CC BY
9
Лггература
1. Гинзбург А.С., Улумиев А.А., Васильева А.С. Методы сушки пекарских дрожжей// Пищепром: Обзор. - М.: ЦНИИТЭИ, 1970. - 40 с.
2. Сташславчук О.В., Ханик Я.М. Термолабшьт матерiали. Кiнетика конвективного сушшня// Хiмiчна промисловiсть Украши: Наук.-виробн. журнал. - 2005, № 2(67). - С. 36-38.
3. Лыков А.В. Теория сушки. - М.: Энергия, 1968. - 472 с.
УДК 674.02:621.923 Доц. О.А. Кйко, канд. техн. наук -НЛТУ Украти
ДОВЖИНА ШЛ1ФУВАННЯ ЗА ПЕР1ОД СТ1ЙКОСТ1 ЖОРСТКОГО АБРАЗИВНОГО ЦИЛ1НДРА У ПРОЦЕС1 КАЛ1БРУВАННЯ-ШЛ1ФУВАННЯ ДЕРЕВНОСТРУЖКОВО1
ПЛИТИ
Розроблена iмiтацiйна модель для визначення довжини процесу к^брування-шлiфування деревностружкових плит жорсткими абразивними цилшдрами за перiод стшкосп. Здiйснено порiвняльний аналiз роботи шструменпв iз врахуванням та без врахування флуктацп товщини плити.
Doc. O.A. Kyiko - NUFWT of Ukraine
Length of sanding for period of stability by rigid abrasive cylinders during
calibrating-sanding of particle board
The simulation model for definition of length calibrating - sanding process of particle board by rigid abrasive cylinder for period of stability is designed. The comparative operational analysis of tools with the registration and without the registration variability of particle board thickness is carried out.
Стабшьний рют темшв деревообробно! та меблево! галузей спричиняе постшне вдосконалення юнуючих технологш. Еколопчна та ресурсоощадна проблема замши масивно! деревини, як основного конструкцшного матер1алу у виробнищш мебл1в, виршуеться сьогодш зростаючими об'емами викорис-тання плитних деревних матер1ал1в.
Процес кашбрування (оброблення в розм1р за товщиною) деревностружкових плит е одним 1з найбшьш трудомютким, а вщтак таким, що потре-буе детального вивчення i удосконалення.
В Укра!нському державному лiсотехнiчному унiверситетi [1-4] роз-роблений i впроваджений у виробництво жорсткий абразивний цилшдр для здшснення процесу калiбрування шлiфування ДСП - ефективний замшник дорого! i малопродуктивно! шлiфувально!' шкурки. Недолiком проведених в УкрДЛТУ дослщжень iз вивчення особливостей роботи абразивних цилш-дрiв е те, що у них не враховано випадковий характер товщини оброблювано-го матерiалу. Натомють, iснуюча рiзнотовщиннiсть деревностружково! плити (результати попереднiх дослщжень показали, що рiзнотовщиннiсть ДСП тс-ля пресування може складати 3.. .4 мм) iстотно впливае на основш показники процесу оброблення.
Таким чином, завданням дано! роботи е встановлення основних зако-номiрностей роботи абразивного iнструмента у процес калiбрування-шлiфу-вання ДСП iз врахуванням флуктацi! товщини плити.
