CC BY
122
9. Polozhennya pro provadzhennya diyal'nosti z administruvannya nederzhavnogo pensijnogo fondu, zatverdzhene rozporyadzhennyam Derzhavnoyi komisiyi z regulyuvannya ry'nkiv finansovy'x poslug Ukrayiny' № 1660 vid 20 ly'pnya 2004 roku (Oficijny'j visny'k Ukrayiny' vid 27.08.2004 - 2004 r, № 32, stor. 184, stattya 2188, kod aktu 29731/2004) : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0990-04.
10. Polozhennya pro poryadok vy'znachennya chy'stoyi vartosti akty'viv nederzhavnogo pensijnogo fondu (vidkry'togo, korporaty'vnogo, profesijnogo), zatverdzheno rishennyam Derzhavnoyi komisiyi z cinny'x paperiv ta fondovogo ry'nku 11.08.2004 r. № 339.
11. Polozhennya pro podannya administratorom nederzhavnogo pensijnogo fondu zvitnosti z nederzhavnogo pensijnogo zabezpechennya, zatverdzheny'm rozporyadzhennyam Derzhavnoyi komisiyi z regulyuvannya ry'nkiv finansovy'x poslug Ukrayiny' vid 22.06.2004 r. № 1100.
12. Polozhennya (standart) buxgalters'kogo obliku 15 «Doxid» : Nakaz Ministerstva finansiv Ukrayiny' vid 29 ly'stopada 1999 r. № 290: http://www.minfin.gov.ua/archive/&cat_id=924.
13. Polozhennya (standart) buxgalters'kogo obliku 16 «Vy'traty'» : Nakaz Ministerstva finansiv Ukrayiny' vid 31 grudnya 1999 r. № 318: http://www.minfin.gov.ua/archive/& =92408.
14. Cy'bul'ny'k M.O. Osobly'vosti obliku doxodiv ta vy'trat nederzhavny'x pensijny'x fondiv // Pry'chornomors'ki ekonomichni studiyi. - 2016. - №9-2. - S. 121-125.
15. Cy'bul'ny'k M.O., Gura N.O. Konceptual'ni zasady' udoskonalennya finansovoyi zvitnosti nederzhavny'x pensijny'x fondiv// Visny'k Ky'yivs'kogo nacional'nogo universy'tetu imeni Tarasa Shevchenka. Ekonomika.; vidp. red. V.D. Bazy'levy'ch. - 2013. - Vy'p. 6(147). - S. 33-38.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Гайдук 1ван Степанович, асшрант ДННУ «Академiя фшансового управлшня», вул. Пщварська, 52, м. Перяслав-Хмельницький, Кшвська область, 08401, Украша e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Гайдук Иван Степанович, аспирант ГУНУ «Академия финансового управления», ул. Пидварська, 52, м. Переяслав-Хмельницкий, Киевская область, 08401, Украина e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Gayduk Ivan Stepanovich, post-graduate student «Academy of financial management», 52 Pidvarska atreet, Pereyaslav-Khmelnytsky, 08401, Ukraine e-mail: [email protected]
УДК 338.45:621
МАШИНОБУДУВАННЯ УКРА1НИ: РЕТРОСПЕКТИВА ТА ПЕРСПЕКТИВИ *
Гахович Н.Г., Завгородня М.Ю.
Предмет роботи - дослдження структурних диспропорцй в розвитку машинобудування УкраУни.
Метою статт'1 е аналiз та обфунтування розвитку машинобудування УкраУни в напрямi розвитку внутршнього ринку основних виробництв.
Метод / методолог'т проведення роботи - використанi загальнонауков методи, зокрема: порiвняння, '¡ндукци та дедукцн, аналзу та синтезу тощо.
Результати роботи - дослджено сучасний стан внутршнього ринку та iмпорту основних груп машинобуд'вноУ продукцИ. Розкрито специфку впливу кризового спаду обсягiв виробництва, зм/'н внутр шнього зовн шнього попиту на динам ку структурних диспропорц й в розвитку основних виробництв машинобудування, яка характеризуеться: зменшенням частки машинобудування в структур промислового виробництва; неефективнютю процесу ¡нтеграц'УУ у свтовий ринок; збльшенням впливу зовншнх чинникв; значною iмпортозалежнiстю, що пдривае розвиток внутршнього ринку; розривом взаемозв'язку виробництва певних товарв з внутрШнм попитом. Запропоновано першочерговi заходи державно)' полтики у контекст/ реал'зацИ потенцалу машинобуд 'вно'У галуз.
Висновки - структура виробництва машинобудування покращилась внасл'док появи осередкв зростання, що представляють компанИ, ор1'ентован1' на випуск продукцИ з високою часткою додано)' вартост .
Ключов'1 слова: машинобудування УкраУни, трансформаця, внутршне споживання, внутр'шнш ринок, додана вартсть.
* Стаття публiкуeться у рамках виконання НДР «Структурна трансформаця украГнськоГ npoMu^oeocmi».
© Гахович Н.Г., Завгородня М.Ю., 2017
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 34/1
37
МАШИНОСТРОЕНИЕ УКРАИНЫ: РЕТРОСПЕКТИВА И ПЕРСПЕКТИВЫ
Гахович Н.Г., Завгородняя М.Ю.
Предмет работы - исследование структурных диспропорций в развитии машиностроения Украины.
Целью статьи является анализ и обоснование развития машиностроения Украины в направлении развития внутреннего рынка основных производств.
Метод и методология проведения работы - использованы общенаучные методы, в частности: сравнение, индукции и дедукции, анализа и синтеза и др.
Результаты работы - исследовано современное состояние внутреннего рынка и импорта основных групп машиностроительной продукции. Раскрыта специфика влияния кризисного спада объемов производства, изменений внутреннего и внешнего спроса на динамику структурных диспропорций в развитии основных производств машиностроения, которая характеризуется: уменьшением доли машиностроения в структуре промышленного производства; неэффективностью процесса интеграции в мировой рынок; увеличением влияния внешних факторов; значительной импортозависимостью, что подрывает развитие внутреннего рынка; разрывом взаимосвязи производства определенных товаров с внутренним спросом. Предложены первоочередные меры государственной политики в контексте реализации потенциала машиностроительной отрасли.
Выводы - повышение конкурентоспособности машиностроения зависит от: способности промышленности соответствовать мировым требованиям по регуляторным практикам, формирования условий для производства инновационной продукции и обновления предприятий, увеличение экспорта продукции в условиях диверсификации рынков сбыта.
Ключевые слова: машиностроение Украины, трансформация, внутреннее потребление, внутренний рынок, добавленная стоимость.
MECHANICAL ENGINEERING OF UKRAINE: RETROSPECTIVE AND PROSPECTS
Gahovich N.G., Zavgorodnia M.Y.
The subject of the work - the researching of structum disparities mechanical engineering development in Ukraine.
Purpose - The article aim is an analysis and justification of mechanical engineering Ukraine towards the development of the internal market of basic production.
Method and methodology of work - This paper used general scientific methods, such as: comparison, induction and deduction, analysis and synthesis and ect.
