CC BY
6
УДК 351/354:629.78(477)
DOI: 10.15587/2313-8416.2019.174095
ОБГРУНТУВАННЯ НЕОБХ1ДНОСТ1 СТВОРЕННЯ НАЦ1ОНАЛЬНОГО ЦЕНТРУ КОСМ1ЧНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В УКРА1Н1
Ю. М. Радченко
Проанал1зовано ситуацiю на ринку KOCMi4Hux технологш у ceimi та перспективи його розвитку. Обтрун-товано Heo6xidHicmb i cmраmегiчний план 3i створення Нацюнального центру коcмiчних технологш в Укра'ш. Запропоновано варiанmи актив1зацИ коcмiчноi дiялbноcmi. Внесено пропозици щодо державного забезпечення функцюнування Нaцiонaлbного центру коcмiчних технологш в Укра'Ы. Визначено перспек-тивтсть взаемоди комерцшного сектору та державного регулювання щодо твестувань в коcмiчну га-лузь, використовуючи ii технологи для сталого економiчного розвитку
Ключовi слова: cmрamегiчний план, Нацюнальний центр, коcмiчнi технологи, комерцiaлiзaцiя космосу, державне регулювання
Copyright © 2019, Ю. М. Радченко. This is an open access article under the CC BY license (http://creativecommons.org/licenses/by/4.0).
1. Вступ
£вропейський вибiр Украши на шляху штег-раци у високотехнолопчне конкурентне середовище зумовлюе потребу у формуванш та запровадженш iнновацiйноi моделi розвитку, яка мае сприяти розвитку новишх технологш та пiдходiв до реатзаци кос-мiчного потеншалу i освоення космiчного простору. Це дасть можливють забезпечити конкурентоспро-можшсть нацiональноi економiки, пiдвищить експор-тний потенщал крайни у свiтовому науково-технiчному просторi.
Сьогоднi космiчна галузь - одне iз прюритет-них напрямiв розвитку свiтовоi' науки. Вщомо, що бь льшiсть передових наукових винаходiв, вiдкриттiв i технiчних досягнень реатзуються, в першу чергу, в космiчнiй сферi. Космiчнi технологii мщно увiйшли в наше життя як невщ'емна частина технiчного про-гресу i якiсно його змiнили. Володшня реальними космiчними технологiями - це показник техшчного рiвня i свггового рейтингу краши, що мотивуе все нових гравшв брати участь на свгговому космiчному ринку, а глобальшсть космiчних задач вимагае об'еднання зусиль краш-учаснишв в системнiй коор-динацп 1'х дiй.
Космiчна дiяльнiсть в Укрш'ш здiйснюеться на основi Нацiональноi Космiчноi Програми, яка розро-
бляеться термшом на п'ять рокiв та затверджуеться Верховною Радою Украши за поданням Кабiнету Мiнiстрiв.
Протягом останшх двох десятилiть Украша з де-факто третього мiсця серед космiчних держав Свь ту суттево втратила сво1' позицii у галузi. Недавнi поди у кра!ш та байдужкть, а iнодi i банальна некомпе-тентнiсть представникiв парламенту та керiвного апарату призвело до провалу у Верховнш Радi при-йняття закону про космос. Законодавча державна т-дтримка та фiнансове врегулювання питания розвитку космiчних стратегiй повинно безсумшвно стати прiоритетним напрямком для Украши, оскшьки саме вона мае неабиякий досвiд подiбноi роботи.
Розробка ново1' космiчноi програми, орiенто-вано1' на сучаснi реалii, та впровадження новiтнiх те-хнологiй та пiдходiв до реалiзацii космiчного потеншалу безумовно зацiкавить iнвесторiв зi всього Свь ту, що забезпечить розвиток не тшьки галузi, а й на-цюнально1' економiки в цшому. Унiкальний досвiд космiчноi роботи украшських спецiалiстiв не мае аналогiв у Свт.
Iнновацiйний етап розвитку космiчноi галузi в Украш нерозривно пов'язаний з пошуком джерел фiнансування та шдвищенням ефективностi викорис-тання фшансових важелiв, перш за все кошлв держа-
вного бюджету. Особливо ця проблема проявляеться при виконаннi державних щльових науково-технiчних програм, що мають забезпечити шноващй-ний розвиток вае1 економiки Украши, у тому числ!, космiчноi програми. Зважаючи на те, що вказана система розвитку державою космiчноi' галузi в Украш призводить до поступового ii руйнування, потрiбнi iнновацiйнi пiдходи i активне залучення комерцiйних структур та старташв.
До того ж питання створення нацiонального центру космiчних технологiй (НЦКТ) е актуальними i потребують подальших дослiджень i ix реалiзацii.
2. Лггературний огляд
Дослiдженнями аспектiв iнновацiйноi дгяльно-стi, в тому числ^ i в космiчнiй галузi, займаються вченi з рiзниx краiн свпу. Вагомий внесок у розв'язання ^ei' проблеми зробили фаxiвцi, якi у своему дослщженш зробили наголос на те, що зважена та ефективна шновацшна дiяльнiсть пiдприeмств стае пею рушiйною силою, яка здатна забезпечити ix кон-курентоспроможнiсть на внутршньому та зовшш-ньому ринках та е основною умовою економiчного розвитку на мжро-, мезо- та макрорiвняx. Впрова-дження на будь-якому ii рiвнi сукупностi шноващй-них факторiв-ресурсiв забезпечуе економiчну стш-шсть краiни [1].
Украiнськi науковщ завжди придiляли увагу розвитку космiчниx дослщжень i зробили значний внесок у розвиток свiтовоi космiчноi' галузi та освоен-ня космiчного простору. Так, ще у 1968 род! з метою координаци робгт за цим напрямом при Академй' наук УРСР (Украшська Радянська Соцiалiстична Республь ка) було створено Комюш з косм!чних дослвджень. А у 2001 рощ функци Комiсii перейшли до Ради косм!ч-них дослвджень НАН Украши, яка i сьогодт усшшно виконуе свою роботу [2]. Кр!м цього, у 1992 рощ Указом Президента Украши було утворено Нацюнальне космiчне агентство Украiни, а з 2010 року - це Держа-вне косм!чне агентство Украши [3].