У результат обробки даних експерименту, проведеного на iмiтацiйнiй моделi (особливiстю iмiтацiйного моделювання можна вважати випадковий характер товщини плити) отримане рiвняння регресп у виглядi полiному другого порядку для визначення довжини шлiфування ДСП для випадку оброб-лення одним шлiфувальним агрегатом, що складаеться з двох симетрично розмщених абразивних цилiндрiв:
Ь = 1357,75 - 12987,36-Н + 42,69-8(Н) + 6771,07-Нн + 5366,50-У + 479,66-Уб + + 4211,82К - 3,39-Нц - 772,34-Н-8(Н) + 79,76-Н-Нн + 288,25-Н-У -
- 206,92-Н-Уб + 941,97-Н-К + 16,80-Н-Нц - 439,43-8(Н)-Нн + 2,674-8(Н)-У -
- 5,31-8(Н)-Уб - 30,45-8(Н)-К + 80,27-8(Н)-Нц - 515,38-Нн-У+ 149,03-Нн-Уб +
+ 594,86-Нн-К - 12,48-Нн-Нц + 42,43-У-Уб - 627,49-У-К - 2,31-У-Нц + + 368,21-Ув-К + 1,116-УБ-Нц - 40,57-К2-Нц - 51,73-Н2 - 7,96-8(Н)2 +
+ 334,79-Нн2 - 52,38-У2 - 12,94195-Уб2 + 15,51863-К22 - 0,16230-Нц2, (1)
де: Ь - довжина калiбрування шлiфування за перiод стiйкостi абразивного цилшдра, м; Н - середня товщина ДСП пiсля пресування, мм; 8(Н) - середне квадратичне вiдхилення товщини плити, мм; Нн - налагоджувальна товщина процесу оброблення - вщстань мiж абразивними цилiндрами, мм; У - швид-кiсть рiзання, м/с; У б - швидкiсть подачi, м/хв.; Нц - твердiсть абразивного цилшдра, МПа; К2 - коефiцiент зернистост шлiфувальних iнструментiв.
Рис. 1. Залежшсть довжини калiбрування-шлiфування ДСП абразивним цилтдрами за перюд стiйкостi Ь вiд середньо'1 товщини плити тсля пресування Нi середнього квадратичного вiдхилення товщини плити Б(Н):
налагоджувальна товщина Нн = 16,2 мм; швидк1сть подач1 Уз = 20,5 м/хв., швидк1сть р1зання У = 24 м/с; твердость абразивних инструментов Нц = 245 МПа; коефщент зернистости абразивних цилтдр1в Кг = 0,3
Збшьшення величини середньо! товщини плити ютотно зменшуе величину Ь (рис. 1). Це явище, на нашу думку, е беззаперечно обгрунтованим, ос-кшьки збшьшення величини Н призводить до збшьшення товщини стружки,
1-
0,1 0,2 0,3 0,4 0,5
Середне квадратичне вщхилення товщини плити Э(Н), мм
яка зiшлiфовуеться з оброблювано! поверхнi, що в свою чергу призводить до збшьшення сил рiзання та сприяе засалюванню робочо! поверхнi iнструмента.
Характер впливу величини середнього квадратичного вдаилення на довжину кашбрування-шшшфування залежить вщ величини середньо! товщи-ни плити (рис. 1). Якщо Н = 16,7 мм - спостершаемо зменшення довжини шлiфування iз ростом 8(И), а якщо Н = 17,5 мм - спостершаемо навпаки збшьшення величини Ь.
Характер впливу величини середнього квадратичного вдаилення на довжину шшфування за перiод стiйкостi абразивного цилшдра бiльш наглядно представлено на рис. 2.
1
Середне квадратичне вщхилення 8(Н), мм
Рис. 2. Залежшсть довжини калiбрування-шлiфування ДСП абразивним цилшдрами за перюд стiйкостi Ь вiд середнього квадратичного вiдхилення
товщини плити: — без врахування флуктаци товщини плити;-з урахуванням
флуктаци товщини плити; 1 - налагоджувальна товщина Нн = 16,41 мм; 2 - Нн = 16,20 мм; 3 - Нн = 15,99 мм; 4 - Нн = 15,78 мм; швидк1сть р1зання V = 24 м/с; швидк1сть подач1 Уз = 20,5 м/хв.; середня товщина плити тсля пресування Н = 16,7 мм; твердость абразивних инструментов Нц = 245 МПа; коефщент зернистости абразивних цилтдр1в Кг = 0,3
Для порiвняння, на цьому ж рисунку наведет значення величини Ь для випадку, в якому товщина плити до шлiфування-калiбрування вважаеться постшною величиною.
Збшьшення середнього значення плити шсля пресування до величини 17,5 мм спричиняе збшьшення величини стружки, яка зiшлiфовуеться з оброблювано! поверхш, що в результат кардинально змшюе картину впливу 8(И) на Ь (рис. 3). Змша величини налагоджувального розмiру абразивними цилш-драми) вщ 16,41 до 15,78 мм збшьшуе величину номшально! глибини шшфування (ця величина отримана, як половина рiзницi Н - Нн) вщ 0,545 до 0,86 мм.