Scope of the results - the current state of the domestic market and import of main groups of engineering products was exprored. The specific impact of the crisis decline on production, influence of internal and external demand changes assessed for dynamic structural imbalances of the development of basic mechanical engineering, which are characterized by: a decrease in the share of machinery in the structure of industrial production; the inefficiency of the process of integration into the global market; increasing influence of external factors; import dependence, what constrains the internal market development and violats the relationship between the goods production and internal demand. In article were determined a priority measures of the state policy in the context of potential mechanical engineering.
Conclusions - production engineering structure improved due to the appearance of cell growth, representing a company focused on production of products with high added value.
Keywords: mechanical engineering of Ukraine, transformation, domestic consumption, internal market, added value.
Актуальшсть теми. Машинобудування УкраУни юнуе в складних умовах на глобальному, макро- та мезорiвнях: уповтьнення економiчного зростання торговельних партнерiв Укра'ни; негативного впливу зовшшньокон'юнктурних шош; девальваци гривш; втрати росшського ринку через пол^ику iмпортозамiщення РФ, санкци; непросто' адаптаци до вимог Угоди про асо^ацш з GC та процедур техшчного регулювання, стандартизаци та сертифкаци; неналагодження шституцшних механiзмiв пщтримки швестування та довгострокового кредитування, а також надзвичайно високо''' залежност вщ iмпорту високотехшчного обладнання та складових.
Перспективи подальшого розвитку галузi пов'язан з подоланням тенденци падшня обсяпв виробництва на основi зростання виробництва для внутршнього ринку, реалiзацN потен^алу iмпортозамiщення та пщвищення конкурентоспроможност в^чизняноТ продукци, розвитку мiжгалузевих штеграцшних процеав та зв'язш вгору i вниз по технолопчному ланцюжку. Цей шлях нейтралiзуе дш кон'юнктурних шош, перетворюючи внутршне виробництво на платформу для експансп шновацшноТ й конкурентоспроможноТ продукци на свтовий ринок.
Ступнь дослщження дано! проблеми вченими. Проблематику конкурентоспроможност в^чизняноТ' промисловост у рiзних площинах (св^овому економiчному простора макро-, мезо- та мiкроекономiчному вимiрi) дослщжували провщш украшсью науковцi: Чумаченко М. Г., Лященко П. I., Алимов О. М., Агафонов О. К. та iншi науковцк Грунтовний аналiз системних проблем розвитку реального сектору
нацiональноТ економiки з огляду на Т'х вирiшення задля досягнення зростання конкурентоспроможностi нацiонального виробництва представлено авторськими колективами вчених: О.Амошi [1], В.Ляшенко [2] та Шинкарук Л.В. i Кiндзерського Ю.В. [3].
Детальний аналiз структури украТнськоТ промисловосп, аналiз реального сектору нацiонального виробництва з огляду на формування та збереження потен^алу в умовах кризи та посткризового вщновлення, наслщш для машинобудування Укра'Тни вiд Т'Т членства у Свп~овм органiзацiТ торгiвлi (СОТ) у разi спiвпрацi з кражами GC i Митного союзу здшснили колективи вчених таких установ: 1нституту економiки промисловостi (О.Амоша та шшО, Науково-дослiдного центру iндустрiальних проблем розвитку [4] та Нацюнального iнституту стратепчних дослiджень [5, 6].
Разом з тим, з'явилися роботи практичного спрямування, що описують перспективи розвитку певного вузького сегменту машинобудування. Фахiвцi [7] оцшили попит в^чизняно'Т електроенергетики та населення як iмпульс розвитку в^чизняного електромашинобудування, розглянули питання комплексного iмпортозамiщення в приладобудуваннi та iнших галузях промисловостк
Про актуальнiсть i наукову значущють розглянутих в статтi питань свщчить Т'х недостатнiй рiвень розробленост в умовах подолання наслiдкiв кризових явищ та потреба в Т'х бiльш детальному вивченнi в розрiзi продукцiТ.
Мета дано! статтi полягае в ретроспективному аналiзi розвитку машинобудування Укра'Тни та обфунтуванш перспектив розвитку внутршнього ринку основних виробництв галузк
Виклад основного матерiалу. Для пщвищення темпiв i якостi економiчного зростання i переходу до неоiндустрiалiзацiТ повинно бути забезпечено зростання переробно'Т промисловосп, що випереджае темпи зростання ВВП. В спе^альному комюнiке eврокомiсiТ декларуеться шлях до загального зростання на базi створення додано'' вартостi, концентраци зусиль в напрямку ренесансу промисловост i збiльшення Т'Т внеску у ВВП до 2020р. з 15,1 до 20%, а також пщвищення продуктивност через iндустрiалiзацiю[8]. Внутршнш ринок розглядаеться як нарiжний камiнь економiчного успiху. Узагальнення свiтового досвiду дозволяе зробити висновок про те, що заходи iз розвитку внутршнього ринку залишатимуться iстотним важелем промисловоТ пол^ики та ефективним способом розширення участ краТ'н у глобальних ланцюгах створення додано'Т вартостк
Провiдну роль в цьому зростанн повинно вiдiграти в^чизняне машинобудування, яке забезпечуе внесок 31,3% у 2014 р. до валово'Т додано'Т вартост промисловостi. Водночас, частка машинобудування в структурi переробно'Т промисловост УкраТни значно нижча (10,2% у 2016 р.) шж у розвинених кра'Тнах свiту, зокрема: Угорщинi - 41,4%, Ымеччиш - 42,8%, Япони - 42,2%, Китаю - 32,9%, Словени - 30,7%, РумунiТ' -28,7%, Франци - 26,1%, США - 28,5%, Польщi - 23,7% [9].
Приблизно з 1970-х рош серед шших галузей свiтовоТ' промисловост машинобудування стало лiдирувати у розвитку i використаннi високих технологiй. На нього припадае близько 35% вартост св^ово'Т промисловоТ' продукци. Домiнуюче становище тут займае невелика група розвинених краТ'н: США, Япошя, ФРН, Франтя, Великобританiя, Iталiя, Канада [10].
бвропейський союз досi залишаеться найбiльшим свп~овим центром машинобудування за загальним валовим випуском продукци, де за останн 10 рокiв середньорiчнi темпи приросту випуску машинобуфвно'Т продукцiТ' склали 1,1%. За ним слiдуе Китай, який цей же перюд вирвався в число лiдерiв, а по виробленш умовно-чистiй продукцiТ' навiть посiв перше мюце в свiтi. США i Япоыя не втратили своТ' позицп, хоча у них спостерiгалося падЫня (на 1,1 i 3,1% вщповщно). Якщо зайнятiсть в галузi в 2000-2012 рр. в розвинених кра'Тнах скорочувалася (в США - на 2,6% в рк, в Япони - на 3,3%, в 6С - на 1,5% в рк), то в КитаТ вона зростала щорiчно на 5,8%, досягнувши 6 млн чол. i тим самим в два рази перевищивши показник зайнятосл в кра'Тнах бвросоюзу. Це вщображало загальний процес перенесення машинобуфвних потужностей з Заходу на Схщ. Причина в тому, що питомi трудовi витрати в КитаТ' (26,4 тис. дол.), в тричi нижч^ нiж в США i Япони, i майже в два рази нижч^ нiж в бвропейському сок^ [10]. Конкурентнi позицiТ' европейських краТ'н в галузi машинобудування ослабленi ще i порiвняно бiльш низьким показником продуктивносп працi, який в середньому становить 54 тис. дол. (в Ымеччиы - близько 70 тис. дол., в США - 91 тис. дол., в Япони - 97 тис. дол.).
