CC BY
0
УДК 336.74:330.35:330.4 DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2022.04.024
Алекс1 Квшшск1,
доктор фтософи з економки Лондонська академш науки i 61знесу Бейкер-стргг, 120, м. Лондон, W1U 6TU, Великобритания
a.kwilinski@london-asb.co.uk https://orcid.org/0000-0001 -6318-4001;
Олена Анатолйвна Воргач, доктор фшософп з економiки, науковий спiвробiтник 1нститут економши промисловосп НАН Укра!ни вул. Мари Капшст, 2, м. Ки!в, 03057, Украша E-mail: vorgach@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0003-3686-4858
МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ МОНЕТАРНИХ ЧИННИК1В НА РОЗВИТОК НАЦЮНАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
Статтю присвячено виявленню впливу монетарно! пол!тики на розвиток нащонального виробництва та обгрунтуванню перспектив його грошово-кредитного регулювання.
Встановлено, що останшм часом монетарна пол1тика Укра!ни е несприятливою для ро-звитку промисловость НБУ, який дотримуеться монетарного режиму шфляцшного таргету-вання, здшснюе вщносно жорстку пол1тику, зокрема, пщтримуючи реальну ключову ставку на р!вш вище нейтрально! та низью темпи зростання реально! грошово! маси. У результат! протягом багатьох рок!в нац!ональна промисловють працюе в умовах хрон!чного дефщиту оборотних кошт!в та швестицш, що поглиблюе проблеми !! розвитку.
Для встановлення характеру i сили впливу монетарних чинник!в на довгострокове еко-ном!чне зростання в Укра!н! розроблено економшо-математичну модель, засновану на виро-бничих функц!ях. l! параметризац!я свщчить, що нац!ональний випуск прямо залежить в!д зб!льшення вкладено! прац! й обернено - вщ зб!льшення курсу гривш до долара (дестимулюе експорт) та його шдексу (пог!ршуе зовшшньоеконом!чну кон'юнктуру). Зб!льшення реально! грошово! маси також може чинити позитивний вплив на економ!ку, але його сила залежить вщ швидкост! зростання широких грошей (при контрольованш шфляцл). За !! пом!рних темтв, характерних для базового сценар!ю довгострокового розвитку економши Укра!ни, швестици збшьшуватимуться не так енерг!йно, як це потр!бно для прискореного зростання реального ВВП i доход!в громадян. Збшьшення темп!в зростання реально! грошово! маси (до приблизно 15% на рж), передбачене сценар!ем форсованого розвитку, може забезпечити кращ! результати.
Обгрунтовано, що, незважаючи на важлив!сть монетарних змшних, ключов! фактори впливу на зв'язки в ланцюжку «реальна грошова маса - швестици - промислове зростання» потр!бно шукати за межами власне монетарно! сфери. Стабшьне розширення грошово! бази та зростання реально! грошово! маси дшсно мають значення, але сам! по соб! вони не здатш вир!шити фундаментальн! проблеми модершзаци економ!чних шституив, структурно! пере-будови економши i подолання технолог!чних розрив!в з ¿ндустр!ально розвинутими кра!-нами. Отже, в економщ Укра!ни в довгостроковш перспектив! регулятору важливо тдтри-мувати стаб!льне зростання реально! грошово! маси i контрольовану шфлящю, але це матиме принципове значення для виршення накопичених проблем лише за умови координаци поль тик регулятора й уряду, який мае створити необхщш засади та сформувати вщповщш шсти-тути для зменшення залежност! економ!ки в!д сировинного експорту, прискорення нащона-льного техн!ко-технолог!чного розвитку i п!двищення його загального р!вня.
Ключовг слова: грошово-кредитна пол!тика, грошова маса, економжо-математичне мо-делювання, макроеконом!чн! модел! розвитку, економ!чне зростання.
JEL: E51, E52, С67, O11, O40
© А. Квшнсш, О. А. Воргач, 2022
Монетарна пол^ика мае велике зна-чення для розвитку промисловостi як про-вiдного сектору нащонально1 економiки. Для нормального функщонування, плану-вання та здшснення iнвестицiй бiзнесу пот-рiбнi дешевi й довгi грошi, стабшьний пе-редбачуваний курс нащонально1 валюти та контрольована помiрна iнфляцiя. Ц пи-тання може i повинен виршувати нащона-льний регулятор з урахуванням комплексу iнших чинникiв, яю визначають траекторiю розвитку господарства краши.
Останнiм часом монетарним чинни-кам економiчного розвитку придiляеться особлива увага. Це обумовлено тим, що ш-струменти грошово-кредитно! полiтики активно використовувались для подолання наслщюв св^ово1 фiнансово-економiчноl кризи 2008-2009 рр. (Bemanke, 2012; Kuttner, 2018; Taylor, 2014; Vishnevsky, She-lud'ko, 2017; Vishnevsky, Kwilinski, 2019), а також для пiдтримки економiки в перюд па-ндемп COVID-19 (Echarte, Náñez, Jorge-Vázquez, Reier, 2021; Rossi, 2022). Але пи-тання залишаються i навiть загострюються у зв'язку з тим, що лiберальна полiтика про-вiдних центробанкiв св^, разом з iншими важливими факторами, стала одшею з причин прискорення шфляци (Jaltuszyk, 2022; Ha, Kose, Ohnsorge, 2022; Hobijn, Miles, Royal, Zhang, 2022), адже, як вщзначе М. Фрiдмен, «Inflation is always and everywhere a monetary phenomenon»1.
Зазвичай сприятливою для економiч-ного зростання вважаеться м'яка (а не жорс-тка) монетарна полiтика, тобто коли обль кова ставка перебувае нижче нейтрально1 реально1 процентно1 ставки, що обумовлюе збшьшення пропозици грошей в економщ та стимулювання сукупного попиту (але щ-ною певного збшьшення шфляцшного ти-ску) (Блинов, 2015).