Варiант, при якому середня товщина плити шсля пресування Н = 16,93 мм можна вважати перехщним, оскшьки тут спостершаемо вщносну постшшсть величини Ь iз збшьшенням величини 8(И) (рис. 4).
8000
S 7000
6000
К I I
га
m
>
■fr
~ 5000
э
га х
£ m о et
4000
3000
2000
0,10
0,20 0,30 0,40
Середне квадратичне вщхилення S(H), мм
0,50
Рис. 3. Залежшсть довжини калiбрування-шлiфування ДСП абразивним цилтдрами за nepiod emiÜKoemi L вiд середнього квадратичного вiдхилення
товщини плити: — без врахування флуктаци товщини плити;-з врахуванням
флуктаци товщини плити; 1 - налагоджувальна товщина Нн = 16,41 мм; 2 - HH = 16,20 мм; 3 - HH = 15,99 мм; 4 - HH = 15,78 мм; швидюсть р1зання V = 24 м/с; швидкость подач1 Vs = 20,5 м/хв.; середня товщина плити тсля пресування Н = 17,5 мм; твердость абразивних инструментов Нц = 245 МПа; коефщент зернистости абразивних цилтдров KZ = 0,3
12000
2 11000
К X X
Я
m
%
ё з
я
X
s
I
о d
10000
9000
8000 -
7000
6000
1
2
3
X"
4
0,10
0,20 0,30 0,40
Середне квадратичне вщхилення S(H), мм
0,50
Рис. 4. Залежшсть довжини калiбрування-шлiфування ДСП абразивним цилтдрами за перюд стiйкостi L вiд середнього квадратичного вiдхилeння товщини плити S(H): — без врахування флуктаци товщини плити;
-з врахуванням флуктаци товщини плити; 1 - налагоджувальна товщина
Нн = 16,41 мм; 2 - Нн = 16,20 мм; 3 - Нн = 15,99 мм; 4 - Нн = 15,78 мм; швидкость р1зання V = 24 м/с; швидкость подач1 Vs = 20,5 м/хв.; середня товщина плити тсля пресування Н = 16,93 мм; твердость абразивних инструментов Нц = 245 МПа; коефщоент зернистости абразивних цилтдров KZ = 0,3
Таким чином, в результат дослщжень нами встановлено, що характер впливу величини середнього квадратичного вдаилення товщини плити на довжину шлiфування залежить вщ величини Ин = (Н - Нн)/2:
• якщо Ин = 0,145... 0,460 мм - збшьшення середнього квадратичного вщхи-лення призводить до зменшення довжини шл1фування за перюд стшкосп абразивного цитндра;
• якщо Ин = 0,480.0,860 мм - збшьшення середнього квадратичного вщхи-лення призводить до зб1льшення довжини шл1фування за перюд стшкосп абразивного цилшдра;
• якщо Ин = 0,460.0,470 мм - збшьшення середнього квадратичного вщхи-лення не призводить до зм1ни величини довжини шл1фування за перюд стшкосп абразивного цил1ндра.
Для встановлення причин вище наведених наслщюв нами в результат iмiтацiйного моделювання отримано варiанти розподшу випадково! величини товщини плити для рiзних значень величин Н та 3(И).
Як видно з рис. 5, збшьшення середнього квадратичного вдаилення при Н = 16,7 мм призводить до збшьшення кшькост плит iз товщиною, близькою до середньо!', що на нашу думку, попршуе умови роботи шлiфу-вального шструмента i як наслiдок спричиняе зменшення довжини оброблен-ня (рис. 2).
16,0 16,5 17,0 17,5
Випадкова величина товщини плити Н, мм Рис. 5. Залежшсть частоти появи випадково'1 величини товщини плити Н вiд II значення длярiзних значень середнього квадратичного вiдхилення 8(Н):
налагоджувальна товщина НИ = 15,99 мм; середня товщина плити тсля пресування Н = 16,7 мм; об'ем досл1джуваног виб1рки N = 100
Навпаки, зменшення кшькост плит товщиною, близькою до середньо! iз зростанням 8(И) (рис. 6), iмовiрно, призводить до полегшення умов роботи абразивного цилшдра, що i визначае характер впливу середнього квадратичного вщхилення на величину Ь (рис. 3).
