CC BY
42ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛ1ТИКА У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 ДИНАМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ ТА
МАКРОФ1НАНСОВО1 СТАБ1ЛЬНОСТ1
Аржеттт С.М.
Кигвський нацгональний економ1чний унгверситет
¡мет Вадима Гетьмана д.е.н., професор кафедри банк1всько'1 справи та страхування
MONETARY POLICY IN PROVIDING DYNAMIC GROWTH AND MACRO-FINANCIAL
STABILITY
Arzhevitin S.
Kyiv National University of Economics named after Vadim Hetman Doctor of Economics, Professor of the Department of Banking and Insurance
Анотащя
Статтю присвячено огляду та аналiзу Основних засад грошово-кредитно! полггаки Украшг Надано комплементарний економжо-статистичний аналiз iндикаторiв монетарно! полiтики та макроекономiчних показник1в. Проаналiзовано вплив програм шлькюного пом'якшення на фiнансову стабiльнiсть. Обгрун-товано пропозици, спрямованi на тдвищення ефективностi монетарно! полiтики в напрямi забезпеченнi динамiчного зростання та макрофшансово! стабiльностi.
Abstract
The article is devoted to the review and analysis of the Basic Principles of Monetary Policy of Ukraine. A complementary economic and statistical analysis of monetary policy indicators and macroeconomic indicators is provided. The impact of quantitative easing programs on financial stability is analyzed. Proposals aimed at improving the effectiveness of monetary policy in the direction of dynamic growth and macrofinancial stability are substantiated.
Ключов1 слова: монетарна полггака, центральний банк, основш засади, кшьшсне пом'якшення, ш-флящя, прогноз, валютна полтгика.
Keywords: monetary policy, central bank, basic principles, quantitative easing, inflation, forecast, exchange
rate.
Постановка проблеми. Економша Украши переживае тривалу стагнацию. Серед зовтштх чиннишв виокремимо економiчнi кризи, дисбала-нси на мiжнародних ринках та пандемш СО'УГО-19. Серед внутрiшнiх - всеохоплююча корупцiя та пов'язанi з нею тшзащя економiки i вщплив кат-талу, а також невдала державна монетарна поль тика. У краш спостерiгаемо погiршення макроеко-номiчних показникiв: зростання рiвня безробiтгя, зниження вiдносно ВВП частки нагромадження основного катталу, частки заробiтноi плати, частки кредитив нефiнансовому сектору, ютотно знизилась частка кредитiв у каштальних iнвестицiях. Крiм того вкрай негативним е тривале вiдхилення факти-чних значень зростання iндексу споживчих цш вiд задекларованих Нацiональним банком Украши ш-фляцiйних цiлей, вiдсутнiй вплив грошово-кредит-ноi' полiтики на умови та динашку кредитування в Укршт, тощо. Цi тенденцii спричинили одночасно втрату виробничого та iнтелектуального катталу, поглиблення розбалансованостi державних фшан-ав, глибоку кризу банкiвськоi системи i майже по-вну втрату и впливу на виробничий сектор, критично низький рiвень чистих мiжнародних резервiв (золотовалютних резервiв), рiзке зростання цш i та-рифiв, падшня курсу гривнi тощо. Крана перебувае в постшному квазiдефолгному станi. Тому виникае потреба коригування грошово-кредитно! полггаки НБУ до сучасних виклишв, що в кiнцевому резуль-татi сприятиме забезпеченню динамiчного зростання та макрофшансовш стабiлiзацii економiки Укра!ни.
Анaлiз останшх дослiджень. Cy4acHi досль дження в галyзi впровадження грошово-кредитно! полггаки держави проводять настyпнi вiтчизнянi та заруб!жт автори: С. Аржевiтiн, Б. Адамик, О. Бере-славська, О. Дзюблюк, I. Краснова, В. Лепушинсь-кий, М. Махотаева, С. Мщенко, Ф. Мишкiн, С. Мо-гсеев, Я. Рудан. В. Стельмах, А. Сугайова. Г. Феть сов та шшт Однак залишаються невирiшеними окремi питання, зокрема: специфiка грошово-кре-дитно! полiтики НБУ за умов реформування укра-!нсько! економiки; особливостi впровадження гро-шово-кредитно! полiтики з використанням шфля-цiйного таргетування; механiзми стимулювання економiчного зростання та забезпечення щново! стабiльностi за допомогою грошово-кредитно! по-лiтики.
