CC BY
93
13. Средняя зарплата в Украине в феврале выросла на 201 гривну. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://www.rbc. ua/rus/news/srednyaya-zarplata-ukraine-fevrale -vyrosla-1490716913.html
14. Особенности отношения украинцев к деньгам [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://ratinggroup.ua/ru/research/ukraine/osobennosti_otnosheniya_ukraincev_k_ dengam.html
References
1. Kulagina N.M. Funktsionirovanie instituta minimalnoy zarabotnoy platyi v Rossii i za rubezhom // Trud i sotsialnyie otnosheniya. - 2012. - No 12 (102) - S. 3-18.
2. Konventsiya ob ustanovlenii minimalnoy zarabotnoy platyi // Konventsiya MOT No131 : www.ilo.org/wcmsp5/.../wcms_c131_ru. htm
3. Minimalnyiy razmer oplatyi truda : https://ru.wikipedia.org/wiki/Minimalnyiy_razmer_oplatyi_truda
4. Blaug Mark. Great economists since Keynes: introduction to the lives and works of one hundred modern economists. Cheltenham (UK), Northampton MA: Edward Elgar Pub., 2nd ed., 1998.
5. Ulanenko B.B., Doronina O.A. Vliyanie modeli minimalnoy zarabotnoy platyi na zanyatost naseleniya v period krizisa: http://jvestnik-sss.donnu.edu.ua/article/download/1483/1512
6. Prozhitochnyiy minimum (Ukraina) : http://index.minfin.com.ua/index/wage/
7. Minimalnaya zarplata (Ukraina) : http://index.minfin.com.ua/index/salary/
8. Minimalka 3200: populizm i avantyura? : http://zik.ua/ru/news/2016/10/28/mynymalka_3200_ populyzm_y_avantyura_ 981439
9. Skarshevskiy V. Prichinyi i sledstviya povyisheniya minimalnoy zarplatyi : https://www.facenews.ua/ columns/2016/ 309904/
10.Paradoks: zarplatu povyisili, no pri etom mnogim snizili : http://kp.ua/economics/567870-paradoks-zarplatu-povysyly-no-pry-etom-mnohym-snyzyly
11.Pyat realnyih faktov o MZP i bezrabotitse : http://topnews.kr.ua/society/2017/02/10/102387.html 12.Srednyaya zarplata v Ukraine : http://index.minfin.com.ua/index/average/detail.php?2016-01;
http://index.minfin.com. ua/index/average/detail.php?2017-01
13.Srednyaya zarplata v Ukraine v fevrale vyirosla na 201 grivnu. : https://www.rbc.ua/rus/news/srednyaya-zarplata-ukraine-fevrale -vyrosla-1490716913.html
14.Osobennosti otnosheniya ukraintsev k dengam : http://ratinggroup.ua/ru/research/ukraine/osobennosti_ otnosheniya_ukraincev_k_dengam.html
ДАН1 ПРО АВТОРА
Баранник Л^я Бориавна - доктор eK0H0Mi4HMx наук, професор, завщувач кафедри оподаткування та со^ального забезпечення НН1 «Фшансова академiя» Ушверситету митно'Г справи та фшанав м. Днтро - 49083, вул. Аржанова, 12. e-mail: Barannik [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Баранник Лилия Борисовна - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой налогообложения и социального обеспечения УНИ «Финансовая академия» Университета таможенного дела и финансов
г. Днепр - 49083, ул. Аржанова, 12. e-mail: Barannik [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Barannik Liliya - Doctor of Economics, professor, head of tax and social security of ESI «Financial Academy» University of customs and finance
Address: m. Dnipro - 49083, str. Arzhanova, 12. e-mail: Barannik [email protected]
УДК 338.124.4
1НСТИТУЦ1ОНАЛЬН1 ЗАГРОЗИ Ф1НАНСОВ1Й БЕЗПЕЦ1 УКРА1НИ ТА ШЛЯХИ IX ЗАПОБ1ГАННЯ
Варналш З.С.
У статтi дослджено теоретичн та практичнi аспекти фнансово!' безпеки, розкрито и сутн'ють. Зокрема, фнансову безпеку держави визначено як захищенють Ытереав держави у фiнансовiй сфер!', або такий р'!вень бюджетно), податковоУ та грошово-кредитноУ систем, що гарантуе спроможнсть держави ефективно формувати, збер'гати в'д надм'рного знецнення та рац'онально використовувати фнансовi ресурси кра)ни для забезпечення ))' соцально-економ'чного розвитку i обслуговування фнансових зобов'язань. Також, розкрито змст загроз фiнансовiй безпец Укра)ни як сукупнот реальних чи потенцшно можливих явищ i чинникв, що створюють небезпеку для реалiзацiУ нацюнальних нтересв
140
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 34/1
© Варналш З.С., 2017
в фiнансовiй сферi. У cmammi визначено ocHoeHi iнституцюнальнi деформацУУ як загрози забезпечення фнансово)' безпеки УкраУни. Розкрито змст та особливостi нституцональних загроз фiнансовiй безпец УкраУни. Встановлено, що основними загрозливими формами '¡нститу^ональних деформацш у фiнансовiй сферi УкраУни на сучасному етап е: тньова економка, корупця, тньова парадержава, рейдерство та непродуктивний в'дплив капталу. Саме ц форми '¡нститу^ональних загроз е найбльшими за обсягами, соцально-економ'чними наслдками та реальними загрозами фiнансовiй безпец УкраУни. Доведено, що небезпечною, специфiчною та багаторвневою формою '¡нститу^ональноУ деформацп економки УкраУни е тньова парадержава, яка вкрай негативно впливае на забезпечення фнансово)' безпеки УкраУни. Обгрунтовано, що тньова парадержава - це утворення макроеконом'чного рiвня державного типу, в якому, внаслдок високого рвня корупц) та тiнiзацíУ, державн послуги та суспльн блага розподляються за ринковими принципами, у такому утвореннi остаточно формуються та ефективно дють корупцйн ринки державних послуг та суспльних благ. Тньова парадержава включае ринки: адмнютративно-господарських ршень, державних посад, кадрово)' полтики, державних привле'Ув, державно)' освти та науки, державного захисту прав та свобод громадян, виборчу систему тощо. Запропоновано шляхи запобгання iнституцональним загрозам. Зокрема,запропоновано низку д'евих заход'в щодо детМзацИ економки, антикорупцшних, антирейдерських та нших заход в по запоб ганню нституц ональним загрозам, що в свою чергу значно сприятиме захисту нац ональних економ чних нтерес в, забезпеченню ф нансово) безпеки Укра)ни, зм цненню )) конкурентоспроможност та авторитету серед св тово) сп льноти.
Ключов'1 слова: фнансова безпека, загрози, iнституцiональнi загрози, тньова економка, корупця, тньова парадержава, рейдерство, непродуктивний в'дплив капталу.
ИНСТИТУЦИОНАЛЬНЫЕ УГРОЗЫ ФИНАНСОВОЙ БЕЗОПАСНОСТИ УКРАИНЫ
И ПУТИ ИХ ПРЕДОТВРАЩЕНИЯ
Варналий З.С.
