CC BY
29
В. М. Осипов
д-р екон. наук, професор Н. О. Кухарська канд. екон. наук О. О. Ворожейкм
м. Одеса
ОБГРУНТУВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 ДОЦ1ЛЬНОСТ1 СТВОРЕННЯ 1МПОРТОЗАМ1НЮЮЧИХ ВИРОБНИЦТВ В РЕГ1ОН1 (НА ПРИКЛАД1 ПРОДУКЦП ХАРЧОВО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 ОДЕСЬКОГО РЕГ1ОНУ)
Змiни, що вiдбуваються в економiцi Укра1ни, ви-явили ряд нових невирiшених проблем методолопчного характеру, що мають велике науково-практичне значен-ня для забезпечення сталого розвитку промислового ви-робництва. Одним з таких питань, що потребують вирь шення, е забезпечення конкурентоздатност вироблено'1
промислово'1 продукци з метою насичення внутршньо-го ринку iмпортозамiнюючою продукцiею вiтчизняного виробництва i устшно'1 iнтеграцií Укра1ни у свiтове еко-номiчне спiвтовариство.
У сучасних умовах украшський ринок характеризу-еться гнучюстю, широким поеднанням рiзних форм влас-
носи та посиленням конкурентно! боротьби. У зв'язку з цим виникае необхщнють розробки такого економiчного механiзму, який дозволив би виробникам постшно в!д-слщковувати змiни ринково! ситуаци та кон'юнктури, застосовувати на практицi вiдповiднi методи ефективно! конкурентно! стратег!! економiчного розвитку з метою замiщення iмпорту впчизняними товарами.
Для забезпечення стабiльного економiчного зрос-тання важливим фактором е розвиток конкурентоспро-можного iмпортозамiнного промислового виробництва, що сприяе рацiональному i ефективному використанню ресурсного потенцiалу.
Свгговий досвiд показав, що стратегiя розвитку iм-портозамiнюючого виробництва зiграла важливу роль в економiчному прогресi ряду кра!н, що розвиваються, як! зволти в ходi iндустрiального розвитку спочатку змiцнити внутрiшнiй ринок i нацюнальну економiку за допомогою полiтики iмпортозамiщення, а потiм перейти до моделi експортоорiентовано! економiки.
Однак динамiчна i ефективна стадя iмпортозамiщен-ня не повинна займати великий вiдрiзок часу, тому «те-пличний» режим функцюнування нацiонально!' економiки, який заснований на протекцiонiзмi та виражений у вщ-сутностi конкуренцй з боку шоземних компанiй не сприяе створенню гнучко! та ефективно! економiчно!' системи.
Iмпортозамiщення являе собою процес скорочення або припинення iмпорту певних товарiв шляхом !х замь щення на внутршньому ринку кра!ни аналогiчними вь тчизняними, як! або адекватнi iмпортним товарам, або володiють бiльш високими споживчими властивостями, або !х вартють не вище iмпортно!. Таким чином поль тика iмпортозамiщення передбачае розвиток економши переважно за рахунок внутршшх ресурсiв кра!ни.
Головною метою розвитку iмпортозамiщення е покращення зовнiшньоторговельного балансу репону; ефективне та рацiонально обГрунтоване задоволення внутрiшнього ринку високоякюною продукщею влас-ного виробництва, аналогiчною тай, що iмпортуються в регiон; шдвищення ефективностi використання сиро-винних ресуршв, що iмпортуються, шляхом створення конкурентного середовища для внутрiшнiх виробни-ыв та стимулювання iмпортозамiнюючих виробництв; створення нових робочих мюць. При належному рiвнi державно! пiдтримки iмпортозамiщення стане певним стимулом для розвитку i захисту власного виробництва.
Значне число робта таких авторiв як О. Бланшард, М. Кремер, А. Дггон, Г. Тейл, П. 1зард, М. Джей, Л. При-четт, М. Голдстайн, М. Хан, Дж. Маркес, А. Сенхадж та iн. присвячено оцшщ впливу рiзних чинниюв попиту на iмпорт в розвинених кранах i кранах, що розвиваються, в кранах з переходною економiкою, а також аналiзу окремих факгорiв, що визначають динамку випуску та iмпорту.