Справедливють зробленого нами висновку про наявшсть виршального впливу юлькосп плит iз товщиною, близькою до середньо! на працездатшсть абразивного шструмента тдтверджуе картина розподшу, представлена на рис. 7.
За умови, якщо Н = 16,93 мм, кшьюсть плит iз середньою товщиною не залежить вщ величини розсшвання (рис. 7), а тому збшьшення середнього квадратичного вщхилення не призводить до змши працездатност шлiфуваль-
ного шструмента, а отже i до змши довжини калiбрування-шлiфування (рис. 4). У результат попереднiх дослiджень, проведених на СП "1нтерплит" (м. Над-вiрна), ВАТ "Кроно-Львiв" (м. Кам'янка-Бузька), ВАТ "Костотльський завод ДСП", встановлено, що найбiльш розповсюдженим для кашбрування-шшшфу-вання ДСП е варiант, коли Ин = 0,480.. .0,860 мм (рис. 3).
30
20
(О I-
о
I-
о (О
т
10
0
16,5 17,0 17,5 18,0 18,5 19,0
Випадкова величина товщини плити Н, мм
Рис. 6. Залежшсть частоти появи випадковоХ величини товщини плити Н вiд II значення для рЬних значень середнього квадратичного вiдхилення 8(Н):
налагоджувальна товщина Нн = 15,99 мм; середня товщина плити тсля пресування Н = 17,5 мм; об'ем досл1джуваног виб1рки N = 100
30
20
я
I-
о
I-
о
я ^
10 0
15,5 16,0 16,5 17,0 17,5 18,0 18,5 Випадкова величина товщини плити Н, мм
Рис. 7. Залежшсть частоти появи випадковоХ величини товщини плити Н вiд ХХ значення длярiзних значень середнього квадратичного вiдхилення 8(Н):
налагоджувальна товщина Нн = 15,99 мм; середня товщина плити тсля пресування Н = 16,93 мм; об'ем досл1джуваног виб1рки N = 100
Як видно з рис. 3, для кожного значення налагоджувально! товщини каибрування-шшшфування юнуе визначена величина середнього квадратичного вдаилення, при якому довжина шлiфування за перюд стшкосл абразивного цилшдра е однаковою, як для варiанту, де враховують флуктащю товщини плити, так i для випадку, коли випадковий характер товщини плити не прий-
маеться до уваги. Мiсце на прямш збiльшення середнього квадратичного вщ-хилення вщ 0,1 до 0,5 мм ще! точки залежить вiд значення величини Нн, а от-же вщ величини номшально!" глибини шлiфування Ин при постiйнiй величинi середнього значення товщини плити Н. Так, збшьшення величини Ин вiд 0,545 до 0,860 мм змщуе абсцису точки перетину кривих залежност L = = f(S(H)) для випадюв наявностi i вiдсутностi флуктацп товщини плити вщ 0,21 до 0,33 мм.
Значення середнього квадратичного вщхилення в точщ перетину, що описане вище, можна вважати до деяко! мiри критичним, оскiльки в штерва-лi, де S(H)<S(H)кр довжина каибрування-шшшфування, визначена для реального випадку розсдавання товщини плити е меншою за довжину шлiфування, коли Н = const, а для штервалу, де S(H)>S(H)^ - спостерiгаемо протилежне явище: L(H = var)>L(H = const).
Рiзнi значення L(H = var) та L(H = const) на докритичнш та закритич-нш дiлянках, очевидно, пояснюеться тим фактом, що збшьшення середнього квадратичного вщхилення призводить до бшьш пологого характеру криво! розподiлу (рис. 5...7), що в свою чергу вирiвнюе умови роботи абразивного шструмента з точки зору зменшення штенсивност перепадiв Hmj„^ H та H^ Hmax. Оскшьки величина | L(H = var) - L(H = const) | е iстотною (так для випадку Нн = 15,78 мм: при S(H) = 0,1 мм ця рiзниця становить 1400 м (38 % вщ L(H = const), а при S(H) = 0,5 мм - 900 м (25 % вщ L(H = const)), li необхiдно враховувати для ощнки ефективностi процесу калiбрування-шлiфування.