В статье исследованы теоретические и практические аспекты финансовой безопасности, раскрыто ее сущность. В частности, финансовую безопасность государства определено как защищенность интересов государства в финансовой сфере, или такой уровень бюджетной, налоговой и денежно-кредитной систем, который гарантирует способность государства эффективно формировать, хранить от чрезмерного обесценивания и рационально использовать финансовые ресурсы страны для обеспечения ее социально-экономического развития и обслуживания финансовых обязательств. Также, раскрыто содержание угроз финансовой безопасности Украины как совокупности реальных или потенциальных явлений и факторов, создающих опасность для реализации национальных интересов в финансовой сфере. В статье определены основные институциональные деформации как угрозы обеспечения финансовой безопасности Украины. Раскрыто содержание и особенности институциональных угроз финансовой безопасности Украины. Установлено, что основными угрожающими формами институциональных деформаций в финансовой сфере Украины на современном этапе являются: теневая экономика, коррупция, теневое парагосударство, рейдерство и непродуктивный отток капитала. Именно эти формы институциональных угроз являются самыми большими по объемам, социально-экономическими последствиями и реальными угрозами финансовой безопасности Украины. Доказано, что опасной, специфической и многоуровневой формой институциональной деформации экономики Украины является теневое парагосударство, которая крайне негативно влияет на обеспечение финансовой безопасности Украины. Обосновано, что теневое парагосударство - это образование макроэкономического уровня государственного типа, в котором, вследствие высокого уровня коррупции и тенизации, государственные услуги и общественные блага распределяются по рыночным принципам, в таком образовании окончательно формируются и эффективно действуют коррупционные рынки государственных услуг и общественных благ. Теневое парагосударство включает рынки: административно-хозяйственных решений, государственных должностей, кадровой политики, государственных привилегий, государственного образования и науки, государственной защиты прав и свобод граждан, избирательную систему и тому подобное. Предложены пути предотвращения институциональным угрозам. В частности, предложен ряд действенных мер по детенизации экономики, антикоррупционных, антирейдерских и других мероприятий по предотвращению институциональным угрозам, что в свою очередь будет содействовать защите национальных экономических интересов, обеспечению финансовой безопасности Украины, укреплению ее конкурентоспособности и авторитета в мировом сообществе.
Ключевые слова: финансовая безопасность, угрозы, институциональные угрозы, теневая экономика, коррупция, теневое парагосударство, рейдерство, непродуктивный отток капитала.
INSTITUTIONAL THREATS FINANCIAL SECURITY UKRAINE AND WAYS OF PREVENTING
Varnalii Z.S.
This article explores the theoretical and practical aspects of financial security, reveals its essence. In particular, the financial security of the state is defined as the protection of state interests in the financial sector, or a level of
fiscal, tax and monetary system that guarantees state's ability to effectively generate, store excessive depreciation and rational use of financial resources of the country to ensure its socio-economic development and servicing of financial obligations. Also, the content of threats to the financial security of Ukraine as a combination of actual or potential effects and possible factors that endanger the national interests in the financial sector. The paper identified key institutional deformation as a threat to ensure the financial security of Ukraine. The content and features of institutional threats to the financial security of Ukraine. It was established that the main forms of institutional threatening strains in the financial sector Ukraine at this stage are: the shadow economy, corruption, shadow paranoia, raiding and unproductive capital outflow. These forms of institutional threats are the largest in terms of socio-economic consequences and real threats to the financial security of Ukraine. Proved that dangerous and specific form of a multi-institutional deformation shadow economy in Ukraine is shadow paranoia, which negatively affects the financial security of Ukraine. It is proved that the shadow paranoia - a formation of macro-type state, which, due to the high levels of corruption and shadowing, public services and public benefits are distributed according to market principles, in this formation completely formed and operate effectively corrupt the markets of public services and public goods. Shadow paranoia markets include: administrative and economic decisions, government offices, personnel, public benefits, public education and science, state protection of rights and freedoms, the electoral system and others. The ways of preventing institutional challenges. In particular, proposed a series of effective measures for reducing the shadow economy, anti-corruption, antireyderskih and other institutional measures to prevent threats, which in turn will significantly contribute to the protection of national economic interests to ensure the financial security of Ukraine, strengthening its competitiveness and credibility among the international community.
Keywords: financial security, threats, institutional threat, shadow economy, corruption, shadow paranoia, raiding, non-productive capital outflows.
Постановка проблеми. В умовах посилення фшансовоТ глобалiзацi''' та одночасного послаблення державного контролю за розвитком грошово-кредитних вщносин, лiбералiзацi''' зовнiшньоекономiчних зв'язш та зростання впливу пол^ичноТ ситуаци на економiчнi процеси особливу роль в економiцi Укра'Тни займае система забезпечення фшансовоТ' безпеки держави. Проблеми у сферi забезпечення фшансово''' безпеки не дозволяють створити умови для економiчного зростання, мають негативний вплив на фшансову, податкову, страхову сфери та бюджетний процес краТ'ни. Тому, в сучасних умовах постае питання забезпечення належного рiвня фшансовоТ' безпеки держави, зокрема, шляхiв запоб^ання основних ТТ загроз, особливо - шституцюнальних загроз.
Постановка завдання. Проаналiзувати основы шституцюнальш загрози фшансовш безпец в УкраТн та запропонувати можливi шляхи Т'х запоб^ання.
Аналiз останшх наукових дослщжень та публшацш. Проблемам фшансово' безпеки, зокрема через легалiзацiю фшансових ресурав придтяли увагу там зарубiжнi вчеш-економюти, як: Р. Вайсберг, Г. Гросман, П. Гутман, Б. Конлш, Р. Коуз, А Лаффер, В. Танз^ Е. Фейг, М. Фрщман, Ф. Шнайдер та шшк Так, зокрема, Лауреат НобелiвськоТ преми з економки 2014 р. Ж. ^роль дослщив проблеми ^жзаци фшансових потомв при утвореннi монополiй.
У розробку питань аналiзу фiнансовоТ безпеки Укра'Тни та шляхiв запобiгання и загрозам вагомий внесок зробили таю в^чизняш науковцi, як А. Базилюк, О. Барановський, В. Засанський, М. ермошенко, Т. ефименко, Я. Жалто, Т. Ковальчук, Н. Краус, I. Мазур, В. Мандибура, С. Онищенко, О. Пщхомний, М. Флейчук, Ю. Харазшв^ та iншi.
Водночас, бтьшють робгт цих вчених присвячено загальним питанням фшансово''' безпеки Укра'Тни, в недостатнм мiрi дослiджено загрози фшансовш безпецi Укра'Тни на сучасному етащ особливо - iнституцiональнi загрози. Тому дане питання е досить актуальним та потребуе подальшого його дослщження.
Метою статтi е дослiдження сутност загроз фiнансовiй безпецi Укра'Тни, визначення основних шституцюнальних загроз та шляхiв Т'х запобiгання.
Результати дослiдження. Фшансова безпека е не лише нацюнальною проблемою, а й визначальною детермшантою сучасно'Т глобально'' економiки, що формуеться шляхом поглиблення та взаемодп транснацiоналiзацiТ й мiжнародноТ регiональноТ економiчноТ штеграцп. В узькому розумiннi слова, фшансова безпека - це захищенють фшансових штереав певного суб'екта вiд внутршых та зовнiшнiх загроз. Фiнансова безпека держави у широкому розумшня слова - це захищенють штереав держави у фшансовш сфер^ або такий рiвень бюджетноТ', податковоТ' та грошово-кредитноТ' систем, що гарантуе спроможнiсть держави ефективно формувати, збер^ати вiд надмiрного знецiнення та рацiонально використовувати фiнансовi ресурси краТ'ни для забезпечення ТТ соцiально-економiчного розвитку i обслуговування фшансових зобов'язань.
Для характеристики рiвня забезпечення будь-яко'Т безпеки в економiчнiй лiтературi вживаються рiзнi категор^', в першу чергу - це загрози. Для фшансовоТ безпеки, як i для шших складових нацюнальноТ' безпеки, вир^альне значення мають не самi показники, а Т'х граничнi значення. 1з найзагальнiших ознак, що притаманнi вам видам загроз, можна видтити таю як: конкретнють, реальнiсть, дiйснiсть, створення фшансовоТ' небезпеки.
На думку О. Барановського, загроза е «найвищим ступенем вiрогiдностi перетворення небезпеки з можливосп на дшснють, висловленим намiром одних суб'ек^в завдати шкоди iншим, демонстра^ею готовностi здiйснити насилля для завдання шкоди» [2].
3MicT загрози безпосередньо пов'язаний з и формою, пiд якою розумiються способи зовнiшнього виразу загрози. Форма надае 3MicTy загрози фактичну визначенють в об'ективному CBiTi, зумовлюе IT межi. Завдяки формi загроза стае доступною для дослщження i оцiнки.
Загрози фiнансовiй безпецi УкраУни - це сукупнють реальних чи потенцшно можливих явищ i чинниш, що створюють небезпеку для реалiзацil нацiональних iнтересiв в фiнансовiй сферк Загрози ускладнюють саморегуляцiю економiки та реалiзацiю фiнансових iнтересiв, спричиняють вихщ фiнансових iндикаторiв за межi Ух порогових значень.
