CC BY
6
УДК 336.1
ОБГРУНТУВАННЯ 1НСТРУМЕНТ1В ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДЕТ1Н1ЗАЦН ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО СЕКТОРА В СИСТЕМ! Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНО'' БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
®2018 ГУДЗОВАТА О. О., САМУРА Ю. О., ШЕХЛОВИЧ А. М.
УДК 336.1
Гудзовата О. О., Самура Ю. О., Шехлович А. М. ОбГрунтування iHCTpyMeHTiB державного регулювання детiнiзацií грошово-кредитного сектора в ^creMi фiнансово-економiчноí безпеки держави
Стан фiнaнсово-eкономiчно¡ безпеки Украни на сучасному emani розвитку держави нестабльний i характеризуеться стотними кризовими процесами та явищами, зокрема - високим р'юнем miнiзaцi¡ фiнaнсово-eкономiчних в'дносин. Проmидiя фнансовим злочинам, «в'дмиванню» нелегальних кошmiв, злочинам у транскордоннй та мiжнaроднiй сферах е ключовою компонентою змцнення фiнaнсово-eкономiчно¡ безпеки держави, тому лише запровадження комплексно/' системи мiнiмiзaцi¡ проявiв miнiзaцi¡ грошово-кредитно'1' сфери дасть позиmивнi результати в конmeксmi посилення фiнaнсово-eкономiчно¡ безпеки Украни. Метою статтi е обгрунтування iнсmрумeнmiв державного регулювання дemiнiзaцi¡ грошово-кредитного сектора в сисmeмi фiнaнсово-eкономiчно¡ безпеки держави. lдeнmифiковaно основнi сисmeмнi чинники високого р/'вня т/'н/'зацИ'грошово-кредитного сектора як передумови посилення загроз фнансово-eкономiчнiй безпец держави. Визначено недолки державного регулювання дemiнiзaцi¡грошово-кредитного сектора. Розроблено д'ев': iнсmрумeнmи дemiнiзaцi¡ грошово-кредитного сектора в rnme^mi посилення фiнaнсово-eкономiчно¡ безпеки Украни.
Ключовi слова: грошово-кредитний сектор, дет/'н/'зац/'я, державне регулювання, фiнaнсово-eкономiчнa безпека держави, iнсmрумeнmи. Б'бл.: 8.
Гудзовата Оксана Олег'вна - кандидат eкономiчних наук, доцент, доцент кафедри /'нформацйних систем у менеджмент'1, Льв'тський торговельно-еконо-мiчний унiвeрсиmem (вул. Туган-Барановського, 10, Льв'!в, 79005, Украна) E-mail: osjanka@gmail.com
Самура Юрй Олексйович - кандидат eкономiчних наук, доцент, доцент кафедри фiнaнсово-eкономiчно¡ безпеки та банк'тського б'знесу, Льв'тський тор-говeльно-eкономiчний унiвeрсиmem (вул. Туган-Барановського, 10, Львiв, 79005, Украна) E-mail: samurayuriy@ukr.net
Шехлович Андрiана Михайл'вна - кандидат eкономiчних наук, старший науковий ствроб'тник Рег'юнального фталу Нацюнального iнституту страте-г'нних дошджень ум. Львов'1 (вул. Брат'т Тершашв^в, 2, Львiв, 79005, Украна) E-mail: a.shehlovych@gmail.com
УДК 336.1
Гудзовата О. О., Самура Ю. А., Шехлович А. М. Обоснование инструментов государственного регулирования детенизации денежно-кредитного сектора в системе финансово-экономической безопасности государства
Состояние финансово-экономической безопасности Украины на современном этапе развития государства нестабильно и характеризуется существенными кризисными процессами и явлениями, в частности - высоким уровнем тенизации финансово-экономических отношений. Противодействие финансовым преступлениям,«отмыванию» нелегальных средств, преступлений в трансграничной и международной сферах является ключевым компонентом укрепления финансово-экономической безопасности государства, поэтому только введение комплексной системы минимизации проявлений тенизации денежно-кредитной сферы даст положительные результаты в контексте усиления финансово-экономической безопасности Украины. Целью статьи является обоснование инструментов государственного регулирования де-тенизации денежно-кредитного сектора в системе финансово-экономической безопасности государства. Идентифицированы основные системные факторы высокого уровня тенизации денежно-кредитного сектора как предпосылки усиления угроз финансово-экономической безопасности государства. Определены недостатки государственного регулирования дете-низации денежно-кредитного сектора. Разработаны действенные инструменты детенизации денежно-кредитного сектора в контексте усиления финансово-экономической безопасности Украины. Ключевые слова: денежно-кредитный сектор, детенизация, государственное регулирование, финансово-экономическая безопасность государства, инструменты. Библ.: 8.
