CC BY
26
Орипнальш дозддження
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 623.459.4+615.9+378.046.4 DOI: 10.22141/2224-0586.7.94.2018.150819
Курдль Н.В.
ДП «Науковий центр превентивно! токсиколог!!, харчово! та х/м/чно! безпеки ¡мен1 академка Л.1. Медведя Мнстерства охорони здоров'я Укра!ни», м. Ки!в, Укра!на
Про дощльшсть впровадження циклу спещальноТ шдготовки лiкарiв-токсикологiв на тему «Жмкати подвшного призначення як потенцiал для створення сучасноТ хiмiчноТ зброТ»
Резюме. Актуальтсть. Хiмiкатu подвшного призначення та 1х потенцшний вплив е постшним об'ектом спостереження з боку багатьох мiжнародних оргатзацш, однак дана шформащя доа не знайшла належного вiдображення у навчальних програмах тдготовки вшськових токсикологiв. Мета. Пдтвердження актуальностi розширення спектра знань з токсикологи хiмiкатiв подвшного призначення та розробки циклу тематичного удосконалення з цього питання. Матерiали та методи. Проаналiзовано матерiали Оргатзаци iз заборони хiмiчноi збро1, Австралшсько1 групи, Оргатзаци з безпеки та ствробшництва в €врот з питань мiжнародного регулювання хiмiчноi та токсичноi зброi. Результати. Автором узагальнено ключовi компоненти системи мiжнарод-ного нагляду за хiмiчними речовинами, що можуть бути застосоват як компоненти хiмiчноi зброi, надано характеристику хiмiкатiв подвшного призначення. Наведено списки хiмiкатiв, що тдроз-дыяються залежно вiд ступеня потенцшного ризику та масштабу комерцшного застосування. Пдкреслено, що в навчальних програмах пiслядипломноi тдготовки вшськових лiкарiв переважно придыяеться увага вивченню зброiмасового ураження на основi методологи, розробленоi ще за ча-ав Другоi свiтовоi вшни. З огляду на вищезазначене снуе потреба перегляду навчальних програм пiслядипломноi тдготовки вшськових лiкарiв з метою створення можливостi здобуття слухачами знань iз токсикологИхiмiкатiв подвшного призначення та сучаснихмiжнародних норм iх спостереження та регуляци. Висновки. В сучасних умовах снуе потреба удосконалення навчальних програм пiслядипломноi тдготовки вшськових лiкарiв в аспектi вивчення токсикологи хiмiкатiв подвшного призначення та мiжнародних норм iх контролю.
Ключовi слова: хiмiкати подвшного призначення; тслядипломна тдготовка
Вступ
У сучасному свт нас оточують xiMi4Hi речовини та 1х сполуки, загальна кшьюсть яких вже переви-щила 87 мшьйошв найменувань, величезна юль-юсть з яких мае безпосереднш вплив на здоров'я людини, середовище життед1яльносп та бюсферу.
Останшм часом м1жнародними регуляторами, зокрема Оргашзащею iз заборони хiмiчноl збро! (OPCW), Австралшською групою (The Australian Group), Оргашзащею з безпеки та сшвробггництва в бврош (OSCE), все бшьше уваги придшяеться хiмiкатам подвшного призначення, що широко за-
стосовуються у промисловосп, але, за певних умов, можуть бути використаш як xiMi4Ha зброя.
1нформац1я щодо хiмiкaтiв подвшного призначення е у вщкритому достуш, постшно оновлю-еться, але не знаходить належного вщображення у навчальних програмах шслядипломно! тдготовки вшськових лiкaрiв.
Протягом багатьох десятилиъ у навчальних програмах до - та шслядипломно! шдготовки вшськових лiкaрiв увага придшяеться вивченню збро! масового ураження, зокрема хiмiчно! збро!. Однак викла-дення навчального мaтерiaлу побудовано на основi
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» (<Medicina neotloznyh sostoanij»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Курдть Наталiя Вгталпвна, кандидат медичних наук, старший науковий спiвробiтник, ДП «Науковий центр превентивно! токсикологи, харчовоТта МчноТ безпеки iменi академiка Л.1. Медведя Мiнiстерства охорони здоров'я УкраТни», вул. ГероТв Оборони, 6, м. КиТв, 03680, УкраТна; e-mail: kurdil_nv@ukr.net For correspondence: Natalia Kurdil, PhD, Senior Research Fellow, State Enterprise "L.I. Medved Scientific Center of Preventive Toxicology, Food and Chemical Safety of the Ministry of Health of Ukraine", Heroiv Oborony st., 6, Kyiv, 03680, Ukraine; e-mail: kurdil_nv@ukr.net
методологИ, сфopмoванoï ще за 4aciB Дpугoï cbîtoboï вiйни, що не змшювалася понад 50 роюв. Як насль док, навчальний матеpiал розкривае далеко не Bei аспекти сучаснoï збpoï масового ураження, xiмiчнoï збро'^ хiмiчних речовин пoдвiйнoгo призначення та м1жнародш механiзми ïx контролю.
