CC BY
20
При виборi цштсно1 дисциплiни керiвництву необхщно здiйснити три "раунди ретельних MipKyBaHb". У ходi першого раунду "розумшня статус-кво" вище керiвництво повинне з'ясувати, яке нишшне положення компа-mi i чому воно таке. У другому раундi "реалiстичнi Bapiaffrn дiй" керiвництво переходить вiд аналiзу поточного стану до варiантiв дш у майбутньому. У хо-дi третього раунду "розробка докладних проек^в i прийняття важких рiшень" керiвники передають подальше проведення аналiзу командам - групам фахiв-цiв найвишо квалiфiкацii, кожна з яких займаеться розробкою одного з варь анлв. Завершивши роботу, групи представляють зв^и керуючим, що приймають кiнцеве ршення.
До середини 1990-х рр. з'явилися новi пiдходи до стратегii, що ставили шд сумнiв загалом традицiйний пiдхiд Трейсi i Вiрсема до конкуренцii. Це, зокрема, концепщя екосистеми Дж.Ф. Мура. У rami "The Death of Competition" (1996) Мур рекомендуе керiвництву розглядати себе як садiвни-ка, а навколишне дiлове середовище як екосистему. "Екосистема тд-приемства включае споживачiв, посередниюв, постачальникiв, власникiв, ш-ших защкавлених осiб, урядовi вiдомства, регулюючi установи, асощаци i, звичайно, саме шдприемство".
Для того щоб процвiтати, стверджуе Мур, необхщно розвивати "еко-лопчну свiдомiсть". Потрiбно визнати, що компашя iснуе у данiй екосистемi тдприемництва, i що керiвництву належить вадгравати роль садiвника, що формуе i реформуе цю екосистему за допомогою стратегii.
Наступниками Мура були А.М. Бранденбургер та Б. Дж.Нейлбафф. У свош пращ "Co-opetition" (1996) вони пропагують застосування Teopii' irop (математичного пiдходу до процесу прийняття ршень) до стратегii ведення бiзнесу. Автори стверджують, що бiзнес - це гра, але зi своею специфшою. "У бiзнесi, - говорять автори, - ваш усшх не припускае неодмшно!" невдачi iнших; переможцiв може бути багато...вам треба i конкурувати i спiвробiтничати в той же час". Змша гри в бiзнес здiйснюеться змiною ii складових частин:
• змши складу гравщв;
• додано!" вартосп;
• правил;
• тактик;
• масштабтв i рамок гри.
УДК634.0.61 Acnip. У.П. Федуник - УкрДЛТУ
ОБ'СКТИВНА НЕОБХЩШСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО АУДИТУ В УКРА1Н1
Наводяться об'ективш причини необхщносп еколопчного аудиту в Украш1. На-даеться визначення, мета, завдання та переваги впровадження екоаудиту в Укрш'ш.
Наук. кер1вник доц. С.1. Лебедевич, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
U.P. Fedunyk - USUFWT The objective necessity of inculcation of ecology auditing in Ukraine
The objective necessity of ecology auditing in Ukraine have been presented. The determination, aim, tasks and advantage of eco-auditing in Ukraine are taking in this article.
Благополуччя Укра1ни пов'язане з виршенням проблем перехщного перюду, розвитком державност та змщненням ii власного eK0H0Mi4H0r0 по-тенцiалу. Нинiшнiй же процес соцiально-економiчних перетворень вщбу-ваеться в екстремальних екологiчних умовах. Виходячи з цього, як ми вва-жаемо, одним i3 найскладнiших завдань перехiдного перюду е екологiчна ре-конструкцiя вше! господарсько!' дiяльностi в нашiй кра!ш з тим, щоб вона могла пдно увiйти в Свропейський союз. Проте m приеднання до Ради Свро-пи, нi пiдписання вЫх мiждержавних конвенцiй з охорони навколишнього се-редовища i вiдтворенню природних ресурЫв не скасовують i не здатш скасу-вати загальновизнаний офщшний мiжнародний статус Укра!ни як зони еко-логiчного лиха.
