CC BY
28
УДК 636.2.084.4
Головатюк А.А., викладач © Уманський нацюнальний утверситет сад1вництва Л1скович В. А., к. с.-г. н., доцент Бглоцеркгвський нацюнальний аграрний утеерситет Гурський 1.М., к. с.-г. н., доцент Уманський нацюнальний утеерситет сад1вництва
ОБГРУНТУВАННЯ РЕЖИМУ ГОД1ВЛ1 ПРИ ВИРОЩУВАНН1 ТЕЛИЦЬ П1СЛЯМОЛОЧНОГО ПЕР1ОДУ
У статт1 наведет результати дослгджень дво- та триразовог годгвлг ремонтних телиць в1д 8 - до18 - мюячного вгку, що утримувались безприв 'язно на глибокт тдстилщ та годгвлею з кормового столу, а також визначено в1к першого оЫменшня тддосл\дних телиць.
Встановлено, що найбыьшог живог маси за облгковий пергод дослгду досягли тварини II групи - 371 кг( триразова годгвля), що на 4 кг бмьше пор1вняно з ровесницями контрольног (I), та на 17,4 кг быьше пор1вняно з телицями III групи, де тварини споживали корм два рази на добу.
Телиц II групи на одну декаду ратше прийшли в охоту пор1вняно з ровесницями контрольног та на 40 дтв - пор1вняно з III групою, де тварини споживали корм два рази на добу. Тобто, в цыому трикратний режим годгвлг виявився за комплексом показниюв краще за двократний.
Ключовi слова: телиця, кормовий сты, жива маса, краттсть, годгвля, ос\мен\ння.
Пщвищений попит споживчого ринку на молочну сировину, зростання закутвельних щн прискорили виршення питань щодо будiвництва нових промислових комплекав з виробництва молока та реконструкцп старих скотарських примщень.
Упровадження ресурсозбер^аючих технологш у тваринництвi дозволяе знизити витрати кормiв i одночасно тдвищити продуктившсть тварин, зменшити собiвартiсть виробництва продукци та пщвищити ефектившсть господарювання [2].
Реконструкщя шнуючих ферм та впровадження нових прогресивних технологш супроводжуються максимальним зниженням витрат за доглядом та утриманням тварин. Так безприв'язне утримання корiв зменшуе витрати пращ на !х обслуговування у 2-3 рази та на 20-30 % дозволяе збшьшувати чисельшсть поголiв'я (Адмш £.1., Борщ О.В., 2002).
Вщмова тваринниюв вiд старих технологiй дае можливють бiльш рацiонально використовувати корисну площу для утримання тварин. Як свщчать результати численних дослiджень, оптимальними умовами вирощування
© Головатюк А. А., Л1скович В.А., Гурський 1.М., 2011
72
ремонтних телиць е ïx утримання безприв'язно на глибокш солом'янш пiдстилцi.
За свщченнями професора G. I. Адмiна (2000-2002), майбутне технологи годiвлi дiйного стада корiв - за кормовими щальнями, де тварини кiлькоx груп спроможш будуть споживати корм з одного кормового столу поетапно (позмшно). Це дасть можливють на одному кормовому столi годувати кiлька теxнологiчниx груп тварин впродовж доби. В результат ре^заци такого теxнологiчного прийому збшьшуеться корисна площа корiвника на утримання телиць.
Метою дослвджень була оптимiзацiя кратностi годiвлi телиць старших 6-мiсячного вiку шляхом згодовування кормосумiшi два та три рази на добу при безприв'язному утриманнi на глибокш пщстилщ i годiвлi ïx з кормового столу.
Для досягнення поставленоï мети вирiшували наступнi завдання:
- встановити оптимальну кратнiсть годiвлi теличок впродовж доби;
- визначити помюячну та добову динамiку накопичення тваринами живоï маси;
- визначити вж першого осiменiння пiддослiдниx телиць в умовах дво- та триразовоï годiвлi.
Матер1ал i методика досл1джень. Молочнотоварна ферма АФ "Глушки" Бiлоцеркiвського району Кшвсь^' областi мала традицiйну технологш вирощування телиць (прив'язно). За рекомендащями проф. Адмiна G.I. у 2003 рощ була проведена реконструкщя чотирирядного примiщення для утримання тварин безприв'язно на глибокш пщстилщ. Таке утримання максимально приближуе тварин до природного середовища та технолопчних умов i забезпечуе вiльний доступ до кормового столу, зручне та тепле л^во для вщпочинку [3].
