CC BY
3РОЗШИРЕННЯ ПРЕДМЕТА ГОСПОДАРСЬОГО ПРАВА ЗАВДЯКИ РЕФОРМ1 КОСМ1ЧНОГО
ЗАКОНОДАВСТВА
Остапенко Ю.1.
доктор юридичних наук, доцент, асистент кафедри господарського права, Нацюнальний юридичний утверситет шет Ярослава Мудрого,
Украна, м. Харюв ORCID: 0000-0002-4033-5927
THE BASICS OF THE LEGISLATION OF UKRAINE IN THE FIELD OF SPACE ACTIVITIES HAVE
BEEN STUDIED
Ostapenko Yu.
doctor of law, associate professor, assistant of the department of economic law,
Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv DOI: 10.5281/zenodo.6973415
Анотащя
Дослвджено основи законодавства Укра!ни у сфер1 косм1чно! д1яльносп. Проанал1зовано приписи спе-щального Закону Украши «Про косм1чну д1яльшсть» в1д 15.11.1996 року № 502/96-ВР, виявлено його не-дол1ки, а також окреслено шляхи й перспективи шновацшних шдход1в до адаптацп господарського i спе-щального законодавства до сучасних реалш космiчно! дiяльностi. Зроблено висновок, що можна вести мову про недосконалють реформи космiчно! галузi в Укра!ш, запропоновано! проектом Закону №1071 вщ 29.08.2019 року «Про внесения змш до деяких законодавчих акпв Укра!ни щодо державного регулювання космiчно! дiяльностi». Бiльш того, останне слад визнати нестшким i несистематичним. Доведено, що реформа потребуе формування цiлiсного господарського порядку в космiчнiй галузi, а сам проект реформу-вання мае грунтуватися на зшсп узгоджено! та суспiльно прийнято! науково! концепци розроблення наць онально! моделi космiчно! ринково! економiки в сучасних умовах. Ввдсутшсть тако! затверджено! державою програмно! концепци космiчно! дiяльностi - це один iз головних чиннишв iснуючого хаотично-реактивного характеру господарського законодавства, наслвдком чого е втрата системностi й ефективностi законодавчого закршлення основ правових господарських ввдносин у космiчнiй галузi як на рiвнi Основного Закону, так i у нормах господарського й сум1жних галузей законодавства Укра!ни. Наголошено, що вирiшення проблеми господарсько-правового забезпечення космiчних ринкових економiчних вiдносин, а вщтак, i заповнення концептуально! прогалини господарського законодавства у космiчнiй галузi позбав-ленi нацiонального варiанта економшо-гносеолопчного п1дгрунтя, а хаотичнi законодавчi спалахи - одна з найважливiших доктринальних проблем розвитку господарського права i законодавства Укра!ни.
Крiм того, зауважено, що приведення приписiв законодавства Украши про космiчну дiяльнiсть у вщ-повiднiсть до м1жнародно-правових актiв - це простий та дiйсно реальний процес. При бажаннi це можна зробити за коротшi строки, шж передбачено Концепцiями i Програмами за рахунок вироблення едино! стратегi!. Потрiбнi конкретнi дi! у короткий час. Проте сьогодт 2022 рiк, а законодавець досi не прийняв Закон Укра!ни «Про державне регулювання у сферi дистаицiйного зондування Земл1», тобто не звернув уваги на розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни 2013 р.
Встановлено, що тд час реформування комерцiалiзацi! космiчно! дiяльностi в Укра!ш в1дбулося роз-ширення предмету господарського права.
Abstract
The provisions of the special Law of Ukraine "On Space Activities" dated November 15, 1996 No. 502/96-VR were analyzed, its shortcomings were identified, and the ways and prospects of innovative approaches to the adaptation of economic and special legislation to the modern realities of space activities were outlined. It was concluded that it is possible to talk about the imperfection of the reform of the space industry in Ukraine, proposed by the draft Law No. 1071 of 08/29/2019 "On Amendments to Some Legislative Acts of Ukraine Regarding State Regulation of Space Activities". Moreover, the latter should be recognized as unstable and unsystematic. It is proved that the reform requires the formation of a coherent economic order in the space industry, and the reform project itself should be based on the content of the agreed and socially accepted scientific concept of developing a national model of the space market economy in modern conditions. The absence of such a state-approved programmatic concept of space activity is one of the main factors of the existing chaotic-reactive nature of economic legislation, the consequence of which is the loss of systematicity and effectiveness of the legislative consolidation of the foundations of legal economic relations in the space industry both at the level of the Basic Law and in the norms of economic and related branches of the legislation of Ukraine. It is emphasized that solving the problem of economic and legal provision of space market economic relations, and therefore filling the conceptual gap of economic legislation in the space industry, lacks a national version of the economic and epistemological basis, and
chaotic legislative outbreaks are one of the most important doctrinal problems of the development of economic law and legislation of Ukraine .