Виклад основного мaтерiaлу. Одтею з най-важливiших регулюючих функцш, яка властива всiм без винятку центральним банкам, е розробка i проведення високоефективно! грошово-кредитно! полiтики - це один з елеменпв економiчно! поль тики держави, який представляе сyкyпнiсть заходiв, спрямованих на змшу грошово! маси в обiгy, обся-гiв кредитiв, рiвня процентних ставок та шших по-казникiв грошового об^ та ринку позичкових ка-пiталiв. В Укра!нi головним суб'ектом грошово-кредитно! полггаки е Нацюнальний банк.
З метою реалТзацп грошово-кредитно! поль тики НБУ здiйснюе контроль за грошовою масою [1], встановлюе рiвень кyпiвельно!' спроможносп нацiонально! грошово! одиниц i зовтшньо! плато-спроможносп держави також пiдтримyе та регулюе
лкшдтсть банив для своечасного виконання ними всiх зобов'язань перед вкладниками та кредиторами. Забезпечення стабiльностi банк1вського сектору та створення ефективно! фiнаисовоl системи е важливим для одержання довiри серед громадян i суб'ектiв господарювання [2, с. 428].
На основi пропозицш з урахуванням Стратеги монетарно! поливки Нацiонального банку Украши, що забезпечуе послiдовнiсть полiтики регулятора розроблено Основш засади грошово-кредитно! по-лiтики на 2021 (далi Основнi засади) рж та серед-ньострокову перспективу. В цшому Основнi засади передбачають:
1) продовження полiтики таргетування шфля-ци для забезпечення цшово1 й фiнаисовоl стабшь-ностi, а також сприяння стiйким темпам приросту ВВП;
2) тдтримку темпiв зростання цiн у середньо -строковш перспективi на рiвнi 5% iз допустимим дiапазоном ввдхилень 1 в.п.;
3) дотримання режиму плаваючого курсоут-ворення, що не протидiятиме фундаментальним те-нденщям обмiнного курсу [3].
Згiдно Основних засад монетарна полпика i надалi базуватиметься на принципах шституцшно1, 14
12
10
8
6
4
2
0
фшансово1 та операцшно1 незалежностi Нацюналь-ного банку Укра1ни. Ввдповвдно головними крите-рiями И успiшностi залишатиметься заякоренiсть iнфляцiйних очiкувань на рiвнi цiльового показ-ника та вщповвдшсть фактично1 шфляцп и шльо-вим значениям у середньостроковш перспективi. Зауважимо, що у жовтнi 2020 року споживча шфля-цiя очiкувано прискорилася до 2,6% р/р (2,3% р/р у вересш), що вiдповiдало прогнозу НБУ (рис. 1). У мюячному вимiрi цiни зросли на 1.0%. Однак пос-лаблення гривнi, подорожчання енергоноспв та п-ршi показники врожаю окремих культур форму-вали проiнфляцiйний тиск. Натомiсть iнфляцiю стримувало збiльшення пропозицп iнших продук-пв харчування (щодо частини продуктiв збшь-шення пропозицИ мало тимчасовий характер), а також слабкий споживчий попит на окремi товари. Як наслщок споживча iнфляцiя i далi перебувае нижче цiльового дiапазону 5% ± 1 в.п. Отож ршення з мо-нетарно1 полiтики залишатимуться передбачуваль-ними, послiдовними та спрямовуватимуться на три-мання шфляцп в межах цш 5% на горизонт 9-18 мiсяцi.