В останш роки (до подш 2022 р.) НБУ, який дотримуеться монетарного ре-
жиму iнфляцiйного таргетування, здшсню-вав вiдносно жорстку монетарну полiтику, зокрема, пiдвищував ключову ставку з II кварталу 2021 р. та згорнув монетарш стимули, запроваджеш пiд час пандеми 2020 р. Фахiвцi пiдкреслюють, що це стало вимушеним заходом у вiдповiдь на поси-лення низки iнфляцiйних ризиюв (як внут-рiшнiх, так i свiтових)2. Але, як справедливо вщзначае Б. Данилишин3, монетарнi методи боротьби з шфлящею не завжди е доцшь-ними, а формальне сприйняття вае! шфля-цп як показника, що потребуе монетарное' реакцп укра!нського Центробанку, призво-дить до застосування надмiру жорстких рь шень у сферi процентно! полiтики, якi е не-достатньо обгрунтованими як з точки ш-фляцп, так i щодо темпiв зростання еконо-мши.
Дiйсно, принаймнi часткове збшь-шення цiн в усьому свiтi обумовлене немо-нетарними чинниками, такими як: розриви глобальних ланцюжкiв поставок, зокрема у зв'язку з пандемiею COVID-19, зростання витрат логiстики, подорожчання агарно! продукци та промислових металiв, глобаль-ний дефiцит виробничих комплектуючих i компонентiв тощо (International Monetary Fund, 2021). А в Укра!ш до цього ще дода-ються чинники, пов'язаш з реформуванням ринкiв енергоноспв, структурними проблемами, специфiчними геопол^ичними ризи-ками тощо (Збаразська, 2022).
Усе це свщчить про те, що проблеми монетарного регулювання розвитку нацю-нального виробництва потребують подаль-ших поглиблених дослiджень з урахуванням сучасних св^ових трендiв i специфiч-них умов розвитку нащонально! економiки.
Метою статтi е визначення впливу монетарно! полiтики на розвиток нащональ-ного виробництва та обгрунтування перспектив його грошово-кредитного регулю-вання.
1 «1нфляшя завжди та всюди е монетарним явищем».
2 Нацюнальний банк Украши (2022). 1нфляцшний 3bít. URL: https://bank.gov.ua/ ua/news/all/infly-atsiyniy-zvit-sichen-2022-roku (Дата звернення: 03.03.2022).
3 Данилишин Б. (2022). Боротьба з шфлящею: чи завжди доцшьними е монетарш методи. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/02/21/682546/ (Дата звернення: 03.03.2022).
Особливост грошово-кредитного регулювання розвитку нацшнальноУ економпкн
Ситуацiя з монетарною полiтикою в Укра!ш стосовно виробничого сектору !! економiки е несприятливою давно. Протя-гом багатьох рокiв нацiональна iндустрiя працюе в умовах хронiчного дефщиту обо-ротних коштiв, оскiльки кредитш ресурси через високу реальну вартють позик е недо-ступними при тому, що фондовий ринок як джерело довгих грошей у кра!ш фактично не працюе, а шоземш швестици залиша-ються незначними. Усе це спричинило тех-нологiчне вiдставання, високий рiвень зно-шеностi основних фондiв й обумовило по-дальшу структурну деградацiю промисло-востi, що характеризуеться зменшенням ча-стки машинобудування i концентрацiею ка-пiталiв у добувних галузях, падiнням про-мислового виробництва (у 2021 р. iндекс промислового виробництва склав 97,8% в> дносно 2020 р., а його загальш обсяги наразi становлять менше 60% вщ рiвня 2007 р.)1, трудовою м^ращею, що в комплексi уже призвело до частково! втрати економiчного потенцiалу кра!ни.
Однак не можна i некоректно проб-леми промисловост перекладати тiльки на монетарну пол^ику. 1х причини е систем-ними i довгостроковими та пов'язанi з дiею низкою рiзноманiтних чинникiв (див., на-приклад, (Амоша, Вишневский, Збаразская, 2012)). Але i монетарна складова у цьому також е.
Це, зокрема, тдтверджуеться тим, що, по-перше, останнiм часом реальна обль кова (ключова) ставка в Укра!ш була додат-ною i вищою за нейтральну2. Як вщомо, саме вона визначае щну, за якою комерцiйнi банки купують грошi у регулятора, i безпо-середньо впливае на величину тих процен-ив, пiд якi банки видають кредити i залуча-ють депозити. На практищ це призводить до того, що промисловий сектор економжи не може скористуватися кредитами, яю е для
нього занадто дорогими, i не мае можливо-стi розвивати виробництво, втрачаючи по-тенцiйнi прибутки, яю перетiкають до сектору фшансових посередникiв, що заробля-ють грошi не стiльки на кредитах, яю пра-цюють в економiцi, сюльки на боргових щн-них паперах уряду та депозитних сертиф> катах НБУ.
При цьому важливо пам'ятати, що ба-нкiвська система - це зрештою фiнансовий посередник, сенс юнування якого полягае в передачi коштiв вiд кредиторiв позичальни-кам, а не просто у зароблянш прибутюв3, i що вартiсть продажу грошей мае визнача-тися вартютю залучення ресурсiв вiд ^ен-ив i регулятора. Це можна заперечити в та-кий спосiб: на практищ щна грошей визна-чаеться за формулою «шфлящя плюс», яка дозволяе забезпечити штереси вкладникiв. Якщо це так, то в умовах, коли шфлящя е високою, високими мають бути i щни кре-дитiв, що зазвичай доповнюеться аргументом про значну ризиковiсть фшансування iндустрiальних проектiв (Ивантер, 2022).
Це також правда, але лише ll частина. Св^овий досвiд свiдчить про те, що рiвень ключово! ставки може бути нижчим за рь вень шфляцп, так що реальна ставка (деф-льована на iнфляцiйнi очiкування) пщтри-муеться вiд'емною, коли це потрiбно для стимулювання економiчного розвитку (рис. 1). При цьому жодного явно вираже-ного зв'язку мiж рiвнем шфляци та реальною ключовою ставкою у свт не спостер> гаеться.
