acetyl Cysteine. A Cell. J. 2017.19(1). P. 11-17. PubMed PMID: 28367412; PubMed Central PMCID: PMC5241507.
23. Tardiolo G., Bramanti P., Mazzon E. Overview on the Effects of N-Acetylcysteine in Neurodegenerative diseases. Molecules. 2018. 13. 23(12). pii: E3305. doi:10.3390/molecules23123305. PubMed PMID: 30551603; PMCID: PMC6320789.
24. Strapazzon G., Malacrida S, Vezzoli A. et al. Oxidative stress response to acute hypobaric hypoxia and its association with indirect measurement ofincreased intracranial pressure: a field study. Sci. Rep. 2016. 6. 32426. doi: 10.1038/srep32426. PubMed PMID: 27579527; PubMed Central PMCID: PMC5006564.
25. Ciancarelli I., De Amicis D., Di Massimo C. et al. Peripheral biomarkers of oxidative stress and their limited potential in evaluation of clinical features of Huntington's patients. Biomarkers. 2014. 19(6). Р. 452-6. doi: 10.3109/1354750Х.2014.935955/
26. Lin P.H., Sermersheim M., Li H., Lee P.H.U., Steinberg S.M., Ma J. Zinc in Wound Healing Modulation. Nutrients. 2017.10(1). pii: E16. doi: 10.3390/nu10010016. PubMed PMID: 29295546; PubMed Central PMCID: PMC5793244.
27. Hasanzadeh Kiabi F., Alipour A., Darvishi-Khezri H., Aliasgharian A., Emami Zeydi. Zinc Supplementation in Adult Mechanically Ventilated Trauma Patients is Associated with Decreased Occurrence of Ventilator-associated Pneumonia: A Secondary Analysis of a Prospective, Observational Study. Indian J. Crit. Care Med. 2017. 21(1). Р. 34-39. doi: 10.4103/09725229.198324. PubMed PMID: 28197049; PubMed Central PMCID: PMC5278588.
28. Lee Y.H., Bang E.S., Lee J.H. et al. Serum Concentrations of Trace Elements Zinc, Copper, Selenium, and Manganese in Critically Ill Patients. Biol. Trace Elem. Res. 2019. 188(2). P. 316-325. doi:10.1007/s12011-018-1429-4. PubMed PMID: 30047077; PubMed Central PMCID: PMC6424942.
Отримано/Received 11.07.2019 Рецензовано/Revised 29.07.2019 Прийнято до друку/Accepted 14.08.2019 ■
т
Терив П.С.12, Шкурупий Д.А.1- 2
1 Украинская медицинская стоматологическая академия, г. Полтава, Украина
2 Обособленное подразделение Ассоциации анестезиологов Украины в Полтавской области, г. Полтава, Украина
обоснование и клиническая эффективность коррекции гомеостаза цинка в интенсивной терапии острой церебральной недостаточности
Резюме. Актуальность. У больных в критическом состоянии с острой церебральной недостаточностью имеются метаболические особенности, в том числе и нарушения гомеостаза цинка. Цель исследования — обоснование и оценка клинической эффективности коррекции гомеостаза цинка в интенсивной терапии пациентов с острой церебральной недостаточностью. Материалы и методы. Проведено клиническое когортное рандомизированное исследование с участием 94 взрослых пациентов с острой церебральной недостаточностью и гипоцинкемией в условиях интенсивной терапии. В основную группу (п = 47) вошли пациенты, которым дополнительно назначали сульфат цинка моногидрат и ацетилцистеин сроком до 7 суток, в группу сравнения (п = 47) — пациенты с традиционной лечебной тактикой. Оценивали содержание цинка, нейронспецифи-ческой енолазы, активность супероксиддисмутазы в крови, их связь с показателями летальности и продолжительности госпитализации. Результаты. В начале наблюдения констатированы снижение активности супероксиддисмутазы до 0,02 (0,01; 0,03) Ед/мл и повышение нейронспецифиче-ской енолазы до 30 (18,3; 44,9) мкг/л. В конце наблюдения в основной группе в отличие от группы сравнения констатированы значимые повышения цинка до 12,4 (11,2; 15) мкмоль/л, активности супероксиддисмутазы до 0,04 (0,03; 0,05) Ед/мл, уменьшение нейронспецифической енола-