На розвинеш кра'Тни припадае понад 80% св^ового експорту машин i устаткування. До групи краТ'н, що виробляють майже весь асортимент машинобуфвно'Т продукци входять також Роая i Китай. Ключова роль у цих кра'Тнах належить важкому машинобудуванню, автомобтебудуванню, енергетичнiй технщ^ верстатобудуванню, мiкроелектронiцi, робототехнiцi, аерокосмiчнiй промисловосп, випуску продукцiТ' оборонного призначення. Певш сегменти ринку продукцiТ' машинобудування знаходяться пщ впливом ряду вузькоспецiалiзованих пщприемств iз ШвейцарiТ', ШвецiТ', IспанiТ', Республки Корея, Бразилiя, Нiдерландiв. Так, кра'Тни 6С спецiалiзуються на випуску продукци верстатобудування i обладнання для легкоТ промисловостi; США, Японiя i Ымеччина зорiентованi на випуск енергетичного та хiмiчного обладнання; верстатобудування розвинене в Ымеччиш, ЯпонiТ та КитаТ'; атомне i металургiйне устаткування випускають в США, Япони, Ымеччиш, ФранцiТ' та Роси [11].
В сегментi продукци загального машинобудування за величиною створено'' додано'' вартосп лщируе КНР, на 2,4% випереджуючи краТни 6С, на 56,7% - США та в 2,56 рази Япошю [12]. За оцшками спе^ально'Т експертноТ' групи за участю спецiалiстiв Eurostat, Cambridge Econometrics (Велика Бриташя), Danish Technological Institute (Дашя) та Ifo Institute (Ымеччина) до 2025р. цей розрив значно зросте (табл. 1).
Таблиця 1. Динамка додано! вартостi у виробництвi продукцп загального машинобудування в кранах св^у, млрд. евро______
2000 2005 2010 2015 2020* 2025**
КНР 28,2 58,4 161,4 248,0 329,4 410,1
ЕС-27 158,0 160,8 157,5 178,3 193,2 204,7
США 123,7 124,5 103,0 115,5 129,7 144,9
Япожя 89,7 96,2 66,2 75,4 81,0 86,3
lндiя 6,3 8,4 12,8 19,3 26,0 34,4
Бразилiя 11,0 13,2 14,2 18,8 22,6 27,2
Роая 9,8 10,8 12,1 14,9 17,6 20,8
Всього 426,7 472,4 527,1 670,2 799,6 928,3
*На базi прогнозу обсягу ВВП, зробленого експертами МВФ ** На баз '1 прогнозу обсягу ВВП в 'д ОоЮтэп БасЬв.
На сьогодж в УкраТж комплекс машинобудування об'еднуе 20 спецiалiзованих галузей, концентруе понад 15% вартост основних засобiв та 6% оборотних активiв промисловостi, забезпечуе 6,5 % реалiзованоТ продукцiТ промисловостi, а за ктькютю зайнятих працiвникiв займае перше мюце з 346тис. чол., як працюють на 4483 пiдприемствах.
УкраТнське машинобудування в 1990 р. забезпечувало 26% промислового виробництва, наприкшц 90-х рокiв цей показник упав до 11%, а у 2015 р. взагалi зменшився до 6,5%. Сучасний стан машинобудування характеризуеться значними втратами виробничого i кадрового потен^алу, бшьше нiж дворазовим скороченням частки продукцiТ машинобудування в промисловому виробництва пiдвищенням собiвартостi продукци, зниженням активност в iнновацiйно-iнвестицiйнiй дiяльностi тощо. Основними причинами цього були: економiчнi кризи та падшня iнвестицiй у виробництво, вщкриття внутрiшнього ринку для зарубiжних конкурентiв та розрив единого машинобудiвного комплексу. Дроблення машинобудiвного комплексу стало причиною того, що продукцш украТнського машинобудування iстотно потiснили великi зарубiжнi корпорацiТ як на внутрiшньому, так i на зовнiшнiх ринках, особливо в наукомюткому секторi (рис. 1).
Рисунок 1. Динамка обсягу реалiзовано'i' продукци машинобудування
Джерело: розраховано авторами [12]
У 2001-2007 роки при середньорiчних темпах зростання обсягу промислового виробництва на 7,35%, машинобудування розвивалося майже вдвiчi вищими темпами - 15,6%. Нарощувалася участь галузi у мiжнародному розпод^ прац - обсяг експорту машинобудiвноТ продукци за цей перюд зрiс у 3,6 раза, iмпорту - у 5,8 раза. Нарощуванню обсягiв виробництва сприяло загальне збтьшення попиту як в УкраТж, так i в основних краТ'нахчмпортерах (переважно у краТнах СНД). Воно було спричинено, насамперед, зростанням св^ових цш та попиту на сировинж активи, а також збiльшенням доступност кредитних ресурсiв, що сприяло штенсифкацп iнвестицiйноТ активностi пiдприемств-споживачiв машинобудiвноТ продукци.
У 2008-2009 роки галузь виявилася бтьш вразливою до кризи, ыж промисловiсть в цтому. При загальному падiннi промислового виробництва на 26%, виробництво продукцп машинобудування зменшилося на 47% (див. рис. 1). Суттевим фактором впливу кризи на важке машинобудування стало падЫня свiтових цiн на сировиннi товари та метал, яке привело до скорочення Ывестицмних програм металурпйних, прничих та хiмiчних пiдприемств, якi е основними споживачами продукцп важкого машинобудування. Попршення умов кредитування зчинило подвмний вплив на машинобудування, зменшило доступнють коштiв для самих пiдприемств, а також швестицмш можливостi споживачiв машинобуфвноТ продукцп. Крiм того, вплив кризи на основы краТничмпортери украТнськоТ машинобу^вноТ продукцп був бiльш вираженим, ыж у середньому по свiтовiй економщ^ що ще бiльше звузило можливосл реалiзацiТ вп"чизняноТ продукци.
Водночас, конфлкт з Росiйською Федерацiею та розрив технолопчних ланцюгiв з пiдприемствами Криму та Донбасу негативно вплинули на виробництво продукцп машинобудування. Про це свщчать продовження падшня виробництва продукцп машинобудування за 2015 р. на 19,3% й зменшення товарообороту галузк У 2016 р., при загальному зростанн промислового виробництва на 2,4%, машинобудування зросло на 1,3%. Цьому дало поштовх пожвавлення деяких сегмен^в внутршнього ринку, в тому чи^ у виробництвi товарiв подвiйного i оборонного призначення.
В украТнському машинобудуваннi домiнують виробництва електричного устатковання та виробництво машин i устатковання, не вднесених до iнших угруповань (тобто загального i спецiального призначення для Ыших галузей господарства), якi в сукупносп складають майже 60 вщсотмв (табл. 2). За останнi роки в струю^ машинобудування УкраТни за видами дiяльностi вiдбулись такi зрушення: зростання виробництва електричного устаткування; автотранспортних засобiв та машин i устаткування, не вщнесених до iнших угруповань, виробництва комп'кл^в, електронноТ та оптичноТ продукцп та падiння у 2 рази обсяпв виробництва iнших транспортних засобiв.