З метою впровадження перспективних науко-во-техшчних розробок i теxнологiй у ракетобудуван-ня у 2012 рощ було тдписано Генеральну угоду про науково-техтчне сшвробггаицтво в галузi створення ракетно-космiчноi теxнiки м1ж Надiональною акаде-мieю наук Украши (НАН Украши) i Державним тд-приемством «Конструкторське бюро «Швденне» !м. М. К. Янгеля» (ДП «КБ «Швденне», Дшпро, Украiна), затверджено перспективний план стльно! науково-теxнiчноi д1яльносп на 2013-2017 роки [4]. I це дозволило тдняти на новий рiвень сшвробггаицт-во в галуз! створення перспективноi' космiчноi' техш-ки, активiзувати спшьш досягнення та розробки нау-ковщв.
Розвиток космiчноi галузi багато в чому зале-жить ввд можливосп повнощнного обм!ну досвщом та участi у стльних проектах фаxiвцiв з р!зних краiн свиу. Багатолiтнe сшвробггаицтво ДП «КБ «Швденне» i Мiжнародноi' академй' астронавтики сприяло ш-теграци Украши у мiжнародне наукове ствтоварист-во. У 2012 рощ було тдписано Меморандум про вза-еморозумшня, прiоритетнi напрями i перспективи сшвробггаицтва Мiжнародноi академй' астронавтики
та НАН Украши у косм!чнш сферi. Проводяться сш-льш науковi дослiдження в галуз! створення косм!ч-ноi' системи мониторингу iоносфери, прогнозування сейсмiчноi' активносп землi, системи дослвдження атмосферних аерозолiв, виведення радiоактивниx вь дход!в у дальнш космос, розроблення та проектуван-ня систем видалення косм!чного смитя [2].
Ощнюючи ситуацiю на ринку косм!чних технологш у свт звертаеться увага на збшьшення кшь-косп краш з переходною економiкою (близько 30 краш), яш виявляють штерес до космiчноi' тематики та готовносл швестувати кошти в косм!чну шдус-трш [5]. Залучаються велик! обсяги швестицш в нов! косм!чш проекти, а найб!льш прибутковими е ринки супутникового зв'язку, навiгадii', дистанцшного зон-дування Земл! (ДЗЗ). Актив!зувались дй' приватних компанш у свт в косм!чну галузь.
Досить змктовно зроблено анал!з джерел фь нансування тдприемств космiчноi' галуз! в Украш i Космiчноi' Програми Украши та наголошуеться на необхщшсть виконання боргових зобов'язань за кредитами, залученими тд державш гаранти для реаль зацй' проекпв «Створення Нацiональноi' супутнико-воi' системи зв'язку» та «Циклон-4», в робот! [6].
Кр!м того, вщзначено вщсутшсть середньост-рокового бюджетного планування, що привело до не-готовносп держави фшансувати косм!чну галузь в умовах кризи та девальвацп гривш.
Можливосп розширення джерел фшансування космiчноi' галуз! за рахунок комерцiалiзадii' косм!ч-них технологш висвилено у робот! [7].
Аналопчш погляди щодо неефективноi' системи розвитку державою космiчноi' галуз!, яка не забезпечуе шновацшний розвиток всiei' економ!ки Украь ни, у тому числ!, Космiчноi' Програми Украши, та не-обхвдшсть шновацшних шдход!в активного залучення комерцшних структур i старташв спостертаеться у робот! [8].
Автор роботи пропонуе власне бачення i стра-тепчний план щодо створення Нащонального центру косм!чних технологш. Проте ряд проблем, пов'язаних з актив!зац!ею космiчноi' д1яльносп в Украш, не знайшли свого остаточного виршення. Автор зазначае, якщо не буде створено Нащонально-го центру косм!чних технологш, то це може призвес-ти до поступового ввдтоку шдготовлених кадр!в до старташв £С та США. Навиъ, може призвести до переходу украшських фах!вщв до Нацюнального кос-м!чного центру РФ, !з втратою Украшою можливос-тей виходу на м!жнародний ринок космiчноi' техн!ки та послуг.
3. Мета та задачi дослiдження
Метою роботи е обгрунтування необх1дност! створення Нащонального центру косм!чних техноло-г!й (НЦКТ) в Укрш'ш.
Для досягнення мети були поставлен! так! задач!:
1. Проанал!зувати ситуащю на ринку косм!ч-них технологш у свт та розглянути перспективи йо-го розвитку.
2. Ощнити динамшу джерел ф!нансування ш-дприемств космiчноi' галуз! в Украш та запропонува-
ти стратепчний план щодо створення Нацюнального центру космiчних технологiй в Укршт.
3. Виявити можливi шляхи активiзацil космiч-но! дiяльностi в Укрш'ш.
4. Внести пропозици щодо особливостей забезпечення функцюнування Нацюнального центру космiчних технологш з боку держави.
5. Визначити перспектившсть взаемоди коме-рцшних космiчних компанiй i державно! пiдтримки щодо iнвестувань в космiчну галузь.
4. Аналiз сучасного стану розвитку KOCMi4-ноТ галузi в Укра'1'Hi та необхiднiсть створення Нацюнального центру космiчних технологш (НЦКТ)
Аналiз ситуацп на ринку космiчних технологiй у свiтi сввдчить, що iз 195 офiцiйно визнаних держав понад 80 краш уже мають власнi космiчнi проекти, або беруть в них участь. Зб№шилася юлькють кран з пе-рехвдною економiкою (близько 30 кран), яш мають ш-терес до космiчноl тематики та готовi вкладати кошти для перетворення у «космiчну державу», або виходу на принципово новий рiвень у цих технологiях.
З огляду на високу вартiсть i технологiчнi осо-бливостi, створення власних космiчних систем могли собi дозволити лише краlни-свiтовi лвдери.