In addition, it was noted that bringing the provisions of the legislation of Ukraine on space activities into compliance with international legal acts is a simple and really real process. If desired, this can be done in a shorter period of time than provided by the Concepts and Programs due to the development of a single strategy. Specific actions are needed in a short time. However, today is 2022, and the legislator has not yet adopted the Law of Ukraine "On State Regulation in the Field of Remote Sensing of the Earth", that is, he did not pay attention to the order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of 2013.
It was established that during the reformation of the commercialization of space activities in Ukraine, the subject of economic law expanded.
Ключовi слова: господарська дшльшсть, KOCMi4Ha дгяльшсть, об'екти K0CMi4H0i' дшльносп (KOCMi4Ha техшка), суб'екти K0CMi4H0i' дгяльностг
Keywords: economic activity, space activity, objects of space activity (space equipment), subjects of space activity.
Постановка проблеми. Сучасне визнання свь товою стльнотою i провщними транснацюналь-ними корпорациями космiчноi галузi не лише стра-тепчною сферою з позицш задоволення безпекових нацюнальних i мiжнародних штереав, а й шнова-цшною бiзнес-платформою спонукало держави ро-зробляти чи реформувати спецiалiзованi закони, адаптуючи iх до реалiй сьогодення, задля врегулю-вання космiчноi' дгяльносп, провадити виважену державну полiтику з вщповщних питань.
Виходячи з цього, украшськими полiтиками й представниками влади опрацьовано й подано проект Закону .№1071 вщ 29.08.2019 року «Про внесения змш до деяких законодавчих актiв Украши щодо державного регулювання космiчноi дiяльно-сп», в якому презентовано реформи космiчноi га-лузi. Детальне ознайомлення з вказаним документом дозволяе стверджувати, що вiн, на жаль, недос-коналий. Такий висновок стае очевидним з огляду на вiдсутнiсть системностi й послщовносп дiй. По-яснимо власну точку зору. На наше глибоке пере-конання, реформа потребуе формування цiлiсного господарського порядку у космiчнiй галузi, а, вщ-так i сам проект Закону повинен був грунтуватися на чiткiй й узгодженш, сприйнятiй суспiльством на-уковiй концепци, спираючись на яку вдасться ство-рити нацiональну модель розвитку космiчноi галузi в сучасних умовах ринково1' економiки. Вiдсутнiсть тако1' державно1' програмно1' концепцii, на нашу думку, гальмуе формування новiтнього господарського законодавства, виступае одним iз головних чиннишв iснуючого хаотично-реактивного характеру змш, унаслщок чого так i не знайшли законо-давчого закршлення правовi основи господарських вiдносин у космiчнiй галузi, а також втрачаеться си-стемнiсть й ефективнiсть реформ i процесу осучас-нення господарського права.
Наведене дае тдстави констатувати, що нинi юнуе нагальна необхiднiсть у опрацюваннi й запро-вадженнi нацiональноi моделi розвитку космiчноi галузi в сучасних умовах ринково1' економiки, тобто в розробленш единого iнституцiаналiзованого тд-ходу. Це дозволить передуам створити наукове й методолопчне пiдгрунтя (забезпечення) для прис-корення процесу розвитку окремих секторiв еконо-мiки, сформувати нормативну базу дiяльностi вщ-повiдних стратегiчних сегменпв i певних видiв господарських вщносинах, тобто едину
концептуальну модель-мехашзм господарського вимiру.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Як
вiдомо, основи для теоретичних пошукiв шляхiв формування новпньт доктрини космiчноi дгяльно-сп на нацiональних теренах закладенi ще наприш-нцi XX столiття. Вщповвдт розробки були презен-товаиi у роботах Мiжиародного центру космiчного права, керiвником i засновником якого вважаеться доктор юридичних наук, професор, академж НАПрНУ, член-кореспондент Мiжиародноi акаде-ми астронавтики Ю. С. Шумшученко. Серед керiв-никiв i фундаторiв ввдповщного напряму доктор юридичних наук, професор, академк НАПрНУ, член-кореспондент Мiжиародноi академп астронавтики Н. Р. Малишева. Крiм того, iз даних питань були захищеш роботи такими науковцями, як I. П. Андрушко, В. В. Семеняка, А. М. Гурова, О. О. Негода та ш. Ще одним проввдним спецiалiзованим закладом виступае Мiжиародний центр космiчного права. Окремi аспекти космiчноi сфери також були предметом вивчення науковцiв Нацiонального юридичного унiверситету iменi Ярослава Мудрого, як-от: Ю. М. Утко-Масляник, М. В. Шеттько, О. М. Радутний, Ю. П. Битяк та ш Деякi проблеми ко-смiчноi дiяльностi були у полi зору таких вчених, як Л. В. Сорока, £. А. Лоза, Аль-Тамiмi Рахiм Касiм Насер та ш. Однак жоден iз правнишв детально не аналiзував космiчноi реформи, не розглядав можли-востi розширення предмета господарського права за рахунок Закону №1071 вiд 29.08.2019 року «Про внесення змiн до деяких законодавчих акпв Украши щодо державного регулювання космiчноi дгяль-носп».