Горизонт монетарноТ полiтики
Прогноз
-► <-►
• • \ • \ - • • . \
— ....... *
II.18 IV.18 II.19 IV.19 II.20 IV.20 II.21 IV.21 II.22 IV.22
Цшьовий д1апазон Цшь 1СЦ
Рисунок 1.1ндекс споживчих цт та тфляцтнI цл НБУ Джерело: складено автором на основI [4, 5]
У документ простежуеться прогрес у напрямi повернення монетарно1 полiтики НБУ до потреб сприяння економiчному зростанню. На позитивну оцiнку заслуговують, зокрема, таш позицп:
1) акцент на пiдтримаинi фiнаисовоl стабшьно-стi та забезпеченш стiйких темпiв економiчного зростання в контексп визначення монетарного режиму (ст. 6 Основних засад);
2) придшення особливо1 уваги питанню акти-вiзацil банк^вського кредитування (ст. 7, 12 Основ-них засад);
3) визначення достатносп м1жнародних резер-вiв на рiвнi композитного критерш МВФ (ст. 9 Ос-новних засад);
4) передбачено можливють кушвл^продажу Нацiональним банком державних цiнних паперiв на вторинному ринку (ст. 8, 13 Основних засад), що означае можливостi збiльшення внутршшх активiв НБУ.
Водночас, найбiльш дискусiйним моментом Основних засад е констатац1я того, що монетарна
политика е i залишатиметься м'якою (ст. 5 Основних засад). Насправд^ монетарна полiтика НБУ в умо-вах юнуючо1 кризи не е стимулюючою та адекватною до украшських реалiй i не вiдповiдае загально-прийнятим нормам, запровадженим центральними банками в сучасних умовах.
Важливо, щоб Основнi засади враховували мо-жливi песимiстичнi i оптимiстичнi сценарив розви-тку подш в 2021 р. Шжнародний валютний фонд прогнозуе падiния ВВП для Укра1ни в поточному роцi з 7,7% до 8,2%, змшу зростання в наступному роцi - з 3,6% до 1,1%. МВФ також оцшюе перспек-тиви для Укра1ни значно гiрше середнього значення для кра1н, що розвиваються: 2020 р. падшня на 3%, 2021 р. - зростання на 5,9%. Натомють, Основш засади та прогнози Уряду передбачають бшьш опти-мютичний розвиток подiй, при цьому не визнача-ються конкретнi кардинальнi кроки. Це мало б пе-редбачати чпку пом'якшену фiскальну i монетарну полiтики краши та знайти вщповщне мiсце, в тому числi в Основних засадах.
У Основних засадах прослщковуеться, що еко-номГчний розвиток пiдмiнюеться фyнкцiею стабш-зацй' грошово! одинищ та вимiрюванням стабшьно-CTi гривш лише через 1СЦ. Така ситyацiя можлива
У Основних засадах заслуговуе на увагу закрь плення монетарного режиму в 2021р. в статус «гнучкого шфляцшного таргетування», що бiльше наближае його спрямування до цiлей саме економь чного зростання, допускаючи тимчасове вщхи-лення шфляцд вГд цш в процеа запровадження бшьш пом'якшено! (стимулюючо!) монетарно! политики. Дшсно, НБУ повинен дотримуватися свого мандату щодо шфляцд та фiнансово! стабiльностi i водночас запроваджувати iнстрyменти щдтри-мання кредитування домогосподарств i шдпри-емств. Однак зауважимо, що Основш засади, як i у попереднiх роках, перевантажеш зайвими деклара-тивними заявами, як1 потребують, врештi-решт, на-повнення !х конкретним змГстом:
1) «Пом'якшення монетарних умов та знач-ний фюкальний Гмпульс сприятимуть активiзацi! економiчного зростання та вадповадно поверненню шфляцд до цш» (ст. 5 Основних засад);
2) «У 2021р. та надалi НБУ продовжить засто-сування монетарного режиму гнучкого шфляцшного таргетування, що спираеться на плаваючий об-мшний курс, з акцентом на падтримання фiнансово! стабшьносп та забезпечення стiйких темпiв еконо-мГчного зростання» (ст. 6 Основних засад);
3) «НБУ придшятиме особливу увагу пи-танню активiзацi! баншвського кредитування задля досягнення цiлей з шдтримки стшких темпiв еконо-мГчного зростання» (ст. 7 Основних засад);
4) «прюритетшсть досягнення та шдтримки цшовоТ стaбiльностi в державi»...«нaдлишковa волатильшсть обмшного курсу» та багато шших декларативних фраз (ст. 7 Основних засад).