Сьогоднi вщбуваеться активiзацiя приватних компанiй у сегмент розробки та створення ракет-носив i надання пускових послуг. Вчорашш стартапи та молодi компани випсияють з ринку досвiдчених провайдерiв пускових послуг, зокрема, росшсьш компани.
Сукупний середньорiчний темп зростання свь тово! космiчноl галузi за останнi 5 рошв сягае рiвня 8 % та б№ше. Це високий бiзнес-показник, що забез-печуе залучення великих обсяпв iнвестицiй у новi космiчнi проекти. Сьогоднi найбiльш прибутковими е ринки супутникового зв'язку, навтаци, дистанцшно-го зондування Землi (ДЗЗ), у тому числ^ технологiй i продукпв/сервгав з доданою вартiстю на основi да-них ДЗЗ, а також створення космiчноl технiки орбi-тального i наземного сегменту. Автор роботи наго-лошуе, що завдяки розвитку супутникових систем зв'язку, систем навтаци дистанцiйного зондування Землi (ДЗЗ) i т. д. космiчна галузь стала у свiтi мщ-ним бiзнесом. Його загальний рiчний обiг досягае 27 млрд. дол. США, ця сума щорiчно зростае прибли-зно на 10 % [9]. За останш 20 рошв в США кожний долар, який витрачений на космос принiс 7 доларiв прибутку, а в £врош кожний евро принiс 5-6 евро назад. Також космiчнi розробки мають велике значения для розвитку i шших галузей економiки i про-мисловостi. NASA за перюд свого iснуваиия продало бiльше 3000 патеипв, як1 були призначенi для космосу. Сучасний лггак на 70 % складаеться iз розробок NASA [10].
На початок 2018 року знос основних засобiв на шдприемствах космiчноl галузi Украши становив 67,4 %, при цьому на 4 державних шдприемствах пе-ревищуе 70 %.
З 2013 по 2017 роки загальна чисельшсть пра-цюючих на шдприемствах галузi скоротилась з 24 784 чол. до 18 651 чол. (25 %).
Середньомюячна заробiтна плата по галузi зросла по вщношенню до початку 2018 року на 16,1 % i складала 8621 грн., що не допустимо для ви-сокотехнолопчно! сфери. Наприклад, середньомюячна зарплата спещалюта в IT-сферi Украши сягае 30000 грн., а спешалюта в NASA - 8 000 дол. США.
Космiчну Програму Украши 2013-2017 рок1в фактично профшапсовано iз державного бюджету на суму 380 409,1 тис. грн., що становить лише 33,9 % ввд передбаченого Програмою.
Показово, що у 2008 рош фшансування космь чно! галузi Украши склало 734 167,8 тис. грн. (112 948,9 млн. дол. США), з яких:
- на Космiчну програму - 222 975,2 тис. грн. (30 %);
- на утилiзацiю ракетного палива -236 845,9 тис. грн. (32 %);
- на виконання боргових зобов'язань -56 622,5 тис. грн. (8 %);
- на iншi програми - 217 725,2 тис. грн. (30 %).
У 2014 рош фшансування космiчноl галузi за
рахунок кошлв державного бюджету складало 3 051 260,9 тис. грн. (254 271,7 млн. дол. США), з яких:
- на космiчну програму видшилося 67 876,7 тис. грн. (2 %);
- на утилiзацiю ракетного палива -198 334,2 тис. грн. (87 %);
- на шш програми - 121 261,5 тис. грн. (4 %);
- на виконання боргових зобов'язань -2 663 788,5 тис. грн. (7 %).
Таким чином, частка фшансування боргу за рахунок кошпв фшансування космiчноl галузi збшь-шилась з 8 % у 2008 рош до 87 % у 2014, а частка фь нансування космiчноl програми зменшилося з 30 % у 2008 рош до 3 % у 2017 рош Така ситуащя спричи-нена необхвдшстю виконання боргових зобов'язань за кредитами, залученими шд державш гаранти для реалiзацil проектiв «Створення Нацiональноl супут-никово! системи зв'язку» та «Циклон-4».
Разом з тим, у зв'язку iз активiзацiею розвитку оборонно-промислового комплексу Украши, у 2017 рош зб№шилась частка фшансування шших програм до 39 %.
Фшансування IV та V космiчних програм Украши з 2008 по 2017 роки досягло рiвня 38 % та 34 % ввдповщно ввд рiвия, визначеного Програмою. Реалiзацiя п'яти Державних Космiчних Програм сприяли розвитку космiчноl дiяльностi, установлен-ню мiжнародних контактiв виходу пiдприемств галу-зi на свiтовий ринок космiчних послуг, здшсненню унiкальних мiжиародних проектiв «Морський старт», «Наземний старт», «Днiпро», «Антарес», «Вега», «Мiжиародна космiчна станцiя».
Украша мае значний досвщ створення та запусков ракет носilв i космiчних апаратiв. З 1992 року 140 ракет-носпв укра!нського виробництва стартува-ли з 6-ти космодромiв свггу з 370 космiчними апара-тами на замовлення 25 кра!н свиу [3]. Але, вiдсут-нiсть середньострокового бюджетного планування спричинило неготовнiсть держави фшансувати кос-мiчну галузь в умовах кризи та девальваци гривш
PiBeHb розвитку економши краш свиу прямо ввдображаеться у фiнансуваннi KOCMi4HOi галузi за рахунок коштiв державного бюджету.
Так, видатки Федерального бюджету США на 2018 рж склали 1,3 трлн. дол. США (35,1 трлн. грн.), з яких видатки на космiчну галузь (без оборон-них програм) склали 20 736 млн. дол. США, що ста-новить 1,5 % ввд загального обсягу видатк1в [11].
При цьому, видатки Державного бюджету Украши у 2018 рощ склали 985,8 млрд.грн. (36,5 млрд. дол. США), з яких на фшансування кос-мiчно! галузi було видiлено лише 2,4 млрд. грн. (84 млн. дол. США), що становить лише 0,2 % ввд за-гальних видатшв [12].