Метою дослщження е пiдтвеpдження актуальной! розширення спектра знань i3 токсикологИ xi-мiкатiв пoдвiйнoгo призначення та розробки циклу тематичного удосконалення для вшськових лжа-piв piзниx спещальностей як компонента загально! програми пiслядиплoмнoï пiдгoтoвки лiкаpiв, що здiйснюеться кафедрою вiйськoвoï токсиколог^, pадioлoгïï та медичного захисту Украшсь^ вш-ськoвo-медичнoï академИ.
Матерiали та методи
Пpoаналiзoванi матеpiали iнфopмацiйниx бюле-тенiв OPCW, пpес-pелiзи The Australian Group, ма-теpiали м1жнародних кoнфеpенцiй OSCE за останш 10 poкiв щодо питань м1жнародного регулювання xiмiчнoï та to^^toï збро! Узагальнено ключoвi компоненти системи глобального нагляду за xiмiч-ними речовинами, що можуть бути застoсoванi як компоненти xiмiчнoï збро!
Результати та обговорення
Спостереження за xiмiкатами, яю можуть бути викopистанi як xiмiчна зброя або ïï компоненти, е актуальною мгжнародною проблемою.
Конвенц1я про xiмiчну зброю (Convention on the Prohibition of the Development, Production, Stockpiling and Use of Chemical Weaponsandontheir Destruction, далi — Конвенц1я) — це мгжнародний дoгoвip в рамках ОргашзацИ Об'еднаних Нацiй у галузi контролю озброень, що мае на мет повну за-борону виробництва i використання xiмiчнoï збpoï з огляду на ïï шкщливють для дoвкiлля i здоров'я лю-дини, а також визначае зобов'язання держав-учас-ниць у цiй сфеpi [1].
Кoнвенцiю, пщписану вiд iменi Украши 13 сiчня 1993 року в м. Парит, в Укра'т ратифжовано Законом Украши № 187-XIV вiд 16 жовтня 1998 року. До серпня 2010 року 188 держав е учасниками ^eï кoнвенцïï [2].
Контроль за дотриманням статей Кoнвенцïï здiйснюeться Оpганiзацieю iз заборони xiмiчнoï збpoï (The Organisation for the Prohibition of Chemical Weapons, далi — ОЗХЗ), що виступае як м1жнарод-ний правовий майданчик для уточнення положень Кoнвенцïï. Кpiм того, opганiзацiя проводить ш-спекцИ вiйськoвo-пpoмислoвиx oб'eктiв з метою забезпечити виконання вимог Кoнвенцïï крашами-учасницями.
Конвенц1я мiстить низку положень, що безпо-середньо стосуються xiмiчнoï пpoмислoвoстi. Документ не тшьки наказуе знищити i заборонити xiмiч-ну зброю та пов'язаш з нею об'екти, а й встановлюе обмеження на м1жнародну тopгiвлю токсичними xiмiкатами i прекурсорами, що можуть бути використаш для вiйськoвиx цшей.
Заходи щодо монiторингу та перевiрки, якi пе-редбаченi Конвенцieю, включають надання декла-рацiй до широкого спектра х1мжапв рiзного ко-мерщшного значення, а також проведення ОЗХЗ шспекщш об'eктiв, де цi хiмiкати виробляються, переробляються або споживаються. Техшчний се-кретарiат ОЗХЗ працюе над тим, щоб не допускати невиправданого втручання в законну хiмiчну дГяль-нiсть i звести до мтмуму незручностi для держа-ви-учасницi, пГдтримуючи при цьому дieвий рiвень контролю.
1нша мГжнародна органiзацiя — Австралiйська група е неформальним форумом держав, яю шляхом узгодження правил експортного контролю прагнуть не допустити, щоб експортна торпвля сприяла роз-робцi та поширенню хГмГчно! i бюлопчно! збро! [3].
Координацiя заходiв щодо контролю нащюналь-ного експорту допомагае кра!нам — учасницям Австралшсько! групи в повному обсязi виконувати сво! зобов'язання вщповщно до КонвенцГ! iз заборони х1мГчно! збро! та КонвенцГ! щодо заборони бюлопчно! г токсично! збро!.
