CC BY
0
УДК 336.716.6:336.748.12
https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2022.3.13
ОБЛ1КОВА СТАВКА ЯК 1НСТРУМЕНТ РЕГУЛЮВАННЯ 1НФЛЯЦ11 В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТ1 ТА РИЗИКУ
Головною задачею ЦБ крат свту ерозробка монетарно'1 полтики та реалгзацгя заход1в щодо стримування ргвня тфляци, результатом чого е тдтримка ргвня стшкостг нацюнальноI валюти. Обл1кова ставка е Iнструментом регу-лювання ргвня тфляци ЦБ крат свту, яка впливае на координацт ргвня депозитних та кредитних ставок та прямо впливають нарезультативтсть дгяльностг бантв. Визначення ргвня та характеру змгн облковог ставки в крат зале-жить вгд тенденцш економ1чного процвтання, стану монетарно '1 та фюкально! полтик. Для тдтримки реального сектора економгки звичайною практикою е те, що ЦБ крат свту встановлюють облгкову ставку на декшька порядтв нижче чим ргвень тфляци, з метою тдтримки реального сектора економжи. У статт1 дослгджено, що наприктц 2019року кра'ти свту зткнулися з техногенною катастрофою пандем1ею COVlD-19, що дуже сильно вплинуло як на економгки крат, так на Iх соц1альну сферу. Результати ц1а кризи принесли скорочення чи в загалг зупинку виробництв та як слгд зниження доходгв чи безробття в багатьох кра'тах свту, що безумовно привело до зниження таких макро-економ1чного показника як ВВП та прояв зростання тфляцшного навантаження на купгвельну спроможтсть валют. Активна фаза впливу пандемИ COVlD-19 торкнулась крат свту з березня 2020р, отже за цей перюд, для тдтримки бгзнесу, Центральний банки, хоча один раз, но змтювали свою облкову ставку. Сл1д зазначити, що Центральш банки (G20) в цей перюд грамотна вгдреагували та знизили облхковI ставки. Впровадження зважено'1 грошово-кредитно'1 полтики центральних бантв крат свту, вдаеться завдяки ключовим ставкам регулювати та стримувати баланс ргвня нфляци та як слгд уникати процеав дефляцИ та для зростанн ВВП утримувати ргвень нфляци в помгрному обсязI в межах вгд 3% до 5%. Отже, при дотриманн зважено'1 монетарно'1 полтики ЦБ крат свту через ключову ставку, можуть регулювати пропозицю щодо кредитування тим самим даючи розвитку економжи крат.
Ключовi слова: облгкова ставка, Центральнг банки, монетарна полтика, реальний сектор, ризик.
DISCOUNT RATE AS TOOL FOR REGULATING INFLATION UNDER UNCERTAINTY
UNDER UNCERTAINTY AND RISK
The main task of the Central Banks of the world countries is developing monetary policy and implementing measures to control the level of inflation the result of which is the maintenance of the national currency stability level. The discount rate is a tool which Central Banks of the world use for regulating the inflation level which affects the coordination of the level of deposit and credit rates which influence the banks performances. Determining the level and nature of changes in the discount rate in the country depends on the trends of economic prosperity, the state of monetary andfiscal policies. In order to support the real sector of the economy, the Central banks of the world set the discount rate lower than the inflation rate. The article proves that at the end of 2019, the countries of the world faced a man-made catastrophe - the COVID-19 pandemic which greatly affected both the economies and social spheres of the countries. This crisis resulted in the reduction or general a stoppage ofproduction and, therefore, a decrease in income or unemployment in many countries of the world which definitely led to a decrease in such macroeconomic indicators as GDP and the manifestation of an increase in the inflationary burden on the currencies purchasing power. The active phase of the impact of the COVID-19 pandemic has affected the countries of the world since March 2020, so during this period, in order to support business, 72 Central banks, at least once, changed their discount rate. It should be mentioned that the Central Banks (G20) during this period reacted competently and lowered the discount rates. The introduced balanced monetary policy of the Central banks of the world countries makes it possible to regulate and restrain the balance of the inflation level and, as a result, to avoid deflation processes and to keep the inflation level in a moderate range from 3% to 5% for GDP growth. Therefore, in compliance with the balanced monetary policy of the Central Banks ofthe world through the key rate, they can regulate the supply of credit, thus enabling the development of the countries' economies.