Для iнновацiйного розвитку та шдвищення конкурентоспроможностi Украши на свгтових ринках iнновацiйних товарiв та послуг, необхiдним е забезпечення та шдтримка участi украшського ко-мерцшного сектору в космiчнiй дiяльностi, вклю-чаючи послуги iз запуску в космос та управлшня супутниками ДЗЗ.
Головним iнсгрументом реалзаци державно! политики в економiчнiй сферi (у тому числ^ космiчнiй га-луз!) е державне замовлення. Проте, контроль за ефек-тивнiстю використання бюджетних кошт1в зведений до контролю ввдповвдносп фактичних витрат до затвер-дженого кошторису, тобто, контроль направлений не на забезпечення одержання як1сних шнцевих результапв та отримання корисного ефекту.
Внаслвдок цього по зак1нченню реалiзацi! про-екпв виявляеться, що кошти державного бюджету використаш не ефективно.
Особливо ця проблема проявляеться при вико-наннi державних цiльових науково-техшчних програм, як1 мають забезпечувати iнновацiйний розвиток всiе! економiки Украши, у тому числi, Космiчно! програми Украши.
Очевидно, що вказана система розвитку державою космiчно! галузi в Укрш'ш не працюе належ-ним чином i призводить не до розвитку, а лише до поступового руйнування галузг Потрiбнi iнновацiйнi тдходи та активне залучення комерцiйних структур i стартапiв.
За вказаних вище умов створення Нащональ-ного центру космiчних технологiй (НЦКТ) е цшком обгрунтованим та доцiльним кроком.
Укра1на мае виключнi умови для реалiзацi! такого проекту, а саме:
- наявний досввд та напрацювання отриманi i збереженi з чаав колишнього СРСР i розробленi у незалежнш Украшц
- високий рiвень освiти громадян Украши, зо-крема за напрямком iнженерiя та IT;
- можливосп щодо ввдносно швидкого (до 5 рок1в) термiну тдготовки необх1дних фахiвцiв в украшських закладах вищо! освiти (ЗВО);
- доступ до найсучасшшо! елементно! бази у рамках сшвпращ з США, £С та крашами Азiатсько-Тихоокеанського регюну (АТР);
- наявнiсть оснащених високотехнолопчних пiдприемств та досвiдченого персоналу, що спромо-жнi реалiзувати складнi космiчнi проекти та технiчнi системи;
- можливосп ввдпрацювання iнформацiйних технологiй та продукпв на 0CH0Bi космiчних даних та технологш в умовах велико! европейсько! кра!ни (аг-росектор, надзвичайнi ситуацп, екологiя, безпека та оборона тощо);
- близьк1сть до потенцiйних високоприбутко-вих ринк1в та джерел грантового i венчурного кашта-лу (£С, США, Африки, Близького Сходу та Ази).
Якщо НЦКТ не буде створено, ввдбуватиметь-ся поступовий ввдпк пiдготовлених кадрiв до старта-тв £С та США i3 втратою Укра!ною можливостей виходу на мiжнародний ринок космiчно! технiки та послуг. А також можливий переход укра!нських фахь вцiв до Нацiонального космiчного центру РФ.
Стратегiчна мета НЦКТ - створення i використання космiчних технологiй як iнструменту сощаль-но-економiчного, iнформацiйного, науково-освгт-нього, еколопчного, культурного розвитку кра!ни та забезпечення нацюнально! безпеки i захисту геополь тичних iнтересiв держави.
Призначення НЦКТ - розробка та впрова-дження космiчних технологiй i продуктiв в штересах державного сектору, бiзнес-структур, розвитку освгги та науки.
Основнi завдання НЦКТ - забезпечення комплексного тдходу при створенш власних космiчних технологiй i систем Компанi! в наступних сферах:
- пусковi системи (ракети-носп, зондувальш ракети, двигуни, паливо); супутниковi платформи (ДЗЗ, зв'язок, орбггальш сервiси, технолопчш);
- корисне навантаження (оптика, SAR, навта-цiя, контроль космiчного простору), системи бортового забезпечуючого комплексу, спещальне програ-мне забезпечення, системи управлшня, супутниковi двигуни (у тому числ^ газовi та електричнi);
- системи наземного комплексу управлшня та наземного спещального комплексу (наземш прийма-льнi станцй, станцй' управлiння, системи управлшня, службовi пiдсистеми, програмне забезпечення);
- оптичш та радiолокацiйнi системи i техноло-гй' контролю космiчного простору;
- iнформацiйнi технологй' та сервюи (техноло-гй' по робот з Big Data, пiдходи i методи штучного штелекту i машинного навчання, методи обробки даних ДЗЗ, геопортали, бази даних тощо);
- бiзнес-застосування, продукти з доданою ва-ртiстю (аграрний сектор, видобуток корисних копа-лин, екологiя, землекористування, надзвичайнi ситуацп, бiзнес-розвiдка, вiйськовi i розвiдувальнi рiшен-ня i т. д.);
- шдготовка фахiвцiв за напрямками космiч-но! дiяльностi (курси, тренiнги, семiнари, навчання у ЗВО).
На тепершнш час державне регулювання негативно впливае на функц1онування тдприемств космь чно! галузi Укра!ни. В цьому механiзмi немае узго-дження з принципами концепци сталого розвитку.
Так, у Закон Укра!ни «Про космiчну дгяль-нiсть» [13] однiею iз засад визначена державна шдтримка комерцiалiзацi! космiчно!' дiяльностi. Проте, в Закош Укра!ни «Про пiдприемництво» визначено, що випробуванням, виробництвом та експлуатацiею ракет--носив, у тому числ^ з !х космiчними запусками iз
будь-якою метою, може здiйснюватися тшьки держа-вними пiдприeмствами та оргашзащями. Тому, для налагодження роботи НЦКТ необхвдно сформувати i ввести в дш на рiвнi держави пакету нових законода-вчих актiв та змш до чинного законодавства, як мають забезпечити стимулювання, розвиток та шдтри-мку космiчноï галуз^ залучення iноземних iнвестицiй та широку мiжнародну сшвпраию. Зокрема, ввдповь дш змiни мають бути внесенi й до Закону Украши «Про космiчну дiяльнiсть» та ново! Космiчноï Програми Украши 2019-2023 рр. [14].
