CC BY
79
УДК 330.341.2
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТ1 I ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИРОБНИЧОÏ
Д1ЯЛЬНОСТ1 П1ДПРИСМСТВА
O.A. Кpaвченко, к.е.н., доцент
В.В.1льницький
O.I. Ульяновський
Одеський нацюнальтй полiтехнiчний унiверситет, Одеса, Украша
Питання результативностi i ефективностi пiдприeмства в ринкових умовах госпо-дарювання займае центральне мкце в конкурентнiй боротьбi за споживача, який обирае бiльш якiснi, надшш, сучаснi, техно-логiчнi товари чи послуги за адекватною цiною, чим створюе можливють стабiльного iснування тдприемства. З одного боку, результативне i ефективне тдприемство спроможне задовольнити попит на товари i послуги, з шшого боку, тшьки в разi задоволення достатнього для пiдприемства рiвня попиту на товари i послуги, воно отримуе можливiсть забезпечити ефектившсть i результа-тивнiсть виробництва. Чггке розумiння економiч-но1 природи i механiзмiв утворення результатив-ностi i ефективносп виробничого процесу е шструментом забезпечення успiшноï дiяльностi пiдприемства, що робить актуальним уточнения економiчноï природи цих понять.
Амалiз дослiджень i публжацш
Питання визначення результативностi i ефективносп дiяльностi пiдприемства досить широко розглядаеться в працях багатьох вчених: Друке-ра П.; Мескона М.Х.; Альберта М.; Хедоурi Ф.; Косянчук Т.Ф.; Галкiноï Ю.Г.; Габора С.С.; Дар-мiць Р.З.; Кузьмша O.G.; Мочерного С.В. та шшг Однак, всi дискусiï зводяться до того, щоб визна-чити сутшсть та вид результативностi i економiч-ноï ефективностi в залежностi вщ того, як1 характеристики обрано ключовими. Рiзнi дефiнiцiï та суперечливi тлумачення цих економiчних категорiй поки ще не мають остаточного вигляду, потребують уточнення i розгляду на прикладах гшотетично1' дiяльностi пiдприемств.
Видiлення мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми
Залишаеться не остаточно визначеним факт iдентичностi чи не щентичносп понять ефективносп i результативностi, немае единих критерпв оцiнки забезпечення результативностi i ефективносп що будуть об'еднувати локальний рiвень i рiвень всього тдприемства, не розрiзняються поняття результативностi i ефективносп з точки зору внутршнього i зовшшнього середовища.
Кравченко О.А., 1льницький В.В., Ульяновський О.1. Забезпечення результативностг i ефективностi виробничо'1 дiяльностi
nidnpueMcmea.
Систематизовано i уточнено поняття результативносп та ефективносп для ïx розмежовування, обгрунтовано критерп оцшки забезпечення результативностi i ефективностi дiяльностi пiдприeмств з точки зору внутршнього i зовнiшнього середовища.
Ключовi слова: результатившсть, ефективнiсть, виробнича дiяльнiсть, управлшня пiдприeмством
Кравченко Е.А., Ильницкий В.В., Ульяновский А.И. Обеспечение результативности и эффективности производственной деятельности предприятия.
Систематизировано и уточнено понятие результативности и эффективности для их разделения, обосновано критерии оценки обеспечения результативности и эффективности деятельности предприятий с точки зрения внутренней и внешней среды.
Ключевые слова: результативность, эффективность, производственная деятельность, управление предприятием
Kravchenko O.A., Ilnitskiy V.V., Uliyanovskiy O.I. Effectiveness and efficiency provide of enterprise production activity.
The concept of effectiveness and efficiency are systemized and refined for separation, the evaluation criteria of enterprise activity effectiveness and efficiency provide is justified from the point of external and internal environment.
Keywords: effectiveness, efficiency, production activity, enterprise management
Отже, метою дано! статп е систематизацiя теоретичних i практичних понять результату i ефекту, результативностi та ефективносп для !х розмежовування i уточнения за допомогою моде-лювання ситуацiйних прикладiв дiй i !х наслiдкiв на пiдприемствах, сформулювати критерш забез-печення результативностi i ефективносп дiяль-ностi пiдприемств на локальному рiвнi i рiвнi пiдприемства, надання характеристики поняттю результативнiсть з точки зору внутршнього i зовнiшнього середовища. Виклад основного матерiалу
Економiчна ефектившсть (ефективнiсть виробництва) - це сшввщношення корисного результату i витрат факторiв виробничого процесу. Для кхлькхсного визначення економiчнох ефективностi використовуеться показник ефективносп, також це - результатившсть економiчнох системи, що виражаеться у вщношенш корисних к1нцевих результатiв и функцiонування до витрачених ресурсiв. Складаеться як iнтегральний показник ефективностi на рiзних рiвнях економiчнох системи i е пiдсумковою характеристикою функ-цюнування нацюнально1 економiки та отримання максимуму можливих благ вiд наявних ресурав [1]. Економiчна енциклопедiя за редакщею С. Мочерного пропонуе визначення ефективносп, як - здатшсть приносити ефект, результатившсть процесу, проекту тощо, якх визначаються як вiдношення ефекту, результату до витрат, що забезпечили цей результат [2]. Якщо провести математичну аналопю, то ефект - це дельта, прирют деяко! змшно1 або рiзниця 11 попереднього i наступного значень. Зрозумiло, що значення ще1 дельти може бути як додатним, так i вiд'емним або взагалi нульовим. Подiбно до цього й ефект може бути як позитивним, коли змши е корисними, так i негативним, коли змши деструктивш, або нульовим, коли змш немае. Упм, останнiй випадок, а саме коли результат нульовий, можна в конкрет-них умовах вважати або позитивним, або негатив-ним ефектом i окремо не розглядати [3].