В Укра!ш робляться певнi кроки в напрямi подолання еколопчно!" кри-зи. Так, розроблено "Концепцш сталого розвитку Украши", прийнято на на-цiональному рiвнi мiжнароднi стандарти:
• ДСТУ ISO-14001-97 "Системи управл1ння довкшлям. Склад та опис елемен-т1в i настанови щодо !х застосування";
• ДСТУ ISO-14004-97 "Системи управлiння довкшлям. Загальт настанови щодо принцип1в управлшня, систем та засобiв забезпечення";
• ДСТУ ISO-14010-97 "Настанови щодо здшснення еколопчного аудиту. За-гальнi принципи";
• ДСТУ IS0-14011-97 "Настанови щодо здшснення еколопчного аудиту. Про-цедури аудиту. Аудит систем управлiння довкшлям";
• ДСТУ IS0-14012-97 "Настанови щодо здшснення еколопчного аудиту. Ква-лiфiкацiйнi вимоги до аудиторiв з екологи".
Це дае змогу Укра!ш долучитися до заход1в европейських кра!н у справ1 охорони навколишнього середовища.
Еколопчне аудитування, яке оформилося як специф1чний вид д1яль-ност в розвинутих промислових кра!нах два десятир1ччя назад, в Укра!ш сьогодш проходить етап становлення. У наш час юнуе багато р1зних визна-чень еколопчного аудиту. М1жнародна оргашзащя з1 стандартизаци дае таке тлумачення термшу: "Еколопчний аудит - це документально оформлений систематичний процес перев1рки, який включае збирання та об'ективне ощ-нювання доказ1в аудиту для встановлення вщповщносп визначених вид1в дь яльност^ заход1в, умов, системи управлшня навколишшм середовищем та ш-формацп з цих питань критер1ям аудиту, а також який включае передавання результата перев1рки замовниковГ' [2]. Таким чином, екоаудит - це незалеж-на перев1рка еколопчност господарсько! д1яльност1 ддачого шдприемства, охорони навколишнього середовища з метою ii достов1рност1, повноти, ре-альност вщповщносп природоохоронному законодавству, регламентуючим актам i вироблення рекомендацш з1 зниження фактичних i потенцшних еко-лопчних i фiнансових збиткiв та еколопчних витрат.
232
Збiрник науково-технiчних праць
Еколопчний аудит здшснюе контроль за формуванням еколопчних витрат за мiсцем !х виникнення з виявленням вiдхилень вщ нормативiв, стан-дартiв, вимог i планових завдань, як регламентують природокористування, а також виявлення екстенсивних та штенсивних факторiв i резервiв еколопчно! дiяльностi пiдроздiлiв шдприемства. Врештi, екоаудит мае на мет встановлен-ня достовiрностi, точностi, повноти та об'ективност екологiчного забезпечен-ня природоохоронно! дiяльностi на пiдприемствах i органiзацiях вимогам зако-нодавства, нормативно-технiчним документам, еколопчним критерiям, стандартам i нормативам еколопчно! безпеки, в результатi негативного впливу господарсько! дiяльностi на навколишне середовище i здоров'я населення. [1] За видами екоаудит подшяють на обов'язковий та iнiцiативний. Обов'язковий екологiчний аудит провадять:
• при реал1заци мiжнародних зобов'язань у сфер1 охорони навколишнього се-редовища;
• за дорученням державних оргатв;
• при реал1заци процедури банкрутства;
• для врахування еколопчного фактора при приватизаци державних тд-приемств;
• при тдготовщ та обгрунтувант швестищйних проекив 1 програм, коли це передбачено умовами швестування тощо.
Цей вид еколопчного аудиту може здшснюватися за ршенням державно! еколопчно! експертизи, а також у процес процедури оцiнки впливу пiдприемства, споруди чи проекту на навколишне середовище.