Автором запропонованого Законопроекту № 9219 «Про внесення змш до деяких закошв Украь ни щодо сприяння розвитку космiчноï дiяльностi та залучення швестицш в космiчну галузь Украши» зроблено наголос на те, що вш дозволить Укрш'ш державно-приватне партнерство i повернути свiй статус космiчноï держави, що допомогло би конкурува-ти на свiтовому ринку украшським державним структурам у сферi мирного космосу, конкурувати у швидкосп, якостi та конкурентоздатностi космiчних програм. Це позбавить космiчну галузь монополи i унiкального державного регулювання того, що мае займатися розробкою i створенням ракетних носив. Це дозволить молодим i талановитим шженерам, працiвникам космiчноï галузi залишитися на терито-рiï Украши. Бо зараз вони займають лiдируючi мiсця в NASA, вони працюють по всьому свiту, реалiзуючи програми iнших краш, але не украïнськi.
Пiдкреслено, що в краш з'являться сво1' енту-зiасти зi сфери космiчних дослщжень, яких мають iншi держави - США, £С, Китай i ва крaïни, якi мо-жуть називатися «космiчними державами» [15].
У 2015 рош Президент США шдписав Закон «Про конкурентоспроможшсть комерцiйних зaпускiв у космос» (The U.S. Commercial Space Launch Competitiveness Act (коротка назва - Commercial Space Act of 2015), а також Spurring Private Aerospace Competitiveness and Entrepreneurship Act - SPACE Act). Закон регулюе аспекти учасп американського комерцшного сектора в космiчнiй дгяльносп краши, включаючи послуги iз запуску в космос та управлшня супутниками дистaнцiйного зондування Земл!
Ухвалений Закон знизив адмшютративш бар'ери, що гальмували розвиток приватних космТч-них пiдприемств та дозволив громадянам США вшь-но займатися дослвдженнями планет i aстероïдiв, во-лодiти i розпоряджатися отриманими ресурсами, у тому числ^ водою i мшералами.
Зазначений Закон мав полтичну та економiчну доцiльнiсть. Вiн прискорив розвиток комерцiйного космосу, що тдвищило конкурентоспроможнiсть США на свiтовому космiчному ринку. Державне регулювання приватного космiчного бiзнесу зменши-лося шляхом послаблення aдмiнiстрaтивних бaр'ерiв та стимулювання розвитку економiчно вигiдноï i пер-спективно1' гaлузi. В першу чергу спрощення впрова-дили у сферi експортного контролю та податково1' полтшки.
Важливо, що на початку 2019 року 60 % коме-рцшних космТчних компанш акумулювали свш каш-тал в США. У 2018 рош венчурш фонди iнвестувaли в космТчш стартапи 3,25 млрд. дол. США, що на 30 %
бшьше, шж у 2017 рош. Аналггаки iнвестицiйного банку Bank of America Merrill Lynch прогнозують, що до 2050 року свггова космiчна економiка збiльшиться в 8 разiв i сягне 3 трлн. дол. США. Сьогодш понад 80 краш швестують в космiчну галузь, використову-ючи ii техиологii для сталого економiчного розвитку [16].
Космiчна iндустрiя - галузь свiтовоi економь ки, яка розвиваеться найбiльш динамiчно. У рiк на космiчну дгяльшсть витрачаеться понад 250 млрд. дол. США. Проте, щорiчне зростання - понад 10 % протягом останшх чотирьох рокiв (включно з кризовим часом) примушуе експертiв визнати, що через 10-15 рошв цей сектор буде одним iз визнача-льних у свiтовiй економiцi [17].
На зламi столiть стався яшсний перелом у фь наисуваннi космонавтики - швестицп приватного капталу перевищили всi держбюджетнi вкладения (включно з вшськовим космосом), а цш галузi (на-самперед телекомунiкацiйна) взагалi не споживають бюджетних грошей. Ниш у згаданих 250 мiльярдах частка урядiв - не бiльше третини.
1стотне зростания космiчних програм пов'язуеться з потужним припливом приватних швестицш, розвитком космiчного туризму [18], першi зразки приватних ракет-носiiв - провюники буму ко-мерцiалiзацii в космоа.
Основним чинником, який визначае конкурентоспроможшсть комерцшно1 дiяльностi, зокрема, в космiчнiй галузi, стае зростання ступеня iнновацiй.
У розвинених крашах, де частка iнновацiйних пiдприемств сягае 70 %, виробництво та експорт нау-коемно1 продукцii забезпечуе до 80-90 % приросту ВВП. Причиною вщставання Украши за цими показ-никами е суперечлива шновацшна полггака, неспри-ятливий iнвестицiйний та шновацшний клiмат, у тому числ^ i полiтичнi подii, пов'язаиi з вшськовими операцiями в Украiнi, яш суттево збiль^ють ризик комерцiйноi дiяльностi.
Державне регулювання мае створювати струк-турнi передумови конкуренцii в економщ Укра1ни на основi ефективного розвитку сучасних вертикально й горизонтально штегрованих структур (утворень) -корпорацiй, об'еднань, холдинпв, концернiв та Нацi-онального центру космiчних технологiй.
Особливу увагу треба придiляти формуванню горизонтальних штегрованих об'еднань (кластерiв), -здатних об'еднати можливосп пiдприемств, у тому числ^ малих i середнiх, при реалiзацii проектiв i програм як на регюнальному, так i на галузевому рiвиях.
Мехапiзм створення НЦКТ мае базуватися на основних принципах:
- зменшення навантаження на державний бюджет у розрiзi фшансування космiчних програм;
- прийняття управлiнських рiшень для комер-цiйноi спiвпрацi без прямого державного та полггач-ного впливу;
- усування перепон з боку бюрократичного апарату, що може бути здшснене з використанням новiтнiх техиологiй (в тому числ^ block chain) для облiку докуменпв та внутрiшньоi координацii;
- ввдкрипсть до швидкого залучення iнвести-
цш.