Проблемнi питания регулювання розвитку iмпорто-зам1нюючих виробництв розглядалися i продовжують ви-свiтлюватися в наукових роботах укра!нських учених-еко-номiстiв, таких як Амоша О. I., Б!лорус О. Г., Буркинський Б. В., Вахненко Т. I., Гальчинський А. С., Геец В. М., Жалило Я. I., Коломiец I. Ф., Крючкова I. В., Кузьмш О. 6., Но-в1цький В. 6., Чумаченко М. Г. та ш. Проте низка питань, що стосуються доцiльностi створення iмпортозамiнюючих виробництв, залишаеться не вирiшеною. Саме це й обумо-вило вибiр теми та актуальшсть даного досл!дження.
Проблема можливоста та економiчно! доцiльностi замiщення iмпортно! продукцi! вiтчизняними аналогами багатоаспектна i включае в себе рiвень якостi, який в змозi забезпечити втачизняш пiдприемства, складнос-тi зi знаходженням ринкiв збуту, необхiднiсть захисту внутршнього ринку вiд iноземно! конкуренцй та iн. Але при цьому втачизняне виробництво, яке пiдлягае iмпор-тозамiщенню, дозволить надати робочi мюця сво!м гро-мадянам i зберегти додаткову вартють, яка не потрапляе в кра!ну, якщо купувати продукцш за кордоном.
Беручи до уваги цтьове завдання стратег!! iмпор-тозамщення — оптимiзацiю ефективностi експорт-но^мпортного балансу — необхiдно прийняти в якоста цiльово! спрямованостi iмпортозамiщення зростаючий показник ступеня використання власного виробничого потенщалу, як однiе! з найбтьш ймовiрних i виправда-них стратегш економiчного розвитку регiону. Крiм того, за своею вихщною родовою ознакою iмпортозамiщен-ня нацiлене на полшшення, тобто на системний ефект, одержуваний суспiльством або окремим економiчним суб'ектом в!д використання дано! стратег!!.
У тдсумку, iмпортозамiщення мае сенс i е доцiль-ним у тих випадках, коли воно створюе передумови для нормального функцюнування нацюнально! економши, даючи можливостi вiтчизняному виробниковi вирiвню-вати сво! позиц!! на внутршньому ринку.
Визначення економiчно! доцiльностi створення iм-портозамiнюючих виробництв (на прикладi Одеського регiону) передбачае:
I. Мониторинг iмпортних постачань товарiв в регюн за перiод 2007—2011 рр.. i вибiр низки товарних позицiй з найбтьшими обсягами iмпорту з урахуванням потен-цiйно! можливостi виробник^в репону випускати анало-гiчний iмпортозамiнюючий товар або товар-субститут.
II. Розрахунок коефщенив спiввiдношення обсягiв iмпорту до виробництва по кожному виду товарiв стьсько-господарсько! та харчово! продукц!! в регюш та на пiдставi цього сшввщношення — розрахунок iнтегрального показ-ника спiввiдношення обсягiв iмпорту до виробництва.
III. Визначення економiчно! дощльноста створення конкурентоспроможних импортозамiнюючих виробництв в регюш (на прикладi мшерально! та газовано! води з доданням цукру) на основi розрахунку еластич-ностi попиту на товари за низкою факторiв.
Одеський регюн мае значний природно-ресурс-ний, виробничий, науково-техшчний та трудовий по-тенщал для збiльшення обсягiв власного виробництва продукц!!, яка на даний час iмпортуеться. Внутршнш ринок е достатньо великим для нарощування виробни-цтва вiтчизняних аналопв iмпортовано! продукц!!.
У 2011 р. зовшшньоторговельш операц!! на ринку това-рiв зд!йснювались з партнерами 156 кра!н свiту. При цьому спостеркалось зб!льшення як експорту товарiв на 24,2 %, так i iмпорту — на 20,6 %, загальний обсяг яких склав 1541,1 млн. дол. США та 4014,2 млн. дол. вщповщно. Частка п!д-приемств регiону в загальному обсязi експорту товарiв Укра!ни складае 3,5 %, iмпорту — 6,9 %. Зовшшня торг!вля товарами характеризуеться негативним сальдо (табл. 1).