По-друге, в кра!ш багато рокiв фактично пщтримуеться режим «грошового» голоду, адже рiвень монетизацп економжи i темпи зростання реально! (з урахуванням iнфляцi!) грошово! маси е стабшьно невисо-кими. Це, як вщомо, найбшьшою мiрою пе-решкоджае розвитку шновацшних вироб-ництв зi складною технологiчною структурою. Рiвень монетизаци вiтчизняно! еконо-мiки (вщношення широких грошей до ВВП)
1 DataBank. (2022). World Development Indicators. URL: https://databank.worldbank.org/source/world-development-indicators?l=en# (Дата звернення: 03.05.2022).
2 Нацюнальний банк Укра!ни (2021). 1нфляцшний звгг. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/arti-cle/IR_2021-Q1.pdf?v=4 (Дата звернення: 23.05.2022).
3 OECD Directorate (2022). OECD Glossary of Statistical Terms - Financial intermediation Definition. URL: https://stats.oecd.org/glossary/detail.asp?ID=972 (Дата звернення: 05.05.2022).
20,00 15,00 10,00 5,00 0,00 -5,00 -10,00
"n
■ 1 ГП -I 1
ü L J u u LI и U 1-1 u '"J — -
о
а «
ш л и о
го
<с §
л
а
е
о
с
•53 р4
и
3
.23 я а
и
а
ю §
(D
Р?
cd И S
а
а о
£
.23
fT
о «
<с
-а
'es а
00
&
Я
«
(D «
(D
а о Ы а и и
(D
ч «
.23
и о
3
s
ч>
'Щ
S
сп «
л
.23
о о Рч
23
(D
И о
'Ei S
а w
л
•3 &
£
□ 1нфлящя □ Реальна ключова ставка
Рисунок 1 - Реальш ключов1 ставки й очжувана шфлящя в деяких краУнах свггу станом на початок 2022 р.
Джерело: складено за даними (НБУ, 2022. Тнфляцшний звгг. С. 40; Ивантер, 2022, с. 62).
перед свгговою кризою у 2007 р. досягав 53%, а в «ковщному» 2020 р. - тшьки 44%х.
На практищ в багатьох кранах св1ту спостер1гаеться майже функцюнальна зале-жшсть м1ж реальною грошовою масою (широкими грошима у визначенш Свггового банку) i валовим швестищями, яю е руш1ем економ1чного зростання (Звiт про НДР, 2022, с. 184-189). В Укра!ш ситуащя не така
Укра!на
однозначна (рис. 2), оскшьки iнфляцiя, на вiдмiну вiд багатьох кра!н, е вщносно висо-кою, а загальна фiнансово-економiчна ситу-ацiя - нестабiльною. Проте якщо прибрати статистичнi «викиди» та врахувати iншi ва-жливi чинники монетарного характеру, то можна побудувати сценарп позитивного впливу грошово-кредитно! пол^ики на роз-виток нацюнально! економжи.
45
'3 n)l 40
ит bl 35
с е в
$, 30
.53 S
• s 3 U 5 01 25 20
2 15
nt
н в at ts 10
'« n
о ало o c( 5
03 0
R2 = 0,2332 о
о
0
О .О.
20
..••■О
о о
40
о
о
о
Р -5
8 ^ «
я ¡>0
: S D
3 £
% i
« +3
• ^н и
« S
о о
§ ^
И
8000 7000 6000 5000 4000 3000 2000 1000 0
Китай
R2 = 0,9859
60
Широт грош1 (constant 2015 US$, bln)
80
20000 Широк грош1 (constant 2015 US$, bln)
40000
Рисунок 2 - Залежшсть мiж грошовою масою i внутрiшнiми швестищями в УкраУш та КитаУ (2001-2020 рр.)
Джерело: складено за даними (World Development Indicators | DataBank, 2022).
0
0
1 DataBank (2022). World Development Indicators. URL: https://databank.worldbank.org/source/world-development-indicators?l=en (Дата звернення: 10.03.2022)
Сценарй' довгостроковоУ монетарной* полггики сприяння економ1чному розвитку
Укра!на - це мала вщкрита економша, що спещал1зуеться на сировинному експо-рт1, суттевий вплив на функщонування яко!, кр1м реально! грошово! маси, мають так! монетарш чинники, як курс гривн! до до-лара США - основно! св!тово! валюти та його ¿ндекс. Курс гривн! до долара визначае вщносну виг!дн!сть експорту-!мпорту для нащональних товаровиробник!в, а його ш-декс (U.S. Dollar Index)1 суттево впливае на св1тов1 щни сировинних товар1в i, як насль
док, на доходи кра!ни, що спещал1зуеться
•2
на 1х експорт12.
Виходячи з цього для побудови сцена-рив довгостроково! монетарно! пол1тики за-пропоновано використання виробничих фу-нкцш такого виду:
Y = ALaK Пг, (1)
i ill' V /
Kf= BM?S?, (2)
де Y - реальний ВВП; L - праця у форм! аг-реговано! реально! зароб^но! плати; K - ре-альне валове нагромадження катталу (валов! внутршш швестици); I - шдекс долара США; M - реальна грошова маса (широк! грош! М3 у реальному вираженш); S - курс гривн! до долара США (за 1 грн); А, В -масштабш коефщенти; а, в, у, X, ц - показ-ники еластичностц i - ¿ндекс часу.
ПараметризацЮ моделей виконано з використанням статичних даних Св1тового банку3, Державно! служби статистики Укра-!ни4 (за показником L) та сайту Stooq.com5 (за показником I) за 2001-2020 рр. Пщгрун-тям для вибору цього перюду стала наяв-шсть статистично! шформаци за вама в1д1-браними показниками, а також недоцшь-шсть включення до складу виб1рки нестабь льних показнишв перехщного перюду 1990-
х роюв. При цьому з розрахунюв виключено також роки св1тово! фшансово-економ!чно! кризи (2009-2010 рр.), початку бойових дш в Укра!ш (2014-2016 рр.) i пандемп COVID-19 (2020 р.).