Мета статтi полягае у з'ясуванш особливос-тей господарсько-правового мехаиiзму ведення ко-смiчноi дiяльностi в Украш, встановлення практичного значення в контекст нацюнально1' безпеки процесу «демонополiзацii космiчноi галузi» у кон-тексп прийняття Верховною Радою Украши проекту Закону №1071 «Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украши щодо державного регулювання космiчноi дiяльностi» вiд 29.08.2019 р., зпдно з яким передбачаеться реформування вказа-но1' галузi, а також проведенш аналiзу и наслщюв, окреслення шляхiв подальшо1' адаптацп господарського законодавства i космiчноi галузi до сучасних реалiй.
Виклад основного MaTepia^y. Як вщомо, ниш космiчна галузь вважаеться новггньою й такою, яка с^мко розвиваеться й набула господарських рис шд впливом науково-технiчного прогресу. Звюно, l!, так би мовити, зли ввдбуваеться не ввдокремлено, оск1льки будь-яке еволюцюнування вiдбуваеться пвд тиском полтгачних, економiчних, соцiальних i технологiчних чиннишв. Усе вказане тдтверджу-еться тим, що сьогоднi у нiй вщбуваються штенси-внi зрушення не лише в межах окремо! держави, а у свгтовому масштабi. Йдеться про конкретш факти i подi!. Вкажемо !х. По-перше, розвиток космiчного туризму. Як ввдомо, двi провiднi компанп, що спе-цiалiзуються на пшотованих суборбiтальних польо-тах, мають змогу нарештi почати комерцiйну д!яль-шсть у цьому напрямi. Так, компашя «Жрджш галактика» (Virgin Galactic) запланувала перевезти на початку поточного року свш VSS Unity- суборбгга-льний ракетний пiлотований космоплан класу SpaceShipTwo в космопорт «Америка»; а компаня «Блю орiджiн» (Blue Origin) напришнш 2020 р. почала випробувальш польоти з ек1пажом на борту свого суборбггального корабля «Нью Шепард» (New Shepard)). По-друге, у 2020 р. планувалося вiдновления польопв росшсько! ракети «Ангара 5». По-трете, Федеральна комiсiя iз зв'язку США (FCC) у листопадi 2020 р. виршила провести влас-ний аукцюн iз продажу спектра супутникових частот С^апазону, щоб збiльшити швидшсть спльни-кових мереж 5G. По-четверте, велика четвiрка аме-рикансько! шдустрп космiчних запусков, а саме «Юнайтед ланч альянс» (United Launch Allianc), «СпейсЕхс» (SpaceX), «Блю орiджiн» i «Нортроп Грумман» (Northrop Grumman), сподiвалася, що стане одним iз двох провайдерiв, яю наприкiнцi 2020 р. отримають п'ятирiчнi контракти на транс-портування (починаючи з 2022 р.) вантаж^в, приз-начених для гарантування нацiонально! американ-сько! безпеки, у космос. По-п'яте, у 2020 р. планувалося удосконалити програми з обслуговування супутнишв i прибирання космiчного смiття (супут-ник Mission Extension Vehicle-1, що належить ком-панп «Нортроп Грумман», мав зiстикуватися iз су-путником Intelsat-901, щоб продовжити строк його служби; швейцарський стартап «Клiарспейс» (ClearSpace) плануе очолити европейський консор-цiум, головне завдання якого - захопити адаптер корисного навантаження супутника Vespa i надати йому прискорення у напрямку до земно! атмос-фери, що повинно бути здшснено у 2025 роцi). По-шосте, «Ванвеб» i «СпейсЕкс» планують, розпоча-вши розгортати у 2020 р. велике супутникове угру-повання, збшьшити шльшсть ракетних запускiв для виведення нових супутнишв на орбiту для частко-вого надання послуг з штернет-доступу за допомо-гою супутнишв, розмiщених на низьких орбiтах, а 16.12.2019 р. компашя «СпейсЕкс» запустила супу-тник зв'язку JCSAT-18/Kacific-1 в рамках форму-вання системи тощо [1].