Key words: accounting rate, Central banks, monetary policy, real sector, risk.
V. V. KOVALENKO
Odesa national University of Economics
ORCID: 0000-0003-2783-186X
O. S. SERGEEVA
Odesa national University of Economics
ORCID: 0000-0002-5523-3894
Постановка проблеми
В умовах полиичних та економiчних криз, таке економiчне явище як iнфляцiя мае прямий вплив на результа-тивнiсть дiяльностi банков. Тому, зважена монетарна полггика Нацiонального банку Украши виконуе регулятивну роль щодо усiх економiчних процесiв в кршш.
Проблема регулювання шфляци посвдае проввдне мiсце у теори та практищ реал1зацп стратеги вичизняно! монетарно! полпики, оск1льки показники i соцiальнi наслвдки шфляци вiдiграють значну роль в оцшщ еконо-мiчного стану держави. Актуальнiсть даного питання посилюеться i тим, що з переходом на монетарний режим шфляцшного таргетування проблемною сферою дослвджень залишаеться визначення структурних компонентiв iндикатора, який покладено в основу зазначеного режиму; вибiр шструменпв за допомогою яких можливо найдь евiше впливати на рiвень шфляци.
Тому, головним завданням Центральних банков е розробка ефективно1 композицп монетарное' полiтики у сво1й кра1ш та реал1защя заходiв щодо стримування рiвня шфляци, результатом чого е тдтримка рiвня стiйкостi наць онально1 валюти.
Aналiз останнiх досл1джень i публшацш
Виходячи iз сутностi представленого дослвдження, науковi доробки розглянемо за двома напрямами.
По-перше, це науковi напрацювання, як1 присвяченi саме феномену «шфлящя». У цьому аспектi заслуговують науковi працi Т. Черкашино1 [1], Л. Зомчак, Л. М. [2], Шелудька С. А. [3], Ю. Заволоки [4], С. Мщенко [5].
По-друге, це науковi доробки, як1 пов'язаш з використанням монетарних iнструментiв для регулювання шфляци, зокрема облжово1 ставки. Серед них слiд виокреми пращ П. НЫфорова [6], О. Дзюблюка [7], О. Шарова [8], Ю. Заволоки, Т. Трубнiка [9] та багатьох iнших.
Проте, сьогодення засввдчуе, що приборкання шфляци в Укршш вимагае вибору такого шструменту монетар-но! полiтики, який би надав можливiсть урегулювати iнфляцiйнi сплески. Виходячи з того, що на наш погляд саме облжова ставка е найб№ш дiевим iнструментом монетарно1 полiтики, тому ми намагаемося це довести.
Формулювання мети досл1дження
З огляду на вищевказане, цiль нашого дослiдження - з'ясувати специфiку використання iнструментiв моне-тарно1 полiтики НБУ та визначити той шструмент, який е дiевим у сьогоденнi для урегулювання iнфляцiйних процесiв в умовах до военного стану в Украш.
Викладення основного матерiалу дослiдження
1нфляцшш процеси викликають спад економiчного розвитку, що супроводжуеться структурною деформацiею економiчних вiдносин, гостротою дисбалансу платiжних вщносин, зниженням темпiв виробництва, порушен-ням закону руху грошових потоков, стршким зростанням цiн, зниженням життевого рiвня населення i знецшен-ням нацюнально1 грошово1 одиницi. Украша переживае перюд високих темпiв розвитку шфляци, що зумовлено реал1ями сучасного розвитку економiки Украíни, який спотворений вiйськовою агреаею з боку рф. Як зазначае О. Шаров, «...вшна проти Украши створила зовам нову ситуащю, яка поставила перед дилемою навпь £вро-пейський центральний банк. У передвоенний перюд £С було досягнуто консенсусу щодо стратеги зростання. яка базувалася на «зеленш економiцi», цифровiй трансформаци та промисловiй полiтицi, що давала вщповвдь на новi геополiтичнi та технолопчш виклики конкурентiв, а також реформування податковоí системи. Проте, вшна зламала щ плани, руйнуючи «ланцюжки постачання» та створюючи загрози фшансово1 стабiльностi» [8, с. 179].