в часи гiперiфляцiйних процесiв. Укра!нський дос-вгд останнiх рок1в довГв помилковють тако! позицп [7]. Про це свадчить те, що ми маемо фактичне зни-ження рГвня шфляцд, а обсяг реального ВВП не
Недостатньо в Основних засадах розкрито проблематику валютно! поливки. Насправдi, розг-ляд стабiльностi гривш лише через 1СЦ без кушве-льно! спроможносл гривш на валютному ринку в укра!нських реалiях е недостатшм. За весь минулий рш гривня девальвувала на 14,5%, а вже на кшець березня 2020 р. девальвувала на 19% (28,18 грн/дол), а в другому кварталi корекщя обмшного курсу досягла 26,67 грн/дол. У липш цього року но-вий девальвацiйний сплеск до 27,88 грн/дол., а вже у жовтш курс склав аж 28,31 грн/дол (рис. 3). Усе це при тому, що ми отримали бшьше надходження вгд експорту продукци АПК, в порГвнянш з мину-лим роком, та скороченнi обсяпв Гмпорту енергоно-сив. З шшого боку, наявнi мiжнароднi резерви (сфо-рмованi в т.ч. за рахунок розмiщених еврооблiгацiй ( 1250 млн. евро), ОВДП в iноземнiй валюта (1608,7 млн. дол. i 630,2 млн. евро), надходження траншу вгд МВФ (2076,4 млн.дол. ) та пов'язаного фшансу-вання вГд £С (500 млн евро) дозволяли здшснювати вадповадш валютнi штервенцп. Складаеться вра-ження, що з поля зору НБУ випадае не лише реаль-ний сектор економiки, а й валютний ринок i курс гривш. У Основних засадах про курс гривш недо-статньо акцентуеться як про важливий iнстрyмент впливу на шфлящю. Насправдi, курс гривш - не просто шструмент у руках НБУ, а дуже важливий економiчний iндикатор, який не може бути шчий-ним у сферi вадповадальноси економiчних шститу-ив держави. Не потрГ6но вiдкидати, що ми маемо значну частину «iмпортовано!» шфляцд. Не розк-ритим залишаеться результат по прискоренш лiбе-ралiзацi! валютного ринку та очшуваний ефект вгд прийняття валютного закону.
зростае (навиъ знижуеться).
3 0 -3 -6 -9
■■
i
•J
■
■
СО О ^ м
'—'—(Ч (Ч (Ч 0000 (N (N (N (N (N
ОО № О гч М
'—'—(Ч (Ч (Ч 0000 (N (N (N (N (N
оо On О ^ М '—'—(Ч (Ч (Ч 0000 (N (N (N (N (N
ОС ON О ^ м '—'—(Ч (Ч (Ч 0000 (N (N (N (N (N
ОО О О гч м
'—'—(Ч (Ч (Ч
о о о о о
(Ч (Ч (Ч (Ч (Ч
ОС о о ^ м '—'—(Ч (Ч (Ч 0000 (Ч (Ч (Ч (Ч (Ч
Сврозона США Китай Рос1я Туреччина Украша
• - попередшй прогноз НБУ
Рисунок 2.