Першочерговою проблемою забезпечення фшансовоТ безпеки е проблема виявлення та оцшка рiвня загроз у фшансовш сферi. При вирiшеннi ^е'Т проблеми використовують нормативний пiдхiд, заснований на використанш досвiду iнших краТ'н, порiвняльного аналiзу, експертних методiв тощо.
Рiвень фiнансовоТ' безпеки залежить вщ впливу загроз у сумiжних складових економiчноТ безпеки. Незадовiльний стан швестицшноТ безпеки держави та несприятливий стан швестицшного клiмату в УкраТнi негативно вплавить на розвиток економки, стан пла^жного балансу, формування фiнансових ресурав держави. Суттево впливають на фшансову безпеку Украши загрози у сферi зовнiшньоТ торгiвлi, а саме: нарощування вщ'емного зовнiшньоторговельного сальдо, обмеженiсть можливостей диверсифкаци експорту, недостатня конкурентоспроможнiсть в^чизняних виробникiв тощо. Надiйнiший спосiб усунення зовшшшх загроз - це встановлення взаемовигщних вiдносин з тими краТ'нами, звiдки такi загрози походять. В шших випадках, для забезпечення прийнятного рiвня фшансово''' безпеки держави необхщно створювати резерви i цiлеспрямовано застосовувати бюджеты, податковк грошово-кредитнi та iншi механiзми державного регулювання, що вщповщають ринковим умовам.
Фiнансова система е вщдзеркаленням соцiально-економiчних процесiв у державк Вона мае забезпечувати 'х позитивну динамку та демонструвати здатнють знижувати вплив численних викликiв i ризимв, якi загострюються на етапi трансформацшних зрушень. Водночас, як зазначаеться в Аналггичнш доповiдi до Щорiчного Послання Президента Украши до Верховно'' Ради Украши «Про внутрiшне та зовшшне становище Украши в 2016 роцЬ нинiшнiй стан фшансово''' системи Украши формуеться пiд впливом низки деструктивних зовшшшх та внутршшх викликiв, сутнютю яких е падiння реального ВВП, зростання шфляци, збереження високого рiвня дефiциту бюджету i державного боргу, загострення дисбаланав у фiскальнiй та монетарнш сферах [1].
Основними чинниками формування загроз у фшансовш системi Украши на сучасному етапi е:
1. Надмiрне боргове навантаження. Так, зокрема, упродовж 2015 р. обсяг державного та гарантованого державою боргу Украши зростав i за його пщсумками становив 1572,2 млрд грн (проти 1100,8 млрд грн у 2014 р.), у т.ч. державного боргу - 1334,3 млрд грн та гарантованого державою боргу - 237,9 млрд грн. Вщносно ВВП державний та гарантований державою борг у 2015 р. становив 79,4 % (69,4 % ВВП у 2014 р.), що перевищуе граничну межу боргового навантаження у 60 % ВВП, передбачену Бюджетним кодексом Украши.
2. Девальва^я нацюнально''' грошово'' одиницк Девальва^я стала наслщком збереження кризових макроекономiчних тенденцш, несприятливо'' зовшшньо!' кон'юнктури та обмеження можливостей НБУ щодо пщтримки пропозицп на валютному ринку. Об'ективними чинниками, якi вплинули на девальвацю гривнi у 2015 р., стали: зниження експортних надходжень i зменшення пропозицп шоземно''' валюти на мiжбанкiвському валютному ринку, зумовлеш падiнням цiн на традицiйнi експортн товари та девальвацiею валют бшьшосп кра'ш-партнерiв; збереження пiдвищеного попиту на валюту з боку пiдприемств-iмпортерiв та населення.
3. Негативн очкування суб'ектiв банкiвського ринку. Негативнi очкування зумовленi звуженням ресурсно'' бази банш, скороченням обсягiв кредитування та попршення якостi кредитiв, збитковiстю фiнансових установ, загостренням проблеми капп^зацп банкiв, що посилюе ризики 'х неплатоспроможностi.
4. Значний рiвень перерозподiлу ВВП через бюджетно-податкову систему. Частка доходiв зведеного бюджету у ВВП у 2015 р. ютотно збтьшилася до 32,9 % (проти 28,7 % у 2014 р. та 30,2 % у 2013 р.), що свщчило про посилення податкового тиску на в^чизняну економку для досягнення збалансованосп бюджету. Високий рiвень податкового навантаження на суб'ек^в господарювання та громадян негативно впливае на швестицшний ^мат у державу ускладнюе виведення економки на траекторiю стiйкого соцiально-економiчного зростання. Частка видатш зведеного бюджету у ВВП у 2015 р. також дещо зросла i становила 34,3 % (проти 33,0 % у 2014 р. та 34,5 % у 2013 р.), що зумовлено необхщнютю вщновлення обороноздатносп та нацюнально!' безпеки кражи, обслуговування державного боргу, збереження високого рiвня державних зобов'язань щодо надання сусшльних благ та послуг. У 2016 р. рiчнi показники частки доходiв зведеного бюджету у ВВП становили на рiвнi 32,2%, видатш - зросли до 35,8%.
5. Високий рiвень дефщиту державного бюджету. Дефщит зведеного бюджету Украши у 2015 р. зменшився до 30,9 млрд грн проти 72,0 млрд грн у 2014 р., або до 1,6 % ВВП проти 4,5 % ВВП вщповщно. З урахуванням бюджетного фшансування НАК «Нафтогаз Украши» дефщит становив 5,8 % ВВП у 2015 р. проти 10,1 % ВВП у 2014 р. Показник перевищив гранично допустиме значення у 3 % для европейських краш за Маастрихтськими критерiями, хоча й був, як уже зазначалося, майже вдвiчi меншим за показник 2014 р. Дефщит зведеного бюджету був сформований за рахунок дефщиту державного бюджету. Дефщит Державного бюджету Украши у 2015 р. зменшився до 45,2 млрд грн проти 78,1 млрд грн у 2014 р., або до 2,3 % ВВП проти 4,9 % ВВП вщповщно. Показник в основному сформований за рахунок зростання видатш на оборону та обслуговування державного боргу. На 2016 р. граничний обсяг дефщиту державного бюджету визначено на рiвнi 83,7 млрд грн,
або 3,7 % ВВП, що певною мiрою виходить за eKOHOMi4HO 6e3ne4Hi меж1 цього показника. Водночас юнують neBHi ризики його досягнення, що пов'язано з шфляцмно-девальвацшними процесами, фшансуванням Пенсiйного фонду Украши, зовнiшньополiтичними викликами та вiйськовою загрозою з боку РФ, а також результатами сшвпрац з мiжнародними фшансовими органiзацiями.
6. Збереження залежностi мюцевих бюджетiв вiд трансфертiв з державного бюджету. Змши до бюджетного та податкового законодавства Украши та ïx реалiзацiя у 2015 р. засвщчили, що перший етап децентралiзацiï вщбувся: мiсцевi бюджети тримали додатковi джерела доxодiв. У 2015 р. прирют доxодiв мiсцевиx бюджетiв без урахування мiжбюджетниx трансфертiв становив додаткових 19,4 млрд грн, або на 19,1 %, бiльше вiдповiдного показника 2014 р.
7. Стримування розвитку пщприемництва внаслщок недосконалостi податкового адмiнiстрування та контролю. В УкраТш зберiгаeться значний дисбаланс прав i обов'язш платниш податкiв та фiскальниx органiв, зумовлений неузгодженютю iнструментiв податково!' системи та точковими змшами податкового законодавства. Процедури адмшютративного оскарження неправомiрниx рiшень у цш сферi е малоефективними, що зумовило необхщнють створення у 2015 р. двох шституОв бiзнес-омбудсменiв - у складi Ради бiзнес-омбудсмена та при Державнш фiскальнiй службi Украши. Найбтьше (43 % всix скарг вщ украшського бiзнесу) надiйшло щодо роботи органiв Державно!' фiскальноï служби. Серед найбтьш типових проблем податкового адмшютрування визначаються: недостатня прозорiсть системи електронного адмшютрування та затримка з поверненням бюджетного вщшкодування ПДВ; призначення та проведення податкових перевiрок за вщсутносп достатнix пiдстав, процесуальнi порушення в ïx xодi та/або прийняття необфунтованих рiшень за результатами.