Конвенцiя про заборону розробки, виробництва та накопичення запасГв бактерюлопчно! (бюлопчно!) Г токсично! збро! та про !х знищення (далГ — КБТЗ) стала першим мГжнародним договором про роззброення, що забороняе виробництво цГлого класу озброень, а и пГдписання стало результатом багаторГчних зусиль мГжнародно! спГльноти щодо створення правово! бази, яка доповнюе собою Же-невський протокол (1925) [4].
КБТЗ була вщкрита для пГдписання 10 квГтня 1972 р. Г набула чинносп 26 березня 1975 р., коли 22 держави передали на зберГгання сво! документи про ратифГкацГю Генеральному секретарю ООН. У наш час и учасниками е 163 держави, якГ зобов'язалися не розробляти, не виробляти Г не накопичувати бю-лопчну зброю (далГ — БЗ). Однак вщсутшсть меха-нГзму перевГрок обмежила ефектившсть виконання положень КонвенцГ! [5, 6].
ХГмжати подвГйного призначення е важливим компонентом мГжнародного контролю через те, що крГм !х промислового та шшого використання, не забороненого Конвенщею, окремГ хГмГкати можуть використовуватися безпосередньо у виробнищга хь мГчно! збро!.
Наприклад, тГодиглГколь е компонентом чорни-ла для фломастерГв Г одночасно прекурсором отруй-них речовин, що можуть бути використаш у ство-реннГ Гприту.
ЦГанГстий водень широко застосовуеться у ви-робнищтвГ нейлону, разом Гз тим е сильною отруй-ною речовиною та може використовуватися для виробництва нервово-паралГтично! отруйно! речо-вини — табуну.
Щанщи мютяться в багатьох фарбувальних речо-винах Г барвах; трихлорид фосфору застосовуеться у виробнищтвГ мастильних матерГалГв Г пестищидГв, але разом Гз тим е прекурсором для хГмжапв, що можуть бути використаш для виробництва нервово-паралГтично! отруйно! речовини — "УХ.
Слщ зазначити, що обладнання на деяких об'екгах хiмiчного виробницгва гакож можна вважаги облад-нанням подвiйного призначення, тому що його можна переобладнати для виробницгва х1мГчно! збро! або й прекурсорiв, тому списки товарiв i гехнологiй подвiйного призначення е предметом посгiйного ви-вчення та контролю з боку Австралшсько! групи.
Конвенцiя вимагае формування перелЫв про-мислових об'екгiв, якi виробляють, переробляють або споживають хiмiкаги як подвшного призначення, так i iнших, у обсягах бГльших, нгж встановлено граничними значениями, а також проведения на цих об'ектах регулярних шспекцш. Залежно вщ ступеня ризику хГмГчно! речовини i масштабу и комерцiйного застосування хiмiкати розподГляються на три списки, що е невщ'емною частиною Конвенцп (табл. 1).
Списки знаходяться в додатку, i кожен iз них мю-тить перелж токсичних хiмiчних речовин i прекур-сорiв iз вiдповiдними реестрацшними номерами. На сайтi ОЗХЗ е база даних, в якш перераховано до 32 000 х1мжапв, але це лише невелика частина вах можливих хiмiчних речовин, наприклад, окремi по-лiцейськi засоби (сльозогiнний газ, перцевий аеро-золь) не включеш до спискiв.
У Списку № 1 перераховаш хiмiкати, що явля-ють собою найбiльший ризик i мають високий по-тенцiал використання в дiяльностi, що забороня-еться Конвенщею. Цi хiмiкати мало або зовам не застосовш для мирних щлей у комерцiйнiй або про-мислово! дiяльностi.
Серед них е х1мжати, що в дiйсностi були зро-бленi, накопиченi або використаш як зброя: VX, зарин, шрит, бiологiчнi токсини (рицин i сакси-токсин). У Списку № 1 також перераховаш хГмь кати-прекурсори, яю можуть бути використанi на завершальному единому техиологiчному етапi ви-робництва будь-яких токсичних хiмiкатiв, пере-рахованих у даному Списку. Заключний етап ви-робництва не обов'язково повинен проходити в лабораторп; критерп для Списку № 1 також вклю-
^т
чають тi етапи, якi фактично спостерпаються всере-динi самих боеприпаав i включають в себе бшарш збройовi компоненти, такi як DF (прекурсор для зарину i зоману) i QL (прекурсор для \Х).