Рис. 8. Залежшсть довжини калiбpування-шлiфування ДСП абразивним цилтдрами за nepiod cmiuKocmi L eid середньо'1 товщини плити мсля пресування Н i налагоджувально'1 товщини Нн: середне квадратичне в1дхилення товщини плити S(H) = 0,3 мм; швидк1стъ подач1 Vs = 20,5 м/хв., швидк1стъ р1зання V = 24 м/с; твердость абразивних инструментов Нц = 245 МПа; коефщент зернистости абразивних цилтдр1в KZi = 0,3
С
>-1-1-1-г 3000
15,8 16,0 16,2 16,4 16,6
Налагожувальна товщина Нн, мм
Збiльшення налагоджувального розмiру шлiфувального агрегата приз-водить до збшьшення довжини шлiфування за перюд стiйкостi (рис. 8), ос-кiльки аналогiчно до випадку зменшення середньо! товщини плити пiсля пре-сування спостершаеться зменшення товщини стружки, яка зiшлiфовуеться з оброблювано! поверхш.
Характер впливу величин швидкостi рiзання i швидкостi подачi на довжину шлiфування мае класичний вигляд (рис. 9), оскшьки тут наявнi ч^-ко вираженi дiлянки iнтенсивного спрацювання (самозагострювання) та заса-лювання. Зменшення швидкост подачi в даному випадку призводить до змь щення критично! точки влiво, причому за умови Уб = 14 м/хв., явно вираже-но! дiлянки iнтенсивного спрацювання взагалi не iснуе (рис. 10).
10000 8000 6000 4000 2000
га « 5
к с
I ,
и
га
С >5
Э ■ й га ° I Ч 5 О
т <и
Швидмсть подачi Ув, м/хв
Рис. 9. Залежшсть довжини калiбрування-шлiфування ДСП абразивним цилтдрами за перюд стiйкостi Ь вiд швидкост! рЬання V i швидкостi подачi Ув:
середня товщини плити тсля пресування Н = 17,1 мм; налагоджувальна товщина Нн = 16,2 мм; середне квадратичне вгдхилення товщини плити 8(Н) = 0,3 мм; твердость абразивних инструментов Нц = 245 МПа; коефщент зернистости
абразивних цилтдр1в Кг = 0,3
Рис. 10. Залежшсть довжини калiбрування-шлiфування ДСП абразивним цилтдрами за перюд стшкост! Ь вiд швидкост!рЬання V:
1 - швидк1сть подач1 Уз = 14м/хв.;
2 - швидк1сть подач1 Уз = 20,5 м/хв.; 3 - швидк1сть подач1
Уз = 27м/хв.; середня товщина плити тсля пресування Н = 17,1 мм; налагоджувальна товщина Нн = = 16,2 мм; середне квадратичне вгдхилення товщини плити 8(Н) = = 0,3 мм; твердость абразивних инструментов Нц = 245 МПа; 21 24 27 30 коефщент зернистости абразивних
Швидмстъ ртзання V, м/с цилтдр1в Кх = 0,3
Вщсутнють дiлянок засалювання (спадаючих виток криво! на рис. 9) у випадку, коли V = 30 м/с (максимальне значения з штервалу варшвання) i Vs = = 14 м/хв. (мшмальне значення з штервалу варшвання) пояснюеться явищем динамiчно! стшкосл абразивного цилiндра для випадку оброблення з макси-мальними швидкостями рiзання та сприятливими умовами роботи шлiфу-вального iнструмента внаслiдок мало! товщини стружки, що знiмаеться для випадку шлiфування-калiбрування з мiнiмальними швидкостями подачь
Наявнiсть реального розсiювання товщини плити порiвняно з оброблен-ням, при якому H = const не призводить до змши характеру залежноси довжини калiбрування-шлiфування за перiод стшкосп вiд швидкостi рiзання (рис. 11).
LU вид меть р1зання V, м/с Рис. 11. Залежшсть довжини калiбрування-шлiфування ДСП абразивним цилтдрами за перюд стiйкостi L вiд швидкостiрЬання V: — без врахування
флуктацп товщини плити;-з врахуванням флуктацп товщини плити;
швидк1стъ подач1 Vs = 20,5 м/хв.; середня товщина плити тсля пресування Н = 17,44 мм; налагоджувалъна товщина Нн = 15,7 мм; середне квадратичне водхилення товщини плити S(H) = 0,216мм; твердость абразивних инструментов
Нц = 245 МПа; коефщент зернистости абразивних цилтдров KZ = 0,3
Зпдно рис. 11, якщо середня товщина плити шсля пресування Н = 17,44 мм, налагоджувальна товщина HH = 15,7мм, а середне квадратичне вщхилення товщини плити S(H) = 0,216 мм, то довжина шшфування для реальних умов на-явност розсшвання е iстотно меншою за розрахункову довжину шшфування в процес оброблення плити постшно! товщини. 1гнорування цим фактом у ви-робничих умовах призведе, на нашу думку, до попршення якост оброблення.