Як бачимо, поняття ефективностi i результа-тивностi в перелiчених джерелах ототожнюються. Це може бути зумовлене тим, що буквально «ефектившсть» (ввд лат. efectus) означае результатившсть, дiевiсть, продуктившсть тощо. Проте потребуе визначення, чи завжди отриманий згiдно цiльового плану дш результат буде свiдчити про належний рiвень ефективностi виробництва. Скаж1мо, якщо шдприемство навмисно завищуе показники витрат, щоб уникнути оподаткування прибутку. Чи, наприклад, цiни на продукцiю сощально заниженi, i пiдприемство лише обирае обсяг виробництва, при якому збитки мiнiмiзу-ються. Обсяг реалiзованоl продукцп i виручка вiд реалiзацil отримуеться згiдно встановленого керiв-ництвом плану. Мета досягнена. При цьому при-буток заплановано вщсутнш. Таке пiдприемство в результат свое1 виробничо1 дiяльностi отримало запланований результат (чи ефект), який керiвниц-твом пiдприемства оцiнюеться як позитивний, бо
цш досягнутi. В цьому випадку можна конста-тувати виконання заданого рiвня результативностi (результат досягнуто) i низького, чи вiд'емного рiвня ефективностi виробництва. Пiдприемство можна вважати результативним, але неефектив-ним, якщо воно заплановано в силу об'ективних обставин не отримуе прибуток. Тому результатив-ними е управлшськх ди, як1 призвели до заплано-ваного результату, навидь якщо це запланований збиток, але з об'ективних причин, визнаних такими в галузг При тому, якщо збиток менший за збитки шших виробникхв аналопчно1 продукцп (послуг), то можливо заявляти про вщносну ефективнiсть виробництва з меншими збитками. Таким чином, стушнь ефективностi виробництва залежний вiд наявного порiвняльного екываленту чи нормативу, скаж1мо, середньогалузевого чи найвищого рiвня рентабельностi виробництва i продукцп. Такий пiдхiд до тлумачення ефектив-ностi, на нашу думку, узгоджуеться з Х-ефектив-нiстю функцюнування пiдприемства, яку ввiв американський економют Лiбеншайн. Функцюну-вання пiдприемства вважаеться Х-ефективним, якщо воно виробляе (реалiзуе) за наявних ресурсiв i найкращою з доступних технологiй максимально можливий об'ем продукцп [10]. Х-ефективнiсть не враховуе можливють якнайкращого використання чи перерозпод^ ресурсiв в iнших сферах. Стд зауважити, що Х-ефективнiсть в нашому розумш-нi практично вщображуе максимальну продуктив-нiсть пiдприемства в натуральному чи варпсному виразi при наявному статичному розподiлi ресур-ав, з використанням найкращих з юнуючих техно-логiй, що вимагае ствставлення умов виробництва з екывалентом в галузi. Продуктивнiсть, як обсяг виробництва, чи виторг шдприемства в одиницю часу не вiдображуе прибутковосп чи рентабельностi. Проте продуктивнiсть вщображуе результативнiсть виробничо1 дiяльностi шдпри-емства, при тому найкращш рiвень в галуз^ що зветься Х-ефективнiстю. Як бачимо, продуктившсть може вщображати результатившсть, яка може зватися Х-ефектившстю, при цьому не вщображати широко розповсюджене поняття ефективностi виробництва, яка вимагае, на нашу думку, розрахунку показника рентабельность Але для оцшки необхiдним е спiвставлення з еталоном рiвня продуктивностi, i результативностi, i ефективностi.
Процес вимiрювання ефективностi дiяльностi пiдприемства методологiчно пов'язаний передусiм iз визначенням належного критерiю i формуван-ням вщповщно1 системи показникхв. Сутшсть проблеми пiдвищення ефективностi виробництва полягае в пм, щоб на кожну одиницю ресурсiв -земельних, трудових, матерiальних i фiнансових -досягти максимально можливого збiльшення обся-гу виробництва. Виходячи з цього, единим макро-економiчним критерiем ефективностi виробництва стае зростання продуктивностi живо! та уречевле-нох працi. На рiвнi пiдприемства модифжованою формою критерiю ефективностi його дiяльностi може слугувати максимiзацiя прибутку. На думку
EKOHOMIKA: peajiii nacy
№3(8), 2013
ECONOMICS: time realities
C.C. rpa6opa CHereMa noKa3HHKiB e^eKTHBHOCTi
giajbHOCTi cy6'eKTiB roenogapMBaHHa Mae BKjMHa-th KijbKa rpyn: y3arajbHMMHi noKa3HHKH e^eKTHB-HOCTi BHKopHCTaHHa 3eMji; noKa3HHKH e^eKTHBHOCTi BHKopHCTaHHa npam; noKa3HHKH e^eKTHBHOCTi BHKopHCTaHHa bhpo6hhhhx 3aCO6iB; nOKa3HHKH e^eKTHBHOCTi BHKopHcraHHa ^rnaHCOBHx KOmTiB [4]. ^acrime 3a BCe m nOKa3HHKH BHMipMMTb npogyK-THBHiCTb npam, TpygoMicTKicrb, $0Hg0BiggaHy, ^OHgoeMHicrb, CTpyKTypy Kanirajy, gocraTHicTb O6irOBOrO KaniTajy, O6OpOTHiCTb O6irOBHX KOmTiB B3araji i i'x CKjagoBHx, jiKBigHicrb, peHTa6ejbHicrb CyKynHOrO, BjacHoro Kanirajy i TaKe iHme. -3k 6anHMO, iCHye 6araTO nOKa3HHKiB e^eKTHBHOCTi BHKOpHCTaHHa peCypCiB mgnpueMCTBa, aKi 6a3yMTb-ea Ha BHBneHHi pe3yjbTaTHBHOcri BHTpaT. TOMy mh MO^eMO noroguTuea c BH3HaHeHHaM, mo e^eKmue-nicmb - ^ BigHOCHa BejHHHHa, mo xapaKreproye peaymbmamuemcmb 3aTpaT [11]. KymBaxa P.A. nponoHye BH3HanaTH cyTHicHy xapaKTepHCTHKy i BHMipMBaHHa e^eKmuenocmi eupо6нuцmea aK:
— cniBBigHomeHHa pe3yjbraTiB i cyKynHux BHTpaT;
— cniBBigHomeHHa e^eKTy i BHTpaT Ha ftoro
gocarHeHHa;
— gocarHeHHa bhcokhx pe3yjbraTiB 3 HaftMeHmHMH
BHTpaTaMH.