С. Шелудько, при вивченнi природи шфляцп, чинники, як1 х! утворюють подме на монетарнi та немонетарнi. До групи чинник1в монетарного походження вщносить: необгрунтовану грошово-кредитну емiсiю; високу вола-тильнiсть валютного курсу; пасивне сальдо публiчних фiнансiв. До немонетарних чиннишв включено: зростання витрат виробництво; зростання сукупного попиту, не пов'язаного зi збiльшенням грошово1 маси; структурнi зрушення в сукупному попитi у бш товарiв з атиповим цiноутворенням; монопол1защя ринк1в товарiв i послуг [3, с. 63]. Власне, автор доводить у своему дослвдженш, що саме немонетарш чинники породжують iнфляцiю, а вплив об'ективних монетарних чиннишв на шфляцшну динам^ ставить пiд сумшв.
Ми повертаемося до питання, який мехашзм та iнструмент монетарно1 полпики слiд використовувати у теперiшнiй час. Нацюнальний банк Укра1ни, з метою урегулювання шфляцш запровадив режим шфляцшного таргетування.
Так, у науковш працi О. Дзюблюка ввдзначено, що для утримання режиму iнфляцiйного таргетування необхiднi обов'язковi передумови, зокрема вплив таких загальних чинник1в, як: наявнiсть дiевих канал1в трансмiсil грошово-кредитно1 пол1тики - кредитного, валютного, процентного, цш акгивiв, очiкувань, що визначае саму можливють впливу центрального банку на економшу засобами монетарного регулювання; достатнi темпи екожмчного зростання i наявнють розвинутих ринкових iнстигутiв, що дозволяе центральному банку зосередитись на досягнент шфляцшного таргета i в1дмовитись вщ iнших цiлей монетарно1 пол1тики; ефективш бюджетно-податковi механiзми, що за умов стшкого економiчного зростання, забезпечують належну дохгдну базу бюджету [7, с. 30].
Слад ввдзначити , що вичизняна економiка досить тривалий перюд е залежною вiд некерованого рiвня iнфляцil, що не дае можливостей для створення умов, як1 б сприяли забезпеченню високого ступеня довiри до нацiональноí грошово! одиницi [9, с. 24].
Проведемо оцшку змш рiвня шфляци та коефщенту монетизаци станом за 2019 - 3 квартал 2022 рр., на початок перюду (рис. 1).
80,00 70,00 60,00 50,00 40,00 30,00 20,00 10,00
2019 2020 2021 2022 3 кв. 2022
лх\Р1вень монетизаци монетизаци економжи Украши, % — — Рiвень шфляцш, %
Рис. 1. Динамжа рiвня шфлящ!' та монетизаци економiки за агрегатом М3 в УкраТш
на 01.01.2019 - 3 кв. 2022 рр., %
Джерело: складено та розраховано авторами за матерiалами [10, 11]
Як видно з рис. 1, протягом аналiзованого перюду 01. 01. 2019 - 3 квартал 2022 рр, зi збтшенням рiвня шфляци рiвень монетизаци теж збшьшуеться та навпаки. Отже, за 3 квартали 2022 року ми можемо спостертати зв'язок мiж цими показниками, що чiтко показуе взаемозв'язок м1ж високим темпом зростання коефiцiента монетизаци та ввдносно високим темпом рiчноí шфляци.
Як зазначае С. Мщенко: « .. починаючи з 2009 року, цей зв'язок дуже важко виявити та охарактеризувати, що обумовлено наявшстю на грошово-кредитному ринку значних диспропорцш, як1 виникли в результат фшансовоГ кризи. Тому можна припустити, що зв'язок мiж рiвнем монетизаци та рiвнем шфляци" залежить ввд стадш монетарного та економiчного циклу» [5].
Таким чином, що взаемозв'язок процесу управлшня монетизацiею та реалiзацiею монетарноí пол1тики НБУ здшснюеться за допомогою показник1в монетарно1 бази та грошових агрегалв, а також розроблено1 антиiнфляцiйноl полiтики та монетарних складових (валютной процентноГ).
Наступним кроком доречно буде перейти до анал1зу такого монетарного шструменту як облжова ставка, яка несе у собi вiдображення рiвня шфляци та прямо впливае на цiну реальних грошей.
Регулювання процентноí полiтики НБУ визначаеться Положення «Про процентну полiтику Нацюнального банку Укра1ни», яке затверджено Постановою Нацiонального банку Украши вiд 26 серпня 2021 року № 90 [42].