Для представлення економ1чних змш-них у реальному вираженш ввдбраш стати-стичн! дан! перераховано в постшш щни 2010 р. за допомогою ¿ндекс!в-дефлятор1в.
Шляхом розрахунюв за методом най-менших квадраив для виробничо! функци (1) одержано таке р1вняння:
Y = 150,12L0'50 K0'13l:0'25. (3)
Модель е статистично достов1рною за критер1ем Фшера. Високий коефщент де-термшацп (0,98) i низька вщносна помилка апроксимацп 1,58% також свщчать про !! високу яюсть.
Параметризащю модел! (2) було вико-нати складшше у зв'язку з нестабшьшстю (форс-мажорними стрибками) курсу гривн! до долара США. Тому в розрахунках вико-ристано дан! за перюд 2001-2008 рр., у якому поведшка ще! змшно! була «гладкою», що дозволило отримати бшьш еконо-м1чно коректн! ощнки впливу анал1зованих чинниюв на валове нагромадження каш-талу:
K = 330,68Мг0'60 S:0'34. (4)
Ощнка модел! (4) за критер1ем Ф> шера свщчить про !! значимють. Коефщент детермшаци дор1внюе 0,95, що пщтверджуе достатню точшсть модел!. Вщносна помилка апроксимацп становить 6,23%.
Осюльки поточний курс гривн! до долара США значно нижчий, шж у перюд! па-раметризацп функци (4), у подальших розрахунках !! масштабний коефщент змен-шено до 136,9 для отримання бшьш корект-них розрахункових значень K.
1 1ндекс долару показуе середньозважене в1дношення долара США до котика таких свггових валют: евро, 1ена, фунт стерлшпв, канадський долар, шведська крона, швейцарський франк.
2 Hecht A., Boyle M. J. (2022). Higher Interest Rates and Commodity Prices. URL: https://www.the-balance.com/commodity-prices-when-interest-rates-rise-4084273 (Дата звернення: 09.03.2022).
3 DataBank (2022). World Development Indicators. URL: https://databank.worldbank.org/source/world-development-indicators?l=en (Дата звернення: 10.03.2022).
4 Державна служба статистики УкраИни (2021). Економ1чна статистика. Нацюнальт рахунки. Доходи та витрати населення [2001-2020 рр.]. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (Дата звернення: 12.12.2021).
5 Stooq.com (2022). Historical data: U.S. Dollar Index - ICE (DX.F). URL: https://stooq.com/q/d/?s=
dx.f&i=y&o=0000001 (Дата звернення: 12.12.2021).
1з використанням моделей (3) i (4) одержано остаточне рiвняння
Г. = 284,561°'50 М°'078 Б-'042 Г0'25. (5)
Результати яюсно1 ощнки моделi (5) за обраний перюд (2001-2020 рр. за виклю-ченням статистичних «викцщв») свiдчать про наявшсть взаемозв'язку чинникiв iз результатом: коефщент детермшацн - 0,64, вщносна помилка апроксимацн - 6%. При додатковому виключеннi з цього перюду 2017-2019 рр., якi характеризуються знач-ним падiнням курсу гривнi до долара США порiвняно з попередшми роками, коефщь ент детермшацн збшьшуеться до 0,88, а вщ-носна помилка апроксимацн зменшуеться до 3,78%. За крш^ем Фiшера модель е ста-тистично значущою.
Економiчний сенс формули (5) поля-гае в тому, що нацiональний випуск прямо залежить вiд збiльшення вкладено! пращ та реально! грошово! маси й обернено - вщ збiльшення курсу гривш до долара (де-стимулюе експорт) i його iндексу (попршуе зовнiшньоекономiчну кон'юнктуру). При-чому вплив iндексу долара, пов'язаний iз
дiею неконтрольованих зовнiшнiх чинни-кiв, е сильшшим, нiж вплив курсу гривш.
Рiвняння (3-5) використано для побу-дови можливих сценарнв розвитку еконо-мiки Украши пiд впливом монетарних чин-никiв.
Реал1зац1я моделей 1 побудова сценарпв
Довгостроковi показники розвитку економiки Украши (2021-2035 рр.) проана-лiзовано в розрiзi двох сценарй'в: базового i форсованого. Одержанi ощнки порiвняно з прогнозом Мiжнародного валютного фонду1 i британського центру економiчних i дь лових дослщжень СЕБЯ 2.
Для побудови сценарпв розраховано прогнознi значення використовуваних змш-них Ь, М, £, I. При цьому значення I та £ е загальними для вЫх сценарпв, а М, Ь та вщ-повiдно К перераховуються в кожному з них окремо.
Для визначення вдексу долара США (I) на майбутш роки висунуто робочу гшо-тезу, згщно з якою його змши мають циклi-чний характер (рис. 3).
125
3
§ 100 к
75
Ч1
V
# ^ ^ ^
N®
Ф т т т
_ Синусовда для iндексу долара США
Г»
nsp
rfû
1сторичш ставки iндексу долара США
Рисунок 3 - Динамика шдексу долара США за 1990-2021 рр. - факт i модель
Джерело: розраховано за Historical data: U.S. Dollar Index - ICE (DX.F) (Stooq.com, 2022).
Для ïx опису обрано функцш y = a Sin(bx + f) + c, (6)
яку п1сля параметризацп використано для розрахунюв прогнозних значень I на 20212035 рр.3
1 IMF (2021). World Economic Outlook Database. URL: https://www.imf.org/en/Publications/WEO/weo-database/2021/October (Дата звернення: 12.12.2021).
2 CEBR (2022). World Economic League Table 2022. URL: https://cebr.com/wp-content/up-loads/2021/12/WELT-2022.pdf (Дата звернення: 12.12.2021).