BuHHKae nrnaHHa, hh go^jbHO B3araji bhkophc-TOByBaTH TepMiH pe3yjbTaTHBHicrb aK CHHOHiM e^eKTHBHOCTi. ^h e цi TepMiHH toto^hhmh? Pin y TiM, mo npu BHKopHCTaHHi 6ygb-aKux bhpo6hhhhx pecypciB, tojobhhm pe3yjbraTOM, mo^jhbo CKa3aTH
— e^eKTOM, e внpо6ннцтво i peaji3a^a TOBapHOi npogyK^I (noejyr). Aje TaKuft pe3yjbraT o^HMeTb-ca aK e^eKTHBHHH, aKmo yraopMeTbca npu6yTOK, hh kojh pe3yjbraT (e$eKT) b rpomoBOMy BHMipi 6ijbmuft 3a BHTpaTH, TOMy Koe^imeHT e^eKTHBHOCTi 6ijbme 3a ogHHHUM. CTyniHb ®e e^eKTHBHOCTi BH3HanaeTbca mjaxoM nopiBHaHHa noKa3HHKa e^eKTHBHOCTi 3 icHyMHHM eKBiBajeHTOM. Togi BHHHKaMTb noHaTTa HegocraTHboI, HH3bKOi, bhcokoi, HaHBHmoi, HopMa^bHoI e^eKTHBHOCTi orpuMaHHx pe3yjbraTiB. TaKHM hhhom, noKa3HHK (Koe^imeHT) pe3y^bTaTHBHOCTi i e^eKTHBHOcri MO^Ha po3paxy-BaTH 3a ogHieM i TieM ®e $0pMyj0M, aK BigHomeHHa pe3yjbraTy (e^eKTy) go BHTpaT Ha ftoro orpuMaHHa. npoTe piBeHb pe3yjbTaTHBHOcri i e^eKTHBHOcri gift MO^Ha оцiннтн jume 3a HaaBHOcri yTBopeHHa gocTaTHboro piBHa npu6yTKy BigHOCHO eKBiBajeHT-Horo 3HaneHHa. TOMy e$eKmuemcmb aK noKa3HHK (Koe^imeHT) giftcHO xapaKreproye pieenb peybma-muenocmi aK gocraTHift, BHCOKuft, HH3bKuft, HeraTHB-Huft Tomo. npu TOMy, pe3yjbTaTHBHicTb Ha JOKajb-HOMy piBHi MO^e 6yTH gocTaTHa i BHCOKa, aje HiHoro He gogaBaTH go e^eKTHBHOcri mgnpueMCTBa 3a paxyHOK rnmux HeraTHBHHx pe3yjbTaTiB. TOMy noTpi6eH MexaHi3M, aKuft 6yge CTBopMBaTH yMOBH 3a6e3neneHHa pe3yjbTaTHBHOcri He TijbKH Ha jOKajbHOMy piBHi, a i gja mgnpueMCTBa B3araji. BBa^aeMO TaKHM MexaHi3MOM - BH3HaHHa jOKajb-hhx gift pe3yjbTaTHBHHMH, jume 3a yMOB orpuMaHHa aK jOKajbHOi e^eKTHBHOCTi, TaK i 3arajbHOi e^eKTHBHOCTi BCboro mgnpueMCTBa.