На збереження негативного сальдо зовшшньо! торгiвлi товарами вплинуло суттеве погiршення сальдо в торгiвлi жирами та олiею тваринного або рослинного походження; !стiвними плодами, гор!хами та цитрусо-
Таблиця 1
Зовшшньоторговельний оборот товарами Одесько!" обласп, млн. дол. США [1; 2; 3; данш Головного управлшня статистики в Одеськш област1]
Показники 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004
Експорт 498,1 434,7 580,4 527,6 597,7 979,7 1048,9 1053,6
Iмпорт 568,5 505,3 596,6 648,8 725,3 1160,0 1246,9 1285,2
Оборот 1066,6 940,0 1177,0 1176,4 1323,0 2139,7 2295,8 2338,8
Сальдо -70,4 -70,6 -16,2 -121,2 -127,6 -180,3 -198,0 -231,6
Показники 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Експорт 1019,4 766,4 1098,5 2314,9 1445,2 1684,4 1541,1
Ъмпорт 1988,1 1955,4 2581,8 6077,4 3476,8 4482,0 4014,2
Оборот 3007,5 2721,8 3680,3 8392,3 4922,0 6166,4 55555,3
Сальдо -968,7 -1189,0 -1483,3 -3762,5 -2031,6 -2797,6 -2473,1
вими; овочами i корнеплодами та продуктами !хньо! переробки; текстильним та трикотажним одягом, меха-нiчними, електричними машинами та устаткуванням, меблями, керамiчними виробами, склом та виробами iз скла, полiмерними матер1алами, пластмасами та каучуком, виробами iз шкiри, взуттям, засобами транспорту.
В наслщку монiторингу iмпорту уах видав товарно! номенклатури можна видлити товарi, як! не пщлягають iмпортозамiщенню i деылька груп з точки зору можливосл реатзаци полiтики iмпортозамiщення в Одеському регiонi:
— товарш позици з «критичним iмпортом», в яких важко реалiзувати полiтику iмпортозамiщення через, на-приклад, кращi умови для вирощування певних стьсько-господарських культур в iнших крашах (цитрусов^ кава, какао та продукти з нього, чай, прянощ^ тютюн) або не-значна кiлькiсть вiдповiдних корисних копалин (нафта);
— товарнi позици, iмпорт за якими може бути за-мiщений нацiональним виробництвом у короткостро-ковiй перспективi (продукти стьськогосподарсько! та харчово! промисловостi, виробництво меблiв — замiсть експорту деревини та iмпорту деревини й меблiв; виробництво паперу, ирашок, скляних пляшок, виробництво литва чорних металiв для машинобудування);
— товарнi позици, де можливе часткове замiщення iмпорту за рахунок державних i приватних швестицш (косметичнi препарати, мило, мийнi засоби, продукщя швейно! промисловостi, взуття, головш убори, пара-сольки, вироби з каменю, гiпсу, цементу);
— товарш позици, де замщення 1мпорту потребува-тиме комплексно! м1жгалузево! полiтики iз залученням на-укових к1л, науково-освиних заклада (фармацевтична про-дукцiя, виробництво сучасного механiчного обладнання);
— товарш позици, де iмпортозамiщення можливе через створення вщповщних виробництв в регюш шо-земними компанiями, а також в коопераци з впчизняни-ми пщприемствами (виробництво побутово! технiки).
У сучаснш кризовiй ситуаци iнвестицií найвипдш-ше та доцiльнiше вкладати в галузi зi швидкою оборот-нютю, що мають короткi iнвестицiйнi цикли та гаран-тований попит — в харчову промисловють. Швестици в харчову промисловють «потягнуть за собою» швестици в сiльське господарство.
Для визначення перелiку продукци, що тдлягае iмпортозамiщенню, було здiйснено монiторинг вше! стьськогосподарсько! продукци та продукци харчово! промисловостi (1—24 УКТЗЕД), на яю припадае 20,6 % вiд загального обсягу iмпорту Одесько! областi, за перь од 2007-2011 рр.. за кодами УКТЗЕД (17400 позицш) i вироблено! продукци в цих же промислових сегментах за кодами КВЕД (350 позицш) [4, с. 49]. Щ коди прак-
тично не стикуються мiж собою в силу того, що коди УКТЗЕД з 2003 р. приведет у вщповщнють стандартам 6С, а коди КВЕД збереглися на рiвнi 1996 р.