8. Критичне зростання шфляцшних процесiв. Девальва^я нацiональноï валюти та зростання адмшютративно регульованих цiн протягом 2015 р. посилили шфляцшш очiкування, що зумовило збтьшення навантаження на бюджет та пщвищення ризикiв у грошово-кредитнiй i бюджетнш сферах. У 2015 р. споживчi цiни зросли на 43,3 %, що перевищило рiвень шфляци' 2014 р. (24,9 %). Висока шфля^я вкрай негативно впливае на настро!' суб'ектiв валютного ринку, провокуючи зростання попиту на голвкову та безгоОвкову валюту, що е передумовою курсових коливань. Водночас зростае рiвень вщсоткових ставок на депозитному та кредитному ринках, що практично унеможливлюе кредитування пщприемств реального сектору економки, якi мають тривалий термiн реалiзацiï проектiв. Окрiм цього, висока шфля^я зумовлюе також iстотне скорочення строш кредитування, що додатково «вiдсiкае» вщ банкiвськиx кредитiв пiдприемства реального сектору економки.
9. Низька якiсть надання державних со^альних послуг при збереженш значно!' частки соцiальноï складово!' у структурi бюджетних видаткiв. Значною залишаеться частка соцiальниx видаткiв у структурi зведеного бюджету: у 2015 р. вона становила 377,8 млрд грн, або 55,6 % його видатш (у 2014 р. - 59,1 %). Найбтьшу частку в загальнш структурi видаткiв у 2015 р. становили видатки на со^альних захист i со^альне забезпечення (25,9 %), освiту (16,8 %) та охорону здоров'я (10,4 %). Сума профшансованих видаткiв на соцiальниx захист i со^альне забезпечення у 2015 р. становила 176,3 млрд грн, що на 38,3 млрд грн, або на 27,8 %, бтьше вщ показника 2014 р. Обсяг ïx фшансування у 2016 р. запланований на рiвнi 249,7 млрд грн, або 30,8 % видатш зведеного бюджету.
10.Зростання частки видатш державного бюджету на обслуговування державного боргу. Впродовж останшх рош створюе т.зв. ефект витюнення щодо збтьшення фшансування шших статей бюджетних видатш, у тому чи^ со^ального спрямування. Так, якщо у 2014 р. вартють обслуговування державного боргу становила 48,0 млрд грн, або 16,0 % видатш без урахування трансферов (299,6 млрд грн), то за пщсумками 2015 р. пщ впливом девальваци вона с^мко зросла до 84,5 млрд грн, або 21,0 % видатш державного бюджету (402,9 млрд грн). Законом Украши «Про Державний бюджет Украши на 2016 рш> за ^ею статтею передбачено 99,1 млрд грн, або 20,4 % загального обсягу видатш (485,6 млрд грн).
11. Нереформованють пенайноТ системи Украши. Нереформованють пенайноТ системи зумовлюе збереження дефциту власних доxодiв Пенайного фонду Украши, який щорiчно компенсуеться за рахунок кошпв державного бюджету. У 2015 р. касовi видатки державного бюджету на перерахування трансферов до Пенайного фонду збтьшилися проти 2014 р. на 19,0 млрд грн, або на 25,1 %, i становили 94,8 млрд грн (з яких 14,0 млрд грн було спрямовано на фшансування «авансовоЬ виплати пенай за ачень 2016 р.) [1, с.277-284].
Вкрай негативний вплив на систему забезпечення фшансово!' безпеки Украши мають шституцюнальш загрози, що проявляються через шституцюнальш деформацп. 1нституцюнальш деформацп - це якюш викривлення шституцмних форм фiнансово-економiчноï системи. Основними загрозливими формами шституцюнальних деформацм у фшансовш сферi Украши на сучасному етат е: тшьова економка, коруп^я, тiньова парадержава, рейдерство та непродуктивний вiдплив капiталу. Саме ^ форми iнституцiональниx загроз е найбтьшими за обсягами, соцiально-економiчними наслiдками та реальними загрозами фшансовш безпе^ Украши [4; 5; 7].
Завданнями оргашв управлшня, що мають забезпечувати прийнятний рiвень фiнансовоï безпеки УкраТни, е мошторинг та виявлення загроз, вимiрювання Тхнього рiвня, реалiзацiя адекватних заxодiв щодо запобiгання загроз i негативних наслщш Тхнього впливу. Як тут не згадати Михайла Коцюбинського, який зазначав, що «Дивш О люди, бщуе, горюе, гине з голоду, а шчого не радить соб^ не запоб^ае лиxовi». Саме запоб^ання iнституцiональним загрозам фiнансовiй безпецi i е, точшше - повинно бути, головним прюритетом державно!' полiтики Украши на сучасному етапк
Ключовою формою вияву шституцюнальних ризимв фiнансовоï системи будь-яко!' кражи е miHboea економка. Тiньова економка - це полiсистемне явище, особлива система фiнансово-економiчних вiдносин 3i складним переплетенням легальних i нелегальних зв'язш, ям вiдображають особливу логiку та стратепю поведiнки економiчних суб'ектiв, що поеднаш приналежнiстю до неформальних шституцш одного характеру, об'еднанi певною метою, мають специфiчнi мотиви фiнансово-економiчноï поведшки, форми прояву наслiдки, вплив та зв'язок з офщшною економiкою [12].
Системними наслщками тiнiзацiï в УкраУш е: втрата дiевостi важелiв грошово-кредитноУ полiтики внаслiдок значного обсягу оборо^в гривнево!' та валютно!' маси, який не пщпадае пiд регулювання засобами банмвськоУ системи; втрата дiевостi фiскальних iнструментiв, марнотратство дефiцитних бюджетних ресурав; втрата потенцiалу соцiальноï полiтики, занепад со^ально!' сфери, поширення тiньовоï зайнятосп, зростання диференцiацiï доходiв населення; зниження рiвня нагромадження в суспiльствi та втрата ним швестицшного потен^алу, вщплив ресурсiв з процесу суспiльного вщтворення; гальмування переходу до iнновацiйноï моделi розвитку у зв'язку з недостатшм розвитком iнвестування та неефективним вщтворенням людського капiталу тощо [7, с. 353-354].
Не менш важливою шституцюнальною загрозою фiнансовiй безпецi, як i вае!' економiчноï системи УкраУни е коруп^я. В той же час, слщ зазначити, що в умовах глобальноïекономки корупця не обмежена рамками окремих кран i набувае м1'жнародного масштабу. Протидiя корупцп е одшею з найактуальшших со^альних проблем сучасностi, розв'язання яко!' для багатьох кра'ш надзвичайно складна i важлива справа. Для УкраУни коруп^я стала чинником, що реально загрожуе конституцiйному ладу держави та ïï нацiональнiй безпецi [3].
Найбiльш оргашчними iнституцiйними умовами унеможливлення корупцiï стають правова держава й правове сусптьство, де правовi норми е нормами життевоУ необхiдностi й моралi. Отже, право приватно!' власност потрiбно зробити обов'язковими до виконання. Запоб^ання корупци' охоплюе як цiлеспрямоване залучення оаб, уповноважених на виконання функцiй держави, та шших суб'ек^в до системи со^ально-позитивних вiдносин, так i перешкоджання вступу Ух у корупцшш вiдносини чи припинення !'х здшснення.
Як соцiальне явище корупцiя юнуе в певних iнституцiональних рамках, в яких економiчнi, полiтичнi, правовi, со^альш процеси впливають на не!', а коруп^я, у свою чергу, чинить вплив на економку, полiтику, право, сусптьну психологiю, iдеологiю. У тих краУнах, де корупцiя набувае значного поширення i суттево впливае на соцiально-економiчнi процеси, вона iз со^альноУ аномали' (патологи) поступово перетворюеться на правило i стае звичним способом виршення життевих проблем, нормою функцюнування влади i способом життя велико!' частини члешв сусптьства.