3 Ця стаття не мае на мет прогнозування iндексу долара США. Функщя (6) тiльки характеризуе його нестшкий характер (що спостерiгалось у минулому) i призначена для ощнювання впливу можливих коли-вань цього iндексу на економiку Укра!ни.
Курс долара США до гривш (£) розра-ховано з використанням трендового ан^зу за вiдносно «гладкий» перюд 2015-2019 рр., який е зручним для прогнозування цього показника. Одержат таким чином ощнки добре узгоджуються з прогнозом МВФ до 2026 р.
Оч^ваш значення незалежно! змш-но! М одержано шляхом множення И значення попереднього року на заданий у сце-нарiях постiйний вiдсоток (коефiцiент) И щорiчного зростання.
Розрахунок реально! заробiтно! плати (V) виконано з урахуванням прогнозу чисе-льностi працездатного населення Укра!ни1 та спiввiдношення продуктивностi працi й зароб^но! плати в нацiональнiй економщг
Також за допомогою моделi (4) розра-ховано прогнознi значення валового нагро-мадження капiталу К з використанням зна-чень змiнних М i £ для кожного сценарш окремо.
Базовий сценарш передбачае, що реальна грошова маса стабiльно зростатиме, але вiдносно невисокими темпами - щорiч-
но на 7,3%. Така цифра вщповщае фактичному середньому темпу приросту M за 2001-2019 рр.
Унаслщок зростання реально! грошо-во! маси валове нагромадження кап!талу у прогнозованому пер!од! також стаб!льно збшьшуватиметься. Середне значення темпу приросту K становитиме 4,4%. Реальна зароб!тна плата L зростатиме дещо мен-шими темпами - в середньому по 3,3% на рк.
Пвд впливом зм!ни виробничих чин-ниюв можна оч!кувати на поступове збшь-шення обсяг!в реального ВВП. Однак темпи його приросту в окрем! роки будуть низь-кими, що визначае невисоке середне зна-чення на прогнозований перюд - тшьки 2,4%. У зв'язку з цим слщ вщзначити силь-ний негативний вплив на економжу Укра-!ни перюд!в зростання шдексу долара США. Це вщображено на рис. 4, де в роки пщвищення цього шдексу знижуються тем-пи приросту ВВП i, в!дпов!дно, реально! за-роб!тно! плати.
1,5 1,3
8 1,1
ч ЕС
~ 0,9 0,7 0,5
1ндекс долара США О Темп приросту реально!' заробгто! плати А Темп приросту ВВП розрахункового
10,0% 8,0% 6,0% 4,0% 2,0% 0,0%
# 4> ^ # # / # # # & # # # #
Рисунок 4 - Базовий сценарiй розвитку економпкн УкраУни до 2035 р. (щормчш темпи зростання реально? грошовоУ маси становлять 7,3%)
Джерело: побудовано за результатами оцшювання.
1 IDSS (2021). Population Projection 2020 revision GCA. Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. URL: https://idss.org.ua/forecasts/nation_pop_proj_en (Дата звернення: 12.12.2021); Державна служба статистики Украни (2021). Демографiчна та сощальна статистика. Ринок пращ. Зайнятють та безробптя [2005-2019 рр.]: статистична шформацш. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (Дата звернення: 12.12.2021).
Таю темпи зростання для Укра!ни е явно недостатшми i меншими, шж оч^-ються у свiтовiй економщ. Отже, за тако! монетарно! пол^ики кра!на, якщо не змши-ти сировинну спецiалiзацiю И експорту, i надалi вiдставатиме у своему розвитку,
залишаючись на позицiях одного зi свiтових аутсайдерiв.
Порiвняння сценарних обсяпв i тем-пiв приросту ВВП Украши з !х значеннями за прогнозом МВФ за 2021-2026 рр. свщ-чить, що одержанi ощнки в цiлому мають близькi значення (рис. 5).
200 000
175 000
150 000
125 000
ч
о ч 100 000
н
R 2s 75 000
50 000
25 000
0
2021
2022
2023
2024
2025
2026
| I ВВП розрахунковий
Темп приросту ВВП розрахункового
6,0% 4,0% 2,0% 0,0% -2,0%
□ ВВП за прогнозом МВФ Темп приросту ВВП за прогнозом МВФ
Рисунок 5 - По|Мвняння в динамЩ розрахункових обсягу та темпу приросту ВВП iз прогнозом МВФ за 2021-2026 рр. згвдно з базовнм сценарием
Джерело: побудовано за результатами оцшювання.
Це тдтверджуеться низькою серед-ньою помилкою апроксимацп (0,41%). Се-реднi темпи приросту розрахункового ВВП i представленого МВФ за 2022-2026 рр.1 та-кож мають близькi значення - 3,5 i 3,8%.
1стотно шакшою е ситуацiя при порь внянш розрахункових значень ВВП iз прогнозом британського Центру економiчних i дiлових дослiджень CEBR (рис. 6).
Прогноз обсяпв ВВП Украши вщ CEBR е, iмовiрно, занадто оптимютичним. Середне значення темпу приросту ВВП за CEBR (18,1%) в окремi роки аналiзованого перiоду багаторазово перевищуе темп приросту ВВП за сценарними розрахунками й оцшками МВФ (рис. 6).
Форсований сценарй передбачае, що щорiчний прирют реально! грошово! маси буде в 2 рази бшьше i складатиме 14,6%. У цьому випадку середне значення приросту валового нагромадження катталу пiд впли-вом зростання реально! грошово! маси зб> льшиться з 4,4 до 8,6% порiвняно з базовим сценарiем, а агреговано! заробiтно! плати -з 3,3 до 5,9%.
У свою чергу, збшьшення внутршшх iнвестицiй у комплекс з чинником працi зу-мовлюватиме прискорення економiчного зростання - середне значення темпу приросту ВВП збшьшуеться з 2,4% при базовому сценари до 4,3% при форсованому (рис. 7). Це вже досить непогаш темпи економiчного зростання, яю е порiвнянними зi свiтовими.