Для щентифкаци товарiв промислового виробни-цтва за кодами КВЕД до Товарно! номенклатури зо-внiшньоекономiчноí' дiяльностi Укра!ни (УКТЗЕД) ви-бiрка iмпортних товарiв проводилася за десятизначного коду УКТЗЕД. Враховуючи, що десятизначний код УКТЗЕД охоплюе значну номенклатуру товарiв, з метою бтьш точного порiвняльного аналiзу, було вiдiбрано найменування вироблено! продукци з вщповщними характеристиками за дев'ятизначним кодом КВЕД.
В результата мониторингу динамки сшввщношення найб]льших обсягiв iмпорту до виробництва кожного виду стьськогосподарсько! та харчово! продукци було розра-ховано середньогеоме^чш коефщенти спiввiдношення обсягiв iмпорту до виробництва кожного окремо обраного товару по кодам УКТЗЕД та КВЕД за кожний рк: перю-ду, що аналiзуеться. Визначення iнтегрального показника цього сшввщношення стало п]дставою для групування товарних позицiй за ступенем !х iмпортозамiщення: iнтер-вал розподлу iнтегрального показника вiд 0,0002 до 0,14 вщповщае IV ступеню; 0,141-0,29 — III ступеню; 0,291— 0,445 — II ступеню; >0,5 — I ступеню iмпортозамiщення (результати розрахунюв та чотири ступенi iмпортозамi-щення представлено у роботi [5, с. 339]). При цьому, чим бтьша величина штегрального показника, тим значущють iмпортозамiщення для Одесько! областа збiльшуеться, що в]дпов]дае 1-му ступеню iмпортозамiщення.
Для визначення економiчно! доцтьноста створення конкурентоспроможних импортозамiнюючих виробництв в регюш обрано товарну позицш iз групи товарiв, що вщносяться до вищого 1-го ступеню iмпортозамiщен-ня. У зв'язку зi складнiстю одержання статистично! iн-формаци в Головному управлiннi статистики в Одеськш областi (згiдно Закону Укра!ни «Про державну статистику») для розрахунюв узято мшеральну та газовану воду з доданням цукру (код товару зпдно УКТЗЕД 2202000000, зпдно КВЕД 15.98.12.300), по як1й було можливо одержа-ти найб]льшу юлькють статистичних даних. Величина iн-тегрального показника спiввiдношення обсягiв iмпорту до виробництва дано! товарно! позици дорiвнюе 0,6958.
Для того, щоб достовiрно оцшити доцiльнiсть iмпор-тозамiщення мшеральних та газованих вод з доданням цукру в Одесько! обласп, нами було проаналiзовано низку методик, що описують залежнють попиту на iмпортнi товари в]д основних фактс^в [6; 7; 8; 9; 10; 11]. Слщ в]д-значити, що в укра!нсьюй науковiй лiтературi до теперш-нього часу немае обГрунтованого п]дходу до визначення перспективи iмпортозамiщення на регiональному рiвнi.
Основою методики обГрунтування доцтьноста iм-портозамщення е розрахунок еластичностi попиту на iм-портнi та вiтчизнянi товари за цшою на продукцiю, '!! якю-тю та доходом споживачiв. Ттьки за умови збалансовано! комбшац!! цих факторiв можливо створення ефективних i конкурентоспроможних iмпортозамiнюючих виробництв. Таким чином система рiвнянь, що описують еластичнють попиту за вищенаведеними факторами, може служити так званим «пдом» пiдприемця-виробника iмпортозамiнюю-чо! продукци. Розглянемо види кореляцш, що статистич-но описують залежнiсть попиту на продукцш вiд цiни.
Типова модель еластичноста попиту на товари вну-трiшнього виробництва та iмпортнi товари залежно вiд змiни цш мае наступний вид [11, с. 151—152]:
(1)
,
де М — обсяг iмпортноi' продукци; D — обсяг внутршнього споживання; р6 — цша виробниюв вiтчизняноi' продукци; рт — цiна iмпортноi' продукци; а — втьний член; 8 — еластичнють замщення; Нше — кшькють спостережень.