Таблиця 2. Структура виробництва машинобудування в розрiзi деяких видiв економiчноi дiяльностi за 2011 -2016рр._
Показники 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2016 до 2011,%
Машинобудування, ^м ремонту та монтажу машин i устаткування 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 87,16
Виробництво комп'ютерiв, електронноТ та оптичноТ продукцiТ' 8,80 5,58 6,51 7,98 7,61 8,28 82,04
Виробництво електронних компонент i плат 3,94 0,40 0,38 0,47 0,40 0,53 11,65
Виробництво обладнання зв'язку 0,54 0,87 0,46 0,71 1,40 н.д. 222,24*
Виробництво Ыструмен^в i обладнання для вимiрювання, дослiдження та нав^аци; виробництво годинникiв 1,89 2,12 2,49 3,38 3,32 4,34 151,59
Виробництво електричного устатковання 12,99 15,89 19,06 20,61 20,86 20,84 138,69
Виробництво електродвигуыв, генераторiв i трансформаторiв 2,26 5,63 6,38 5,25 4,35 5,02 166,36
Виробництво батарей i акумуляторiв 1,89 1,36 1,55 1,51 1,53 1,68 70,09
Виробництво проводiв, кабелiв i електромонтажних пристроТв 3,13 2,81 3,47 4,53 5,10 5,64 140,70
Виробництво машин i устатковання, не вщнесених до шших угруповань 28,83 26,95 30,80 32,89 36,44 38,22 109,16
Виробництво машин i устаткування загального призначення 9,34 9,17 11,13 11,73 14,20 14,00 131,26
Виробництво машин i устаткування для стьського та лiсового господарства 3,62 3,17 3,13 4,05 5,46 6,60 130,47
Виробництво машин i устаткування для металургп 1,72 1,68 2,12 2,50 2,35 2,99 117,82
Виробництво машин i устаткування для виготовлення харчових продук^в i напоТв, перероблення тютюну 0,69 0,55 0,92 0,98 1,34 1,50 168,17
Виробництво автотранспортних засобiв, причепiв i напiвпричепiв 8,47 9,03 9,33 11,65 11,83 13,19 120,70
Виробництво автотранспортних засобiв 5,38 5,83 5,24 4,88 3,63 4,20 58,24
Виробництво вузлiв, деталей i приладдя для автотранспортних засобiв 2,61 2,68 3,52 5,47 7,18 7,77 237,96
Виробництво iнших транспортних засобiв 40,92 42,55 34,30 26,87 23,26 19,47 49,10
Будування суден i човнiв 0,82 0,95 1,86 0,47 0,71 н.д. 43,30*
Виробництво залiзничних локомотивiв i рухомого складу 33,00 32,89 21,61 11,30 6,05 6,33 15,83
Виробництво пов^ряних i космiчних лiтальних апара^в, супутнього устаткування 6,84 7,96 9,50 12,73 14,00 н.д. 142,07*
Виробництво вiйськових транспортних засобiв 0,17 0,59 1,14 2,18 2,26 н.д. 957,19*
*рiвень 2015р до 2011, % Джерело: розраховано за даними [13]
В загальнiй CTpyKTypi машинобудування обсяги виробництва комп'ютерiв, електронно! та оптично! продукцп в УкраМ незначнi - 6-8%. В 2015-2016рр. у пщгруш спостерiгалось пожвавлення завдяки виробництвам обладнання зв'язку, шструменпв i обладнання для вимiрювання, дослiдження та нав^ацп. Да досягти навiть рiвня 2011р. не вдалося через значний спад виробництва електронних компонент i плат у 2012р. та падшня у виробництвi апаратури побутового призначення. Так у 2016р. випуск штегральних схем склав 732 тис. шт., або 37% рiвня 2011 р.
Друга за обсягами група виробництв електричного устатковання показуе зростання як у вартюних так i в вщносних даних, ïï частка зросла на 138,69% вщ рiвня 2011р. Найвищими темпами тут зростали виробництва електродвигуыв, генераторiв i трансформаторiв та проводiв, кабелiв i електромонтажних пристро'в. Причому виробництво електричних трансформаторiв стабiльно зростае з 2012р. А виробництво кабельно-провщниково' продукцiï в УкраТ'ш вирiзняeться зростаючою активнiстю як в Львiвськiй областi для iноземних автовиробниш, так i на пiдприeмствi «Одескабель», що працюе i для вп"чизняних пiдприeмств з сфери телекомунiкацiй, енергетики, буфвництва, гiрничодобувноï галузi та входить в Топ-50 свiтових постачальникiв.
Зростання в найбтьш значимiй групi виробництв машин i устатковання, не вщнесених до шших угруповань вiдбулось в першу чергу завдяки виробництвам машин i устатковання загального та спе^ального призначення, а також для стьського господарства i харчово'' промисловостi. Для виробництв стьськогосподарських машин характерно поступове зростання випуску тракторiв, борон та авалок, причому воно досягло докризового рiвня. Пiдприeмства не тiльки намагаються диверсифiкувати виробництво, замкнути технологiчний цикл, а й подовжують ланцюг створення ново'' додано'' вартост через освоення проектування, дистрибуцiï, маркетингу, ремонтного та ш. видiв обслуговування.
Так, провщний виробник тракторних причепiв - «Завод Кобзаренко» поряд з сiльськогосподарською техшкою виробляе кiлька десяткiв найменувань спе^ально'' технiки та технiки для люового господарства [14]. ГК «Брацлав» реалiзував повнiстю замкнутий цикл виробництва i обслуговування тваринницьких комплешв - вщ науково-дослiдних розробок до виробництва 90% деталей i складових та комплексних шженерних ршень.
Важливою тенденцiею у пщгруп автотранспортних засобiв, причепiв i нашвпричешв е ïï стабiльне зростання на протязi 6 рокiв з темпами в 4,4% рiчних, хоча основною точкою зростання е виробництво вузлiв, деталей i приладдя для ремонту та обслуговування автотранспортних засобiв. Однак, виробництво таких значимих швестицшних товарiв як автобуси, легковi та вантажн автомобiлi пiсля обвалу в 2009р. в десятки разiв дос не вiдновилося i характеризуеться незначними величинами.
На жаль, виробництво шших транспортних засобiв останш роки скорочуеться швидкими темпами i впало по вщношенню до рiвня 2011р. на 51%. Цьому сприяли як втрата 6 пщприемств суднобудування внаслщок анекси Криму, так i згортання зовшшшх ринкiв залiзничного транспорту внаслiдок пбридно' вiйни з Росiею. Проте у виробництвi повiтряних i космiчних л^альних апаратiв, супутнього устаткування та, особливо, виробництвi вiйськових транспортних засобiв випуск зрю в рази за рахунок внутршнього попиту.
Загальний обсяг виробництва оборонно'' продукци експерти оцшюють в 50 млрд грн, причому за останш роки найбтьший суб'ект господарювання ОПК - ДК «Укроборонпром» - наростив у рази виробництво продукци, досягши у 2015 р. 600 млн дол. Цьому сприяла переорiентацiя дiяльностi, в тому чи^ iмпортозамiщення 900 одиниць росiйських комплектуючих, для чого залучили бтя 300 в^чизняних пiдприемств машинобудiвноï галузi Укра'ни. Зокрема iмпортозамiщення стосувалось елементно' бази засобiв протиповiтряноï оборони ЗС Укра'ни та складових для л^акобудування.