Реальний ВВП окремих крат та середньозважений показник економiчного зростання в кратах, % р/р Джерело: складено автором на основГ [4, 5]
9
6
21,0
vo vo vo ОО ОО 00 00 00 00 ON ON ON ON ON ON 0 0 0 0 0 0 1 1 1 1 ,—i 1 2
2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 <N 2 2
О 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 О 0 0
<N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N <N
го iri ON го iri ON го iri ON го iri ON ro iri ON ro iri O^
р О о О О '—1 О О О О О '—1 О О О о О '—1 О о О О О '—i О О О О о '—1 О о О C5 c^ '—i C5
,—1 ,—1 ,—1 ,—1 ,—1 ,—1 ,—1 ,—1 ,—1 ,—1 ,—1 ,—1 ,—1 ,—1 ,—1 ,—1 ,—1 ,—1 ,—1 ,—1 ,—i ,—i ,—i ,—i ,—i ,—i ,—i ,—i ,—1 ,—1 ,—i ,—. ,—i ,—i ,—1 ,—i ,—i
о 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 о 0 0
Валютний курс USD/UAH — — — Прогнозне значення валютного курсу USD/UAH
Нижня межа довiрчого штервалу (99%) Верхня межа довiрчого штервалу (99%)
Рисунок 3. Валютний курс гривт до долара (прогноз 01.12.2020-01.01.21), грн
Джерело: обчислено автором на основi [6]
Серед аналiтикiв i фахiвцiв грошово-кредитно1 (монетарно1) та фюкально1 полпик е обгрунтованi висновки, що проведення НБУ полiтики шфляцш-ного таргетування в такому статусi неоднозначно вплинуло на ресурсну пiдтримку банк1вським сектором реального сектору економiки. Центральш банки у кризовий перюд реалiзують курс на реальне грошово-кредитне «шльшсне пом'якшения» i здш-снюють пiдтримку власних економiк через трансмь сiйнi мехаиiзми центральних банков [8]. НБУ про-довжуе на практищ реалiзовувати «не м'яку» моне-тарну полiтику. Змiна класичних парадигм монетарное' полiтики ввдбулася пiд впливом трьох глобальних криз, а сама полпика iнфляцiйного тар-гетувания зазнала суттево1 кореляцп. Нобелiвський лауреат Д. Стплщ оголосив про «провал шфляцш-ного таргетування», який, по сво1й суп, передбачае одну цiль i один шструмент - ключову ставку центрального банку. Бшьшють центральних банив, по-чинаючи з 2008 р., переходили вщ режиму шфля-цшного таргетування до режиму «калька цшей - калька iнструментiв», а згодом до полпики «шльшсного надм'якого пом'якшения».
Таблиця 1
Ключовi ставки центральних банков рiзних краш_
Ключова ставка центрального банку, % Поточний рiвень шфляцп (у рiчному вимiрi), % Реальна ставка ^зниця м1ж ключовою ставкою i рiвнем шфляцп)
Укра1на 6 2,4 3,6
Польща 0,1 3 -2,9
Словаччина (евро) 0 1,7 -1,7
Чехiя 0,25 3,4 -3,15
Угорщина 0,6 3,8 -3,2
Румунiя 1,5 2,8 -1,3
Молдова 3 4,2 -1,2
Болгарiя 0 1,2 -1,2
Туреччина 8,25 11,76 -3,51
РФ 4,25 3,4 0,85
Бiлорусь 7,75 5,2 2,55
Джерело: складено автором
Програма кшьшсного пом'якшения - це напов-нення фшаисово1 системи грошовою масою через операцп РЕПО та викуп казначейських векселiв -реалiзуеться багатьма крашами. Як правило, на су-часному етапi така система мае статус «безлiмiт-но1». У 2020 р. центральш банки увшшли з глоба-льним пом'якшениям монетарних умов. £ЦБ зни-зив ставку за довгостроковими операшями рефiнансувания до рiвия ставки за депозитами овернайт (тобто «м^с» 0,5), банки, яю кредитують реальний сектор економiки, - ставка нижча за депозитами овернайт на «м^с» 1%, суттево збшьшено обсяги придбаиия цiнних паперiв. Для прикладу, банк Англи для пвдняття економiки знизив ключову ставку з 0,75% до 0,1%, запровадив нову схему дов-гострокового рефiнаисування для малого i серед-нього бiзнесу, рiзко збiльшив портфель цiнних па-перiв. Бiльшiсть центральних банков ключовi ставки в реальному вимiрi знизили до ввд'емних значень (коли номшальний рiвень ставки е нижчим поточного рiвня шфляцп) (табл. 1).