flpyKep n. BBa^ae, mo pe3yjbTaTHBHicTb e
HacjigKOM neBHHx npo^eiB, BHKOHaHHa ^yHKqift,
3aBgaHb, gocarHeHHa mjeft, a e^eKTHBHicTb -HacjigKOM npaeurnnocmi TaKux gift, npoTe aK nepme noHarra, TaK i gpyre e ogHaKOBO br^jubumh. ^Kmo MeTy nignpueMCTBa BH3HaneHO npaBHjbHO, to giajbHicTb opram3ami cnpaMOBaHa Ha 3ag0B0jeHHa KOHKpeTHOi Ba^jHBOi noTpe6u, to6to CTBopeHHa thx TOBapiB Ta nocjyr, Ha aKi iCHye peajbHHft Ta потeнцiftннft nonHT. Pe3yjbTaTHBHicrb y TaKOMy paKypci e HHMOCb neeidnymnuM, e^eKTHBHicTb, HaBnaKH, Mowna KinbKicHO euMipxmu [5]. ,3,0mjbH0 gonoBHHTH, mo e^eKTHBHicTb $yнкцiонyвaннa rocnogapMMHoro cy6'eKTa gocaraeTbca b HacjigoK 6araTbOx ynpaBjiHCbKux gift, Ta ciHepriTHHHOi iнтeгpaцiI OTpuMaHHx pe3yjbraTiB Big BHKopucTaHHa KO^Horo pecypcy OKpeMO. giftcHO He 3aB®gu mo^jhbo BH3HaHHTH HacKijbKH Toft hh iHmuft ynpaBjiHCbKuft pe3yjbTaT BnjHBae caMe Ha OTpHMaHHa gogaTKOBoro npu6yTKy i nigBHmeHHa 3arajbHOi peHTa6ejbHOCTi внpо6ннцтвa. npoTe, Ha Hamy gyMKy, HeMO^Ha Ha3BaTH pe3yjbTaTH OKpeMHx ynpaBjiHCbKux gift e^eKTHBHHMH, aKmo He gocar-HyTa K0HC0jig0BaHa цiJb BHpo6HHnraa - OTpHMaHHa gocTaTHboro npu6yTKy i peHTa6ejbHOcri Bupo6-ннцтвa. B TaKOMy BunagKy gоцiJbно c^opMyjMBaTH HacTynHe BH3HaHeHHa pe3yjbTaTHBHOCTi. Ha Ham norjag, 6ygb aKi ynpaBjiHCbKi gil' mogo bhkophc-TaHHa 6ygb-aKHx pecypciB i bhpo6hhhoi CHCTeMH b цiJOмy MO^Ha BBa^aTH pe3yjbTaTHBHHMH, aKmo yea CHCTeMa goearja piBHa e^eKTHBHOCTi, He MeHmuft 3a eTajOH. ETajOH o6upaeTbca eKcnepTOM eepeg HaftKpamux nignpueMCTB rajy3i.
rojOBHHM KpuTepieM e^eKTHBHOCTi CHCTeMH b цiJOмy go^jbHO BBa^aTH npu6yTOK i peHTa6ejb-HicTb. Ha Ham norjag 6ygb-aKi iHmi KpuTepil' e jume TaKHMH, mo gonoBHMMTb, yTBopMMTb yMOBH gja 3a6e3neHeHHa 3arajbHOi e^eKTHBHOCTi y Burjagi npu6yTKy i peHTa6ejbHOCTi. HanpuKjag, nignpueM-ctbo goearjo BucoKoro piBHa CTa6ijbHOCTi i jiKBig-HOCTi KaniTajy, ^iHaHcye o6opoTHi KomTH 3a paxy-hok BjacHoro KaniTajy, KpegHTH b 6aHKax He OTpuMye, npu TOMy Bupo6jae npogyKqiM Ha TpeTHHy Bupo6HHHHx noTy^HOCTeft, Ha 3acrapijOMy o6jag-HaHHi, 3 BHKopHCTaHHaM 3acTapijux TexHOJorift, BTpaHaMHH KOHKypeHTHi познцiI Ha puHKy no цiнi i aKOcri, He 3a6e3neHye peHTa6ejbHOCTi BHpo6HH^rBa, TOMy xapaKTepu3yeTbca aK Hee^eKTHBHe, xoHa 6araTO noKa3HHKiB xapaKTepH3yMTbca aK no3HTHBHi i pe3yjbTaTHBHi, aK TaKi, mo OTpuMaHi BignoBigHO go nocTaBjeHoI MeTH. nponoHyeMO Ha nignpueMCTBi He Ha3HBaTH OKpeMi HaejigKH ynpaBjiHCbKux gift pe3yjbTaTHBHHMH, aKmo nignpueMCTBO npauroe HegocTaTHbO pema6ejbHO. Bygb-aKi pe3yjbTaTH noBHHHi 6ygu HanpaBjeHi bhkjmhho Ha nigBHmeHHa peHTa6ejbHOCTi BHpo6HHnraa. MeHeg^epiB pi3-hhx nigpo3gijiB MaMTb 6yTH K0HC0jig0BaHHMH Ha 3arajbHy цiJb. BpaxoByMHH, mo OKpeMi pe3yjbraTH He 6ygyTb BH3HaBaTuea 6e3 3a6e3neHeHHa 3arajb-Horo piBHa peHTa6ejbHOCTi nignpueMCTBa, MeHeg^e-pu npu O3HaHeHOMy KpuTepiM оцiнкн pe3yjbTaTHB-HOCTi i'x gift, BHMymeHi 6ygyTb eniBnpauMBaTH ogHH 3 ogHHM, BupimyMHH enijbHe 3aBgaHHa - 3a6e3-
печення рентабельносп господарсько1 дiяльностi тдприемства. Оск1льки критерiем ефективностi пiдприемства можна вважати показники прибут-ковостi i рентабельностi, то критерiем результа-тивностi можна вважати лише таки результати вщ використання будь-яких ресурсiв, що забезпе-чують ефективнiсть. На нашу думку рацюнально давати негативну характеристику будь-яким локальним результатам використання ресурав пiдприемства, якщо не досягнуто середньо-галузевого рiвня прибутковостi / рентабельносп дiяльностi суб'екта господарювання.
