CC BY
7
Проведений анашз тдтверджуе справедливiсть висновку про те, що характер впливу величини середнього квадратичного вдаилення на спрацюван-ня шлiфувального цилiндра залежить вщ товщини стружки, яка зшмаеться з оброблювано! поверхнi у процесi кашбрування-шшшфування (рис. 5).
Налагоджувальна товщина шлiфувального агрегату Нн, мм
Рис. 5. Залежшсть спрацювання абразивних цилiндрiв шлiфувального агрегату за
перюд стшкост1 р вiд середнього квадратичного вiдхилення товщини плити 8(Н) i налагоджувальноИтовщини шлiфувального агрегату Нн: середня товщина плити тсля пресування Н = 17,5 мм; швидк1стъ подач1 Уз = 20,5 м/хв., швидк1стъ р1зання У = 24 м/с; твердость абразивних инструментов: Нц=245 МПа; коефщент
зернистости абразивних цил1ндр1в: Кг=0,3
Спрацювання абразивного шструмента у процес калiбрування шшфу-вання деревностружково! плити, середне квадратичне вдаилення товщини яко! 8=0,1.. .0,28 мм бшьше за спрацювання шструмента, що розраховуеться для ви-падку оброблення плити незмшно! товщини (рис. 6). Якщо Б=0,28...0,5 мм, то спрацювання для випадку флуктаци товщини плити менше за спрацювання без врахування розсшвання.
Якщо зменшувати номiнальну величину глибини процесу калiбруван-ня-шлiфування, то спрацювання абразивного шструмента зменшуеться на не-значну величину iз змiною середнього квадратичного вдаилення вiд 0,1 до 0,5 мм, або й взагалi починае збшьшуватись (рис. 7).
Характер залежностi спрацювання шструменту вiд величини швид-кост рiзання та величини швидкостi подачi пiдтверджуе наявнiсть в роботi абразивного цилшдра явища iнтенсивного спрацювання, самозагострювання та засалювання (рис. 8).
Зменшення твердост шлiфувального iнструмента та збшьшення ль нiйних розмiрiв абразивного зерна призводять до послаблення зв'язюв зерно-в'яжучий матерiал-зерно, що полегшуе процес викрашування абразивних зерен з тша шлiфувального iнструмента i спричиняе збшьшення величини спрацювання за перюд стшкост (рис. 9).
Середне квадратичне вiдхилення товщини плити в(Н), мм
Рис. 6. Залежшсть спрацювання абразивних цилiндрiв шлiфувального агрегату за перюд стiйкостiр вiд середнього квадратичного вiдхилення товщини плити:
----рахування флуктаци товщини плити;-з врахуванням флуктаци товщини
плити; 1 - налагоджувальна товщина Нн=15,78 мм; 2 - Нн=15,99 мм; швидк\стъ р1зання У=24 м/с; швидк1сть подач1 У8=20,5 м/хв; середня товщина плити тсля пресування Н=17,5 мм; твердость абразивних инструментов Нц=245 МПа; коефщент зернистости абразивних цилтдров К2=0,3
Середне квадратичне в1дхипення товщини плити Б(Н),
Рис. 7. Залежшсть спрацювання абразивних цилiндрiв шлiфувального агрегату за перюд стiйкостiр вiд середнього квадратичного вiдхилення товщини плити:
----без врахування флуктаци товщини плити;-з урахуванням флуктаци
товщини плити; 1 - налагоджувальна товщинаНн=16,2 мм; 2 - Нн=16,41 мм; швидк1сть р1зання У=24 м/с; швидк1сть подач1 У8=20,5 м/хв; середня товщина плити тсля пресування Н=16,7 мм; твердость абразивних инструментов Нц=245 МПа; коефщент зернистости абразивних цилтдров Кг=0,3
Висновки
Вплив основних чинниюв на спрацювання абразивних цилiндрiв сут-тево вiдрiзняеться вщ випадку, в якому товщина плити тсля пресування роз-глядаеться як випадкова величина.
Наявшсть випадкового розсдавання для величини Н, як правило, при-зводить до зменшення величини основних показниюв кашбрування-шшшфу-вання.