У результатi кореляцшно-регресшного аналiзу iмпор-ту та споживання мшеральних та газованих вод з доданням цукру iз достовiрнiстю близькою до 100 % було встановле-но, що коефщенти а та 8 дорiвнюють вщповщно 3,377 та 4,119. Це означае, що зниження цши на вичизняну продукцш може сприяти покращенню конкурентних позицш укра!нських виробниюв на ринку. Таким чином, перспективною сл!д визнати цшову конкуренцiю.
Для формування бтьш повного уявлення про стан ринку важливо розглянути вплив доходiв громадян на рiвень споживання iмпортно! продукци (рiвняння 2, 3 та 4). Еластичнють попиту за цшою та доходом опису-еться за допомогою наступного рiвняння регреси:
де р — вiльний член; ер — еластичнють попиту за цшою; е1 — еластичнють попиту за доходом; I — дох!д спожи-вачiв.
У результатi кореляцiйно-регресiйного аналiзу за допомогою шструменту eViews залежиiсть попиту на iм-портну продукцiю в!д цiни та рiвня доходiв споживачiв отримуе наступний вигляд:
= -0441 - ? ю-' - о !.-.■ (3)
Економiчний змют даного рiвняння полягае у тому, що попит на iмпорт практично не еластичний за цiною, а цтком залежить вщ доходу споживачiв. Даний тип регреси може використовуватися для створення коротко-строкових сценарних механiзмiв для оцiнки попиту на iмпортну продукцiю залежно вщ цiни та доходу спожива-чiв. У такому випадку рiвняння регреси отримае вигляд: М.
ми
.= е-0,441 ,р-9,21п-«
(4)
щ
де — сшввщношення иоказниив обсягу ¡мпорт-
но! продукцГ! за поточний та майбутнш роки; е — основа натурального логарифму (константа, дорiвнюе 2,718)
Для детально! оцшки ринку з точки зору вгтчиз-няного виробника мшеральних та газованих вод з доданням цукру необидно включити до рiвняння регреси показник якость Основною характеристикою якостi
продукци будемо вважати конкурентоспроможиiсть, яка базуеться на хiмiчному складi мiнеральних вод, а також основних споживчих характеристиках, а саме зручноста упаковки, дотримання технологш виробництва (згiдно зi знаками якоста).
У результатi кореляцiйно-регресiйного аналiзу споживання та iмпорту мшеральних та газованих вод з доданням цукру отримано наступне рiвняння регреси:
(5)
Ото
де -щ — сп1вв1дношення конкурентоспроможност1 (якостi) мшеральних та газованих вод з цукром iмпорт-ного та внутршнього виробництва.
Оскшьки попит на iмпорт фактично не залежить в!д цiни, то доля iмпорту в споживаннi еластична за вну-трiшньою цiною на мшеральш та газованi води з доданням цукру. Також iмпорт залежить в!д спiввiдношення показник^в якоста продукц!! та доходiв споживачiв.
Таким чином, виникае можливють на основi даних рiвнянь регрес!! створити сценарну модель залежноста iмпорту та внутршнього виробництва мiнерально! та газовано! води з доданням цукру в!д вищезазначених чинниыв: цiни, якостi iмпортно! продукци та продукци внутршнього виробництва, доходiв споживачiв (рис. 1).
Модель основана на прогнозуванш двох фондiв ^1оек) на рш наступний за базисним:
1) iмпорту товару (за формулою 4);
2) внутршнього виробництва залежно в!д змiни тенденцiй iмпорту за формулою 5.
В моделi прописаш такi регулятори: дохiд спожи-вачiв, цiна та конкурентоспроможнiсть продукц!! вну-трiшнього виробництва.
За допомогою розроблено! в програмному серед-овищi !ТЫпк моделi можна виявити мiнiмальнi та мак-симальнi меж! попиту на мшеральш та газоваш води з доданням цукру. За юнуючих умов та сталосп доходiв громадян ^=1) з'являеться тенденцiя до збiльшення частки iмпорту у споживаннi (рис. 2). Тобто юнуе по-тенцiал створення iмпортозамiнюючих виробництв. Для того, щоб змшити негативну тенденцiю збiльшення iмпорту, було проведено моделювання змiни частки iм-порту залежно вiд цши та якосп вiтчизняно! продукц!!. У результата моделювання встановлено, що при виве-денш якостi укра!нсько! продукци на рiвень iз зарубiж-ними аналогами та встановленнi цiни 4,7 дол. за дека-лiтр, з'являеться тенденщя до зниження частки iмпорту.