Дармщь Р.З. i Вацик Н.О. надали порiвняльну характеристику та показники/критерп ощнювання понять «результативнiсть» i «ефективнiсть» [7]. Вони характеризують результативтсть (результат) як мiру досягнення мети, що ощнюеться категорiею наявностi чи ввдсутносп з оцiнкою «який?». Ефективтсть (ефект) автори характеризують як визначення цши i швидкостi (оперативности) досягнення, що оцiнюеться сумою витрат, термiном (часом) виконання. Як бачимо, результативтсть в даному визначенш - це величина результату, який досягли чи не досягли. Ефектив-шсть - грошовi i часовi витрати на досягнення результату. Для ощнювання результативносп i ефективностi пропонуеться використовувати однаковi вiдноснi i абсолютнi показники: сукуп-нiсть показник1в рентабельностi, лiквiднiсть, показники фшансового стану, економiчноl стш-косп, дшово1 активностi тощо; обсяг виробниц-тва/реал1зацп, дохiд, прибуток, частка ринку, стутнь задоволення споживачiв тощо. На наш погляд результативнiсть не може ощнюватися по одному локальному показнику. В залежносп вiд поставлених цшей результат управлiнських дiй вимiрюеться абсолютним чи вiдносним показни-ком. Наприклад, досягнення цiлi - збiльшення обсяпв виробництва i реалiзацil продукцп на 20%, чи освоення ринку збуту товару в обсягах 10 тис. шт. на рж. Щоб досягти дано1 цiлi пiдприемство витратило загальну суму коштiв i часу. Але освоення нового ринку збуту, збшьшення обсягiв виробництва i реалiзацil продукцп не е самоцiллю. Все це робиться для того, щоб збшьшити прибутковють чи рентабельнiсть тдприемства (явну чи приховану-тiньову). Тому, якщо результат щодо освоення ринку збуту i збшьшення обсяпв реалiзованоl продукцп тощо досягнуто, можна говорити про отримання планового результату. Взагалi ефективнiсть локального результату можна оцшити за загальновiдомими формулами як вшношенням результату до витрат на його отримання, чи навпаки як вшношенням витрат на отримання результату до абсолютное' величини результату, вiдповiдно розраховуючи показники рентабельностi, продуктивностi працi i трудомiсткостi, фондовiддачi i фондоемностi, матерiаломiсткостi одиницi продукцп, зарплато-мiсткостi одинищ продукцп та iншi [11]. Проте, якщо тдприемство отримавши позитивний результат з високим рiвнем ефективностi вшповшно до витрачених ресурсiв, не тдвищило
загальну прибутковiсть (рентабельнiсть) виробництва, бо витратило ва отриманi додатковi кош-ти, наприклад, на адшшстративш потреби, то пропонуемо не визнавати результативними до щодо досягнення отриманого результату.
Деяк1 з авторiв, а саме: М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурi вважають, що ефективнiсть характеризуеться спiввiдношенням мiж обсягом виробництва продукцп i необхшними для И виготовлення ресурсами, тобто визначаеться як внутрiшнiй параметр функцюнування тдпри-емства, вiддзеркалюючи ефективнiсть використання ресурав [6]. Натомють, результатившсть вони визначають не лише як сшввшношення мiж обсягом та затратами, але й як таку, що перед-бачае врахування додаткових параметрiв -виконання обов'язк1в, адаптившсть та розвиток, тобто бiльш повноцшно характеризуе дiяльнiсть пiдприемства. Як бачимо, в даному визначенш результатившсть отримуе бшьш широку характеристику: не тшьки як спiввiдношення результату i витрат на його досягнення. Автори намагаються вимiряти результативнiсть за допомогою ощнки ступеня використання усiх iснуючих оргашзацш-них i управлiнських можливостей отримання результату. Якщо використано не уа можливосп, результат i результативнiсть ощнюються як недостатнi. Розвиваючи цю точку зору, можемо надати приклад характеристик оргашзацшного i управлiнського рiвня тдприемства, при наявносп яких експерт може вважати недостатшм рiвень ефективностi виробничо1 системи в зв'язку з тим, що не використано можливих резервiв. Будь-як1 досягнення (результати) пiдприемства можна оцшити точшше, якщо провести порiвняльний аналiз результативностi пiдприемств однорiдноl вибiрки за параметрами iдентичностi. Для цього тдходять пiдприемства з однiеl галузг Зрозумiло, що кожне пiдприемство займае свш сегмент ринку збуту, отримуе вщповщно свiй рiвень виторгу вщ реалiзацil i фiнансового результату господарсько1 дiяльностi. Зробити висновок про стутнь результативносп кожного з вивчених тдприемств можна, якщо сформулювати спшьну для всiх мету, як отримання вщповщного сегменту ринку збуту, зростання цього сегменту, джерела фшансування зростання, отриманий фiнансовий результат. Еталоном вибiрки будуть напевно пiдприемства, яш мають найбiльшу частку на ринку збуту, виходять на новi ринки збуту, особливо свггов^ ростуть i розвиваються, самостiйно фiнансують свiй розвиток. Оновлення такими пiдприемствами кадрового складу, впровадження ново1 технiки i технологш, спiвробiтництво з всесвiтньо вiдоми-ми консультантами, участь в галузевих мiжнарод-них асоцiацiях, отримання сертифiкатiв якосп, дозволiв i лiцензiй, грантiв на розвиток, впровадження заходiв щодо охорони навколишнього середовища, укладення довгострокових (на 3-5 рок1в) контрактiв постачання готово1 продукцп!, диверсифiкацiя бiзнесу може служити критерiями оцiнки результативностi дiяльностi будь-якого пiдприемства дано1 галузi. Бо якщо в галузi вже