До зростаючих секторiв внутрiшнього оборонного ринку слщ вiднести розробку, виробництво та обслуговування безптотних лiтальних апаратiв, розробку i виробництво високоточних засобiв ураження; розробку i виробництво авiацiйних двигунiв, автомоб^в вiйськового призначення; розробку i виробництво бронетехшки; а також вiйськове кораблебудування, в тому чи^ через поновлення програми «Корвет». Завдяки приватнш iнiцiативi налагоджена розробка та виробництво безптотних систем, надчутливих датчикiв, сенсорних приладiв спецiального призначення, поеднаних з послугами вiртуального навчання/тренування, взаемосумiсних озброень, Ытегрованих у системи/платформи (комплекси «Сокiл», «Фантом»).
Для розвитку ринку продукци оборонного призначення потребують виршення завдання, як стосуються переоснащення та модернiзацiï' виробничих потужностей, впорядкування системи фшансування, цшоутворення та державного замовлення на вшськову технiку, достатнього для повноцiнноï роботи галуз^ вiдродження ï'ï висококвалiфiкованого кадрового i наукового потен^алу.
Структурнi трансформаци' вiдбулись також через зростаючу експортну орiентацiю машинобудiвних виробництв та значну iмпортозалежнiсть по комплектуючим та високотехшчним видам продукци'.
В умовах дорожчання iмпорту високотехнiчного обладнання та комплектуючих виробiв та значно'' експортоорiентованостi, машинобудування забезпечуе близько 39,1% мюткосп внутршнього ринку. Особливiстю машинобудування е висока i зростаюча експортна орiентацiя виробництва, яка у 2016 р. склала 95,3% виробництва (2015 р. - 90,6%, 2011р. - 71,1%). В загальнш структурi експорту Укра'ни в 2016 р. частка машинобудування склала 11,9% iз показником 4,34 млрд дол. США, що менше минулорiчного показника на 9,2%. Одночасно, зростае залежнють галузi вщ iмпорту машинобуфвно' продукцiï. Це вiдбуваеться передусiм через низький технолопчний рiвень вiтчизняного виробництва. Пщ дiею цих факторiв тенденци формування та використання ринкових ресурав машинобудiвноï продукцiï мали такi особливосп (табл. 3).
ЕКОНОМ1КА ТА УПРАВЛ1ННЯ Таблиця 3. Формування та використання ринкових ресурсв п
юдукци машинобудування, млн дол. США
Показник 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Виробництво 16734 17957 14676 8575 5276 4553
% до 2011 р. 107,3 87,7 51,2 31,5 27,2
Внутршне споживання 24885 27136 23526 13255 8979 11647
% до 2011 р. 109,0 94,5 53,3 36,1 46,8
Експорт 11895 13286 10615 7361 4779 4339
% до виробництва 71,1 74,0 72,3 85,8 90,6 95,3
1мпорт 20046 22465 19466 12042 8481 11433
% до виробництва 119,8 125,1 132,6 140,4 160,7 251,1
% до споживання 80,6 82,8 82,7 90,8 94,5 98,2
Сальдо -8151 -9179 -8851 -4681 -3702 -7094
Коефiцiент покриття iмпортом експорту 0,59 0,59 0,55 0,61 0,56 0,38
Джерело: розраховано авторами за даними Держстату УкраУни з урахуванням змни офiцiйного курсу нацональноУ грошовоУ одиниц [13].
Так, iмпорт продукци машинобудування у 2016 р. досяг 98,2% вщ загального споживання продукци галуз^ а саме 11,4 млрд дол. США. На ™ с^мкого падшня з 2013 р. в товарнш структурi iмпорту продукцп машинобудування спостер^алось зростання частки iмпорту реакторiв ядерних, ко^в, машин з 35,6 до 41% та зменшення електричних машин з 28,6 до 28%. Постшною е питома вага iмпорту приладiв та апара^в оптичних, фотографiчних на рiвнi 5,6-5,1%. До незначних значень впала частка частка iмпортних шших транспортних засобiв (суднобудування та л^альш апарати) (0,6%) та залiзничних локомотивiв (1,7-0,7%). До падiння цих ринмв призвели: втрата виробничих потужностей на Сходi i в Криму, закриття росшського ринку, девальвацiя гривнi.
Основы позици украТнського iмпорту займае переважно високотехнолопчна машинобудiвна продукцiя, як готовi вироби, так i компоненти та складовi в межах коопераци та безпосереднього споживання, ям iмпортуються в основному з краТн СНД - 15%, 6С - 44,1 та Ази - 31,4%.
Обсяги iмпорту з провiдного iмпортера - краТн 6С майже не зростають, але в структурi загального iмпорту продукци машинобудування зайняли 44,1%. Найбiльшi iмпортнi поставки з краТн 6С в Украшу здшснювались по таким товарам, як: автомоб^ легковi та iншi моторнi транспортнi засоби; електрична апаратура для комутаци або захисту електричних кт; арматура iзольована для електричних машин; трактори; машини стьськогосподарсью, садовi або лiсогосподарськi; частини та пристроТ моторних транспортних засобiв; крани, клапани, вентилi та аналогiчна апаратура для трубопроводiв. Найбiльшi обсяги продукцп машинобудування УкраТна iмпортуе з: Нiмеччини, Польщу lталiТ, Чехи, Франци та ш.
Розглянемо особливостi притаманнi основним групам машинобудiвноТ продукцп.
Машини, обладнання та механiзми, електротехнчне обладнання. Вщновний шслякризовий розвиток в 2014р. змiнився падшням всiх показникiв внаслiдок взаемного ембарго з Роаею на украТнськi товари та бойовi ди на Сходк Ця негативна тенденцiя досi тривае, причому виробництво впало по вщношеннню до 2011р. на 60%, експорт вдвiчi, iмпорт - на 38%. Проте з 2016р. внутршне споживання пожвавилося, але за рахунок iмпорту. Пропорци формування та використання ринкових ресурав за вказаною групою продукци наведено в табл. 4.
Таблиця 4. Пропорци формування та використання ринкових ресурсiв за групою «Машини, обладнання та механзми, електротехнчне обладнання», млн дол. сШа_
Показник 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Виробництво 6639 7366 7034 4329 2828 2533
% до 2011 р. 111,0 105,9 65,2 42,6 38,1
Внутр^не споживання 12675 13519 12529 7392 5161 6786
% до 2011 р. 106,6 98,8 58,3 40,7 53,5
Експорт 6759 7027 6975 5657 3941 3638
% до виробництва 101,8 95,4 99,2 130,7 139,3 143,6
1мпорт 12795 13179 12470 8721 6273 7890
% до виробництва 192,7 178,9 177,3 201,5 221,8 311,4
% до споживання 100,9 97,5 99,5 118,0 121,6 116,3
Сальдо -6036 -6152 -5495 -3064 -2332 -4252
Джерело: розраховано авторами за даними Держстату Украни з урахуванням змни офiцiйного курсу нацональноУ грошовоУ одиниц [13].