За таких умов виникае додатковий попит на втачиз-няну продукцш у коридорi вiд 50,82 до 94,38 тис. дека-лiтрiв на рш.
Для того, щоб забезпечити укра!нськ!й продукц!! конкурентоспроможиiсть на рiвнi iмпортних аналогiв не-обх!дно створити сучасну лiнiю розливу води та замшити харчовi добавки на вщповщш натуральнi речовини (на-приклад: аспартам, який мiстить метанол i фенталанш, що несприятливо впливають на мозок i руйнують нервовi клiтини [12], — на цукор; бензоат натрш, який може ви-кликати окислювальний стрес в шлунково-кишковому трактi [13], — на аскорбшову i лимонну кислоту; смаковi замiнники i добавки — на концентрат натурального соку). Цього можна досягти не виходячи за рамки розрахунково-го збтьшення цiни до 4,7 дол. за дал (цша ЕXW).
Рис. 2. Динамка спiввiдношення обсягiв iмпорту мшеральних та газованих вод з доданням цукру до споживання залежно вiд регуляторiв
Висновки та рекомендацн. Основою методики ви-значення доцшьноси створення Гмпортозамшюючих виробництв в регюш стала ощнка еластичност попиту на товар за основними чинниками, якГ впливають на цей попит, а саме: щнов1 фактори, реальш доходи спо-живачГв, а також яюсть вироблено! продукцп.
Розроблена сценарна модель залежносл обсяпв Гм-порту та внутрГшнього виробництва мшеральних та газованих вод з доданням цукру вГд вищеназваних чинникiв дае можливють визначення перспективи iмпортозамiщення вГд 50,82 до 94,38 тис. декалгтрГв на рiк (що складае в середньо-
Таблиця 2
Розрахунок соб1вартост1 минерально! та газовано! води з доданням цукру (при випуску продукцп 94,38 тис. дал/рж)
Рис. 1. Сценарна модель залежнот iмпорmу та внутршнього виробництва мтеральних та газованих вод з доданням цукру в облат
Собiвартiсть укра!нсько! солодко! мшерально! та газовано! води, випущено! за свiтовими стандартами складатиме близько 3,5 дол. за декалГтр (на даний момент собiвартiсть основно! маси укра!нських солодких мшеральних вод близько 2 дол. США) (табл. 2).
Показники кг/дал грн/кг грн. дол. США
ВартГсть сировини, в т. ч.
- витрати води 9,5 0,2 1,9 0,232
- витрати цукру 0,64 5,5 3,52 0,429
- витрати лимонно! кислоти 0,013 11,3 0,145 0,018
- витрати аскорбшово! кислоти 0,026 7 0,18 0,022
- витрати натуральних харчових добавок (наприклад, концентро-ваного соку) 0,95 3,5 3,32 0,405
- витрати вуглекислоти 0,01 5 0,05 0,006
ВартГсть пляшки та етикетки 6,67 1 6.67 0,833
Показники грн/рж грн/дал дол./дал
Зарплатня працГвникам 150000 1,58932 0,194
Нарахування на зарплатню 57000 0,603942 0,074
Зарплатня загальновиробничому персоналу 324000 3,432931 0,419
Нарахування на зарплатню 123120 1,304514 0,159
Зарплатня адмшютративному персоналу 240000 2,542912 0,31
Нарахування на зарплатню 91200 0,966306 0,118
Електроенерпя 7590 0,08042 0,01
Комунальш послуги 38400 0,406866 0,05
Збут, включаючи транспорты видатки 75438 0,799301 0,097
Показники грн. грн/дал дол./дал
АмортизацГя обладнання 700312,9 0,778 0,09489
Усього собiвартiсть, дал 3,47
За умови шдвищення щни, якост продукцп та появи додаткового попиту у розмГрГ 50,82—94,38 тис. декалiтрiв на рГк, виробник отримуватиме прибуток вщ 27 тис. дол. (песимютичний сценарiй) до 116 тис. дол. США на рж (оптимютичний сценарiй). Рента-бельнiсть продукцп таким чином коливатиметься у межах вщ 13 до 35 %.