Вплив твердосл абразивних шструменпв на величину L е подiбний до впливу швидкост рiзання на цю ж величину, оскшьки приблизно в серединi iнтервалу варшвання спостер^аемо наявнiсть максимуму (критична точка зпдно дослщжень [1-3]) та юнування характеристик спрацювання та засалю-вання (рис. 12).
Збшьшення лiнiйних розмiрiв абразивного зерна призводять до збшь-шення об'ему мiжзернових впадин, у якi накопичуються стружка та вщходи шлiфування в процес оброблення, що сприяе збiльшенню довжини шлiфу-вання за перiод стшкосп (рис. 12), причому вплив збшьшення коефiцiенту
зернистостi абразивних цилiндрiв К на величину Ь е значно iнтенсивнiшим за аналопчний вплив вiд збiльшення твердостi шлiфувальних цилiндрiв.
12000
306 \
^-1-1-1-- 4000
* 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5
га
п
га
1° С >5
3 Н
га и * °
а а ё £
Коеф1ц1ент зернистост1 цилшдр1в Кг
Рис. 12. Залежшсть довжини калiбрування-шлiфування ДСП абразивним цилшдрами за перюд стiйкостi Ь вiд коеф^енту зернистостi абразивних цилiндрiв К2i Х твердостi Нц швидк1стъ р1зання V = 24 м/с; швидк1стъ подач1 Уз = 20,5 м/хв.; середня товщини плити тсля пресування Н = 17,1 мм; налагоджувалъна товщина Нн1 = 16,45 мм; середне квадратичне в1дхилення
товщини плити 8(Н) = 0,3 мм
4000
3000 -
К I I
га
т
>
■а
с з
га £
*
т о
■=1 1000
2000
184
215 245 275
Тверд1сть абразивних цил1ндр1в Н, МПа
306
Рис. 13. Залежшсть довжини калiбрування-шлiфування ДСП абразивним цилшдрами за перюд стiйкостi Ь вiд твердостi абразивних цилiндрiв Нц: — без
врахування флуктацп товщини плити;-з врахуванням флуктацп товщини
плити; швидк1стъ подач1 Уз = 20,5м/хв.; середня товщина плити тсля пресуванняН = = 17,44 мм; налагоджувалъна товщина НН = 15,7 мм; середне квадратичне в1дхилення товщини плити Б(Н) = 0,216мм; коефщент зернистости абразивних цилтдр1в Кг = 0,3
0
Врахування факту наявност обов'язково! рiзнотовщинностi плити приз-водить до icTOTHoro заниження довжини шлiфування (рис. 13). OKpiM зменшен-ня реально! величини довжини шшфування, у випадку наявнocтi флуктаци тов-щини плити спостер^аеться зменшення дiлянки спрацювання та збiльшення дь лянки засалювання iз ростом твердост абразивних цилiндрiв (рис. 13).
Очевидно, наявшсть рoзciювання за даних умов негативно впливае на працездатнicть шлiфувальнoгo iнcтрумента, причому величина | L(H = var)-L(H = const) | збiльшуетьcя по мiрi зростання твердост (рис. 13).