Хiмiкати Списку № 1 дозволяеться виробляти, придбавати, зберпати, передавати або використову-вати тiльки в шлях, що не забороняються Конвенщею, та в кiлькостях, що виправдаш виключно для цих щлей.
Сукупна кiлькiсть хiмiкатiв Списку № 1, наяв-них у державi — учасницi Конвенцп, не повинна перевищувати одше! тонни, а виробництво може здшснюватися тГльки на об'ектах, що передбачеш Конвенцiею.
Кожна держава-учасниця може мати лише один невеликий за масштабами об'ект, де хiмiкати Списку № 1 можуть бути використаш виключно пщ час проведення 1х дослiджень (медичних, фармацев-тичних або розробки систем захисту). КрГм того, хiмiкати Списку № 1 можуть бути застосоваш в до-слiдженнях на Гнших об'ектах, але в обсягах, що не перевищують 10 кiлограмiв на рж
Також у Конвенцп зазначено, що синтез (або виробництво) х1мжапв Списку № 1 дозволяеться в краш в юлькосп 100 грамiв на рж (у дослГдних, медичних або фармацевтичних цГлях), але не бГльше 10 кiлограмiв на рж у розрахунку на один виробничий об'ект. Синтез хГмжапв Списку № 1 для дослщниць-ких, медичних або фармацевтичних щлей у сукуп-нш кГлькостГ менше 100 грамГв на рГк у розрахунку на один об'ект дозволено проводити в лабораторь ях, що не шдпадають тд дГю будь-яких зобов'язань, пов'язаних з оголошенням або перевiркою. Кожна кра!на-учасник повинна подати первинну деклара-цГю про об'екти Списку № 1 до ОЗХЗ протягом 30 дшв Гз дня ратифжаци Конвенщею, а первинш де-кларацп про новГ об'екти, де можуть бути застосоваш хГмжати Списку № 1, подаються не менше нгж за 180 дшв до початку !х експлуатацГ!. СекретарГат ОЗХЗ повинен бути прошформований про передачу
Таблиця 1. Списки х'1м'1кат1в, що пщроздшяються залежно в'щ ступеня потен^йного ризику та масштабу комерц!йного застосування й е невщ'емною частиною Конвенцп'
Список Загальн критерп включення Токсичш хiмiкати Прекурсори
№ 1 Розроблеш, виготовлеш, накопичеш або були використаш як хiмiчна зброя. Являють собою високий ступiнь ризику для предмета та мети Конвенцп через токсичнють або схожiсть з шшими токсичними хiмiкатами СпискУ № 1. Використовуються на завершальному етапi створення будь-якого токсичного хiмiкату Списку № 1. Майже або зовам не можуть бути застосоваш в незаборонених цтях Зарин VX 1прит Рицин DF QL Хлорозарин
№ 2 Являють собою значний ризик для предмета та мети Конвенцп через своТ смертоносш та/або Ыкапаситантш властивостi. Використовуються на завершальному етап створення, або е важливими для виробництва будь-якого з хiмiкатiв Списку № 1 або частини А Списку № 2. Не виробляються у великих комерцмних ктькостях для цтей, що не заборонен Конвенцiею Амiтон BZ Тюдиглколь Хiнуклiдин-3-ол
№ 3 Зробленi, накопиченi або використаш як хiмiчна зброя. Являють собою ризик для предмета та мети Конвенцп через своТ смертоносш та/або шкапаситантш властивостк Важливi для виробництва одного або бтьше хiмiкатiв Списку № 1 або частини В Списку № 2. Можуть вироблятися у великих комерцмних ктькостях для цтей, що не забороняються Конвенщею Фосген ^анютий водень Оксихлорид фосфору
хiмiкатiв Списку № 1 мгж державами-учасниками за 30 днiв до будь-яко! передачi. Виняток становить сакситоксин (речовина паралгтично! дИ), необхщ-нгсть в якому може виникнути в надзвичайнгй си-туацг! для встановлення дiагнозу отруення молюс-ками. Повщомлення про передачу сакситоксину в кглькостг до п'яти мiлiграмiв надаеться до моменту передача Передача хiмiкатiв Списку № 1 державам, якг не е учасниками КХЗ, заборонена. 1нспекцГ1 ОЗХЗ проводяться на об'ектах Списку № 1 для того, щоб пгдтвердити, що хГмгкати та 1х обсяги зазначенг достовгрно, що неоголошенг хгмгкати не виробля-ються, хгмгкати не передавалися на забороненг цГлг г що 1х сукупна кглькгсть не перевищуе тонни.