Удосконаленням наявних заходiв спецiально-кримiнологiчного характеру е усунення недолив (прогалин, суперечностей, нечiткостi) антикорупцшного законодавства, якi створюють умови для корумпування сусшльних вiдносин. Одним з основних напрямiв спецiально-кримiнологiчного запобiгання корупцп мае стати розробка антикорупцшних стандарт як системи единих для певно!' сфери правового регулювання правил поведшки, здшснення службових операцш (процедур), обмежень, заборон тощо, яка б унеможливлювала чи ютотно зменшувала ймовiрнiсть корумпування сусшльних вщносин у цiй сферк
Вкрай небезпечною, специфiчною та багаторiвневою формою iнституцiонально!' деформацп економiки УкраУни е тшьова парадержава. Тшьова парадержава - це утворення макроекономiчного рiвня державного типу, в якому, внаслщок високого рiвня корупцп та т^заци', державнi послуги та суспiльнi блага розподтяються за ринковими принципами. У такому утворенш остаточно формуються та ефективно дшть корупцiйнi ринки державних послуг та сусптьних благ. Тшьова парадержава включае ринки: адмшютративно-господарських ршень, державних посад, кадрово!' полiтики, державних привтеУв, державно! освiти та науки, державного захисту прав та свобод громадян, виборчу систему тощо.
Тшьова парадержава юнуе в певних шституцюнальних рамках, в яких економiчнi, полггичш, правовк со^альш процеси впливають на не!', а тшьова парадержава, у свою чергу, чинить вплив на економку, полггику, право, сусптьну психолопю, щеолопю. У тих краУнах, де тшьова парадержава набувае значного поширення i суттево впливае на соцiально-економiчнi процеси, вона iз со^ально!' аномали' (патологи) поступово перетворюеться на правило i стае звичним способом виршення життевих проблем, нормою функцюнування влади i способом життя велико! частини члешв сусптьства.
1нституцюнальним базисом юнування та розвитку тшьово!' парадержави е високий рiвень тшьово!' економiки та корупци'. Саме «оргашчний сплав», з'еднання тшьово!' економки та корупцп з одного боку е передумовою, а з шшого боку - наслщком (результатом) юнування тшьово!' парадержави [7, с. 356-357].
Загрозливою шституцюнальною деформа^ею фшансово!' системи УкраУни також е рейдерство як недружне поглинання компанш i перерозподт власносп й корпоративних прав. Разом з тим, недружш поглинання «по-укра!'нськи» найчаспше зводяться до силових захоплень пщприемств пiд прикриттям законних або псевдозаконних пщстав.
1нституцшною загрозою фiнансовiй безпецi в УкраУш е непродуктивний в'дплив капталу - це операци', якi мають протиправний характер або е неефективним для краши. До них належать операци з метою оптимiзацi!' умов швестування, ухилення вщ оподаткування, легалiзацi!' кош^в тощо. Основними каналами та схемами непродуктивного виведення капiталiв е: операци' у сферi зовнiшньоекономiчно!' дiяльностi; швестицшш операцй'; операцй' з цiнними паперами; операцй' фктивного страхування та перестрахування тощо.
Наявнiсть та подальший розвиток шституцшних деформацiй у фiнансовiй сферi Украши зумовлюють реальних, дiевиx заxодiв щодо ïx запобiгання. Зокрема, i в першу чергу, це об'ективно зумовлюе здшснення активних дш щодо деОшзаци економiки. Детiнiзацiя економiки - це цшюна система дiй, спрямована передуам на подолання та викоршення причин i передумов тiньовиx явищ. Стратепчною метою детiнiзацiï економiки мае стати ютотне зниження рiвня лшзацп шляхом створення сприятливих умов для залучення тшьових капiталiв до легально!' економГки та примноження нацiонального багатства.
Сьогодн детiнiзацiя економiки належить до стратепчних засад державно!' полiтики Украши. Проте дотепер не створено чiткого мехашзму мiжвiдомчо!' координацп', ефективного i системного використання вах наявних ресурав i засобiв розвiдувальниx, контррозвiдувальниx, правоохоронних, контролюючих, фшансових та шших державних оргаыв, потенцГалу громадянського суспiльства у виршенн поставлених проблем. Поряд iз витiсненням кримiнальниx та iншиx незаконних сфер тшьового економiчного обiгу, е потреба у впровадженн ефективних меxанiзмiв повернення до офiцiйного сектору економГки капiталiв некримiнального походження.
Доцiльно легалiзувати тiньовi економiчнi вiдносини через запровадження цив^зованого приватного права, вiдмежувавши вщ власникiв тих, хто отримав цю власнють через посаду. Найбiльш оргашчними iнституцiйними умовами унеможливлення корупци' стають саме правова держава й правове сусптьство, де правовi норми е нормами життево!' необxiдностi й моралк Отже, право приватно! власностi потрГ6но зробити обов'язковими до виконання.
Вагомють очiкуваниx негативних соцiально-економiчниx наслiдкiв шституцюнальних деформацш вимагае вже сьогоднГ посилення уваги оргашв влади до забезпечення належного рГвня фiнансовоï безпеки на рГвш держави. Лише при системному пщходГ вирiшення питання змiцнення фшансово!' безпеки в контекст економiчно!' безпеки держави можна досягти найкращих результаОв, а саме, переорiентуватися на ринковГ меxанiзми виходу в безпечну зону, яка дозволить визначити прюритети фшансових чинниш в економiчнiй сферi як найважливГшо!' умови змiцнення фiнансово!' безпеки Украши.
ПротидГя iнституцiональним деформацiям, повинна мати комплексний характер. У питаны протиди' мають об'еднатися виконавча влада, парламент, бiзнес, громадськють. Головним чинником у цш справi е (повинно стати) формування та реалiзацiя «правил гри» та умов рiвноправноï конкуренци'. Державна влада першою мае продемонструвати принцип верховенства права, що значною мГрою сприятиме змщненню пiдприемницько!' безпеки Украши.
Дослщжуючи проблему детiнiзацiï вГтчизняно!' економiки, зазначимо, що в Укра!ш тривалий час не придiлялася належна увага питанням зменшення рГвня тшьово!' економiки [6]. Неврахування реальних обсяпв тГньового сектору не лише спричиняе викривлення при оцшюванш макроекономГчних показникГв i чинникГв, а й розбалансовуе та знижуе ефективнГсть економГчно!' полГтики. КрГм того, значнГ обсяги неформально!' господарсько!' дГяльностГ переростають у загрози пщприемницьш безпецГ. Отже, питання деОжзаци вГтчизняно!' економГки набирають особливо!' актуальност та е одним Гз першочергових завдань фшансово!' безпеки [13].
ДеОшзацГя економГки - це сукупнють макро- i мГкрорГвневих економГчних, органГзацГйно-управлГнських, техшчних, технологГчних i правових державних заходГв щодо створення економГчних передумов зацГкавлено-ГнГцГативного повернення взаемовГдносин мГж учасниками фшансово-господарського обороту речей, прав, дш з тГньового, тобто з рГзних причин невраховуваного у враховуваний державою економГчний оборот, а також побудови оргашзацшно-правово!' Гнфраструктури превентивного впливу на усунення причин та умов, що сприяють вщтворенню джерел тшьово!' економГки [8, с. 526-552].
Прюритетом у стратеги детУзацп економГки Украши залишаеться прискорення розробки та реалГзацп всього комплексу заходГв, необхщних для досягнення цГеТ мети. Враховуючи реальний стан вГтчизняно!' економГки, передуам йдеться про антикризовГ заходи, структуры й шновацмш перетворення в кра!ш у короткостроковш i довгостроковГй перспективах. Зокрема, структурна перебудова вконом1ки Украши мае забезпечити: прискорення шновацмних процесГв у сусптьств1; зменшення податкового тиску на пщприемства; збГльшення питомо!' ваги наукоемних галузей економГки та переробно!' промисловостГ; цикл «створення - освоення - впровадження у виробництво» нових виробГв мае скорочуватися та наближатися до сучасних часових характеристик европейських кра'ш; вГтчизняна продукцГя мае вГдповГдати европейським стандартам якосп.