Гудзовата Оксана Олеговна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры информационных систем в менеджменте, Львовский торгово-экономический университет (ул. Туган-Барановского, 10, Львов, 79005, Украина) E-mail: osjanka@gmail.com
Самура Юрий Алексеевич - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансово-экономической безопасности и банковского бизнеса, Львовский торгово-экономический университет (ул. Туган-Барановского, 10, Львов, 79005, Украина) E-mail: samurayuriy@ukr.net
Шехлович Андриана Михайловна - кандидат экономических наук, старший научный сотрудник Регионального филиала Национального института стратегических исследований в г. Львове (ул. Братьев Тершаковцев, 2, Львов, 79005, Украина) E-mail: a.shehlovych@gmail.com
UDC 336.1
Gudzovata O. 0., Samura Yu. O., Shekhlovych A. M. Substantiating the Instruments of the State Regulation of Unshadowing of the Monetary and Crediting Sector in the System of Financial-Economic Security of the State
The status of financial-economic security of Ukraine at the present stage of development of the State is unstable and is characterized by significant crisis processes and phenomena, in particular-the high level of shadowing of the financial-economic relations. Counteraction to financial crimes, «laundering» of illegal means, crimes in cross-border and international spheres is a key component of strengthening of the financial-economic security of the State, therefore only introduction of a comprehensive system of minimizing the manifestations of shadowing in the monetary sphere will yield positive results in the context of strengthening the financial-economic security of Ukraine. The article is aimed at substantiating the instruments of the State regulation of the monetary and crediting sector in the system of financial-economic security of the State. The basic systemic factors of high level of the financial-credit sector are identified as prerequisites for increasing the threats to the State's financial-economic security. The shortcomings of the State regulation of unshadowing of the monetary and crediting sector are determined. Effective instruments of unshadowing the monetary and crediting sector have been developed in the context of strengthening the financial-economic security of Ukraine. Keywords: monetary and crediting sector, unshadowing, the State regulation, financial-economic security of the State, instruments. Bibl.: 8.
Gudzovata Oksana 0. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Information Systems in Management, Lviv University of Trade and Economics (10 Tuhan-Baranovskoho Str., Lviv, 79005, Ukraine)
E-mail: osjanka@gmail.com
Samura Yuriy O. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Financial and Economic Security and Banking, Lviv University of Trade and Economics (10 Tuhan-Baranovskoho Str., Lviv, 79005, Ukraine)
E-mail: samurayuriy@ukr.net
Shekhlovych Andriana M. - PhD (Economics), Senior Research Fellow of the Regional Brench of National Institute for Strategic Studies in Lviv (2 Brativ Tershakivtsiv Str., Lviv, 79005, Ukraine) E-mail: a.shehlovych@gmail.com
Значш масштаби тiньовоi економiки визначено серед ключових глобальних ризикiв найближ-чого майбутнього, що характерно як для роз-винених кра!н, так i для кра!н, що розвиваються [8]. Успадкована Укра!ною радянська модель економiч-ного розвитку традицiйно мiстила вагомий тшьовий складник. Вiдповiдно до ст. 7 Закону Укра!ни «Про основи нацюнально! бе зпеки Укр а!ни» тШз ацiю нацюнально! економiки визнано загрозою нацюнальним iнтересам i нацюнальнш безпецi Украiни в економiч-нш сферi, зокрема фiнансовiй безпецi держави [6]. Так, МШстерство економiчного розвитку та торгiвлi Укра!ни, оцiнюючi масштаби неформальноi еконо-мiки за чотирма методами, визначило штегральний показник рiвня тiньовоi економiки в Украiнi у 2017 р. у межах 31% в^д, офщшного ВВП [2]. як Мiж-народний валютний фонд, зпдно з оприлюдненими в ачш 2018 р. даними, оцiнив розмiр тiньового сектора в структурi економiки Укра!ни в 44,8%.
Виходячи з цього перспективним у контекста за-безпечення високого рiвня ефективност державно! полiтики стае висновок про взаемозв'язок полiтики детiнiзацГi грошово-кредитного сектора та формуван-ня дiездатноi системи фiнансово-економiчноi безпеки Укра!ни. Таким чином, можна досягти синергшного ефекту, коли будуть реалiзовуватися не частковi заходи, зорiентованi на протидiю тШзаци грошово-кредит-них вiдносин в окремих 1х видах дiяльностi, а прово-дитиметься комплексна полiтика змiцнення ключових параметрiв фiнансово-економiчноi безпеки держави через детшзащю 11 проявiв. За таких умов слк розпо-чати з базових концептуальних засад функцюнування системи фiнансово-економiчноi безпеки держави та виявити взаемозв'язки i взаемовпливи з елементами i складовими державно! полiтики детшзаци.