Для дослщження було вiдiбрано 60 телиць украшсь^' чорно-рябоï молочноï породи старших 6-мюячного вiку, якi розподiлили на три групи (n=20) за принципом пар-аналопв [7]. Тварини знаходились в однакових зооппешчних умовах. Рацiон та тип годiвлi телиць був однаковий. Для бшьш точного визначення кратностi годiвлi дослiдження проводили в зимово-стiйловий перюд року впродовж 180 днiв. Кормосумш готували i роздавали мобiльним кормороздавачем (Самурай 5) два рази на добу. Ращон мав у своему склада силос кукурудзяний, сiно люцерни, сiнаж, солому та концетрованi корми. Контрольна група мала необмежений доступ до кормiв у продовж доби. Телищ друго1' та третьо1' дослщних груп споживали корм режимно, тобто тварини знаходились бия годiвницi в обмежений час (4,5 години); II - три рази по 1,5 години а Ш - два по 2,25 год [4,5,6].
Середня жива маса тварин при постановщ на дослщ становила 220-240 кг. (табл. 1).
У результат проведених дослщжень встановлено, що найбшьшох' живо1' маси за дослщ досягли тварини II групи - 371 кг (трикратна годiвля), що на 4 кг бшьше порiвняно з контрольною (I), та на 17,4 кг, бшьше порiвняно з ровесницями III дослщнох' групи, де тварини споживали корм 2 рази на добу (табл. 2).
Шсля переведення тварин на режимну годiвлю, в юнщ 1 мюяця дослщу, вiдбулись суттевi змiни з середньодобовими приростами. Так, найменшими були прирости у тварин III групи - 598 г, що на 64 г менше порiвняно з ровесницями контрольное' та на 100 грам менше порiвняно з телицями II групи. В кшщ
облжового rop^^ тайменший добовий npHpiCT був тaкож у твapин III дослiдноï групи - 620 г.
Таблиця 1
__ Схема дослщу, n = 60 _
^уга твapин Кpaтнiсть годiвлi, paзiв нa добу Плaновa живa iwaca твapин, кг Bír телиць, мю.
пpи постaновцi га ДOCлiд нaпpикiнцi дослiду нa почaтку досладу нaпpикiнцi досаду
I (контpоль) без обмежень 220-240 340-360 10 16
II (дослвд) 3 220-240 340-360 10 16
III (дослiд) 2 220-240 340-360 10 16
Таблиця 2
Динамика жнвоУ маси телиць та сеpедньодобовi прирости телиць
_(M±m, n = 60)_
Гpупa Живa iwaca, кг Сеpедньодобовий лст, г
нa почaтку дослiду нaпpикiнцi досаду ra почaтку 1 мюяця зa 6 мю дослiду зa 6 тсяцш досладу
I (консоль) 245.25 i 2.41 367 i 2.22** 662.7 i 1.37 701.6 i 5 676,48 i 6,06
II 245.65 i 2.38 371 i 2.1 698.45 i 6.24*** 712.4 i 5.47 692,93 i 5,57
III 245.40 i 2.39 353.6 i 249*** 598.45 i 4 98*** 620.45 i 4 89*** 521,33 i 92,07
Пpимiткa: *- Р>0,95; ** - Р>0,99; *** - Р>0,999
Нaйбiльший сеpедньодобовий пpиpiст зa дослiд був зaфiксовaний у твapин II гpупи - 692 г (xpHKpa'raa годiвля), що нa 16 г бiльше поpiвняно з контpолем (вiльний доступ до коpмiв), тa нa 172 г бiльше у поpiвняннi з pовесницями III ^упи (двоpaзовa годiвля).
Нaпpикiнцi облiкового пеpiоду (у 16-мiсячному вiцi) нaйбiльшу живу мaсу мaли телицi II дослщнох' гpупи - 371 кг, що та 1 % поpiвняно з контpолем тa нa 4,3 % - у поpiвняннi з pовесницями III гpупи.
Вцiлому, зa 6 мюящв дослiдного пеpiоду живa мaсa телиць контpольноï гpупи стaновилa 298 кг, що та 3,3 % менше поpiвняно з II, тa 0,7 % - поpiвняннi з pовесницями III дослiдноï гpупи.
Для бшьш ефективного поpiвняння тa оптимiзaцiï кpaтностi годiвлi ми пpостежили зa вiком пеpшого пpиходу телиць в охоту тa вiком ïx оаменшня i сеpедньою живою мaсою у цьому вiцi.