1шщативний аудит провадиться за ршенням керiвникiв пiдприемств та органiзацiй. При цьому, основна вщмшшсть екоаудиту вщ iнших видiв аудиту полягае у вщсутност регламентованих процедур i стандар^в здiйснення програм аудиторських перевiрок.
Також, розрiзняють внутрiшнiй i зовнiшнiй екоаудит. Внутршнш аудит мае добровiльний характер i провадиться за iнiцiативою самого тд-приемства. Зовнiшнiй аудит, як правило, е обов'язковою процедурою.
Еколопчний аудит суттево доповнюе загальну характеристику тд-приемства, скерований на аналiз еколого-економiчного рiвня виробництва i, при цьому, виршуе наступнi завдання:
• отримання достов1рно! шформаци про даяльтсть суб'екпв господарювання в сфер1 природокористування та охорони навколишнього середовища, тдвищен-ня !хньо! конкурентоспроможносп на свгтовому ринку за рахунок впроваджен-ня еколопчно чистих технологш та еколопчного маркування продукци;
• сприяння суб'ектам господарсько! д1яльност1 в самостшному регулювант еколопчно! полпики, формувант прюритет1в у здшснент запобiжних захо-д1в, спрямованих на виконання еколопчних вимог, норм 1 правил;
• використання м1жнародних принцитв, методв 1 процедур еколопчного аналзу;
• зниження фшансового ризику господарсько! д1яльност1, страхових 1 фшансо-во-кредитних оргатзацш;
• п1дготовка фах1вц1в з еколопчного бухгалтерського облшу та аудиту;
• штеграц1я д1яльност1 в сфер1 навколишнього середовища з шшими сферами д1яльност!
Необхiднiсть застосування екоаудиту е особливо очевидною в процесi приватизаци державних пiдприемств, аудит нерухомостi, технологiчних про-цесiв i виробництв, установленнi вiдповiдальностi за екологiчнi збитки, у системi екологiчного страхування, при розглядi заявок на видавання лщензш для екологiчного обгрунтування швестицшних проектiв тощо.
Екоаудит виступае як дiева допомога при проведеннi комплексного еколого-економiчного аналiзу господарсько! дiяльностi тдприемства. Так, систематизованi результати екологiчного аудиту виробничо! дiяльностi, який здiйснювався квашфшованими експертами за участю спецiалiстiв самого тдприемства, представляють вичерпну шформащю про якiснi i кiлькiснi характеристики матерiальних потокiв з врахуванням еколопчних факторiв у процес виробництва готово! продукци та послуг. В процес здiйснення еколого-економiчного аналiзу проводиться оцiнка ефективностi заходiв з охорони навколишнього середовища з точки зору кшцевих показникiв господарсько! дiяльностi та фiнансового стану тдприемства.
При проведенш екологiчного аудиту отримаш результати дозволяють не тiльки продiагностувати оцiнку еколого-економiчного рiвня виробництва в майбутньому, але i сформулювати певну думку про наявт екологiчнi проб-леми i конкретизувати шляхи !х вирiшення. Екоаудит дае можливiсть вияви-ти диспропорций якi склались мiж господарською дiяльнiстю суб'екта та охо-роною природного середовища та виявити причини, а також встановити ос-новт тенденци еколого-економiчного розвитку тдприемства i виробити мiри оптимального досягнення рiвноваги економiчних та екологiчних штереЫв.
Розвиток i застосування екологiчного аудиту за кордоном обумовлеш екологiчним законодавством, унiфiкацiею вимог i стандартiв у сферi торгiвлi, кредитно! i фшансово! полiтики. 1х невиконання може бути причиною знач-них фiнансових та шших втрат.
Поряд з тим необхщно констатувати, що, коли за кордоном екоаудит став реальним важелем управлшня, то в Укра!т робота з формування правовой нормативно! бази в цш сферi тшьки починаеться. Необхiдно розробити систему впчизняного екологiчного аудиту, яка була б адаптована до сьогод-нiшньо! ситуаци в Укра!нi, та вiдповiдала б мiжнародним стандартам.