Завданням процентноí полiтики НБУ е використання з метою удосконалення засобiв i методiв здiйснення гро-шово-кредитноí полiтики НБУ в частиш визначення НБУ процентних ставок за сво1ми операцiями та шдикатив-ного регулювання дiяльностi банков. За цим Положенням визначено, що з метою реалiзацil процентноí пол1тики встановлюе наступи процентнi ставки [12]: «облiкова ставка НБУ; за шструментами постiйного доступу НБУ; за основними операц1ями НБУ з регулювання л^вдносп банкiв; за шшими iнструментами НБУ з регулювання л^вдносп банков; за операцiями своп процентно1 ставки НБУ» [12].
Таким чином, визначення рiвня та характеру змш о6лжово! ставки НБУ Украши залежить ввд тенденцiй еко-номiчного процвiтання, стану монетарно1 та фюкально1 полiтик.
При встановленнi о6л1ково! ставки НБУ враховуеться встановлений таргет, прогноз та аналiз зовнiшнього та внутршнього середовища краíни.
Якщо проанал1зувати зм^ облiковоí ставки НБУ на 01 01 2019 - 3 квартал 2022 рр., то ми можемо побачити не влшну динамшу, яка змiнювалась що квартально. Але зазначимо, що НБУ в першi мюящ повномасштабного вшськового вторгнення все ж стримував ставку на рiвнi 10 %, однак 03 червня 2022 р. НБУ було прийнято ршення збiльшити И в 2,5 рази, що було пов'язано в першу чергу ст^мким зростанням iнфляцiйних процеав та суттевим зниженням ВВП. Аналiз змiн та взаемозв'язок м1ж облжовою ставкою та iнфляцiею в1дображено на рис. 2.
Слад вщзначити, що в залежносп в1д розвитку кра"н свiгу такий показник як шфлящя мае багатосторонн1й характер. До основних показник1в iнфляцii в1дносять iндекс шфляци, темп приросту шфляци, «Правило 70» та дефлятор ВВП.
Для регулювання рiвня шфляци Центральш банки рiзних кра1н свiту використовують такий шструмент моне-тарно1 пол1тики як облшэва ставка. II використовують з метою координування рiвня депозитних та кредитних процентних ставок, як1 в тому числ1 впливають на результатившсть дiяльностi банков. Як вже зазначалося, iнфляцiя та обл1кова ставка - це два взаемозв'язаних показники, тому, прояв iнфляцil впливае на зростання о6лжово! ставки.
жяй^вень шфляци, % _ -Середнiй рiвень обжово! ставки, %
Рис. 2. Динамжа рiвня шфляци та середньоТ облжовоТ ставки НБУ на 01.01.2019 - 3 квартал 2022 рр., %
Джерело: систематизовано та розраховано авторами за матерiалами [10,11]
Для тдтримки реального сектора економiки звичайною практикою е те, що Центральнi банки встановлюють облiкову ставку на декшька порядков нижче нiж рiвень шфляци.
Наприкiнцi 2019 р. кра!ни свпу зiткнулися з техногенною катастрофою пандемiею COVID-19, що вплинуло як на економiки кра!н, так! на !х соцiальну сферу. Результати ще! кризи призвели до скорочення виробництва, зни-ження доход!в та безробiття, що безумовно призвело до зниження такого макроекономiчного показника як ВВП та зростання шфляцшного навантаження на кутвельну спроможшсть валют.
Як вказуе джерело [13]: «... протягом ди перших мюящв карантину 2020 р. НБУ трич! ухвалював рiшення про зниження облшзво! ставки. За останш чотири мюящ вона була зменшена з 11 % до 6 % р!чних. Загалом глобальна тенденц!я чита: за перюд пандемп COVID-19 кожний другий Центральний банк знижував свою базову ставку» [13], (табл. 1).
Таблиця 1
Порiвняльна характеристика облшових ставок Цемтральмих банкш краТн свггу за 2020 - вересемь 2022 рр., %
Рж Облжова ставка Центральних банки! краТн свiту, %
НБУ Federal Reserve System Вапк of Ларам (№йопа1 Вапк of Switzerland Еигореап Central Вапк
2020 8 0,25 -0,10 -0,75 0,00
2021 10 0,25 -0,10 -0,75 0,00
Вересень 2022 25 3 - 3,25 -0,10 0,5 з 0,5 - 1,25
Джерело: систематизовано авторами за матергалами [14]
Отже, наочно бачимо, що впродовж анал!зованого перюду так ЦБ, як Банк Япони, Банк Швейцар!! та £вро-пейський центральний банк, включно по кшець 2021 року стримували сво! облшэв! ставки. При цьому, сл!д звер-нути увагу на те, що у Япони, Швейцар!!, кра!ни як мають р!вень дефляцп, використовують негативну облшову ставку. Особливютю використання негативно! ставки е те, що ЦБ и навмисно занижують для дотримання пом!р-них показнишв шфляци, що впливае на економ!чне процветания цих кра!н.