му 35 % Гмпортозамщення цГе! товарно! позицп, що надхо-дить в Одеську область) при виконанш наступних умов:
— пiдвищення якостГ та екологiчностi укра!нсько! продукцп до рГвня Гмпортних аналогiв;
— встановлення внутрГшньо! цГни продукцп на рГв-нГ 4,7 дол. США за декалГтр (дiюча внутрГшня цiна — 3,5 дол., а Гмпортна — 12 дол. за дал);
— збереження реальних доходiв населення на piBHi 2011 року.
У результата розрахуныв co6iBapTOCTi мшераль-но'1 та газовано'1 води з доданням цукру було визначено можливють випуску ще'1 товарно'1 позицй' з рентабельною вiд 13 до 35 %.
Запропонована методика визначення економiчноï доцтьноста iмпортозамiщення е унiверсальною й може бути використана для будь-яко'1 продукцй' харчово'1 про-мисловостi, дае можливють оцшити перспективнiсть створення або нарощування iмпортозамiнюючих виробництв обрано'1 товарно'1 позицй'.
Список використаних джерел
1. Статистичний щорiчник Одесько'1 областi за 2003 рш. — Держкомстат Украши. Одеське обласне управлш-ня статистики, 2004. — 491 с.;
2. Статистичний щорiчник Одесько'1 областi за 2008 рш. — Держкомстат Украши. Одеське обласне управ-лiння статистики, 2009. — 547 с.;
3. Статистичний щорiчник Одесько'1 областi за 2010 рш. — Держкомстат Украши. Одеське обласне управ-лiння статистики, 2011. — 539 с.
4. Кухарська Н. О. ОбГрунтування розвитку iмпор-тозамiнюючих виробництв в регюш (на прикладi сшь-ського господарства i харчовiй промисловостi Одесько'1 областа) / Н. О. Кухарська, О. О. Ворожейкш // Регю-нальна економiка. — 2012. — № 2. — С. 48—54.
5. Кухарська Н. О. Перспективи розвитку iмпорто-замшюючих виробництв в регюш (на прикладi Одесько'1 областа): [монографiя] / Кухарська Н. О., Ворожейкш О. О. // Формування конкурентоспроможно'1 економжи регiону Украшського Причорномор'я / [за ред. акад. НАН Украши Б. В. Буркинського]. — Одеса : 1ПРЕЕД НАН Украши, 2012. — 492 с.
6. Kravis, I. B., Lipsey, R. E. International trade prices and price proxies / The Role of the Computer in Economic and Social Research in Latin America, ed. by Nancy D. Rug-
gles. NBER. — 1974. C. 253-268 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.nber.org/chapters/c6625.pdf.
7. Chiarlone, S. Trade of Quality Differentiated Goods and Import Elasticity. — CESPRI Working Papers 112. — 2000. Universita' Bocconi, Milano, Italy [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.biblio.liuc.it/liuc-pap/pdf/72.pdf.
8. Erkel-Rousse, H., Mirza, D. Import Price Elasticities: Reconsidering the Evidence // Canadian Journal of Economics. — 2002, Vol. 35. C. 282-306 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/downl oad?doi=10.1.L202.2440&rep=rep1&type=pdf.
9. Mustafa Akal. Estimating Trade Elasticities of Turkey With OECD Countries: A Panel Approach // European Journal of Social Sciences — Volume 15, Number 3 (2010). — P. 371-381 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.eurojournals.com/ejss_15_3_08.pdf.
10. Кадочников, П. А. Анализ импортозамещения в России после кризиса 1998 года / П. Кадочников. — Москва: ИЭПП, 2006. — 148 с.: ил. — (Научные труды / Ин-т экономики переход. периода. № 95). — ISBN 5-93255194-1 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// www.iep.ru/files/text/working_papers/95.pdf.
11. Отчет о научно-исследовательской работе по теме «Разработать методические положения стратегии развития рынков агропродовольственной продукции в условиях международной экономической интеграции» М.: Российская академия сельскохозяйственных наук. Государственное научное учреждение Всероссийский институт аграрных проблем и информатики им. А. А. Никонова, 2011. — 186 с. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.viapi.ru/ download/2011/20111118-rep-bor.pdf.
12. Epoch Times Aspartame Can Mess Up Your Body and Brain [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.theepochtimes.com/news/8-4-8/68870.html.
13. E211 Бензоат натрия [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.calorizator.ru/addon/e2xx/e211.