Теоретико-методологiчнi та прикладнi аспек-ти державного регулювання детШзаци грошово-кредитного сектора дослужено в наукових працях таких вчених, як В. Андршчук, О. Власюк, А. Мокш, А. Сухоруков, М. Флейчук, Н. Юршв та ш. Проблеми державно! полiтики забезпечення фшансово-еконо-мiчно! безпеки е об'ектом досл^джень таких науков-щв, як О. Барановський, З. Варналш, Т. Васильцiв, М. брмошенко, Я. Жалко, О. Предборський, Л. Ше-маева та iн. Незважаючи на численш науковi роз-робки та досл^дження актуальних проблем у сферi фiнансiв, грошово-кредитно! полiтики, становлення та розвитку фшансово! системи, змiна темшв сощ-ально-економiчного розвитку, глобалiзацiйнi фшан-сово-економiчнi тенденци, розширення спектра та зростання рiвня негативного впливу ризишв i загроз об'ективно зумовлюють новi виклики та загрози на вах рiвнях фiнансових вiдносин. Тому кнуе потреба в обгрунтуванш дiевих шструменпв i засобiв дер-жавноi полiтики детiнiзацГ! грошово-кредитноi сфе-ри та змщнення, таким чином, фiнансово-економiч-но! безпеки Укра!ни.
Метою статтi е обгрунтування iнструментiв державного регулювання детШзаци грошово-кре-дитного сектора в системi фiнансово-економiчно! безпеки держави.
Одним iз найб1льш важливих напрямiв подолан-ня тiнiзацГ! грошово-кредитного сектора в контекст посилення фiнансово-економiчноi безпеки держави е протидiя в^дмиванню «брудних» грошей, системна координацiя яко! здiйснюеться мiжурядовою оргаш-зацiею РЛТР. Метою функцiонування РЛТР е розвиток i впровадження на мiжнародному рiвнi заходiв i стан-дартiв з боротьби щодо вiдмивання грошей. Додамо, що у 2001 р. Укра!ну було взнесено до «чорного списку» РЛТР через невиконання низки рекомендацш, серед яких: обов'язковий мошторинг усiх фiнансових систем; прийняття законопроекпв щодо регулювання фiнансових iнституцiй; надання фшансово! звiтностi iз сумнiвних фшансових операцiй; спiвпраця фшансо-вого сектора з в^пов^дними органами для перешко-джання вiдмиванню коштiв; вiдсутнiсть фштивних компанiй; унеможливлення вiдмивання грошей зло-чинними угрупуваннями; забезпечення обмiну шфор-мацiею з мiжнародними органiзацiями.
Подставою для виключення Укра!ни iз «чорного» списку» у 2002 р. стало прийняття Верховною Радою Укра!ни низки законопроекпв: «Про внесення змш до Закону Укра!ни «Про запобь гання та протидiю легалiзащi (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, або фшансуванню тероризму», «Про внесення змш до Кримшально-го та Кримшально-процесуального кодексу Укра!-ни», «Про внесення змш до деяких закошв Укра!ни з питань запобiгання використання банив та шших фiнансових установ з метою легалiзащi коштiв, одер-жаних злочинним шляхом», а також прийняття Постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни «Про утворення у складi Мiнiстерства фшанав Укра!ни Державного департаменту фiнансового мошторингу». В^повк-но до дiючого законодавства державний фшансовий монiторинг - це сукупшсть заходiв, якi здiйснюються суб'ектами державного фшансового монiторингу та спрямовуються на виконання вимог законодавства у сферi запобиання та протидГ! легалiзащ! (в^миван-ню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фшансуванню тероризму та фшансуванню розповсюдження збро! масового знищення [3].
Проте вказанi кроки щодо детШзаци грошово-кредитного сектора виявилися недостатньо ефек-тивними i носять характер швидше мШмiзащi заго-стрення суперечностей мiж Укра!ною та кра!нами -членами РЛТР, а не системно! програми. За даними НБУ, на початок 2018 р. поза межами баншвсько! системи знаходилося 27,5% грошово! маси в нацюнальнш валкт. Значне збкьшення позабанкiвського грошового обиу спостерiгалося у 2014 р. (на 45,2 млрд грн у порiвняннi iз 2013 р.), що становило бкя 30% вае!