Проводячи анал!з формування облшово! ставки ФРС США, визначимо, що банки дотримуються мехашзму визначення ключово! ставки меншою шж шфляц!я. Анал!з даних засввдчуе, що протягом останнього десятир!ччя, ФРС дотримувався стшко! та незмшно! полггаки щодо визначення ключово! ставки на р!вш 0,25 %, але при зни-женш шфляци у 2015 рощ ФРС знизила цей показник до р!вня 0,12 %. Таш коливання аргументоваш використан-ням стимул!в до економ!чного зростання, зниження шфляцшних процеав та зменшення дефляцшно! напруги, яка призводить до протилежного ефекту девальваци валюти та зниженню цш на товари та послуги.
Стосовно дш ЦБ США, можемо спостерпати, що вже починаючи з кшщ 2016 р. облшова ставка поступово почала зростати, що було пов'язано перш за все з президентськими виборами, але головним принципом дш е те, що ЦБ США пвдтримуе облшзву ставку нижчою за р!вень шфляци.
Анал!зуючи дИ НБУ ввдносно регулювання облшэво! ставки можемо зазначити, що з початку 2015 р. НБУ почав проводити потужну банк1вську реформу та спланував використовувати в регулюванш шфляци такий метод як шфляцшне таргетування. З представлених даних бачимо, що НБУ плажмрне щор!чно (щомюяця) знижував цей показник, який досяг свого юторичного мшмуму в червш 2020 р. та повшьно зростав протягом 1,5 р. поспшь. Але
повномасштабне вшськове вторгнення рф в Укралну та проблеми, яш були пов'язанi з наслвдками коронокризи, при-звели до зростання витрат у багатьох крашах свиу, що спричинило стрiмке зростання цш на енергоресурси, та як слад викликало зростання iнфляцiï. Цшавим е те, що в першому кварталi 2022 р. £вропейський центральний банк шдняв облiку ставку останшм пiсля Банку Англiï' та Банку ФРС, метою виступало регулювання цш в бiк зниження.
З даних таблиц 1, спостерiгаемо, що вже у вересш 2022 р. ЦБ Швейцарiï, який довго стримував облжову ставку на рiвнi негативноï, вперше за п'ять рок1в збiльшив цей показник, а £ЦБ з нульовоï ставки встановив показник на рiвнi 1,25 %.
З вище зазначеного, можна дiйти висновку, що впровадження зваженоï грошово-кредитноï полiтики Цен-тральних банкiв краш свiту, вдаеться завдяки ключовим ставкам для регулювання балансу рiвня iнфляцiï в межах ввд 3 % до 5 %, Отже, при дотриманш зважено1' монетарно1' полiтики ЦБ краш свiту через ключову ставку, можуть регулювати пропозищю щодо кредитування реального сектору економши.
Висновки
Таким чином, можна зробити висновок, що упродовж останнiх рошв облiкова ставка залишалася головним шструментом Нацiонального банку Украши у регулюванш рiвня iнфляцiï та забезпечення виконання функцш полiтики iнфляцiйного таргетування. Подальша динамiка цього показника залежить вщ багатьох чинникiв, однак в першу чергу ввд безпековоï ситуацп та термшв завершения вiйськових дiй на територи Украши.
Проведення полiтики шфляцшного таргетування шляхом обмеження банкiвського кредитування та створення умов для накопичення короткостроковоï депозитноï бази дозволило досягнути ефекту стабiльностi банкiвськоï системи та мшмальних ризишв дiяльностi банкiв. При цьому, спостерiгаеться полiтика вiдмови вщ потреб кредитного забезпечення економiчного зростання. Проте, военний стан, вимагае прямого фшансування державного бюджету з боку Нацюнального банку Украши, що разом iз девальващею нацiональноï валюти призводить до збiльшення iнфляцiï.