Таким чином, впровадження екоаудиту в Укра!ш е не лише об'ективно необхiдним, але й актуальним. Воно дозволить пiдвищити рiвень безпеки життедiяльностi в нашiй кра!ш та iнвестицiйнiй привабливостi пiдприемств, тдвищити !х еколого-економiчну ефективнiсть.
Л1тература
1. Галушкина Т.П., Крутякова В.И. Экологическая политика и механизм ее реализации на региональном уровне. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1999.
2. ДСТУ ISO-14010-97 "Настанови щодо здшснення еколопчного аудиту. Загальш принципи".
3. Максим1в Л.1. Еколопчний аудит як шструмент менеджменту довкiлля// Науко-вий вюник. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.
4. Мишенин Е.В. Эколого-экономические проблемы природопользования в лесном комплексе/ Под ред. д-ра экон. наук, акад. УЭАН Я.В. Коваля. - Сумы: ИПП "Мрия-Г'ЛТД, 1998.
234
Збiрник науково-техшчних праць
5. Пунько Б. Проблеми еколого-економiчного менеджменту довкшля// Економша Украши. - 2001, № 8.
6. Трегобчук В., Веклич О. Необхщнють еколого-економiчноi моделi ринкових реформ в Укршш.// Економiка Украши. - 1997, № 4.
УДК 630*624 Асист. В.З. Холявка - УкрДЛТУ
КОНКУРСН1 УМОВИ РЕАЛ1ЗАЦ11 Л1СОВИХ РЕСУРС1В ДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ НА ТОРГАХ
З метою отримання додаткового доходу тдприемствами лiсового господарства через реалiзацiю стиглих лiсiв на конкурсних умовах запропоновано формулу розра-хунку суми коренево'1 плати за деревину люових порiд на окремш лiсосiцi. Наведено методику проведення люових торпв.
V.Z. Holyavka - USUFWT
Competitive principles of realization of forest resources of state significance at the auctions
With the purpose of obtaining additional income by forest enterprises by means of mature forests realization under competitive conditions, this article proposes the formula of the sum calculation of the stumpage price on the wood of forest species on the given cutting area and gives the methodic of forest auctions realization.
В Укршш здшснюеться перебудова економжи на принципах ринково" економiчноi системи господарювання. Одшею з форм реашзацп люових ре-суршв постшним i тимчасовим люокористувачам е ix продаж на конкурсних засадах (торгах).
Зпдно Люового кодексу Украши, прийнятого Постановою Верховно!" Ради Украши 21 сiчня 1994 року, користування земельними дшянками люо-вого фонду може бути постшним або тимчасовим.
У постшне користування земельш дiлянки лiсового фонду надаються спещашзованим лiсогосподарським пiдприемствам, iншим шдприемствам, установам, органiзацiям, в яких створено спещашзоваш пiдроздiли для ве-дення люового господарства. У тимчасове користування за погодженням з постшними люокористувачами земельнi дiлянки лiсового фонду можуть на-даватися пiдприемствам, установам, оргашзащям, об'еднанням громадян, ре-лiгiйним оргашзащям, громадянам Украши, iноземним юридичним особам та громадянам для спецiального використання люових ресуршв, потреб мис-ливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреацшних, спортивних i туристичних цiлей та проведення науково-дослщних робiт.
Плата за спецiальне використання деревини вщ рубань головного користування i живицi справляються за "Таксами на деревину люових порщ, що вщпускаються на пнi, i на живицю", якi затвердженi Постановою Кабше-ту Мiнiстрiв Украши 20 Ычня 1997 року, № 44. H^i лiсовi такси за своею бу-довою нагадують попереднiй прейскурант 07-01-02. Як нов^ так i старi лiсовi такси побудованi на теоретичних засадах, притаманних адмшютративно-ко-манднш системi господарювання. Вони не стимулюють ращональне викорис-