працюють за передовими правилами OKpeMi пiдприeмства, то Bei iншi, що не використовують так ж можливостi не можуть вважатися достатньо результативними. Щоб пiдняти рiвень результа-тивностi i ефективностi, шдприемства галузi мають використовувати аналогiчнi до лiдерiв фактори забезпечення ефективностi. Тобто, якщо пiдприeмство не здiйснюe вшповшних дiй, визна-чених сучасними досягненнями лiдерiв галузi, воно не несе i вiдповiдних витрат на щ дп, i не отримуе вшповшних результатiв. Тому не може бути визнано достатньо результативним i ефектив-ним с точки зору зовшшшх експерпв, навiть якщо керiвництво пiдприeмства i не ставить собi за мету досягнення бiльших результатiв. На нашу думку, якщо шдприемства самостшно не будуть постiйно запроваджувати заходи тдвищення результатив-ностi свое! дiяльностi порiвнюючись на лiдерiв галузi, то вони ризикують залишитися без ринку збуту, бо споживач в ринкових умовах обирае бшьш ефективного i результативного виробника. Тому визначення i пiдвищення результативностi, рiвно як i ефективностi - е умовою виживання суб'ектiв господарювання в конкурентному середовищг
Термiн результативнiсть в економiчнiй лггера-турi часто визначаеться не лише як синошм ефективносп. Також використовуеться слово-сполучення ефективний i результативний менеджмент [10]. При цьому ефектившсть менеджменту характеризуе взаемозв'язок мiж витраченими ресурсами i досягнутими результатами, а результатившсть - мiру досягнення поставлено! мети [8, 9]. Такий метод вимiрювання рiвня ефективностi не вiдрiзняеться вш вище описаного, як вiдношення ефекту (результату) до витрат на його отримання. А от вимiр резуль-тативностi як мiри досягнення поставлено! мети -вiдрiзняеться вiд вищеозначеного, бо за останнiм визначенням мае бути розрахованим як вшно-шення отриманого рiвня результату до планового рiвня результату, чи за допомогою коефiцiента виконання плану. Результативнiсть при такому пiдходi буде визначатися як процент виконання плану з наступними висновком: виконано, не виконано, та на скшьки вшсотшв виконано. На наш погляд, таке визначення результативносп не вшповшае сучасним вимогам оргашзаци штегро-ваних систем менеджменту, коли будь яш управлiнськi дп не можуть вважатися результа-тивними i ефективними, якщо вся система не покращуе економiчного результату.
Будь-яке тлумачення термiну результатившсть, як тотожного чи нi до термiну ефективнiсть мае право на юнування. Та хотiлося б отримати одна-кове для всiх економюпв тлумачення для можли-востi коректного використання вказаного термiну. Розвиваючи визначення ефективносп i результа-тивностi, наданого Кузьмiним O.G., Дармiць Р.З. зробив висновок, що управлшня можна вважати ефективним, а оргашзацш успiшною, якщо поставлен цiлi були досягнуто [7]. Вш характеризуе результативнiсть як складне, багатоелемент-
не явище, яке вимiрюеться показниками мiри досягнення встановлених цшей суб'екта господарювання та е «зовшшшм проявом» (негативний, позитивний) його дiяльностi. Натомiсть ефектившсть е внутрiшнiм проявом дiяльностi шдприемства, що спрямована на тдвищення внутрш-ньо! економiчностi його роботи, досягнення встановлених результапв завдяки економп видь лених на !х отримання ресурав тощо. Як бачимо, Дармщь Р.З. вважае пiдприемство ефективним i успiшним, а також результативним лише за умов досягнення цшей, без врахування еталонного рiвня показника ефективносп в галузi чи в виборш iдентичних пiдприемств, виключаючи iснування постшно! конкурентно! боротьби мiж виробни-ками, що не дае вщповщ насшльки достатнiй рiвень ефективностi на ринку, чи дшсно досяг-нутий рiвень вiдповiдае сучасним вимогам ринку. По суп Дармщь Р.З. ототожнюе ефектившсть i результативнiсть, i характеризуе !х як досягнення цiлей. На нашу думку показником «результат» можна характеризувати будь яш наслщки в натуральному чи вщносному вираженнi будь-яких управлшських рiшень (прискорення процесiв, оновлення виробництва, застосування нових методiв менеджменту тощо), яш в сукупностi впливають позитивно, негативно, чи нiяк не впли-вають на ефективнiсть дiяльностi пiдприемства, яка оцiнюеться рентабельнiстю, сегментом ринку збуту, темпами зростання виробництва тощо. А ефективнiсть вимiрюе сшввщношення отриманого результату до витрат на його досягнення, е мiрою ощнки результату. Слiд розумiти, що кожен локальний результат в натуральному вираженш може бути ощнений показником ефективносп, як незалежний вiд системи показник, так i як показ-ник, що формуе сукупну ефективнiсть системи. При цьому слщ брати до уваги, що цшь на виконання яко! був отриманий результат, може бути повшстю виконана згiдно плану, може бути отриманий локальний економiчний ефект по окремому показнику шдприемства. Проте, цей локальний результат може шяк, чи недостатньо впливати на сукупний результат та ефектившсть дiяльностi шдприемства в цшому. В такому випадку доцшьно надати оцiнку дiяльностi як не результативнiй, бо дп - марнi, чи так1, що недостатньо, а може i негативно впливають на рентабельшсть пiдприемства, лише шдвищують сукупнi витрати. Тому дуже важливо оцiнювати результативнiсть будь-яких управлшських дш з точки зору збшьшення ефективностi дiяльностi системи в цшому.