1 При розрахунку середнього темпу приросту ВВП за 2022-2026 рр. 1 в базовому, 1 у форсованому сценар1ях не враховуеться 2021 р., оскшьки вш характеризуемся падшням виробництва внаслщок панде-ми COVID-19.
300 000 250 000 200 000
ч 150 000
я
п
2 100 000 50 000 0
о
2022
2021
I I ВВП розрахунковий
Темп приросту ВВП розрахункового
20%
10%
0%
-10%
2026 2031
□ ВВП за прогнозом СЕБЯ Темп приросту ВВП за прогнозом СЕБЯ
Рисунок 6 - Порйвняння в дннампц розрахункових обсягу та темпу приросту ВВП ¡з прогнозом СЕВЯ за окрем1 роки при базовому сценарГУ
Джерело: побудовано за результатами оцшювання.
1,5 1,4 1,3 1,2
о 1,1
8 1 1
~ 0,9 0,8 0,7 0,6 0,5
-1ндекс долара США
о Темп приросту реально! заробiтно! плати Д Темп приросту ВВП розрахункового
# Л? о^ ^ ^ Лр ^ ^
Л
__▲
о»
10,0% 9,0% 8,0% 7,0% 6,0% 5,0% 4,0% 3,0% 2,0% 1,0% 0,0%
°1>
¿V
1/ 1/ °1>
О^' о^- г^- о£>
Рисунок 7 - Форсований сценар1й розвитку економ1ки УкраУни на пер1од до 2035 р. (що-р1чн1 темпи зростання реально! грошовоУ маси становлять 14,6%)
Джерело: побудовано за результатами оцшювання.
Висновки. Розроблеш математичнi моделi враховують вплив основних монета-рних чинниюв (реально! грошово! маси, курсу гривш до долара США та його шдексу) на нацюнальне виробництво. Результати економетричного аналiзу й обчислюваль-них експериментiв свiдчать, що зростання курсу гривнi до долара США та його
-Економжа промисловостi
шдексу можуть негативно позначатися на економiчному зростанш, причому вплив ш-дексу долара США, який перебувае поза межами досяжност заходiв втизняно! еконо-мiчно! пол^ики, е явно сильнiшим, нiж вплив курсу гривш, який НБУ може част-ково регулювати.
^^ Есопоту о/1ЫтЩ> -
ЙБЫ 1562-109Х Есоп. ргош181. 2022, № 4 (100)
Що стосуеться полпики збiльшення реально1' (дефльовано1') грошово1' маси, то вона, як i в багатьох крашах св^, може чи-нити позитивний вплив на економ^. Але багато чого залежить вiд швидкостi зростання широких грошей. В умовах помiрних (i за фактом дуже нерiвномiрних) темпiв, характерних для базового сценарш довго-строкового розвитку економiки Украши, ш-вестицн збiльшуватимуться не так енер-гiйно, як це потрiбно для прискореного зростання реального ВВП (принаймш порiв-нянного з темпами зростання свпового ВВП) i доходiв громадян. Збiльшення тем-тв зростання реально1' грошово1' маси, яке це передбачено при побудовi сценарш фор-сованого розвитку, може забезпечити кращi результати. Отже, вiдповiдна полпика регулятора мае певш перспективи.
Важливо пiдкреслити, що все це е мо-жливим лише за шших рiвних умов, насам-перед, якщо iнфляцiя буде помiрною i конт-рольованою. В iншому разi (а такий сцена-рiй спещально не моделювався) можна очь кувати негативних наслiдкiв «м'яко1» монетарно!' полпики, особливо з урахуванням спецiалiзацiï' економiки Украши на сиро-винному експорть Усе це свiдчить про не-обхiднiсть подальших дослiджень щодо впливу монетарно1' полiтики на нацюнальне виробництво з урахуванням взаемозв'язку шфляцп та реально!' грошово1' маси у специ-фiчних умовах вiтчизняноï' економши.
Л1тература
Амоша А.И., Вишневский В.П., Збаразская Л.А. (2012). Неоиндустриализация и новая промышленная политика Украины. Экономика промышленности. № 1-2 (5758). С. 1-33. Блинов С. (2015). Реальные деньги и экономический рост. Munich Personal RePEc Archive, Paper No. 67256. 32 с. Вишневський В.П., КвЫнсю А. (2019) Но-впш тренди в монетарнш полпищ США та ïï вплив на економiчний розвиток: аналпичний огляд. Економта промис-ловость № 3 (87). С. 125-142. DOI:
https://doi.org/10.15407/econindustry2019. 03.125
Збаразська Л.О. (2022). Промисловкть Украши у свповому «ландшафт»: тенден-цл в контекст завдань довгострокового розвитку. Економта промисловост1. № 2 (98). C. 5-24. DOI: https://doi.org/10. 15407/econindustry2022.02.005 Звiт про НДР (2022). Довгостроков1 фак-тори i тенденцп розвитку нацюнальног промисловост1 в умовах Четвертог про-мисловогреволюцп [Текст]: звп про НДР (закл.) 72.20.3; НАН Украши, 1н-т еко-номжи пром-стi; кер. В.П. Вишневський; викон.: О.М. Гаркушенко [та iн.]. Кшв, 408 с. Ивантер А. (2022). Вечный вопрос к новому старому главе Центробанка. Эксперт. № 17-18. С. 60-62.
Bernanke B.S. (2012). The Effects of the Great Recession on Central Bank Doctrine and Practice. The B.E. Journal of Macroeconomics. Vol. 12 (3). DOI: https://doi.org/ 10.1515/1935-1690.120 Dobbs R., Lund S., Koller T., Shwayder A. (2013). QE and ultra-low interest rates: Distributional effects and risks. McKinsey Global Institute, Discussion paper, November, 61 p.