Т1льки за таких умов УкраТна зможе подолати ф1нансово-економГчну кризу, прискорити розвиток економГки i зрештою досягти р1вня розвинених кра!'н бвропи.
Таким чином, для запобГгання шституцюнальним загрозам та прискорення розвитку вГтчизняно!' економГки необхщна система заходГв на державному рГвш, зокрема захисту внутрГшшх ринкГв; стимулювання вГтчизняного виробника; розблокування процесГв економГчного вГдтворення; протид^ тшьовим виявам у виглядГ псевдодемпГнгу, нелегального чи псевдолегального експорту об'ектГв ¡нтелектуально!' власностГ; Гмпорту застарГлих технологГй за рахунок бюджету в результат протиправних протекцюнютських дГй спГвробГтникГв реестрацГйно-дозвГльних i контрольних оргашв; оптим1заци' механГзмГв контролю за процедурою тарифного й нетарифного регулювання, лщензування, квотування експортночмпортних операцш; застосування антидемпГнгових заходГв до недобросовюних партнерГв та партнерГв-нерезидентГв, кра!'ни яких застосовують до украТнських товарГв дискримшацшш торговельно-обмежувальнГ заходи.
ОднГею з головних умов дГевосп механГзмГв запобГгання вщмиванню грошей е забезпечення гармонГйного сшвюнування цих механГзмГв з Гнститутами баншсько!' та комерцГйно! таемницГ. Для запобГгання проникненню тшьових доходГв у легальний оборот за роки незалежносп в Укра!'ш створена
система органiзацiйно-правових заходiв, спрямованих на протидш вiдмиванню доходiв. До ^е!' системи в Украïнi слщ вщнести такi елементи:
1) юридичне забезпечення протиди вiдмиванню доходiв;
2) заходи з щентифкацп клiентiв фшансово-кредитних установ;
3) органiзацiя фiнансового контролю;
4) повщомлення банкiвськими установами про значн та/або пiдозрiлi операцiï;
5) збер^ання iнформацiï про фiнансово-господарськi операци;
6) дiяльнiсть правоохоронних органiв з метою боротьби з iллегалiзацiею доходiв [9].
Для забезпечення ефективно!' д1евосп opганiзацiйнo-пpoцедурних меxaнiзмiв практично!' peалiзацiï законодавчих акт1в вкрай неoбxiднo створити (або посилити) в1дпов1дн1 органи державного нагляду та контролю. Вiд того, чи будуть спроможнi владнi структури в^знити та рацiонально диференцiювати тiньовi правопорушення за рiвнем !'х об'ективно!' со^ально!' небезпеки та економiчноï шкоди й вщповщно до цього застосувати до них диференцшоваш санкци, передусiм залежатиме створення необхщних умов для подальшо!' безболiсноï легалiзацiï тимчасових учасникiв тшьового пiдприемництва.
Кaталiзатoрoм дет1н1зацй' економ1ки може стати консолща^я зусиль oрганiв центрально! влади та регюнальноУ влади у сферах фшансово!' та бюджетно!' дiяльнoстi. Т1льки за умов зм1цнення фшансово!' основи самоврядування мюцева влада спроможна як1сно та своечасно виконувати покладен на не! Кoнститyцiею УкраУни та центральною владою функцп управл1ння, в тому чи^ й у cферi прoфiлактики тiнiзацiï екoномiки pегiону. Ступшь ф1нансово!' незaлежностi opганiв мicцевого самоврядування характеризуе потен^ал cоцiальнo-екoнoмiчнoго розвитку краУни в ц1лому. Мун1ципальн1 доходи мають слугувати також ефективному со^альному захисту мешкан^в aдмiнiстративно-тepиторiальних утворень, включаючи створення мюцевих фoндiв п1дтримки п1дприемництва, залучення незайнятих громадян до участ у громадських роботах тощо.
Переорiентацiя уряду УкраУни на соцiальнi-економiчнi прiоритети, що забезпечать фшансову безпеку УкраУни, потребуе негайного виршення низки проблем через виконання таких завдань:
- спрямувати пол^ику подолання «тшЬ на охоплення вах елементiв нацiональноУ полiтики як складника макроекономiчно!' трансформацiУ, враховувати економiчнi, соцiальнi та структурнi чинники;
- пщняти довiру до банкiвського сектору економки;
- здiйснити заходи щодо захисту вкладiв населення;
- забезпечити ринкову рiвновагу мiж попитом i пропози^ею робочоУ сили;
- створити сприятливе середовище для бiзнесу та швестицш;
- забезпечити перемiщення робочоУ сили у бiльш ефективнi галузi та сектори економiки;
- забезпечити повну легальну зайнятють населення;
- спрямувати швестицшну полiтику на пщвищення рiвня офiцiйноï зайнятостi, першочергову пщтримку програм, якi вирiшують гострi со^альы проблеми та мають мультиплiкацiйний господарський ефект;
- повнютю погасити та не допускати у майбутньому заборгованост iз заробiтноУ плати, пенсiй, стипендш, iнших соцiальних виплат з урахуванням реального рiвня iнфляцiï;
- поетапно довести рiвень оплати працi до вартост робочоУ сили нових члеыв бвропейського Союзу -Польщi, Румунп, Болгарй', краУн Балтй', що суттево зменшить вщплив неконтрольованоУ робочоУ сили з держави [9];
- зменшити податковий тиск на пщприемства;
- враховувати не лише законодавчу, а й пщзаконну нормотворчють з метою забезпечення вщповщносп пщзаконних актiв приписам закошв;
- забезпечити злагодженiсть контрольно!' дiяльностi та обмiн iнформацiею мiж органами виконавчоУ влади, уповноваженими щодо здшснення контролю за законнютю фшансово!' та господарськоУ дiяльностi;
- впровадити реальне i радикальне спрощення процедур щодо здшснення пщприемницько!' дiяльностi;
- ввести обов'язкове обфунтування джерел походження грошових кошлв;
- налагодити податковi стимули [11];
- посилити боротьбу з випадками корупци' посадових оаб фiскaльних та шших оргашв;
- вдосконалити форми зв^носп зi сплати податш;
- пiдвищити ефективнiсть фшансових сaнкцiй за несплату подaткiв, несвоечасне погашення податковоУ зaборговaностi (передбачити, щоб несплата податш була менш вигщна платнику, шж залучення кредитних ресурав для своечасно!' Ух сплати);
- пщвищити техшчне оснащення та професшний рiвень прaцiвникiв Державно!' фiскaльно!' служби УкраУни з метою бтьш ефективного попередження правопорушень у сферi оподаткування;
- створити едину комп'ютеризовану систему держреестраци' та ведення державного реестру суб'ек^в господарювання, яка б виключила можливють функцюнування фктивних пiдприемств i пщприемств з одними й тими ж назвами, що не вщображають характеру УхньоУ дiяльностi;
- забезпечити втьний доступ до реестру вах суб'ек^в господарювання для оперативного одержання з нього шформаци про потенцшних контрaгентiв;
- вжити рiшучих зaходiв, здатних перешкодити вiдпливу валюти i сприяти пщтрим^ вiтчизняно!' економiки;
- на тривалий термш ввести неординарш правила, продиктовaнi неординарною ситуaцiею, зокрема не залучати до житлово-цивтьного будiвництвa i для ремонту будь-яких об'ек^в на територiУ УкраУни iноземних
компанГй i робГтникГв, заборонити Гмпорт будГвельних матерГалГв, бо все це створюе «тшь» для нелептимних операцГй [14].