зы до 22,2 (16,5; 30,7) мкг/л. У выживших пациентов была связь продолжительности лечения, в том числе и в интенсивной терапии, с оптимизированной тактикой лечения ^ = -0,39; р = 0,008 и R = -0,34; р = 0,022 соответственно). Установлены связи между уменьшением летальности, содержанием цинка ^ = -0,29; р = 0,021), активностью супероксиддисмутазы ^ = -0,326; р = 0,013), содержанием нейронспецифической енолазы крови ^ = 0,74; р < 0,001), между уменьшением продолжительности госпитализации и уровнем цинка крови ^ = -0,32; р = 0,011), между уменьшением пребывания в условиях интенсивной терапии и снижением содержания нейронспецифической енолазы крови ^ = -0,37; р = 0,004). Выводы. У пациентов с острой церебральной недостаточностью в условиях интенсивной терапии гипоцинкемия ассоциируется с низкой активностью супероксиддисмутазы и высоким содержанием нейронспецифической енолазы. Оптимизированная лечебная тактика восстанавливает уровень цинка, увеличивает активность супероксиддисмутазы, уменьшает содержание нейронспецифической енолазы, положительно отражается на показателях летальности и продолжительности госпитализации.
Ключевые слова: острая церебральная недостаточность; цинк; супероксиддисмутаза; нейронспецифическая ено-лаза; интенсивная терапия
P.S. Teriv1-2, D.A. Shkurupii1-2
1 Ukrainian Medical Stomatological Academy, Poltava, Ukraine
2 Separate Division of the Association of Anesthesiologists of Ukraine in Poltava region, Poltava, Ukraine
The rationale and clinical efficiency of zinc homeostasis correction in intensive therapy of acute cerebral insufficiency
Abstract. Background. Critically ill patients with acute cerebral insufficiency present with metabolic features, including violations of zinc homeostasis. The purpose of the work is to substantiate and evaluate the clinical efficacy of the correction of zinc homeostasis in the intensive care of patients with acute cerebral insufficiency. Materials and methods. A clinical cohort randomized study involved 94 adult patients with acute cerebral insufficiency and hypozincaemia in intensive care. The main group (n = 47) included the patients who had additionally prescribed zinc sulfate monohydrate and acetylcysteine for up to 7 days; the comparison group (n = 47) included the patients undergone the traditional treatment management. The content of zinc, neuron-specific enolase, the activity of superoxide dis-mutase in the blood, depending on the treatment tactics, their relationship with mortality rates and duration of hospitalization were assessed. Results. At the beginning of the observation, a decrease in the activity of superoxide dismutase to 0.02 (0.01; 0.03) U/ml and an increase in the neuron-specific enolase to 30 (18.3; 44.9) ng/l were found. At the end of the observation in the main group, in contrast to the comparison group, a significant increase in zinc content to 12.4 (11.2; 15) ^mol/l and superoxide
dismutase activity to 0.04 (0.03; 0.05) U/ml was registered; neuron-specific enolase reduced to 22.2 (16.5; 30.7) ^g/L. The surviving patients showed an association of the duration of treatment, including in intensive care unit, with optimized treatment management (R = -0.39; p = 0.008 and R = -0.34; p = 0.022, respectively). The relationship between reduced mortality, zinc content (R = -0.29; p = 0.021), superoxide dismutase activity (R = -0.326; p = 0.013), and the content of neuron-specific blood enolase (R = 0.74; p < 0.001); between a decreased duration of hospitalization and a blood zinc level (R = -0.32; p = 0.011); between a decrease staying in intensive care unit and a decrease in the blood content of neuron-specific enolase (R = -0.37; p = 0.004). Conclusions. In patients with acute cerebral insufficiency in intensive care, hypozincaemia is associated with low superoxide dismutase activity and high levels of neuron-specific enolase. Optimized treatment management restores zinc levels, increases the activity of superoxide dismutase, reduces the content of neuron-specific enolase, and has a positive effect on mortality rates and duration of hospitalization. Keywords: acute cerebral insufficiency; zinc; superoxide dis-mutase; neuron-specific enolase; intensive care