В укра!нських реалГях мае мюце ситуащю, коли фактичний рiвень споживчо! шфляцц перебу-вае значно нижче цш НБУ (5% +/- 1 п.п.). Облiкова ставка (6%) на 3,6 п.п. перевищуе поточний рiвень шфляцц (2,4%) i пгд таким кутом залишаеться од-нiею з найвищих у свт. Це дае тдстави зробити висновок, що НБУ в умовах коронакризи реалГзо-вуе дуже стриману реакцiю в порГвнянш з шшими центральними банками. КрГм того, Правлiння НБУ оголосило 23 липня 2020 р. поливку незмшно! об-лшово! ставки (6%) до шнця 2020 р. i тдвищення !! рГвня до 6,5% у наступному рощ. Насправдi, це свь дчить про те, що монетарна политика не стане сти-мулюючою в умовах кризи. У I тврГччГ цього року загальний обсяг баншвських кредитiв у економiкy збГльшився лише на 2% (на 20 млрд грн до 992 млрд грн) i в основному за рахунок курсово! переоцiнки в шоземнш валютi, а гривневi кредити зазнали ско-рочення. На 1,6% за шють мюящв скоротилися за-лишки за кредитами банкiв нефiнансовим корпора-щям (до 420 млрд грн), кредити корпоращям в шоземнш валюи скоротились на 5% (до 12.8 млрд дол). Загалом, за тдсумками ачня-червня цього року, портфель гривневих кредипв домогоспо-дарств збшьшився на 1% (до 176.5 млрд грн). Пи-тома вага споживчих кредипв у загальному обсязГ гривневих кредипв на к1нець 1 шврГччя складала 26,5%. СпоживчГ кредити в загальному обсязГ кредипв домогосподарств сягають бшьше 90%, на бу-дГвництво та нерухомГсть - 6%, решта 4% - на шшГ цш.
Загалом, маемо рГзке скорочення покриття кредитами, рГвень ВВП: у 2014 р. мали 61% до ВВП , у 2019 р. - 26%, I тврГччя 2020 р. - 25%. Якщо зробити кореляцш на 55% непрацюючих кредипв ко-рпорацш, то маемо покриття кредитами бГзнесу до ВВП неприпустимий рГвень - 9%. Монетизащя еко-номГки (в доларовому екиваленп) вдвГчГ нижча, шж в Угорщиш та Румуни, у чотири рази, н1ж у Чехи, у 8 разГв, шж у Польщт
Жорсткий комплекс вимог, як до кредиторГв, так i до позичальнишв, на украшськш практищ при-звГв до зменшення доступноси кредипв для суб'екпв шдприемництва. НовГ кредити переважно видаються в торговельну галузь (до 70%) та на кре-дитування фГзичних оаб. Обсяг кредипв пгдпри-емств до ВВП на рГвш 25% межуе з порогом еконо-мГчного колапсу в середньостроковш перспектив^ повно! дестабшзацп та передумов руйнування еко-номГчно! системи. БГльшГсть центральних банков не лише здшснюють планову грошову емюш, а й впливають на спрямування грошових потоков у прюритетш сфери економГки. Вщносно жорстка ба-гаторГчна монетарна поливка (поливка високих ставок) НБУ створили умови для перетворення ук-ра!нських ОВДП на один Гз найбГльш привабливих шструменпв вкладання спекулятивного капталу. Державш запозичення тепер мають надвисоку щну для економГки, а частка державного зовшшнього боргу Укра!ни значно перевищуе середнш показ-ник для кра!н-аналопв за репоном та репональних лщерГв.