Echarte F., Náñez A., Jorge-Vázquez J., Reier F. (2021). Central Banks' Monetary Policy in the Face of the COVID-19 Economic Crisis: Monetary Stimulus and the Emergence of CBDCs. Sustainability. Vol. 13 (8). Р. 4242. DOI: https://doi.org/10.3390/su1 3084242
Ha J., Kose M.A., Ohnsorge F. (2022). From Low to High Inflation: Implications for Emerging Market and Developing Economies. April 4. DOI: https://doi.org/10. 2139/ssrn.4074459 Hobijn B., Miles R., Royal J., Zhang J. (2022). What Is Driving U.S. Inflation amid a Global Inflation Surge? Chicago Fed Letter, Federal Reserve Bank of Chicago. No. 70, August. International Monetary Fund (2021). Global Financial Stability Report - COVID-19,
Crypto, and Climate: Navigating Challenging Transitions. Washington, DC, October. 78 p.
Jaltuszyk G. Inflation, Global Financial Crisis, and COVID-19 Pandemic (2022). August 10. DOI: https://doi.org/10.2139/ssrn.4186 354
Kuttner K.N. (2018). Outside the Box: Unconventional Monetary Policy in the Great Recession and Beyond. Journal of Economic Perspectives. Vol. 32 (4). P. 121-146. DOI: https://doi.org/10.1257/jep.32. 4.121
Rossi S. (2022). Monetary policy and income distribution in the COVID-19 pandemic crisis: a European perspective. Investigación Económica. Vol. 81 (322). P. 98-109.
Taylor J.B. (2014). The Role of Policy in the Great Recession and the Weak Recovery. American Economic Review. Vol. 104 (5), P. 61-66. DOI: https://doi.org/10.1257/aer. 104.5.61
Vishnevsky V.P., Sheludko N.M. (2017). World monetary centres at the stage of global financial instability: risks, challenges and perspectives. Economy of Industry. № 4 (80). P. 75-96. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2017. 04.075
References
Amosha, O.I., Vishnevsky, V.P., & Zbarazska, L.O. (2012). Neoindustrialization and the new industrial policy of Ukraine. Econ. promisl., 1-2 (57-58), pp. 3-33 [in Russian].
Blinov, S. (2015). Real money and economic growth. Munich Personal RePEc Archive, Paper No. 67256. 32 p. [in Russian].
Vishnevsky, V.P., Kwilinski, A. (2019). Recent trends in U.S. monetary policy and its influence on economic development: an analytical review. Econ. promisl., 3 (87), pp. 125-142. DOI: https://doi.org/10.15 407/econindustry2019.03.125 [in Ukrainian].
Zbarazska, L. O. (2022). Ukrainian industry in the world "landscape": trends in the context of long-term development objectives. Econ. promisl., 2 (98), pp. 5-24. DOI:
https://doi.org/10.15407/econindustry2022. 02.005 [in Ukrainian].
Research Report (2022). Long-term factors and trends in the development of the national industry in the conditions of the Fourth Industrial Revolution [Text]: Research Report (final) 72.20.3; National Academy of Sciences of Ukraine, Institute of Industrial Economics; scientific supervisor V.P. Vishnevsky; performers: O.M. Garku-shenko ets. Kyiv, 408 p. [in Ukrainian].
Ivanter, A. (2022). An eternal question for the new old head of the Central Bank. Expert, 17-18, pp. 60-62 [in Russian].
Bernanke, B.S. (2012). The Effects of the Great Recession on Central Bank Doctrine and Practice. The B.E. Journal of Macroeconomics, 12 (3). DOI: https://doi.org/10.1515/ 1935-1690.120
Dobbs, R., Lund, S., Koller, T., & Shwayder, A. (2013). QE and ultra-low interest rates: Distributional effects and risks. McKinsey Global Institute, Discussion paper, November, 61 p.
Echarte, F., Náñez, A., Jorge-Vázquez, J., & Reier, F. (2021). Central Banks' Monetary Policy in the Face of the COVID-19 Economic Crisis: Monetary Stimulus and the Emergence of CBDCs. Sustainability, 13 (8), 4242. DOI: https://doi.org/10.3390/ su13084242
Ha, J., Kose, M.A., Ohnsorge, F. (2022). From Low to High Inflation: Implications for Emerging Market and Developing Economies. April 4. DOI: https://doi.org/10.2139/ ssrn.4074459
Hobijn, B., Miles, R., Royal, J., & Zhang, J. (2022). What Is Driving U.S. Inflation amid a Global Inflation Surge? Chicago Fed Letter, Federal Reserve Bank of Chicago, 470, August.
International Monetary Fund (2021). Global Financial Stability Report - COVID-19, Crypto, and Climate: Navigating Challenging Transitions. Washington, DC, October. 78 p.
Jaltuszyk, G. Inflation, Global Financial Crisis, and COVID-19 Pandemic (2022).
- EKOHOMiKa npoMucnoeocmi
^^ Economy of Industry -
August 10. DOI: https://doi.org/10.2139/ ssrn.4186354 Kuttner, K.N. (2018). Outside the Box: Unconventional Monetary Policy in the Great Recession and Beyond. Journal of Economic Perspectives, 32 (4), pp. 121-146. DOI: https://doi.org/10.1257/jep.32A121 Rossi, S. (2022). Monetary policy and income distribution in the COVID-19 pandemic crisis: a European perspective. Investigación Económica, 81(322), pp. 98-109.
Taylor, J.B. (2014). The Role of Policy in the Great Recession and the Weak Recovery. American Economic Review, 104 (5), pp. 61-66. DOI: https://doi.org/10.1257/ aer.104.5.61 Vishnevsky, V.P., & Sheludko, N.M. (2017). World monetary centres at the stage of global financial instability: risks, challenges and perspectives. Econ. promisl., 4 (80), pp. 75-96. DOI: https://doi.org/10. 15407/econindustry2017.04.075
Алекси Квилински,
доктор философии по экономике, Лондонская академия науки и бизнеса Бейкер-стрит, 120, г. Лондон, W1U 6TU, Великобритания E-mail: a.kwilinski@london-asb.co.uk https://orcid.org/0000-0001-6318-4001 Елена Анатольевна Воргач, доктор философии по экономике, научный сотрудник Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина E-mail: vorgach@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0003-3686-4858
МОДЕЛИРОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ МОНЕТАРНЫХ ФАКТОРОВ НА РАЗВИТИЕ НАЦИОНАЛЬНОГО ПРОИЗВОДСТВА
Статья посвящена определению влияния монетарной политики на развитие национального производства и обоснованию перспектив его денежно-кредитного регулирования.