У Списку № 2 перерахованг токсичнг хгмгкати та прекурсори, що, маючи властивостг гнкапаситантгв або потенцгйно смертельних отрут, можуть бути ви-користанг як хгмгчна зброя. Такг прекурсори можуть використовуватися на завершальному етапг ство-рення будь-яких хгмгкатгв Списку № 1 або токсич-них хгмгкатгв Списку № 2 або бути важливими для 1х виробництва. Хгмгкати Списку № 2 не виробляють-ся у великих кглькостях в комерцгйних або гнших цглях, але можуть використовуватися для виробни-цтва гнсектицидгв, гербгцидгв, мастильних речовин або фармацевтично! продукцг!.
Хгмгкати Списку № 3 схожг з хгмгкатами Списку № 1 у тому, що багато з них накопиченг або вико-ристанг як хгмгчна зброя, але розргзняються тим, що найчастгше виробляються великими комерцгйни-ми партгями для цглей, якг не забороняються Кон-венцгею. Вони можуть являти собою ризик через 1х токсичнгсть або через 1х значення у виробництвг будь-яких хгмгкатгв, перелгчених у Списку № 1, або прекурсоргв, перелгчених у Списку № 2. Прикладом е фосген, який широко використовувався як хгмгчна зброя в роки Першо! свгтово! вгйни, але, кргм того, застосовуеться у виробництвг пластмас, пестицидгв г у фармацевтицг.
Сукупнг нацгональнг данг про кглькгсть кожного з хгмгкатгв, вироблених, перероблених, спожитих, гмпортованих г експортованих за попереднгй ргк, повиннг бути поданг в ОЗХЗ протягом 30 днгв гз дня набрання чинностг Конвенцгею для вгдповщно! дер-жави-учасницг, а пгсля набрання чинностг щоргчно, не пгзнгше нгж через 90 днгв пгсля закгнчення кожного календарного року.
Вимоги до оголошень вгдносяться до виробничих зон, де були зробленг, переробленг або спожитг хгмг-кати Списку № 2 у кглькостях, що перевищують один кглограм токсичних хгмгкатгв спецгального призна-чення, 100 кглограмгв гнших токсичних хгмгкатгв або одну тонну хгмгчних прекурсоргв за будь-який з трьох попереднгх рокгв, або до об'ектгв, де перед-бачаеться виробництво, переробка або споживання таких хгмгкатгв у перевищення зазначених кглькос-тей наступного року. Таке саме стосуеться г вироб-ничих зон, де вироблено понад 30 тонн хгмгкатгв зг Списку № 3 за попереднгй ргк, або де 1х виробництво в цгй кглькостг передбачаеться в подальшому роцг. I в тому, г в гншому випадку первгснг декларацг! повиннг
бути поданi через 30 дшв з дня набрання чинност цiею Конвенцiею для ще! держави-учасницi.
Конференцiя держав-учасниць також визначила основнi принципи для оголошень хiмiкатiв зi Списку № 2 та Списку № 3, яю входять до складу сумь шей. ОЗХЗ проводить шспекцп у виробничих зонах, де понад 10 кг токсичного хшжату зi Списку № 2A*, одше! тонни iнших токсичних хiмiкатiв зi Списку № 2 або 10 тонн прекурсорiв зi Списку № 2 було ви-роблено, перероблено або спожито протягом будь-якого з попереднк трьох роюв, або де передбачаеться, що цю кiлькiсть буде вироблено, перероблено або спожито протягом наступного року.
1нспекцп також проводяться у виробничих зонах, де було вироблено понад 200 тонн будь-якого хiмiкату зi Списку № 3 протягом попереднього року або де передбачаеться виробництво тако! юлькосй в подальшому рощ.
Важливою вiхою в здшсненш Конвенцп i зусил-лях щодо запобiгання поширенню х!м!чно! збро! стала заборона на передачу хiмiкатiв зi Списку № 2 державам, яю не е учасниками Конвенцп, або отри-мання !х вщ таких держав (директива вщ 29 квггня 2000 року). Це стало додатковим стимулом для держав ратифжувати Конвенщю або приеднатися до не!. Передача хшжапв зi Списку № 3 державам, яю не е учасниками, дозволена за умови, що щ хiмiка-ти будуть використовуватися виключно в мирних цiлях. Для здшснення передачi хiмiкатiв необхiдно отримання сертифiкату кiнцевого використання для держави, що отримуе небезпечний хшжат.