Ще один iнструмент, народжений новим моне-тарним режимом у таких обсягах, - депозитш сер-тифшати НБУ. У депозитних сертифiкатах НБУ за оборотом у 2014-2019 рр. було задiяно майже 18 трлн грн (виплачено банкам 42 млрд грн). Так суми, як правило, вилучаються з ринку шд час над-мiрного кредитування i перерву економiки. Висок! ставки за ДС НБУ (6%) гальмують процес кредитування реальноi економiки i фактично форму-ють (через облшэву ставку) високу ставку за ОВДП(у травнi - 11,15 %, червш - 10,04%, в липш - 8,47%) . У той час середньозважена процентна ставка за гривневими кредитами в корпоративний сектор за ачень-червень знизилася з 15,1% до 10%. З шшого боку, середня ставка за кредитами домогосподарств залишаеться на високому р!вш - 36% i фактично не знижуеться при одночасному падiннi ставок за депозитами (корпоративш - з 10,4% до 5,4%, домогосподарств - з 14,9% до 9%).
Це сввдчить про те, що НБУ повинен обгрунту-вати громадськосп необхщшсть вiдволiкання з реального сектору економiки таш багатомiльярднi ре-сурси банкiвськоi системи в дороп депозитнi сер-тифшати НБУ та ОВДП.
Отже, зменшення облшово! ставки до 6% не суттево вплинуло на збiльшення та здешевлення корпоративного кредитування i майже зовам не вплинуло на процентну полгшку кредитування фь зичних оаб. В 2021 р. Рада НБУ повинна придшити значну увагу проведенню операцп з державними цшними паперами на вторинному ринку, врахову-ючи, що центральний банк вже е головним держателем цих обли-ацш. £ очевидним, що в разi проведения значних операцш за цим напрямком, ввдбу-деться i одночасний вплив на процентну поливку в економщ.
Як ведомо спiвпраця Уряду з МВФ продов-жена. Накопичення м!жнародних резервiв для дося-гнення ними достатноси за композитним критерiем МВФ е усшшним. Це сввдчить про те, що Украгна може при необхвдноси поставити питання перед МВФ про включення г! до списку крагн, як1 можуть тимчасово призупинити виплати зовшшшх кредипв на час коронакризи та отримати додаткову до-помогу ввд МВФ та Свиового банку, як цього добились дешлька крагн (Киргизька Республша, Молдова, Узбекистан, Таджикистаи та шш1).
З метою пiдсиления монетарного суверенитету Украгни, к1льк1сний критерiй ефективноси ЧВА (чист! внутршш активи), закршлений у Меморандум! про ствпрацю, потр!бно винести до друго! групи !ндикативних цшей. Це дало можливють НБУ вшйти в1д жорсткого режиму таргетування монетарно! бази ! внутршшх актив!в на низькому р!вн! та суттево розширити сво! можливост! по збь льшенню грошово! маси р!зними каналами.
Важливим аспектом грошово-кредитно! поль тики е п!двищення комун!кац!йного розумшня для вс!х учасник1в економ!чних ввдносин. Для цього у сфер! грошово-кредитно! поливки дов!ри до не!) потр!бно систематично пояснювати населенню, чому при досягненн! ! нав!ть ввдхиленш (в т.ч. де-
фляци) в бш зменшення вщ встановлено1 цiлi по ш-фляци (1СЦ) пересiчнi громадяни спостерпають по-стiйнi стрибки цiн i особливо в часи коронавiрусу. В 1нфляцшних звiтах НБУ щоквартально наголо-шуе про забезпечения цшово! стабшьносп та незна-чне зростаиия цш. Вочевидь, це повинно стати ст-льним завданиям для Держстату Украши, який ро-зробляе методологiю та здшснюе розрахунок iндексу шфляцп в держаы, та НБУ, головна моне-тарна цiль якого пiдтримання шфляцп на рiвнi 5%+-1 в.п. Прозорють цiе! методологи повинна бути донесена до сустльства, в тому чи^ i через комушкацп Нацiонального банку Укра1ни.