Зважаючи на зростання в агропромисловому комплекс та критичне фiзичне й моральне зношення техшки (зокрема, вш 70 % тракторiв та комбайшв перевищуе 15 - 20 ромв) формуеться конкурентоспроможний попит, особливо на склады, автоматизован машини. Випуск в^чизняноТ технiки
нового поколiння суттево ускладнений, насамперед, через дефiцит деталей та комплектуючих, як необхiдно ввозити з-за кордону, та аналоги яких в Укра'ш не виробляються.
Збтьшення попиту на внутрiшньому ринку продукци машинобудування вщбуваеться внаслiдок: значного пщнесення сiльськогосподарського сектора та розвитку ринку лiзингу сiльськогосподарських машин; здорожчання нових iмпортних готових деталей дало поштовх розвитку сегменту сервюного обслуговування, ремонту та вщновлення парку залiзничного та водного транспорту, електронного та оптичного обладнання, електричного обладнання.
Засоби наземного транспорту, л^альш апарати, плавучi засоби. У секторi транспортного машинобудування Укра'на мае значний науково-технiчний потен^ал, використання якого протягом останнiх ромв було недостатнiм. Наслiдком цього стала втрата позицп по деяких сегментах на ринку наземного транспорту. Цтком втратило власну конструкторську школу автомобтебудування Укра'ни, перетворившись на автомобiлескладання. единою конкурентною перевагою галузi залишаеться цша продукцiï. Вiдсутня серiйна реалiзацiя нових проеклв в галузi локомотивобудування. Ïï подальше зростання можливе через пожвавлення ринку вантажоперевезень, особливо за рахунок розвитку транзитного потен^алу Укра'ни.
1ндекс виробництва у 2016 р. по вщношенню до 2011 р. становив всього 18%. Внутршнш ринок вщреагував коливанням величин пропозицп товару та збтьшенням iмпортноï залежностi i виробництва, i споживання. Основна причина таких сшввщношень криеться у надзвичайно високш залежност виробництва транспортних засобiв вщ iмпорту комплектуючих та легкових автомоб^в. Стосовно виробництва ця залежнiсть у 2016 р. була на рiвнi 199,2%, а в обсязi спожито' продукцiï' за цiею групою товарiв iмпорт займав 76,1% (табл. 5).
Таблиця 5. Пропорцп формування та використання ринкових ресурсiв за групою «Засоби наземного транспорту, лп~альних апаралв, плавучих засобiв», млн дол. США_
Показник 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Виробництво 8265 9262 6403 3303 1852 1487
% до 2011 р. 112,1 77,5 40,0 22,4 18,0
Внутр^не споживання 9614 11366 8961 4479 2916 3894
% до 2011 р. 118,2 93,2 46,6 30,3 40,5
Експорт 4855 5963 3344 1472 679 556
% до виробництва 58,7 64,4 52,2 44,6 36,7 37,4
1мпорт 6204 8067 5901 2648 1744 2963
% до виробництва 75,1 87,1 92,2 80,2 94,2 199,2
% до споживання 64,5 71,0 65,9 59,1 59,8 76,1
Сальдо -1349 -2104 -2557 -1176 -1065 -2407
Джерело: розраховано авторами за даними Держстату УкраУни з урахуванням змни офiцiйного курсу нацонально'У грошово'У одиниц [13].
На ™i негативних тенденцш у виробництвi в^чизняно''' автомобильно'' техшки, у 2016 р. «АвтоКрАЗ» завершив отримання мiжнародного сертифiкату для виходу на новi ринки. ПАТ випускае 33 базовi моделi, бтьше 260 модифiкацiй i комплектацiй автомобтьно' технiки «КрАЗ» для роботи у вах галузях економiки та Збройних силах Укра'ни. Пiдприемство, яке 70% продукци поставляло в РФ, i отримувало звщти сттьки ж вщсотш комплектуючих, повнiстю перейшло на сшвпрацю з пiдприемствами Укра'ни та европи. В рамках iмпортозамiщення замовлення вщ «АвтоКрАЗу» отримали пiдприемства з Ужгорода, Бердичева, Одеси, Львова, Житомира, а також Бторуск Основний компонент — двигуни — сьогодш роблять: Мшський моторний завод, Deutz, Cummins, Daimler, Fiat, WEICHAI. При цьому, як зазначають на завода економiчнiсть самих машин значно зросла. За результатами року очкуеться виробництво 1200 шт. машин [15].
Укра'нськ вагонобудiвнi заводи в рамках програми вщновлення виробничих зв'язш i переорiентацiï' на нових постачальнимв взяли участь в тендерах на поставку «Укрзалiзницi» 650 шввагошв, за результатами яких Крюкiвський вагонобу^вний завод (КВБЗ) поставить 350 шввагошв, «Дшпровагонмаш» — 250, Попаснянський ВРЗ — 50 одиниць.
Рухомий склад «Укрзалiзницi» на сьогодшшнш день зношений на 90%, тому плануеться у 2017 р. купити 9000 вагошв, протягом п'яти ромв профшансувати модершзацш i закупiвлю рухомого складу бтьш нiж на 108 млрд грн [16]. Украшсьм вагонобудiвники вже вийшли з ^^ативою прописування в умовах тендеру вщсоток локалiзацiï' виробництва, щоб змогли пщготуватися постачальники комплектуючих.
Прилади та апарати оптичнi, фотографiчнi. Особливютю ринку ^е'' товарно'' групи продукци машинобудування е зростаюча на протязi 6 рош експортна орiентацiя виробництва, що досягла 27,4% та зростаюча залежнють виробництва (109%) i споживання (60%) вщ iмпорту (табл. 6).
Активiзацiя iмпорту вiдбуваеться переважно за рахунок поставки елемен^в електромереж, фотоелеменлв, електроiнструментiв та давальницько'' сировини, яка використовуеться у виробництвi продукцiï дано' групи, як для внутр^шх потреб, так i для експортно'' продукци.
Таблиця 6. Пропорцп формування та використання ринкових pecypciB за групою «Прилади та апарати оптичнi, фотографiчнi», млн дол. США _____
Показник 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Виробництво 1831 1328 1239 943 596 533
% до 2011 р. 72,5 67,7 51,5 32,5 29,1
Внутр^не споживання 2597 2251 2037 1384 901 967
% до 2011 р. 86,7 78,4 53,3 34,7 37,2
Експорт 281 296 296 232 159 146
% до виробництва 15,3 22,3 23,9 24,6 26,6 27,4
1мпорт 1047 1219 1094 673 464 580
% до виробництва 57,2 91,8 88,3 71,4 77,8 109,0
% до споживання 40,3 54,1 53,7 48,6 51,4 60,0
Сальдо -766 -923 -798 -441 -305 -434
Джерело: розраховано авторами за даними Держстату УкраУни з урахуванням змни офiцiйного курсу нацонапьно'У грошовоУ одиниц [13].
Проведений аналiз засвщчуе надзвичайно високу залежнють внутршнього ринку вщ iмпорту споживчих товарiв машинобудування, тобто побутовоТ технiки. Частка iмпортних товарiв за основними Т'Т групами, що були реалiзованi через торгову мережу УкраТни, в останнi роки мала таю значення (табл. 7).