Хiмiкати, що не перерахованi нi в списках, ш в iнших положеннях Конвенцп, мають назву «кон-кретш органiчнi хшжати» (КОХ), тобто хiмiкати, що «вщносяться до класу хiмiчних сполук, що вклю-чае вс сполуки вуглецю за винятком його оксищв, сульфiдiв i металокарбонатiв, щентифжуються за допомогою х!м!чно! назви, структурно! формули, якщо вона вщома, i реестрацiйного номера вщпо-вiдно до Х!м!чно! реферативное служби (Chemical Abstracts Service), якщо вш присвоений».
Об'екти з виробництва КОХ називаються «iншi хiмiчнi виробничi об'екти» (далi — 1ХВО). На цi ви-робничi зони можуть поширюватися вимоги за по-данням оголошень i проведення перевiрок, якщо на них виробляеться понад 200 тонн КОХ щорiчно. На них також можуть поширюватися щ вимоги, якщо в них е пщприемства, на яких виробляеться понад 30 тонн будь-якого КОХ, що мютить елементи фосфору, арки та фтору (ФСФ^мжати).
Однак деяю КОХ звшьняються вiд ще! вимоги, i для них оголошення не потрiбно представляти по виробничих зонах, в яких виробляють виключно ви-буховi речовини або вуглеводш. У виробничих зонах КОХ, яю мають понад 200 тонн КОХ за попереднш рiк або понад 200 тонн ФСФ-хшжапв, проводяться шспекцп на мiсцi, починаючи з травня 2000 року.
Сьогоднi все бшьше представники хМчно! про-мисловостi забезпечують пiдтримку Конвенц!! iз самих раншх етапiв переговорiв, i це пояснюеться рядом причин. Конвенц1я заохочуе торпвлю хшжа-
тами мгж державами-учасниками, серед гншого, за допомогою зняття бар'ергв, пов'язаних з експортним контролем. Кргм того, сам факт прийняття у себе гн-спекцгй може захистити фгрми вгд безпгдставних зви-нувачень в участг в дгяльностг, пов'язано! з хТмгчною зброею. Виконуючи вимоги г приймаючи гнспекци, фгрма може продемонструвати громадськостг свою соцгальну вщповгдальшсть, що змгцнить 11 репутацгю г авторитет в гумангтарнгй галузг. Разом гз тим процес гнспекцгй спецгально органгзований таким чином, щоб не спровокувати небажаного витоку конфгден-цшно'1 гнформаци, а самг процедури перевгрки орга-нгзованг так, щоб досягнути поставлених цглей з мгнг-мальним втручанням у виробничий процес [7].
Сьогоднг в Укра1нг гснуе високий ргвень ризику виникнення надзвичайних ситуацгй, пов'язаних гз аваргями з викидом або загрозою викиду небезпеч-них хгмгчних речовин [8].
Потенцгйний ризик пов'язаний гз функцгону-ванням 711 об'ектгв, на яких зберггаеться або вико-ристовуеться у виробничгй дгяльностг понад 285 тис. тонн небезпечних хгмгчних речовин, у тому чис-лг: понад 3 тис. тонн хлору, 183 тис. тонн амгаку та близько 99 тис. тонн гнших небезпечних хгмгкатгв.
Серед об'ектгв, якг зберггають або використову-ють у сво1й дгяльностг хгмгчнг речовини, найбгльш потенцгйно небезпечними е: виробництва вибу-хових речовин та утилгзацг1 непридатних боепри-пасгв; великотоннажнг виробництва неоргангчних речовин (мгнеральнг добрива, хлор, амгак, кислоти); нафто- та газопереробнг заводи; виробництва продубив органгчного синтезу; виробництва, що вико-ристовують хлор г амгак; склади та бази гз запасами отрутохгмгкатгв для сгльського господарства; магг-стральний амгако- й етиленопровгд. Все це робить Украшу об'ектом особливо! уваги з боку мгжнарод-них органгзацгй, що опгкуються питаннями хгмгчно1 безпеки та контролю за хгмгчною зброею.
Нинг в Украшг велика кглькгсть хгмгчно небез-печних виробництв, де використовуються хгмгкати, що за окремих умов можуть бути використанг як хг-мгчна зброя (наприклад, хлор, пестициди, цганщи тощо), знаходиться безпосередньо в зонг збройного конфлгкту та може бути використана у вгйськових цглях, що формуе загрозу хгмгчного ураження осо-бового складу збройних сил, цивгльного населення прилеглих територгй, а в разг пошкодження мгсць зберггання — потрапляти у повгтря та навколишне середовище, створюючи загрозу середовищу житте-дгяльностг людини та бгосферг в цглому.