З тaблицi 3 видно, що пеpшими в охоту почaли пpиxодити твapини II дослщнох' гpупи в 15-мiсячному вiцi i ^и досягненнi живо1' мaси 349,65i2,17 кг, (тpиpaзовa годiвля впpодовж доби). Це вiдбувaлось нa 10 дшв paнiше поpiвняно з pовесницями пеpшоï тa нa 40 днiв поpiвняно з телицями III гpупи.
Таблиця 3
BiK першого осшеншня телиць_
Середня В1к телиць, м1сяць
Група телиць Гол1в жива маса 15 16 17 18
при декада мюяця
осшеншш I II III I II III I II III I II III
I 20* 345,95 1* 3 6 7 2 1
(контроль) 100 ±2,29 5 15 30 35 10 5
II 20 349,65 2 7 8 2 1
100 ±2,17 10 35 40 10 5
III 20 355,6 1 2 6 6 4 1
100 ±2,49 5 10 30 30 20 5
Примггка. *над рискою - шльшсть тварин у rpyni; шд рискою - вщсоток.
Слщ вщзначити, що телищ II групи бшьш дружно прийшли в охоту, що дало можливють провести ïx перше оЫменшня у 15-мюячному вщ
Встановлено, що оЫменшня телиць III дослiдноï групи (двократна год1вля) провели в 16-мюячному вiцi при досягненнi ними живоï маси 355,6 ±2,49 кг i здiйснювали його до першоï декади 18 мюяця.
Таким чином, проведет дослщження надають пiдстави стверджувати, що режим дворазовоï годiвлi гiрше впливав на iндивiдуальний рiст телиць тсля молочного перiоду, ïx живу масу та час приходу в охоту i першого оаменшня.
Висновки:
1. Встановлено, що оптимальним режимом годiвлi ремонтних телиць в умовах безприв'язного утримання на глибокiй пiдстилцi при ïx вирощуваннi вiд 6-мiсячного вiку до осiменiння е триразова годiвля впродовж доби (3х1,5 години), оскшьки, найвищi середньодобовi прирости за дослщ у них становили - 692 г, що на 16 г бшьше за ровесниць контрольно].' групи (вшьний доступ до кормiв) та на 172 г бшьше у порiвняннi з тваринами III групи (дворазова годiвля).
2. Телищ II групи на одну декаду рашше прийшли в охоту порiвняно з ровесницями контрольноï та на 40 дшв - порiвняно з III групою, де тварини споживали корм два рази на добу(2х2,25години).
Л^ература
1.Адмiн G.I. Наукова концепщя i програма переходу ферм Украши на ресурсоенергозберiгаючi теxнологiï виробництва молока// Адмш G.I., Борщ О.В. . "Аграрн исп" 2000, № 2, с. 13 - 15.
2.Брагшець А. М. Молочне тваринництво може бути високо-рентабельним// Брагiнець А.М., Брагшець С.М. працi ТДАТУ Вип10 Т 9 с 249-254.
3.Головатюк А. А. Етологiчнi дослiдження поведшки телиць за рiзниx режимiв годiвлi. //Збiрник наукових праць Луганського нащонального аграрного унiверситету №69 (92) Луганськ 2006.- С 99-103
4.Гавриленко М. Практичш аспекти вирощування ремонтних телиць // Пропозищя .- 2005.--№5.- с.126-128.
5.Зубрич О. Вирощування ремонтних телиць за рiзниx рiвнiв годiвлi //
Тваринництво Украши.- 2005.-№ 2.- с.9 - 10.
6.Нормы и рационы кормления с.-х. животных: Справочное пособие / [Калашников Н.А., Клейменов В.Н., Баранов А.П. и др.]. - М.: Агропромиздат, 1985. - 352 с.
7.Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников. / Плохинский Н.А - Москва: Колос, 1969. - 246 с.
Summary
Holowatiuk A.A., Liskovych V.A., Gursky I.N SUBSTANTIATION OF FEEDING PROGRAM FOR POST-WEANED HEIFERS
The article presents the results of the research into two- and tree times feeding of replacement heifers at the age of 8 to 18 months that where kept without tying on a deep-litter bedding and fed from manger. The time of the first insemination of the experimental heifers has been defined.
It has been found that the animals of the second group have the highest gain in the live weight - 371 kg (three times feeding) which is 4 kg more in comparison with herdmates of the control group (I) and 17,4kg more in comparison with the heifers of the III group, in which animals were fed 2 times a day.
The heifers of the II group came in heat 10 days earlier as compared with the herdmates of the control group and 40 days earlier as compared with the 3d group, in which animals were fed 2 times a day.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Швторак Я.1.