Звюно, за таких умов, i це видаеться цiлком ло-гiчним, до технологiчних, управлiнських i фшансо-вих можливостей компанiй висуваються висок! ви-
моги. У той же час береться до уваги й те, що реа-лiзовувати самодостатню космiчну програму здатнi не бшьше 5-6 держав i !х об'еднань. Звiсно, роль i значення цих кра!н для розвитку галуз^ що розгля-даеться, зростае, що стимулюе iнших стати грав-цями на ринку, бо пiдвищення попиту i оплата кос-мiчних послуг свщчить про високий рiвень плато-спроможностi населення, тобто про економiчний прогрес.
Спираючись на наведене, зупинимося на вггчи-знянiй космiчнiй галузi. Передуам вкажемо, що ко-смiчнi тдприемства щороку виконували численнi мiжнароднi контракти на загальну суму вiд 250 до 400 млн дол. Наведемо приклад. Як ввдомо, завдяки тдписанню угод iз iноземними партнерами i !х ви-конанню КБ «Швденне» упродовж останнiх п'яти рошв забезпечувало роботою 98 пiдприемств Укра-!ни i профiнансувало сво!х сумiжникiв на суму бли-зько 4 млрд грн. Звiсно, немае жодних сумнiвiв у тому, що колективу вищезгаданого КБ ефективно працюе, але наведене шдтверджуе тезу про те, що 1 долар, вкладений в космiчну сферу, приносить при-буток до 15 дол.Д це е свгговою практикою.
Крiм того, вiтчизняними тдприемствами га-лузi до бюджетiв i державних цiльових фондiв за останш 13 рошв сплачено понад 7,1 млрд грн. Вод-ночас на виконання космiчних програм отримано 1,06 млрд грн [2, с. 7]. Не можна оминути й того факту, що Укра!на ниш виступае однiею з небагатьох кра!н свiту, як! мають замкнений технолопчний цикл ракетобудування, тобто починаючи з вироб-ництва ракетного палива i зашнчуючи ракетонось ями i косм!чними апаратами. Примгтно, що найбь льша частка виробництва косм!чного устаткування припадае на саме державш пiдприемства, як! тдпо-рядковуються уповноваженому органу - Державному косм!чному агентству Укра!ни. Як ввдомо, на сьогодш основними вичизняними ракетоносiями визнаються «Зенiт», «Дншро» i «Циклон». Значним досягненням вважаеться розроблення косм!чних апаратiв «Сч» i «АУОС». Кр!м того, наша кра!на бере активну участь також у м!жнародних проектах з! створення ракет-носпв «Antares» i «Vega». Регу-люе i куруе реал!зацш державно! полггаки у космь чнш сфер! створене у лютому 1992 р. Нацюнальне косм!чне агентство Укра!ни (НКАУ).
Заслуговуе на окрему увагу те, що за чаав незале-жносп здшснено 149 пусюв укра!нських ракет. Вони стартували з космодром!в Плесецьк, Байконур, Воллопс, платформи «Морський старт». Кр!м того, на орбгга виведено 370 кос-мчних апарапв на замовлення 25 кра!н [3, с. 7]. Усе це щдтверджуе те, що Укра!на, попри те, що майже упродовж вж рошв незалежносп перебувала у скрутному економчному становищ!, во-лодае потужним потенщалом у косм!чно! галуз!
Звюно, у зв'язку з виконанням робгт за м!жна-родними договорами, проведенням випробувань i запусшв, виникають певш вщносини, як! врегульо-вуються законодавчо рядом м!жнародних догово-р!в, розроблених у рамках ООН. До реч!, вони на сьогодш ратифшоваш Укра!ною [4]. Однак i парламентом Укра!ни за роки незалежносп були
npHHHHTi HacTynHi 3aKoHH: «npo KOCMiHHy giagbHicTb» Big 15.11.1996 p. № 502/96-BP, «npo gep®a-BHy nigTpHMKy KocMiHHoi' giagbHocri» Big 16.03.2000 p. № 1559-III, «npo BHeceHHa 3MiH go geaKHx 3aKOHiB yKpai'HH ^ogo gep®aBHoro perygMBaHHa KocMiHHoi' giagbHocri» Big 02.10.2019 p. № 143-IX. KpiM Toro, geaKi nrnaHHa po3BHTKy KocMiHHoi' ragy3i yKpai'HH peraaMemyroTbca po3nopag®eHHaMH Ka6iHeTy MiHi-CTpiB yKpai'HH, a caMe: «npo cxBageHHa KoH^n^i' npoeKTy 3aKoHy yKpai'HH «npo gep®aBHe perygMBaHHa y c$epi gHCTaH^HHoro 3oHgyBaHHa 3eMgi»» Big 28.08.2013 p.; «npo cxBageHHa Koнцeпцii peagi-3a^i' gep®aBHoi' nogiTHKH y c$epi KocMiHHoi' giagbHo-CTi Ha nepiog go 2032 poKy» Big 30.03.2011 p.; «npo cxBageHHa Koнцeпцii 3aragbHogep®aBHoi ^gboBoi' HayKoBo-TexHiHHoi' KocMiHHoi' nporpaMH yKpai'HH Ha 2018-2022 poKH» Big 05.09.2018 p.; «npo cxBageHHa Koнцeпцii 3aragbHogep®aBHoi' ^gboBoi' HayKoBo-Te-xhWho! KocMiHHoi' nporpaMH yKpai'HH Ha 2021-2025 poKH» Big 13.01.2021 p. № 15-p.