грошово! маси. Ц кошти широко використовуються для розрахунюв у тiньовому секторi економiки, перетворившись на постшний iнструмент незаконних ва-лютних операцш. Поповнюють тiньовий позабанюв-ський грошовий оби також i неповерненi кредити. За даними НБУ, на початок 2016 р. заборговашсть за ними становила 2,13 млрд грн., або 22,1% у загальному обсязi кредитш, наданих суб'ектам господарсько! дiяльностi та населенню [1]. ^м того, активного використання набули банкiвськi операци з переказу безготавкових ко-штiв у невраховану гопвку, що е значною статтею не-контрольованого прибутку бкьшост банкiв.
При цьому, основними чинниками активiзащi використання готiвки слiд вважати:
+ значну частку неофiцiйних доходiв фiзичних
та юридичних осiб; + низький рiвень безготiвкових розрахункiв
населення за товари, роботи та послуги; + високий рiвень доларизаци розрахуншв, ши-роке використання пiдприемствами та бан-кiвськими iнституцiями операцiй iз залучен-ням офшорних компанiй; + застосування фiнансових iнструментiв, за якими допустима виплата коштiв «на пред'яв-ника»;
+ нерозвиненiсть страхового сегмента ринку фiнансiв;
+ створення й використання фштивних фiрм; + нерозвиненiсть вторинного фондового ринку; + наявнiсть каналiв прихованого вивозу шо-
земно! валюти за кордон; + позитивне сальдо купiвлi-продажу шоземно! валюти, яка використовуеться населенням у вигляд заощаджень, а також у тшьовому обь гу за участю юридичних i фiзичних осiб.
Cлiд вид1лити основнi напрями використання населенням гопвки: формування меншою мь рою ризикових до шфляцц заощаджень в шо-земнiй валюта; обслуговування тiньового товарообiгу всерединi кра!ни; фiнансування «човниково!» торгiвлi.
Бiльше того, потреба у значних обсягах готавко-вих коштав, якi обертаються в позабаншвськш систе-мi, зумовлюе розроблення рiзних схем i структур для !х отримання, зокрема створення фштивних шдпри-емств, лжебанкiв, конвертацiйних центрiв, тдпри-емств зi змiшаною формою власноста та розмiщення !х фкш в офшорних зонах. Одними з найпоширеш-ших способiв вiдмивання коштав через фiктивнi шд-приемства е: 1) електронний переказ коштав на ра-хунки фiктивних фiрм, що може бути використаний для тшьового переведення грошових коштав у межах i поза межами державних кордошв; 2) використання суб'ектiв сектора страхування для вкмивання ко-штiв, що обумовлено тим, що часто страховi послуги реалiзуються за допомогою брокерiв-посередникiв, якi дiють незалежно вiд страхово! компани, яка про-
понуе страховий продукт, а також iз застосуванням перестрахування ризишв, у тому чи^ за кордоном. Бiльше того, функцюнування фiктивних пiдприемств посилюе ризики та загрози для фшансово! безпеки держави, зокрема створюе умови для розширення масштабiв недобросовiсноi конкуренцИ та незаконно! конвертаци безготiвкових коштiв у гопвку, ле-галiзацГi (вiдмиваннi) коштiв, одержаних злочинним шляхом, приховування факпв здшснення незаконних видiв дiяльностi, ухилення вiд оподаткування.
З метою ефективного управлшня ризиком обiгу готiвки необх^дно:
^ переглянути граничнi пороги для гопвкових
розрахункiв; ^ створити необх^ш умови для здiйснення безготiвкових розрахуншв населення з ви-користанням плапжних карток за житлово-комунальнi послуги, спожиту електричну енергш, природний газ, послуги зв'язку i транспорту, здшснення грошових переказiв через об'екти поштового зв'язку, а також при сплатi податкiв i зборiв пiд час перемiщення товарiв, транспортних засобiв через митний кордон Укра!ни; ^ розширити можливостi здшснення безгопв-кових розрахункiв у закладах торговельно! мережi та пунктах надання послуг; ^ забезпечити розвиток мобкьних платежiв та
мобiльних додаткiв; + пiдвищити рiвень фiнансово-економiчноi
безпеки безготiвкових розрахункiв; ^ розвинути виробництво плапжних термiна-лiв, банкiвських автоматiв, шших технiчних i програмних засобiв (компоненпв платiжних систем), якi використовуються в плапжних системах;
^ удосконалити систему мошторингу для ви-явлення незаконних операцш шд час здiй-снення безгопвкових розрахункiв з викорис-танням плапжних карток та обмiну iнформа-щею мiж банками (платiжними системами) i правоохоронними органами; ^ у цкях пiдвищення фiнансовоi грамотностi населення у сферi використання платiжних карток розробити заходи з шдвищення рiвня обiзнаностi населення через засоби масово! шформаци та 1нтернет-ресурси щодо чинно! системи безгопвкових платежiв i використання плапжних карток.