Збiльшення лшшних рoзмiрiв абразивного зерна за умов наявност флуктацi! товщини плити так, як i у випадку H = const призводить до збшь-шення довжини шлiфування (рис. 14). На вщмшу вiд аналiзу характеру за-лежнocтi L = f(H^), у випадку змiни Kz крива значень величини L не змшюе
Коефщент зернистостi цилiндрiв Kz
Рис. 14. Залежшсть довжини калiбрування-шлiфування ДСП абразивним цилшдрами за nepiod cmiuKocmi L eid коеф^енту 3epH^mocmi абразивних
цилiндpiв Kz: — без врахування флуктаци товщини плити;-з врахуванням
флуктаци товщини плити; швидкостъ подано Vs = 20,5 м/хв.; середня товщина плити тсля пресування Н = 17,44 мм; налагоджувалъна товщина Нн = 15,7 мм; середне квадратинне водхилення товщини плити S(H) = 0,3 мм; твердость абразивних онструментов Нц = 245 МПа
Висновки
Вплив основних чинниюв на довжину процесу калiбрування-шлiфу-вання ДСП абразивними цилшдрами ютотно вiдрiзняетьcя вщ випадку, в яко-му товщина плити шсля пресування розглядаеться, як випадкова величина.
Наявшсть випадкового розсшвання для величини Н, як правило, призводить до зменшення величини основних показниюв калiбрування-шлi-фування.
Обгрунтування ефективност процесу калiбрування-шлiфування плит-них матерiалiв без врахування флуктаци !хньо! товщини призводить до ютот-ного спотворення результата.
Л1тература
1. Яцюк А.И. Новый абразивный инструмент для шлифования древесины. ДАН УССР. - 1961, № 11. - С. 35-39.
2. Яцюк А.И. Новый способ механической обработки древесины. - Львов: Высшая школа, 1975. - 253 с.
3. Грицышин С.И. Потай А.А. Особенности шлифования-калибрования плит из стеблей хлопчатника абразивными цилиндрами. Совершенствование технологии и оборудования лесопильно-деревообр. производств. Тез. докл. к научно-техн. конф. 21-25 сент. - Архангельск, 1992. - С. 39-40.
4. Кшко О.А., Грицюк Ю.1. Пор1вняльна оцшка юнематичних особливостей роботи жорстких та еластичних шл1фувальних шструменпв у деревообробщ// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2000, вип. 9.13. - С. 113-122.
УДК 519.853 Проф. К.1. Янгурський, канд. техн. наук;
доц. 1.В. Атаманова, канд. техн. наук; доц. В.М. Фаст, канд. техн. наук - НУ "Л.beiecbm полтехмка"
ОПТИМ1ЗАЦ1Я ПРОЕКТНИХ Р1ШЕНЬ У ЗАДАЧАХ ТЕПЛОФ1ЗИЧНОГО СИНТЕЗУ ТЕХН1ЧНИХ СИСТЕМ
Запропоновано процедури прийняття ршень, яю дають змогу проводити моде-лювання й аналiз теплових режимiв техшчних систем на рiзних рiвнях конструк-торсько'1 iерархii з врахуванням способу охолодження без лопчного обмеження на кшькють рiвнiв.
Prof. K.I. Yangyrskuy, doc. I.V. Atamanova, doc. V.M. Fast - NU "L'vivs'ka Politekhnika"
Project decision optimization for problems of thermophysical synthesis
of technical systems
The decision-making procedures for thermal regime modelling and analysis are proposed. These procedures allow to optimize the thermal subsystem models for different levels of design hierarchy accounting for the way of cooling free of constraints on level quantity.
Досягнення в галуз1 мшатюризаци електронних засоб1в (ЕЗ) поряд 3i ютотним зменшенням малогабаритних параметрiв конструкцш призводить до збшьшення питомоi об,емноi потужност тепловидшення, що викликае складну проблему забезпечення нормальних теплових режимiв ЕЗ. Ефектив-нiсть сучасних методiв забезпечення теплових режимiв значною мiрою зале-жить вiд прийнятих проектних ршень, зокрема вiд рацiонального (оптимального) розмщення складових частин конструкцш, що являе собою основу теп-лофiзичного проектування, спрямованого на формування (пошук) оптимального температурного поля.
Сучасш електронш комплекси i системи з конструктивноi точки зору характеризуються впорядкованою структурою з iерархiчною шдлеглютю складових частин. Звичайно розглядаються три основш iерархiчнi рiвнi: перший - електронш засоби у виглядi конструктивно завершених модулiв (ЕЗ-1), другий - блоки та прилади (ЕЗ-2), третш - шафи, стояки, пульти (ЕЗ-3).
Таким чином, розглядаеться задача розроблення математичних мето-дiв пошуку оптимальних проектних рiшень з врахуванням багаторiвневого