He MeHm Ba®gHBoM nogieM cgig BH3HaTH pe$o-pMy KocMiHHoi' ragy3i, npoBegeHy y 2019 po^. 3BicHo, b enoxy #newspace TaKHH KpoK Tpe6a e ^gKoM Bunpa-BgaHHM. KpiM Toro, y napagurni iHgycTpii 4.0 npuHH-aTo 3rkoh yKpai'HH «npo BHeceHHa 3MiH go geaKHx 3a-KoHiB yKpai'HH ^ogo gep®aBHoro perygMBaHHa KocMiHHoi' giagbHocTi» (Big 02.10.2019 poKy), aKHM nigTBepg®eHo ii KoMep^agi3a^ro [5]. ^o peHi, 3a-BgaKH yxBageHHM цbOгo goKyMeHTa gocarHyTo KoMn-poMic Mi® noBHoM BigcyTHicTM perygMBaHHa i 3ape-rygboBaHicTM KocMiHHoi' ragy3i. 3rigHo 3 npHnHcaMH 3ragaHoro 3aKoHy BigTenep 3HiMaeTbca 3aKpingeHa 3aKoHoM yKpai'HH «npo nignpueMHH^Bo» 3a6opoHa Ha po3po6Ky, BHnpo6yBaHHa, внpo6ннцтвo H eKcngy-ara^ro paKeT-HociiB, 3oKpeMa ix 3anycK, gga npHBaT-HHx KoMnaHiH (3BicHo, iHmi BHgH BignoBigHoi giagb-HocTi, aK-oT HayKoBi gocgig®eHHa i po3po6Ka anapa-TiB, ^o He e paKeTaMH-HociaMH, 6ygH go3BogeHi i paHime (^onpaBga, go 2015 p. Ha BegeHHa KocMiHHoi' giagbHocTi Heo6xigHo 6ygo oTpHMyBaTH giцeнзiм); cKacoByeTbca g^eroyBaHHa (npoTe 3 npuHHarraM y 2018 po^ nocTaHoBH Ka6MiHy «npo cKacyBaHHa Big-noBigHHx HaKa3iB ,3,ep®aBHoro KocMiHHoro areHTcTBa (,3,KA)» HopMa npo gi^H3yBaHHa gHmagaca TigbKH b 3aKoHi yKpai'HH «npo KocMiHHy giagbHicTb», a i3 3a-KoHy «npo giцeнзyвaннa BHgiB rocnogapcbKoi giagbHocTi» Big 02.03.2015 poKy № 222-VIII BoHa 6yga bh-gyneHa ^e y 2015 p.); aHygboByeTbca o6oB'a3KoBe oTpHMaHHa go3BogiB y flKA Ha BegeHHa neperoBopiB 3 iHo3eMHHMH KoMnaHiaMH, HaToMicTb 3aMicTb o6oB'a3KoBoi peecipaqii' 3anpoBag®yeTbca o6giK yK-gageHHx goroBopiB, to6to зaкoнogaвeцb nponoHye KoMnaHiaM noHHHaTH KocMiHHy giagbHicTb 3a geKga-paTHBHHM пpннцнпoм, Kogu «BxigHHM kbhtkom» Ha phhok BBa®ae geкgapaцia - noBigoMHHH goKyMeHT; BBegeHo g^eroi! Ha Bunpo6yBaHHa H 3anycKH paKeT-HociiB i kocmmhhx anapaTiB, ynpaBgiHHa kocmhhhmh anapaTaMH Ha HaBKogo3eMHiH op6iTi a6o b kocmh-HoMy npocTopi Ta ix noBepHeHHa Ha 3eMgM.
^ogaMo, ^o iнiцiaтнвнa rpyna, aKa po3po6gaga 3ragaHHH 3aKoH, HeogHopa3oBo anegMBaga go KocMiHHoro npaBa H perygaTopHoi npaKTHKH caMe CfflA aK go 3pa3KoBoi Mogegi, ocKigbKH caMe AMepuKa 6yga
cepeg nepmux gep®aB, ^o BigKpugu mgax gga giagbHocTi npuBaTHHx KoMnaHiH y KocMiHHoMy ceKTopi, BnpoBag®eHHi igei KocMiHHoro Typu3My to^o.