Традицiйнi особливостi грошово-кредитно-го сектора, зокрема швидкiсть здшснення транзак-цiй, мiжнароднi масштаби угод i висока адаптив-нiсть, створюють передумови для використання його шструменпв у схемах мшiмiзащi податкових зобов'язань, ухилення вк оподаткування, виведення кошпв за межi Укра!ни та легалiзащi доходiв, одержаних злочинним шляхом. Такими шструментами
е операци з «техшчними» цiнними паперами. Най-бiльш використовуваним цiнним папером у конвер-тацiйних центрах, при реалiзащ! схем вiдмивання злочинних доходiв, е вексель, який тiсно пов'язаний з торговими операщями, оск1льки е засобом платежу за постачання товарiв, робгг та послуг [4]. Для змен-шення обсягiв емiсГí та обиу цих паперiв необхiдно розробити шструменти щодо обмеження можливос-тей використання техшчних акцiй та посилення державного контролю за обком векселiв:
+ запровадити единий державний реестр ви-даних векселiв та забезпечення доступу до нього державних оргашв, зокрема Державно! фккально! служби, НацiональноI комь сГ! з регулювання ринкiв фiнансових послуг, Державно! служби фшансового мошторин-гу, що уможливить здiйснення монiторингу обiгу векселiв, оперативно перешкоджатиме видачi та використанню фштивних векселiв суб'ектами господарювання; + удосконалити iнституцiйно-правовий базис щодо пiдвищення вимог до емiтентiв цiнних паперiв шляхом: по-перше, зниження максимального обсягу випуску облиацш шдпри-емств, по-друге, надання повноважень Нацю-нальнш комки з цiнних паперiв та фондового ринку щодо встановлення ознак фштивносп емггентш цiнних паперiв, зупинення обiгу цiнних паперiв i пох^них цiнних паперiв (де-ривативiв) емиента, що мае ознаки фжтив-носй, перевiрки достовiрностi iнформацГ!, якi емиент подае пiд час реестрацГ! проспекту емки; по-трете, надання права Нацюнальнш комки з щнних паперiв та фондового ринку вимагати проведення додатково! аудитор-сько! перевiрки та незалежно! оцiнки майна, отримання додатково! рейтингово! оцiнки емiтента у випадках, коли виникають сумшви у достовiрностi даних емiтента, якi зазначено в документах, наданих для реестрацГ! випуску та проспекту емки щнних паперiв; + установити на законодавчому рiвнi вимоги до формування статутного кашталу компа-нiй, для яких мШмальний обсяг обмежуеть-ся сумою, яка мае бути сплачена в грошовш форм^ а також вимоги до складу активiв страхових компанiй, що унеможливить ви-ведення лiквiдних активiв з компанiй пiсля !х внесення до статутного фонду з використан-ням техшчних паперiв; + законодавчо врегулювати проведення опера-цiй з кушвльпродажу векселiв страховими компанiями у зв'язку iз поширеною практикою використання !х у тiньових схемах.
Досить поширеною е схема ухилення в^д, сплати основного бюджетоутворюючого податку - податку на додану варткть, яка базуеться на тому, що операци
з товарно-матерiальними цiнностями здiйснюються за значно нижчими щнами. Крiм того, в УкраМ функ-цiонують ще iншi схеми уникнення сплати оподатку-вання з використанням грошово-кредитних шстру-ментiв, серед яких:
+ ухилення в^д сплати податкiв через використання кредитних рахунюв комерцiйних банюв пiдприемствами-боржниками в цiлях здш-снення розрахункiв, пов'язаних з веденням свое! господарсько! дiяльностi, замiсть спря-мування кошпв на погашення заборгованостi; + використання офшорних зон для ухилення вiд сплати податкiв (бартернi та вексельш операци, операци з щнними паперами, тран-зитна торгiвля), як е загрозами фiнансово! безпецi Укра!ни.
Додамо, що характерне для Укра!ни активне ви-користання схеми уникнення сплати податшв зумов-люе звуження податково! бази та в^дмивання нелегального прибутку, розширення можливостей фшан-сування тероризму й сепаратизму, зростання рiвня оргашзовано! економiчно! злочинностi, насамперед транскордонно!, збкьшення ризикiв неконтрольова-ного вiдтоку кашталу з Укра!ни та дестабiлiзацiю на-цiонально! фiнансово'! системи [7].