Перспективними напрямами дослвдження в цiй сферi можуть бути дослвдження дiяльностi Центральних банков свiту в умовах военних конфлжпв з метою вивчення позитивного досввду для Украши.
Список використано'1 лiтератури
1. ЧеркашинаТ.С.Аналiз взаемозв'язку мiжiнфляцiеютабезробiттямувисхiднихкраïнахGвропейськогоСоюзу / Т.С. Черкашина. Економша та суспiльство. - 2021. - Вип. 24. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-24-23.
2. Зомчак Л.М. Iнфляцiйнi процеси Украши: авторегресшна дистрибутивно-лагова модель / Л.М. Зомчак, А.О. Лашнкова. - Цифрова економша та економiчна безпека. - 2022. - Вип. 1 (01). - С. 50-55. DOI: https://doi.org/10.32782/dees.1-8.
3. Шелудько С. А. Емпирiчнi ознаки домiнування немонетарних чинник1в у шфляцшних процесах в Украïнi / С.А. Шелудько. - Науковий вюник Одеського нацюнального економiчного унiверситету. - 2021. -Вип. № 7-8 (284-285). - С. 62-68. D0I:10.32680/2409-9260-2021-7-8-284-285-62-68.
4. Заволока Ю. М. 1нфляцшш процеси як наслщок глобалiзадiï свiтовоï економiки / Ю.М. Заволока, М.В. Од-ненко, А.В. 1вко. - 1нвестицл: практика та досвад. - 2021. - № 5. - С. 33-39. DOI: 10.32702/2306-6814.2021.5.33.
5. Мщенко С. Економiчна сутшсть процесу монетизадiï та його роль у забезпеченш розвитку економiки та ста-бiльностi фiнансовоï системи / С. Мщенко. - Вюник Кшвського нацюнального ушверситету iм. Т. Шевченка, -2015. - Вип. 10(175). - С. 40-45. URL: http://bulletin-econom.univ.kiev.ua/wp-contentyuploads/2015/11/175_7.pdf (дата звернення: 15.11.2022).
6. НЫфоров П.О., Краус Н. М., Краус К.М. Регулювання грошового ринку шструментами монетар-ноï полпики / П.О. НЫфоров, Н.М. Краус, К.М. Краус - European scientific journal of Economic and Financial innovation. -2022. - № 2(10). - С. 77-90. DOI: http://doi.org/10.32750/2022-0207.
7. Дзюблюк О. Ефектившсть режиму шфляцшного таргетування як основи монетарноï политики в умовах кризових явищ в економщ / О. Дзюблюк. - Вюник економiки. - 2021. - Вип. 3. - С. 20-40. DOI: https://doi.org/10.35774/visnyk2021.03.020.
8. Шаров О. М1жнародний досвщ монетарноï политики пiд час вшни: уроки для Украши / О. Шаров. -Мiжнародний £вропейський журнал. - 2022. - Т. 21. - № 2 (81). - С. 175-189.
9. Заволока Ю.М., Трубшк Т.£., Поплюйко Я.В. Ефектившсть шструменпв монетарноï полiтики НБУ в умовах макроекономiчноï нестабiльностi / Ю.М. Заволока, Т.£. Трубнiк, Я.В. Поплюйко. - Економша та держава. -2022. - № 5. - С. 22-28. DOI: 10.32702/2306-6806.2022.3.22.
10. Грошово-кредитноï статистики Украши. URL: https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector-financial#1ms. (дата звернення: 15.11.2022)
11. Статистика р1вня шфляци. Бюро статистики: веб-сайт. URL: hüps://www.statbureau.org/m (дата звернення: 15.11.2022).
12. Про процентну политику Нацюнального банку Украши; положення, затверджено Постановою Нацюнального банку Украши ввд 26 серпня 2021 року № 90. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/law/26082021_90. pdf?v=4 (дата звернення: 15.11.2022).
13. Як змiнювалися процентш ставки центральних банков свпу вiд початку Covid-19? URL: https://expla.bank.gov.ua/expla/news_0163.html (дата звернення: 25.11.2022).
14. Бiржевий портал № 1. URL: https://take-profit.org/statistics/interest-rate/switzerland/ (дата звернення: 25.11.2022).