CaMe цe gago 3Mory MogepHi3yBaTH H Ha6gu3HTH go peagiH cborogeHHa BiTHH3HaHe 3aKoHogaBcTBo. TaK, ocTaHHi 3MiHH, BHeceHi go 3aKoHy yKpai'HH «npo KocMiHHy giagbHicTb» Big 15.11.1996 poKy № 502/96-BP ypagoM, 3Hagu 3a6opoHy Ha npoBag®eHHa KocMiHHoi' giagbHocTi npuBaTHHMH mgnpueMCTBaM. ,3,aHe pimeHHa npuHHaTo Ha peagi3aqiro 3aKoHy yKpai'HH «npo BHeceHHa 3MiH go geaKHx 3aKoHiB yKpaiHH ^ogo gep®aBHoro perygMBaHHa KocMiHHoi' giagbHocTi». BignoBigHe pimeHHa yxBageHe Ha 3acigaHHi ypagy 26.02.2020 poKy.
3rigHo 3 hhm, 3oKpeMa, nepeg6anaeTbca, ^o cy6'eKTH rocnogapMBaHHa npuBaTHoi $opMH BgacHo-cTi BigTenep Mo®yTb oipuMara go3Big Ha BegeHHa Ta-khx BHgiB KocMiHHoi giagbHocTi:
1) BHnpo6yBaHHa (KpiM KoMn'MTepHHx) paKeT-HociiB, y ToMy HHcgi ix arperaTiB i HacTHH, KocMiHHHx anapaTiB;
2) 3anycKH paKeT-HociiB Ta/a6o KocMiHHHx ana-paTiB;
3) ynpaBgiHHa KocMiHHHMH anapaTaMH Ha HaBKo-go3eMHiH op6iTi a6o B KocMiHHoMy npocTopi;
4) noBepHeHHa KocMiHHHx anapaTiB Ta/a6o ix cKgagoBHx, ^o noBepTaMTbca 3 HaBKogo3eMHoi op-6iTH a6o KocMiHHoro npocTopy Ha 3eMgM.
npHHHaTHH Ha 3acigaHHi ypagy nopagoK, KpiM BugaHi go3BogiB, TaKo® BperygboBye BigMoBH y bh-gaHi H aHygMBaHHa go3BogiB Ha BegeHHa oKpeMHx BH-giB KocMiHHoi giagbHocTi.
He MeHm Ba®gHBo H Te, ^o BcTaHoBgeHo HiTKHH nopagoK: npHBaTHi nignpHeMcTBa, aKi MaMTb HaMip npoBagHTH KocMiHHy giagbHicTb, MaMTb nogaTH цeнтpagbнoмy opraHy BHKoHaBHoi Bgagu, ^o 3a6e3-neHye peagi3a^M gep®aBHoi' nogiTHKH y c$epi KocMiHHoi' giagbHocTi, geKgapa^ro (aKa, go peHi, e mcrpy-MeHToM Bxog®eHHa Ha phhok kocmhhhx TexHogoriH gga cy6'eKTiB KocMiHHoi giagbHocTi) npo npoBa-g®eHHa rocnogapcbKoi' giagbHocTi.
3ynHHHMoca TaKo® Ha po3nopag®eHHi KMy Big Big 13.01.2021 p. № 15-p, b aKoMy MicTHTbca Koh^-пцia «3aragbHogep®aBHoi цigbOвoi' HayKoBo-TexHiH-Hoi KocMiHHoi nporpaMH yKpaiHH Ha 2021-2025 poKH». y HiH ^iKcyeTbca, ^o KocMiHHa giagbHicTb 3a-6e3neHye 3agoBogeHHa 3aragbHogep®aBHHx iHTepeciB y c$epi нaцioнagbнoi' 6e3neKH H o6opoHH, ragy3eH, ^o BH3HaHaMTb eKoHoMiHHHH po3bhtok, 3aragbHHH HayKoBo-TexHiHHHH Ta TexHogoriHHHH piBeHb, cTagHH po3bhtok, a TaKo® cnpuae noKpa^eHHM aKocTi ®mra rpoMagaH yKpai'HH. yce цe Ha6yBae Hea6uaKoro 3Ha-HeHHa 3 orgagy Ha Te, ^o Hama KpaiHa Mae cTaryc KocMiHHoi gep®aBH 3aBgaKH HayKoBoMy, iH®eHepHoMy, Bupo6HHHoMy пoтeнцiagy H pagy 3axogiB, b®hthx yn-pogoB® 1992-2020 pp., HgeTbca npo Mi®HapogHi ko-мepцiHнi npoeKTH, 36epe®eHHa Ba®guBHx gaHoK po3-po6geHHa H BHpo6HH^rea paKeTHo-KocMiHHoi Tex-HiKH, 3anycK yKpaiHcbKHx cynyTHHKiB to^o.