Отож, Основнi засади на 2021 р. повинш пе-редбачати оновлений шструментарш НБУ, який за-проваджують центральнi банки в умовах карантин-них обмежень, щоб реагувати на кризу та шдтриму-вати кредитування економiки. Статистичнi данi в Укрш'ш засввдчують, що вжитi НБУ заходи е недо-статнiми. Оголошене не зниження, а навiть збшь-шення о6лшово! ставки в наступному роцi, за умови низького рiвня шфляцп, сввдчить про вщсут-нють стимулюючо1 монетарно1 полiтики та продов-жения вiдносно жорстко1 полiтики, натомють ого-лошено1 в проектi, як «пом'якшено1». Оголошений НБУ аитикризовий захщ - довгострокове рефшаи-сувания - так i не став потужним джерелом креди-тувания реального сектору економшн. Монетарний режим гнучкого шфляцшного таргетувания в укра-1нських реалiях та кризових явищах, вочевидь, повинен набути оновленого статусу - «шлька цшей -калька шструменпв».
Таким чином, можиа констатувати, що гро-шово-кредитна полiтика Укра1ни е надзвичайно ва-жливим iнструментом регулювання соцiально-еко-номiчного розвитку економiки. Враховуючи важли-вiсть п1двищения ефективностi основних
шструменпв монетарно! полiтики, необх1дно, перш за все, забезпечити узгодженють монетарно! та бю-джетно-фiскальноl полiтики. В цшому пiдвищення дiевостi i ефективносп грошово-кредитно! полi-тики дозволить забезпечити динашчне зростання та макрофiнансову стабшзацш економiки Укра1ни.
Список лiтератури
1. Bondaruk T. G., Bondaruk O. S., Bondaruk I. S. (2017). Conceptual basis of mechanism of ensuring budget security. Науковий вюник Полюся. № 3 (11). Ч. 1. С. 21-28.
2. Калетшк Г. М., Мазур А. Г., Кубай О. Г. Державне регулювання економiки : навч. поаб. Ки!в : «Хай-Тек Пресс», 2015. 428 с
3. Основш засади грошово-кредитно! полиики на 2021 рж та середньострокову перспективу. Офщшний сайт НБУ. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/arti-cle/MPG_2021 -mt.pdf?v=4
4. Iнфляцiйний звiт НБУ за жовтень 2020 р. Офщшний сайт НБУ. URL: https://bank.gov.ua/ad-min_uploads/article/CPI_2020-10.pdf?v=4
5. Монетарна полiтика НБУ. Офщшний сайт НБУ. URL: https://bank.gov.ua/ua/monetary
6. Статистика НБУ. Офщйний сайт НБУ. URL: https://bank.gov.ua/ua/statistic
7. Аржевтн С. М. Оновлення пiдходiв до обгрунтування антикризово! монетарно! полiтики Укра!ни / С. М. Аржевiтiн, А. О. Дробязко // Фiнанси Укра!ни. - 2020. - № 4. - C. 7-26 URL: https://doi.org/10.33763/finukr2020.04.007
8. Краснова 1.В. Сутнiсть та структурш зако-номiрностi фiнансово! штеграцп в глобальному вимiрi в контексл «недосяжно! трiади». Проблеми економiки. 2016. №4. С. 205-212
К ВОПРОСУ ОБ ОПРЕДЕЛЕНИИ СОДЕРЖАНИЯ ПОНЯТИЯ «СИСТЕМА ПРИОРИТЕТОВ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ РЕГИОНА»
Хайбуллин Л.Р.
аспирант ФГБОУ ВО «Ростовский государственный экономический
университет (РИНХ)»
TO THE QUESTION OF DETERMINING THE CONTENT OF THE CONCEPT "SYSTEM OF PRIORITIES OF SOCIO-ECONOMIC DEVELOPMENT OF THE REGION"
Khaibullin L.
graduate student in the «Rostov State Economic University (RSUE)»
Аннотация
В статье предложен подход к формированию системы приоритетов социально-экономического развития региона, опирающийся на взаимоувязку разнородных по составу приоритетов (отраслевых, территориальных, межотраслевых и др.) на основе многоуровневого функционально -отраслевого принципа. Выделены основные виды приоритетов, обеспечена их логическая взаимосвязь как элементов формируемой системы, позволяющая учитывать при ее реализации функционал отраслевых и муниципальных органов власти региона. Представлены практические рекомендации по формированию основы системы приоритетов для российских регионов (на примере Ростовской области).