References
1. Cherkashyna T.S. Analiz vzayemozv'yazku mizh inflyatsiyeyu ta bezrobittyam u vyskhidnykh krayinakh Yevropeys'koho Soyuzu / T.S. Cherkashyna. Ekonomika ta suspil'stvo. - 2021. - Vyp. 24. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-24-23.
2. Zomchak L.M. Inflyatsiyni protsesy Ukrayiny: avtorehresiyna dystrybutyvno-lahova model' / L.M. Zomchak, A.O. Lapinkova. - Tsyfrova ekonomika ta ekonomichna bezpeka. - 2022. - Vyp. 1 (01). - S. 50-55. DOI: https://doi.org/10.32782/dees.1-8.
3. Shelud'ko S. A. Empyrichni oznaky dominuvannya nemonetarnykh chynnykiv u inflyatsiynykh protsesakh v Ukrayini / S.A. Shelud'ko. - Naukovyy visnyk Odes'koho natsional'noho ekonomichnoho universytetu. - 2021. -Vyp. № 7-8 (284-285). - S. 62-68. D0I:10.32680/2409-9260-2021-7-8-284-285-62-68.
4. Zavoloka Yu.M. Inflationary processes as a consequence of globalization of the world economy / Yu.M. Zavoloka, M.V Sidnenko, A.V. Ivko - Investments: practice and experience. - 2021. - No. 5. - P. 33-39. DOI: 10.32702/2306-6814.2021.5.33.
5. Mishchenko S. Ekonomichna sutnist' protsesu monetyzatsiyi ta yoho rol' u zabezpechenni rozvytku ekonomiky ta stabil'nosti finansovoyi systemy / S. Mishchenko. - Visnyk Kyyivs'koho natsional'noho universytetu im. T. Shevchenka, -2015. - Vyp. 10(175). - S. 40-45. URL: http://bulletin-econom.univ.kiev.ua/wp-content/uploads/2015/11/175_7.pdf (data zvernennya: 15.11.2022).
6. Nikiforov P.O., Kraus N. M., Kraus K.M. Rehulyuvannya hroshovoho rynku instrumentamy monetarnoyi polityky / P.O. Nikiforov, N.M. Kraus, K.M. Kraus - European scientific journal of Economic and Financial innovation. - 2022. -№ 2(10). - S. 77-90. DOI: http://doi.org/10.32750/2022-0207.
7. Dzyublyuk O. Efektyvnist' rezhymu inflyatsiynoho tarhetuvannya yak osnovy monetarnoyi polityky v umovakh kryzovykh yavyshch v ekonomitsi / O. Dzyublyuk. - Visnyk ekonomiky. - 2021. - Vyp. 3. - S. 20-40. DOI: https://doi.org/10.35774/ visnyk2021.03.020.
8. Shcharov O. Mizhnarodnyy dosvid monetarnoyi polityky pid chas viyny: uroky dlya Ukrayiny / O. Sharov. -Mizhnarodnyy Yevropeys'kyy zhurnal. - 2022. - T. 21. - № 2 (81). - S. 175-189.
9. Zavoloka YU.M., Trubnik T.YE., Poplyuyko YA.V. Efektyvnist' instrumentiv monetarnoyi polityky NBU v umovakh makroekonomichnoyi nestabil'nosti / YU.M. Zavoloka, T.YE. Trubnik, YA.V. Poplyuyko. - Ekonomika ta derzhava. - 2022. - № 5. - S. 22-28. DOI: 10.32702/2306-6806.2022.3.22.
10. Hroshovo-kredytnoyi statystyky Ukrayiny. URL: https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector-financial#1ms. (data zvernennya: 15.11.2022).
11. Statystyka rivnya inflyatsiyi. Byuro statystyky: veb-sayt. URL: https://www.statbureau.org/ru (data zvernennya: 15.11.2022).
12. Pro protsentnu polityku Natsional'noho banku Ukrayiny; polozhennya, zatverdzheno Postanovoyu Natsional'noho banku Ukrayiny vid 26 serpnya 2021 roku № 90. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/law/26082021_90. pdf?v=4 (data zvernennya: 15.11.2022).
13. Yak zminyuvalysya protsentni stavky tsentral'nykh bankiv svitu vid pochatku Covid-19? URL: https://expla.bank. gov.ua/expla/news_0163.html (data zvernennya: 25.11.2022).
14. Birzhevyy portal № 1. URL: https://take-profit.org/statistics/interest-rate/switzerland/ (data zvernennya: 25.11.2022).