За державою необхвдно залишити контролюючу (нагляд/аудит) функцiю та право голосу пд час прийн-яття ршень на рiвнi з акцiонерами. Тому держава може взяти участь в основному каптал, надавши наземнi за-соби та iнфраструктуру, що мае становити не бiльше 10 % основного капталу. Це забезпечить зростання бюджету, розвиток ринкових вщиосин, становления Украши як повноправного учасника свiтового комерцiйного ринку космiчноï техиiки та техиологiй, а також заохо-чения, розвиток i акумулювання передових техиологiй та iителектуального капталу в Укрш'ш.
5. Результати дослщження та ïx обговорення
Проведене дослщження показало, що космiчна галузь Украши е одшею з провiдних та найбшьш конкурентоспроможиих у вiтчизиянiй економщг Во-на концентруе у œ6i цiлу низку високотехнологiчних пiдприемств, яш гiдно представляють Украшу на свь товому ринку. Ринок космiчних послуг мае перспек-тиви з точки зору проривних технологiй та шновацш, якi дозволять пiдвищити ефективнiсть виробництва.
Украша - космiчна держава, яка володiе практично повним циклом розробки, випробувань, запуску та експлуатацп космiчних засобiв, а також отри-мання та обробки шформаци. Украша посiдае високi мiсця в рейтингах космiчного потенцiалу, кiлькостi пусшв, залучена в основнi мiжиароднi оргашзацп, якi приймають рiшения у сферi космосу.
Проте доцiльно зазначити, що в сучасних важ-ких умовах, пов'язаиих iз подiями на Сходi Украши, фiнаисувания космiчноï галузi нацiональноï економь ки значно скорочено, що провокуе занепад галузi, ïï поступову руйнащю, зводить нанiвець реалiзацiю спшьних мiжиародних космiчних проектiв. Тому по-лiтика фiнансування iнвестицiйних процесiв на шдп-риемствах украшсько].' космiчноï галузi потребуе комплексного пiдходу до вивчения. Так, на сьогоднi необхiдним е виршения питань, пов'язаиих iз забез-печениям та пiдтримкою участi украшського комер-цiйного сектору в космiчнiй дiяльностi, включаючи послуги iз запуску в космос та управлшня супутни-ками дистанцiйного зондування землi.
Потрiбнi iнновацiйнi пiдходи та активне залу-чения комерцiйних структур i старташв. Особливо це важливо в умовах, коли вказана в робот система розвитку державою космiчноï галузi в Украïнi не спра-цьовуе належиим чином, а поступово ïï руйнуе, не забезпечуючи iнновацiйний розвиток вое1 економiки краши, у тому числ^ Космiчноï' програми Украши.
Для сприяния розвитку космiчноï' дiяльностi, залучения iнвестицiй в космiчну галузь Украши, по-вернения краш свого статусу космiчноï' держави пропонуемо стратегiчний плаи щодо створення Нащ-онального центру космiчних технологiй в Украшг Який може бути практично корисний i забезпечить:
- безпеку i впливовють держави;
- поступове призупинення ввдтоку украшських фахiвцiв до стартапiв £С, США, Нацiонального кос-мiчного центру РФ, особливо тих, хто займаеться ро-зробкою i створенням ракетних носив та займае лвди-руючi мiсця в NASA, працюючи по всьому свiту, ре-алiзуючи програми шших краш;
- конкуренцiю щдприемствам на свiтовому ринку космiчноï' техшки та послуг космiчноï' галузi.
Автор цього дослвдження пропонуе власне бачення i стратепчний план щодо створення Нащ-онального центру космiчних технологш i зазначае якщо не буде створено Нацюнального центру кос-мiчних технологiй, то це може призвести до пос-тупового вiдтоку шдготовлених кадрiв до старта-пiв £С та США. Навiть, може призвести до переходу украшських фахiвцiв до Нацюнального кос-мiчного центру РФ, iз втратою Украшою можли-востей виходу на мiжнародний ринок космiчноï' технiки та послуг.
Реалiзацiя цього стратегiчного плану, фшан-сування якого буде здiйснюватись за рахунок кош-тiв державного бюджету, швестицш та iнших дже-рел (в тому чи^ i з використанням механiзмiв державно-приватного партнерства), дасть можливють забезпечити провадження космiчноï' дгяльносп Украï'ни вiдповiдно до сучасних вимог та нацюна-льних iнтересiв.
Проте ряд проблем, пов'язаиих з цими питаниями, не знайшли свого остаточного виршения. В умовах швидкоплинного науково-техшчного прогре-су вони знову постають в iнших аспектах, осшльки економiка космiчноï галузi е динамiчною системою, яка постiйно породжуе новi проблеми, що потребу-ють наукового виршения.
Науковi розробки авторiв, яш названi в нашо-му дослвджения, мiстять серйознi напрацюваиия щодо питань, пов'язаиих з активiзацiею космiчноï дiя-льностi в Украï'нi та фшансового забезпечення iнно-вацiйного розвитку космiчноï галузi. Але науковцям необхщно своечасно аналiзувати можливi джерела фшансувания iнвестицiй, якi мають найбiльший вплив на обсяги iнновацiйноï' дiяльностi, i це буде предметом додаткових дослвджень вчених, що по-лiпшить отримаш результати. Якщо сьогоднi дiюча полтгика фiнаисуваиня iнновацiйноï дiяльностi в ко-смiчну галузь виявляеться неефективною, то ми пропонуемо ошгашзувати джерела фшансувания i для цього вважаемо за необхвдне:
- розробку комплексних швестицшних проек-тiв на державних i регюнальних рiвиях;
- створения неприбуткових iнституцiй, якi б сприяли залученню iноземних iнвестицiй та партнерiв;
- запроваджения iнвестицiйних податкових кашкул у прiоритетних напрямах;
- цшеспрямоване об'еднання та кооперацiя зу-силь науки i промисловосп.