Вищезазначене, беззаперечно, обумовлюе необ-хгднгсть суттевого розширення спектра теоретичних г практичних знань вгйськових лгкаргв г лгкаргв-ток-сикологгв у таких аспектах, як токсикологгя хгмгкатгв подвшного призначення та мгжнародш норми 1х регулювання.
Висновки
Спостереження за хгмгкатами, що мають по-двгйне призначення, е важливим аспектом мгж-народно1 системи хгмгчно1 безпеки та захищеностг.
^m
Зважаючи на масштаби xiMi4Horo виробництва в Укра'ж, де застосовуються речовини подвiйного призначення, та характер юнуючих хiмiчних за-гроз, спостереження за речовинами подвшного призначення е питанням, що набувае все бiльшоï актуальностi.
З огляду на вищезазначене iснуе потреба перегляду окремих роздшв навчальних програм шсля-дипломноï пщготовки вiйськових лiкарiв з метою впровадження теоретичноï i практичноï тдготовки для лiкарiв-токсикологiв iз питань токсикологН xi-мiкатiв подвiйного призначення та м1жнародних норм ïx контролю.
Конфлжт ÏHTepecÏB. Автор заявляе про вщсутшсть конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi даноï статтi.
Список лператури
1. Organisation for the Prohibitions of Chemicals Weapons. Офщшний сайт Оргашзаци i3 заборони xîmî4Hoï зброг'. [Елек-тронний ресурс]. Режим доступу: https://www.opcw.org/ chemical-weapons-convention.
2. Закон Украгни «Про ратифжацт Конвенцп про за-борону розробки, виробництва, накопичення i застосування хiмiчноï' зброг' та про ïï знищення (Вiдомостi Верховног' Ради Украгни (ВВР), 1998, № 48, ст. 296). Офщшний портал Вер-ховног' Ради Украгни. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/187-14.
3. The Australia Group. Офщтний сайт. Австралтська група [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www. australiagroup.net/en.
4. Протокол о запрещении применения на войне удушающих, ядовитых или других подобных газов и бактериологических средств. Женева, 17 июня 1925 года. Офцыний портал Верховног' Ради Украгни. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995 198.
5. Конвенщя про заборону розробки, виробництва та накопичення запаав бактерiологiчно'ï (бiологiчноï) i токсичног' зброг' та про гх знищення. Офцыний портал Верховног' Ради Украгни. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_054.
6. Розпорядження Президента Украгни «Про Нащо-нальний орган Украгни для виконання Конвенцп про заборону розробки, виробництва, накопичення та застосування хiмiч-ног' зброг» вiд 19 ачня 1998 року № 6/98-рп. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/6/98-%D1%80%D0%BF.
7. Аналтичний огляд стану техногенног та природног' безпеки в Укра'Ш за 2016 рк. Украгнський науково-до^д-ний iнститут цившьного захисту. Кигв — 2017. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.dsns.gov.ua/ua/ Analitichniy-oglyad-stanu-tehnogennoyi-ta-prirodnoyi-bezpeki-v-Ukrayini-za-2015-rik.html.
8. Регламент № 428/2009 Ради бвропейського Союзу, що встановлюе режим контролю за експортом, перемщен-ням, продажом та транзитом продукцп подвшного призначення на територп ствтовариства. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://base.garant.ru/70198110.
Отримано 12.09.2018 ■
Курдиль Н.В.
ГП «Научный центр превентивной токсикологии, пищевой и химической безопасности имени академика Л.И. Медведя Министерства здравоохранения Украины», г. Киев, Украина
О целесообразности внедрения цикла специальной подготовки врачей-токсикологов по теме «Химикаты двойного назначения — потенциал для создания современного химического оружия>
Резюме. Актуальность. Химикаты двойного назначения
и их потенциальное воздействие являются постоянным объектом наблюдения со стороны многих международных организаций, однако данная информация до сих пор не нашла должного отражения в учебных программах подготовки военных токсикологов. Цель. Подтверждение актуальности расширения спектра знаний по токсикологии химикатов двойного назначения и разработки цикла тематического усовершенствования по этому вопросу. Материалы и методы. Проанализированы материалы Организации по запрещению химического оружия, Австралийской группы, Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе по вопросам международного регулирования химического и токсичного оружия. Результаты. Автором обобщены ключевые компоненты системы международного наблюдения за химическими веществами — компонентами химического оружия, дана характеристика химикатов двойного назначения. Представленные списки химикатов подраз-
деляются в зависимости от степени потенциального риска и масштаба коммерческого применения. Подчеркивается, что в учебных программах последипломной подготовки военных врачей преимущественно уделяется внимание изучению оружия массового поражения на основе методологии, разработанной еще во времена Второй мировой войны. Учитывая вышеизложенное, существует необходимость пересмотра учебных программ последипломной подготовки военных врачей с целью создания возможности приобретения слушателями знаний по токсикологии химикатов двойного назначения и современных международных норм их наблюдения и регулирования. Выводы. В современных условиях существует необходимость совершенствования учебных программ последипломной подготовки военных врачей в аспекте изучения токсикологии химикатов двойного назначения и международных норм их контроля. Ключевые слова: химикаты двойного назначения; последипломная подготовка
Kurdil N.V.