Таблиця 7. Частка iмпортноi техшки,що реалiзована через торгову мережу Украши, %
Продукця 2011 2012 2013 2014 2015
Комп'ютери, перифершне устаткування, програмне забезпечення 97 98,8 99,1 99,4 99,2
Аудю- та вщеообладнання, включаючи телекомушкацшне устаткування 97,5 95,3 96,4 99,7 99,3
Фотографiчне, оптичне та точне устаткування 96,1 98,8 98,3 99,4 99,5
Мотоцикли, деталi та приладдя для них 99,2 99,8 99,4 94,4 95,1
Автомоб^ та автотовари 85,4 87,4 89,3 89,5 92,1
Джерело: розраховано авторами за даними Держстату УкраУни з урахуванням змни офiцiйного курсу нацонапьно'У грошовоУ одиниц [13].
До зростаючих ceKTopiB внутршнього ринку приладiв слщ вiднести виробництво контрольно-вимiрювальноТ апаратури. Так, приватне пщприемство «Артон», цей напрям роботи видтило окремо, створивши дочiрнe пщприемство «АртарнПлюс», яке випускае окрему лшшку приладiв пожежноТ сигналiзацiТ на сшльнш технологiчнiй та iнтелектуальнiй базi. Вся продук^я «Артон» захищена 102 патентами, а з 2003 р на пiдприемствi введена система управлшня якютю, що сертифiкована на вiдповiднiсть мiжнароднiй системi менеджменту ISO 9001:2008, що сприяе експорту понад 70% продукци в 34 краТни (краТни ЕС, Азй', СНД, ^вшчноТ Америки). Осктьки електронна промисловiсть в УкраТнi практично не функцюнуе, «Артон» змушений закуповувати частину компоненлв для своТх виробiв за кордоном [14].
Отже, зараз в УкраТн iснують можливостi виробництва i незадоволенi потреби в наступнш продукцiТ машинобудування: тракторах, сiльськогосподарських машинах для пщготовки чи обробки фунту, причепах i напiвпричепах, електричному осв^лювальному устаткуваннi, апаратах та приладах електронагрiвальних, вентиляторах, водонагрiвачах електричних, машинах пральних та сушильних побутових, устаткуваннi побутовому неелектричному, виробництвi iнвалiдних вiзкiв; електровозiв, продукци для модернiзацiТ iснуючих i будiвництва нових атомних, теплових та гщроелектростанцш, вантажних автомобiлях, в тому чи^ подвiйного призначення; автобусах для мiжмiського i мiжнародного сполучення, спе^альнш комунальнiй технiцi для мiського господарства, спе^альному медичному транспортi, спецiальнiй техшц для будiвництва i ремонту автомобтьних шляхiв та залiзничних колiй; пасажирських та вантажних л^аках рiзних клаав; вертольотах рiзного призначення; военно-транспортних л^аках, безпiлотних лiтальних апаратах; рiчкових i морських суднах рiзних класiв, вшськових кораблях.
Висновки. На тлi випереджаючого зростання високотехнологiчного iмпорту з'явилися осередки зростання вiтчизняного виробництва, що представляють компанп, орiентованi на випуск продукци з високою часткою доданоТ вартосп, Тх бiзнес-модель характеризуеться: диверсифiкованим виробництвом; замкнутим технологiчним циклом з освоенням проектування, дистрибуцп, маркетингу, ремонтного та н видiв обслуговування; використанням конкурентних торговельних переваг на шляху включення в свп^ ланцюги доданоТ вартосп.
Сприяння машинобуфвним виробництвам з боку держави повинно стосуватись: формування державного замовлення на рухомий склад для пасажирських i вантажних перевезень, локомотивного парку та Тх ремонту i обслуговування; пщтримки отримання довгострокового баншського кредитування випуску продукци для внутршнього ринку та процеав iмпортозамiщення на ринках iмпортноТ' продукцiТ' (мiського транспорту, станш та обладнання, електроiнструментiв та побутових приладiв); державного спiвфiнансування в рамках державно-приватного партнерства; надання пщприемствам, що розгортають виробництво iмпортозамiщуючих товарiв, в оренду на птьгових умовах вiльних виробничих площ, що знаходяться в державнiй власностi; запровадження
активно'' полiтики залучення швестицш з умовами збiльшення компонент мiсцевого виробництва та пiдвищення рiвня локалiзацiï; пiдтримки створення iндустрiальних парш та iнтегрованих структур на основi партнерських вiдносин мiж виробничим сектором та торговельними компаыями; сприяння розбудовi галузеутворюючих науково-технiчних напрямiв, що забезпечать формування та реалiзацiю значимих для економш Укра'ни проектiв; надання державно'' пщтримки заходам з трансферу технологш та закупiвлi лiцензiй на виробництво високотехнолопчного устаткування; посилення контролю за проявами недобросовюно' конкуренцiï та запоб^ання виявам монопольно'' поведiнки як укра'нських товаровиробникiв, так й компанiй-iмпортерiв; активiзацiï заходiв щодо виявлення незаконного об^у продукцiï з метою створення дiевоï системи захисту внутрiшнього ринку вщ контрабандного ввезення товарiв.
Список використаних джерел
1. Перший етап модерн'зацИ економки УкраУни: досвд та проблеми / О.М.Алимов, О.1.Амоша та н.; за заг. ред. В.1. Ляшенка; 1ЕП НАН УкраУни, КПУ. - Запоржжя: КПУ, 2014. - 798 с.
2. Ляшенко В.1. Укра'Уна ХХ1: неоiндустрiальна держава або «крах проекту»?: монограф'я / В.1. Ляшенко, €.В. Котов; НАН УкраУни, 1н-т економки пром-ст'г, Полтавський ун-т економки i торгiвлi. -К., 2015. - 196 с.
3. Структуры трансформаци в економц УкраУни: динамка, суперечностi та вплив на економ'чний розвиток : наукова допов'дь / [Шинкарук Л.В., Бевз I.A., Барановська 1.В. та н.]; за ред. чл.-кор. НАН УкраУни Л.В. Шинкарук ; НАН УкраУни, ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН УкраУни». - К., 2015. - 304 с.
4. Кизим М. О. Можливот та загрози в'д членства УкраУни в СОТ для машинобудування в умовах спiвпрацi з кра'Унами €С i Митного союзу СврАзЕС / М.О. Кизим, А.Д. Олiйник, 1.Ю. Матюшенко, В. е. Хаустова, Ш.А. Омаров, Ю.М. Мосеенко, 1.Ю. Бунтов // Б'знес 1нформ. - 2014. - № 2. - С. 59-70.
5. Реструктуризаця промисловостi УкраУни у процес посткризового вдновлення / О. В. Собкевич, А. I. Сухоруков, В. Г. Савенко та н. - К. : Н1СД, 2011. - 54 с.
6. Щодо реалiзацiУ потенцалу машинобуд'тно'У галуз у стратеги iмпортозамiщення / Аналтична записка [О.В.Собкевич, е.В.Белашов], [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. niss. gov. ua/articles/1110 (2013).
7. Письменна У.е., Биконя О.С. Перспективи розвитку укра'Унського енергомашинобудування в контект Угоди про асоцацю мiж Укра'Уною та еС: акцент на малу i середню енергетику [Електронний ресурс]/Доступний з:< http://ua-ekonomist.com/10595-perspektivi-rozvitku-ukrayinskogo-energomashinobuduvannya-v-kontekst-ugodi-pro-asocacyu-mzh-ukrayinoyu-ta-yes-akcent-na-malu-serednyu-energetiku.html.