Уцкях посилення протидГ! ухиленню вiд опо-даткування першочергово видаеться необ-йдним приеднання Укра!ни до Мiжнародноí мiжвiдомчо! конвенцГ! щодо забезпечення доступу до рахуншв нерезидентiв, що дозволить автоматично отримувати повну шформащю про рахунки, в1дкрип в будь-якому банку свиу укра!нськими резидентами. Крiм того, важливо розробити законопроект щодо за-провадження статусу шоземних контрольованих ком-панiй, який передбачатиме зобов'язання зареестрова-но! за кордоном компанГ!, яка належить укра!нському резидентовi, сплачувати податки в Укра'М в разi, якщо рiвень оподаткування у кра!нi реестрацГ! вдвiчi або бiльше нижчий, шж ставка укра!нських податкiв. Також дощльно розглянути можливiсть запровадження податку на мiжнароднi спекулятивнi трансакцГ! у фор-мi високого оподаткування кашталу, що виводиться з кра!ни менш шж через рiк пiсля його введення.
У 2014-2015 рр., у зв'язку iз загостренням по-лiтико-економiчноí кризи, вiдбувся рiзкий сплеск шфлящ! та послаблення нацiонально! грошово! оди-ницi по вiдношенню до бкьшост свiтових валют, що, своею чергою, призвело до зростання попиту на гопвкову валюту. Однак валютш операци перетвори-лися на «сiру зону» через розвиток «чорного» ринку шсля введення жорстких офiцiйних обмежень на торпвлю iноземною валютою. Зауважимо, що осно-вними причинами виникнення тшьового валютного ринку слiд вважати:
+ адмiнiстративнi обмеження офiцiйного валютного обмiну;
+
+ +
+ + +
введення оподаткування валютно-обмгнних операцгй, що знижуе конкурентоздатнiсть легального обмiну;
високий ргвень iнфляцГi та и волатильнгсть; дeвальвацiйнi очгкування та низький ступгнь довгри до нащонально! грошово! одиницг як засобу збереження вартостг; доларизацгя боргових зобов'язань; низька премгя за ризик у складг спреду мГж курсом на «чорному» та офщшному ринках; переведення розрахункгв та заощаджень у го-тГвкову форму внаслГдок недовГри до банкГв-сько! системи [5].
Водночас свiтовий досвiд свiдчить, що доки в кра'М не буде сформовано високого ступе-ня довiри до нацiональноi грошово! одиницi, економiчнi агенти завжди зможуть вiднайти схеми обходу будь-яких накладених державою обмежень, особливо в умовах глобал1зацГ! торгiвлi та руху ка-пiталу. Тому виникае необхiднiсть пошуку не нових обмежень, а необх1дних умов, як1 б стимулювали еко-номiчних агент1в використовувати альтернативи го-тiвковiй шоземнш валютi як засобу заощадження та обмшу. Йде мова про поступове спрощення правил торгiвлi валютою, зокрема розширення можливос-тей використання валютних свопiв; перегляд порядку облку валютно! позицГ! в напрямi наближення до мiжнародних стандартiв, за якими своп не впливае на валютну позищю банив; розвиток ГнструментГв стра-хування валютних ризикiв, зокрема розвитку ринку деривативiв, насамперед ф'ючерсiв; удосконалення методики ощнки виводу капiталiв за межi кра!ни; зниження банкiвських обмежень, зокрема надання дозволу банкам купувати бiльшi обсяги валюти на власну валютну позищю, за умови посиленню контролю за дотриманням банками правил ведення опе-рацш з Гноземною валютою та нормативiв вiдкритоi валютно! позицГ!.
У контекстi посилення проявiв тШзаци грошо-во-кредитно! сфери, якi формують ризики та загрози фiнансово-економiчнiй безпещ держав, актуальними завданнями грошово-кредитно! полiтики е аналiз i визначення шляхiв детiнiзацii грошово-кредитного сектора шляхом мiнiмiзацii протидГ! вiдмиванню до-ходiв, одержаних злочинним шляхом, удосконалення засобiв монГторингу й нагляду за грошовими потоками банкiв та шшими фiнансовими iнститутами, запровадження жорсткГших правил щодо готГвкових трансакцiй г збкьшення штрафiв за незадекларованi та необлшоваш готГвковГ рахунки, посилення контролю за трансакцГями за участю офшорних юрисдикцГй, удосконалення правил Г норм, що регулюють д1яль-нГсть фшансових ринкГв, та забезпечення прозоростГ фшансових ГнструментГв, дотримання вимог м1жна-родного законодавства у сферГ детШзацГ! грошово-кредитного сектора.