Можиа запропонувати науковцям проведения додаткових наукових космiчних дослiджень, якi б полiпшили отримаш результати, аиалiзуючи космiчнi стратегiï' провщних краï'н свiту: США, Китаю, 1нди, Росiï' - та невеликих краш-новачшв: Австралiï, Люксембургу, Сiнгапуру:
- сучасш пiдходи щодо оцiнювания та регу-лювания космiчноï дiяльностi;
- прюритетшсть напрямкiв спостережень Зем-лi з космосу;
- тенденцiï розвитку дистанцшного зондуван-ия землi (ДЗЗ) у свт;
- подальшТ дискусй' сконцентрувати на порТв-нянш рТзних проекпв (сценарпв) розвитку впчизня-но1 космТчно1' дТальносп.
Серед нагальних потреб майбутньо1' стратеги запропоновано особливу увагу придТлити створенню умов розвитку внутршнього ринку космТчних послуг. Формування стратеги мае передбачати в якосп прюритету окремий напрям з шдготовки молодих фахТвщв та розповсюдження знань про космос. Вва-жаемо, що формування космТчного свггогляду в молодого поколшня повинно стати одним Тз головним наирямшв освгтньо1 поливки держави, адже сучасне поколшня може розкрити потенщал краши в космТч-нш галузТ, вивести ïï на новий щабель розвитку. До-Шльно на державному рТвш посилити комершал1за-цш космТчних послуг i забезпечити зовшшньополь тичну шдтримку проекпв, в яких беруть участь вп-чизняш аерокосмТчш шдприемства. Без розв'язання цих завдань Украша ризикуе досить швидко втратити сво1' позицй' космТчно1' держави.
6. Висновки
1. ПроаналТзовано ситуащю на ринку космь чних технологш i визначено, що космТчна шдуст-рТя галузь свпово1 економши розвиваеться най-бшьш динамТчно. На розвиток космТчно1' дТяльносп щорТчно видТляеться 250 млрд. доларТв (приблизно ВВП Украши).
Експерти визнали, що щорТчне зростання понад 10 % через 10-15 рошв забезпечать цьому сектору бути одним Тз визначальних у свповш економщТ У 250 мшьярдах частка держави - не бТльше третини. На зламТ столитя стався яшсний перелом у фшансу-ванш космосу - швестици приватних компанш пере-вищили вс держбюджетш вкладання, а цш галузТ взагал не споживають бюджетних грошей. Космос перестав бути монополТею космТчних краш-пганпв.
Швидко розширяеться коло крaïн, котрТ мають космТчш програми i ввдповвдш технологи. 1стотне зростання космТчних програм пов'язане з потужним припливом саме приватних швестицш, розвитком ко-смТчного туризму, першТ зразки приватних ракет-носив - провюники буму комершал1заци в космоса Найбшьше вражае космТчний ринок Китаю та 1нди, що стрТмко наближаються до космТчних держав-пганпв, а, наприклад, з шдготовки фах1вшв випере-джають лвдерТв.
Це доводить, що Украшу не повинш залишати байдужими космТчш усшхи краш свиовш економТки, а також краш-сусдав, як1 рашше не входили до кос-мТчного клубу: Туреччини, Казахстану, 1рану. А також колишшх сошалютичних краш - Болгари, Руму-ни, ПольщТ, Чехи, не маючих космТчно1' промислово-CTi, стали активними учасниками европейських проекпв. Три европейськ краши - Великобриташя, Польща та Бшорусь - перебувають у стади формування нацюнальних космТчних агентств.
2. Була проведена оцшка динамТки джерел фь нансування вичизняних шдприемств космТчно1' галузТ в Укрaïнi i 1'х структури. Результати дослТджень показали, що основним джерелом фшансування космТчно1 д1яльносп в Украш е кошти державного бюджету. Державне фшансування космТчних програм протягом
останшх рошв продовжуе бути занадто низьким i ви-користовуеться неефективно. Вщсутшсть середньос-трокового бюджетного планування привело до негативного державного фшансування космТчно1' галузТ в умовах кризи та девальваци гривнТ
Таким чином, було зроблено висновок, що для шновацшного розвитку та пТдвищення конкурентос-проможносп Укрaïни на свиових ринках шновацш-них товарТв та послуг, необхТдним е забезпечення та пТдтримка учасп укрaïнського комерцшного сектору в космТчнш д1яльносп. Головним шструментом реа-л1заци державно1 полиики в економТчнш сферТ (у тому числ1, космТчнш галузТ) е державне замовлення.
Але вказана система розвитку державно1' кос-мТчно1 галузТ в Укрaïнi не спрацьовуе належними чином i призводить не до розвитку, а до поступового руйнування галузТ Тому доречними будуть шнова-цшш шдходи та активне залучення комерцшних структур. Доцшьним кроком вважаемо створення Нацюнального центру космТчних технологш. Украша мае виключш умови для реал1зацТ1 такого проекту з використанням механТзмТв державно-приватного партнерства. РеалТзашя такого стратепчного плану дасть також можливТсть забезпечити впровадження космТ-чно1 дТяльностТ Украши вадповадно до сучасних ви-мог та нацюнальних штереав.
3. Враховуючи свгтовий досвТд, було запропоновано шляхи активТзаци фТнансового забезпечення шновацшно1 д1яльностТ укра1нських пТдприемств ко-смТчно1' галузТ. Зокрема, розробку комплексних швес-тицТйних проектТв на державних i регюнальних рТв-нях, розширення типово1' структури джерел фТнансу-вання шновацшно-швестицшного розвитку космТч-них пТдприемств Украши тощо. Це дозволить швидко та ефективно впроваджувати i комершалТзувати ш-новацТ1 в космТчнТй галузТ.