State Enterprise "L.I. Medved Scientific Center of Preventive Toxicology, Food and Chemical Safety of the Ministry of Health of Ukraine", Kyiv, Ukraine
The accuracy of development of the professional training for toxicologists «Dual-use chemicals the potential for the creation of modern chemical weapons»
Abstract. Background. Recently, international regulators, in particular the Organization for the Prohibition of Chemical Weapons (OPCW), the Australian Group, the Organization for Security and Cooperation in Europe (OSCE), are increasingly focusing on dual-use chemicals, which are widely used in industry in many countries of the world, but under certain conditions, can be used as chemical weapons. Information on dual-use chemicals is open-access, constantly updated, but not adequately reflected in the postgraduate training curricula of military doctors. The purpose of the study is to confirm the relevance of expanding the range of knowledge on the toxicology of dual-use chemicals and to develop the thematic improvement cycle for military doctors of various specialties as a component of the general program of post-graduate training of doctors, conducted by the Department of Military Toxicology, Radiology and Medical Protection of the Ukrainian Military Medical Academy. Materials and methods. Materials of the bulletins of the Organization for the Prohibition of Chemical Weapons (OPCW), the Australian Group press releases, materials of the international conferences of the OSCE over the past 10 years on the international regulation of chemical and toxin weapons been analyzed. The components of the global chemical oversight system that can be used as components of chemical weapons been generalized. Results. Convention on the Prohibition of the Development, Production, Stockpiling and Use of Chemical Weapons and on their Destruction signed on behalf of Ukraine on January 13, 1993 in Paris, Ukraine, was ratified by Law No. 187-XIV of October 16, 1998.Today, The Organisation for the Prohibition of Chemical Weapons acts as an international legal framework for clarifying the provisions of the Convention. In addition, the organization carries out inspections of military-industrial facilities to ensure compliance with the requirements of the Convention by the participating countries. The Convention not only prescribes the destruction and prohibition of chemical weapons and related objects, but also sets limits on the international trade in toxic chemicals and precursors that can be used for military purposes. According to the Analytical review of the state of technogenic and natural safety in Ukraine for 2016, there are
high risks in emergencies in Ukraine related to accidents with emission or hazardous release of hazardous chemicals. Potential risks are related to the operation of 711 facilities, in which more than 285 thousand tons of hazardous chemicals are stored or used in the production activity, including more than 3 thousand tons of chlorine, 183 thousand tons of ammonia and about 99 thousand tons of hazardous chemicals. Among the objects that store or use chemicals in their activities, the most potentially dangerous are: the production of explosives and the disposal of unsuitable ammunition; large-scale production of inorganic substances (mineral fertilizers, chlorine, ammonia, acids); oil and gas refineries; production of organic synthesis products; production using chlorine and ammonia; Warehouses and bases with reserves of pesticides for agriculture; main ammonia and ethylene pipelines. The foregoing makes Ukraine the subject of special attention from the international organizations dealing with issues of chemical safety and control over chemical wea-pons.It should be noted that the post-graduate trainings of military doctors focus on studying of weapons of mass destruction, in particular chemical weapons. The presentation of the educational material is based on the methodology developed during the Second World War. Traditional educational material reveals only certain aspects of chemical weapons of previous decades. At the same time, it would be advisable to reflect on contemporary aspects of chemical safety in the programs of postgraduate training of military toxicologists, in particular potential threats involving dual-use chemicals and international mechanisms for their research and regulation. Conclusions. Observing dual-use chemicals is an important aspect of the international chemical safety and security. Taking into account the scale of chemical production in Ukraine, where dual-use substances are used, and the nature of existing chemical threats, dual-use monitoring is a matter of increasing relevance. In view of the above, there is a need to revise certain sections of the training programs of postgraduate training of military toxicologists in order to acquire theoretical knowledge of dual-use chemicals and international standards for their control.
Keywords: dual-use chemicals; postgraduate trending