ВИСНОВКИ
Зауважимо, що унгверсальних гнструментгв про-тидг! тШзаци грошово-кредитного-сектора, зменшен-ню податково! бази та перемгщенню капгталгв за кордон у свгтовш практицг не гснуе, однак е визнанг на мгжнародному ргвнг усшшнг практики. Своею чергою, Укра!на повинна вгднайти для цього свгй набгр гн-струментГв, який стимулюватиме усвГдомлення всГма суб'ектами грошово-кредитних вгдносин наслгдкгв тг-шзаци свое! дгяльностг для фгнансово! безпеки Укра!-ни. Водночас внутршш реформи у грошово-кредит-нгй сферг мають всебгчно мотивувати до легально! дг-яльностг у спосгб розвитку гнфраструктури здгйснен-ня безготгвкових платежгв; запровадження единого державного реестру виданих векселгв; пгдвищення вимог до емгтентгв цгнних папергв; розширення можли-востей використання валютних свопгв; розвитку гн-струментгв страхування валютних ризикгв; посилення контролю над витоком капгталгв за межг Укра!ни, а також унеможливлення або принаймнг пгдвищення ризикгв г витрат за здгйснення тгньово! дгяльностг. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Банкiвська статистика. URL: www.bank.gov.ua
2. Загальнi тенденцп тшьово! економiки в Укра!ш. URL: http://www.me.gov.ua/Documents/Download?id=bba0ca59-6863-4527-a039-968357fb6763
3. Закон Укра!ни «Про запобоння та протидiю легали зацп (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюджен-ня збро! масового знищення» вщ 14.10.2014 р. № 1702-VII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1702-18/page
4. Типологп легалiзацi! (вщмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом, з використанням голвки. URL: www.sdfm.gov.ua/content/file/Site_docs/2011/04.01.2012/ tipolog2011.pdf
5. Доларизацiя та чорний ринок валюти в Украшк причини, обсяги, наслщки для економiки та полiтики. URL: https://ces.org.ua/wp-content/uploads/2016/07/Currency-black-market_Research-paper.pdf
6. Закон Укра!ни «Про основи нацюнально! безпеки Укра!ни» вiд 19.06.2003 р. № 964-IV (у редакцп вiд 20.07.2010 р.) URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/964-15
7. Флейчук М. I. Легалiзацiя економiки та протидiя корупцп у системi економiчноl безпеки: теоретичнi основи та стратепчш прiоритети в умовах глобалiзацi! : монографiя. Львiв : Ахiлл, 2008. 660 с.
8. The Global Risks Report 2016, 11th Edition / World Economic Forum. January, 2016. URL: https://www.weforum.org/ reports/the-global-risks-report-2016/
REFERENCES
"Bankivska statystyka" [Banking statistics]. www.bank. gov.ua
"Dolaryzatsiia ta chornyi rynok valiuty v Ukraini: prychy-ny, obsiahy, naslidky dlia ekonomiky ta polityky" [Dollarization and the black currency market in Ukraine: causes, volumes, consequences for the economy and politics]. https://ces.org.
ua/wp-content/uploads/2016/07/Currency-black-market_Re-search-paper.pdf
Fleichuk, M. I. Lehalizatsiia ekonomiky ta protydiia ko-ruptsii u systemi ekonomichnoi bezpeky: teoretychni osnovy ta stratehichni priorytety v umovakh hlobalizatsii [Legalization of the economy and counteracting corruption in the system of economic security: the theoretical foundations and strategic priorities in the conditions of globalization]. Lviv: Akhill, 2008.
[Legal Act of Ukraine] (2003). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/964-15
[Legal Act of Ukraine] (2014). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/1702-18/page
"The Global Risks Report 2016, 11th Edition". World Economic Forum. January, 2016. https://www.weforum.org/re-ports/the-global-risks-report-2016/
"Typolohii lehalizatsii (vidmyvannia) dokhodiv, oder-zhanykh zlochynnym shliakhom, z vykorystanniam hotivky" [Types of legalization (laundering) of proceeds from crime, using cash]. www.sdfm.gov.ua/content/file/Site_docs/2011/ 04.01.2012/tipolog2011.pdf
"Zahalni tendentsii tinyovoi ekonomiky v Ukraini" [General tendencies of the shadow economy in Ukraine]. http:// www.me.gov.ua/Documents/Download?id=bba0ca59-6863-4527-a039-968357fb6763
UDC 339.564(477)
THE MODERN METHODS AND INSTRUMENTS OF FINANCING THE DEVELOPMENT OF EXPORT POTENTIAL OF UKRAINE
®2018 HAVRYLCHENKO O. V.