8. For a European Industrial Renaissance / Communication from the Commission to the Europeen Parliament, The Council, The European economic and social committee and committee of the regions [Електронний ресурс]. -Доступний з : < http://eur-lex.europa.euflegal-contentENTXT/HTMU?uri=CELEX:52014DC0014&from=EN>
9. Держстат УкраУни [Електронний ресурс]. - Доступний з : <http://www.gks.ru/bgd/regl/b12_39/Main.htm/>; Статистический сборник «Россия и страны мира» за 2016 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з : <http://www.gks.ru/bgd/regl/b16_39/Main.htm>.
10. В. Кондратьев. Глобальный рынок машиностроения [Електронний ресурс]. Доступний з: <http://www.perspektivy.info/oykumena/ekdom/globalnyj_rynok_mashinostrojenija_2013-10-24.htm >.
11. Герасимчук В.И. Факторы лидерства на мировом рынке машиностроительной продукции /В.И. Герасимчук // Маркетинг i менеджмент нновацй. - 2015. - №3. - С. 84-104.
12. Vieweg, H.G., J. Claussen, and C. Essling. «An introduction to Mechanical Engineering: study on the Competitiveness of the EU Mechanical Engineering Industry.» Sectoral competitiveness studies of Framework contract by the European Commission (2012).
13. Данi Державно'/' служби статистики УкраУни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.ukrstat.gov.ua/>.
14. 100 многообещающих компаний Украины с экспортным потенциалом // Бизнес. - 2017. - № 1213. -27 марта.
15. I. Коваль. Машинобудування: почнемо спочатку. [Електронний ресурс]. - Доступний: http://forbes.net.ua/ua/nation/1426415-pidsumki-2016-promislovist-perevedeno-v-rezhim-vizhivannya#2.
16. Дан з офцйного сайту ПАТ «Укрзалiзниця». [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uz.gov.ua/.
Reference
1. Pershij etap modernizaci'i' ekonomiki Ukra'i'ni: dosvid ta problemi / O.M.Alimov, O.I.Amosha ta in.; za zag. red. V.I. Ljashenka; IEP NAN Ukraïni, KPU. - Zaporizhzhja: KPU, 2014. - 798 s.
2. Ljashenko V.I. Kotov E.V Ukraïna HHI: neoindustrial'na derzhava abo «krah proektu»?: monografija,; NAN Ukraïni, In-t ekonomiki prom-sti; Poltavs'kij un-t ekonomiki i torgivli. - K., 2015. - 196 s.
3. Strukturni transformaciï' v ekonomici Ukraïni: dinamika, superechnosti ta vpliv na ekonomichnij rozvitok : naukova dopovid' / [Shinkaruk L.V., Bevz I.A., Baranovs'ka I.V. ta in.]; za red. chl.-kor. NAN Ukraïni L.V. Shinkaruk ; NAN Ukraïni, DU «In-t ekon. ta prognozuv. NAN Ukraïni». - K., 2015. - 304 s.
4. Kizim M.O., Olijnik A.D., Matjushenko I. Ju. ta in. Mozhlivosti ta zagrozi vid chlenstva Ukraïni v SOT dlja mashinobuduvannja v umovah spivpraci z kraïnami eS i Mitnogo sojuzu evrAzES // Biznes Inform. - 2014. - № 2. -S. 59-70.
5. O.V. Sobkevich, A.I. Suhorukov, V.G. Savenko ta in.Restrukturizacija promislovosti Ukraini u procesi postkrizovogo vidnovlennja - K. : NISD, 2011. - 54 s.
6. O.V. Sobkevich, C.V. Belashov Shhodo realizacii' potencialu mashinobudivnoi' galuzi u strategic importozamishhennja /Analitichna zapiska : http://www. niss. gov. ua/articles/1110 (2013).
7. Pis'menna U.C., Bikonja O.S. Perspektivi rozvitku ukrains'kogo energomashinobuduvannja v konteksti Ugodi pro asociaciju mizh Ukrainoju ta CS: akcent na malu i serednju energetiku : http://ua-ekonomist.com/10595-perspektivi-rozvitku-ukrayinskogo-energomashinobuduvannya-v-kontekst-ugodi-pro-asocacyu-mzh-ukrayinoyu-ta-yes-akcent-na-malu-serednyu-energetiku.html.
8. For a European Industrial Renaissance / Communication from the Commission to the Europeen Parliament, The Council, The European economic and social committee and committee of the regions : http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/HTML/?uri=CELEX:52014DC0014&from=EN>
9. Derzhstat Ukraini: http://www.gks.ru/bgd/regl/b12_39/Main.htm/>; Statisticheskij sbornik «Rossija i strany mira» za 2016 r.: http://www.gks.ru/bgd/regl/b16_39/Main.htm>.
10. V. Kondrat'ev. Global'nyj rynok mashinostroenija : <http://www.perspektivy.info/oykumena/ ekdom/globalnyj_rynok_mashinostrojenija_2013-10-24.htm >.
11. Gerasimchuk V.I. Faktory liderstva na mirovom rynke mashinostroitel'noj produkcii // Marketing i menedzhment innovacij. - 2015. - №3. - S. 84-104.
12. Vieweg, H.G., J. Claussen, and C. Essling. «An introduction to Mechanical Engineering: study on the Competitiveness of the EU Mechanical Engineering Industry.» Sectoral competitiveness studies of Framework contract by the European Commission (2012).
13. Dani Derzhavnoisluzhbi statistiki Ukraini: http://www.ukrstat.gov.ua/>.
14. 100 mnogoobeshhajushhih kompanij Ukrainy s jeksportnym potencialom // Biznes. - 2017. - № 12-13. -27 marta.
15. I.Koval'. Mashinobuduvannja: pochnemo spochatku. : http://forbes.net.ua/ua/nation/1426415-pidsumki-2016-promislovist-perevedeno-v-rezhim-vizhivannya#2.
16. Daniz oficijnogo sajtu PAT«Ukrzaliznicja».: http://www.uz.gov.ua/.
ДАНI ПРО АВТОР1В Гахович Наталiя Георгпвна
к.е.н., старший науковий сшвроб^ник вщдту промисловоТ пол^ики, e-mail: [email protected] Завгородня Марiя Юрпвна
к.е.н., науковий сшвроб^ник вщдту промисловоТ пол^ики, e-mail: [email protected] ДУ «1нститут економки та прогнозування» НАНУ вул. Панаса Мирного, 26, м. КиТв, 01011, УкраТна
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ Гахович Наталья Георгиевна
к.э.н., старший научный сотрудник отдела промышленной политики, e-mail: [email protected] Завгородняя Мария Юриевна
к.э.н., научный сотрудник отдела промышленной политики, e-mail: [email protected] ГУ «Институт экономики и прогнозирования» НАНУ ул. Панаса Мирного,26, г. Киев, 01011, Украина
DATA ABOUT THE AUTHORS Gahovich N.G.
PhD in economics, Senior Research Officer of Department of Industrial Policy, e-mail: [email protected] Zavgorodnia M. Y.
PhD in economics, Research Officer of Department of Industrial Policy, e-mail: [email protected]
Institute for Economics and Forecasting Ukrainian National Academy of Sciences 26, Panasa Myrnoho, Kyiv, 01011, Ukraine