4. Внесеш пропозицТ1 щодо особливостей забезпечення функцюнування НЦКТ з боку держави, осшльки сьогодт державне регулювання не забезпе-чуе безперебТйну роботу шдприемств космТчно1' га^-зТ Украши, а саме:
- сформувати i ввести в дш на рТвш держави пакет нових законодавчих акпв та змТн щодо чинного законодавства (Закон Украши «Про космТчну д1яль-нТсть» та нову КосмТчну Програму Украши 20192023 рр.). Цей пакет мае сприяти стимулюванню та розвитку космТчно1' д1яльностТ по залученню Тнозем-них ТнвестицТй та широку м1жнародну спТвпрацю;
- дозволити державно-приватне партнерство;
- створювати структурш передумови конкуре-нцТ1 в економТцТ Украши на основТ ефективного розвитку сучасних вертикально й горизонтально штегрованих структур (утворень) - корпорацш, об'еднань, холдинпв, концершв та нацюнального центру космТчних технологТй;
- особливу увагу придшити формуванню гори-зонтальних Тнтегрованих об'еднань (кластерТв).
5. Визначена перспектившсть взаемодТ1 коопе-рацТ1 космТчних компанТй i державно1 пТдтримки кос-мТчно1 галузТ, що вимагае масштабного переосмис-лення цТе1 проблеми.
Для цього мехашзм створення НЦКТ мае ба-зуватися на таких принципах:
- зменшення навантаження на державний бюджет у розрiзi фiнансування космiчних програм;
- прийняття управлiнських ршень для комер-цшно! спiвпрацi без прямого державного та политичного впливу;
- усування перепон з боку бюрократичного апарату, що може бути здшснене з використанням новгтшх технологiй (в тому числi, block chain) для облшу документiв та внутршньо! координацп;
- ввдкритють до швидкого залучення швести-
цш
За державою необхщно залишити контро-люючу (нагляд/аудит) функщю та право голосу шд час прийняття ршень на р1вш з акщонерами. Тому держава може взяти участь в основному ка-ттат, надавши наземш засоби та шфраструктуру, що мае становити не бшьше 10 % основного каш-талу.
Лiтература
1. Джеджула, В. В., Стфанова, I. Ю., Цвик, О. Г. (2017). 1нновацшна дiяльнiсть як чинник конкурентоспроможностi тдприемств. 1нвестицп: практика та досвщ, 4, 5-8.
2. Патон, Б. £. (2017). ПривГтання органiзаторiв та учасниюв VI Мiжнародноl конференпл «КосмГчш технологи: су-часне та майбутне». Космiчнi технологи: сучасне та майбутне. Дшпро, 3.
3. Радченко, Ю. М. (2017). Привгтання органiзаторiв та учасниюв VI Мг^ародшл конференци «КосмГчш технологи: сучасне та майбутне». КосмГчш технологи: сучасне та майбутне. Дншро, 4.
4. Концепцш Загальнодержавноl дшьово! науково-технiчноl космГчно! програми на 2013-2017 роки. Available at: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/439-18#n12
5. Bromberg, J. L. (2000). NASA and the Space Industry. Johns Hopkins University Press, 264.
6. Бухун, Ю. В. (2015). Шляхи формування мехашзму швестицшного забезпечення вiдтворювальних процесш в кос-мГчнГй галузi. ЕкономТчний вГсник Нацiонального технiчного унiверситету Украши "Кшвський полiтехнiчний Гнститут", 12, 121-128. Available at: ev.fmm.kpi.ua/article/download/45191/41468
7. Schrogl, K.-U., Baranes, B., Venet, C., Rathgeber, W. (Eds.) (2010). Yearbook on Space Policy 2008/2009: Setting New Trends. Springer, 364. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-7091-0318-0
8. Бухун, Ю. В. (2015). Роль держави у регулюванш швестицшних процесш на тдприемствах космГчно! галузi галу-зГ. Ефективнiсть державного управлшня, 45, 167-173. Available at: www.lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/edu_45/fail/22.pdf
9. Встреча с представителями космической отрасли Украины (2017). Available at: https://kpi.ua/ru/node/14110
10. Жахалов, Я. (2019). Что ждет Украину в 2019 году. Available at: https://tech.informator.ua/2019/03/17/analitik-vyskazalsya-po-povodu-publichnogo-otchet-za-2018-goda-glavy-gosudarstvennogo-kosmicheskogo-agentstv
11. Трамп подписал федеральный бюджет США на 2018 год (2018). Available at: https://tass.ru/ekonomika/5061655
12. Про Державний бюджет Украши на 2018 рж (2018). Закон Украши № 2573-VI. 13.10.2018. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2246-19/ed20181013
13. Про космчну дшльшсть (1996). Закон Украши № 502/96-ВР. 15.11.1996. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/502/96-%D0%B2%D1%80
14. Про затвердження Загальнодержавноl цгльово! науково-технiчноl космчно! програми Украши на 2019-2023 роки (2018). Проект Закону Украши № 9457. 28.12.2018. Available at: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH7AP00A.html
15. Тетерук, А. (2019). ПотрГбно повернути Украш статус космГчно! держави i конкурувати Гз NASA. Available at: http://nfront.org.ua/news/details/andrij-teteruk-mi-mayemo-povernuti-status-kosmichnoyi-derzhavi-i-konkuruvati-iz-nasa
16. Jolli, C., Razi, G. (2007). Organisation for Economic Co-operation and Development. The space economy at a glance: 2007. OECD Publishing, 48.
17. Прюритети сучасноl космонавтики i проблема вибору. Available at: https://dt.ua/ECONOMICS/ kosmichna_strategiya_ne_maesh_svoeyi__staesh_chastinoyu_chuzhoyi.html
18. Buhalis, D., Costa, C. (2006). Tourism business frontiers: consumers, products and industry. Butterworth-Heinemann, 160. doi: http://doi.org/10.4324/9780080455914
Рекомендовано до публгкацИ д-р екон. наук, професор Марченко О. С.
Received date 18.06.2019 Accepted date 09.07.2019 Published date 31.07.2019
Радченко Юрш Миколайович, кандидат економГчних наук, професор, заслужений машинобудГвник
Укра1ни, радник секретаря Ради нацюнально! безпеки i оборони Украши
E-mail: marlin.ukr@gmail.com