Отже, вважаемо, що категорiя «ефектившсть» не е синошмом «результативнiсть» в зв'язку з деякими особливостями ощнювання показник1в. Термiн «ефект» мае значення результату, отриманого внаслiдок змiни стану певного об'екта, зумовленого дiею зовшшнього або внутрiшнього фактора. Категорiю «ефектившсть» слш розумiти як спiввiдношення отриманого результату до витрат на досягнення даного ефекту (результату). Ефектившсть вимiрюеться на будь-якому
управлшському рiвнi, в залежностi вщ рiвня впровадженого заходу. Категорiю «результатив-нгсть» слщ розумiти як ступгнь отримання запланованого результату (з позначкою: отрима-но, не отримано, на скшьки процентгв), як на локальному рiвнi (наприклад, тдвищення продук-тивносп працi окремого пiдроздiлу пiдприeмства), так i на рiвнi пiдприeмства (наприклад, збшь-шення прибутковостi виробництва). Для визначен-ня результативностi управлiнських ршень та заходiв щодо досягнення планових результапв, необхiдно планувати пов'язанi м1ж собою локаль-нi i загальногосподарсьш результати (показники), щоб забезпечити обов'язковють впливу локальних заходiв, на загальногосподарсьш. Результатив-нiсть повинна оцiнюватися як вщсоток виконання планових показник1в як локального, так i загальногосподарського рiвня. При цьому, захiд не може бути визнаний результативним, якщо плано-вий локальний результат досягнутий, а загально-господарський - нi. Такий тдхвд до вимiрювання результативностi надасть можливють створити ефективний механизм тдвищення ефективносп i результативностi виробництва за рахунок стиму-лювання спiвпрацi рiзних управлшських тдроз-дiлiв для досягнення загально! мети. Щоб отримати позитивну результатившсть управлшсь-ких заходiв, менеджери будуть зацiкавленi не допускати додаткових витрат, бiльших за додат-ковi прибутки, отриманi за рахунок впроваджених заходiв. Неефективнiсть одного пiдроздiлу буде впливати на негативну оцiнку ефективностi шшо-го пiдроздiлу. Менеджери мають вщслщковувати джерела отримання прибутк1в i витрат, бо зайвi витрати одних шдроздшв знищують показник результативностi iнших шдроздшв.
Доцшьно розрiзняти поняття результативнiсть з точки зору зовшшнього i внутршнього середо-вища. З точки зору внутршнього середовища виробнича дiяльнiсть шдприемства може вважа-тися результативною, навиъ якщо отримало результат нижчий за галузевий рiвень, вiдповiдно до цшей керiвництва. З точки зору зовшшнього середовища, виробнича дiяльнiсть пiдприeмства вважаеться не результативною i неефективною, якщо не використовуються органiзацiйнi заходи лiдерiв галузi. За таких критерпв визначення рiвня результативностi, пiдприемства завжди будуть мати недостатнш рiвень результативностi в порiвняннi з лiдерами галузi, що буде значити наявшсть конкретних резервiв росту як резуль-тативностi, так i ефективностi виробничо! систе-ми. Слад зауважити, що лише наявшсть i викорис-тання сучасних систем управлшня на виробництвi, таких як штегрована система управлiння, як1сть у джерел, точно в термiн тощо може забезпечити високий рiвень результативносп виробництва. Це доповнюе думку фахiвцiв [7], як1 серед оргашза-цiйно-економiчних чинник1в, що iстотно вплива-ють на ефектившсть виробництва, найважливiшим вважають запровадження на пiдприемствах дiево-го менеджменту шляхом удосконалення оргашза-цшно! структури i структури управлiння, тд-
вищення вшповшальносп керiвникiв i спещатспв за виконання ïx функцiï i прийняття управлiнських рiшень.
Висновки
Ефект i результат - це синошми, як вiд обра-жують наслшки дiй. Ефективнiсть i результатившсть - не е синонiмами. Ефектившсть вшображуе, який результат отримано з одиниц затрат, чи як1 затрати приходяться на одиницю результату (в залежносп вiд виду показника), що характеризуе результатившсть затрат. Ефектившсть розрахову-еться як вшношення результату до затрат, чи навпаки, вiдношенням затрат до витрат. Результатившсть - це стутнь досягнення запланованого результату, характеризуеться висновком викона-но, - значить результативно, не виконано, -значить не результативно, не повшстю виконано, - значить недостатньо результативно. Результа-тившсть розраховуеться у вшсотках, як вшношен-ня фактично отриманого результату до заплано-ваного.
Сдиним макроекономiчним ^m^ieM ефектив-ностi виробництва стае зростання продуктивносп живоï та уречевленоï праш На рiвнi пiдприeмства модифiкованою формою критерш ефективностi його дiяльностi може слугувати максимiзацiя прибутку. Ступiнь продуктивносп, ефективностi, результативностi виробництва залежний вш наявного порiвняльного еквiваленту чи нормативу, скаж1мо, середньогалузевого чи найвищого рiвня.
Сучаснi iнтегрованi системи менеджменту шдприемства передбачають, що будь-як управлшсь-к1 дiï не можуть вважатися результативними i ефективними, якщо вся система не покращуе економiчного результату. Мехашзмом, який буде створювати умови забезпечення ефективностi i результативностi всього шдприемства, е впровад-ження критерш визнання локальних дiй резуль-тативними, лише за умов одночасного отримання як локально1' ефективностi, так i загально1' ефек-тивностi всього пiдприeмства, яш були запланова-ними i е не меншими за еталон. Еталон обираеться експертом серед найкращих пiдприeмств галузi. Оск1льки критерieм ефективносп шдприемства можна вважати показники прибутковосп i рента-бельностi, то критерieм результативностi можна вважати лише таки результати вiд використання будь-яких ресурав, що одночасно забезпечують локальну i загальну ефективнiсть пiдприeмства. Такий тдхвд до вимiрювання результативностi надасть можливють створити ефективний меха-нiзм тдвищення ефективносп i результативностi виробництва за рахунок стимулювання спiвпрацi рiзниx управлшських шдроздшв для досягнення загально1' мети.