Спрацювання абразивного цилшдра за пер1од його стйкост р, мм
0,05
0,25
0,20
0,15
0,00
0,10
20,97
Швидксть р1зання V, м/с
17,94
14,2 17,3 20,5 23,7 26,8 Швидксть подач1 Vs, м/хв
Рис. 8. Залежшсть спрацювання абразивних цилiндрiв шлiфувального агрегату за перюд стiйкостi р вьд швидкост1 рЬання V i швидкостi подачi Ув: середня товщини плити тсля пресування Н = 17,1 мм; налагоджувальна товщина шлгфувального агрегату Нн = 16,2 мм; середне квадратичне вгдхилення товщини плити Б(Н) = 0,3 мм; твердость абразивних инструментов: Нц=245 МПа; коефщент зернистости абразивних цил1ндр1в: Кг1=0,3
Рис. 9. Залежшсть спрацювання абразивних цилiндрiв шлiфувального агрегату за перюд стiйкостiр вiд коеф^енту зернистостi абразивних цилiндрiв К2i Х твердостiНц швидкгстьр1зання V = 24 м/с; швидмсть подач1 У$ = 20,5 м/хв.; середня товщини плити тсля пресування Н = 17,44 мм; налагоджувальна товщина шл1фувального агрегату Нн = 16,2 мм; середне квадратичне в1дхилення товщини
плити Б(Н) = 0,3 мм
Обгрунтування ефективност процесу каибрування-шшшфування плит-них матерiалiв без врахування флуктаци 1хньо1 товщини призводить до сут-тевого спотворення результат.
Твердють абразивни цилшдр1в Нц, МПа
306
0,05
0,1 0,2 0,3 0,4 0,5
Коеф1ц1ент зернистост абразивних цил1ндр1в Кг
Лггература
1. Яцюк А.И. Новый абразивный инструмент для шлифования древесины. - ДАН УССР, № 11, 1961. - С. 35-39.
2. Яцюк А.И. Новый способ механической обработки древесины. - Львов: Высшая школа, 1975. - 253 с.
3. Грицышин С.И. Потай А.А. Особенности шлифования-калибрования плит из стеблей хлопчатника абразивными цилиндрами. Совершенствование технологии и оборудования лесопильно-деревообр. производств. - Тез. докл. к научно-техн. конф. 21-25 сент., 1992, Архангельск, 1992. - С. 39-40.
4. Кшко О.А., Грицюк Ю.1. Пор1вняльна оцшка юнематичних особливостей роботи жорстких та еластичних шл1фувальних шструменпв у деревообробщ// Наук. вюник УкрДЛ-ТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2000, вип. 9.13. - С. 113-122.
УДК 647.047 Доц. 1.М. Озармв, канд. техн. наук - УкрДЛТУ
ОСНОВН1 Р1ВНЯННЯ ПЕРЕНЕСЕНИЯ ТЕПЛА I МАСИ В ПРОЦЕСАХ ДОСЛ1ДЖЕННЯ КОНВЕКТИВНО-РАД1АЦШНОГО
СУШ1ННЯ ШПОНУ
Наведеш основы piB^Hra тепловологоперенесення в процес сушiння листо-вих матеpiалiв при комбiнованому (конвективно-pадiацiйному) способi тдведення теплоти, якi е базою для дiагностики i прогнозування теплообмiнних характеристик.
Doc. I.M. Ozarkiv - USUFWT
The main equations of heat and mass transfer in convective-radiation
veneer drying study
The main equations of heat and mass transfer in the process of wooden sheets drying combined (convective-radiative) method of heat feeding. These equations are recommended as the basis for heat and mass interchange forecast.
Теоретичш основи сушшня вологих тш базуються на теорп перенесения тепла i вологи, розроблено! О.В. Ликовим та його школою [1,2]. Хоча, окрем1 випадки розв'язання систем р1внянь перенесення тепла i маси, як i експериментальш дослщження впливу р1зних фактор1в на штенсившсть теп-ломасообмшу в процес сушшня р1зних матер1ал1в проведет 1.В. Кречето-вим, Ю.А. Михайловим, П. Д. Лебедевим, А.С. Пнзбургом, В.В. Красшковим, С.Г. 1льясовим, П.С. Серговським, Г.С. Шубшим, В.А. Книшем, О. Крше-ром, В.В. Красновим, М.Ю. Лур'е, П.В. Бшеем та багатьма шшими.
Тому зупинимося на основних висновках i положеннях теорп тепло-масообмшу, якi будуть мати пряме вiдношення до анашзу i розрахунку про-цесiв сушшня плоских листових матеpiалiв, зокрема й шпону. Особливу цш-нiсть будуть мати розв'язки дифеpенцiальних piвнянь тепло- й вологопере-несення, якi будуть виражеш в безpозмipнiй кpитеpiальнiй форм^ що дозволить повно i досить просто дослiдити вплив окремих паpаметpiв як на штенсившсть процесу сушiння, так i знайти сшввщношення мiж важливими теп-ломасообмшними характеристиками процесу сушiння. Адже обробка експе-риментальних даних в узагальнених безpозмipних змiнних дозволить перенести закономipностi одиничних дослiдiв на цш групи подiбних фiзичних