НайефективнГшГ методи деОшзаци' й декримшалГзаци' економГки пов'язанГ з активним використанням господарсько-правових важелГв у регулюванш фГнансовихх процесГв. ВирГшення проблеми Ошзаци' потребуе узгоджених зусиль держави у багатьох сферах державно!' полГтики. Сьогодш необхГдно вГдГйти вГд припущення, що деОшзацГя не потребуе спецГальних зусиль та заходГв та вщбуватиметься у мГру розвитку ринкових вщносин у краТнГ. Реальне скорочення тГньового сектору може вщбутися лише за умови зменшення витратност та зростання ефективностГ легально!' економГки, створення паритетних умов для функцюнування рГзноманГтних форм бГзнесу. Це мае пГдвищити конкурентоспроможнють легально!' економГки i зробить невигщним приховування !Т результатГв. Беззаперечною умовою такого перетворення мае бути послаблення фГскального тиску на легальну економГку, що створить мотивацш переведення тшьових операцГй на легальш засади.
Отже, ефективна протидГя процесу тшГзаци' економГки краши та трансформування !Т в легальну сприятимуть розвитку вГтчизняно!' економГки, гарантуватимуть фшансову безпеку Украши, ïï незалежнють, суверенГтет, прогресивний соцГально-економГчний розвиток.
Слщ також пГдкреслити, що розроблення державно!' полГтики у сферГ запобГгання рейдерству набувае особливо! актуальност у зв'язку Гз необхГднГстю:
- ефективного захисту прав власностГ;
- припинення масових захоплень пщприемств, якГ мають значний науково-техшчний, технологГчний та виробничий потенцГал та стратегГчно важливГ для шновацшного розвитку нацГонально!' економГки;
- орГентацГею пГдприемцГв на реалГзацГю довгострокових швестицшних проектГв;
- зменшення втрат пщприемств вщ здГйснення захисних вщ рейдерських атак дГй та втрати держави в наслщок незаконного перерозподту власностГ та зниження ефективностГ функцюнування первинно!' ланки економГки;
- зниження напруги в сусптьствГ, яке пов'язано Гз збтьшенням кГлькостГ силових незаконних захоплень пщприемств уах форм власностГ;
- формування у сусптьствГ непримиримого ставлення до фактГв протиправного захоплення суб'ектГв пщприемницько!' дГяльностГ та явища корупци;
- пщвищення статусу Украши на мГжнароднш аренГ та забезпечення високо!' конкурентно!' позицп у свГтовому економГчному просторГ.
Ефективне вирГшення завдань державно!' полГтики у сферГ протидГ!' рейдерству можливе за умов вщповщносп зазначено!' полГтики наступним Гмперативним принципам: законностГ; вГдкритостГ; системностГ; систематичност i послГдовностГ; прГоритету економГчного впливу; гнучкост та адаптивностГ до змш. На нашу думку, врахування зазначених принципГв формування та реалГзацп державно! полГтики у сферГ протидГ рейдерству з метою забезпечення реалГзацй визначених вище ключових завдань сприятиме забезпеченню узгодженост дш суб'ектГв протидГ рейдерству, формуванню необхщного громадського сприйняття, врахуванню точок зору пГдприемцГв стосовно перспективних напрямш боротьби з рейдерством, отриманню громадсько!' пГдтримки та прозоростГ дш держави.
СтратегГчними орГентирами державно!' полГтики щодо пщвищення ефективностГ протидп рейдерству в Укра!'ш мають бути:
1. Удосконалення законодавства, врегулювання вГдносин, пов'язаних Гз розглядом корпоративних спорГв.
2. Цтеспрямоване формування у суспГльствГ непримиримого ставлення до фактГв протиправного захоплення суб'ектГв пщприемницько!' дГяльност та явища корупци'. За даними дослщження «Барометр свГтово!' корупци», протестувати проти корупци' сьогодш готовГ 68 % украшав [15]. Разом з тим, украшським громадянам не вистачае згуртованостГ та обГзнаност щодо методГв боротьби з девГантною поведГнкою у соцГально-економГчнГй площиш, до яко!' належать хабарництво та рейдерство.
3. Вжиття оргашзацшно-правових заходГв подолання рейдерства через пщвищення рГвня правосвщомосп у населення, сприяння обГзнаност пГдприемцГв у питаннях корпоративно! безпеки.
У межах зазначених стратепчних орГентирГв державно!' полГтики необхГдним е здГйснення таких заходГв:
1. Встановити кримшальну вщповщальнють за здГйснення рейдерства. Так, рейдерство може бути квалГфГковане за сукупнютю таких складГв злочинГв як здирництво, шахрайство, протидГя законнш господарськш дГяльностГ, доведення до банкрутства, самоуправство, пщроблення документГв, викрадення або привласнення штампГв, печаток тощо. У зв'язку з цим необхГдним е включення до Кримшального кодексу Украши окремо!' статп, яка передбачала б вщповщальнють за дГяння, пов'язанГ з незаконним поглинанням чи захопленням пщприемств.
2. Розробити та впровадити комплексну програму боротьби з рейдерством i корупцГею. Встановлення на основГ цГеТ програми спйкого партнерства мГж урядом, громадянським сусптьством, пГдприемницьким сектором, мГжнародними оргашзацГями та Гншими зацГкавленими сторонами створить сптьну основу, що узгоджуватиме !'хш дй' з державною стратегГею у боротьбГ з корупцГею та неправомГрним захопленням бГзнесу.
3. Створити реестр суддГв, якГ були задГянГ в рейдерських схемах, а також посилити вщповщальнють суддГв за прийняття завщомо неправомГрних рГшень.
4. Посилити шституцшну спроможнГсть вГтчизняних органГв протидй' рейдерству.
5. Створити загальнодоступний реестр фiзичних та юридичних осiб, ям вже були зaдiянi в рейдерських схемах.
6. Пщвищити рiвень пошформованосп суспiльствa про рейдерськi захоплення через висв^лення в ЗМ1 шляхiв i методiв протидiï рейдерству. До реaлiзaцiï зaходiв з пiдвищення суспiльноï обiзнaностi у питаннях протидiï рейдерству та корупци залучати неурядовi оргaнiзaцiï, ям вiдiгрaють важливу суспiльну роль - формують громадську думку, а тому Тхня участь у антирейдерськш дiяльностi сприятиме поширенню iдей прозоростi ведення бiзнесу серед населення.
Висновки. Реaлiзaцiя дiевих зaходiв щодо детiнiзaцiï економки, aнтикорупцiйних, антирейдерських та iнших зaходiв сприятиме зaпобiгaнню iнституцiонaльним загрозам (тшьова економка, корупцiя, тiньовa парадержава, рейдерство, непродуктивний вщплив капралу), що в свою чергу значно сприятиме захисту нацюнальних економiчних iнтересiв, забезпеченню фшансово!' безпеки УкраУни, змщненню ïï конкурентоспроможност та авторитету серед свiтовоï сптьноти. Водночас, вкрай важливо бiльш комплексно та системно здшснювати постiйний мошторинг iнституцiонaльних загроз фiнaнсовiй безпецi УкраУни, швидко, вчасно та адекватно вживати вщповщш заходи щодо Тх упередження та протиди. Саме це й може бути напрямом подальших наукових дослщжень.
Список використаних джерел
1. Аналтична доповдь до Щор'чного Послання Президента УкраУни до Верховно)' Ради УкраУни «Про внутршне та зовншне становище УкраУни в 2016 роцi». - К.: Н1СД, 2016. - 688 с.
2. Барановський О.1. Фнансова безпека / О.1. Барановський. - К. : Фенкс, 1999. - 338 с.
3. Богдан А. Корупця, як i кожна серйозна хвороба, бо'Уться запобiжних заходов / А. Богдан [Електронний ресурс] // Урядовий портал. Сдиний веб-портал органiв виконавчо'У влади УкраУни. - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=243780983&cat_id=240273340
4. Буркальцева Д.Д. 1нституцональне забезпечення економ^чно)' безпеки УкраУни / Д.Д. Буркальцева. - К. : Знання УкраУни, 2012. - 347 с.
5. Варналй З.С. Державне бюджетування в УкраУнг. сутнсть та основы детермнанти / З.С. Варналiй, К.В. Коваленко, С.В. Онищенко, 1.В. Савич; за ред. З.С. Варналiя. - КиУв : Знання УкраУни, 2016. - 395 с.
6. Варнал1й З.С. ДетМзаця економки як чинник розвитку пдприемництва / З.С. Варналiй, З.Б. Живко // Стратег1чн1 проритети. - 2013. - № 4 (29). - С. 29-37.