npu цbOмy He Mo®Ha 3a6yBaTH H npo Te, ^o cy-HacHa KocMiHHa eKoHoMiKa xapaKTepH3yeTbca noaBoM hobhx кoмepцiHннx 3acrocyBaHb, 3agyHeHHaM npuBa-
тно! шщативи, впровадженням нових оргашзацш-них форм i посиленням конкуренции Як показуе аналiз космiчних програм рiзних кра!н, розматсть обраних напрямiв космiчно! дiяльностi - вiд забез-печення повного циклу розроблення й викорис-тання космiчних засобiв до вибору вузького кола власних компетенцш. Укра!на, маючи багаторiчний досввд у сферi розвитку космiчних технологiй, повинна каmталiзувати його вiдповiдно до сучасних вимог i свiтових тенденцiй. Державна тдтримка космiчно! галузi нацюнально! економши, що гаран-туеться Законом Укра!ни «Про космiчну дiяль-шсть» i Стратегiею нацюнально! безпеки Укра!ни, вимагае встановлення оптимального балансу м1ж джерелами фiнансування з державного бюджету та шшими джерелами (кошти iнвестицiйних та шно-вацiйних фондiв, власнi кошти тдприемств). До-дамо, що саме без належно! державно! тдтримки розроблення конкурентоспроможно! ракетно-кос-мiчно! технiки стане неможливими, внаслiдок чого постраждають довгостроковi соцiально-економiчнi iнтереси держави.
З огляду на це в Концепцп чгтко вказанi причини виникнення проблеми й обгрунтовано необхiдностi ц виршення програмним методом упродовж 5 рокiв.
Так, основними причинами виникнення проблеми у Концепцп названо:
1) вщсутнють загально! стратегi! розвитку кос-мiчно! дiяльностi;
2) недостатня ефективнiсть системи державного управлшня космiчною дiяльнiстю, практична вiдсутнiсть державного замовлення;
3) невиконання стратегiчних проекпв, започатко-ваних у попереднi роки;
4) недостатня ефектившсть господарсько! дiя-льностi державних тдприемств, що займаються ви-робництвом ракетно-космiчно! технiки, старiння виробничо! та дослвдно-експериментально! бази;
5) недосконалiсть законодавчо! бази, ввдсут-нiсть стратегi! залучення приватного сектору, тех-нологiчних старташв i мiжнародних iнвесторiв для учасл у свiтовiй космiчнiй дiяльностi й виробниц-твi ракетно-космiчно! технiки для свгтового ринку;
6) рiзке скорочення кадрового потенцiалу, ввд-плив молодi i зниження престижностi роботи в ко-смiчнiй галузi.
Як бачимо, проблеми, що виникли, мають сис-темний характер, чинна модель космiчно! дiяльно-сп вичерпала себе, а отже, !х вирiшення потребуе вжиття комплексу заходiв, зокрема, запровадження нового механiзму управлшня, стратепчного плану-вання, послiдовно! науково-техшчно! полiтики на основi сучасного програмного подходу.
Вбачаеться за доцiльне шдкреслити, що у са-мiй Концепцп зазначаеться, що одним з основних гальмуючих процеав у космiчнiй галузi е ввдсут-нiсть чiтко! Стратеги, спираючись на яку i треба провадитися реформування вiдповiдно! галузi.
Також, незважаючи на проведення реформи у ко-смiчнiй галузi, досi вщкритим залишаеться питання об-л1ку зовтшнх контакгiв у останнiй, адже кнуе велика вiдповiдальнiсть (так, Режимом контролю за ракет-
ними технологiями (РКРТ), учасницею якого е Укра-!на, обмежуеться передання ракетно! технiки й техно-логiй ц створення державам, як не е членами вказаного договору, Вассенаарськими домовленостями встанов-лено контроль за експортом товарiв i технологiй «по-двiйного застосування», а у разi !х порушення (напри-клад, якщо приватна компаня укладе договiр iз суб'ектом, з яким не можна цього робити) Державний департамент США може запровадити санкцi! проти Укра!ни). Невирiшеними також е питання щодо розро-бки технiчного регламенту, вiдповiдно до якого мае вь дбуватися сертифiкацiя об'екпв космiчно! дiяльностi, враховуючи мiжнароднi стандарта й екологiчнi ви-моги, i дозволiв, якi стосуються безпеки космчного по-льоту - дозвiл на використання повiтряного простору, який видае Державна авiацiйна служба, стосуеться пе-редусiм державно! (зокрема вiйськово!) й цившьно! авi-ац1! [6].
Таким чином, незважаючи на певш законода-вчi прогалини, у космiчнiй галузi у 2019 роцi розпо-чався процес реформування. Звiсно, про його результата мову можна буде вести через 10-20 рошв, однак сфера космiчного права перейшла iз сегмента бюрократично-адмшютративних вiдносин часiв Ра-дянського Союзу до сфери комерцшного господа-рювання, вiдтак, цiлком тдпадае пiд предмет гос-подарського права.