Установлено, что в последние годы монетарная политика Украины неблагоприятна для развития промышленности. НБУ, придерживающийся монетарного режима инфляционного таргетирования, проводит относительно жесткую политику, в частности, поддерживая реальную ключевую ставку на уровне выше нейтральной и низкие темпы роста реальной денежной массы. В результате на протяжении длительного времени национальная промышленность работает в условиях хронического дефицита оборотных средств и инвестиций, что усугубляет проблемы ее развития.
Для установления характера и силы влияния монетарных факторов на долгосрочный экономический рост в Украине разработана экономико-математическая модель, основанная на производственных функциях. Ее параметризация показала, что национальный выпуск напрямую зависит от увеличения вложенного труда и обратно - от увеличения курса гривны к доллару (дестимулирует экспорт) и его индекса (ухудшает внешнеэкономическую конъюнктуру). Увеличение настоящей денежной массы также может оказывать положительное влияние на экономику, но его сила зависит от скорости роста широких средств (при контролируемой инфляции). При ее умеренных темпах, характерных для базового сценария долгосрочного развития экономики Украины, инвестиции увеличиваются не столь энергично, как это нужно для ускоренного роста реального ВВП и доходов граждан. Увеличение темпов роста реальной денежной массы (до примерно 15% в год), предусмотренное сценарием форсированного развития, может обеспечить лучшие результаты.
Обосновано, что при всей важности монетарных переменных ключевые факторы влияния на связи в цепочке «реальная денежная масса - инвестиции - промышленный рост» надо искать за пределами собственно монетарной сферы. Стабильное расширение денежной базы и рост реальной денежной массы действительно имеют значение, но сами по себе они не способны решить фундаментальные проблемы модернизации экономических институтов, структурного переустройства экономики и преодоления технологических разрывов с индустриально развитыми странами. Из этого следует, что в экономике Украины в долгосрочной перспективе регулятору важно поддерживать стабильный рост реальной денежной массы и контролируемую инфляцию, но это будет иметь принципиальное значение для решения накопившихся проблем только при координации политик регулятора и правительства, которое должно создать необходимые принципы и сформировать соответствующие институты для уменьшения зависимости экономики от сырьевого экспорта, ускорения национального технико-технологического развития и повышения общего уровня.
Ключевые слова: денежно-кредитная политика, денежная масса, экономико-математическое моделирование, макроэкономические модели развития, экономический рост.
JEL: E51, E52, С67, O11, 040
Aleksy Kwilinski,
PhD in economics, The London Academy of Science and Business 120, Baker Street, London, W1U 6TU, UK E-mail: a.kwilinski@london-asb.co.uk https://orcid.org/0000-0001 -6318-4001;
Olena A. Vorhach, PhD in Economics Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: vorgach@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0003-3686-4858
MODELING THE INFLUENCE OF MONETARY FACTORS ON THE DEVELOPMENT OF NATIONAL PRODUCTION
The article is devoted to defining the influence of monetary policy on the development of national production and substantiating the prospects for its monetary regulation.
It has been established that in recent years the monetary policy of Ukraine has been unfavourable for the industrial development in Ukraine. The NBU, which adheres to the monetary regime of inflation targeting, pursues a relatively strict policy, in particular, maintaining the real key rate at a level above neutral and low growth rates of the real money supply. As a result, for many years the national industry has been operating in conditions of a chronic shortage of working capital and investments, which exacerbates the problems of its development.
To establish the nature and strength of the influence of monetary factors on long-term economic growth in Ukraine, a new economic and mathematical model based on production functions has been developed. Its parameterization showed that national output directly depends on the increase in invested labour, and vice versa - on the increase in Hryvnia exchange rate to U.S. Dollar (discourages exports) and U.S. Dollar Index (worsens the foreign economic situation). The impact on the increase in the real money supply can also have a positive impact on the economy, but its strength depends on the growth rate of broad money (with controlled inflation). At moderate rates, typical for the basic scenario of long-term development of the Ukrainian economy, investments are not increasing as vigorously as it is necessary for accelerated growth of real GDP and incomes of
citizens. An increase in the growth rate of the real money supply (up to about 15% per year), set forth in the accelerated development scenario, can provide better results.
It is proved that despite the importance of monetary variables, the key factors influencing the links in the chain "real money supply - investment - industrial growth" should be sought outside the monetary sphere proper. Stable expansion of the monetary base and growth of the real money supply do matter, but they are not able to solve the fundamental problems of modernization of economic institutions, structural restructuring of the economy and overcoming technological gaps with industrialized countries. It follows from this that in Ukrainian economy in the long run it is important for the regulator to maintain stable growth of the real money supply and controlled inflation, but this will be of fundamental importance for solving the accumulated problems only if the policies of the regulator and the government are coordinated, which should create favourable conditions and form appropriate institutions to reduce the dependence of the economy on raw material exports, accelerate national technical and technological development and increase its overall level.
Keywords: monetary policy, money supply, economic and mathematical modeling, macroe-conomic development models, macroeconomic development models, economic growth.
JEL: E51, E52, С67, O11, 040
Формат цитування:
Квшшсю А., Воргач О. А. (2022). Моделювання впливу монетарних чинниюв на розвиток нацюнального виробництва. Економжа промисловост1. № 4 (100). С. 24-37. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2022.04.024
Kwilinski, A., & Vorhach, O. A. (2022). Modeling the influence of monetary factors on the development of national production. Econ. promisl., 4 (100), рр. 24-37. DOI: http://doi.org/ 10.15407/econindustry2022.04.024
Надшшла до редакци 13.10.2022 р.