Доцшьно розрiзняти поняття результативнiсть з точки зору зовшшнього i внутршнього середовища. З точки зору внутршнього середовища виробнича дiяльнiсть шдприемства може вража-тися результативною, навиъ якщо отримало результат нижчий за галузевий рiвень, ввдповвдно
до цшей керiвництва. З точки зору зовшшнього середовища, виробнича дiяльнiсть тдприемства вважаеться не результативною i неефективною, якщо не використовуються органiзацiйнi заходи лiдерiв галузi. За таких критерпв визначення рiвия результативностi пiдприемства завжди будуть мати недостатнiй рiвень результативносп в порiв-ияннi з лщерами галузi, що буде значити наявшсть конкретних резервiв росту як результативносп, так i ефективностi виробничо! системи.
Будь-яка управлшська дiяльнiсть мае рiзний рiвень результативностi i ефективностi в залеж-ностi вiд органiзацiйно-економiчно! середи !х прийняття, яка вiдображуеться рiвнем фшансово-економiчних показник1в пiдприемства. Це обумов-лено синергетичною природою результативносп i ефективностi, як економiчних явищ в багато-
векторнiй дiяльностi тдприемства. Розвиток теорп i практики забезпечення результативностi i ефективностi управлiння виробничою дiяльнiстю пiдприемства в подальшому потрiбно продовжити шляхом дослiдження органiзацiйно-економiчних факторiв досягнення високого рiвня даних взаемо-залежних i взаемодоповнюючих показник1в. Так, доцшьно зробити кореляцiйний аналiз залежносп окремих результатiв i ефектiв, а також результативносп i ефективносп дiяльностi суб'екта господарювання вiд впливу структури балансу пiдприемства i структури складових, що форму-ють фшансовий результат пiдприемства. Визна-чення рiвня впливу окремих факторiв на результа-тивнiсть i ефективнiсть надасть можливють до-сягати бiльш високого рiвня результативностi як окремих дiй, так i всього пiдприемства в цшому.
Список лiтератури:
1. Экономическая эффективность - Википедия: [Электронный ресурс] // Википедия: Свободная энциклопедия. Wikimedia Foundation, Inc. San Francisco, United States. Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Экономическая_эффективность (Дата обращения: 26.08.2013)
2. Економiчна енциклопедiя [Текст] : у 3-х т. / гол. ред. Б.Д. Гаврилишин. - К.: Видавничий центр «Академiя», 2000. - . -
Т. 1. : А (абандон) - К (концентращя виробництва) : енциклопедiя / вда. ред. С.В. Мочерний. - К. : Академiя, 2000. - 863 с.
3. Косянчук Т.Ф. Результатившсть дiяльностi тдприемства та И дiагностика [Текст] / Т.Ф. Косянчук, Ю.Г. Галкiна // Вiсник Хмельницького нацiонального унiверситету. Економiчнi науки. - 2009. -№ 3,Т. 1. - С. 121-124.
4. Габор С.С. Ефекгившсть, як екожмчна категорiя / С.С. Габор, В.С. Габор // Инновацшна економiка. -2012. - № 7(33). - С. 14-17.
5. Друкер П.Ф. Эффективное управление : экон. задачи и оптим. решения / П.Ф. Друкер ; пер. с англ. М. Котельникова. - М. : ФАИР-пресс, 2003. - 285 с.
6. Мескон М. Основы менеджмента [Текст] : [Учебник] / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури ; пер. М.А. Майорова [и др.] ; ред. Л.И. Евенко ; Академия народного хозяйства при Правительстве Российской Федерации (М.), Высшая школа международного бизнеса, Национальный фонд подготовки кадров. - М. : Дело, 1998. - 799 с.
7. Дармщь Р.З. Взаемозв'язок результативном! та екожмчно! ефективносп в систем менеджменту тдприемства / Р.З. Дармщь, Н.О. Вацик // Науковий вюник НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.12. -С. 153-161.
8. Кузьмш O.G. Бюджетування в системi управлшня оргашзащею: теоретичш та прикладт засади: монографiя / O.G. Кузьмш, О.Г. Мельник; Нац. ун-т «Л^в. полиехтка». - К. : Кондор, 2007. - 234 с.
9. Кузьмш O.G. Основи менеджменту [Текст] : тдручник / O.G. Кузьмш, О.Г. Мельник. - К. : Академвидав, 2003. - 416 с.
10. Leibenstein H. Allocative Efficiency and "X-Efficiency" / H. Leibenstein // The American Economic Review. - 1966. - Vol. 56, Iss. 3. - PP. 392-415.
11. Кушваха Р.А. Ефективтсть - одна з найважливших категорш в економщ та ii значення в процеа господарювання / Р.А. Кушваха // Науковий вюник: Збiрник науково-техшчних праць. - Л^в: УкрДЛТУ, 2005. - Вип. 15.2. - С. 227-229.
Надано до редакци 12.08.2013
Кравченко Олена Анатоливна / Olena A. Kravchenko
oxland@mail. ru
1льницький Василь Васильович / Vasiliy V. Ilnitskiy Ульяновський Oлексiй 1горович / Olekciy I. Uliyanovskiy
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Забезпечення pe3yKbmamueHocmi i ефективностi виробничо'i дiяльностi тдприемства [Електронний ресурс] / О.А. Кравченко, В.В. 1льницький, О.1. Ульяновський //Економiка: реалп часу. Науковий журнал. — 2013. — № 3 (8). — С. 29-35. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2013/n3.html