UDC 339.564(477)
Havrylchenko O. V. The Modern Methods and Instruments of Financing the Development of Export Potential of Ukraine
The article is aimed at studying the modern effective instruments of export financing, determining the possibilities of their use by Ukrainian enterprises in order to increase their competitiveness in the world market. According to the results of theoretical researches the basic methods of financing of exports in the context of short-term, medium and long-term financing are generalized. The analysis and assessment of the export potential of Ukraine were carried out on the basis of the World Bank data. The author considers activity of the Export-credit agency, opportunities for Ukrainian exporters to use such export financing instruments as letter of credit, factoring, «green basket» method. The main problems of the current Ukrainian exports development are determined. The necessity of creation of the institutional basis for implementation of the State support for introduction of financial instruments of export development is substantiated that will ensure further development, increase and build-up of national economic potential in both traditional and new sales markets. Keywords: financial instruments, financial potential, letter of credit, factoring, «green basket» method, Export-credit agency. Fig.: 5. Bibl.: 13.
Havrylchenko Olena V. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Management and Business, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: hneu.gavrilchenko@gmail.com
УДК 339.564(477)
Гаврильченко О. В. Сучасн методи та нструменти фшансування розвитку експортного потентату Укршни
Мета cmammi полягаеу вивченн сучасних д'квих нструмент'ю ф/нансу-вання експорту та визначенн можливостей ïx використання укранськи-ми тдприемствами з метою тдвищення ïx конкурентоспроможностi на свтовому ринку. За результатами теоретичних доЫджень узагальне-но основн методи фшансування експорту в розр/з/ короткострокового, середньострокового та довгострокового видв фнансування. На nid-ставi даних Свтового банку проведено анал'в та оцнку експортного по-тенц'юлуУкрани. Розглянуто д'тльн'кть Експортно-кредитного агентства; можливостi використання укра!нськими експортерами таких iнструмент'ю фiнансування експорту, як акредитив, факторинг, метод «зеленоï корзини». Визначено основн проблемами розвитку сучасного укранського експорту. Об(рунтовано необxiднiсть створення нститу-цйноï основи для запровадження державноï тдтримки упровадження фiнансовиx 'нструмент'в розвитку експорту, що забезпечить подаль-ший розвиток i нарощування втчизняного економiчного потенцалу та закр'тлення на традицйних i нових ринках збуту. Ключов'1 слова: фшансовi 'нструменти, фшансовий потенц'юл, акредитив, факторинг, метод ««зеленоï корзини», Експортно-кредитне агентство. Рис.: 5. Ббл.: 13.
Гаврильченко Олена Володими^вна - кандидат економ'мних наук, доцент кафедри менеджменту та бiзнесу, Хармвський нацональний економiчний унверситет iм. С. Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харщ 61166, Украна)
E-mail: hneu.gavrilchenko@gmail.com
УДК 339.564(477) Гаврильченко Е. В. Современные методы и инструменты финансирования развития экспортного потенциала Украины
Цель статьи заключается в изучении современных действенных инструментов финансирования экспорта и определении возможностей их использования украинскими предприятиями с целью повышения их конкурентоспособности на мировом рынке. По результатам теоретических исследований обобщены основные методы финансирования экспорта в разрезе краткосрочного, среднесрочного и долгосрочного видов финансирования. На основании данных Всемирного банка проведены анализ и оценка экспортного потенциала Украины. Рассмотрена деятельность Экспортно-кредитного агентства; возможности использования украинскими экспортерами таких инструментов финансирования экспорта, как аккредитив, факторинг, метод «зеленой корзины». Определены основные проблемами развития современного украинского экспорта. Обоснована необходимость создания институциональной основы для внедрения государственной поддержки внедрения финансовых инструментов развития экспорта, что обеспечит дальнейшее развитие и наращивание отечественного экономического потенциала и закрепления на традиционных и новых рынках сбыта. Ключевые слова: финансовые инструменты, финансовый потенциал, аккредитив, факторинг, метод «зеленой корзины», Экспортно-кредитное агентство. Рис.: 5. Библ.: 13.
Гаврильченко Елена Владимировна - кандидат экономических наук, доцент кафедры менеджмента и бизнеса, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина)
E-mail: hneu.gavrilchenko@gmail.com