Висновки. Шдсумовуючи наведене, можемо констатувати наступне. На цей час в Укра!ш юнуе:
1) недосконалiсть реформи космiчно! галуз^ затверджено! проектом Закону №1071 ввд 29.08.2019 року «Про внесення змш до деяких зако-нодавчих акпв Укра!ни щодо державного регулю-вання космiчно! дiяльностi», адже останне слад ви-знати нестiйким i несистематичним. Реформа потребуе формування цшсного господарського порядку у космiчнiй галуз^ а отже, i сам проект вь дповiдно! реформи мае грунтуватися саме на змiстi узгоджено! та сустльно прийнято! науково! конце-пцп формування нацiонально! моделi космiчно! ри-нково! економiки в сучасних умовах. Вщсутнють тако! затверджено! державою програмно! концепцi! космiчно! дiяльностi - це один iз головних чинникiв юнуючого хаотично-реактивного характеру господарського законодавства, наслiдком чого, у свою чергу, е втрата системностi й ефективносп законо-давчого закрiплення основ правових господарських вiдносин у космiчнiй галузi як на рiвнi Основного Закону, так i у нормах господарського й сумiжних галузей законодавства Укра!ни. Таким чином, вирi-шення проблеми господарсько-правового забезпе-чення космiчних ринкових економiчних вiдносин, а ввдтак, i заповнення концептуально! прогалини господарського законодавства у космiчнiй галузi поз-бавленi нацiонального варiанта економжо-гносео-логiчного пiдгрунтя, хаотичнi законодавчi спалахи - одна з найважливiших доктринальних проблем розвитку господарського права i законодавства Ук-ра!ни;
2) як уявляеться, приведения припиав законодавства Укра!ни про космiчну дiяльнiсть у ввдповь днiсть до мiжнародно-правових актiв - це простий та дiйсно реальний процес. При бажаннi це можна
зробити за коротш1 строки, шж передбачено Конце-пщями i Програмами за рахунок вироблення едино! стратегИ. Украша, зв1сно, вщстае ввд проввдних держав у косм1чнш сфер1, а органи влади не посш-шають надолужувати цю пр1рву. Потр1бш конкре-тш дп у короткий час, бо невщомо, як розвивати-меться косм1чна сфера через 5, 10 чи 20 рошв. Ще у 2013 р. було розпорядження Кабшету М1тстр1в Украши «Про схвалення Концепцй' проекту Закону Укра1ни «Про державне регулювання у сфер1 дис-танцшного зондування ЗемлЪ>», останне, зв1сно, пе-редбачало розробку й прийняття до 2019 року Закону Украши «Про державне регулювання у сфер1 дистанцшного зондування ЗемМ», що набувае не-абиякого значения з огляду не те, що кранами з бь льшими можливостями у косм1чнш сфер1 ввдповь дш закони, що регулюють сферу дистанцшного зондування Земл1, прийняп ще у 2000-2009. Сьогодш 2022 р1к, законодавець не звернув уваги на розпорядження Кабшету М1тстр1в Украши 2013 року i Закон Укра1ни «Про державне регулювання у сфер1 дистанцшного зондування Земл1» дос не було прийнято в Укра1ш.
2. Шутак I. Д. Дефекти дефшщш м1жнарод-ного права: теоретико-методолопчш й техшко-юридичш аспекти. Вюник Нацюнально! академп прокуратури Укра1ни. 2009. № 3(15). С. 85-91.
3. Шутак I. Д. Дефекти дефшщш м1жнарод-ного права: теоретико-методолопчш й техшко-юридичш аспекти. Вюник Нацюнально! академп прокуратури Украши. 2009. № 4(16). С. 84-89.
4. Косм1чне право Украши: зб. нац i м1жнар.-прав. акпв. Вид. 4-те, перероб. i допов. / ввдп. ред. Н. Р. Малишева, Ю. С. Шемшученко. Ки!в. 2004. 439 с.
5. Шутак I. Д. Доктринальш основи юридично! техшки. Свропейсьш перспективи. №4. 2013. С. 59.
6. Шутак I. Д. Юридична техшка: теор1я право-вих застережень: [навч. пос1б. для вищ. навч. закла-дав]. ^ано-Франшвськ: Лаборатор1я наук. досль джень правов. регулювання та юрид. техшки. Дро-гобич: Коло, 2014. 260 с.
Список лггератури
1. Шутак I. Д. В1д оцшки ефективносп норм права до техшки правового мониторингу. Вюник Нацюнально! академп прокуратури Украши. 2014. № 3(36). С. 18-23.