7. Варнал1й З.С. Конкуренця i пдприемництво : монограф1я / З.С. ВарналШ. - К. : Знання УкраУни, 2015. - 463 с.
8. Економiчна безпека : навч. посб. /за ред. З.С. Варнал1я. - К. : Знання, 2009. - С. 526-552
9. Кржецький Ю.1. Тньова економка та напрями ))' подолання в Укра'Уш : монограф1я / Ю.1. Кржецький. - Льв1в : Лга-Прес, 2013. - 170 с.
10.Онищенко С.В. 1нституцйне забезпечення бюджетно)' безпеки УкраУни // Вюник КиУвського нацонального унверситету 1мен1 Тараса Шевченка. Економка. - 2016. - вип.5 (182). - С.31-39.
11.Прокопик 0.1. Шляхи детМзацИ економки УкраУни та ))' особливостi / О.1. Прокопик // Банквська справа. - 2008. - № 2. - С. 56-66.
12.Савич 1.В. ДетМзаця економки в забезпеченн бюджетного зростання УкраУни / 1.В. Савич. -Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. Наук. Спецальнсть 08.00.08 - грошi, фiнанси i кредит. - К., 2016. - 20 с.
13. Савчук О. Прiоритетнi напрями вдосконалення фюкально'У полiтики УкраУни / О. Савчук [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://naub.oa.edu.ua
14.Шпитчук Р.М. економ'чнi наслiдки тМзацИ економ^чно)' системи / Р.М. Шпитчук // Економка. Фiнанси. Право. - 2009. - № 1. - С. 3-6.
15.Global Corruption Barometer 2013: Report [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.transparency.org/gcb2013/report.
References
1. Analitychna dopovid' do Shhorichnogo Poslannja Prezydenta Ukrai'ny do Verhovnoi' Rady Ukrai'ny «Pro vnutrishnje ta zovnishnje stanovyshhe Ukrai'ny v 2016 roci». - K. : NISD, 2016. - 688 s.
2. Baranovs'kyj O.I. Finansova bezpeka. - K. : Feniks, 1999. - 338 s.
3. Bogdan A. Korupcija, jak i kozhna serjozna hvoroba, boi't'sja zapobizhnyh zahodiv // Urjadovyj portal. Jedynyj veb-portal organiv vykonavchoi' vlady Ukrai'ny. : http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id= 243780983&cat_id=240273340
4. Burkal'ceva D.D. Instytucional'ne zabezpechennja ekonomichnoi' bezpeky Ukrai'ny. K. : Znannja Ukrai'ny, 2012. - 347 s.
5. Varnalij Z.S., Kovalenko K.V., Onyshhenko S.V., Savych I.V. Derzhavne bjudzhetuvannja v Ukrai'ni: sutnist' ta osnovni determinanty. - Kyi'v : Znannja Ukrai'ny, 2016. - 395 s.
6. Varnalij Z.S., Zhyvko Z.B. Detinizacija ekonomiky jak chynnyk rozvytku pidpryjemnyctva // Strategichni priorytety. - 2013. - № 4 (29). - S. 29-37.
7. Varnalij Z.S. Konkurencija i pidpryjemnyctvo : monografija. - K. : Znannja Ukrai'ny, 2015. - 463 s.
8. Ekonomichna bezpeka : navch. posib. /za red. Z.S. Varnalija. - K. : Znannja, 2009. - S. 526-552
9. Kirzhec'kyj Ju.I. Tin'ova ekonomika ta naprjamy i'i' podolannja v Ukrai'ni: monografija. - L'viv: Liga-Pres, 2013. - 170 s.
10.0nyshhenko S.V. Instytucijne zabezpechennja bjudzhetnoi' bezpeky Ukrai'ny // Visnyk Kyi'vs'kogo nacional'nogo universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ekonomika. - 2016. - vyp.5 (182). - S.31-39.
11.Prokopyk O.I. Shljahy detinizacii' ekonomiky Ukrai'ny ta i'i' osoblyvosti // Bankivs'ka sprava. - 2008. -№ 2. - S. 56-66.
12.Savych I.V. Detinizacija ekonomiky v zabezpechenni bjudzhetnogo zrostannja Ukrai'ny. - Avtoref. dys. na zdobuttja nauk. stupenja kand. ekonom. Nauk. Special'nist' 08.00.08 - groshi, finansy i kredyt. - K., 2016. - 20 s. 13.Savchuk O. Priorytetni naprjamy vdoskonalennja fiskal'noi'polityky Ukrai'ny: http://naub.oa.edu.ua 14.Shpytchuk R.M. Ekonomichni naslidky tinizacii' ekonomichnoi' systemy // Ekonomika. Finansy. Pravo. -2009. - № 1. - S. 3-6.
15.Global Corruption Barometer 2013 : http://www.transparency.org/gcb2013/report.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Варналш Захарш Степанович, доктор економiчних наук, професор, професор кафедри фшанав, КиТ'вський нацюнальний ушверситет iменi Тараса Шевченка, Укра'Тна e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Варналий Захарий Степанович, доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры финансов, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Украина e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Zaharii Varnalii, Doctor of Economic Sceinces, Professor, Professor Department of the Finance, Taras Shevchenko National University of Kyiv e-mail: [email protected]
УДК 330.34.014:[338.1:330.52]
СТАЛИЙ РОЗВИТОК ЯК ОСНОВА ЗРОСТАННЯ НАЦЮНАЛЬНОТ ЕКОНОМ1КИ: ПРОБЛЕМИ, ШЛЯХИ ВИР1ШЕННЯ
Васюткша Н.В.
Мета написання дано!' статп полягае у дослщженш особливостей сталого розвитку як збалансованоУ системи, яка може забезпечити зростання нацональноУ економки. А саме побудовi цтюно'У системи сталого розвитку нацональноУ економки з виокремленням основних i'i' складових, визначення цлей, основних тенденцй розвитку, проблем i можливих шляхв вирiшення, як призведуть до збалансованого зростання економки Укра'Уни.
Предметом досл'дження являеться цтюна, збалансована система сталого розвитку нацюнально'У економки.
Методолог'т. Дан для досл'дження були взятi з наукових публкацш i емп1'ричним шляхом визначено склад збалансованоУ системи сталого розвитку нацональноУ економки. З використанням системного пдходу, методов аналзу i синтезу обгрунтовано склад основних вид'в потенцал'т, як забезпечують реал!'зацю трьох основних пдсистем сталого розвитку нацональноУ економки: соцальну, економ'чну та екологчну. На основ контент анализу виокремлено найбльш нагальн проблеми сталого розвитку та з використанням каузального методу з'ясовано основы причини i наслiдки поточного стану розвитку нацональноУ економки.
Результати роботи. Обгрунтовано вибр системного пдходу при дошдженн сталого розвитку нацональноУ економки. Проведено аналiз характеристик основних властивостей системи: стшюсть, стаб'тьн'ють. Проанал1зовано сутн'ють розумння поняття «сталий розвиток», «забалансований розвиток економ'чно'У системи» та запропоновано авторське розумння визначення «сталий розвиток нацЬнально'У економки». Розкрито склад цтюно'У, збалансованоУ системи сталого розвитку нацЬналньо'У економки. Проанал1зовано цл сталого розвитку затверджен свiтовими л1'дерами на Самт ООН з сталого розвитку; завдання щодо ¡нтеграцУУ цлей сталого розвитку в укра'Унську економку розвитку з урахуванням нацональноУ специфки. Запропоновано системний пiдхiд при з'ясуванн сутностi нац онального сукупного потенц алу з вид ленням його окремих п дсистем та елемент в, що передбачае взаемопов'язан сть ус х елемент в потенц ал в, як доповнюють один одного. Проанал зовано нагальн проблеми i шляхи Ух виршення за кожно ю пдсистемою сталого розвитку нацональноУ економки.
Галузь застосування результатie. Державне та регональне управлння сталого розвитку, зокрема еколог^чного, економ^чного, соцального направлення.
150
ЕкономГчний вюник ушверситету | Випуск № 34/1
© Васюткша Н.В., 2017
